CC BY
16
Украгнсъкий шйрохгрурггчний журнал, №3, 2002
57
Орипнальы статт
УДК 616.831:612.014.482:616—073.756.8
Оцшка особливостей змш головного мозку у лжвщатор1в наслщшв аварп на ЧАЕС за даними сучасних нейров1зуальних методов досл1дження
Степаненко 1.В.
1нститут нейрох1рургп 1м.акад.А.П.Ромоданова АМН Украши, м.Кшв, Украша
Ключовклова: лгквгдатори аварИ на ЧАЕС, ещефалопатгя, улътразвукова допплерографЫ, магнгтно-резонан-сна томография, однофотонна емгсгйна компьютерна томограф/я, доза опромгнення, раннг лгкувалът заходи
Непередбачено високий р1вень захворюва-ност1 нервово! системи у л1кв1датор1в наотдгав аварп на ЧАЕС (ЛНА на ЧАЕС), що в остант роки вийшов на перше м1сце серед в1ддалених медичних насл1дк1в аварп [1, 2, 7], обумовив необхвдшсть вивчення характеру 1 механ1зм1в ураження головного мозку у потерпших як одше! з найактуальшших проблем сьогодення. Особливо це стосуеться тих хворих, як! не перенесли гостро! променево! хвороби (ГПХ), тобто отримали пор1вняно невелику дозу опром1нен-ня. Такий висновок про дозу опромнення у да-ному раз1 може бути пов'язаний з в1дсуттстю специф1чност1 рад1ац1йного впливу 1 методоло-пчною складтстю доведення в клшщ його мож-ливост1 [8], через що факт рад1ац1йно! патолог!! у таких хворих просто заперечуеться [5, 9, 12, 13]. Разом з цим, уточнення уявлення про патоф1зюлопчну сутнють 1 механ1зми роз-витку уражень головного мозку у ЛНА на ЧАЕС, поряд з визначенням функц1онального перфуз1йного резерву цереброваскулярного русла мае велике значення не тшьки для про-гнозування переб1гу захворювання, але й для вибору адекватних методов л1кування 1 проф-1лактики розвитку тяжких форм енцефалопат1! [3, 10].
В1домо, що магн1тно-резонансна томограф1я (МРТ) на сьогодн е намнформатившшим методом у д1агностиц1 структурних зм1н мозково! тканини. Однак оценка лише структурно-анато-м1чних зм1н мозково! тканини е обмеженою 1 часто недостатньою, тому що не дозволяе виз-начити сутн1сть кровопостачання (перфуз1!) мозково! тканини [15, 16, 17]. Характеристика тяжкост1 ураження, ступеня його необоротност1 дуже важлива, оск1льки суттева частка нервово! тканини у вогнищ1 шемп залишаеться не-
ушкодженою за рахунок юнування так звано! зони "шешчно! натвт1т", або "убого! перфузГ!" ("роог рег:ЕиБюп") [14], навколо дшянки инфаркту мозку. Як правило, так1 утворення виявля-ються т1льки при застосуванн1 перфуз1йно! од-нофотонно! ем1сшно! комп'ютерно! томографп (ОФЕКТ), 1 вони значно бшьш1 за розм1ром по-р1вняно з вогнищами 1шемп, що в1зуал1зують-ся на МР-томограмах. Використання для д1аг-ностики характеру 1 ступеня ураження головного мозку ОФЕКТ дае змогу оцшити ступень зниження функц1онально! активност1 мозку при дисциркуляторних порушеннях. Кр1м того, в радюнукл1дшй д1агностиц1 уражень головного мозку за допомогою ОФЕКТ, на в1дм1ну в1д МРТ, 1снують методи розрахунку обсягу ура-жено! тканини головного мозку, що грунтуються на виявленн1 ступеня накопичення рад1офарм-препарату (РФП), який тим менший, чим чим б1льша частка некротизовано! тканини в загаль-ному обсяз1 тканини в цьому репот [11].
Використання ультразвуково! допплерог-рафп судин головного мозку (УЗДГ) дозволяе вивчити транспортну фазу кровопоста-чання мозку, д1агностувати недостатн1сть мозкового кровозабезпечення на раншх стад-1ях, оц1нити стан церебрально! гемодинам1-ки взагал1 та в кожному басейн1 зокрема (ка-ротидному, вертебро-базилярному). Цим методом можна виявити морфолопчш зм1ни екстра- та 1нтракран1альних артер1й (стено-зи, оклюзп, деформацп, аномалп розвит-ку), недостатн1сть колатералей, еластико-тошчш властивост1 судинно! ст1нки, пору-шення церебрально! та кард1ально! гемодинамики 1 зниження функций мехашзм1в ауто-регуляцп судин, анг1оспазм, порушення венозного в1дтоку 1 т.1н. [4, 6].
