CC BY
63
■ Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.718.45-001.5-089.84
ГРУБАР Ю.О., КУЛЯНДА 1.С., СМОРЩОК Ю.С.
Тернопльський державний медичний ун'юерситет ¡м. ¡.Я. Горбачевського, кафедра ендоскопн з малонвазивною хiрургiею, уролопею, ортопед1'ею та травматологею ФПО РУЖИЦЬКИЙ О.М., ГАР1ЯН С.В., БУРБЕЛА 1.В.
Комунальний заклад ТернопльськоÏ обласноÏради «Терноп'!льська унiверситетська лкарня»
ОСТЕОСИНТЕЗ AiAÔi3APHMX ÏEPEAOMiB СТЕГНА Pi3HÈMÈ КОНСТРУЩЯМИ
Резюме. Авторами проведено анал/з лкування 131 пацента з переломами д1аф1за стегново/ юстки, визна-чено частоту, етологю, статевI та вковI особливост перелом/в д/аф/за стегново/юстки. Встановлено кл/н/чн/ особливост л/кування перелом/в д/аф/за стегново/юстки залежно вд обраного методу остеосинтезу. Ключов слова: д/аф/зарн/ переломи стегново/юстки, ¡нтрамедулярний остеосинтез блокуючими стрижня-ми, апарати позавогнищево/фксацИ стрижнI Кюнчера, накютков/ пластини.
Вступ
Дiафiзарнi переломи стегново! ыстки становлять вщ 10,4 до 30,8 % уах переломiв довгих трубчас-тих ысток i вважаються одним iз найтяжчих видiв ушкоджень опорно-рухового апарату [3, 6]. Кшь-кiсть травмованих iз переломами стегново! ыстки постiйно зростае. Зростання ылькосп випадкiв та тяжкiсть ушкоджень у бшьшосп випадкiв пов'язанi з автодорожшми травмами, що обумовлено збшь-шенням загального числа транспортних засобiв [4]. До ынця залишаеться невирiшеною концепщя оперативного лiкування дiафiзарних переломiв стегново! кiстки [1, 2, 5, 7].
Мета — дослщити частоту випадыв, етiологiю, вь ковi та статевi особливостi переломiв дiафiзарно! час-тини стегново! кiстки; тривалють перебування травмованих у лшувальному закладi залежно вiд обраного методу остеосинтезу стегново! ыстки.
Матер\али \ методи
З 2006 по 2011 рш у трaвмaтологiчному вщдш Терношльсько! мiсько! лiкaрнi швидко! допомоги та ортопедо-травматолопчному вщдшенш комуналь-ного закладу Терношльсько! обласно! ради «Терно-шльська унiверситетськa лшарня» на лiкувaннi з дia-фiзaрними переломами стегново! ыстки знаходився 131 пaцiент.
У першу добу шсля травми у зазначеш лкуваль-нi заклади були госппитзоваш 83 хворi (63,4 %), на 2-гу — 5-ту добу — 24 (18,3 %), а з 6-! по 10-ту добу гос-ппитзоваш 14 пaцiентiв (10,7 %). Десять хворих (7,6 %) були госппатзованими зi сповiльнено та неправильно консолщуючими дiaфiзaрними переломами стегново! ыстки.
Розподт хворих за локaлiзaцiею перелому й характером ушкоджень у дiaфiзaрнiй частиш стегново! кiст-ки наведено в табл. 1.
Пащенти з локaлiзaцiею перелому в середнш трети-нi дiaфiзa стегново! истки становили 47 %. Переломи в нижнш третинi дiaфiзa стегново! истки дiaгносто-вано у 35 % випадыв. Переломи верхньо! третини дia-фiзa стегново! кiстки встановлено у 18 % випадыв. За характером ушкоджень у 117 (89,32 %) пащенпв були дiaгностовaнi закрип переломи; вщкрил переломи ви-явленi в 14 (10,68 %) травмованих.
Оперативне лшування хворих було проведено такими методами: блокуючий штрамедулярний остеосинтез (Б1ОС), iнтрaмедулярний остеосинтез стрижнем Кюнчера, наистковий остеосинтез пластинами АО та остеосинтез апаратами позавогнищево! фшсаци.
