CC BY
22
Орипнальш дослiдження /
Original Researches
тюль,
CyCTABhL ПОЗКОНОЧН ПК
ПОВОРОЗНЮК В.В., ОРЛИК Т.В., ДЗЕРОВИЧ Н.1.,
ГРИГОР'еВА Н.В., БИСТРИЦЬКА М.А., ВАЙДА В.М., КЛИМОВИЦЬКИЙ Ф.В. ДУ«1нститут геронтологи ím. Д.Ф. Чеботарьова» НАМН УкраУни, м. КиУв УкраУнський науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. КиУв
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ВПЛИВУ АНТИРЕЗОРБТИВНИХ ЗАСОБ1В НА ПОКАЗНИКИ ЯКОСТ1 ЖИТТЯ Ж1НОК СТАРШИХ В1КОВИХ ГРУП 13 СИСТЕМНИМ ОСТЕОПОРОЗОМ
Вступ
Остеопороз — найбтьш поширене системне захворю-вання скелета, що характеризуеться зниженням м1цност1 юстково! тканини та наступним збтьшенням ризику пе-релом1в [1—5, 9, 10]. На сьогодш ыльисть ос1б, яю страж-дають вщ цього захворювання, у свт перевищуе 200 млн. Приблизно 30 % усгх постменопаузальних жшок у США та бврош страждають в1д остеопорозу. За даними на 2000 р1к, у св1т1 виявлено 9 млн остеопоротичних перелом1в, серед яких 1,6 млн перелом1в стегново! истки, 1,7 млн перелом1в исток передитччя та 1,4 млн кшшчних пере-лом1в тл хребц1в. Найбтьша к1льк1сть остеопоротичних перелом1в спостер1гаеться у бврош — 34,8 %. До 2050 року частота остеопоротичних перелом1в у свт може до-сягти 240 % у жшок i 310 % у чоловшв [10]. Враховую-чи серйозне медико-сощальне значення остеопорозу та остеопоротичних перелом1в, особливо важливими е сво-ечасна д1агностика та л1кування захворювання, а також вивчення особливостей впливу р1зних л1карських засоб1в на ф1зичну активнють та як1сть життя пац1ент1в.
Останшми роками в л1куванн1 остеопорозу найбтьш активно використовують б1сфосфонати. Ефек-тивн1сть апендроново! кислоти в л1куванш остеопорозу та зменшенн1 ризику остеопоротичних перелом1в була доведена у дослщженш Fracture Intervention Trial (FIT), в якому брали участь 2027 жшок у постменопа-узальному перiодi (вiком вiд 55 до 81 року) при наяв-ностi знижено! мiнеральноi щтьносл кiстковоi тканини (МЩКТ) на рiвнi шийки стегново! кiстки та пе-реломiв тт хребцiв. У результатi терапй' алендронатом протягом 3 рокiв було встановлено, що ильисть днiв недiездатностi та лiжкового режиму, викликаного бо-лем у спиш, вiрогiдно зменшувалась порiвняно з гру-пою, в якш отримували плацебо (3,2 та 11,4 дня в1д-
повiдно; р = 0,001). У rpyni пацieнток, яК приймали алендронат, вiрогiдно знижувався ризик перебування на лiжковомy режимi протягом 1 дня та бтьше (втнос-ний ризик (ВР) 0,68; 95% довiрчий iнтервал (Д1) 0,53— 0,87), 7 дшв i бiльше (ВР 0,44; 95% Д1 0,30-0,64), а також 7 дшв i бтьше обмежено! фiзичноi активностi (ВР 0,87; 95% Д1 0,76-0,99) [8, 10].
При лшуванш постменопаузального остеопорозу у пащенпв без переломiв тт хребцiв ризедроновою кислотою, за даними нещодавно опyблiкованого досль дження [12], встановлено вiрогiдне зменшення вира-женостi вертебрального больового синдрому та покра-щання якостi життя хворих.
