CC BY
15
Науковий вкник Л^вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Ветеринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9609 ISSN 2518-1327 online_http://nvlvet.com.ua
UDC 619:616.311.2-002:636.7
Features of the course and treatment of chronic catarrhal gingivitis in dogs
N.M. Khomyn1, A.R. Mysak1, S.V. Tsisinska1, V.V. Pritsak1, N.V. Nazaruk1, M M. Khomyn2
1Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 2Institute of Animal Biology NAAS, Lviv, Ukraine
Khomyn, N.M., Mysak, A.R., Tsisinska, S.V., Pritsak, V.V., Nazaruk, N.V., & Khomyn, M.M. (2019). Features of the course and treatment of chronic catarrhal gingivitis in dogs. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(96), 53-57. doi: 10.32718/nvlvet9609
Chronic catarrhal gingivitis is a polyetiological disease, in the pathogenesis of which the main role belongs to the microorganisms of the oral cavity of the dog, odontogenic deposition in the form of dental plaques and tartar. These depositions, due to the constant irritation of the gums cause disease, the main clinical signs of which are halitosis, poor feed intake, swelling and bleeding gums. The problem of chronic catarrhal gingivitis treatment is devoted to numerous inverstigations, the priority of which is a comprehensive approach, which includes a step-by-step influence on the etiological and pathogenetic mechanisms of the disease. Therefore, the purpose of the work is to study the features of the course of chronic catarrhal gingivitis and to develop a method for the treatment of dogs with dental disease. The prevalence gingivitis in dogs, the influence of microflora on the condition of the oral cavity in chronic catarrhal gingivitis, was investigated the symptomatology of the disease, was established the value of clinical indicators and dental indices and tests, which reflect the intensity and nature of the inflammatory process in the gums of dogs suffering from chronic catarrhal gingivitis, and a method of treating dental animals was developed. The results of the inverstigations showed that the application by application to the mucous membrane of gums 0.05% solution of chlorhexidine and a gel composition of 4% chitosan ascorbate with metronidazole, and also feeding once a day for 30 days of the vitamin-mineral supplement "Canvit Biocal Plus" in the complex treatment of dogs with chronic catarrhal gingivitis helps to reduce the recovery period of dogs by 5 days.
Key words: teeth, chlorhexidine, chitosan ascorbate, metronidazole, vitamin-mineral supplement, tartar, microflora, inflammation.
Особливой nepe6iry та лжування хрошчного катарального гшпвпу у собак
Н.М. Хомин1, А.Р. Мисак1, С.В. Цюшська1, В.В. Прицак1, Н.В. Назарук1, М.М. Хомин2
1Льв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Lжицъкого, м. Львiв, Украгна
21нститут бюлогп тварин НААН, м. Львiв, Украгна
Хротчний катаральный ггнггвт - це полгетюлоггчне захворювання, в патогенез1 якого основна роль належить мжрооргатз-мам ротовог порожнини собаки, одонтогенним вгдкладенням у виглядг зубних бляшок i зубного каменю. Цг вгдкладення внаслгдок постшного подразнення ясен викликають захворювання, основними клтчними ознаками якого е галтоз, порушення прийому корму, набряк i кровоточив1сть ясен. Проблем1 л1кування хрошчного катарального гтг1вту присвячеш численш дослхдження, приор1-тетним принципом яких е комплексний mdxid, що включае поетапний вплив на ет1олог1чт фактори та патогенетичт мехашзми захворювання. Тому метою роботи було вивчення особливостей переб1гу хрошчного катарального гтг1вту та розроблення методу л1кування стоматолог1чно хворих собак. Встановлено поширешсть г1нг1вт1в у собак, вплив мжрофлори на стан ротовог порожнини собак за хрошчного катарального гтг1вту, дослтджено симптоматику захворювання, встановлено величину клтчних
Article info
Received 02.10.2019 Received in revised form
03.11.2019 Accepted 04.11.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-067-894-17-12 E-mail: [email protected]
Institute of Animal Biology of NAAS, Stusa Str., 38, Lviv, 79000, Ukraine.
