CC BY
22
© Ткаченко I. М., Коваленко В. В.
УДК 616.716.86-018.4:616.314.1-007.232
Ткаченко I. М., Коваленко В. В.
ОСОБЛИВОСТ1 ВЗАеМОЗВ'ЯЗКУ ШДВИЩЕНО'ГСТЕРТОСТ1
ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В I Щ1ЛЬНОСТ1 К1СТКОВО1 ТКАНИНИ
АЛЬВЕОЛЯРНИХ В1ДРОСТК1В
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Робота е самостiйним фрагментом науково-дослiдноI роботи ВДНЗ Укра1ни «Украшська медична стоматологiчна академiя» «Морфофункцю-нальнi особливостi тканин ротово! порожнини i 1х вплив на проведення лкувальних заходiв i вибiр л^вальних матерiалiв», державний реестрацiйний № 0115и001112.
Вступ. Створення об'ективно! картини патоло-гiчних змiн, що вiдбуваються при пщвищенм стер-тостi зубiв, та обфунтування ефективних методiв профiлактики i лiкування захворювання залежать перш за все вщ розумiння особливостей процеЫв, якi вiдбуваються в органiзмi людини i, зокрема, зу-бо-щелепнiй системг
Дiагностика пiдвищеного стирання твердих тканин зубiв у виражених його формах не викликае труднощiв, i перш за все це мае прояв у зменшен-нi висоти коронково! частини зубiв, яка в бтьшост випадкiв вiдбуваеться повiльно i призводить в по-дальшому до функцюнальних змiн як в м'язовому апарат так i будовi скронево-нижньощелепного су-глобу. В результатi змЫи функцiональноI активностi зубо-щелепно! системи вщбуваеться перерозподiл жувального навантаження, за рахунок зменшення висоти коронково! частини зубiв i, як наслiдок, змiни амплггуди i сили скорочень жувальних м'язiв. Посту-пово, в результатi змЫи жувального навантаження змiнюеться i щтьнють кютково! тканини альвеоляр-них вщростюв [8].
Значно складнiше диференцiювати початковi стади захворювання, коли треба чггко диференц^ ювати пiдвищене i фiзiологiчне стирання. В клiнiцi початковi прояви пщвищеного стирання зубiв су-проводжуються явищами пперестези, тому поява симптому пщвищено! чутливостi емалi та дентину мае насторожити лкаря щодо набування процесу злоякюностк У бiльшостi випадюв дiагноз таким па-цiентам установлюють за суб'ективною симптоматикою.
За об'ективними даними розвиток пщвищено! стертостi зубiв мае кореляцiйнi зв'язки iз генетични-ми особливостями закладки емалi, хiмiчним складом ротово! рiдини, функцiональними особливостями жувального апарату, як пов'язанi з особливостями прикусу i розмiрами зубiв, iз супутньою патологiею, функцiональними особливостями скронево-ниж-ньощелепного суглоба, функцiею власне жувальних м'язiв, а також щтьнютю кiстково! тканини [7].
Мета дослщження. Дослiдити змши щiльностi KicTKOBo! тканини альвеолярних вщростюв у па^ен-TiB з фiзiологiчною та пiдвищеною стертютю.
Об'ект i методи досл1дження. У процесс об-стежень i проведення л^вальних заходiв нами була вобрана група пацiентiв для бiльш ретельного дослщження, якi склали 3 ктычн групи загальною кiлькiстю 125 па^енпв (63 чоловiки i 62 жшки), пац^ енти були сформован по вiковому принципу за Мой-страхом А.А.: до 20 роюв, 20-29 рокiв, 30-39 рокiв, 40-49 роюв, 50-59 рокiв та 60 i бiльше рокiв [2]. До-сить значний вiковий дiапазон пащенпв був обу-мовлений метою роботи i особливостями вивчення етiологiчних факторiв розвитку пiдвищено! стертостi зубiв.
Па^енти контрольно! групи мали iнтактнi зубы ряди без наявних ознак пщвищено! стертост зубiв. (х кiлькiсть складала 30 пацiентiв вiком вiд 18 до 60 роюв вони брали участь у додаткових методах доотджень.
