УДК 330.341.1::330.322(477.54)
ОЦ1НКА ШНОВАЦШНО-ШВЕСТИЦШНИХ ПРОЦЕС1В ХАРК1ВСЬКОГО РЕГ1ОНУ
Грузд М.В., к.е.н., доцент (ХНЕУ)
В статтi розглянуто сучасний стан iнновацiйно-iнвестицiйних проце^в в Харювському регiонi. Надано рейтинг регютв Украти за рiвнем 1х технологiчноi готовностi та тновацтного потен^алу.
Ключовi слова: оцтка, твестицШт процеси, тновацшна дшльтсть, тновацшний потенщал, Харквський реЯон.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Своервднють регюнальних шновацшжйнвестицшних проблем Украши пов'язана з формуванням нового економ1чного простору 1 принципово ново! модел економ1чного розвитку, основою яко! е активн швестици у впровадження технолопчних шновацш та розробка принципово нових управлшських програм, що забезпечать структурт змши та економ1чне зростання. Для Украши характерт диспропорци в розмщент природно-ресурсного потенц1алу та р1вт розвитку окремих регютв, тому для стимулювання актив1заци розвитку 1нтегрального потенщалу шновацшно-швестицшт процеси необх1дно розглядати на регюнальному р1вт.
Анал1з остантх дослвджень 1 публшацш. Проблемам актив1заци шновацшно-швестищйних процеав та !х оц1нки в Укрш'т придшено багато уваги. Регюнальний р1вень шновацшжйнвестицшт процеав розглянуто у працях В. Борщевського [1], В. Будюна [2], З. Варнал1я [3], З. Герасимчук [4, 5], I. Дихнича, Н. 1ларюново1, I. Олександренко, I. Польово!, В. Цеханов1ча. Але, особливосп означених процеав як на державному, так 1 на региональному р1вт обумовлен специфшою юторичного та економ1чного розвитку, тобто потребують постшного дослвдження та комплексно! оц1нки.
Формування ц1лей стат. Метою даного дослвдження е оц1нка динамши 1 структури шновацшжйнвестицшних процеав Харк1вського региону для визначення напряму шновацшного розвитку економши региону.
Виклад основного матер1алу дослвдження. Регюнальт особливосп шновацшно-1нвестицшно1 процеав в перюд становлення економши ринкового типу формуються щд впливом потенц1алу розвитку територи та 1нтенсивност1 просування реформ. Нагромадження капталу у регионах е основним засобом забезпечення шновацшного розвитку економши. Як1сть шновацшно-швестицшного забезпечення розвитку економши регютв залежить ввд створення сприятливих умов реал1заци
довгострокових швестицшних проекпв при застосуванн р1зних технологш залучення та ефективного використання швестицшних ресурав.
За багатовимрною класифшащею регютв щодо швестицш Харк1вська область входить до найпрюритеттших регютв, в яю надходять близько 80 % шоземних швестицш [6]. Дан регюни характеризуються найвищим економ1чним потенц1алом у крш'т, розвинутою шфраструктурою та наявтстю квал1фшованих кадр1в. При цьому прюригетними напрямками швестування в регют е промислове виробництво вах щдгалузей, транспортна шфраструктура, житлове будавництво, харчування, побутове обслуговування та банк1вський б1знес.
1ноземний швестор не прийде в т регюни, в яких недостатньо розвинута шфраструктура та не оновлюеться техтка 1 технологи виробництва на щдприемствах [7]. Харювська область е регионом з високим р1внем життя населення та великим науковим потенц1алом. В обласп працюе 210 наукових установ, зосереджено 15 % уах науково-дослвдних шстигупв Украши, п'ята частина конструкторських 1 проектних оргатзацш та кадрового складу науковщв. Тому даний регюн е привабливим для здшснення шновацш
Харк1вський регюн займае друге мюце за обсягом науково-технчних робгг, що виконан власними силами оргатзацш та щдприемств (станом на 1.01.2012 р. - 16,3 % у загальному обсязГ). Регюн займае 5 мюце за р1внем технолопчно! готовносп та 7 - за р1внем впровадження технологш (табл. 1) (розрахунки проведено по 20 регионам Украши за даними Держкомстату Украши).
За даними Державного агентства з швестицш та управлшня нацюнальними проектами Харк1вський регион займае 3 мюце серед регютв Украши за швестицшною привабливютю. 1нтегральний показник швестицшно! привабливосп региону дор1внював у 2011 рощ 0,6. Станом на 1.01.2011 р. до Харювсько! обласп було залучено 2770,9 млн. дол., що на душу населення склало -1000,6 дол. [8].
