CC BY
40уменьшением % грубых ошибок в окончательной оценке упражнений.
3. Разработана, теоретически и практически обоснована методика устранения выявленных грубых ошибок.
Дальнейшие исследования предполагается проводить в направлении изучения других проблем практического обоснования методики выявления и устранения грубых ошибок у спортсменов по спортивной аэробике.
Литература
1. Келлер В.С., Платонов В.Н. Теоретико-методические основы подготовки спортсменов. - Львов, 1993. - 270 с.
2. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте.- К.: Олимпийская литература, 1997.- 583 с.
3. Новиков А. А., Шустин Б.Н. Тенденции исследования соревновательной деятельности в спорте высших достижений // Современный олимпийский спорт: Тезисы докладов межд. науч. конгресса. - К., 1993. - С. 167170.
4. Булатова М.М. Теоретико-методические основы реализации функциональных резервов спортсменов в тренировочной и соревновательной деятельности: Авто-реф. дис. ... д-ра пед. наук. - К., 1996. - 50 с.
5. Аркаев Л.Я., Терехина Р.Н., Сучилин Н.Г Концепция интегральной подготовки и ее основные технологические компоненты // Педагогический профессионализм в сфере физической культуры и его формирование в системе высшего образования: Матер. межвуз. научно-практ. конф. - С.-Пб.,1996. - С. 3-6.
6. Правила судейства соревнований по спортивной гимнастике: Чемпионатов Мира, Олимпийских игр, региональных и межконтинентальных соревнований, международных турниров / Международная федерация гимнастики, мужской технический комитет.- К., 1997.130 с.
Поступила в редакцию 22.05.2007г.
ОЦІНКА РЕСОРНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СТОПИ ТА ПЛАНТОГРАФИШ ПОКАЗНИКИ У ЮНИХ ПЛАВЦІВ
Колісник В.О. Дніпропетровський державний інститут фізичної культури та спорту
Анотація. В даній статті вивчена ресорна функція стопи у юних плавців з різними видами плоскостопості та нормальною стопою. Представлені відомості про плантографічні показники у цих спортсменів. Дослідження ресорної функції стопи у дітей 7-9 років, які займалися плаванням, показало, що у юних плавців з нормальною стопою були кращі показники ресорної функції стопи ніж у тих, які мали різні види плоскостопості.
Ключові слова: ресорна функція стопи, плантог-рафічні показники, юні плавці.
Аннотация. Колесник И.О. Оценка рессорных возможностей стопы и пантографические показатели у юных пловцов. В данной статье изучена рессорная функция стопы у юных пловцов с разными видами плоскостопия и нормальной стопой. Представлены сведения о плантографических показателях у этих спортсменов. Исследование рессорной функции стопы показало, что у юных пловцов с нормальной стопой были лучшие показатели рессорной функции стопы, чем у тех, которые имели разные виды плоскостопия.
Ключевые слова: рессорная функция стопы, плантог-
рафические показатели, юные пловцы.
Annotation. Kolesnik V. Estimation of spring possibilities dicorders that pantographical indexes at young swimmers. In this article young swimmers have the trained spring functions dicorders with different types of violations of foot and normal foot. And also the represented information about plantographical indexes at these sportsmen. Juvenile swimmers with normal autopodium had the best parameters of the spring function of autopodium than sportsmen with different aspects of a platypodia.
Keywords: spring functions dicorders, plantographical indexes, young swimmers.
Вступ.
Діти в молодшому шкільному віці під дією різних факторів відчувають дефіцит рухової активності, в зв’язку з чим відбувається значне збільшення дітей з порушеннями органів опори. Це обумовлює слабкість м’язово-зв’язувального апарату, недостатній розвиток мускулатури нижніх кінцівок, втрату зв’язками еластичності і міцності, що дуже часто призводить до порушень не тільки самої стопи, а і всього опорно-рухового апарату в цілому [4,5].
