CC BY
54
Висновок i перспективи подальших дослщжень. Вимiрювання системного артерiального тиску дае змогу своечасно використовувати прийоми вщповщно! медикаментозно! терапп, з метою уповшьнення розвитку подальшого !х ураження, прискорення термiнiв одужання i тдвищення якостi життя тварини.
Тому за визначення дiагнозу ХНН необхiдно обов'язково вимiрювати системний артерiальний кров'яний тиск, виконуючи дотримання всiх вимог, для обгрунтованого призначення антигiпертензивних препаратiв.
Лггература
1. Effect of control of systolic blood pressure on survival in cats with systemic hypertension / R.E. Jepson, J. Elliott [et al.] // J. Vet. Intern. Med. - 2007. - Vol. 21. -P. 402-409.
2. IRIS staging of CKD. International Renal Interest Society website. iris-kidney.com/guidelines/staging.shtml. Accessed January 14, -2015.
3. Леонард Р. А. Гломерулонефриты кошек: современные методы диагностики, лечения и профилактики. — Челябинск: 2010. — 75 с.
4. Леонард Р. А. Нефропатии собак и кошек и артериальная гипертензи / Р. А. Леонард // Современная ветеринарная медицина. — 2015. — № 1. — С. 28—38.
5. Стадшнють хрошчно! нирково! недостатност у дрiбних тварин / С. С. Лугова, Л. Г. Калачнюк // Наук. вюник ЛНУВМтаБТ iм. С. З. Гжицького, Львiв, 2015. -Т.17, №1(61), Ч.2 - С.89—91.
Стаття надгйшла до редакцИ 24.09.2015
УДК 359.21, 615.814.1, 599.537.2
Мазовська С. В., к. вет. н., Кобзар О. В. ©
(E-mail: [email protected], [email protected])
Науково-дослгдний центр Збройних Сил Украгни «Державный океанаргум»,
Одеса У^краХна
ЩОДО МОЖЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ Б1ОЛОГ1ЧНО АКТИВНИХ ТОЧОК У МОРСЬКИХ ССАВЦ1В
У статтг автори розглянули можливгсть застосування бгологгчно активних точок тта морських тварин, зокрема дельфШв афалт, з метою диагностики та корекцИ' гх фгзгологгчного стану. Запропонований новий напрям дослгджень 1з використанням бгологгчно активних точок тта (БАТ) китоподгбних при проведент ргзноматтних лжувальних та профтактичних заходгв з цими тваринами, а також визначення можливостг корекцп гх поведтки при утриманнг в умовах неволг.
В основу практичних дослгджень щодо можливостг корекцп ф1з1олог1чно стану i поведтки у морських ссавщв, як утримуються в умовах неволi, можуть бути покладеш результати попереднгх дослгджень, до проведення яких свого часу був залучений один з авторгв даног статтг (Кобзар О.В.). Метою даних дослгджень була розробка спецгального багатоканального приладу для проведення дгагностики i оцгнки психофгзгологгчного стану людини в режимг реального часу за допомогою безпосереднього впливу на бюлоггчно активы точки гг тта.
Ключов'1 слова: морськг ссавцг, дельфти, бюлоггчно активнг точки, рецептори, стрес-фактори, резистенттсть, профтактика, тератя.
УДК 359.21, 615.814.1, 599.537.2
Мазовская С.В., Кобзарь А.В.
Научно-исследовательский центр Вооруженных Сил Украины «Государственный
океанариум», Одесса, Украина ОТНОСИТЕЛЬНО ВОЗМОЖНОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ БИОЛОГИЧЕСКИ АКТИВНЫХ ТОЧЕК У МОРСКИХ МЛЕКОПИТАЮЩИХ
в Мазовська С.В., Кобзар О.В., 2015
133
В статье авторами рассмотрена возможность применения биологически активных точек тела морских животных, в частности дельфинов афалин, с целью диагностики и коррекции их физиологического состояния. Предложено новое направление исследований с использованием биологически активных точек тела (БАТ) китообразных при проведении разнообразных лечебных и профилактических мероприятий с этими животными, а также определение возможности коррекции их поведения при содержании в условиях неволи.
В основу практических исследований, относительно возможности коррекции физиологически состояния и поведения у морских млекопитающих, которые содержатся в условиях неволи могут быть положены результаты предыдущих исследований, к проведению которых, в свое время, был привлечен один из авторов данной статьи (Кобзарь А.В.). Целью данных исследований была разработка специального многоканального прибора для проведения диагностики и оценки психофизиологического состояния человека в режиме реального времени при помощи непосредственного влияния на биологически активные точки его тела.