Таким чином, кожен з цих метод1в доотд-жуе окрему ланку загального процесу мозко-вого кровопостачання, що дозволяе всеб1чно оцшити його порушення i характер ураження мозку.
Мета дослщження: вивчення шформатив-ностi сучасних нейровiзуальних методiв досль дження (МРТ, ОФЕКТ, УЗДГ) в оцiнцi особли-востей змш головного мозку у ЛНА на ЧАЕС i можливостей профiлактики розвитку тяжких форм енцефалопатп (ЕП).
Матер1ал i методи дослщження. Комплексно обстежено 40 хворих — ЛНА на ЧАЕС (2 жшки, 38 чоловшв) вiком вiд 33 до 61 року (середтй вiк — 47,3). Уа обстежен працювали в зон! ЧАЕС у 1986 р. З них у квита—травн 1986 р. у цш зон! працювали 19 хворих, з квггня i на протяз! 1986 р. — 15 хворих, з серпня 1986 р. — 6 хворих. Частина обстежених (13) продов-жила роботу теля 1986 р. Доза опромшення, за документальними даними, склала: у 7 хворих — до 250 м3в, у 13 — 260-500 м3в, у 2 — 510— 1000 м3в i у 2 — понад 1,5 3в, але дагнозу ГПХ 1м виставлено не було. У 16 хворих доза опромшення офщшно встановлена не була, проте, осшльки щ хвор! працювали переважно в квпта—червн 1986 р. бшя ЧАЕС, !х також включили до групи обстеження як тих, що потенцш-но могли одержати значну дозу опромшення.
У вах обстежених виявлялись клтчт оз-наки енцефалопатп (ЕП) р!зного ступеня тяж-коста: I ступеня — у 12,5%; II ступеня — у 60% i III ступеня — у 27,5%. У кожного хворого застосовувались ус! методи доотдження. От-римаш результати оцшювались залежно вщ тяжкост ЕП, дози опромшення, часу роботи в зон! i проведеного в рантй перюд лшування.
Результати обстеження та ix обговорення. Анал!з впливу р!зних фактор!в на переб^ ЕП у хворих дозволив встановити, що найтяжч! фор-ми хвороби (III ступеня) спостер!гались у пащентав, в яких офщшно дозу опромшення встановлено не було (37,5%); у тих, як! працювали в зон! ЧАЕС не тшьки в квит—травш, але i в шш1 мюящ 1986 р. (50%) та як! в раншй перюд п1сля роботи в зон! не отримували лжу-вання (41,7%), а також у хворих вшом вщ 46 до 55 рок1в (35,7% i 41,7%). У тих хто зазнав опромшення у доз! до 1 3 бер i бшьше 1,53 бер, хто отримував лшування в ранней перюд, а також у хворих вшом до 40 рогав III ступшь ЕП не виявлявся. Кр1м того, було встановлено, що тяжч! форми ЕП розвивались у буд!вельнигав, водпв, пращвнишв могильника i лшв!датор!в, що працювали за вахтовим методом, тж у тих, чия робота була пов'язана з вщрядженнями.
Тобто в прогред1ентноста перебцу ЕП у вщда-лен термши особливе значення мали час, мюце i тривалють роботи в зон!, характер опромь нення (особливо комбшоване, якого зазнали лшвщатори, що працювали з квиня i на про-тяз! 1986 р.), проведення лжувальних заход!в в раннш перюд.
При УЗГД-доотджент у 94,7% хворих ви-явлено суттев! змши допплерограм (ДГ). Так, змши гшертошчного типу виявлялись у 86,8% хворих; атеросклеротичного — у 44,7%; веноз-на дисциркулящя — у 89,5%, причому у 52,6% хворих вона була значно виражена. Перифе-ричний судинний отр (ПСО) був суттево шдви-щений у 63,2% хворих, що свщчило про спазм артерш середнього i малого кал!бру, про порушення еластико-тошчних властивостей су-динно! стшки i сприяло тдтримщ венозной дис-циркуляцп. Разом з цим, шдекс пульсацп (Р1) в ВББ був знижений у 44,7% хворих, що вка-зувало на зниження тонусу мапстральних артерш i, загалом, на порушення регуляцп су-динного тонусу з боку вегетативних вазомотор-них центр!в.