В оглядi J.D. Ringe та J.J. Body описано ефектив-шсть ¡бандроновог кислоти та iнших бюфосфонапв що-до зниження вираженостi больового синдрому при за-хворюваннях iз пiдвищеним обмiном кiстковоi тканини. Автори доводять, що iбандронат е ефективним у зменшенш вираженостi больового синдрому та препаратом вибору в л^ванш метастатичних уражень скелета, а також глюкокортикощндукованого остеопорозу, локального транзиторного остеопорозу та стерно-клавшулярного гiперостозy [10, 13].
Роль пам1дроново1 кислоти в лшуванш гострого болю в спиш внаслток компресшних деформацiй тiл хреб-
Адреса для листування з авторами: Орлик Тетяна Васил1вна E-mail: [email protected]
© Поворознюк В.В., Орлик Т.В., Дзерович Н.1.,
Григор'ева Н.В., Бистрицька М.А., Вайда В.М.,
Климовицький Ф.В., 2015 © «Бшь. Суглоби. Хребет», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
цiв вивчалась у 30-денному рандомiзованому подвш-ному слшому плацебо-контрольованому дослщжен-hí [8]. Його результати показали BÍpor^He зменшен-ня виpажeнoстi вертебрального больового синдрому в основнш гpупi пащентав (90 мг памщроново! кислоти) пopiвнянo з групою, пацiенти яко! отримували плацебо (95% Д1 [-42,3; -4,2]; p = 0,018). Вipoгiдну перевагу памiдpoнату над плацебо встановлено при оцшщ болю в спиш при пepeбуваннi у вертикальному положенш через 30 днiв i покращанш загального стану пацiентiв на 7-й i 30-й день спостереження. На 7-й день вщзна-чено 50% зменшення вираженосл больового синдрому у вертикальному положенш (50% вщповщь) у 4 пащен-тiв у груш плацебо проти 12 пащентав основно! групи (LR 8,37; p = 0,004); 20% зменшення болю у вертикальному положенш (20% вщповщь) виявлено у 9 пащен-пв групи плацебо проти 14 пащенпв основно! групи (LR 4,03; p = 0,044). На 30-й день у 5 пащентав вщзна-чено 50% покращання в гpупi плацебо проти 10 хворих основно! групи (LR 4,05; p = 0,044). У 7 пащентав спо-стер^алося 20% зменшення болю у вертикальному положенш в груш плацебо проти 11 пащенпв основно! групи (LR 2,9; p = 0,084). Таким чином, у даному пла-цебо-контрольованому дослщженш внутpiшньoвeннe (в/в) застосування памщроново! кислоти призводило до швидкого знеболюючого ефекту в лiкуваннi гостро-го болю в спинi внаслщок недавно виниклих деформа-цiй тл хpeбцiв [6].
Ефeктивнiсть золедроновоi кислоти в лкуванш остео-порозу та зниженш ризику остеопоротичних пepeлoмiв у жшок у постменопаузальному перюда доведена цiлим рядом дослщжень. Одним iз найбтьш вщомих е pандoмiзo-ване пoдвiйнe слiпe плацебо-контрольоване дослщжен-ня HORIZON PFT (Pivotal Fracture Trial (PFT), Recurrent Fracture Trial (RFT)), у якому брали участь 3889 жшок у постменопаузальному перюда, якi отримували препарат золедроново! кислоти (5 мг), та 3876 жшок — плацебо. Результати дослщження показали, що кшьюсть днiв об-межено! фiзичнo! активнoстi через бть у спинi або переломи в основнш грут були вipoгiднo нижчими пopiвня-но з плацебо (61 проти 72 дшв (р = 0,0076), 6 проти 10 дшв (р = 0,001) вщповщно) [7, 11].