показнимв та стоматолог1чних тдекси i проб, як1 вiдображають ттенсивтсть та характер запального процесу в яснах собак, хворих на хротчний катаральний гiнгiвiт, розроблено метод л^вання стоматологiчно хворих тварин. Результати до^джень показали, що застосування шляхом нанесення на слизову оболонку ясен 0,05% розчину хлоргексидину та гелевог композицп 40% аскорбату хiтозану з метротдазолом, а також згодовування 1 раз на добу протягом 30 дiб вШамтно-мтеральног добавки "Canvit Biocal Plus" у комплексному лщвант собак за хротчного катарального гiнгiвiту сприяе скороченню перюду одужання собак на 5 дiб.
Ключовi слова: зуби, хлоргексидин, аскорбату хтозан, метротдазол, вШамтно-мтеральна добавка, зубний камть, мкрофло-ра, запалення.
Вступ
Вщомо, що хвороби пародонта складають найбь льшу групу захворювань ротово! порожнини у собак. Вони е одшею з основних причин втрати зуб1в, зни-ження функцюнальних можливостей зубощелепно! системи, виникнення деформацш, формування хрош-чних вогнищ поза ротовою порожниною, сенсибшза-ци оргашзму та розвитку р1зних соматичних захворювань (Frolov, 2004; Vasileva; 2006, Kuhtyn, 2009). Пи-танню вивчення пародонтопатш, зокрема пнпвпу у собак та розробщ метод1в л1кування хворих тварин як найбшьш важливих i складних проблем у ветеринар-нш стоматологи присвяченi роботи багатьо! вггчизня-них i зарубiжних вчених (Guselnikov, 2003; Frolov, 2008; Spirina, 2016). Здебшьшого захворювання су-проводжуються складними i глибокими порушеннями на морфолопчному рiвнi та системними змiнами бю-хiмiчних, iмунологiчних, ендокринних реакцiй (Timofeev, 2007; Frolov, 2009; Khomyn & Kostyshyn, 2015; Khomyn et al., 2016).
Загалом лiкування стоматологiчно хворих собак проводять за принципом iндивiдуального пiдходу до тварини з урахуванням даних загального та стомато-логiчного статусу. .Шкування мае бути комплексним, тобто полягати в усуненш основно! причини виникнення хвороби та проведенш !! лiкування, зняттi зубного каменя (Kulinich & Sarantseva, 2011; Khomyn et al., 2017), iригацi! слизово! оболонки ротово! порож-нини та ясен антисептичними препаратами i висушу-вання марлевими тампонами уражено! дiлянки з по-дальшим проведениям лiкування безпосередньо сто-матологiчного захворювання (Vasileva, 2006; Frolov, 2008).
Однак питання розробки i впровадження у практику ветеринано! медицини нових ефективних методiв i засобiв санаци ротово! порожнини тварин та лшу-вання собак за пародонтопатш, зокрема гiнгiвiту хро-нiчного переб^, залишаеться актуальним.
Мета роботи. Вивчити особливосп перебiгу хро-нiчного катарального пнпвпу та розробити лiкувания стоматолопчно хворих собак.
Матерiал i методи дослщжень
Для проведення дослвджень було сформовано двi групи тварин з хрошчним катаральним гiнгiвiтом по 5 собак у кожнш (контрольна i дослвдна), пiдiбраиих за принципом аналопв щодо вiку та характеру запального процесу. .Шкування собак обох груп починали зi зняття зубного каменю та шлiфуваиия зубiв. На ясна тварин контрольно! групи наносили 0,02% фура-
цилш i йоддицерин, а дослвдно! - 2 рази на добу наносили 0,05% розчин хлоргексидину та гелеву компози-щю 4% аскорбату хиозану з метротдазолом, а також 1 раз на добу протягом 30 дiб згодовували вггамшно-мiнеральну добавку "Canvit Biocal Plus" iз розрахунку 1таблетка на 5 кг ваги тша тварини.