Привертало увагу значне зниження лшшно! швидкост кровотоку (ЛШК) в ВББ у 44,7% хворих, тод як в каротидному (КБ) — лише у 18,4%. У 42,1% обстежених у ВББ i у 5,3% хворих в КБ виявлялась асиметр!я ЛШК, що свщчило про наявтсть у них спазму або стенозу одте! з артерш i, вщповщно, про структурно змши су-динно! стшки. Коефщент асиметрп вщповщав 12—50% з переважанням змш зл!ва, де зниження ЛШК д!агностувалось у 3 рази частше, тж справа. В КБ виявлявся сегментарний стеноз (до 50 i 70% — у 2 хворих), а також анпос-пазм судин (у окремих хворих).
Таким чином, у обстежених виявлялось знач-не зниження кровотоку в судинах ВББ (у бшьшоста хворих) та ознаки органичного ураження судин головного мозку гшертошчного i атеросклеротичного титв з асиметр!ею кровотоку i з! значним зниженням тонусу мапстральних артерш у одних хворих та пщвищенням тонусу судин середнього i малого дааметра у шших, що проявлялось суттевою венозною дисциркулящею i порушенням регуляцп судинного тонусу.
Було встановлено, що при збшьшент тяж-кост ЕП зростала частота змш ДГ гшертошчного типу; збшьшувалися частота i виражетсть змш атеросклеротичного типу; знижувались по-казники ЛШК бшьшою м!рою в ВББ, але також i в КБ; параметри венозно! дисциркуляцп; величини Р1 поряд з! зменшенням частоти шдвищених значення показнигав ПСО, що вка-зувало на зменшення вегетативних вплив!в з
Оцшка ocoблuвocmeй змш гoлoвнoгo мoзкy у лiквiдamoрiв нacлiдкiв aeapii на 4AEC.
59
6O^ гiпoтaлaмiчниx вщдктв гoлoвнoгo мoзкy нa cтaн cyдиннoгo тoнycy. Heзaлeжнo вiд тяж-кocтi EП cпocтepiгaлacь acимeтpiя ЛШK в BББ, тoбтo пpocтeжyвaлacь вiднocнa нeзaлeжнicть виpaжeнocтi нeвpoлoгiчнoï cимптoмaтики вiд cтyпeня opгaнiчниx змiн cyдин гoлoвнoгo мoз-ку, ocoбливo вepтeбpo-бaзиляpнoгo бaceйнy.
Bcтaнoвлeнo, шр пpи збiльшeннi дoзи o^ poмiнeння зpocтaють пoкaзники змiн ДГ Trnep-тoнiчнoгo типу; ЛШK в KБ; пocилюGтьcя вe-нoзнa диcциpкyляцiя; пiдвищyeтьcя ПCO. He-зaлeжнicть змiн ДГ вщ дoзи oпpoмiнeння i бшьшу ïx виpaжeнicть у xвopиx з нeвизнaчeнoю дoзoю тa в тик, щo oдepжaли дoзy дo 250 м3в, всти-нoвлeнo cтocoвнo змш ДГ aтepocклepoтичнoгo типу; знижeння ЛШK в BББ; змiн ДГ cпaзмa-тичнo-cтeнoтичнoгo xapaктepy i знижeння зни-чeнь PI в BББ.
Taким чинoм, cyттGвoï зaлeжнocтi змiн oc-нoвниx пoкaзникiв ДГ вiд дoзи oпpoмiнeння нe виявлeнo. Пpocтeжyвaвcя дeщo бiльший вплив дoзи oпpoмiнeння та гeмoдинaмiчнi пoкaзники, в тoй чac як виpaжeнicть cклepoтичниx змiн i oзнaк cтpyктypниx пopyшeнь cyдиннoï ташки пpи вcix дoзax бyлa oднaкoвoю.