Таким чином, незважаючи на те, що у свт проведена велика кшьюсть дослщжень щодо ефективност антиос-теопоротичних засoбiв у л^ванш системного остеопо-розу, тшьки у деяких iз них наводяться даш щодо впли-ву тих чи шших пpeпаpатiв на яюсть життя пацiентiв.
Мета дослщження: оцшити вплив антирезорбтив-них засoбiв на показники якосп життя жiнoк старших вшових груп iз системним остеопорозом.
Об'скт дослiдження
На базi Укра!нського науково-медичного центру проблем остеопорозу обстежеш 182 жшки у постменопаузальному rop^i вiкoм 48-76 рок1в iз первинним (постменопаузальним чи iнвoлютивним) остеопорозом (Т-критерш на piвнi поперекового вщдщу хребта < -2,5 SD). Пащентки не приймали будь-якi антиос-тeoпopoтичнi засоби (oкpiм пpeпаpатiв кальцш та вь тамiну D) за 1 мюяць до включення у дослщження. У
дослщження не включали хворих i3 наявнютю хоч б одного з перерахованих критерив виключення: тяжкi хрошчш захворювання у стад!! суб- та декомпенсаций (печiнки, нирок, ендокринш та iнфекцiйнi захворювання, патолопя сполучно! тканини), фактори ризику, що могли б вплинути на струкгурно-функцюнальний стан к1стково! тканини, високоенергетичш переломи та/чи травми в анамнез^ вторинний остеопороз будь-якого генезу, злоякюш новоутворення.
Усiм учасникам дослщження пояснювали його умо-ви, пропонували ознайомитися з Листом iнформацi! для пащента, пiдписували з ними письмову згоду на участь у дослщженш
Залежно вiд призначено! терапи пащенти були роз-подiленi на групи.
Група АлК — 19 пащенток, якi приймали препарат алендроново! кислоти (70 мг алендронату) по 1 таблет-цi per os 1 раз на тиждень.
Група 1бК — 18 пацiенток, як1 приймали препарат iбандроново! кислоти (моногiдрат iбандронату натрiю 168,75 мг, що вщповщае вмiсту 150 мг iбандроново! кислоти) по 1 таблетщ per os 1 раз на мюяць.
Група ЗолК — 67 пащенток, яю отримували препарат золедроново! кислоти в дозi 5 мг в/в краплино 1 раз на рш
Група ПамК — 41 пащентка, яка отримувала препарат памщроново! кислоти у виглядi в/в краплинних ш-фузiй по 30 мг памщронату, розведеного у 500 мл фiз-розчину. Курс лiкування включав 2 в/в шфузи (сумар-на курсова доза становила 60 мг) та повторювався кож-нi 3 мюящ (4 курси на рш).
Група РизК — 19 пащенток, як1 приймали препарат ризедроново! кислоти по 1 таблетщ (35 мг ризедрона-ту) per os 1 раз на тиждень.
Для всгх груп курс лщування та/чи спостереження ста-новив 12 мюящв. Режим застосування та дози дослщжу-ваних препаратiв вщповщали iнструкцiям компанш-ви-робник1в. Характеристика груп наведена у табл. 1.
Таким чином, обстежеш жшки були стандартизова-ш за вiком, тривалiстю постменопаузального перiоду, вираженiстю болю на момент опитування та показни-ком МЩКТ на рiвнi поперекового вщдщу хребта.
Методи дослiдження
З метою оцшки ефективностi дослiджуваних препа-ратiв проводилося обстеження вшх пацiентiв iз засто-суванням кпiнiчних, iнструментальних i лабораторних методiв. Збиралися анамнестичнi данi щодо особли-востей перебiгу захворювання з визначенням моменту встановлення дiагнозу, попереднього лшування, наявностi низькоенергетичних переломiв, визначали-ся фактори ризику порушення стану к1стково! тканини. Використовували загально-кпiнiчне та нейроорто-педичне обстеження, рентгенографш поперекового та грудного вщдшв хребта.
