CC BY
17
планування являе собою процес оцiнки фiнансових потреб шдприемства на перспективу на 6a3i аналiзу фiнансових показникiв за минулий перюд. Ос-новним завданням фшансового планування е визначення джерел формування та надходжень кош^в у плановому рощ, визначення приросту активiв, обсягу повернення залучених коштiв, витрат та покриття збиткiв, а також шдтримка лiквiдностi та платоспроможностi. Фiнансове планування дае змогу кожному шдприемству визначити джерела фшансування його розвитку, сформувати структуру доходiв та витрат. Фшансове планування е одним з найважливь ших завдань у сферi управлшня фiнансами. Проте в сучасних ринкових умо-вах господарювання його значення часто недоощнюють.
Лiтература
1. Фшанси пщприемств: Пщруч./ А.М. Поддерьопн, М.Д. Бшик, Л.Д. Буряк та ш.; наук. ред. А.М. Поддерьопн. - 5-е вид., перероб. та доп. - К.: КНТУ, 2004. - 546 с.
2. Крамаренко Г.О., Чорна O.G. Фшансовий менеджмент: пщручник/ Дншропетр. уш-верситет економши та права. - К.: ЦУЛ, 2006. - 518 с.
3. Фшансове планування на пщприемствах в сучасних умовах// Фшанси Украши. -2006, № 4. - С. 133-142.
4. Горячек I. Стратепчне планування як функщя менеджменту// Економша. Фшанси. Право. - 2000, № 2. - С. 16-21.
5. Головко В. Д. Фшансово-економ1чна д1яльнють пщприемств: контроль, анашз, безпе-ка. - К.: Знання, 2006. - 374 с.
6. Шелудько В.М. Фшансовий менеджмент: Пщручник. - К.: Знання, 2006. - 439 с.
УДК 338.432 Доц. Н.1. Римарська, канд. екон. наук;
доц. 1.В. Борщук, канд. екон. наук - НУ "Львiвська полтехшка"
ОЦ1НКА ШНОВАЦШНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ П1ДПРИСМСТВА ТА ЙОГО КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЬ
Розкрито сутшсть формування та оцшки iнновацiйного потенщалу тд-приемства, видiлено принципи системи фшансування шновацш, охарактеризовано вплив шновацшного потенцiалу пiдприемства на його конкурентоспроможшсть.
Ключов1 слова: iнновацiйний потенцiал, зовшшш та внутрiшнi фактори впливу на шноваци.
Assist. prof. N.I. Rymars'ka; assist. prof. I.V. Borschuk-NU "L'vivs'kaPolitekhnika" Estimation of innovative potential of enterprise and his competition ability
Expose essence of formation and an estimation of innovationon potential of the enterprise, distinguish the principles of system's financing of innovations, characterize influence of innovation potential of the enterprise on competitiveness.
Keywords: innovative potential, external and internal factors of influencing on the innovation.
В умовах глобального економ1чного середовища р1вень конкуренци зу-мовлюеться значною м1рою високим р1внем впровадження у виробництво но-вих технологш i розробок. В останш десяташття посилюеться вплив конкуренци, особливо на ринках високотехнолопчних продукпв. Сьогодш економiчнi умови змушують виробника докоршно переглянути технiчнi, технологiчнi, ш-новацшш та фiнансовi можливостi цiноутворення, систему оподаткування, процеси демонополiзацil, подальшi можливост розвитку пiдприемства.
262
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкчшк, 2007, вип. 17.3
Серед внутршшх факторiв, що сприяють зростанню ефективностi ш-новацiй видiляють таю: здатшсть керiвникiв шдприемства i персоналу видь ляти й оцiнювати eKOHOMi4Hi, соцiальнi i технологiчнi змiни в зовшшньому середовищi; орiентащя керiвникiв шдприемства на довгострокову перспективу i наявнiсть чiтких стратегiчних цiлей; розвинута система збуту i маркетингу, здатна дослщжувати й оцiнювати ринковi тенденцп; умiння аналiзувати i реаизовувати новi ще! [1].
Основний вектор сучасно! глобально! конкуренци лежить в площиш динамiчно мiнливих переваг, заснованих на науково-техшчних досягненнях та шноващях. Новi технологи i забезпечуваний ними рют продуктивностi й ефек-тивност дають змогу досягати головно! умови нащонально! та галузево! кон-курентоспроможностг виробництва товарiв i послуг, що вщповщають вимо-гам свiтових ринюв, за одночасного пiдвищення реальних доходiв населення.
Досвiд найбiльш розвинених краш показуе, що конкурентоспромож-нiсть забезпечуеться рядом умов, головними з яких е: нагромаджений науко-во-технiчний потенщал; iнституцiональнi фактори технологiчного прогресу; наявшсть великих наукомiстких корпорацiй [2].