В основу дослщження були покладен результа-ти обстеження та л^вання 95 пацiентiв дослiдних груп, яю подiлялися залежно вiд родинних зв'язюв i проявiв захворювання.
Перша ктычна група складалася iз пащенпв, якi мали пiдвищену стертiсть твердих тканин зубiв (згiдно шифру Мiжнародно! класифiкацi! стоматоло-гiчних хвороб (МКХ-С), яка розроблена на базi МКХ-10 дана нозологiя вiдноситься до «Хвороб твердих тканин зубiв» (клас - К 03)).
Для верифкаци форми стирання зубiв пiд час епщемюлопчного дослiдження використовували класифiкацiю Молдованова А.Г. (1992) [5,6]. Для бтьш чтеого встановлення дiагнозу визначали форму стирання, розповсюдженють, тип (зi знижен-ням мiжальвеолярно! висоти або без), а також наяв-нiсть пперестези. Серед мiсцевих факторiв, здатних призвести до надмiрно! втрати твердих тканин зубiв, реестрували вид прикусу за класифка^ею Л.П. Гри-горево! [3], наявнють дефектiв окремих зубiв, зубо-щелепнi деформацi!, рацiональнiсть протезування.
В залежност вiд особливостей проведеного додаткового ортопедичного лкування iз застосу-ванням власно розроблено! оклюзiйно! шини для нормалiзацi! положення нижньо! щелепи та стану жувальних м'язiв пацiенти II та III дослщних груп були додатково подтен на пiдгрупи, в залежност вiд ви-користання шини на посткл^чних етапах.
З метою дiагностики стану кютшво!' тканини у пацieнтiв контрольно! та дослщно!' груп проводили рентгенологiчне дослщження з використанням циф-рово! ортопантомографп.
Для оптимiзацií кiлькiсних i яюсних показникiв ор-топантомограм використовували пстограмний ана-лiз, який дае змогу оцЫити кiлькiсно i якiсно щть-нiсть кiстковоí тканини.
Ми використовували методику дослщження роз-роблену Д.М. Корольом [4]. Пстограмний аналiз н формацií повнiстю вiдповiдае загальним принципам морфометрп як варiанту об'ективно! оцЫки юлькю-них та якiсних показниюв.
В нашiй роботi ми використовували комп'ютерну програму Corel Photo-Point, за допомогою яко! отримували гiстограму обрано!' дiлянки ортопанто-мографiчного зображення з виведенням основних показниюв, що необхщш для iнтерпретацií одер-жаних даних. Головним принципом стандартизацп отриманих результат е аналiз комп'ютерних орто-пантомограм, що зроблен на одному й тому ж орто-пантомографi за терапевтичними i ортопедичними показаннями. Вс ортопантомограми зроблен на апаратi ORTHOPHOS XG/Ceps (Sirona Dental Systems GmbH), що автоматично стандартизуе отриман цифровi зображення за яскравiстю.
Результати дослщжень та Тх обговорення. Змiни, якi безпосередньо проходять у кiстковiй тка-нинi, яка оточуе зуби, коренях, самих зубах, а також визначення показань до вибору л^вальних дм мож-ливо зафiксувати оцiнюючи рентгенолопчш знiмки.
З метою з'ясування щтьност кiстковоí тканини у пацiентiв контрольноí та дослiдних груп проводили мошторингову оцiнку кiстковоí тканини альвеоляр-них вщростюв [1]. Цифрова ортопантомограма роз-глядаеться комп'ютерним редактором зображення, як чорно-бтий вiдбиток з 255 варiантами яскравос-тi, що складаеться з пiкселiв. При цьому найбiльш кальцинован та щiльнi дiлянки щелепних кюток ма-тимуть свiтле забарвлення, а декальцЫоваш дiлянки вiдповiдно бiльш темне. Чим темшше зображення тим менша щiльнiсть кiстковоí тканини.