Пpoтe виявлeнo зaлeжнicть зм1н ДГ вщ чacy poбoти в зoнi oпpoмiнeння i вiд oтpимaнoгo в paннiй пepioд лiкyвaння. У xвopиx, якi зaзнaли oпpoмiнeння пepeвaжнo зa paxyнoк i^opTOpo-вaниx paдioнyклiдiв (лiквiдaтopи, щo пpaцювa-ли з cepпня 1986 p.), oзнaки мopфoлoгiчниx змш cyдиннoï cтiнки були виpaжeнi бiльшoю мipoю. Öi змiни ocoбливo пoглиблювaлиcь у тиx xвo-pиx, яга дoдaткoвo зaзнaвaли щe i зoвнiшньoгo oпpoмiнeння (лiквiдaтopи, щo пpaцювaли з квггня i ни пpoтязi 1986 p.) — в них peecтpyвaлиcь i виpaжeнi cклepoтичнi змiни i виcнaжeння мe-xaнiзмiв peгyляцiï cyдиннoгo тoнycy. Bci цi го-pyшeння виявлялиcь i у тиx, щр зизнили rnpe-вaжнo зaгaльнoгo зoвнiшньoгo oпpoмiнeння (npa-цювили лишe в квггт—тpaвнi 1986 p.), oднaк у мeншoï кiлькocтi xßopMx. У бiльшocтi з ниx pee-cтpyвaлocь знaчнe знижeння кpoвoтoкy в c^o^-них BББ. Пpoвeдeння л^^ильних зaxoдiв cyттe-вo змeншyвaлo p^rn poзвиткy aтepocклepoтич-них i фубих cтpyктypниx змiн cyдиннoï cтiнки, a тиюэж peгyлятopниx пopyшeнь cyдиннoгo то-нycy, aлe нe впливaлo ни poзвитoк мiкpoциpкy-лятopниx пopyшeнь. Пepeбiг EП у xßopMx roHa-зив, щo ця xвopoбa III студня cepeд лшвда-тopiв, якi пpaцювaли в зoнi у квiтнi—тpaвнi 1986 p., виявлялacь в 10,5% випидгав; cepeд тих, щo пpaцювaли з квiтня i ни пpoтязi 1986 p., — у 50% xвopиx, a cepeд тих, щр лiкyвaлиcь, нe виявлялacь зoвciм. Toбтo aнaлiз oтpимaниx ди-них дoзвoляG зpoбити виcнoвки, щo в пpoгpecy-
вaннi EП в oбcтeжeнiй гpyпi xвopиx пopyшeння cтaнy c^a^ i гeмoдинамiчнi зpyшeння мили виж-ливe, aлe нe виpiшaльнe знaчeння, щo пiдтвep-джyвaлocь i вiднocнoю нeзaлeжнicтю cyдинниx змiн вiд дoзи зoвнiшньoгo oпpoмiнeння.
Пpи MPT-дocлiджeннi виявлeнo: oзнaки ит-poфiчнoгo пpoцecy гoлoвнoгo мoзкy у виглядi poзшиpeння cyбapaxнoïдaльниx пpocтopiв, ци-cтepн лaтepaльниx щшин (у 46,2%), a у чисти-ни xвopиx (у 23,1%) — i шлyнoчкoвoï cиcтeми: пepeднix poгiв i тiл бoкoвиx шлyнoчкiв; мж-жиннi poзciянi гiпepiнтeнcивнi вoгнищa ни T2-звaжeниx зoбpaжeнняx, пepeвaжнo в мвжих бiлoï peчoвини пepивeнтpикyляpниx дшяток cyпpaтeнтopiaльниx вiддiлiв гoлoвнoгo мoзкy бeз oзнaк мac-eфeктy (у 69,2%); вoгнищeвi ypaжeння гoлoвнoгo мoзкy iшeмiчнoгo xapaктepy, якi нe зивжди вiдпoвiдaли пepeнeceним в aнaмнeзi ГПMK (17,9%). Bcтaнoвлeнo зaлeжнicть cтyпeня виpaжeнocтi змiн ни MP-тoмoгpaмax вiд тяж-кocтi E^ щo cтocyвaлocь бiльшoю мipoю ит-poфiчниx пpoцeciв з oзнaкaми г^д^^фили i виpaжeниx вoгнищeвиx пopyшeнь. Koнcтaтoвa-нo зaлeжнicть дeякиx пoкaзникiв MP-тoмoгpaм вiд дoзи зoвнiшньoгo oпpoмiнeння — пpи збiльшeннi дoзи знaчнo зpocтaли виpaжeнicть i чacтoтa виявлeння aтpoфiчнoгo пpoцecy ти дpiбнoвoгнищeвиx змiн. Paзoм з цим, виpaжeнi вoгнищeвi пopyшeння cпocтepiгaлиcь чacтiшe у xвopиx з нeвизнaчeнoю дoзoю oпpoмiнeння i з дoзoю дo 250 м3в. B цш же гpyпi були xßopi з нeзмiнeними MP-тoмoгpaмaми.