Клiнiчнi дослiдження, з урахуванням скарг влас-ник1в тварин на неприемний запах з ротово! порожнини собак, кровоточивють ясен у них тд час чищен-ня зубiв та за прийому твердо! !ж1, включали встанов-лення змш з боку слизово! оболонки, тобто болючос-тi, гiперемi!, припухлостi, кровоточивосп, галiтозу та зубояснево! борозни, яш виявляли шляхом огляду i пальпацп; за iнструментального обстеження не вияв-лено порушень цiлiсностi зубоясенного прикршлення.
Ефективнiсть лiкувания визначали за станом ппе-ни ротово! порожнини та мюцевого iмунiтету.
Для вивчення ппешчного стану ротово! порожнини та поширення патологiчного процесу в тканинах пародонта застосовували математичнi показники у виглядi пародонтальних iндексiв та проб (Kutsevlyak & Lahtin, 2002). Використання перерахованих вище критерi!в дозволяе об'ективно визначити наявшсть та iнтенсивнiсть запалення в тканинах ясен.
З метою вивчення яшсного i кiлькiсного складу мжрофлори досл1джували так1 бiотопи: ротова рвдина, зубний налiт, зубояснева борозна, слизовi оболонки язика, ясен, шднебшня. Iдентифiкацiю видiлених мiкроорганiзмiв до родiв проводили згiдно з визнач-ником бактерш Бердж1 (Holt et al., 1997). Визначення вмюту кисло! фосфатази, бшка та лiзоциму проводили зпдно iз загальноприйнятими методиками (Komarov et al., 2001; Denisenko & Kesareva, 2011). Клiнiчнi дослiдження проводили до та на 3, 5, 7, 10 добу лшу-вання, а стоматолопчш, бактерюлопчш та iмунологi-чш - до i на 3, 7, 10 добу л^вання.
Отримаш числовi данi обробляли за допомогою стандартного пакету статистичних програм Microsoft EXCEL.
Результати та Тх обговорення
Встановлено, що серед стоматолопчних хвороб у собак найчастше виявляють пнпвгга, як1 складають 42% випадк1в, дещо менший ввдсоток, а саме 28% становлять пародонтити i лише 18,0 та 12,0% склада-ють вщповвдно стоматити i переломи зубiв. Причому на хронiчний катаральний пнпвп' припадае 37% серед шших форм цього захворювання ясен.
Ввдомо, що мiкрофлора ротово! порожнини вщг-рае значну роль у розвитку запальних процесiв у тканинах пародонта. Це багатокомпонентна система, що
nepe6yBae b CKnagHux MeTa6omnHHx i 6ioxiMiHHHx BigHomeHHax Mi® co6oro Ta 3 MaKp00praHi3M0M, a Ta-ko® Bigirpae 3HanHy ponb y po3BHTKy 3ananbHux npo^-ciB y TKaHHHax napogoma. Po3bhtok 3ananeHHa y цнх TKaHHHax BH3HanaeTbca CTyneHeM aKTHBa^i' yM0BH0-naToreHHoi' MiKpo^nopu napogoma i CTaHoM 6ap'epiB, aKi 3axH^aroTb Big K0fl0Hi3a^i' цboro 6ioTony (Vasileva, 2006). Pe3y^bTaTH gocnig®eHHa KinbK0CTi MA®AhM y 6ioTonax p0T0B0i' nopo®HHHH co6aK 3a xpomnHoro Ka-Tapa^bHoro riHriBiTy HaBegeHi y Ta6nH^ 1.