У 44 пащенпв при переломах дiaфiзa стегново! ыст-ки виконано блокуючий штрамедулярний остеосинтез, що склало 33,6 % вщ загально! кiлькостi пaцiентiв. У зaзнaченiй груш пащенпв було 27 (20,6 %) чоловшв
Таблиця 1. Розподл хворих за локал1зац1ею перелом!в I характером ушкоджень у д!аф!зарн1й частин! стегновоI кстки
Локалiзацiя перелому Закрит переломи Вiдкритi переломи Всього
Верхня третина дiафiза 21 2 23
Середня третина дiафiза 56 6 62
Нижня третина дiафiза 40 6 46
Всього 117 14 131
Орипнальы досл1дження / Originаl Researches |
50 45 40 35 30 25 20 15 10 5 0
44
39
33
15
Б1ОС
1нтрамедулярний стрижень Кюнчера
Накiстковi пластини
Апарати позавогнищево! фiксацií
Рисунок 1. Кльксть хворих та методи остеосинтезу, застосован! при л!куванн! перелом!в стегново/ кстки
та 17 (13 %) жшок. 1нтрамедулярним стрижнем Кюнчера проведено остеосинтез 39 травмованим, що ста-новило 29,7 % в1д загально! к1лькост1 пац1ент1в. 1з них 8 (6,1 %) жшок 1 31 (23,6 %) чолов1к. 1з використанням наысткового остеосинтезу пластинами типу АО про-оперован1 33 травмоваш, що становило 25,2 % в1д загально! к1лькост1 пац1ент1в. 1з них 19 (14,5 %) жшок 1 14 (10,7 %) чоловшв.
У 15 хворих при л1куванш перелом1в стегново! к1стки використано апарати позавогнищево! фшсаци (стрижнев1 та спице-стрижнев1), що становило 11,5 % вщ загально! к1лькост1 пац1ент1в. У 5 пащенпв апарат-н1 методи остеосинтезу використаш при св1жих переломах та в 10 — при сповтьнено та неправильно кон-солщуючих переломах. Серед пац1ент1в були 12 (9,2 %) чоловшв 1 3 (2,3 %) жшки (рис. 1).
Пд час проведення рейтингово! оцшки м1ж частотою перелом1в за вшом та статтю встановлено, що най-б1льше було пац1ент1в трьох вшових груп: 21—30 рок1в, 41—50 роыв та 61—70 рок1в — вщповщно 16,8; 17,6 та 18,3 % (рис. 2).
Серед ус1х обстежених чоловши з д1аф1зарними переломами стегново! истки становили 64,1 % (84 пащ-енти), жшки — 35,9 % (47 пащенток). З дано! виб1рки видно, що у вщ1 в1д 21 до 30 роив потертлими е ви-нятково чолов1ки. Переважання чолов1к1в у зазначе-них в1кових групах пов'язано в першу чергу з активним способом життя, дорожньо-транспортними пригода-ми, побутовими та виробничими травмами. У вшовш категори 41 р1к 1 старше кшьысть випадк1в д1аф1зарних перелом1в стегна у чолов1к1в поступово зменшуеться, а серед ж1нок мае тенденцш до зростання (рис. 3).
При вивченш стану здоров'я пац1ент1в з д1аф1зарни-ми переломами стегна встановлено, що супутня пато-лог1я виявлена у 57,2 % випадив. Захворювання серце-во-судинно! системи (г1пертон1чна хвороба, шем1чна
хвороба серця, атеросклеротичний кардюсклероз) становили 58,1 %; легенева патолопя — 11,6 %, де пере-важали: хрон1чний бронх1т, базальний пневмоф1броз, позагосп1тальна пневмон1я. Серед захворювань опо-рно-рухового апарату в 9,3 % випадыв д1агностувався остеоартроз колшного або кульшового суглоб1в. У 7 % пащенпв виявлено захворювання та травми нервово! системи (струс головного мозку, астеновегетативний синдром). Патологш шлунково-кишкового тракту виявлено в 11,6 % пащенпв. Захворювання мапстраль-них судин д1агностовано у 2,3 % пащенпв (рис. 4).