Оцiнку впливу остеопорозу на якють життя пащен-тiв визначали за допомогою унiфiкованих опитуваль-ниыв. Показник якостi життя пацiентiв оцшювали за допомогою бвропейського опитувальника якосп життя (EuroQuality of life або EuroQol-5D). Опитуваль-
Таблиця 1. Кл'ш'ко-'шструментальнахарактеристика груп пацкнт'т залежно Bid виду антиостеопоротичноïтерапн
Показники
Групи BiK, роки 1МТ, кг/м2 ТПМП, роки ВАШ, бали МЩКТ L1-L4, г/см2
АлК 66,6 ± 6,3 27,6 ± 5,5 15,8 ± 4,9 4,0 [2,0; 5,0] 0,823 ± 0,115
1бК 63,5 ± 5,3 26,3 ± 5,2 15,8 ± 5,4 4,0 [3,0; 5,0] 0,859 ± 0,082
ЗолК 64,9 ± 5,8 27,5 ± 4,2 16,1 ± 6,6 4,0 [2,5; 5,0] 0,847 ± 0,155
ПамК 66,6 ± 5,7 27,8 ± 4,3 17,4 ± 7,1 4,0 [2,0; 6,0] 0,863 ± 0,159
РизК 63,6 ± 9,1 26,4 ± 5,6 15,1 ± 6,3 4,0 [3,0; 6,0] 0,843 ± 0,146
Примтки: 1МТ — ндекс маси тла; ТПМП — тривалкть постменопаузального пероду; ВАШ — в'вуально-аналогова
шкала. Результати наведенiу вигляд'1 M ± SD та Me [LQ; UQ].
ник включае двi пщшкали: EuroQol-5D-1 — загальний стан, пов'язаний i3 хворобою, його вплив на повсяк-денну актившсть пацiента (пересування, активнiсть у повсякденному життi, самообслуговування, вираже-нiсть больового синдрому, настрш); EuroQol-5D-2 — змша загального стану на тлi лшування. Результат ви-значаеться як сума балiв за кожною пiдшкалою окре-мо. Показники порушення життедiяльностi та загаль-но'1 активностi оцiнювали за допомогою опитувальни-кiв Роланда — Моррюа («Бть у нижнiй частиш спини й порушення життедгяльносп», включае 18 питань, що вимагають вщповщ «так» чи «ш») й ECOS-16 («Ваш стан протягом минулого тижня, пов'язаний iз болем у спиш», включае 16 питань iз п'ятьма варiантами вщпо-вiдей у кожному). Результат визначаеться як сума ба-лiв. Опитувальники заповнювалися пацiентами само-стiйно пiд контролем лiкаря.
Мшеральну щiльнiсть кiстковоï тканини визнача-ли на рiвнi поперекового вiддiлу хребта (L1—L4) з ви-користанням двохенергетичного рентгешвського денситометра Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005). У встановленш дiагнозу остеопорозу ке-рувалися критерiями Всесвiтньоï оргашзацй' охоро-ни здоров'я (1994): норма (Т-критерш > —1,0 SD), ос-теопенiя (—1,0 < Т-критерiй > —2,5 SD), остеопороз (Т-критерш < —2,5 SD).
Контрольними точками при проведенш дослщжен-ня були показники у термши — до л^вання, через 3, 6, 9 i 12 мюящв. Вивчення впливу окремих лшарських засобiв у групах на виражешсть больового синдрому аналiзували, виходячи з абсолютних даних i критерш ефективностi (%). Порiвняльну оцiнку ефективнос-тi мiж групами проводили, використовуючи критерiй ефективностi (%), який обчислювали за формулою:
А показник (%) = [(показник — показникд)/по-казникд] • 100.
Отримаш результати дослiдження аналiзували з вико-ристанням методов варiацiйноï статистики за допомогою програми Statistiсa 6.0 Copyright© StatSoft, Inc. Викорис-товували параметричш та непараметричнi методи. Вщ-мшносп показникiв вважали вiрогiдними при р < 0,05.