BcTaH0B^eH0, ^o gocmg®yBaHi 6ioTonu p0T0B0i' no-p0®HHHH C06aK 3a KiflbKiCHHM BMiCT0M MA®AhM po3-MicTH^Hca Big 6inbmoro o6ciroBaHHa go MeHmoro y TaK0My nopagKy: 3y6Hi BigKnageHHa - 3 BMicT0M MiKpo-opraHi3MiB 109 KyO/cM3 3MHBy, poToBa piguHa -x107 KyO/cM3, cnu30Ba o6onoHKa a3HKa - 105 KyO/cM3, 3y6oacHeBa 6opo3Ha - 104, cnu30Ba o6onoHKa aceH - 103 i cjiH30Ba 060Ji0HKa nigHe6iHHa - 3 BMicT0M MiKpoopra-Hi3MiB 102 KyO/cM3 3MHBy.
Ta6.^H 1
KijbKicTb MA®AhM y 6ioTonax poToBoi' nopo®HHHH co6aK 3a XKT (M ± m, n = 5)
flocjigxyBaHHH 6ioTon
Tpynu
KornpojbHa (KnirnHHo 3gopoBi)
flocjigHa (xBopi Ha XKT)
poToBa piguHa, x107 KyO/cM3 1,26 ± 0,10 2,58 ± 0,25**
3y6Hi BigKnageHHa, x109 KyO/cM3 1,15 ± 0,12 2,56 ± 0,19***
3y6oacHeBa 6opo3Ha, x104 KyO/cM3 2,57 ± 0,17 4,08 ± 0,26**
cnH30Ba o6onoHKa a3HKa, x105 KyO/cM3 4,50 ± 0,35 5,82 ± 0,30*
cnH30Ba o6onoHKa aceH, x103 KyO/cM3 1,84 ± 0,14 3,31 ± 0,22***
cnH30Ba o6onoHKa nigHe6iHHa, x102 KyO/cM3 2,32 ± 0,18 2,50 ± 0,25
npuMimKa: * - P < 0,05,** - P < 0,01, ***- p < 0,001 - BiporigHa pi3Hnua nopiBHaHo 3 noKa3HHKaMH KomponLHoi rpynu
y p0T0Bin pigHHi, aKa e 3B'a3K0B0ro naHKoro Mi® 6io-TonaMH potoboI nopo®HHHH, KijbKicTb MiKpoopraHi3MiB 36ijbmujacb y 2 pa3H. y 3y6Hux BigKjageHHax KijbKicTb MiKpoopraHi3MiB 36ijbmujacb y 2,23 pa3y, b 3y6oacHe-Bin 6opo3Hi - y 1,59 pa3y, Ha CflH30BiH o6onoH^ a3HKa -y 1,29 pa3y, Ha cjiH30Biii 060JI0нцi aceH - y 1,80 pa3y. HaHMeHme 3pocna KijbKicTb MiKpoopraHi3MiB 3a xpoHi-HHoro KaTapajbHoro rioriBiTy Ha cnrooBm o6onoH^ nigHe6iHHa. TaK, pi3Huua Mi® KomponbHoro i gocnig-hoio rpynaMH 6yna 6inbmoro b 1,1 pa3y. OT®e, xpomn-hhh KaTapanbHHH riHriBiT y co6aK xapaKTeproyeTbca 36inbmeHHaM KijbK0CTi MiKpoopraHi3MiB b ochobhhx 6ioTonax potoboI nopo®HHHH.
^,ocnig®eHHaMH BCTaH0BjeH0, ^o go nonaTKy niKy-BaHHa 3aranbHHH CTaH TBapuH o6ox rpyn 6yB npHrmne-hhh. Ha i'xHix 3y6ax 3HaxoguTbca 3y6HHH HaniT ®0BTy-BaToro Kojbopy, ^o oxonnroe Man®e nonoBHHy iKja. y ginaH^ 3y6oacHeBoi' 6opo3HH HH®Hboro iKja cnocTepi-raeTbca BigKjagaHHa Hag'acHeBoro KaMeHro ®obto-K0pHHHeB0r0 K0Jb0py. XapaKTepHHM e Kp0B0T0HHBiCTb 3a He3HanHoro nogpa3HeHHa aceH, 6inb Ta raniT03. Map-riHanbHa i BepxiBKa ajbBeojapHoi' ginaHKH aceH rinepe-MmoBarn, Ha6paKji, ^o CBigwTb npo HaaBHicTb 3ana-jbHoro npoцeсy. y ginaH^ riHriBajbHoi' 6opo3HH iKja HH®Hboi' ^enenu MicTHTbca nceBgoKumeHa, rnu6HHa aKoi' CTaHoBHTb 6nu3bK0 2-3 mm.