Здшснений аналiз оцiнки наявного шновацшного потенцiалу дае змогу видiлити чотири методолопчш пiдходи, а саме: ресурсний; процесно-резуль-тативний; соцiологiчний (метод опитувань); особистюний (сощально-психо-логiчна модель).
Кожний з вказаних пiдходiв мае сво! особливостi, при визначеннi яких автори (С.С. Галушко, А.М. Власова, М. Данько, А.1. Нiколаев, В.Б. Яковен-ко, С. Вiтте) робили акцент на структуру шновацшного потенщалу шдприемства (1ПП), його складовi, елементи та !х взаемодiю, фактори оцiнки, систему показникiв, керуючись при цьому яюсними, кiлькiсними або ж штег-рованими показниками [3, с. 66]. Вивчення методiв оцiнювання 1ПП показуе, що даш методики у бшьшосп випадкiв мають як теоретичну основу досль дження, так i практичне шдгрунтя. Тому оцiнюючи наявний потенщал конкретного суб'екта господарювання, необхщно виходити з особливостей робо-ти шдприемства, його технiко-економiчних показникiв.
Спроможшсть пiдприемства до iнновацiйного розвитку необхщно роз-глядати як його здатшсть до розвитку, розв'язання економiчних проблем, що стоять перед ним, на основi використання нагромаджених знань та здатност спещалю^в розробляти технологiчнi ршення. В процесi здiйснення шнова-цшно! дiяльностi поряд з наявними можливостями пiдприемства iснують проблеми фiнансування шновацшних проектiв або ж окремих його складових.
Оцiнюючи стан украшських шдприемств iнновацiйного спрямування, необхiдно вiдзначити негативш тенденцп в !х роботi, а саме: розпад науково-дослiдних шститу^в, конструкторських бюро; вiдтiк наукового потенщалу; загрозливе старшня використовуваних технологiй, методiв виробництва; кри-тичний стан виробничого обладнання, !х моральне та фiзичне спрацювання, енергомiсткiсть, ресурсомiсткiсть. Така ситуащя зумовлюе зробити акцент на процес фшансування шновацшно! складово! виробництва.
Аналiз практики вiтчизняних i закордонних шдприемств показуе, що вщ своечасностi й адресност розподiлу фiнансових ресурсiв багато в чому
4. Екоиомпка, планування i управлiння в лiсовиробничому комплекм
263
залежить кшцевий результат будь-яко1 господарсько1 дiяльностi, у тому чист й ефективнiсть шдприемництва в iнновацiйнiй сферi. Таким чином, система фшансування виконуе двi дуже важливi функци - розподiльну i контрольну.
Змiст першо1, насамперед, полягае у тому, щоб забезпечувати кожного суб'екта господарсько1 дiяльностi необхiдними йому фшансовими ресурсами. Суб'ектами фiнансування виступають приватнi пiдприемства, iнновацiйнi пiдприемства, штегроваш фiнансово-промисловi структури, територiальнi органи управлшня, нарештi, приватнi особи. Усi вони ^ею чи iншою мiрою беруть участь у вщтворювальному процесi i формують кiнцевий суспiльний продукт. Розподшьний процес, здiйснюваний за допомогою фшанЫв, харак-теризуеться складнiстю i багатограншстю i безпосередньо зв'язаний з ддачим цивiльним законодавством, податковою системою, законодавством про банки i цiннi папери, з iншими нормативними документами, що затверджуються на державному, обласному i мiсцевому рiвнях управлiння.
Контрольна функщя фiнансiв зводиться до того, щоб сигналiзувати про пропорци, що складаються в розподiлi коштiв. Важливо зрозумгги, наскiльки ефективно вони використовуються конкретним господарюючим суб'ектом [4, с. 286].
Отже, вихщними принципами, на основi i з урахуванням яких повинна будуватися система фшансування шновацш, повинш виступати:
1. Ч1тка цшьова ор1ентащя системи - 11 ув'язування з задачею швидкого й ефективного впровадження сучасних науково-техтчних досягнень.
2. Лопчтсть, обгрунтоватсть { юридична захищетсть використовуваних ирийом1в { мехатзм1в.
3. Множинтсть джерел фшансування.
4. Широта I комплекстсть системи, тобто можливють охоплення максимально широкого кола техтчних { технолопчних новинок та напрямюв 1хнього практичного використання.
5. Адаптивтсть { гиучюсть, що припускають иостшне настроювання як ус1е1 системи фшансування, так { 11 окремих елеменив на динам1чно змь нювальт умови зовтшнього середовища з метою тдтримки максимально! ефективност [5, с. 287].
Сформоваш принципи можуть лягти в основу ново1 iнновацiйноi стратеги шдприемства, а в поеднанш з наявним шновацшним потенцiалом дають змогу правильно обрати й тип стратеги. Видшяють три основш типи страте-гiй: наступальну, захисну, лщензшну (поглинаючу) [5].