При вивченш сшввщношення м1ж в1ком та частотою супутньо! патологи встановлено, що у вшовш гру-п1 16—20 роыв лише у 25 % пашенпв виявлено патологш внутршшх оргашв та систем. Супутню патологш д1агностовано у 30 % пащентав в1ково! категорп 21—30 рок1в. У вщ1 31—40 рок1в супутня патолопя виявлена у 36 % хворих, у вщ1 41—50 роив — у 43,5 %, у 51—60 роив — 68,8 %. 1з вшом помине поступове наростан-ня частоти випадив супутньо! патолог!!, причому у вь
13,00
1,50
16,80
11,50
8,30 17,60 12,20
■ 21-30 роюв П31 ■51-60роюв □ 61 □ Понад 80 роюв -40 роюв -70 роюв ■ 41 ■ 71 -50 роюв -80 роюв
Рисунок 2. Розподл (%) хворих ¡3 переломами стегново/ юстки за вiком
Д Орипнальы досл1дження / Ог1д1па! РезеагсИез
100,0 100,0 100,0
16-20 21-30 31-40 41-50 51-60 61-70 70-80 Бшьше роюв рокiв рокiв роюв рокiв рокiв рокiв 80 роюв
□ Чоловки ■ Жнки
Рисунок 3. Розподл (%) хворих за в!ком та статтю
кових групах 41 рк: i старше зростае частота випадкiв захворювань дек1лькох оргашв або систем. Так, напри-клад, патологiя дек1лькох систем у 61—70 роив стано-вить 47 %, у 71—80 роыв — 50 %. У пащенпв вiком по-над 80 роив супутш захворювання декiлькох органiв та систем дiагностувалися у 100 % випадкiв.
При вивченш тривалостi оперативного втручання залежно вiд обраного методу остеосинтезу встановле-но, що при остеосинтезi тривалютю до 1 години про-оперовано 13,74 % пащенпв. Найбiльшу юлькють остеосинтезiв виконано iз застосуванням штрамеду-лярного стрижня Кюнчера — у 9 (6,87 %) пащенпв. При тривалост оперативного втручання 1—2 години прооперовано 54,19 % пащенпв. У зазначеш термь ни найбiльше прооперовано хворих iз застосуванням Б1ОС — 25 (19,08 %) пащенпв, iз застосуванням штра-медулярного стрижня Кюнчера — 21 (16,03 %) пащент та в 19 (14,50 %) травмованих виконано остеосинтез пластинами (табл. 2).
Понад 2 години тривали оперативш втручання в 42 (32,07 %) пащентав. Остеосинтез штрамедулярним блокуючим стрижнем у зазначений час виконано у 12 (8,3 %) хворих, остеосинтез iз використанням накют-кових пластин типу АО — в 11 (8,39 %) пащенпв, 9 (6,87 %) пащентам виконано оперативне втручання iз застосуванням стрижшв Кюнчера.
Розподiл пацiентiв за тривалютю перебування в ста-цiонарi до оперативного втручання наведений у табл. 3. У 74,8 % ушх потерпших дооперацiйний перiод стано-вив до 5 лiжко-днiв. Практично в рiвнозначних групах
за тривалютю дооперацшного перiоду були пацiенти, яким виконувався блокуючий iнтрамедулярний остеосинтез (25,9 %) та остеосинтез стрижнем Кюнчера (23,7 %). В1д 6 до 14 лiжко-днiв до операци в лшуваль-ному закладi перебували 22,1 % хворих, якi потребува-ли додаткових обстежень, корекци стану внутршнього
Рисунок 4. Розподл (%) пац!ент!в 1з супутньою патолопею
Орипнальн досл1дження / Ог1д1па! РезеагсИез
гомеостазу. Понад 14 лiжко-днiв до операци в стащ-онарi перебували хворi з важкою полiтравмою, яким виконувалися оперативнi втручання за життевими по-казаннями та проводилася iнтенсивна терашя у вщдш штенсивно'1 терапи.
Аналiз тривалостi пiсляоперацiйного лiжко-дня показав, що до 10 днiв у лiкувальному закладi пiсля оперативного втручання перебували 44,3 % пащенлв. Основна кiлькiсть пащенлв — 45,8 % була виписана в
Таблиця 2. Тривалсть оперативного втручання залежно вд методу остеосинтезу (к1льк1сть хворих)
Тривалють операци До 1 год 1-2 год Понад 2 год Усього
Апарати зовншньо! фксаци 4 10 1 15
1нтрамедулярний блокуючий стрижень 7 25 12 44
Накiстковi пластини 3 19 11 33
1нтрамедулярний стрижень Кюнчера 9 21 9 39
Усього 18 71 42 131
Таблиця 3. Розпод'ш пац1ент1в за тривал'/стю дооперац!йного перюду в стац!онар!