У зв’язку з тенденціями сучасного спорту до постійної інтенсифікації тренувальних навантажень та зниження вікового цензу на етапах підготовки спортсменів важливе значення має виділення характеру і ступеню впливу спортивних навантажень на опорно-руховий апарат. Спорт вищих досягнень може негативно впливати на поставу, та стан стопи у спортсменів, що стосується і спортивного плавання [7,8].
Тому ми вважаємо важливим вивчення показників ресорної функції стопи та виявлення її деформацій у юних плавців на початковому етапі спортивної діяльності для попередження даних пато-логій, щоб в подальшому це не впливало на стан здоров’я і досягнення високих спортивних результатів.
Невірогідним вважається те, що знаючи про ресорну функцію стопи, здатність змінювати ступінь сплющення під дією навантаження, яке змінюється, дослідники не тільки не оцінили резервні можливості цієї функції, а також і проігнорували її в практиці план-тографії. Дійсно, відбиток стоп робиться практично завжди в положенні стоячи однією, а потім другою ногою (тобто - один з відбитків робиться з половинним навантаженням по відношенню до другого). Це призводить до того, що плантограми регіструються в нерівних умовах використання ресорних можливостей стопи [10]. Ці питання вивчались в різних групах дітей [2,З,6]. Але вони не були спортсменами.
У спортсменів опорно-ресорну функцію стопи вивчали у юних футболістів [10]. Однак нам не зустрілись в літературі відомості про опорно-ресорну функцію стопи у юних плавців і тому ми вирішили провести дане дослідження.
Робота виконана за планом НДР Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорту.
Формулювання цілей роботи.
Метою дослідження було оцінити ресорні
Таблиця1 Співвідношення між висотою зіскоку і ступенем збільшення наступного стрибка вгору у юних плавців
Висота зіскоку , см Ступінь збільшення стрибка вгору , см
Діти з нормальною стопою (п= 6 5 ) Діти з різними видами плоскостопості(п=15)
2 0 2,2 4 + 0,3 3 2 ,0 5 + 0,42
3 0 4,5 5 + 0 ,2 4 3,12 + 0,44
4 0 4,7 5 + 0,12 3 ,0 4 + 0,2 1
5 0 2,12 + 0 ,2 1 1,8 9 + 0,3 1
можливості стопи та плантографічні показники у юних плавців 7-9 років, які мали порушення постави.
Для оцінки ресорних можливостей стоп ми використовували методику, яка дозволяє оцінювати цю функцію в адекватних умовах, тобто по реактивним можливостям зводу стопи після його дозованого розтягування, яке забезпечує стрибок в глибину з різної висоти (20-30-40-50 см) з наступним стрибком в висоту. Використовуючи принцип «доза - ефект» у відношенні ступеню розтягування зводу стопи при сплигуванні та зростання стрибка вгору при посліду-ючому виплигуванні можна оцінити діапазон реактивних можливостей зводу стопи [10]. Використовували також метод плантографії з розрахунком індексів Кларка, Чіжина та Фрінланда.
При статистичному аналізі розраховували середнє значення (М) та його стандартну помилку (т). Достовірність різниці оцінювали за 1 - критерієм Ст’юдента (р). При р<0,05 її вважали статистично достовірною [12].
Дослідження проводили на базі СК «Славутич» і СК «Метал» (м. Дніпропетровськ). Обстежено 80 дітей 7-9 років, які почали займатися спортивним плаванням у групі початкової підготовки.
Результати дослідження.
За показниками кутового індексу Кларка 10% юних спортсменів мали вигнуту стопу, 60% -мали ідеальну стопу, а у 30% - були виявлені різні види плоскостопості. При розрахунку індексу Чіжи-на в відсотковому співвідношенні у 70% юних плавців була нормальна стопа, у 9% - була сплющена стопа, та у 21% - була плоскостопість. За індексом Фрінлан-да нормальну стопу також мали 70% дітей.
Показники співставлення висоти зіскоку («дози дії») та ступеню збільшення висоти виплигування в наступному стрибку вгору («реакція») при порівнянні з виплигуванням з підлоги представлені в табл.1.
