CC BY
37
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
дять до формостшкосп виробу. KpiM того, у таких клейових з'еднаннях утворю-ються мiкротрiщини, що пiд час експлуатацп призводить до руйнування виробу.
Межа мщносп клейового з'еднання пiд час випробування на вiдрив верхнього шару паркетних ламелей не повинен бути нижчою за 0,6 МПа. Якщо вiдрив ламелей вщбуваеться по деревиш (бiльше нiж 70 % площд склеювання), то вважають, що мщшсть паркетно! дошки е задовiльною.
У процес експлуатацп паркетнi дошки тддаються впливу рiзноманiтних факторiв, що впливають на змiну мiцностi цього з'еднання. Основними факторами такого негативного впливу е: змша температури; дiя води i вологи; вплив со-нячного промiння; наявнiсть вад та ш. Кожен з цих факторiв по-своему впливае на мiцнiсть клейового з'еднання i формостiйкiсть само! паркетно! дошки, проте !х вплив призводить до единого наслщку - зменшення мiцностi з'еднання i попр-шення формостiйкостi. Тому на сьогоднi постае проблема збшьшення формос-тiйкостi, тобто зменшення внутршшх напружень у клейових з'еднаннях паркет-но! дошки. Це можливо досягнути у разi використання кле1в, як утворюють еластичний клейовий шов.
Л1тература
1. Темкина В.З. Синтетические клеи в деревообработке / В.З. Темкина. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1971. - 286 с.
2. ГОСТ 862.3-86. "Доски паркетные. Технические условия". - 36 с.
3. Раскин Е.Б. Технология изготовления торцевого паркета из вторичного термопласта и отходов древесины / Е.Б. Раскин, С.В. Владимиров, Е.В. Бохман // Пластические массы. - 1998. - № 2. - С. 44-45.
4. Москвитин Н.И. Физико-химические основы процессов склеивания и прилипания / Н.И. Москвитин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 192 с.
Мякуш Б.М. Анализ конструкций и формостойкости паркетной доски
Проанализировано паркетное покрытие, история возникновения и развития паркетной доски. Описаны основные конструкции паркетной доски и материалы для ее изготовления. Установлено, что перспективной для использования является трехслойная паркетная доска, которая, благодаря своей конструкции, отвечает требованиям долговечности и эстетичности, готова к использованию и укладке без затраты дополнительного времени на закрепление. Не решенной остается проблема сохранения формостойкости изделия при эксплуатации.
Myakush B.M. Analysis of construction and shape stability of parquet board
Parquet covering, history of origin and development of parquet board are examined. The main parquet board construction and materials for its production are described. Are defined that three-layered parquet board have prospects for exploitation, which owing to own construction meet requirements of durability and aesthetics, ready for exploiting and planking without spending extra time for attaching (binding). The problem of the product form resistance during exploitation is standing over.
УДК 674.093.26 Acnip. О. €. Романюк1 - НЛТУ Украти, м. nbsis
ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ В1ЛЬХИ ЯК СИРОВИНИ У
ФАНЕРНОМУ ВИРОБНИЦТВ1
Описано перспективи використання вшьхово! деревини у фанерному виробницга. Наведено характеристики продуктивносп росту чорновшьхових наса-
1 Наук. кер1вник: проф. П. А. Бехта, д-р техн. наук - НЛТУ Укра!ни, м. Льв1в
138
Збiрник науково-техшчних праць
Науковий вкиик НЛТУ УкраГни. - 2G1G. - Вип. 2G.13
джень, 1'хнш запас y сopтиментнoмy складь Пpoаналíзoванo пpoцес вигoтoвлення фа-неpи з викopистанням вíльхoвoгo шпoнy.
Ключoвi cлoва: фанеpа, шпoн, деpевина вшьхи, фанеpна сиpoвина.
В yмoвах динамiчнoгo poзвиткy виpoбництва фанеpних пiдпpиeмств за oстаннi poки значнo збiльшилася пoтpеба y фанеpнiй сиpoвинi. Дефiцит шиpo-кoвживанoï' беpезoвoï' деpевини спoнyкаe виpoбникíв фанеpи шyкати нoвi альтеp-нативнi джеpела сиpoвини. Такoж, в yмoвах тепеpiшнiх вiльних цiн, дyже важли-вo мати власнy сиpoвиннy базу. Ефектившсть виpiшення пoставленoгo питання мoжлива внаслдок шиpoкoгo впpoвадження у виpoбництвo фанеpи вiльхoвoï' де-pевини, запаси дoстатнi в Укpаïнi, пpoте викopистoвyються oбмеженo.