3a riHriBiTy He nopymyeTbca ^nicTb 3y6o-aceHHoro 3'egHaHHa, ogHaK 3a paxyH0K Ha6paKnocTi Mi®3y6Hux cocoHKiB, 36inbmeHHa i'x o6cary CTBoproeTbca nornu6-neHHa acHeBoi' 6opo3HH, b aKy noTpannaroTb pemTKH KopMy, i 3rogoM 3arau6neHHa po3muproeTbca, 3aH0CHTb-ca naToreHHa Mixpo^nopa, aKa nocTynoBo pyfeye napo-goHT Ta 3y6 3aranoM (Guselnikov, 2003).
BigoMo, ^o MiKpo^nopa potoboI nopo®HHHH Bigir-pae Ba®nuBy ponb y 36epe®eHHi 3gopoB'a TBapuH. 3ok-peMa, y xBopux TBapuH o6ox rpyn KinbKicTb MA®AhM
y 3y6Hux BigKnageHHax 6yna BenuKoro, ^o M0®Ha BBa-®aTH ogHiero 3 npn^HH BHHHKHeHHa 3axBoproBaHHa 3a bhcokhx noKa3HHKiB aKTHBH0CTi khcjoi $0C$aTa3H aK MapKepa CTaHy KniTHHHux MeM6paH Ta BMicTy 6inKa y p0T0Bin pigHHi - aK noKa3HHKa 3ananbHux npoцeсiв 3a HH3bKoi' KoH^Hrra^i' Jiзцнмy.
^epe3 3 go6u nicna 3HaTTa Hag'acHeBoro 3y6Horo KaMeHro i 3acTocyBaHHa 3anponoHoBaHoro niKyBaHHa y co6aK gocnigHoi' rpynu npunyxnicTb, 6onronicTb, Mi^e-Ba TeMnepaTypa 6ynu He3HanHi 3a cna6o Bupa®eHoro nonepB0HiHHa Ta He3HanH0 Bupa®eHoro raniT03y, ^o CBig^HTb npo 3MeHmeHHa 03HaK 3ananeHHa, THM^acoM aK y co6aK K0HTponbHoi' rpynu ^e 36epiranuca 03HaKH rocTporo 3ananbHoro npo^cy.
KinbKicTb ma®ahm y 3y6H0My HanboTi co6aK goc-nigHoi rpynu y 3MeHmunacb 1,97 pa3y Ta Tni 3MeHmeHHa кoнцeнтpaцI b iHmux 6ioTonax poToBoi' nopo®HHHH (puc. 1), 3HH3unacb aKTHBHicTb KHcnoi' $oc$aTa3H Ha 11,7%, 3MeHmuBca BMicT 6inKa y p0T0Biii pigHHi - Ha 32,7% 3a 36inbmeHHa кoнцeнтpaцil Jiзoцнмy Ha 10,3%, THMnacoM aK ^ogo nonaTKy niKyBaHHa цi noKa3HHKH 3MiHunuca BignoBigHo Ha 26,4, 37,0 Ta 13,0% (Ta6n. 2).