Статистична обробка даних, наведених в таблиці, показує, що у дітей з нормальною стопою достовірно більше висота стрибка в висоту після зіскоку з 30см ( 1=3,32; р<0,01 ) та з висоти 40см ( 1=3,58; р<0,001 ) у порівнянні з висотою зіскоку з 20см. Показники зіскоку з висот 20 та 50см не мали статистично достовірної різниці ( 1=0,6; р>0,05). У дітей з різними видами плоскостопості в цьому відношенні виявлена лише подібна тенденція (відповідно 1=1,78; 1,98; 0,3; р>0,05).
Це підтверджується і порівнянням ступеню
збільшення стрибка вгору з 30 та 40см, де переважають показники у дітей з нормальною стопою (1=2,04 та 1=2,44; р<0,05).
Обговорюючи отримані дані, слід врахувати від чого може залежати висота виплигування: 1)від ступеню “розплющування” стопи в залежності від висоти сплигування (чим більше висота, тим більше “розплющування”, тобто важче відштовхуватись і тому менше висота виплигування); 2)від умов відштовхування з участю м’язів гомілки, стегна та допоміжних рухів рук і тулуба (при оптимальній висоті сплигування висота виплигування більше, тобто малі та значні висоти сплигування не дозволяють високо виплигувати).
Також, з отриманих даних нашого дослідження, ми можемо відмітити, що в віці 7-9 років лише 30% юних плавців мають плоскостопість. Але за даними літератури з віком кількість дітей з даною патологією зростає, тому недостатня увага з боку тренерів і батьків може призвести до таких порушень [1,11]. Це важливо в зв’язку з тим, що діти, яких ми обстежили, займаються спортом, де мають місце великі фізичні навантаження (окрім плавання, це ще біг, тренування в тренажерному залі), що при нераціональному тренуванні призводять до перенапруження опорно-рухового апарату і до деформації стопи.
Висновки.
Аналіз плантографічних показників за індексами Кларка, Чіжина і Фрінланда вказує на те, що у
30 % юних плавців 7-9 років, які мали порушення постави, виявляються різні види плоскостопості.
Дослідження ресорної функції стопи у дітей 7-9 років, які займалися плаванням, показало, що у юних плавців з нормальною стопою були кращі показники ресорної функції стопи ніж у тих, які мали різні види плоскостопості.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем ступеню впливу спортивних навантажень на опорно-руховий апарат спортсменів.
Література
1. Алеро Мухамед Лечебная физическая культура в общей системе реабилитации детей с плоскостопием. Методические рекомендации. - К.: Олимпийская литература, 1999. - 24с.
2. Брянчина Е.В. Своды стопы и их укрепление прыжковыми движениями в младшем школьном возрасте: Авто-реф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Российская гос.а-кадем.физ.культуры. - М., 1997. - 22с.
3. Гафаров Х.З. Лечение деформаций стоп у детей. - Ка-
зань, 1990. - 175с.
4. Жарова И.А. Взаимосвязь статического плоскостопия и остеохондроза у лиц различных возрастных групп // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. Сборник научных трудов. - №7, - 2003, -С.81-89.
5. Жарова І. Фізична реабілітація хворих на статичну форму плоскостопості та остеохондроз хребта // Молода спортивна наука України, Львів, Вип. 10, Т. 4, 2006. - С. 44-50.
6. Кашуба В.О., Бенжедду А., Хабінець Т.О. Кінематичний аналіз природної локомоції молодших школярів з порушеннями морфо біомеханічних властивостей стопи // Молода спортивна наука України, Львів, 2006, Вип. 10, Т. 4, - С.200-204.
7. Клапчук В.В., Морунова О.В., Матюшкін О.Г., Самошкін
B.В. Про вплив занять фехтуванням на рейтинг постави та пантографічні показники стопи у спортсменів // Олімпійський спорт і спорт для всіх. Тези доповідей, 2005. - С. 248.
8. Колісник В. Рейтинг постави і плантографчні показники стоп у спортсменів-ветеранів, які займаються плаванням // Молода спортивна наука України, Львів, 2006, Вип.10, Т.4, - С.286-291.