Ключевые слова: морские млекопитающие, дельфины, биологически активные точки, рецепторы, стресс-факторы, резистентность, профилактика, терапия.
UDC 359.21, 615.814.1, 599.537.2
Mazovskaya S.V., Kobzar A.V.
Research center «State Oceanarium of Ukraine», Odessa, Ukraine
CONCERNING THE USE OF BIOLOGICALLY ACTIVE POINTS IN MARINE
MAMMALS
In article, authors considered the possibility of using biologically active points of the body of marine animals, particularly bottlenose dolphins, for the purpose of diagnosis and correction of the physiological state of the organism. Proposed a new direction of research using biologically active body points a cetacean while conducting a variety of therapeutic and preventive interventions with these animals, but also to determine the possibility of correction of their behavior when the content in captivity.
The basis of practical case studies, regarding the possibility of correction of physiologically state and behavior in marine mammals that are in captivity can be based on the results of previous studies, the holding of which, in his time, was attracted by one of the authors of this article (A. V. Kobzar). The purpose of these studies was the development of a special multichannel device for the diagnosis and assessment of psychophysiological state of a person in real time with direct influence on biologically active points of the body.
Key words: marine mammals, dolphins, biologically active points, receptors, stress factors, resistance, prevention, therapy.
Вступ. Останш роки вчеш все бшьше звертають увагу на ушкальш можливосп та здiбностi китоподiбних. Нещодавно були виявили особливi анатомiчнi поглиблення на рострумах дельфтв, яю здатш розшзнавати електричш iмпульси, тобто дельфши володдать електрорецепщею. Подiбнi вмшня вщчувати електричш iмпульси, яю посилають iншi живi ютоти, властивi не тшьки дельфшам, але й деяким китам. Ця незвичайна здатнють та iншi фiзiологiчнi особливосп дельфшв, змушують звернути на них предметну увагу, у першу чергу, з боку науковщв та дослщниюв.
Результати дослщжень. Вщомо, що дельфши мають дуже чутливу шюру, в якш мютиться безлiч рецепторiв та нервових волокон iз численними розгалуженнями, яю здатш сприймати рiзноманiтнi впливи навколишнього середовища. Особливо багато таких елеменпв знаходиться в шкiрi роструму (його
134
кшцевш частиш), в дшянщ голови (навколо рота, дихала, по боках лобно-жирового виступу), грудних плавцях, черевi [4, 6].
Зважаючи на це, визначення мюць розташування та дослщження самих бюлопчно активних точок (БАТ) тша китоподiбних, а також можливосп застосування !х в дiагностицi та корекци фiзiологiчного стану морських тварин, яю утримуються в умовах невол^ е цiкавим i перспективним напрямом дослiджень.
Морфологiчними дослщженнями дiлянок шкiри з зонами розташування БАТ у наземних вищв ссавщв був встановлений ряд особливостей. Щшьш нервовi волокна, з вiддаленням вщ нервових центрiв i входячи до зон БАТ, втрачають свою щшьнють i замiщуються на крихку сполучну тканину, яко! в цих дшянках значно бiльше, нiж у навколишшх тканинах. Розмiр i кiлькiсть кровоносних судин, яю знаходяться в ешневри i входять до дiлянки бюлопчно активно! точки, характеризуются великим рiзноманiттям. Таким чином, до складу БАТ, як правило, входять 2-3 велию i до 10 дрiбних кровоносних судин, яю складаються з комiрок пол^онально! форми. Стiнки самих комiрок утворенi артерiолами i розташованими по обидва боки вщ них венулами, що з'еднуються мiж собою анастомозами. Наявнють анастомозiв мiж судинами регулюе збiльшення або зменшення плину кровi на периферiю, що, у свою чергу, вдаграе важливу роль у функщональнш дiяльностi БАТ [1, 3].
Також, за даними багатьох дослщжень, проведених як вггчизняними, так i закордонними науковцями, встановлено, що бюлопчно активш точки тiла володiють електричними параметрами, як значно вiдрiзняються вщ iдентичних параметрiв навколишнiх дiлянок шюри. Характерними особливостями для цих точок е: знижений електроотр, пiдвищенi бюлопчний потенцiал та емнiсть. Окрiм цього, встановлено, що щ точки характеризуются бiльш високою мiсцевою температурою, прискореним рiвнем обмiнних процесiв, пiдвищеними показниками поглинання кисню та шфрачервоного випромшювання.
