CC BY
125
УДК 621.863.2
ОЦ1НКА ВПЛИВУ ЕКСПЛУАТАЦП АВТОЗАПРАВНИХ СТАНЦ1Й НА НАВКОЛИШНе ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
А.В. Чугай, доц., к.геогр.н., Одеський державний еколог1чний ун1верситет
Анотаця. Втрати нафтопродукт1в nid час транспортування, збер1гання та видач1 спожива-чам виникають вна^док pi3HUX причин i носять pi3HUU характер. До найбшьш iстотних втрат вiдносяться природн втрати, зумовлен випаровуванням нафтоnродуктiв в атмосферу. Це виражаеться у зменшенн паливнихресурав i негативних екологiчних на^дках.
Ключов1 слова: нафтопродукти, автозаправн станцИ, паливн ресурси, навколишне середовище.
ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ ЭКСПЛУАТАЦИИ АВТОЗАПРАВОЧНЫХ СТАНЦИЙ
НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ
А.В. Чугай, доц., к.геогр.н., Одесский государственный экологический университет
Аннотация. Потери нефтепродуктов при транспортировке, хранении и выдаче потребителям возникают вследствие различных причин и носят различный характер. К наиболее существенным потерям относятся природные потери, обусловленные испарением нефтепродуктов в атмосферу. Это выражается в уменьшении топливных ресурсов и негативных экологических последствиях.
Ключевые слова: нефтепродукты, автозаправочные станции, топливные ресурсы, окружающая среда.
EVALUATION OF THE IMPACT OF PETROL STATIONS OPTRATION ON THE
ENVIRONMENT
A. Chuhay, Assoc. Prof., Ph. D. (Geogr.), Odessa State Environmental University
Abstract. Loss of oil during transportation, storage and delivery to consumers occur as a result of different causes that are diverse. The most important natural losses include the ones that occur due to evaporation of oil into the atmosphere. It results into a reduction of fuel resources and negative environmental consequences.
Key words: oil products, petrol stations, fuel resources, environment.
Вступ
Втрати нафтових моторних палив вщ випа-ровування тд час збертання в резервуарах можна роздшити на втрати вщ «великих ди-хань» при спорожнюванш та наповненш ре-зервуарiв i втрати вщ «малих дихань» у про-цес збертання при добових коливаннях температури.
При «великому диханш» вщбуваеться витю-нення пароповпряно! сумiшi з резервуара в атмосферу тд час його наповнення пальним. Втрати пального вщ «великих дихань» дося-
гають велико! величини. Величина втрат на-фтопродукпв вщ «великих дихань» залежить вщ кшькосп операцш зi зливу i наливу i зi збшьшенням !х числа може зрости у три i бшьше разiв.
При «малому диханш» вщбуваеться витю-нення пароповггряно! сумiшi з газового простору резервуара в атмосферу за рахунок пщ-вищення температури в резервуара що супроводжуеться розширенням пального i парiв, або в результат зниження атмосферного тиску.
Збиток - вираження у грошовш формi ре-зультатiв шкiдливого впливу аварп та И нас-лщюв на навколишне природне середовище [1]. При ощнщ шкоди навколишньому природному середовищу розглядаються сценарп розвитку найбшьш важких аварiйних ситуа-цш:
- розлив нафтопродуктiв при миттевому руйнуваннi емностей (якщо всi емносп об'екта пiдземнi, то в якосп джерела розливу розглядаеться автоцистерна);
- пожежа в резервуарi з нафтопродуктами;
- вибух резервуара з нафтопродуктами.
Аналiз публiкацiй
Аварiйний розлив нафтопродукпв у лiсах призводить до знищення на забруднених площах чагарникiв i пiдщепи, а також до по-рушення функцiй росту у дерев - його при-пинення або уповшьнення. Внаслiдок вибу-хiв i пожеж також може бути знищена значна кiлькiсть дерев, чагарникiв i лiан.
Площа пошкоджених лiсопаркових масивiв визначаеться як частина масиву, що знахо-диться на вiдстанi вiд найближчого резервуара, в якому:
- тепловий iмпульс Цг досягае рiвня 500 кДж/м2 (для вибуху резервуара);
- штенсивнють теплового випромiнювання I досягае рiвня 14 кДж/м2с (при пожеж^.
