CC BY
11
ТЕРАПЕВТИЧНА СТОМАТОЛОГ1Я
УДК 616.314.17:616.316-008.8
Я.Ю. Водор/з, Н.М. 1ленко, Н.В. 1ленко, Т.О. Петрушанко
ОСОБЛИВОСТ1 СТОМАТОЛОГ1ЧНОГО СТАТУСУ I ДЕЯКИХ М1КРОБ1ОЛОГ1ЧНИХ ПАРАМЕТР1В ПОРОЖНИНИ РОТА В ЧОЛОВ1К1В МОЛОДОГО В1КУ
ВДНЗ УкраУни «УкраУнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
Актуальшсть
Порожнину рота людини населяють р1зн1 за видовим складом сп1втовариства м1кроорган1зм1в -нормальна флора й умовно-патогенн м1кроорган1-зми, як1 можуть бути хвороботворними агентами низки стоматолопчних хвороб. За результатами численних наукових дослщжень обфунтований т1-сний взаемозв'язок р1вня г1г1ени з м1кроб1олог1чним станом порожнини рота, ступенем розвитку й ак-тивнютю переб1гу патолог1чного процесу в тканинах пародонта [3-6].
Важлива роль м1кробного фактора в етюлогп I патогенез! запальних захворювань пародонта ви-значае актуальн1сть дослщжень у цьому напрямк
Порожнина рота - один з щеальних для прожи-вання м1кроорган1зм1в б1отоп1в оргашзму людини. Цей б1отоп п1дрозд1ляеться на ряд суббютошв з урахуванням анатом1чноТ будови й 1нших особли-востей в1дд1л1в порожнини рота: ясенну борозну, ясенн та пародонтальн1 кишен1. Видовий склад м1крофлори цих субб1отопов безпосередньо за-лежить як в1д мюцевих фактор1в захисту, так I вщ загальних.
Нормальна м1крофлора порожнини рота вщ1-грае не останню роль у захисп орган1зму людини вщ захворювань. Практично в будь-якоТ людини в порожнин рота, кр1м и природних мешканц1в (но-рмофлора, представлена лакто- I б1фщобактер1я-ми), виявляються умовно-патогенн1 та патогенн1 м1кроорган1зми. Порушення к1льк1сних сп1ввщно-шень м1ж нормальною й умовно-патогенною флорою призводить до розвитку дисбютичних стан1в I характеризуеться зменшенням к1лькост1 лакто- I б1фщобактерш I зб1льшенням к1лькост1 умовно-патогенних м1кроорган1зм1в.
Метою дослiдження став анал1з взаемо-зв'язк1в м1ж параметрами стоматолопчного статусу, г1г1ен1чним станом порожнини рота I деякими м1кробюлопчними показниками в чолов1к1в молодого в1ку.
Матерiали i методи
Було обстежено 20 студент1в - чолов1к1в III I V курс1в стоматолопчного факультету ВДНЗ Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я» в1ком 19-24 роки. Отриман показники анал1зували диференц1йовано залежно вщ курсу навчання (1 група - студенти III курсу, 2 група - студенти V курсу).
Стоматолопчний статус реестрували за зага-льноприйнятими критер1ями. Огляд проводили в ранков1 години пщ природним осв1тленням у ста-ц1онарному стоматолопчному каб1нет1. Д1агноз установлювали за анамнестичними I кл1н1чними критер1ями, а також даними шдексноТ оц1нки стану порожнини рота.
Ус1 обстежуван1 пац1енти скарг на стан порожнини рота не мали. Уточнювали дан1 анамнезу життя. Об'ективне стоматолопчне обстеження проводили за допомогою стандартного набору стоматолопчного шструментарш, пародонтолоп-чних зонд1в. Визначали стан шк1ри обличчя I шиТ, видимих слизових оболонок носа й очей, л1мфа-тичних вузл1в щелепно-лицьовоТ д1лянки та м1сць виходу плок тр1йчастого нерва. Червону облям1в-ку губ оглядали при закритому та повторно при вщкритому рот1. Оц1нювали стан слизовоТ оболо-нки вс1х в1дд1л1в порожнини рота, язика, слинних залоз, зубних ряд1в I прикусу, наявнють зубоще-лепних аномалш.