Одним iз стандартних iнструментiв будь-якого редактора зображення е пстограма, яка представ-ляе собою графк, що демонструе ктькюне ств-
вiдношення пiкселiв кожного ступеню яскравос-Ti у зображеннi. Вюь абсцис - значення ступеню яскравосД вiсь ординат - кiлькiсть пiкселiв. Графiк складаеться з анакротичного пщйому i катокра-тичного спуску [8]. Пк графiка - кiлькiсть пк селiв визначеного ступеню яскравостi. При дослщжен-нi ортопантомограм вивчали наступи дiлянки: кут нижньоУ щелепи справа, кут нижньоУ щелепи злiва (мюця прикрiплення власно жувального м'яза), ди лянка нижньоУ щелепи справа i злiва, та дiлянка верхньоУ щелепи справа i злiва (рис.).
При якюшй оцiнцi гiстограм оцiнювали графк, який при рiвномiрнiй щiльностi кютковоУ тканини до-слiджуваноï дiлянки мав виражений пк з достатньо гладкими анакротою та катакротою. Кiсткова тканина з середньо та крупнозернистим малюнком до-слiджуваноï тканини на гiстограмi буде вщобража-тися загальним розширенням гiстограмного графiку та появою додаткових пiкiв як на анакрот так i на катакротi. При переважанш в кiстковiй тканинi великих мiжбалкових просторiв буде вщображуватись на гiстограмi розширенням графiку влiво i появою додаткових тюв на анакротi. За допомогою шструмен-тiв цифровоï програми Corel Photo-Paint в цифрових ортопантомографiчних зображеннях щелеп видтя-лися дослiднi зони в дтянц кутiв нижньоï щелепи право!' та лiвоï сторiн, а вимiри проводились в умов-них одиницях, як передбаченi даною програмою. Для кожноï дiлянки вiдтворювалася iндивiдуальна пстограма, що характеризуе кольоровi параметри забарвлення дтянки.
Отриманi результати розподiляли за топографи ею дiлянки, за вком пацiента, нозологiею та його статтю. У контрольна групi дослiдженню пщлягали 11 цифрових ортопантомограм пацiентiв з вщсутш-ми дефектами зубних рядiв.
Загальна кiлькiсть вимiрiв складае у контрольна групi 44 одиницi з обов'язковим встановленням се-реднього значення для верхньоï та нижньоï щелеп, а, також, встановлення коефщента стввщношення середнiх даних для верхньоï та нижньоï щелеп. По-казники пстограмних вимiрiв для альвеолярних вщ-ростюв верхньоï та нижньоï щелеп па^ен^в контр-ольноï групи наведено в таблиц 1.
Ри^ Гicтогpaмнe доcлiджeння дiлянки aльвeоляpного вiдpоcтку нижньоГ щелепи. Пaцieнт контрольно!' групи К., 32 роки, icтоpiя хвороби № 25.
А — вибip дiлянки для гicтогpaмного доcлiджeння. В — гicтогpaмнe доcлiджeння дiлянки нижньоГ щeлeпи cпpaвa.
Таблиця 1. Показники пстограмних вимiрiв для альвеолярних вiдросткiв верхньоГ та нижньо'Г щелеп пацieнтiв контрольно'!' групи (М+т)
Зона дослщження Результати г1стограмних вим1р1в (у.о.)
Права сторона низ 121,59±11,37
Л1ва сторона низ 128,08±19,57
Середне значення для в.щ. 124,84±13,85
Верхня щелепа справа 108,86±17,22
Верхня щелепа зл1ва 107,96±14,77
Среднее значення для н.щ. 108,41±13,75
Коеф1ц1ент стввщношення в/щ до н/щ 1,15±0,04
Розподiл пацiентiв II i III груп в залежностi вщ осо-бливостей лiкування наведено в таблиц! 2.
Ще одним, не менш важливим iнструментом гiстограмно! морфометрп е вiзуальний аналiз псто-грамно! криво!, з можливiстю бiльш детального ана-лiзу будь-якого елементу зображення.
При дослщженн пацiентiв II групи встановлено наступи показники, якi представлен в таблиц! 3.
При дослщженн отримали наступнi показники для пащетчв II групи. Показники даних пстограмних вимiрiв для верхньо! та нижньо! щелепи 127,37±12,88 (у.о) та 106,27±13,82 (у.о.) вщповщ-но, з встановленим коефщентом спiввiдношення щтьност кiстково! тканини 1,22±0,18, що вiдрiзня-еться вiд результатiв пацiентiв контрольно! групи. Встановлено достовiрну рiзницю показниюв мiж гiстограмними показниками право! та лiво! сторiн пацiентiв, що може бути вираженням превалювання сторони жування i навантаження на ту чи Ышу дтян-ку альвеолярного вщростка.