Зазначенi параметри БАТ можливо розподшити на активнi та пасивнi. До активних належать таю, як можливо вимiряти без пiдключення зовнiшнього джерела. До них належать бюпотенщал i температура. До пасивних параметрiв БАТ належать параметри, для вимiрювання яких необхщне пiдключення зовнiшнього джерела струму, тобто вс iншi з наведеного вище перелiку. Найбiльш оптимальними та достатньо шформативними вважаються бiопотенцiал та активний отр (провiднiсть) [4].
Сам дiаметр БАТ здатен змiнюватись, залежно вщ стану органiзму: вiд 1 мм пщ час сну до 1 см тсля пробудження. В цей час, у дшянщ точки пщвищуеться температура, посилюеться поглинання кисню i знижуеться електричний опiр шюри
[3].
У схiднiй медицинi БАТ тша вважаються свого роду "шформаторами" щодо загального стану окремих оргашв i систем органiзму, якi першими сигналiзують про будь-якi функцiональнi змши.
Всi БАТ розташованi на тш тварини послiдовно одна за одною. Власне тому вважають, що мiж цими точками е едина вiртуальна лiнiя, яка мае назву «кш» (канал). Захiднi науковцi змiнили це поняття на «меридiан». За результатами !х дослiджень, у всiх тварин розрiзнюють 14 меридiанiв. Кожний меридiан мае назву органа, з функцюнуванням якого вiн пов'язаний. Найбiльше БАТ на верхньому i нижньому серединних меридiанах та на тазових i грудних кiнцiвках. Усi БАТ, яю належать до певного меридiану, пронумероваш вздовж нього. Серед них
135
розрiзняють так зват стандартт точки або пункти: збуджуючу (тотзуючу) точку, заспокшливу (седативну), дiагностичну (сигнальну) та iншi [1,2].
Для впливу на оргатзм тварини через БАТ тша, зазвичай, обирають 3-5 точок, залежно вщ мiсця локалiзащl патолопчного процесу i розташування енергетичного каналу хворого органа, та ддать на них подразником (електрострумом, лазерним променем, голкою). На сьогодт вивчено та експериментально тдтверджено, що БАТ тд дieю голки або iнших вищв впливу, здатнi вводити i виводити з оргатзму рiзнi види енерги: теплову, механiчну, свiтлову, енергiю електричного струму, магнiтного поля тощо.
Також було доведено, що зона цих точок мютить значний запас бюлопчно активних речовин (БАР), депонованих в лаброцитах, нервах i кровi судин. Найбшьш реактивними у зонi БАТ вважаються тучнi клiтини i судини мшроциркуляторного русла. Останнi, як вщомо, вiдiграють значну роль у процесах обмшу речовин i регуляцп гомеостазу в органiзмi [3].
Як правило, ефект вщ безпосереднього впливу на БАТ тша достатньо виражений. А саме: покращусться циркулящя кровi та обмш речовин; нормалiзуeться робота нервово! системи; пiдвищуeться опiр органiзму до збудниюв захворювань; припиняеться розвиток запальних процешв; полiпшуeться стан м'язово! тканини i шкiрних покривiв. Крiм загальнозмщнюючого ефекту, вплив на БАТ може сприяти тдвищенню ефективностi лiкування при багатьох захворюваннях, у тому чи^ хронiчного перебiгу.
Також низкою дослщниюв було встановлено високу ефективнiсть рiзноманiтних терапевтичних заходiв за умови введення лшарських препаратiв безпосередньо в зони локалiзацil БАТ тiла [3, 5].
Висновки. Отже, враховуючи вищезазначене, вважаемо за доцшьне подальше вивчення ^ можливо, впровадження у практику нових ефективних i безпечних засобiв дiагностики та лiкування морських ссавцiв. Це дозволить не тшьки розширити спектр наукових дослщжень з цими тваринами, але й сприятиме тдвищенню якост контролю за !х фiзiологiчним станом.
Перспективи подальших дослiджень. Серед перспективних напрямiв плануеться здiйснення науково-дослiдних робгг з визначення основних мiсць локалiзацil, а також дослiдження самих БАТ китоподiбних (дельфiнiв афалiн), в подальшому - можливостi використання отриманих даних з метою дiагностики та корекци фiзiологiчного стану морських тварин, як утримуються в умовах неволi.