Стан твердих тканин зуб1в, пародонта д1агнос-тували за даними основних кл1н1чних метод1в (огляд, зондування, перкуая, пальпац1я I термод1-агностика). Визначали розповсюдженють та 1нтен-сивнють кар1есу (КПВ).
К1льк1сну оц1нку пародонтолопчного статусу проводили за допомогою спец1альних 1ндекс1в, як1 об'ектив1зують I переводять у числову штерпрета-ц1ю стушнь деструкцИ' та запалення ясен. Викори-стовували г1нг1вальний пап1лярно-марг1нально-альвеолярний шдекс РМА за Парма (С. Рагта, 1960) та комплексний пародонтальний шдекс
(КП1) [1]. Для визначення показнимв оральноТ riri-ени використовували iнтердентальний ririeнiчний iндекс (API), шдекс ririенiчноrо стану язика Ули-товського (ГСЯ) та iндекс WTC (Winkel tongue coating) [2].
Серед мiкробiологiчних параметрiв проводили скринiнrову оцшку колонiзацiйноï резистентностi слизовоТ оболонки порожнини рота (СОПР) в рiз-них ïï дiлянках, зокрема вивчали характеристики цього показника в дiлянцi щоки та язика. Використовували методики В.В.Череди i сшвавт. (2010) [3]. У ходi дослiду визначали адгезивне число (АЧ) (середня кiлькiсть оральних стрептокош, ад-rезованих на 1 букальному ештелюцит^, адгезив-ний шдекс (А1) (вiдсоток букальних епiтелiоцитiв, як адrезували понад 10 оральних стрептокош) i показник колонiзацiйноï резистентностi (ПКР) у балах. За умов АЧ=20-60 оральних стрептокош, А1>50% ПКР дорiвнюе 1 бал, що характеризуе ви-сокий рiвень колонiзацiйноï резистентностi СОПР. АЧ<20 i А1<50% вiдповiдае ПКР 0 балiв i характеризуе пригшчення бар'ера колонiзацiйноï резисте-нтност СОПР та зниження антаrонiстичних влас-тивостей нормально!' мiкрофлори. За умов АЧ>60, А1=100% ПКР дорiвнюе 2 бали i свщчить про зб^ льшення напруrи колонiзацiйноrо бар'ера, ктькю-не зростання мiкроорrанiзмiв, серед яких можуть бути не тiльки симбюнтш, а й умовно-патоrеннi та патогены.
Пюля полоскання пацiентом порожнини рота водою шпателем iз заокруrленими краями брали зiскрiб iз внутрiшньоï поверхш щоки, rотували мазок на стерильному знежиреному предметному скл^ висушували, фiксували етиловим спиртом 96%, забарвлювали за Романовським-Гiмзою. За допомогою св^лового мiкроскопа «Биолам Д-11» пiд iмерсiйним об'ективом (*90) у мазку проводили пщрахунок АЧ, А1 та ПКР.
Визначали також реакцш адсорбцп мiкроорrа-нiзмiв (РАМ) клiтинами ештелш СОПР (М.Ф.Данилевський, А.П.Самойлов, Т.А.Беленчук, 1985) [4]. Метод використовуеться для оцшки опн рностi орrанiзму при рiзних захворюваннях як про-гнозуючий фактор. Вш фунтуеться на оцiнцi кть-костi мiкроорrанiзмiв, адсорбованих на поверхш епiтелiальних клiтин. Шляхом зiскрiбання брали мазок iз видимо здорово'' дтянки слизово'' оболонки комiрковоï частини ясен, забарвлювали його за Романовським та вивчали сшввщношення мк-рофлори порожнини рота з епiтелiальними кланами слизовоï оболонки. Пiдраховували ктькють кокiв, адсорбованих на поверхнi епiтелiальних клiтин, i епiтелiоцити дiлили на 4 групи:
1. епiтелiальнi кл^ини, на поверхнi яких не-мае адсорбованих мiкроорганiзмiв або зу-с^чаються лише поодинокi коки;
2. адсорб^я епiтелiальною клiтиною 5-25 кош;
3. епiтелiальнi клiтини, що мiстять на свош поверхнi 26-50 кош;
4. адсорб^я 51 i бтьше кокiв на поверхнi клiтини типу мурашника.