Об'ем знищених або пошкоджених дерев, чагарниюв i лiан для розраховано! площi по-шкодження визначаеться з використанням матерiалiв люовпорядкування. Оцiнка мож-ливих збиткiв Сшс проводиться шляхом мно-ження отриманого обсягу на визначену неустойку з урахуванням типу пошкоджено! рослинностi i ставки лiсових податей. Для отримання ощнок рекомендуеться залучати фахiвцiв люового господарства. Обчислення очiкуваного збитку проводиться таким чином:
а) визначаеться площа негативного впливу:
- при розливi - як частина площi розлиття за межами техшчно! площадки об'екта та поза техшчними майданчиками iнших об'ектiв;
- при пожежi - як територiя за межами техшчно! площадки об'екта та поза техшчними майданчиками шших об'екпв, обмежена вщ-станню вiд найближчого резервуара, в якому штенсивнють теплового випромшювання I досягае рiвня 14 кДж/м2с;
- при вибуху - як територiя за межами техшчно! площадки об'екта та поза техшчними
майданчиками шших об'екпв, обмежена вщстанню вщ найближчого резервуара, в якому тепловий iмпульс Цт досягае рiвня 500 кДж/м2;
б) визначаеться кшькють знищених особин кожного виду (шдвиду) тварин (!х гнiзд, шр, лiгвищ, притулкiв, жител) шляхом множення отримано! площi на середню щшьнють по-ширення наземних ссавцiв, птахiв, рептилiй, амфiбiй i наземних безхребетних тварин, а також рослин i грибiв для дано! територи;
в) величина збитку Сбю визначаеться як сума збитюв по всiх юнуючих на данiй територи видах тварин i об'ектах рослинного свiту, помножена на коефщент шдексаци К;. Для отримання ощнок рекомендуеться залучати фахiвцiв вщповщного профiлю. Оцiнка збит-юв е складовою частиною вирiшення завдан-ня забезпечення еколопчно! безпеки об'ек-пв, пов'язаних iз транспортуванням, зберь ганням i реалiзацiею нафтопродуктiв, сприяе попередженню i запобiганню аварiйним си-туацiям, внаслiдок яких може бути завдано шкоди навколишньому природному середо-вищу, здоров'ю i життю людей, порушено умови нормально! життедiяльностi територiй [8, 9].
Мета i постановка завдання
Метою роботи е ощнка масштабiв та наслiд-юв виникнення аварiйних ситуацiй на об'ектах автодорожшх комплексiв, на тери-торп яких розмiщенi автозаправнi станцi!, з можливютю прогнозування та усунення за допомогою управлiнських рiшень iмовiрнос-п виникнення екологiчних ризикiв для навколишнього середовища [4, 5].
Завданням роботи було ощнити можливiсть виникнення еколопчних ризикiв при експлу-атацi! автозаправних станцш на прикладi ав-томобшьно! дороги М-03 Ки!в-Харкiв-Довжанський Харювсько! областi з розташо-ваними АЗС.
Вибiр об'екта дослiджень - автомобшьно! дороги М-03 Ки!в-Харкiв-Довжанський Ха-рювсько! областi - зумовлений тим, що ця дорога належить до мапстральних автомобi-льних дорiг державного значення, а також е складовою частиною европейсько! автомобь льно! дороги €-40 [6, 7, 8].
Зпдно з Державними бущвельними нормами Укра!ни «Споруди транспорту. Автомобiльнi дороги» (ДБН В.2.3-4-2007) розмiщення
автозаправних станцш (АЗС) необхiдно про-ектувати на основi технiко-економiчного об-грунтування, враховуючи наявнiсть i потуж-нiсть iснуючих автозаправних станцiй [5]. Потужнють АЗС (кiлькiсть заправок на добу) необхщно визначати розрахунком залежно вщ iнтенсивностi руху та складу транспортного потоку [9].
АЗС вщнесеш до об'екпв, що являють собою пiдвищену екологiчну небезпеку. Тому при проектуванш АЗС необхщно розробляти ма-терiали оцiнки впливiв на навколишне сере-довище (ОВНС) у повному обсязi вiдповiдно до ДБН А.2.2-1-2003 «Склад i змют матерiа-лiв ОВНС». Забороняеться будiвництво АЗС ближче 1000 м вщ водойм. АЗС необхiдно розташовувати так, щоб рельеф мiсцевостi не сприяв забрудненню великих територiй у разi аварп на АЗС. Для очищення вод повер-хневого стоку з майданчика АЗС у системi водостоюв повиннi бути передбаченi водоо-чисш споруди [10, 11].