Метод остеосинтезу Тривалють дооперацшного перюду
до 5 дшв 14 дшв бшьше 14 дшв Усього
Апарати зовншньо! фксаци 15 - - 15
Блокуючий Ытрамедулярний стрижень 34 9 1 44
Пластини АО 26 7 - 33
1нтрамедулярний стрижень Кюнчера 31 8 - 39
Усього 98 29 4 131
Таблиця 4. Середня тривалсть л1жко-дня у хворих в умовах стацюнару з д!аф!зарними переломами стегна залежно вд обраного методу остеосинтезу
Вид втручання Середнш лiжко-день
Апарати зовншньо! фксацп 31,7 ± 4,8
Блокуючий штрамедулярний стрижень 20,2 ± 1,5
Пластини АО 21,1 ± 1,7
1нтрамедулярний стрижень Кюнчера 25,1 ± 2,4
промiжку мiж 11 i 20 днями. У 9,9 % випадыв травмо-ваш перебували в стацiонарi понад 21 день, що було зу-мовлено тяжкою супутньою патолопею, множинними сегментарними переломами або травматичнютю оперативного втручання.
Серед пащенлв, як1 перебували в л^вальних закладах у пюляоперацшному перiодi до 10 дшв, домь нували хворi, прооперованi методом iнтрамедулярного блокованого остеосинтезу — 50 %.
Пащенти, проопероваш iз застосуванням штра-медулярного стрижня Кюнчера та накiсткових пластин, становили вщповщно 20,7 i 19 %. У термiни вщ 11 до 20 днiв виписалося 43,3 % пацiентiв, якi були проопероваш з використанням штрамедулярних стрижшв Кюнчера. Пацiенти, яким виконано остео-синтез накiстковим пластинами, становили 33,3 %. Пащенти, проопероваш методом штрамедулярного блокуючого остеосинтезу, становили 20 %, бшьшють iз яких виписана на 12— 16-й день перебування у ста-щонарь
Середня тривалють лiжко-дня у хворих в умовах стацюнару з дiафiзарними переломами стегна залежно в1д обраного методу остеосинтезу наведена в табл. 4.
Застосування блокуючого штрамедулярного остеосинтезу в пащенлв при переломах дiафiзарно1 части-ни стегна дозволило скоротити тривалють середнього лiжко-дня до 20,2 ± 1,5 лiжко-дня. При використаннi пластин середнш лiжко-день становив 21,1 ± 1,7. У хворих, яким остеосинтез стегна виконано стрижнем Кюнчера, середнiй лiжко-день становив 25,1 ± 2,4. Найтривалшим виявилося перебування хворих у ста-цiонарi, яким виконувався МОС стегна апаратами по-завогнищево'1 фшсаци.
Висновки
1. У першу добу тсля травми з дiафiзарними переломами стегново'1 кiстки в лiкувальнi заклади, де про-водилося дослiдження, госппитзувалося 63,4 % хво-рих.
2. За допомогою рейтингово'1 оцiнки частоти пере-ломiв за вiком та статтю встановлено, що найбiльше було пащенлв у трьох вiкових групах: 21—30 роыв, 41—50 рокiв та 61—70 роыв. Вони становили вщповщно 16,8, 17,6 та 18,3 %. Серед ушх обстежених чоловши з дiафiзарними переломами стегново'1 к1стки становили 64,1 %, жшки — 35,9 %.
3. За характером ушкоджень у 89,32 % пащенлв було д!агностовано закритi переломи дiафiзарно1 час-тини стегново'1 ыстки, в1дкрит1 переломи виявлено в 10,68 % травмованих. Пащенти з локал!защею перелому в середнш третиш дiафiза стегново'1 ыстки становили 47 %, нижнш третиш д!аф!за — 35 % випадыв, верхнiй третинi дiафiза — 18 % випадыв.
4. При вивченш стану здоров'я пащенлв 1з переломами стегново'1 к1стки встановлено, що супутня па-толог1я мала мюце у 57,2 % випадыв. Серед окремих нозолопчних груп 58,1 % становили захворювання сер-цево-судинно'1 системи, легенева патологiя — 11,6 %, захворювання опорно-рухового апарату д!агностува-
Орипнальы досл1дження / Original Researches
лися в 9,3 %, патологiю ЦНС виявлено в 7 % пащенпв. Патолопю кишково-шлункового тракту дiагностовано в 11,6 % пащентав, захворювання мапстральних судин дiагностовано у 2,3 % пащенпв.