Розрахунок проводили на 100 епiтелiальних клiтин. Клiтини 1 та 2 груп вщносили до групи кл^ тин iз негативною РАМ; 3 та 4 - до групи з позитивною РАМ. У кожному мазку пщрахували вщсоток кл^ин iз позитивною та негативною РАМ. Згщно з вiдсотком позитивноï РАМ робили висновок про неспецифiчну резистентнiсть орrанiзму: при РАМ 70% i бтьше функцюнальний стан оргашзму доб-рий; 31-69% - задовтьний; 30% i нижче - незадо-вiльний.
Отриманi результати клiнiчних дослщжень проаналiзованi з використанням ряду методiв бю-лоriчноï статистики. Математичну обробку отри-маних даних проводили за допомогою стандартного методу варiацiйного аналiзу на персональному комп'ютерi «1ВМ РС Pentium IV». Отримаш в процесi обстеження пацiентiв ктькюш показники обробляли методами математичноГ статистики з розрахунком середшх вибiркових значень (М) та помилок середшх значень (m) у групах обстеже-них оаб. Результати дослщження аналiзували з використанням програм "Microsoft Excel 2003", "Statistica for Windows. Version 5.0", "NCSS 2004" та "SPSS for Windows. Release 13.0". Вiрогiднiсть вщмшностей отриманих результатiв для рiзних груп визначали за допомогою t-критерш надшнос-тi Ст'юдента. Вiдмiнностi вважали вiрогiдними при заrальноприйнятiй у медико-бiолоriчних досл^ дженнях iмовiрностi помилки p<0,05.
Для непараметричних (натвктькюних та якю-них) показниш розраховували непараметричний критерiй U Манна-У^ш як непараметричний аналог критерш Ст'юдента.
Результати дослiдження та ïx обговорення
Виявлено, що поширенiсть карiесу загалом в обстежених склала 95,0±0,87 %, у дослiджуваноï групи i збкаеться з розрахунками серед студенев Полтавщини [5]. Достовiрноï вщмшносп в групах не констатовано. 1ндекс КПВ при цьому в серед-ньому дорiвнював 5,2 ± 0,12, не маючи також до-стовiрноï рiзницi в студентiв Ill та V курав.
Поширенiсть i структура пародонтолоriчноï за-хворюваностi, змiн сопр
Виявлено, що серед студентiв 3 курсу шдекс РМА коливаеться в межах 26%, що вщповщае обмеженш поширеност та легкому ступеню за-хворювань пародонта. Серед студентiв 5 курсу цей показник значно менший (11,56%). Дослщжу-вана група студенев 3 курсу мала дещо вищий ризик до появи хвороб пародонта ( iз сер.знач. КП1 0,99) напротивагу груш студенев 5 курсу (сер.знач. КП1 0,65).
На предмет наявностi деформацiй зубних ря-дiв дослiджуванi групи не перевiряли. Патологш СОПР не було виявлено.