10 - -
.TiKyEaHHa 3-ji joOa 7-a^oOa 10-ajo0a
'lac Buino^aTKy jiKyEaHHa
t_1111 |i;iMii nricrorpjiMji |
Phc. 1. KinbKicTb MA®AhM y 3y6H0My HanboTi co-6aK, xBopux Ha xpoHinHHH KaTapanbHHH riHriBiT, 3a pi3HHx MeTogiB niKyBaHHa
Таблиця 2
Динамжа бюх1м1чних та 1мунолог1чних показнишв за хрошчного катарального пнпвиу у собак, М ± m, n = 5
Показники Групи Актившсть кисло! фосфатази i вмiст бшку у ротовш рiдинi собак iз ХКГ, M ± m, n = 4
До лжування 3 доба 7 доба
Кисла фосфатаза, мккат/л К Д 0,84 ± 0,06 0,72 ± 0,03 0,60 ± 0,04 0,53 ± 0,01** 0,51 ± 0,03 0,29 ± 0,01***
Вмют бшка, г/л К 3,12 ± 0,20 2,69 ± 0,20 1,52 ± 0,04
Д 2,87 ± 0,14 1,81 ± 0,12*** 1,33 ± 0,02***
Показники мюцевого iмунiтету ротово! порожнини cобак iз ХКГ у ротовiй рiдини, M ± m, n = 5
Шзоцим, од./мл К 8,3 ± 0,28 8,7 ± 0,20 9,1 ± 0,03
Д 8,5 ± 0,21 9,6 ± 0,04*** 10,2 ± 0,42*
Примтка: * - Р < 0,05,** - Р < 0,01, ***- Р < 0,001 - в1ропдна р1зниця пор1вняно з показниками контрольно! групи
Через 7 д1б ввд початку л1кування собак за хрошч-ного катарального пнпвггу спостерйалися слабо ви-ражеш ознаки мкцевого запального процесу за ввдсу-тносп галгтозу, тимчасом як у собак контрольно! групи збереглися незначна припухлють ясен, !х поче-рвоншня, болючють, галггоз, що сввдчить про збере-ження ознак запалення.
Кшьшсть м1кроорган1зм1в у зубному нальоп, порь вняно 1з 3-ю добою л1кування, у тварин дослщно! групи зменшилась на 9,62%, проте була нижчою щодо початку лшування в 1,81 раза. Актившсть кисло! фо-сфатази знизилась на 59,7 %, вмют бшка в ротовш рщиш - на 53,7% за збшьшення концентрацп л1зоци-му на 20,0%, тимчасом як щодо контролю щ показни-ки змшились вщповвдно на 43,1, 12,5 та 12,1%.
На 10-у добу л1кування загальний стан собак дослано! групи задов1льний, ознаки мюцевого запально-
го процесу ввдсутш, тимчасом як схож1 клшчш ознаки у контрольно! групи спостерйались лише на 15 добу.
Загалом лшування собак дослщно! групи тривало 10 д1б, тобто завершилось на 5 д1б швидше, шж у тварин контрольно! групи.
Ввдомо, що об'ективну шформацш про перебй хвороби можна отримати, подавши клшчш ознаки хвороби у вигляд1 числових вираз1в та спещальних шдекав, оскшьки вони вщображають штенсившсть запалення в яснах стоматолопчно хворих собак (табл. 3).
Встановлено, що на 3-ю добу лшування йодне число Свракова, яке характеризуе пробу Шиллера-Писарева знижувалося на 17,7%, а пор1вняно 1з початком л1кування - на 38,8%. На 7-му добу проба була негативною, тобто глшоген у яснах був ввдсутнш.
Таблиця 3
Динамжа показнишв 1ндекс1в ппени та клшчного стану пародонта у собак, хворих на хрошчний катаральний пнпвгт, M ± m, n = 5
Група ^ . Доба вщ початку лiкування
3 7 10
Проба Шиллера-Писарева (йодне число Свракова)
контрольна лослдаа 2,67 ± 0,22 1,87 ± 0,19 2,78 ± 0,20 1,54 ± 0,10 0,71 ± 0,05 Негативна Негативна Негативна
1ндекс кровоточивост
контрольна лослдаа 1,71 ± 0,06 0,30 ± 0,01 1,40 ± 0,04 0 0 0 0 0
Папшярно-маргшальний iндекс
контрольна лослдаа 33,2 ± 2,69 28,7 ± 1,70 39,0 ± 3,12 20,6 ± 0,78 8,0 ± 0,32 0 0 0
1ндекс гiгiени Green-Vermillion
контрольна лослдаа 2,39 ± 0,12 0 2,430 ± 0,10 0 0 0 0 0
За проведеного л1кування хворих собак знижував-ся й 1ндекс кровоточивосп ясен, що сввдчить про значне зниження проникливосп ясневих кровоносних судин. Так, на третю добу цей показник був негатив-ний.