5. Застосування блокуючого штрамедулярного осте-осинтезу в пацiентiв при переломах дiафiзарноl частини стегна дозволило скоротити середню тривалють лiжко-дня до 20,2 ± 1,5. При використаннi пластин середня кiлькiсть лiжко-днiв становила 21,1 ± 1,7. У хворих, яким остеосинтез стегна виконано стрижнем Кюнчера, середня кшьисть лiжко-днiв становла 25,1 ± 2,4.
Список л1тератури
1. Абдулхабиров М.А. Блокирующий итрамедулляр-ный остеосинтез // Мат-лы международ. конгресса «Травматология и ортопедия: современность и будущее■». - М, 2003. - С. 193-194.
2. Васюк В.Л. Новi технологи мшмально- та малот-вазивного остеосинтезу в лкуванш переломiв довгих шсток // Актуальш питання сучасног ортопеди та
Грубар Ю.Е., Кулянда И.С., СморщокЮ.С. Тернопольский государственный медицинский университет им. И.Я. Горбачевского, кафедра эндоскопии с малоинвазивной хирургией, урологией, ортопедией и травматологией ФПО Ружицкий О.М., Гариян С.В., Бурбела И.В. Коммунальное учреждение Тернопольского областного совета «Тернопольская университетская больница»
ОСТЕОСИНТЕЗ ДИАФИЗАРНЫХ ПЕРЕЛОМОВ БЕДРЕННОЙ КОСТИ РАЗЛИЧНЫМИ КОНСТРУКЦИЯМИ
Резюме. Авторами проведен анализ лечения 131 пациента с переломами диафиза бедренной кости, определена частота, этиология, половые и возрастные особенности переломов диафиза бедренной кости. Определены клинические особенности лечения переломов диафиза бедренной кости в зависимости от метода остеосинтеза.
Ключевые слова: диафизарные переломы бедренной кости, интрамедуллярный остеосинтез блокирующими стержнями, аппараты внешней фиксации, стержни Кюнчера, накостные пластины.
травматологП (85poKie 1ТО АМНУ). — 14—21 травня 2004, м. Kuïe. — С. 32-41.
3. Зверев Е.В. Лечение функциональным внутрикостным остеосинтезом титановыми стержнями закрытых диафизарных переломов длинных трубчатых костей: (Эксперим.-теорет. и клинич. исслед.): Дис... д-ра мед. наук. — Ярославль, 1990. — 641 с.
4. Концепщя державноï програми тдвищення безпеки дорожнього руху, 2007 (http://auto.meta.ua/autolaw/ useful_info/concept1/), 20.03.2011.104.
5. Kumar al., Jasani V., Butt M.S. Management of distal femoral fracture in the elderly patients using retrograde titanium supracondylar nails//Injury. — 2000. — № 31. — P. 169-173.
6. Hoppenfeld S, Murthy V.L. Treatment and rehabilitation of fractures. — Philadelphia etc, 2000. — 606p.
7. Theodoratos G. The Treatment of the Femoral Diaphyseal Fracture with Intramedullary Nailing: A Review of 313 Cases // Osteo Trauma Care. — 2003. — 11. — S81-S84.
Отримано 16.10.12 □
Grubar Yu.O., Kulyanda I.S., Smorshchok Yu.S.
Ternopil State Medical University named
after I.Ya. Gorbachevsky, Department of Endoscopy
with Minimally Invasive Surgery, Urology, Orthopedics
and Traumatology of Faculty of Postgraduate Education
Ruzhytsky O.M., Gariyan S.V., BurbelaI.V.
Municipal Institution of Ternopil Regional Council «Ternopil
University Hospital», Ternopil, Ukraine
OSTEOSYNTHESIS IN FEMORAL SHAFT FRACTURES USING DIFFERENT DEVICES
Summary. The authors carried out an analysis of treatment of 131 patients with femoral shaft fractures. Incidence, etiology, sex and age features of femoral shaft fractures are defined. Clinical features of femoral shaft fractures treatment depending on method of ostheosyntesis were assessed.
Key words: femoral shaft fractures, locked intramedullary nailing, external fixation devices, Kuntscher nails, external plates.