Стацiонарна автозаправна станцiя являе собою комплекс технолопчного устаткування (пiдземнi резервуари, паливороздавальш колонки, зливний пристрiй, бензомасловлов-лювач), будiвель та споруд (операторна, тшьовий навiс, первиннi засоби пожежога-сiння, майданчик для смiгтезбiрника), дозво-ляючи здiйснювати технологiчнi операцп з прийому, збертання та видачi споживачам нафтопродукпв, якi використовуються як моторне паливо для автомобшв. Крiм того, на АЗС розташоваш стацiонарнi газовi за-правники (АГЗП), призначенi для прийому, збертання та видачi споживачам зрщженого вуглеводневого газу (ЗВГ), який вико-ристовуеться в якостi моторного палива для автомобшв.
Резервуарний парк складаеться з чотирьох пщземних сталевих резервуарiв загальною мiсткiстю 100 м3 - по 25 м3 кожний - на чотири види палива: три резервуари для трьох марок бензину i один резервуар для дизпалива.
Резервуари обладнаш пристроем, що унемо-жливлюе переповнювання емкостей пiд час прийому нафтопродукпв, зворотними клапанами, вогневими запобiжниками, зондом контрольно-вимiрювально! системи.
Завезення палива здшснюеться автоцистернами. Прийом палива з автоцистерн у резер-
вуари здшснюеться самопливом через герме-тичний зливний пристрш. Зливний пристрш обладнаний фшьтром, що обертае паливо вiд попадання механiчних домшок. Передбачена газозрiвняльна система автоцистерна-резервуар, що дозволяе значно зменшити ви-киди бензину в атмосферу. Видача палива здшснюеться через електронну комп'ютерну колонку на 8 шстолепв.
Пiстолети для бензишв обладнанi системою рекупераци пари (повернення газiв до 50 %) i цокольним пiддоном з контролем витоку палива (система захисту грунтових вод). Кшь-кiсть заправок на добу - 400-500, з них 300-375 заправок бензином i 100-125 заправок дизельним паливом. Об'ем разово! заправки автомобшя - 20 л [12, 13, 14].
Оцшка еколопчного ризику
для автозаправних станцш
При проведенш процедури ощнки еколопч-ного ризику розташованi поблизу аваршного резервуара пiдприемства i споруди, що мю-тять небезпечнi речовини (у тому чи^ очи-сш споруди, естакади, сховища тощо), засоби транспортування небезпечних вантажiв (ав-тоцистерни), потрапляють у зону дi! ударно! хвилi й теплового iмпульсу, розглядаються як вторинш джерела забруднення природного середовища (ефект «домiно» при розвитку аварп). Негативнi для природного середовища наслщки руйнування вторинних джерел розглядаються згщно iз процедурою, засто-совуваною до первинних джерел впливу [15, 16, 17].
Як додатковий компонент розглядаеться зби-ток, що завдаеться природному середовищу при лшвщацп наслщюв аварп, - деградащя грунту внаслщок замiни забрудненого наф-топродуктами грунту, складування грунту для подальшого його очищення (вiдновлення). Крiм шкоди, що завдаеться природному се-редовищу, як додатковий фактор, що уточ-нюе еколопчну небезпеку автозаправно! ста-нцп, для розглянутих аварiйних ситуацiй розраховуються:
- глибина зони екстремально високого (50 максимальних разових ГДК) i пщвищеного (1 максимальна разова ГДК) забруднення в атмосферному повiтрi;
- дальносп поширення зон екстремально високого (100 ГДК) i пщвищеного (1 ГДК) забруднення поверхневих водних об'екпв;
- можливють забруднення поверхневих i пiдземних водних об'екпв у мюцях розташу-вання водозабiрних споруд централiзованого та нецентралiзованого водопостачання та iншi характеристики шкiдливого впливу ава-ршних ситуацiй на автозаправнiй станцiï.
При аваршному розливi нафтопродуктiв мо-жливi такi види шкоди навколишньому сере-довищу [18, 19]:
- забруднення грунту та поверхневих вод;
- забруднення атмосфери парами i продуктами горшня нафтопродукпв;
- тепловий вплив пожежi на тварин i рос-линнють, вториннi джерела впливу на навко-лишне середовище. При розливi нафтопро-дуктiв можливi як вщсутшсть, так i наявнiсть займання.