Завдяки свoïм властивoстям i oднopiднiй бyдoвi, вiльхoвiй деpевинi нале-жить дpyге мiсце пiсля беpези у фанеpнoмy виpoбництвi. За даними шдсумюв дь яльнoстi пiдпpиeмств Деpжкoмлiсгoспy, у 2007 p. з 338,2 тис. м3 загoтoвленoï фа-^p^ï сиpoвини найбiльше - 146,9 тис. м (43,4 %) - сташвить в^га^ва, яку пpактичнo стoвiдсoткoвo pеалiзoванo на внyтpiшньoмy pинкy [8].
Як oдна iз найпoшиpенiших м^^листян^ пopiд на теpитopiï Укpаïни, вшьха клейка (Alnus glutinoza (L.) Gaertn), за даними деpжавнoгo oблiкy лiсiв Ук-pаïни, станoм на 1.01.2002 p., займае пгощу 254,9 тис. га, абo 4,2 % [7] (беpеза -4,7 % [1]) л^вих дiлянoк, якi пiдпopядкoванi Деpжкoмлiсгoспy Укpаïни. Запаси вiльхи станoвлять близью 27 млн м3, щopiчнo заготовляють 1...1,2 млн м3 [2].
Значшю пеpевагoю вiльхи е ïï швидк темпи poстy. У пеpшi poки життя (дo 10-20 po^) в oптимальних yмoвах ïï EpHpiCT за висoтoю щopiчнo станoвить 1 м [3]. Пopiвнюючи пpoдyктивнiсть чopнoвiльхoвих насаджень i беpези (pис.), мoжна сказати, щo вiльха yтвopюe насадження, як за свoeю пpoдyктивнiстю пе-pевищyють насадження беpези пpиблизнo на 20-25 %.
Висота,
Puc. Прoдуктивнicть наcаджeнь втьхи 4opHoï i 6epe3u 16oHimemy за oднакoвoï
cepedHboï ви^ти [3]
Таку значну вщмшшсть щoдo запасу дiлoвoï деpевини мoжна пoяснити тим, щo беpеза, як бшьш свiтлoлюбна пopoда, yтвopюe менш зiмкнyтi насадження стoвбypiв на 1 га, пopiвнянo iз насадженнями вiльхи чopнoï.
Для oтpимання максимальшго oб,eмy цiнних сopтиментiв запpoпoнoванo вишнувати pyбання пopoслевих вiльхoвих лiсoстанiв в oптимальнoмy вiцi (5060 po^), щo такoж ствopить спpиятливi yмoви для ïx пpиpoднoгo пoнoвлення [3, 9]. Саме в цей ^p^ настае техшчна зpiлiсть у чopнoвiльxoвиx насадженнях ви-щих клашв бoнiтетy i вiдбyваeться кyльмiнацiя сеpедньoгo пpиpoстy дiлoвoï де-pевини, яка шступае на вигoтoвлення фанеpнoгo ^яжа. Вiльxа в цьoмy вiцi мае
33
запас дiлoвoï деpевини близькo 345 м /га за тагаго сopтиментнoгo складу (м ) [3]:
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
• фанерний кряж............
а и
• тарний......................
а и
• тонкомфнии сортимент
• дрова........................
• ввдходи.....................
.95;
.105;
30;
.93;
.42.
Таким чином, для вшьхи е вс необхщт розрахунки 1 рекомендаци щодо найбшьш ращонального провадження господарства, де И вирощують. Проф. М.В. Давидов [3] розробив сортиментш таблищ, вивчив динамшу товарносп ц1е! породи, отримав фактичш показники виходу фанерного кряжа та тонком1ра за-лежно вщ типу люу, в1ку та типу росту вшьшаниюв. Одночасно визначив вж кшьюсно! та техшчно! зршосп.
Вивчено також особливосп поширення, рют та продуктившсть чорно-вшьхових насаджень, зокрема Малого Полюся Укра!ни [4, 10]. Дано рекомендаци щодо збшьшення виходу фанерного кряжа вшьхи чорно! тд час рубань головного користування.
Зазначене е св1дченням того, що е достатньо шформаци, яка доводить перспективу збшьшення обсяпв використання вшьхово! деревини, особливо у фанерному виробнищш, де И частково використовують уже здавна. Проте { дос залишаеться маловивченим процес виготовлення фанери з використанням вшь-хового шпону, який потребуе корегування чи навгть розроблення технолопчних режим1в його виготовлення. Адже склеювання вшьхового шпону за режимами, розробленими для берези, призводить до значного спресування, зменшення якос-т отримано! продукцн, яка за ф1зико-мехашчними показниками не вщповщае вимогам стандарту. Пов'язано це насамперед з тим, що вшьха мае дещо вщмшну, шж у берези, анатом1чну будову, яка визначае { й ф1зико-мехашчш властивосп.