Результати дослщження
Динамка показнитв якост1 життя. Загальний стан протягом минулого тижня, пов'язаний iз болем у спиш, у пащентав з остеопорозом ощнювали за показником
опитувальника ECOS-16; бiль у нижнш частинi спини й порушення життедгяльносп, пов'язанi з ним, — за показником опитувальника Роланда — Моррюа; яысть життя — за показником опитувальника EuroQol-5D.
За результатами аналiзу показниыв питальника ECOS-16, що характеризуе загальний стан протягом минулого тижня, пов'язаний iз болем у спиш, у пащ-енпв з остеопорозом встановлено, що через 3 мю. лшу-вання вiрогiдний ефект спостеркався у групi, пащен-ти яко'1 приймали препарат памiдроновоï кислоти. По-кращання стану та зменшення показника опитувальника ECOS-16 у груш ПамК становило 13,1 %, що було вiрогiдно бтьше порiвняно iз групами 1бК (на 2,2 %, t = 2,84; р = 0,006), РизК (на 9,8 %, t = 3,03; р = 0,004) та АлК (на 0,3 %, t = 2,95; р = 0,005). Також значимо покращився стан у пащенпв, яы приймали препарат золедроново'1 кислоти. Зменшення показника ECOS-16 у цш груш становило 11,1 %, що було вiрогiд-но бтьше порiвняно iз групами 1бК (t = 2,28; р = 0,03), РизК (t = 3,05; р = 0,003) та АлК (t = 2,55; р = 0,01). Через 6 мю. терапй' зниження показника питальника ECOS-16 зберкалося вiрогiдно бтьше у групах ПамК i ЗолК, де покращання загального стану за питальни-ком становило вщповщно 13,5 та 8,7 %. Отримаш результати були вiрогiдно бiльшi порiвняно iз показника-ми груп АлК (на 1,3 % проти ПамК (t = 2,99; р = 0,004) та проти ЗолК (t = 1,98; р = 0,05)), 1бК (на 1,3 % проти ПамК (t = 3,40; р = 0,001) та ЗолК (t = 2,33; р = 0,02), РизК (на 1,3 % проти ПамК (t = 2,41; р = 0,02) та ЗолК (t = 2,13; р = 0,04). Через 9 мiс. найбтьша ефекгившсть зберкалась у груш ПамК, динамша показника стано-вила 18,9 %, що було вiрогiдно бтьше порiвняно iз групами АлК (на 10,2 %, t = 2,12; р = 0,04), РизК (на 7,3 %, t = 1,98; р = 0,05) та 1бК (на 1,0 %, t = 3,58; р = 0,001). Динамша показника була вiрогiдно меншою в груш 1бК порiвняно iз групами ЗолК (на 10,6 %, t = 2,14; р = 0,04) та АлК (на 10,2 %, t = 2,12; р = 0,04). Через 12 мiс. вiрогiдна перевага зберкалася в груш ПамК та становила 18,9 %, що було вiрогiдно бтьше порiвняно з показниками груп АлК (на 5,6 %, t = 2,05; р = 0,05) та 1бК (на 4,3 %, t = 2,33; р = 0,03). Не виявлено вiро-гщних вщмшностей щодо ефективносп впливу на загальний стан через 12 мiс. мiж групами ПамК та ЗолК i РизК, зменшення показника в яких становило вщповщно 9,9 й 9,3 % (рис. 1).
За результатами аналiзу показнитв опитувальника Роланда — Моррюа, що характеризуе бть у нижнш частиш спини й порушення життедгяльносп, пов'язаш
Рисунок 1. Ефективн'кть антирезорбтивних препарат'ш у покращанн загального стану за питальником ECOS-16 (à, %)
Примтка: * — в'рог'дн в'дм'тностi м'ж групами.