Стан ппешчного догляду за порожниною рота аналiзували за двома складовими, мiж результатами вивчення яких е певна невщповщнють. Так, у середньому для обстежених оаб шдекс АР1 ста-новив 46,2 ± 3,53%, що вщповщае задовтьному ririенiчному стану зубних рядiв. Результати ви-
вчення ппешчних шдешв ГСЯ та WTC вщповща-ють дуже доброму i доброму ппешчному стану язика. ïx значення в середньому для групи обсте-жених оаб становило вiдповiдно 1,03 ± 0,13 та 3,35 ±0,41. Це може свщчити про те, що незважа-ючи на знання основ ппешчного догляду за поро-жниною рота, iнтердентальнiй гiгieнi студенти придтяють недостатню увагу. 1ндекс РМА для групи обстежених оаб у середньому складав 18,95 ± 2,93 %, що вiдповiдаe легкому ступеню запалення ясен. Цкаво те, що виявлена достовiр-на (р < 0,01) рiзниця за аналiзом даного параметра в студенев Ill та V курав навчання. Так, у до-слiджуваниx 1 групи РМА дорiвнював 26,33 ± 4,11 %, що наближаеться до середньоТ штенсивносп запальних змiн у тканинах пародонта, а в обстежених 2 групи - 11,56 ±2,69 %, що вщповщае легкому ступеню запалення. Цей факт можна пояс-нити ширшою шформацшною базою подготовки студенев випускного курсу, а отже, сумлшшшим ставленням до здоров'я власноТ порожнини рота.
Серед обстежених оаб не виявилося жодного з ПКР 0 бaлiв, що характеризуе пригшчення бар'ера колошзацшно!' резистентностi СОПР та зниження антагонютичних властивостей нормально! мiкрофлори. Анaлiз ПКР залежно вщ дiлянки дослiдження дозволив виявити, що ПКР у зон язика в 30% студенев Ill курсу вщповщав високо-му рiвню колонiзaцiйноï резистентност СОПР, а в 70% був характерний для збтьшення напруги колошзацшного бар'ера. АЧ у дiлянцi щоки в груп обстежених осiб становив 67,55 ± 10,11, а в дтя-нцi язика - 79,7 ± 10,52. Достовiрноï рiзницi мiж значеннями цього показника залежно вщ зони до-слiдження та вщ групи обстежених не виявлено. AI у вах дослiджениx вiдповiдaв значенням > 50%. РАМ у вах обстежених становив > 70%, що вщповщае доброму функцюнальному стану оргашзму та вказуе на високий рiвень неспецифiчноï резис-тентностi.
Ураховуючи лiтерaтурнi дaнi щодо епщемюло-гп кaрiесу та хвороб пародонта в студенев рiзниx клiмaтогеогрaфiчниx регiонiв, слщ зазначити, що, за даними [5], поширенiсть кaрiесу серед студенев Полтавщини складае 95,0±0,87% за штенсив-ностi 4,7±0,17. Найменше значення КПВ у студен-тiв визначено в Хмельницькш (3,33±1,5) i Лугансь-кш (4,2±1,6) областях. Iнтенсивнiсть кaрiесу в Полтавськш облaстi становить 5,28±0,15, що в 2,5 разу менше, шж у Вiнницькiй облaстi, та в 1,4 разу менше, нiж у 1вано-Франшськш (13,0±2,02 i 7,5±3,5 вщповщно) [5]. У Зaпорiзькiй i Львiвськiй областях зaфiксовaно середне значення шдексу КПВ у студентiв на рiвнi 4,75±2,17 i 7,0 ±1,9 [5]. Отримаш нами дaнi збiгaються iз вищезазначени-ми результатами. Показник PMA в студенев ко-ливався в межах 18,9±4,3 % (у порiвняннi з даними 14,7 ±3,2 [6]. Вщомо, що колонiзaцiйнa резис-тентнiсть е одним iз фaкторiв мiсцевого iмунiтету. Велике значення у формуванш колонiзaцiйноï ре-зистентностi мають нормальна мiкрофлорa й еш-телюцити та ^"хнi рецептори, комплементарш ад-
гезинам бактерiй, якi формують мiкробiоценоз конкретного 6ioTona.