У разi вiдсутностi займання нафтопродукпв оцiнюеться ступiнь забруднення атмосферного повпря, ступiнь забруднення земель i стутнь забруднення поверхневих вод. У межах впливу дослiджуваноï АЗС поверхневi води (водотоки, водойми i водно-болотш комплекси) вiдсутнi, що виключае проведен-ня оцiнки ступеня !'х забруднення нафтопродуктами в разi розливу. Оскiльки нафтопро-дукти являють собою вибухопожежонебез-печнi речовини, юнуе потенцiйна небезпека посилення аварiйноï ситуацiï з розливом нафтопродуктiв i переростання ïï в бiльш не-безпечну стадiю - пожежу розливу.
Пожежа розливу легкозаймистих i горючих рщин - це неконтрольований процес горшня розливу легкозаймистих i горючих рщин, утвореного внаслщок аварп. При порушенш герметичност посудини частина або вся рь дина може заповнити тддон або обвалуван-ня, розтектися по поверхш грунту або запов-нити якусь природну западину. Основним вражаючим чинником у даному випадку буде термiчний вплив на людей, навколишне середовище i матерiальнi об'екти [20, 21].
При виникненш пожежi розливу нафтопро-дуктiв оцiнюють фактори впливу на природ-не середовище, яю супроводжують пожежу. У процес оцiнки видiляються двi зони:
- зона горшня - частина простору, в якш утворюеться полум'я або вогненна куля з продукпв горшня;
- зона теплового впливу - частина простору, що примикае до зони горшня, в якш вщбува-еться займання або змша стану матерiалiв i
конструкцш, рослинностi, мае мiсце вража-юча дiя на тварин.
У зош горiння (яка збiгаеться з площею роз-лиття нафтопродуктiв) вщбуваеться згоряння матерiалiв, рослинностi, 100 % ураження тварин, в атмосферне повпря викидаються токсичнi продукти горiння. При пожежi в резервуарi з нафтопродуктами розглядаються два варiанти розвитку аварп:
- пожежа в резервуарi без викиду палаючо! рiдини;
- пожежа з викидом палаючо! рщини.
Для обох варiантiв фактори впливу на при-родне середовище збiгаються з факторами при виникненш пожежi розливу нафтопродукпв [22, 23, 24, 25].
Таким чином, для дослщжувано! АЗС були встановлеш радiуси впливу для рiзно! штен-сивностi теплового випромшювання I* у ви-падку пожежi в резервуарi без викиду палаючо! рщини.
У разi сценарш «Вибух резервуара з нафтопродуктами» розглядаеться комбшований детонацiйно-дефлаграцiйний вибух паливно-повiтряно! сумiшi в резервуарах для двох варiантiв аварi!:
- вибух одиночно! емносп, що мютить мак-симальний, за вимогами умов експлуатацп даного об'екта, об'ем нафтопродукпв У0;
- груповий вибух двох поблизу розташова-них емностей, що мютять максимальнi, за вимогами умов експлуатацп даного об'екта, об'ем нафтопродукпв.
У першому випадку у вибуху бере участь як паливно-повпряна сумш 50 % маси нафтопродукпв, що збертаються в резервуара у другому - 90 % сумарно! маси нафтопродук-тiв [26-29].
Можливе руйнування середнього ступеня цегляних багатоповерхових i дерев'яних об'ектiв i слабкий стутнь руйнування цегляних малоповерхових об'екпв у межах впливу вибуху паливно-повпряно! сумiшi в резерву-арi на дослiджуванiй АЗС.
Висновки
Автомобшьна дорога М-03 Ки!в-Харюв-Довжанський належить до мiжнародних ав-томобiльних дор^ державного значення i е типовою для територи Укра!ни. Оскiльки дослщження проводилось для дiлянок авто-
мобшьно! дороги загального користування, результати дослщження можна поширювати i на типовi дiлянки iнших автомобiльних до-рiг загального користування.
Також необхщно зазначити, що при оцшщ еколопчних аспектiв розташування автозаправних станцш необхщно передбачати шкь дливу дда на навколишне природне середо-вище при !х функцiонуваннi. При цьому виконуються розрахунки приземних концен-трацш шкiдливих речовин, що можуть мати мюце у викидах вщ технологiчного облад-нання АЗС, сервюних об'ектiв i транспортних засобiв, якi обслуговуе АЗС, згiдно iз Законами Укра!ни: «Про охорону навколиш-нього природного середовища», «Про охорону атмосферного повiтря» i «Водним кодексом».