© Грузд М.В.
Вкиик економжи транспорту 1 промисловост1 № 38, 2012
Таблщя 1
Регюни Украши за р1внем Их технологично! готовности! у 2010 р. (;позщя серед регютв Украши /рейтинг глобально/ конкурентоспроможностг регютв)
Регюни Рейтинг серед Глобальний рейтинг за Наявшсть (Крмовий р1вень Прям1 шоземш ¿нвестицп
регюшв Укра1ни технолопчною готовшстю останшх впровадження та трансфер технологш
технолопи технологш
Автономна Республка Крим 10 103 12/140 15/141 13/142
В1нницька область 20 126 15/147 17/143 14/143
Волинська область 12 105 17/149 18/144 3/108
Дшпропетровська область 4 85 5/112 4/100 2/103
Донецька область 3 79 2/97 5/105 4/114
Житомирська область 11 104 16/148 14/139 8/123
Закарпатська область 2 74 1/84 2/77 1/83
Зашрзька область 14 112 14/145 6/124 7/121
1вано-Фрашавська область 15 116 18/150 20/150 7/121
Кшвська область 1 66 3/107 1/75 5/119
Луганська область 18 121 19/151 19/148 19/150
Льв1вська область 6 93 4/108 3/98 6/120
Одеська область 9 102 13/143 12/135 15/145
Полтавська область 13 107 8/130 11/134 18/148
Р1вненська область 16 117 20/152 16/142 10/137
Сумська область 19 123 9/134 13/136 20/152
Харювська область 5 89 11/138 7/125 11/139
Херсонська область 8 99 10/137 8/126 17/147
Хмельницька область 17 118 6/126 10/129 16/146
Черкаська область 7 98 7/127 9/127 9/134
В 2009 роцi структура прямих шоземних iнвестицiй в Харювську область змшилася в бж концентраци на трьох основних кранах: Франщя, Кiпр та Сполучене Королiвство. Структура прямих iноземних iнвестицiй в Харювську область по кранах в 2009 рощ: Франця - 49,85 %, Кшр - 23,75 %, Сполучене Королiвство - 9,69 %, Сполучет Штати Америки - 2,77 %, Росшська Федерац1я - 1,75 %, Швейцарiя - 1.19 %, Шмеччина - 0,96 %, iншi крани - 10,03 % [9].
Дослвджуючи iнновацiйно-iнвестицiйнi процеси в Харк1вському регют, зважаючи на галузеву структуру и економiки, особливу увагу необидно звернути на ефективнiсть залучених ресурсiв у певн види дiяльностi. Половину загального обсягу будiвництв в краíнi виконують щдприемства 4 регiонiв (Донецько!, Харювсько!, Днiпропетровськоí областей та м. Киева) [3].
Структура прямих шоземних ^естицш в Харк1вську область за видами економiчно! дяльносп у 2009 рощ: сшьське господарство, мисливство, лiсове господарство - 2,02 %, промислов^ь -19,79 %, буд1вництво - 1,29 %, торпвля - 3,04 %, ремонт автомобiлiв, побутових виробiв та предмета особистого вжитку - 0,18 %, даяльтсть готелiв та ресторатв - 0,42 %, фiнансова щяльтсть - 61,68 %, операци з нерухомим майном, оренда, iнжинiринг та надання послуг щдприемцям - 11,06 %, державне управлiння - 0,01 %, освгга - 0,02 %, охорона здоров'я та надання сощально! допомоги - 0,01 %, надання комунальних та шдиввдуальних послуг, даяльнють у сферi культури та спорту - 0,5 % [9].
Значна частка прямих iноземних iнвестицiй в Харювську область у 2011 рощ була спрямована у фшансовий сектор регюну, проти спрямування в розвиток реального сектору економiки. Основнi надходження прямих iноземних iнвестицiй в регюн зд1йснюються у вигляд1 придбання вже юнуючих активiв, а не у зв'язку зi створенням нових щдприемств. Значний терес у iноземних iнвесторiв викликають не галузi стратепчного значення для держави, а т види дяльносп, яю характеризуються швидким обiгом капiталу та високою доходнiстю. Тому масштабних структурних перетворень економiки у зв'язку з притоком iноземних iнвестицiй очiкувати не слад.
Не зважаючи на наявтсть визначених ризиюв, фактори iнвестицiйного потенщалу Харк1вського региону, безумовно, перебiльшують. Завдяки цьому Харк1вська область вже юлька рок1в поспiль е одним з лiдерiв по залученню iноземного капталу серед регютв Украши (3-е мюце пiсля м. Киева та Дншропетровсько! обласп) [3].