Зaлeжнo вщ чacy poбoти в зoнi (i, вщшшщ-нo, ocoбливocтeй oпpoмiнeння) бyлo вcтaнoв-лeнo, щo у xвopиx, якi пpaцювaли з квiтня-тpaвня i ни пpoтязi вcьoгo 1986 p., в 3 paзи чacтiшe peGcтpyвaлиcь виpaжeнi cтpyктypнi змiни мoзкoвoï ткинини у виглядi aтpoфiчнoгo пpoцecy з oзнaкaми гiдpoцeфaлiï i зничних вoг-нищeвиx змiн. У xвopиx, щo пpaцювaли ни-пpикiнцi 1986 p. (з cepпня), гpyбиx cтpyктyp-них пopyшeнь нe бyлo, cпocтepiгaлиcь, лишe aтpoфiя i дpiбнoвoгнищeвi змiни (пoмipнi). To6-тo дoдaткoвe внyтpiшнe oпpoмiнeння ни фoнi bœe oтpимaнoгo зoвнiшньoгo знaчнoю мipoю cпpиялo poзвиткy бiльш виpaжeниx cтpyктyp-них змш нepвoвoï ткинини. Cepeд xвopиx, щр зизнили пepeвaжнo зoвнiшньoгo oпpoмiнeння, ти^ж виявлялиcь гpyбi cтpyктypнi пopyшeн-ня, aлe в нeзнaчнiй кiлькocтi випидюв. Paзoм з цим, бyлo вcтaнoвлeнo, щo пpoвeдeння лiкy-вильних зaxoдiв у paннiй пepioд, в 3—4 paзи змeншyвaлo p^rn poзвиткy виpaжeниx cтpyк-тypниx змш гoлoвнoгo мoзкy i нe впливaлo ни виpaжeнicть дpiбнoвoгнищeвиx пopyшeнь. Oтжe, лiкyвaльнi зaxoди, пpoвeдeнi в paннiй пepioд
толя oпpoмiнeння, змeншyють мoжливicть poз-витку тяжкиx фopм зaxвopювaння, oднaк ^и-пинити üoro пpoгpecyвaння нe cпpoмoжнi, вта^ лдак чoгo пpoгpecивнo poзвивaGтьcя пepeвaж-rao дифyзнe ypaжeння гoлoвнoгo мoзкy — eнцe-фaлoпaтiя, тяжкicть якoï чiткo кopeлюG з гли-бинoю ^opóme^, якi вiзyaлiзyютьcя нa MP-тoмoгpaмax, i нe cпiвпaдaG з динaмiкoю го^з-никiв УЗДГ. Öe oпocepeдкoвaнo мoжe cвiдчити пpo тe, rn;o cyдиннi змiни g вaжливoю, aлe нe Gдинoю виникнeння cтpyктypниx змш мoзкoвoï ткaнини i, мoжливo, те виpiшaльнoю.
Oбcтeжeння зa мeтoдoм OФEKT виявилo змiни пepфyзiï y 94,9% xßopKx, з ниx дифyзнi — y 25,6%) i вoгнищeвi — y 69,2%) xßopMx. Ce-peд ocтaннix видiлялиcь тaкoж дифyзнo-вoгни-rn^i (18%), бaгaтoвoгнищeвi (двoбiчнi) — (28,2%) i oднoбiчнi вoгнищeвi пopyшeння пepфyзiï (23,1%). Лoкaлiзyвaлиcь вoни пepeвaжнo в зoнax, якi ro-cтaчaютьcя кpoв'ю з KБ (y лoбoвiй, лoбoвo-cкpo-нeвiй i тiм'янiй дiлянкax). Haйчacтiшe (y 73%) гiпoпepфyзiя cпocтepiгaлacь y ^oe^ii бiлoï pe-чoвини i, пepeвaжнo, злiвa (y 82,4% xвopиx з oднoбiчним вoгнищeвим aбo дифyзнo-вoгнищe-вим знижeнням пepфyзiï), щo збiгaлocь з pe-зyльтaтaми УЗДГ- i MPT-дocлiджeнь.