З метою максимального скорочення викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повп-ря та грунт необхщно передбачати викорис-тання на АЗС сучасного прогресивного тех-нолопчного обладнання для збертання i вiдпуску нафтопродуктiв та вести постшний контроль за викидами шкщливих речовин.
В рамках роботи проведено ощнку факторiв, пов'язаних з рiзними сценарiями аварiйних ситуацiй, для автозаправно! станцi! мережi «ОККО».
Визначено, що автомобшьна дорога е потуж-ним джерелом забруднення природного се-редовища. 1стотною е роль автомобiльних дорiг у забрудненш водних об'ектiв та грунта. Встановленi основнi джерела впливу ав-томобiльно! дороги на навколишне середо-вище - це дорога з рухомим транспортом, транспортш засоби, будiвельно-дорожнi ма-шини та обладнання у процесах виконання технолопчних операцiй будiвництва, реконструкций експлуатацi!, утримання та ремонту дор^, а також пiдприемства дорожнього гос-подарства та дорожнього сервiсу, що знахо-дяться у придорожнiй смуз^ використовуванi матерiали.
Об'екти дорожнього сервюу е важливою складовою частиною благоустрою дороги. Вони являють собою сукупнють пiдприемств i споруджень, що забезпечують повне обслу-говування автомобшьного руху по дорозi, що створюе зручнють про!жджаючим, пiдвищуе безпеку руху й ефективнють роботи автомобшьного транспорту. До об'ектiв дорожнього сервюу належать автозаправш станцi!, стан-
цп техшчного обслуговування, пункти миття транспортних 3aco6iB, майданчики для стоянки транспортних засобiв, мотелi, кемпiнги, а також iншi об'екти, на яких здшснюеться обслуговування учасниюв дорожнього руху та яю розмiщуються на землях дорожнього господарства.
Охарактеризовано автозаправш станцп та еколопчш ризики при 1х експлуатацiï. Визначено, що автозаправш станцп являють собою об'екти, що несуть загрозу еколопч-нш безпещ. За вiдсутностi захисних заходiв нафтопродукти згубно впливають на стан повггря, води i грунту. При експлуатацп АЗС вiдбуваеться випаровування нафтопродуктiв iз резервуарiв, скидання ï^ залишкiв зi стч-ними водами у грунт, аваршш й ненавмиснi розливи нафтопродукпв на територiï АЗС, викиди вщпрацьованих газiв автотранспорту, а також утворюються вiдходи при очищеннi резервуарiв.
Проаналiзовано методики оцiнки впливу автозаправних станцп на навколишне природне середовище. Ощнено розташування автозаправних станцп на дшянках дослiдження ав-томобшьних дорiг. У результатi розрахункiв середшх вiдстаней мiж АЗС на дшянках дороги М-03 Киïв-Харкiв-Довжанський було визначено, що значення вщстаней мiж об'ектами суттево перевищують нормативно допустим^ що може призвести до збшьшен-ня антропогенного навантаження на оточую-че середовище, а звiдси збшьшиться i ймо-вiрнiсть виникнення еколопчних ризиюв при ï^ експлуатацiï.
Лггература
1. Украïна сьогоднi. Харкiвська область. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.rada.com.ua/ukr/RegionsPotent ial/Kharkiv/.
2. Споруди транспорту. Автомобшьш дороги: ДБН В.2.3-4:2007 - К.: Мшбуд Украши, 2007. - 100 с.
3. Про автомобшьш дороги: Закон Украь ни, м. Кшв, вiд 8 вересня 2005 року. N 2862-1. - 556 с.
4. Павлова Е.И. Экология транспорта: учебник для вузов / Е.И. Павлова. - М.: Транспорт, 2000. - 248 с.
5. Амбарцумян В.В. Экологическая безопасность автомобильного транспорта / В.В. Амбарцумян, В.Б. Носов, В.И. Та-гасов. - М.: ООО Издательство «Науч-техлитиздат», 1999.
6. Шестопалов С.К. Устройство, техническое обслуживание и ремонт автомобилей: учебное пособие / С.К. Шестопа-лов. - М.: Высшая школа, 2001. - 544 с.
7. Дягилева А.Б. Установки, системы и оборудование для очистки воды: учебное пособие / А.Б. Дягилева. - С.Пб.: СПбГТУРП, 2006. - 246 с.
8. Аварии и катастрофы. Предупреждение и ликвидация последствий: учебное издание / под общ. ред. В.А. Котляревс-кого. - М.: Издательство Ассоциации строительных ВУЗов. - 2003. - кн. 6. -252 с.