9. Лапутин А.Н., Кашуба В.А., Сергиенко К.Н. Технология контроля двигательной функции стопы школьников в процессе физического воспитания: Методическое пособие для студентов ІІ курса факультета спортивной медицины и физической реабилитации. - К.: ДИЯ, 2003. - 67с.
10. Макух Р., Муравов И.В., Новак С.Б. Функциональная диагностика рессорных возможностей стопы. // Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології. 10 Ювілейна міжнародна науково-практична конференція. Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2004. - С. 232 - 234
11. Марченко О .К., Жарова И. А. Сравнительная характеристика данных центральной гемодинамики детей с плоскостопием и здоровых детей дошкольного возраста // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. Сборник научных трудов. - №6, - 2004, -
C.93-97.
12. Стенон Гланц. Медико-биологическая статистика / Пер. с англ. д.физ.-мат.н. Ю.А. Данилова под ред. Н.Е. Бузи-кашвили и Д.В. Самойлова. - М.: Практика. - 1999. -602с.
Надійшла до редакції 22.05.2007р.
ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СПОРТИВНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДАХ
Конох А.П.
Запорізький національний університет
Анотація. У статті розглядаються теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури зі спеціалізацією ’’спортивно-оздоровчий туризм” у вищих навчальних закладах.
Ключові слова: майбутній фахівець, професійна підготовка, спортивно-оздоровчий туризм.
Аннотация. Конох А.П. Профессиональна подготовка будущих специалистов спортивно-оздоровительного туризма в высших учебных заведениях. В статье рассматриваются теоретические и методические основы профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры со специализацией ”спортивно-оздоровительный туризм” в высших учебных заведениях.
Ключевые слова: будущий специалист, профессио-
нальная подготовка, спортивно-оздоровительный туризм.
Annotation. Konoh A.P. Preparation of future specialists of sporting-health tourism in higher educational establishments is professional. In the article the theoretical and methodical bases of professional preparation of future teachers of physical culture with specialization are examined ”sporting-health tourism” in higher educational establishments.
Keywords: future specialist, professional preparation, sporting-health tourism.
Вступ.
У період становлення України як самостійної, незалежної демократичної держави перед вищою освітою постало ряд невідкладних проблем. Серед них актуальною є професійна підготовка майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туризму, спрямування її на задоволення потреб людини та держави в формуванні особистого здоров’я підростаючого покоління в закладах освіти. При впровадженні спортивно-оздоровчого туризму досить ефективно реалізуються не тільки специфічні функції фізичної культури: освітні, прикладні, спортивні, але й оздоровчі та спортивно-реабілітаційні.
Актуальність і доцільність дослідження проблеми професійної підготовки студентів із спортивно-оздоровчого туризму у сучасних умовах зумовлені необхідністю подолання суперечностей, які й існують між: потребою суспільства та закладів освіти у високоякісних фахівцях із спортивно-оздоровчого туризму і відсутністю розробок та обґрунтування теоретико-методичних засад моделі і технології навчально-виховного процесу майбутніх фахівців із вищеозначеної галузі; необхідністю оновлення системи фізичного виховання дітей і молоді в інтеграції
зі спортивно-оздоровчим туризмом і відсутністю належного рівня професійно-педагогічної компетентності викладачів фізичної культури зі спеціалізацією “спортивно-оздоровчий туризм”; необхідністю вирішувати майбутнім фахівцям складні професійні цілі та завдання у закладах освіти з фізичного виховання через спортивно-оздоровчий туризм і станом організації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах.
Розв’язання вищезазначених суперечностей потребує нового наукового переосмислення й усвідомлення мети, завдань, принципів, функцій, оновлення змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туризму в університетах України, необхідності забезпечення високої конкурентоспроможності вчителя фізичної культури та менеджера з спортивно-оздоровчого туризму.
На даний час відсутня достатня теоретикометодична база та дієвий досвід розв’язання цієї проблеми. Існують лише дослідження, які можуть забезпечити розробку сучасної моделі та технології професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладів, але не з спортивно-оздоровчого туризму.
Концептуальні засади професійної підготов-