Пpи зpocтaннi тяжкocтi EП cyттGвo зpocтa-ли виpaжeнicть дифузнж, a тaкoж чacтoтa i виpaжeнicть бaгaтoвoгнищeвиx пopyшeнь (y 54,5% xßop^). Oднoбiчнi вoгнищeвi змiни вияв-лялжь пepeвaжнo пpи EП II стужна BУ paзi збiдьшeння дoзи oпpoмiнeння збiльшyвaлиcь чacтoтa i виpaжeнicть дифyзнo-вoгнищeвиx i oднoбiчниx вoгнищeвиx змiн. Дифузн ropyrne^ ня виявлялиcь чacтiшe y xrop^x, щo oдepжaди дoзy oпpoмiнeння нeвизнaчeн (31,3%) aбo дoзy дo 25Ö мЗв (57,1%). Bиpaжeнicть бaгaтoвoгни-щeвиx змiн зpocтaлa пpи зpocтaннi дoзи o^o-мiнeння, aлe дeщo чacтiшe виявлялacь y xвo-p^x з нeвизнaчeнoю дoзoю (37,5%).
У xвopиx, якi пpaцювaли лишe в квит— тpaвнi 1986 p., виявлялжь пepeвaжнo дифуз-нo-вoгнищeвi пopyшeння пepфyзiï 38,9%), aлe тaкoж дифузш i вoгнищeвi (22%). У tox, xтo пpaцювaв з квiтня—тpaвня i нa пpoтязi 1986 p., змши мoзкoвoï пepфyзiï були iнaкшi — бiльшe виpaжeнi бaгaтoвoгнищeвi (53,3%) i ди-фyзнi (33,3%), a y лiквiдaтopiв кiнця 1986 p. пepeвaжaли пoмipнi oднoбiчнi вoгнищeвi rnpy-шeння (66,7%). Пpoвeдeння лiкyвaльниx зaxoдiв cyттGвo знижyвaлo виpaжeнicть i мoжливicть poзвиткy бaгaтoвoгнищeвиx змiн пepфyзiï i дeщo мeншoю мipoю — дифузнж, aлe нe впливaлo та poзвитoк oднoбiчниx вoгнищeвиx i дифузж-вoгнищeвиx пopyшeнь. Toбтo лiкyвaльнi зaxoди змeншyвaли pизик poзвиткy виpaжeниx змш мoзкoвoï пepфyзiï i poзвитoк тяжкиx фopм EП, пpoтe нe зaпoбiгaли ïx пpoгpecyвaнню.
Aнaлiз кoмплeкcнoгo oбcтeжeння гpyпи xвo-pиx дoзвoлив вcтaнoвити дeякe cпiвпaдaння дa-ниx OФEKT з peзyльтaтaми MPT-дocлiджeн-ня: y xвopиx, якi лiкyвaлиcь, чacтiшe виявля-лиcь aтpoфiчнi i дpiбнoвoгнищeвi змши i pio;me — виpaжeнi вoгнищeвi, щo yзгoджyвaлocь з бiльшoю чacтoтoю виявлeння дифyзниx i ди-фyзнo-вoгнищeвиx змiн i мeншoю — бaгaтoвoг-нищeвиx. B тoй œe чac чacтoтa i виpaжeнicть вoгнищeвиx rapóme^, виявлeниx пpи дocлiд-жeннi зa мeтoдoм OФEKT, були бiльшими, тж пpи зacтocyвaннi MPT, вpaxoвyючи тaкoж o6-cтeжeння xвopиx зi зтачним знижeнням ^p-фyзiï iшeмiчнoгo xapa^epy i кpoc-цepeбeляp-ним дiaшизoм. Iнaкшe кaжyчи iнфopмaтивнicть OФEKT в плaнi виявлeння EorRMqeEMx змiн пepфyзiï бyлa вищoю зa iнфopмaтивнicть MPT. У той жe чac пopiвняння peзyльтaтiв дocлiд-жeння зa мeтoдoм OФEKT i MPT з дaними УЗДГ пoкaзaлo, щo дифyзнe i дифyзнo-вoгнищeвe знижeння пepфyзiï, a тaкoж aтpoфiчнi i дpiбнo-вoгнищeвi змiни та MP-тoмoгpaмax кopeлювa-ли з cyттGвим знижeнням .ÏÏTTTK y BББ i в KБ y xвopиx з тяжчими фopмaми EП. Cтyпiнь виpa-жeнocтi oдиничниx вoгнищeвиx змiн та OФEKT-тoмoгpaмax нe cпiвпaдaв з cтyпeнeм виpaжe-нocтi oклюзiйнo-cтeнoтичниx змш, дaлo
пiдcтaвy пpипycтити вiднocнy нeзaлeжнicть ви-никнeння вoгнищeвиx ^póme^ пepфyзiï вiд xa-paктepy змш кpoвoтoкy i cтaнy cyдиннoï стшки.