Пюля м. Киева Харювський регiон займае перше мюце по здшсненню iнновацiй. 1нноващ! спрямовано в наступнi галузi: переробна промисловють; виробництво харчових продукпв,
напош та тютюнових виробiв; легка промисловiсть, виробництво гумових та пластмасових виробiв; машинобудування, а саме виробництво машин та устаткування, виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування.
У 2011 рощ в Харювському регют було зосереджено 18 % щдприемств, що впроваджували iнновацiйну продукщю. Протягом року було впроваджено 877 нових технолопчних проекпв, з яких 38 маловвдходних та ресурсозберiгаючих; освоено виробництво шновацшних вид1в продукщ! в юлькосп 191 найменувань, з яких новi види технiки -62. В обласп к1льк1сть фах1вц1в, як1 виконують науково-технолопчт роботи на 1 тис. жт^в - 5,6 осiб. Коефщенг винахгдницько! активност1 наявних фах1вц1в - 369 одержаних охоронних документ1в на 1 млн. оаб [8].
Обсяг витрат на iнновацiйну дiяльнiсть в 2010 рощ склав 274,8 млрд. грн., однак обсяг реалiзованоí шновацшно! продукцil становив -2884,7 млрд. грн., що в загальному обсязi реалiзацií промислово! продукцЦ становило 7,4% [8]. Регюн займае 6 мюце за рiвнем шновацшного потенцiалу при цьому яюсть науково-досл1дних заклад1в ввдповвдае 4 мiсцю (табл. 2).
Основт обсяги iноземних iнвестицiй спрямованi в м. Харюв, проте в остант роки все бiльше iноземних швестицш потрапляе i в райони Харювсько! област!
Зг1дно з Законом Украши «Про спещальний режим iнвестицiйноí даяльносп на теригорií мiста Харкова^» запроваджено спец1альний режим iнвестицiйноl д1яльност1. Радою з питань спец1ального режиму швестицшно! д1яльност1 на теригорií м. Харкова затверджено 95 iнвестицiйних проект1в загальною вартiсгю 485,6 млн. дол. США. У м. Харковi реалiзуегься 20 швестицшних договорiв на 18 щдприемствах загальною вартiстю 156,4 млн. дол. США. Найбшьше iнвестицiй в м. Харюв через СР1Д над1йшло з кра!н £С - 76,4 %, 1зра!лю - 10,3 %, Китаю - 9,5%. Основт затверджет проекти сконценIрованi в галузях машинобудування та харчово! промисловост1, а серед фактично залучених - в машинобудування та хiмiчну промисловiсть [8].
Висновки. Виходячи з сучасного стану економiки Харювсько! обласп, рiвня И iнвестування, соцiально-економiчноí вiддачi видiв економiчноí дiяльностi, виникае необхщнють вибору прiоритетних напрямк1в катталовкладень, оптимiзацií галузево! структури iнвестицiй обласп в iнновацií. Залучати iнвестицií необхщно у найефективнiшi види економiчноí дiяльностi при рацiональному використаннi обмежених ресурав та забезпеченнi максимального соцiально-економiчного ефекту для пiдвищення конкурентоспроможностi економiки областi.
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 38, 2012
Таблиця 2
Регюни Украти за ргвнем а шновацшного потенщалу у 2010 р.
Регюни Рейтинг Глобальний Можливосп Яюсть Витрати Сшвпращ м1ж Шдтримка Наявшсть
серед реигинг за для науково- компаши ушверситетами та урядом 1нженерних
репошв технолопчною шновацш ДОСЛ1ДНИХ на НДДКР промисловютю в високо- та наукових
Укра1ни ГОТОВН1СТЮ закладш ДОСЛ1ДНИЦЫС1И д1яльносп технолопчнет продукщ1 кадрш
АРКрим 15 126 19 15 10 13 16 7
В1нницька 16 127 10 13 19 12 15 12
Волинська 13 123 11 15 15 20 8 11
Дшпропетровська 3 64 4 3 2 3 13 3
Донецька 5 68 3 6 4 8 14 4
Житомирська 18 129 12 20 18 18 6 17
Закарпатська 4 65 20 1 7 4 4 2
Запсртька 7 77 1 7 3 6 11 9
1вано-Франювська 12 122 5 9 12 17 18 19
Кшвська 1 51 1 2 1 2 17 1
Луганська 8 95 9 8 8 14 2 13
Льв1вська 2 55 8 5 5 1 1 6
Одеська 17 128 7 17 14 10 19 16
Полтавська 9 106 13 11 13 9 20 8
Р1вненська 19 132 15 14 17 19 7 18
Сумська 14 124 18 10 20 15 5 10
Харювська 6 74 14 4 6 5 10 5
Херсонська 10 110 16 12 9 7 12 15
Хмельницька 20 134 17 19 16 11 9 20
Черкаська 11 113 6 18 11 16 3 14
-I
»
и ег я о п> Я о Я о
Л
3.