Про позитивний ефект лшування сввдчить i зниження пашлярно-марпнального iндексу, який вщо-бражае iнтенсивнiсть запального процесу в яснах за хрошчного катарального пнпвиу у собак. Проведене л^вання призвело до зниження iндексу порiвняно iз
початком лiкування на 3-тю добу в 1,9 разу, а пор!в-няно з контрольним показником величина шдексу зменшилася на 28,2% за негативно! реакцп на 7-у добу.
1ндекс гiгiени Green-Vermillion, за якого на досль джуваних поверхнях спершу визначають зубний на-лiт, згодом зубний камшь i за сумою двох показнишв визначають показник групового iндексу та встанов-люють рiвень гiгiени, пiсля застосування розроблено-
ro MeTogy mKyBaHHa 6yB HeraruBHuu, cBig^HTb npo xopomy ririeHy poTOBOi nopo®HHHH.
OT®e, aHan3yrouH pe3yflbraTH rngeKcHoi' o^hkh e^eKTHBHOCTi npoBegeHoro mKyBaHHa co6aK 3 xpomu-hhm KaTapa^bHHM riHriBiTOM, BCTaHOBH^H, ^o HaHeceH-hh Ha acHa co6aK croManMoriHHo xBopux TBapuH 0,05% po3HHHy x^opreKCHgHHy Ta re^eBoi K0Mn03H^i 4% acKop6aTy xiTO3aHy 3 MerpoHiga3o^oM, a TaKo® 1 pa3 Ha go6y npoTaroM 30 gi6 3rogoByBaHHa BiTaMiHHO-MiHepa^bHOi go6aBKH "Canvit Biocal Plus" cnpuae mBH-gmoMy ogy®aHHM co6aK, ^o npoaB^aeTbca HeraTHBHoro npo6oro fflH^epa-nucapeBa, npunHHeHHHM kpoboto-HHBocTi aceH i 3HH®eHHHM nani^apHo-MapriHaflbHoro iHgeKca.
Biiciiobkii
1. Cepeg cTOMaTO^oriHHHx xBopo6 y co6aK Hau6№-mHH BigcoTOK, a caMe 42, CK^agaroTb riHriBiTH; Ha xpo-HinHHH KaTapa^bHHH riHriBiT npunagae 37%.
2. 3a xpomuHoro Karapa^bHoro riHriBiTy b co6aK cnocTepiraeTbca 36iflbmeHa Ki^bKicTb naToreHHoi MiK-po^opu y 6ioTonax potoboi nopo®HHHH, a TaKo® nig-BH^eHa aKTHBHicTb khc^o! $oc$ara3H, 36iflbmeHa koh-^Hrpama 6ima 3a HH3bKoro BMicTy mзoцнмy b poTOBiu pigHHi.
3. HaHeceHHa Ha c^rooBy o6o^oHKy aceH co6aK 3a xpomuHoro KaTapa^bHoro riHriBiTy 0,05% po3HHHy x^opreKcugHHy Ta re^eBoi KoMno3H^i 4% acKop6aTy xiTo3aHy 3 MeTpoHiga3o^oM, a TaKo® 1 pa3 Ha go6y npo-TaroM 30 gi6 3rogoByBaHHa BrraMiHHo-MiHepaibHoi go6aBKH "Canvit Biocal Plus" i3 po3paxyHKy 1 Ta6^eTKa Ha 5 Kr Baru Tina TBapuHH cnpuae 3MeHmeHHM o3HaK 3ana^bHoro пpoцecy Ta cKopoueHHM nepiogy mKyBaHHa Ha 5 gi6.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. ,3,ocmg®eHHH 6ygyTb cnpaMoBaHi Ha po3po6Ky hobhx 3axogiB npo^i^aKTHKH xpomuHoro Karapa^bHoro riHriBiTy b co6aK.