Taким чинoм, пpoвeдeнe дocлiджeння та-кaзaлo виcoкy iнфopмaтивнicть викopиcтaниx нeйpoвiзyaльниx мeтoдiв oбcтeжeння — УЗДГ, MPT i OФEKT (94,7%, 94,9% i 94,9% вiдпoвiд-нo). Koжeн з цж мeтoдiв дoзвoлив виявити o^ peмi лaнки, щo cклaдaють пaтoфiзioлoгiчнy oc-нoвy EП — тpaнcпopтнy фaзy кpoвooбiгy, cтpyктypнo-aнaтoмiчнi змiни мoзкoвoï ткaнини, cтaн ткaниннoгo кpoвoтoкy (пepфyзiï). Öe пiдви-щилo дiaгнocтичнy iнфopмaтивнicть кoмплeкc-нoгo oбcтeжeння в oцiнцi xapaктepy змiн гoлoв-нoгo мoзкy в oбcтeжeнiй гpyпi xвopиx дo 1ÖÖ%. Peзyльтaти дocлiджeнь пoкaзaли, шр y ЛHA нa ЧAEC, ям oтpимaли пopiвнянo нeвeликi дoзи oпpoмiнeння, виpaжeнicть i xapaктep змiн ш-лoвнoгo мoзкy пepeвищyють тi, щo мoжнa виявити пpи тpaдицiйниx мeтoдax дocлiджeння. Boни тaкoж дaли змoгy кoнcтaтyвaти, щo y ЛHA нa ЧAEC y вiддaлeнi тepмiни poзвивaGтьcя opгaнiчнe ypaжeння гoлoвнoгo мoзкy, oбyмoв-лeнe нe тiльки диcциpкyлятopними фaктopa-ми, aлe i впливoм ioнiзyючoгo oпpoмiнeння. Динaмiкa змiн м^зни^в зacтocyвaння мeтoдiв дocлiджeння в piзниx гpyпax xвopиx пoкaзaлa, щo виpaжeнicть ïx cyттGвo збiльшyGтьcя пpи ^бд^нт eфeктiв зoвнiшньoгo i внyтpiшньoгo oпpoмiнeння. Пpoвeдeння лiкyвaння в paннiй пepioд пicля oпpoмiнeння cyттGвo змeншyG щ
Ощнка особливостей змгн головного мозку у л1квъдатор1в пасмдтв aeapii на ЧАЕС.
61
зм1ни i ризик розвитку тяжких форм ЕП. Це дозволяе рекомендувати призначення профшак-тичних лшувальних зaходiв BciM особам, якi зазнали впливу юшзуючого опромiнення., не-залежно вщ !х стану.
Список лггератури
1. Бузунов В.А., Страпко Н.П., Пирогова Е.А. и др. Основные результаты и задачи эпидемиологических исследований развития неопухолевых болезней у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС // Междунар. конф. "Пятнадцать лет Чернобыльской катастрофы. Опыт преодоления". Сб. тез. — К., 2001. — С.3 — 55.
2. Бузунов В.А., Страпко Н.П., Пирогова Е.А. и др. Эпидемиология неопухолевых болезней участников ликвидации последствий Чернобыльской аварии // Междунар. журн. рад. мед. — 2001, №3 (3—4) — С.9 — 25.
3. Власенко А.Г., Коновалова Е.Г., Кадыков А.С. Клинические синдромы и изменение мозговой гемодинамики и метаболизма при подкорковой локализации инсульта // Журн. неврол. и психиатр. — 1999. — №11. — С. 51 — 54.
4. Калашников В.И. Допплерографическая диагностика состояния цереброваскулярной реактивности у больных с хроническими ишемическими нарушениями мозгового кровообращения различной стадии // Укр.мед.часопис. — 2000. — №6 (20). — C. 98 — 102.
5. Лелюк В.Г., Гусъкова А.К. Оценка связи сосудистых заболеваний головного мозга с воздействием ионизирующей радиации в отдаленный период после облучения // Матер. 2-ой Междунар. конф. "Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы". — К., 1998. — С.274 — 275.
6. Мгхалъ Г.В. Ультразвукова транскрашальна доп-плерограф1я // Бюл. УАН — 1996. — С. 50 — 51.
7. Руссу М.Г., Кирка Л.П., Молдован М.Ф. Динамика заболеваемости участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС — жителей республики Молдова // Матер. 2-ой Меж-дунар. конф. "Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы". — К., 1998.
— С.130 — 131.