Лггература
1. Верещагина Е. Б. Акупунктура, восточная и западня концепции, применение в ветеринарии / Е. Б. Верещагина, В. А. Петров // Материалы XI Международного ветеринарного конгресса. - М., 2003. - С. 135-136.
2. Горбачева А. А. Исследование эффекта от многократного применения акупунктуры для лечения функциональных заболеваний у животных / А. А. Горбачева // Материалы XI Международного ветеринарного конгресса. - М., 2003. - С. 120-121.
3. Казеев Г. В. Ветеринарная акупунктура: научно-практическое руководство / Г. В. Казеев. - М.: РИО РГАЗУ, 2000. - 398 с.
4. Кобзар О. В. Окрем1 аспекти системи контролю та управлшня объектами морсько! фауни за допомогою електронно-обчислювальних та радю (кодо-) приймально-передавальних комплекав в штересах завдань, яш виконують ВМС Збройних Сил Укра!ни / О. В. Кобзар, С. В. Мазовська // Зб1рник наукових праць Вшськово! академп (м. Одеса). - Одеса: ВА, 2015. - Вип. 1(3). - С. 133-145.
136
5. Любецький В. М. Нетрадищйш методи лiкування в практищ ветеринарно! медицины / В. М. Любецький, В. А. Колесник, М. I. Михайлик // Ветеринарна медицина Укра!ни. - 2003. - № 1. - С. 28-29.
6. CRC Handbook of marine mammal medicine / edited by Leslie A. Dierauf and Frances M.D. Gulland.-2nd ed.-Press Boca Raton London New York Washington, D.C.,2001. - Р. 393.
Стаття надшшла до редакцИ 10.09.2015
УДК 619:616.2:636.1
Максимович I. А., к.вет.н., доцент (E-mail: [email protected])
Льб1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт гмеш С. З. Т.Жицького, м. Льеге, Украгна
РЕЦИДИВУЮЧА ОБСТРУКЦ1Я ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В У КОНЕЙ: ПОШИРЕННЯ, ЕТ1ОЛОГ1Я ТА ПАТОГЕНЕЗ
Обструктиен захеорюеання дихальних шляхге поггршують ф1зичт показники та працездаттсть у спортиених i робочих коней. Водночас, донедаена серед наукоеще таким захеорюеанням, за еинятком емфiземи, не надаеалося достатньог уеаги.
Для спрощення термтологп було запропоноеано юлька еизначень захеорюеання, що еикористоеуються для опису запальних i незапальних процеие у дихальних шляхах коней. Термт хротчне обструктиене захеорюеання легень (ХОЗЛ), який спочатку буе ееедений для опису патологИ'е коней, на сьогодш не еикористоеуеться. Згiдно з даними лтератури, у коней обструктиеш захеорюеання дихальних шляхiе еiдрiзняeться еiд ХОЗЛ людини, що пое'язане iз тютюноеою залежтстю. Водночас, обструктиене захеорюеання дихальних шляхiе у коней за мехатзмом розеитку бтьш спорiднене з астмою у людей.
Осноеним етiологiчним чинником захеорюеання е коней е потрапляння е дихальш шляхи алергете, що знаходяться е сМ та тдстилщ. Проеiдну роль у nатогенезi еiдiграе алергiчна реакщя на сnецифiчнi антигени.
Все еище еказане дае тдстаеи для бтьш глибокого еиечення даного захеорюеання е коней, що е nерсnектиеi забезпечить покращення гх добробуту.
Ключое1 слова: кот, рецидиеуюча обструкщя, емфiзема, бронхт, астма, поширення, етiологiя, спори грибюе, патогенез
УДК 619:616.2:636.1
Максимович И. А., к.вет.н., доцент
Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицины и биотехнологий
имени С. З. Гжицкого
РЕЦИДИВИРУЮЩАЯ ОБСТРУКЦИЯ ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ У ЛОШАДЕЙ: РАСПРОСТРАНЕНИЕ, ЭТИОЛОГИЯ И ПАТОГЕНЕЗ
Обструктиеные заболееания дыхательных путей ухудшают физические показатели и работоспособность спортиеных и рабочих лошадей. До недаенего еремени среди ученых таким заболееанием, за исключением эмфиземы, не оказыеалось достаточного енимания.
Для упрощения терминологии было предложено несколько определений заболееания, используемых для описания еоспалительных и нееоспалительных процессое е дыхательных путях лошадей. Назеание хроническое обструктиеное
' Науковий консультант - д.вет.н., професор Слшнська Л.Г. © Максимович I. А., 2015
137