з ним, встановлено, що через 3 Mic. тераш! покращан-ня стану спостеркалося у групах 1бК, РизК, ПамК та ЗолК (зменшення показника вщповщно становило 23,1; 22,9; 18,8 та 13,7 %). Не виявлено позитивно! ди-намши у груш АлК, де на вщмшу вщ iнших груп встановлено, навпаки, погiршення стану та вiрогiдне збть-шення показника порiвняно з уciма iншими групами (р < 0,05). Через 6 мю. найбiльше зменшення показника встановлено в групi РизК (показник зменшився на
48.2 %). Слiд вщзначити, що в перiод 6 мю. у вciх досль джуваних групах була позитивна динамiка, зменшення показника опитувальника становило в груш ЗолК —
26.3 %, ПамК — 20,3 %, 1бК — 17,9 % та АлК — 4,3 %. Через 9 мю. лiкування зменшення больового синдрому та покращання життодяльноста спостеркалося в ушх групах, окрiм групи 1бК. Динамша показника стано-вила у групах РизК — 36,2 %, ПамК — 33,2 %, АлК — 25,3 % i ЗолК — 21,5 %. Через 12 мю. найбтьш ефек-тивним виявився також препарат памщроново! кислоти, на rai лкування яким зменшення больового синдрому та покращання життодяльноста вщбулося на 34,6 %, що було вiрогiдно бiльше порiвняно з групами АлК (на 24,7 %, t = 3,00; р = 0,01), 1бК (на 10,4 %, t = 3,06; р = 0,005), ЗолК (на 10,1 %, t = 2,11; р = 0,04) та РизК (на 8,3 %, t = 3,00; р = 0,005). Слщ вщзначити, що
через 12 мю. лкування позитивна динамка спостерка-лася в ушх дослщжуваних групах (рис. 2).
За результатами аналiзу динамiки якост життя за даними опитувальника EuroQol-5D встановлено зменшення показника через 3 мю. терапй' в ушх дослщжуваних групах, окрiм групи РизК (збтьшення показника на 14,0 %), що вiрогiдно вiдрiзнялоcь вiд позитивно! динамiки в групах ПамК (на 19,1 %, t = 2,87; р = 0,006), 1бК (на 15,7 %, t = 1,96; р = 0,05) та ЗолК (на 13,5 %, t = 2,33; р = 0,02). Слщ вщзначити, що най-бтьший ефект спостеркався в груш ПамК та був вь рогщно бтьшим порiвняно iз групою АлК (на 4,9 %, t = 2,38; р = 0,02). Через 6 мю. покращання якос-тi життя за опитувальником EuroQol-5D було в!рогщ-но бiльшим у груш ПамК (зменшення показника на 24,5 %) порiвняно iз групами ЗолК (на 11,1 %, t = 2,14; р = 0,04), АлК (на 0,7 %, t = 2,77; р = 0,01) та 1бК (на 0,3 %, t = 3,46; р = 0,001), хоча отриманий ефект у гру-m ПамК вiрогiдно не вiдрiзнявcя вщ групи РизК (на 19,7 %). Незважаючи на те, що через 6 мю. у вшх групах спостеркалась позитивна динашка, найменш ефек-тивним у покращанш якоcтi життя виявився препарат iбандроновоï кислоти. Динамiка його показника була вiрогiдно меншою порiвняно iз групами РизК (t = 1,93; р = 0,05) та ЗолК (t = 1,96; р = 0,05). Покращання якос-ri життя за питальником EuroQol-5D через 9 та 12 мю. дослщження залишалося вiрогiдно бiльшим на тлi ль кування препаратом памщроново! кислоти, динамiка показника якого становила вщповщно 20,6 та 26,9 %, що наприкшщ курсу л^вання було вiрогiдно бiльше порiвняно iз вiдповiдними показниками у групах АлК (t = 1,96; р = 0,05), ЗолК (t = 2,11; р = 0,04) та РизК (t = 2,28; р = 0,03). Динамка показника якост життя через 9 та 12 мю. становила у груш АлК 15,3 та 12,4 %, ЗолК — 20,1 та 4,7 %, 1бК — 8,6 та 28,1 %, РизК — 11,7 та -1,2 % (рис. 3).