8. Рябухин Ю.С. Методологические трудности исследований показателей здоровья при низких уровнях облучения / Мед. радиол. и радиац. безопасн.
— 1998. — №4. — С.37 — 42.
9. Рябухин Ю.С. Низкие уровни ионизирующего излучения и здоровье: Системный подход (Аналитический обзор) // Мед. радиол. и радиац. безо-пасн — 2000. — Т.45, №4. — С. 5—45.
10. Усов В.Ю., Плотников М.П., Шикулин В.М. Функциональная гамма — томографическая оценка мозгового кровообращения при атеросклерозе бра-хиоцефальных артерий: радиофармпрепараты, методика, клиническое значение // Мед. радиол. и радиац. безопасн. — 1997. — №4. — С.35 — 45.
11. ycoe B№, ßpomeecKuü C.n., CuHuvpiH B.E. u dp. PacneT oö'beMa noBpe^fleHMM HepBHOM TKaHM npM HapymeHMHX KpoBoo6pam;eHMH ranoBHoro MO3ra no flaHHbiM T2-B3BemeHHbix MPT-M3o6pa^eHMM // Mefl. paflMon. m paflMau;. 6e3onacH. — 1999. — №4.
— C.22 — 27.
12. ßeopoecKuü 3. ^KepTBbi HepHo6binH: peanMCTMHec-KaH oöeHKa MeflMöMHCKMX nocneflCTBMM HepHo6binb-ckom aBapMM // Mefl. paflMon. m paflMau;. 6e3onacH.,
— 1999. — T.4, №1. — C.19 — 30.
13. ßpMOHeHKo C.n. HM3KMe ypoBHM M3nyneHMH m 3flo-poBbe: paflMoÖMonorMHecKMe acneKTbi (AianMTMHec-kmm oÖ3op) // Mefl. paflMon. m paflMau;. 6e3onacH. — 2000. — T.45, №3. — C. 5 — 32.
14. Korman P.J, Sandercoch PAG. Considerations in the desigh of clinical trials of neuroprotective therapy in acute stroke // Stroke. — 1996. — V.27. — P. 1507 — 1515.
15. Koster K., Brass L.M., Hoffer P.B. et al. Value of 99 mTcHMPÄK SPECT imaging in patients with TIA of acute stroke and normal CT // Anon. — Radiological Society of North America 74th scientific assembly and annual meeting. — 1988. — 395p.—P.266.
16. Noth E., Emrich K., Feldmann M., Henze T. Early detection and follow-up of acute cerebral ischemia
— comparison of HMPAK-SPECT and CT // Radioactive isotopes in clinical medicine and research. — 1988. — P.245 — 249.
17. Sugawara Y. SPECT evaluation of cerebral perfusion reserve in patients with occlusive cerebrovascular disease. Evaluation with acetazolamide test and crossed cerebellar diaspigis // Kaku - Igaku. — 1995.
— V.32., N.3 — P. 287 — 299.
OöeHKa ocoöeHHocTeM M3MeHeHMM ronoBHoro Mo3ra y nMKBMflaTopoB nocneflcTBMM aBapMM Ha HA3C no pe3ynbTaTaM coBpeMeHHbix HefipoBM3yanbHHX MeTofloB oöcnefloBaHMH
CmenaHeHKo M.B. npoaHanM3MpoBaHbi pe3ynbTaTbi KoMnneKcHoro o6cne-«oBaHMH 40 ^nA Ha HA3C MeTo«aMM y3£r, MPT m O®3KT. BbiHBneHa 3aBMcMMocTb 6onbmMHcTBa M3y^eHHbix noKa3aTenew ot thägctm 3Hqe^anonaTMM, oco6ghhoctgm nony^eHHoro o6ny^eHMH (BHemHee, BHyTpeHHee, kom6m-HMpoBaHHoe), a TaK»e ot npoBe^eHHoro b paHHMM nepMoä ne^eHMH. YcTaHoBneHa oTHocMTenbHaa He3aBMcMMocTb no-Ka3aTenew ot äo3bi o6ny^eHMH, a TaK»e 3aBMcM-
moctü ot äo3bi HeKoTopbix noKa3aTenew MPT m O®3KT.
Up-To-Kate Neurovisual examination techniques to assess peculiar brain alterations in Chernobyl accident combatants
Stepanenko I.V. Efficiency of the up-to-date neurovisual examination techniques in analysing specific features of the brain alterations revealed by the Chernobyl accident combatants is evaluated, and informational value of all-round investigation into the patients highlighted.