Таблиця 2.
Розподiл пацieнтiв II та III групи в залежност вiд особливостей лiкування, половоГ належност та вiку
II група III група Усього
Стать В1к Пщгрупа А Шдгрупа В Пщгрупа А Пщгрупа В
абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %
20-29 1 1,05 5 5,2 5 5,25 11 8,8
30-39 2 2,1 3 3,2 4 4,2 9 7,2
Чол. 40-49 8 8,4 4 4,2 1 1 13 10,4
50-59 5 5,3 2 2,1 7 5,6
60-69 6 6,3 2 2,1 8 6,4
20-29 1 1,05 1 1,05 8 8,4 4 4,2 14 11,2
30-39 2 2,1 1 1,05 1 1 4 3,2
Жш. 40-49 3 3,2 6 6,3 1 1 10 8
50-59 5 5,3 7 7,3 12 10,6
60-69 1 1,05 6 6,3 7 5,6
Усього 33 34,7 33 34,7 15 15,7 14 14,7 95 100
Таблиця 3. Показники гiстограмних вимiрiв для альвеолярних вщростмв верхньоГ та нижньо'Г щелеп пащен^в II групи (М+т)
Таблиця 4. Показники пстограмних вимiрiв для альвеолярних вщростмв верхньоГ та нижньоГ щелеп пащен^в III групи (М+т)
Зона дослщження Результати пстограмних вим1р1в (у.о.)
Права сторона низ 127,17±14,66
Л1ва сторона низ 127,55±13,88
Середне значення для в.щ. 127,37±12,88
Верхня щелепа справа 105,86±14,31
Верхня щелепа зл1ва 106,68±16,71
Среднее значення для н.щ. 106,27±13,82
Коеф1ц1ент стввщношення в/щ до н/щ 1,22±0,18
Зона дослщження Результати пстограмних вим1р1в (у.о.)
Права сторона низ 120,77±14,88
Л1ва сторона низ 120,45±10,06
Середне значення для в.щ. 120,61 ±11,04
Верхня щелепа справа 101,11 ±8,84
Верхня щелепа зл1ва 102,51 ±13,87
Середне значення для н.щ. 101,8±10,13
Коеф1ц1ент стввщношення в/щ до н/щ 1,19±0,07
Також як i для пащетчв контрольно! групи ми розраховували щтьнють кiстковоI тканини для па-^енпв Ill групи, спираючись на дан гiстограмноI морфометрiI. Результати отриманi при нашому до-слщжены наведено в таблиц 4.
Результати дослщження показниюв даних гю-тограмних вимiрiв для верхньо! та нижньо! щелепи 120,61±11,04 (у.о) та 101,8±10,13 (у.о.) вiдповiдно. Значення для право! та лiвоI cторiн у пацieнтiв дано! групи ютотно не вiдрiзняютьcя, тому що, на нашу думку у па^ен^в ^е! групи немае клiнiчного прояву пщвищено! cтертоcтi у порожнинi рота.
Висновки
Динамка розвитку патологiчного процесу е зо-внiшнiм вираженням внутршых змiн морфологiчних структур. Функцiональнi методи дослщження слу-жать для виявлення раных або прихованих форм змши функци, визначення ступеню цих змш, контролю ефективноcтi лiкування i прогнозування переб^ гу захворювання.
Отриман данi cвiдчать про можливicть доcтовiр-ного пiдтвердження особливостей архтектоычно!