Показник колошзацшноТ' резистентностi слизо-воТ оболонки язика групи студенев 5 курсу пере-бувае у прямому зв'язку (+0,6), як i показник колошзацшноТ' резистентностi СО щоки з адгезив-ним числом (+0,82). Аналогiчнi кореляцшш зале-жностi характернi i для показниш колонiзацiйноТ резистентностi слизовоТ оболонки щоки та язика групи студенев 3 курсу (показник колошзацшноТ резистентносп СО щоки з адгезивним числом (+0,61), а показник колошзацшноТ резистентносп СО язика з адгезивним числом (+0,59).
Отже, поширенють карюзного процесу в студенев стоматологiчного факультету залишаеться високою. Зниження частоти й штенсивносп хвороб пародонта в обстежених оаб випускного курсу свщчить про ширшу поiнформовaнiсть студен-тiв 5 курсу щодо профтактики та лiкувaння сто-мaтологiчних хвороб. Констатована вщсутнють достовiрноТ рiзницi мiж значеннями показника колошзацшноТ' резистентносп СОПР залежно вiд зони дослщження та вiд групи обстежених. Цей факт, можливо, пояснюеться високим рiвнем кон-статованоТ неспецифiчноТ резистентностi за пока-зником реакцп aдсорбцiТ мiкрооргaнiзмiв у обсте-женiй групi студенев. Для aргументовaнiших ви-сновкiв слщ збтьшити групу обстежених та про-aнaлiзувaти дослiджувaнi показники в динaмiцi клiнiко-лaборaторних спостережень iз метою фо-рмування iндивiдуaльних профтактично-лiкувaльних зaходiв щодо основних стоматолоп-чних хвороб у оаб молодого вку.
Лп-ература
1. Барер Г.М. Хвороби пародонта. Кл1н1ка, д1агности-ка та лкування / Барер Г.М., Лемецька Т.1. - М.: Медицина, 1996. - 86 с.
2. Ulitovskii S.B. Assessment of the tongue state / S.B. Ulitovskii // Dentistry maestro. - 2006. - Vol. 4. - P. 39-45.
3. Череда В. В. Скриншгова оцшка колошзацшноТ ре-зистентност1 слизовоТ оболонки порожнини рота / В. В. Череда, Т. О. Петрушанко, Г. А. Лобань // Вюник стоматологи. - 2011. - № 2. - С. 33-353.
4. 1ленко Н.В. Адсорбцшна взаемод1я м1крофлори та еп1телюцит1в ясен в1л-1нф1кованих ос1б / Н. В. 1лен-ко, Т. О. Петрушанко // Актуальн проблеми сучас-ноТ медицини. - 2013. - Т. 13, вип. 3. - С. 40-44.
1. 5.Сщаш Ю.В. Епщемюлопчне досл1дження стоматолопчного статусу студент1в / Ю.В. Сщаш, Л.Й. Островська, Т.Д. Бубл1й // Актуальн проблеми су-часноТ медицини: Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматолог1чноТ академи. - 2013. - Т.13, вип. 2 (42). - С.62-64.
5. Бубл1й Т.Д. Поширен1сть стоматолог1чних захворювань у студенев стоматолог1чного та медичного факультет1в / Т.Д. Бубл1й, Ю.В. С1даш, А.1. Шарун // Нов1 технолог1Т в стоматолог1Т : ВсеукраТнська сту-дентська наукова конференц1я : тези доп. - Полтава, 2013. - С.16-17.
Стаття надiйшла 30.06.2015 р.
Резюме
Представлены исследования по изучению взаимосвязей между гигиеническим состоянием полости рта, параметрами стоматологического статуса и некоторыми микробиологическими показателям у мужчин молодого возраста. Установлен высокий уровень распространенности кариеса, а также клинически выявлены воспалительные заболевания десен и плохое гигиеническое состояние языка. Выявлено, что риск возникновения болезней пародонта напрямую зависит от устойчивости слизистой оболочки щеки и языка.
Ключевые слова: студенты, гигиеническое состояние языка, колонизационная резистентность.