Таким чином, за результатами даного дослщження у покращанш загального стану за опитувальником ECOS-16, зменшенш больового синдрому, покращан-ш життодяльноста за питальником Роланда — Моррюа та якост життя за EuroQol-5D серед антирезорбентав ефективним е препарат памщроново! кислоти (критерий ефективност — 18,9; 34,6 та 26,9 % вщповщно).
Рисунок2. Ефективн'кть антирезорбтивнихпрепарат'в у покращанш загального стану та життед'тльностi за опитувальником Роланда — Морр'ка (à, %) Примтка: * — в'рог'дн в'дм'тностi м'ж групами.
Рисунок 3. Ефективн'кть антирезорбтивних препаратiв у покращаннякост'1 життя за опитувальником
EuroQol-5D (à, %) Примтка: * — в'рог'дн в'дмшностi м'ж групами.
Список лггератури
1. Корж Н.А., Поворознюк В.В., Дедух Н.В. и др. Остеопо-роз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение. — Х.: Золотые страницы, 2002. — 648 с.
2. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и кост-но-мышечная система. — К., 2004. — 347 с.
3. Поворознюк В.В., Григор'ева Н.В. Менопауза та остео-пороз. — К., 2002. — 356 с.
4. Поворознюк В.В. Бисфосфонаты: роль ибандроно-вой кислоты в лечении постменопаузального остеопороза // Здоров'я Украши. — 2007. — № 5(160). — С. 57-58.
5. Поворознюк В.В. Современные принципы профилактики и лечения постменопаузального остеопороза // Здоровье Украины. — 2006. — № 4. — С. 50.
6. Armingeat T., Brondino R., Pham T. et al. Intravenous pamidronate for pain relief in recent osteoporotic vertebral compression fracture: a randomized double-blind controlled study // Osteoporos. Int. — 2006. — № 17(11). — P. 1659-65.
7. Black D., Delmas P., Eastell R. et al. Once-Yearly Zole-dronic Add for Treatment of Postmenopausal Osteoporosis // N. Engl. J. Med. — 2007. — № 356. — P. 1809-1822.
8. Black D.M., Thompson D.E., Bauer D.C. Fracture Risk Reduction with Alendronate in Women with Osteopo-
rosis: The Fracture Intervention Trial // The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. — 2000. — № 88(11). — P.4118-4124.
9. Briggs A.M., Greig A.M., Wark J.D. The vertebral fracture cascade in osteoporosis: a review of aetiopathogenesis // Osteoporos. Int. — 2007. — Vol. 18, № 5. — P. 575-584.
10. Bock O., Felsenberg D. Bisphosphonates in the management of postmenopausal osteoporosis — optimizing efficacy in clinical practice // Clinical interventions in Aging. — 2008. — № 3(2). — P. 279-297.
11. Lyles K.W., Colon-Emeric C.S., Magaziner J.S. et al. Zoledronic Acid in Reducing Clinical Fracture and Mortality after Hip Fracture // N. Engl. J. Med. — 2007. — № 357. — P. 40967.
12. Ohtori S., Akazawa T., Murata Y. et al. Risedronate decreases bone resorption and improves low back pain in postmeno-pausal osteoporosis patients without vertebral fractures // J. Clin. Neuros. — 2010. — № 17(2). — P. 209-213.
13. Ringe J.D., Body J.-J. A review of bone pain relief with ibandronate and other bisphosphonates in disorders of increased bone turnover // Clin. Exp. Rheumatol. — 2007. — № 25. — P. 766-774.
OTPMMQHO 15.05.15 ■