Наступальна стратегiя з високим ризиком, високою окупшстю вима-гае певно1 квалiфiкацii, здатностi бачити новi ринковi перспективи i вмшня швидко реалiзувати 1х у продуктах. Певна обмежешсть можливостей малих шдприемств здшснювати великi НДДКР дае змогу припустити, що цим шд-приемствам не вистачае ресурЫв для реалiзацii наступально1 стратегii. Однак у цшому рядi технологiчних галузей дрiбнi компани можуть сконцентрувати-ся на одному проект^ у той же час як велик пiдприемства розподiлять сво1 зусилля на ряд проектiв. Ринковий лщер приречений займати наступальну позищю, тому що його позицii можуть бути пщрваш з появою науково-тех-нiчного нововведення [6].
264
Збiрник науково-технiчних праць
Науковий вкник, 2007, вип. 17.3
Захисна стратепя припускае невисокий ризик i варта уваги для компа-нш, здатних дiстати прибуток в умовах конкуренци, шдтримуючи норму прибутку за допомогою низьких витрат. Таку стратегда можна рекомендува-ти компани, бшьш сильно! в маркетингу, нiж у НДДКР. Однак i такiй компани необхiдний достатнiй iнновацiйний потенщал, щоб швидко вiдповiсти на шноваци конкуренпв. Дана стратегiя базуеться на максимально швидкш аб-сорбци нововведень i розширеннi ринково! бази. Вигода захисно! стратеги полягае в тому, що пiдприемство може концентруватися на продуктах, як вже стали вщомими ринковi i якi одержали (мшмальне) визнання.
Лiцензування iнодi називають поглинаючою стратегiею. Навiть самi великi компани не можуть створити повного фронту НДДКР. Лщензування може бути i пiдтримуючою стратегiею для невеликих пщприемств, яким важ-ко самостiйно реалiзувати впровадження великого нововведення. Альтернативою придбанню технологiй може бути залучення вiдповiдних фахiвцiв.
Пiдприемство може одночасно застосовувати рiзноманiтнi стратеги на рiзних сегментах ринку. Вони являтимуть собою послщовшсть варiантiв дiй, а не набiр окремих типiв. На основi цього видiлимо ряд стратегiй та !х класи-фiкацiйнi ознаки, спрямоваш на пiдвищення конкурентоспроможностi шно-вацшно! продукци.
Отже, оцiнка iнновацiйного потенщалу шдприемства дасть змогу вирь шувати проблеми, що виникають в процес виробництва на кожному з його ета-пiв. Даний пiдхiд сприятиме ефективному використанню внутрiшнiх фшансо-вих ресуршв пiдприемства й залученню зовтштх iнвестицiй, що в свою чергу буде забезпечувати рацiональний вибiр шновацшно! стратеги пiдприемства та допоможе тдвищити конкурентноздатнiсть iнновацiйного продукту.
Лiтература
1. Коробейников О.П., Трифилова А.А., Коршунов И.А. Роль инноваций в процессе формирования стратегии предприятия// Менеджмент в России и за рубежом. - 2000, № 3. - С. 24-37.
2. Иванова Н.И. Национальные инновационные системы. - М.: Наука, 2002. - 244 с.
3. Гриньов А.В. Оргашзащя та управлшня науково-дослщними i дослщно-конструктор-ськими розробками на пщприемств!: Монограф1я. - Х.: ВД "1НЖЕК", 2004. - 188 с.
4. Инновационный менеджмент: Справ. Пособие/ под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э. Миндели. - СПб.: Наука, 1997. - 560 с.
5. Гурков И.Б. Методические рекомендации по организации инновационной деятельности на промышленных предприятиях. - М.: ГУ экономики, 1998. - 36 с.
6. Гунин В.Н. и др. Управление инновациями: 17 - модульная программа для менеджеров "Управление развитием организации". Модуль 7. - М.: ИНФРА-М,2000. - 272 с.
УДК664.856 Доц. Н.Р. Джурик, канд. техн. наук;магктрантЛ.С. Дацюк;
магктрант А.М. Бабяк - Львiвська КА
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТАНУ РИНКУ МОЛОКА ТА КИСЛОМОЛОЧНИХ ПРОДУКТ1В В УКРА1Н1
Розглядаються питання стану виготовлення та споживання молока i кисломолоч-них продукпв в Укрш'ш у 2001-06 рр. Встановлено, що ринок молочно'1 продукцп Украши найбшьшими темпами зростав у 2002-03 р., щорiчно збшьшуючись на 15-20 %. Протягом двох останшх роюв темпи його росту становили 6-7 % щорiчно. Найбшьшу
4. Економжа, планування i управлшня в лковиробничому комплекм
265