References
Denisenko, V.N., & Kesareva, E.A. (2011). Klinich-eskaya interpretatsiya biohimicheskih pokazateley syivorotki krovi sobak i koshek. M.: Izd: Kolos (in Russian).
Frolov, V.V. (2004). Bolezni zubov i slizistoy obolochki
polosti rta u sobak. M.: Akvarium-LTD (in Russian). Frolov, V.V. (2008). Parodontologiya. Osnovnyie prob-lemyi diagnostiki i lecheniya parodonta u sobak. Vet-erinarnaya klinika, 10(77), 34-35 (in Russian).
Frolov, V.V. (2009). Ostryie i hronicheskie bolezni para-donta u sobak. Trudy VIII Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi veterynarnoyi konferentsiyi z problem dribnyh tvaryn. Uman, 154-159 (in Russian).
Guselnikov, E.V. (2003). Zabolevaniya organov rotovoy polosti. Vestnik veterinarnoy meditsinyi, 4, 18-20 (in Russia).
Holt, Dzh., Krig, N., & Snit, P. (1997). Opredelitel bakterij Berdzhi. T. 1. M.: Mir. http://www.rfbr.ru/rffi/ru/books/o_59110 (in Russian).
Khomyn, N. M., & Kostyshyn, L. (2015). Peculiarities of periodontitis in dogs. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 17(1), 213220. https ://nvlvet.com.ua/index.php/j ournal/article/ view/249.
Khomyn, N., Mysak, A., Iglitskej, I., Pritsak, V., & Semeniyk, N. (2017). Treatment of dogs for periodontal diseases. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 19(82), 170-174. https ://nvlvet. com.ua/index.php/journal/ article/view/1359.
Khomyn, N.M., Mysak, A.R., Iglitskej, I.I., Nazaruk, N.V., & Grymak, Y.I. (2016). Spreading and reason of parodont disease rise in dogs and cats. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 18(1), 194-198. https://nvlvet.com.ua/ index.php/journal/article/view/72.
Komarov, F.I., Korovin, B.F., & Menshikov, V.V. (2001). Biohimicheskie issledovaniya v klinike. M., Elista: APP "Dzhangar", 35-40 (in Russian).
Kuhtyn, M.D (2009). Mikrobni bioplivky - yavysche isnuvannya ta zahystu mikroorganizmiv. Veterynarna medytsyna Ukrayiny, 10, 20-21 (in Ukrainian).
Kulinich, S.M., & Sarantseva, N.K. (2011). Porivnyaina efektivnist fizichnogo ta mehanichnogo metodiv znyattya zubnogo kamenyu u dribnyh tvaryn za para-dontytu. Visnyk Poltavskoyi derzhavnoyi agrarnoyi akademiyi, 2, 108-111 (in Ukrainian).
Kutsevlyak, V.F., & Lahtin, Yu.V. (2002). Indeksnaya otsenka parodontalnogo statusa. Uchebno-metodicheskoe posobie. Sumyi: VVP "MrIya-1" LTD (in Russian).
Spirina, A.S. (2016). Stomatologicheskie zabolevaniya. Bolezni parodonta u sobak i koshek. Mir veterinarii, 4, 50-54 (in Russian).
Timofeev, C.B. (2007). Stomatologiya zhivotnyih. M.: Agrovet (in Russian).
Vasileva, M.B. (2006). Vospalitelnyie zabolevaniya parodonta u sobak. Avtoref. dis... na soisk. nauch. stepeni kand. vet. nauk: spets. 16.00.05 "Veterinarna-ya hirurgiya". Sankt-Peterburg (in Russian).