Резюме
Представлен дослщження взаемозв'язш мiж ппеычним станом порожнини рота, параметрами стоматоло-пчного статусу i деякими мiкробiологiчними показниками в чоловмв молодого вку. Установлено високий рн вень поширеност карieсу; кпЫчно виявлен запальн захворювання ясен i поганий ппешчний стан язика. Ви-явлено, що ризик виникнення хвороб пародонта безпосередньо залежить вщ стiйкостi слизовоТ оболонки що-ки i язика.
Ключовi слова: студенти, гiгieнiчний стан язика, колошзацшна резистентнiсть.
UDC 616.314.17:616.316-008.8
FEATURES OF DENTAL STATUS AND SOME MICROBIOLOGICAL PARAMETERS OF THE ORAL CAVITY OF YOUNG MEN.
Y.Y.Vodoriz, N.M. Ilenko, N.V. Ilenko, T.O.Petrushanko
HSEE of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy" Poltava
Summary
Normal oral microflora plays an important role in the protection of human organism from disease. Oral cavity can be attributed to one of the ideal habitat for living organisms of the human body. This habitat is subdivided into several subbiotops considering the anatomical structure and other characteristics of parts of the oral cavity such as gingival sulcus, gingival and periodontal pockets. The species composition of subbiotops' microflora directly depends on the protection of local and general factors. Every person's oral cavity, besides its natural inhabitants (flora presented with lacto-and bifidobacterias) is presented with opportunistic and pathogenic microorganisms. Violation of quantitative relationships between normal and opportunistic flora leads to dysbiotic states and to decreasing of lakto- and bifidobacterias ammount and growing of opportunistic microorganisms.
The aim of the study was to analyze the relationship between the parameters of dental status, oral hygiene condition and some microbiological parameters of young men. The important role of microbial factor in the etiology and pathogenesis of inflammatory periodontal diseases determines the relevance of research in this area.
We examined 20 students - men of III and V year of study of the Stomatological faculty of the HSEE of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy" aged from 19 to 24 . Analysis of the performance carried differentiated depends on the course of study (1 group - students of the third year, Group 2 - students of the fifth year of study). All examined patients, did not have any complaints of oral health. Also anamnestic data was checked. Objective dental examination was performed using a standard set of dental tools and periodontal probes. Condition of hard tissue of teeth, periodontal tissues were diagnosed according to the main clinical techniques such as inspection, sensing, percussion, palpation. We determined the prevalence and intensity of caries.
Quantitative assessment of periodontal status was performed using special indices. We used papillary-marginally-alveolar index PMA by Parma and comprehensive periodontal index. Interdental hygienic index, the index of hygienic condition of the tongue by Ulitovsky and index WTC used for determination of oral hygiene.
During the experiment we determined the adhesive number (average number of oral streptococcuses adhe-sed on 1 buccal epithelial cell), adhesive index (AI) (percentage of buccal epithelial cells that adhesed more than 10 oral streptococcuses) and index of colonization resistance in points. The method is used to estimate the body's resistance in different diseases as predictive factor. It is based on an assessment of the number of microorganisms adsorbed on the surface of epithelial cells, stained by Romanovsky it and studied the correlation of oral microflora and the epithelial cells of the mucosa. The results of clinical trials were analyzed using a number of biostatistics methods.
Thus the prevalence of caries process of the students from the stomatological faculty continues to be high. Reducing the frequency and intensity of periodontal disease in persons surveyed graduation rate indicates greater awareness of students of 5th year of study on the prevention and treatment of dental diseases. Established the absence of significant differences between the values of indicator colonization resistance ATSU based on research areas and groups of patients. This fact probably explains the high level of non-specific resistance stated in terms of response adsorption of microorganisms in the examined groups of students. For a more reasoned conclusions should increase the group surveyed and analyze the studied parameters in the dynamics of clinical and laboratory observations to form individual preventive and treatment measures for major dental disease of young people.
Key words: students, hygienic condition of tongue, colonization resistance.