будови i щiльностi кiстковоI тканини дослщних дтя-нок шляхом отримання й аналiзу цифрово! гютогра-ми ортопантомографiчного зображення. Показник середнього рiвня пстограми, бiльший 100,00 можна вважати пщтвердженням щiльностi кiстковоI тканини, а менший 100,00 - пiдтвердженням II знижено! щiльностi. Змiни у показниках право! та лiвоI сторiн у пащен^в II групи вказуе на превалювання робочо-го боку жування при виражених формах пiдвищеноI стертость Усi дослiджуванi показники мають вира-жену статеву кореляцю Отже, отриман данi свщ-чать про можливють достовiрного пiдтвердження особливостей архiтектонiчноI будови та щтьност кiстковоI тканини дослщно'! дiлянки шляхом отримання та аналiзу цифрово! гiстограми ортопантомо-графiчного зображення.
Перспективи подальших дослiджень
Отриман науковi данi дозволяють оцiнювати змши у кютковм тканинi, якi вщбуваються при змiнi функцiонального навантаження при патолопчних станах якi стосуються саме щтьност кiстковоI тка-нини.
Лiтература
1. Автандилов Г.Г. Морфометрия в патологии / Г.Г. Автандилов. - М.: Медицина, 1973. - 248 с.
2. Бушан М.Г. Патологическая стираемость зубов и ее осложнения / М.Г. Бушан. - Кишинев: Штиинца, 1979. - 184 с.
3. Григорьева Л.П. Прикус у детей / Л.П. Григорьева. - К.: Здоров'я, 1996. - С. 25.
4. Король Д.М. Обгрунтування протезування часткових дефект1в зубного ряду I повно! адентп з використанням 1мплантацп
субперюстального та ендоосального типу: дис. ... доктора. мед. наук: 14.01.22 „Стоматология" / Дмитро Михайлович Король. - П., 2009. - 376 с.
5. Молдованов А.Г. Физиология и патология истирания твердых тканей зубов / А.Г. Молдованов. - Симферополь: 1992. - 186 с.
6. Молдованов А.Г Этиология, возрастные аспекты патогенеза, клиники, диагностики, лечения и профилактики повышенного
истирания твердых тканей зубов: автореф. дис. на соискание научн. степени д. мед. н.: спец. 14.00.21 „Стоматология" / А. Г. Молдованов. - М., 1997. - 36 с.
7. Параскевич В.Л. Биология кости / В.Л. Параскевич // Современная стоматология. - 1999. - № 2. - С. 3-9.
8. Ткаченко 1.М. Пстограмна морфометр1я ортопантомограм як метод вивчення якост1 кютково! тканини щелеп / 1.М. Ткаченко,
Д.М. Король, Г.Ю. Апекунов, С.М. Бший // Проблеми екологп та медицини. - Полтава, 2012. - № 1-2. - Т. 16. - С. 39.
УДК 616.716.86-018.4:616.314.1-007.232
ОСОБЛИВОСТ1 ВЗАеМОЗВ'ЯЗКУ ПЩВИЩЕНО'1'СТЕРТОСТ1 ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБ1В I Щ1ЛЬНОСТ1 К1СТКОВОТ ТКАНИНИ АЛЬВЕОЛЯРНИХ В1ДРОСТК1В
Ткаченко I. М., Коваленко В. В.
Резюме. У робот представлен результати дослщження змш щтьност кютково! тканини альвеолярних вщростюв у па^енпв з фiзiологiчною та пщвищеною стертютю. З метою з'ясування щтьност кютково! тканини у па^енпв контрольно! та дослщних груп проводили моыторингову оцшку кютково! тканини альвеолярних вщростюв методом цифрово! ортопантомограми, яка розглядаеться комп'ютерним редактором зображення, як чорно-бтий вщбиток з 255 варiантами яскравост^ що складаеться з пiкселiв. При цьому найбтьш кальцинован та щтьы дтянки щелепних юсток матимуть свiтле забарвлення, а декальцшоваы дь лянки вщповщно бiльш темне. Чим темнiше зображення тим менша щiльнiсть кiстковоI тканини. Отриман данi свiдчать про можливють достовiрного пiдтвердження особливостей архiтектонiчноI будови та щтьност кiстковоI тканини дослщно! дтянки шляхом отримання та аналiзу цифрово! пстограми, яка за результатами нашого доогмдження залежить вiд функцюнального навантаження яке припадае на альвеолярний вщросток.
Ключовi слова: пiдвищена стертють твердих тканин зубiв, гiстограмна морфометрiя, щiльнiсть кiстковоI тканини.