я
я
н »
я я а
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Борщевський В.В. Формування регюнально! системи залучення iноземних iнвестицiй / В.В. Борщевський, 1.М. Польова // Регiональна економжа. - 2006. - №4. - С. 41-48.
2. Будкш В.С. Основш етапи та регiональнi особливосп залучення прямих iноземних iнвестицiй в економжу Укра!ни / В.С. Будк1н // Регюнальна економiка. - 2005. - № 2. -С. 59-67.
3. Економiчна безпека Украши: проблеми та прюритети змiцнення: монографiя / З.С. Варналш, Д.Д. Буркальцева, О.С. Саенко. - К.: Знання Украши, 2011. - 299 с.
4. Герасимчук З.В. 1нвестицшний потенцiал репону: методика оцiнки, механiзми нарощення: [монографiя] / З.В. Герасимчук, В.Р. Ткачук. - Луцьк: Надстир'я, 2009. - 232 с.
5. Герасимчук З.В., Рудь Н.Т. 1нновацшна iнфраструктура репону: методолопя формування i
розвитку // Актуальш проблеми економiки. - 2010. - № 3(105). - С. 197-207.
6. Савченко В.Ф., Мартиненко К.В. Асиметрiя шоземного iнвестування та !! вплив на економiчну стшшсть регiонiв // Формування ринково! економiки: зб. наук. праць. - Спец. вип. Репональний розвиток Укра!ни: проблеми та перспективи. - К.: КНЕУ, 2011. - С. 435-443.
7. Сидорова А.В., Глущенко А.Н. Инвестиционная привлекательность: региональный аспект // Формування ринково! економiки: зб. наук. праць. - Спец. вип. Репональний розвиток Укра!ни: проблеми та перспективи. - К.: КНЕУ, 2011. - С. 419-429.
8. Офщйний сайт державного комитету статистики Укра!ни. Режим доступу: www: ukrstat.gov.ua
9. Стратепя сталого розвитку Харшвсько! обласп до 2020 року [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www: kharkivoda.gov.ua
Аннотация. В статье рассмотрено современное состояние инновационно-инвестиционных процессов в Харьковском регионе. Представлен рейтинг регионов Украины по уровню их технологической готовности и инновационного потенциала.
Ключевые слова: оценка, инвестиционные процессы, инновационная деятельность, инновационный потенциал, Харьковский регион.
Summary. The article considers the current state of innovation and investment processes in the Kharkiv region. Courtesy of rating regions of Ukraine in terms of technological readiness and innovative capacity.
Keywords: evaluation, investment processes, innovation, innovative capacity, the Kharkov region.
Рецензент д.е.н., професор ХНЕУ Гавкалова Н.Л. Експерт редакцшноХ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Сухорукова Т.Г.
УДК 115.4:339.9
ТЕМПОРАЛЬНИЙ ВИМ1Р ЕКОНОМ1ЧНОГО БУТТЯ: МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Домбровський О.Г., к.е.н., директор (1нституту глобальних трансформацш)
В cmcimmi до^джуеться проблема категорИ «часу», 3Micm якого визначае смисли со^ального, економiчного, культурного, духовного розвитку цившзацИ. Розумтня «економiчного часу» дозволяе вияснити суттсть сучасних глобальних процеав в свimовiй економщ. Акцентуеться увага на взаемозв 'язку економiчних «часу» та «простору» 1з «способом мислення» епохи.
Ключовi слова: час, економiчний час, сощальний час, цивШзащя, методологш, свтова економЫа, споаб мислення.
Постановка проблеми. Розвиток соцiоекономiчних процеав в глобальному свт актуалiзуе проблему вщкриття нових аспекпв в економiчному шзнанш. Як правило, традицшно в
ньому переважають теми «ефективносп», «фшанав», «стабшьносп», <^яльносп», «пращ», «вартосп», «катталу», «кризи» тощо. Проте в меншш мiрi звертаеться увага на проблему «часу»,
© Домбровский О.Г.
Вк'ник економжи транспорту i промисловост1 № 38, 2012