9. Волгушев А.Н. Автозаправочные станции. Оборудование. Эксплуатация / А.Н. Волгушев, А.С. Сафонов, А.И. Ушаков. - С.Пб.: ДНК, 2001. - 176 с.
10. Мютобудування. Планування i забудова мюьких i сшьських поселень: ДБН 360-92**. - К.: Держбуд Укра!ни, 2002 - 137 с.
11. Коршак А.А. Нефтебазы и АЗС: учебное пособие / А.А. Коршак, Г.Е. Корабейни-ков, Е.М. Муфтахов. - Уфа: Дизайн полиграф сервис, 2006. - 416 с.
12. 1нструкщя щодо вимог пожежно! безпе-ки тд час проектування автозаправних станцш, затверджена наказом МНС Укра!ни вщ 06.12.05 р. № 376: НАПБ Б.05.019-2005 // офщшний вюник Укра!ни вщ 05.04.06, 2006. - 25 с.
13. Споруди транспорту. Метрополггени: ДБН В.2.3-7-2010. - Чинний з 01.10.2011. - К.: Мшрегюнбуд Укра!ни, 2011. - 195 с.
14. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности: ГОСТ 12.4.026-76. - Введен 01.01.1978. - М.: ИПК Изд-во стандартов, 1978. - 129 с.
15. ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание: ГОСТ 12.4.009-83. -Введен 01.01.1978. - М.: ИПК Изд-во стандартов, 1985. - 10 с.
16. РД 34.21.122-87/Мшенерго СРСР «Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений». - 38 с.
17. Правила улаштування електроустано-вок. - К.: Об'еднання енергетичних пщприемств «Галузевий резервно-швестицшний фонд розвитку енергети-ки», 2006. - 43 с.
18. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спещальних установок: ДНАОП 0.00-1.32-01. - К.: 2001. -80 с.
19. Правила захисту вщ статично! електри-ки: ДНАОП 0.00-1.29-97. - К.: 1999. -69 с.
20. Бутков П.П. Заправочные станции и пункты / П.П. Бутков. - Л.: Недра, 1967.
- 312 с.
22. Сборник методик по расчету выбросов в атмосферу загрязняющих веществ различными производствами. - Л.: Гидро-метеоиздат, 1986.- 184 с.
23. Технiко-економiчне обгрунтування розвитку автомобшьно! дороги за напрям-ком Кшв-Харюв-Дебальцево-1зварине. Том 6. Ощнка впливу на навколишне середовище (Харювська область). - Х.: Укрдшродор, 2006. - 156 с.
24. Борисов В.А. Миграция населения. Причины и последствия / В.А. Борисов.
- М.: Nota Bene, 2004. - 178 с.
25. Внукова Н.В. Науково-методолопчш основи еколопчно! безпеки комплексу автомобшь-дорога-середовище : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. д.т.н.: спец. 21.06.01 «Еколопчна безпека» / Внукова Наталiя Володимирiвна. - Х.: ХНАДУ. -2015. - 36 с.
26. Внукова Н.В. Методолопя еколопчно! безпеки комплексу АДС (автомобшь-дорога-середовище): монографiя / Н.В. Внукова. - Х.: ХНАДУ, 2011. -196 с.
27. Внукова Н.В. Методика ексергетичного аналiзу технолопчних процешв забезпе-чення автоперевезень при використанш рiзних видiв палива / Н.В. Внукова // Вь сник НТУ «ХП1»: зб. наук. пр. Тематич-ний випуск: Новi рiшення в сучасних технологiях. - 2011. - № 54 - С. 60-67.
28. Внукова Н.В. Вплив автомобшьних до-рк- на екобезпеку комплексу «автомобшь-дорога-середовище» / Н.В. Внукова // Схщно-Свропейський журнал передо-вих технологш. - 2011. - № 5/3 (53). -С. 43-46.
29. Внукова Н.В. Шумове забруднення при-мапстральних територiй як фактор впливу на здоров'я населення (на прик-ладi смт Пiсочин Харкiвськоï областi) / Н.В. Внукова, Г.М. Желновач // Вестник ХНАДУ: сб. науч. тр. - 2008. - Вып. 43.
- С. 13-15.
Рецензент: Н.В. Внукова, профессор, д.т.н.,
ХНАДУ.
Статья поступила в редакцию 30 октября
2015 г.