УДК 616.716.86-018.4:616.314.1-007.232
ОСОБЕННОСТИ ВЗАИМОСВЯЗИ ПОВЫШЕННОЙ СТИРАЕМОСТИ ТВЕРДЫХ ТКАНЕЙ ЗУБОВ И ПЛОТНОСТИ КОСТНОЙ ТКАНИ АЛЬВЕОЛЯРНЫХ ОТРОСТКОВ
Ткаченко И. М., Коваленко В. В.
Резюме. В работе представлены результаты исследования изменений плотности костной ткани альвеолярных отростков у пациентов с физиологичной и повышенной стираемостью зубов. С целью выяснения плотности костной ткани у пациентов контрольной и опытных групп проводили мониторинговую оценку костной ткани альвеолярных отростков методом цифровой ортопантомограммы, которая рассматривается
компьютерным редактором изображения, как черно-белый отпечаток с 255 вариантами яркости. При этом наиболее кальцинированые и плотные участки челюстных костей будут иметь светлую расцветку, а декаль-цинтрованные участки соответственно более темное. Чем более темнее изображение тем меньшая плотность костной ткани. Полученные данные свидетельствуют о возможности достоверного подтверждения особенностей архитектонического строения и плотности костной ткани исследуемого участка путем получения и анализа цифровой гистограммы, которая по результатам нашего исследования зависит от функциональной нагрузки которая приходится на альвеолярный отросток.
Ключевые слова: повышенная стираемость твердых тканей зубов, гистограмная морфометрия, плотность костной ткани.
UDC 616.716.86-018.4:616.314.1-007.232
THE FEATURES OF THE RELATIONS BETWEEN HEAVY TEETH ABRASION AND BONE DENSITY OF ALVEOLAR OUTGROWTHS
Tkachenko I. M., Kovalenko V. V.
Abstract. Diagnostics of increased abrasion of hard tooth tissue to determine its forms is not difficult, and above all a it reduces the height of coronal part of the tooth, which in most cases is slow and leads further to both muscular and structural changes in temporomandibular joint.
As a result of changes in functional activity of the teeth-jaw system, the amount of load, which is applied to teeth is cahanging, leading to reducing the height of the crown of the tooth and as a result, changes in amplitude and force of contraction of masticatory muscles. Gradually, as a result of changes in the load of chewing processes, bone density of alveolar outgrowth do change as well.
The purpose of our study was to investigate changes in bone density alveolar processes in patients with physiological and increased density. In the course of investigations and therapeutic measures our group of patients was selected for more thorough studies that were 3 clinical groups with a total of 125 patients (63 men and 62 women). They were formed on the principle of age.
Patients in the control group were having intact tooth rows without signs of increased teeth density. As the results of survey we took the results of treatment course of 95 patients from research groups based on relationships and reasons of disease. In order to diagnose the state of bone tissue for patients in the control and experimental groups there were applied X-rays digital orthopantomography.
To optimize the quantitative and qualitative indicators Panoramic x-rays were using histogram analysis which allows to study bone density quantitatively and qualitatively. In our work we used the computer program Corel PhotoPoint. The main principle of standardization is the analysis of the results of computer Panoramic x-rays that are made on the same orthopantomograph for therapeutic and orthopedic indications. All Panoramic x-rays done on the unit called ORTHOPHOS XG / Ceps (Sirona Dental Systems GmbH), which automatically standardizes the received digital image. The dynamics of the pathological process is an external expression of internal changes in morphological structures. Functional methods used to detect early forms of function changes, determining the extent of these changes, monitoring the effectiveness of treatment and prognosis of the disease.
The findings suggest the possibility of significant confirmation features architectonic structure and bone density test sites by obtaining and analyzing digital image histogram Panoramic X-rays. Index of average level histogram can be considered more 100,00 confirmation of bone density and smaller 100,00 - confirmation of its low density. Changes in terms of right and left sides in Group II patients indicates the prevalence of working by chewing expressed in the forms of increased wear of the teeth.
Keywords: high density, hard tissue of teeth, histogram morphometry, bone density.
Рецензент - проф. Скрипшкова Т. П.
Стаття надшшла 05.03.2016 року