Зокрема, варто зазначити, що вшьха - це заболонна порода, яка характеризуемся майже однаковим кольором перифершно! та центрально! частин. Р1чш ша-ри зазвичай мало помтт. Протягом всього перюду розвитку р1чного шару деревина у вшьхи в1дкладаеться досить р1вном1рно! будови; кшьюсть { диаметр судин змь нюеться непомгтно. Саме будова р1чного кшьця { розмщення в ньому судин виз-начають важливий ф1зичний показник деревини - в1дносну щшьшсть. Вона характеризуемся ступенем р1вном1рносп розмщення частин деревини в цьому об'ем1. Це мае велике значення для фанерного виробництва, оскшьки дае змогу отримува-ти тонк та довп листи шпону без розрив1в { викришування волокон [5, 6].
Варто вщзначити, що значення щшьносп деревини вшьхи приблизно на 20 % менше, шж у берези. А отже, вона е м'якшою та мае дещо меншу мщшсть (межа мщносп тд час розтягу вздовж волокон 95 МПа) { потребуе, вщповщно, й вщмшних технолопчних параметр1в у процес виготовлення з не! фанери. Зокрема, вщомо, що шд час р1зання тако! деревини, хоч м'як волокна { легко перер1за-ються, але шд тиском р1зально! граш шструменпв можуть викришуватися.
Необхщно врахувати { той факт, що вшьхова деревина мае високу почат-кову волопсть, яка безперечно впливае { на початкову волопсть шпону. Це пот-р1бно врахувати тд час визначення режим1в сушшня такого шпону, оскшьки вь домо, що жорстк режими сушшня можуть призвести до жолоблення { утворення трщин, попршуючи його яюсть.
140
Зб1|)ммк науково-технiчних праць
Науковий вкиик- НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.13
Пресування фанери з використанням вiльхового шпону за режимiв, роз-роблених для березово1" фанери, супроводжуеться iстотним збiльшенням ступеня спресування, що збiльшуе витрату сировини на одиницю виготовлено1 продукци та ïï собiвартiсть. Висиовки:
1. Враховуючи достатт запаси та задовшьт ф1зико-мехатчт властивост вiльховоï деревини, пор1вняно 1з найбшьш вживаною березовою, можна стверджувати, що в Украïнi е вс пiдстави для широкого залучення ïï у ви-робництво фанери.
2. Виршення проблем, якi можуть виникнути у процесi виготовлення фанери з використанням вшьхового шпону, можливе внаслiдок корегування технологiчних режимiв.
Лггература
1. Гром М.М. Люова таксащя : шдручник / М.М. Гром. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2005. - 352 с.
2. Чопеико Н.Ф. Дослщження статистично'1 твердост пресовано'1 деревини вшьхи /
H.Ф. Чопенко // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.11. - С. 80-83.
3. Давыдов М.В. Ольха / М.В. Давыдов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 78 с.
4. Кравчук Р.М. Поширення, рют та продуктивнють чорновшьхових деревосташв на Малому Полюс Украши / Р.М. Кравчук // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.8. - С. 56-62.
5. Смирнов А.В. Технология и механизация фанерного производства / А.В. Смирнов. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1961. - 368 с.
6. Кротов Е.Г. Фанерное производство / Е.Г. Кротов. - М.-Л. : Государственное лесотехническое Изд-во "Наука", 1947. - 576 с.
7. Короткий довщник люового фонду Украши : за матерш обл1ку лшв станом на
I.01.2002 р. - 1ртнь : Держкомлюгосп, 2003. - 149 с.
8. Пщсумки роботи шдприемств Держкомлюгоспу Украши у 2007 р. - К. : Вид-во Дер-жком. люового господарства Украши, 2008. - 128 с.
9. Прс О.А. Пропозицп щодо обгрунтування в1ку головних рубань у вшьхових люах Украши / О. А. Прс // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 46-51.
10. Оборська А.Е. Структура деревосташв вшьхи клейко'1 Захщного Полюся / А.Е. Обор-ська // Науковий вюник Нацюнального ушверситету бюресурав i природокористування Украши. - К. : Вид-во НУ БтаПК Украши. - 2009. - Вип. 135. - С. 192-200.
Романюк О.Е. Особенности использования ольхи как сырья в производстве фанеры
Описаны перспективы использования ольховой древесины в производстве фанеры. Представлены характеристики производительности роста черноольховых насаждений, их запас в сортиментном составе. Проанализирован процесс изготовления фанеры с использованием ольхового шпона.
Ключевые слова: фанера, шпон, древесина ольхи, фанерное сырье.
Romanyuk O.Ye. Feature of the use of alder as raw material in production of plywood
The prospects of the use of alders wood are described in the production of plywood. Descriptions of the productivity of growth of the black alders planting are resulted, their supply in assortment composition. The process of making of plywood is analysed with the use of alders lead.
Keywords: plywood, leads, wood of alder, veneered raw material.
