CC BY
13
3. При дотриманш асептики на bcíx етапах шдготовки i проведення операцп практично виключасться розвиток гнiйно-запального процесу в област трансплантацп.
4. Морфологiчне дослщження у всiх термiнах експерименту показало вщсутшсть виражено! реакцп на алогенний колаген-фасщальний трансплантат з боку тканин рецишента.
ж
1. Колесникова М. А. Морфологическая характеристика широкой фасции бедра в норме и в условиях аллотрансплантации / М. А. Колесникова, Л. Н. Приходько // - Мн.: Наука и техника,- 1981. - С. 205-206.
2. Неробеев А. И. Морфо-клиническая характеристика ангиосомных лоскутов из волосистой части головы для замещения дефектов на голове и шее / А. И. Неробеев, В. Н. Соколов, Д. С. Аветиков // Укра!нський стоматолопчний альманах. - 2003. - №2. - С. 24-26.
3. Черномашенцев А. Н. Деформативно-прочностные свойства мягких биологических тканей в аспекте пластической хирургии / А. Н. Черномашенцев, Г. Д. Бурдей, М. М. Горелик // Биомеханика кровообращения, дыхания и биологических тканей. - 2004. - №5. - С. 272-277.
4. Ahn M.S.// Facial Plastic Surgery Clinics of North America / M. S. Ahn // - 1999. - Vol. 7, N. 1. - P. 35-41.
5. Chajchir A. Plast Reconstr Surg / A. Chajchir // - 1989. - Vol. 84, N 6. - P. 921-934.
6. Nordstrom M.R. / M.R. Nordstrom, T.D. Wang, H.B. Neel // Arch Otolaryngol Head Neck Surg. - 1993. - Vol.119, N 2. - P. 208-214.
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ОБОСНОВАНИЕ ПРИМЕНЕНИЯ АЛЛОГЕННОГО КОЛЛАГЕН-ФАСЦИАЛЬНОГО ТРАНСПЛАНТАТА ДЛЯ УВЕЛИЧЕНИЯ ОБЪЕМА МЯГКИХ ТКАНЕЙ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВОЙ ОБЛАСТИ Куцевляк В. И. Контурная пластика лица широко распространена в восстановительном лечении после тяжелых травм тканей лица, сопровождающиеся дефектом, после разрушительных онкологических операций, при врожденных аномалиях развития, липо- и миодистрофии, других приобретенных деформациях лица. Контурная пластика челюстно-лицевой области аллогенным коллаген-фасциальным трансплантатом показана при деформациях больших размеров с преимущественно утратой или атрофией значительного объема мягких тканей без выраженного повреждения или изменения со стороны кожных покровов.
Ключевые слова, контурная пластика, ткани лица, коллаген, аномалии.
Стаття надшшла 8.03.2016 р.
EXPERIMENTAL SUBSTANTIATION OF APPLICATION OF ALLOGENIC COLLAGEN-FASCIAL GRAFT FOR SOFT TISSUE AUGMENTATION MAXILLOFACIAL
Kutsevlyak V.I. Contour face widespread in medical rehabilitation after serious injury of facial tissues, accompanied by a defect, after the ravages of cancer operations for congenital anomalies of development, lipo and muscular dystrophy, other acquired deformities of the face. Contour maxillofacial allogenic collagen-fascial graft is indicated for large deformations predominantly atrophy or loss of significant amount of soft tissue without the express damage or changes in the skin.
Key words contour, facial tissue, collagen abnormalities.
Рецензент Аветиков Д.С.
УДК 611.37+616.37
ОСОБЛИВОСТ1 СТЕРЕОМОРФОЛОГН П1ДШЛУНКОВО1 ЗАЛОЗИ ЛЮДИНИ У
В1КОВОМУ АСПЕКТ
В результат стереоморфолопчного аналiзу тдшлунково! залози новонародженого та доросло! людини доведено, що вони е iзоморфними функцюнальними системами з незначними вщмшностями в будов^ За сукуптстю морфолопчних ознак, тдшлункова залоза новонароджено! людини належить до бiфункцiонального органу, що повтстю склався. Структурно- функцюнальною одиницею видшяется часточка, де, на вщмшу вщ доросло! людини, вщносно переважае об'ем штерстищального простору, бшьш розвинена Ытка кровоносних мжросудин та меньша густина екзокринних кл™н в кшцевих вщдшах.
Ключов! слова: тдшлункова залоза, стереоморфолопя, часточка, кшцев1 вщдши, вивщш протоки.
Робота е фрагментом НДР «Експериментально-морфологiчне вивчення ди трансплантатiв крюконсервовансп плаценти та тших екзогенних чиннитв на морфофункцюнальний стан внутрштх оргашв», номер держреестраци 0113и006185.
Пщшлункова залоза е ушкальним органом, екзокринний та ендокринний компоненти якого вдаграють важливу роль на етапах пром1жного обм1ну, забезпечуючи ф1з1олог1чний баланс метабол1чннх процешв. Р1зн1 за етюпатогенезом захворювання тдшлунково! залози складають серйозну проблему в гастроентерологп, про що свщчать статистичш дат, зпдно з якими серед хворих гастроентеролопчного профшю, на !хню частку припадае 31,7% [1, 2, 7, 11]. Безперечним е те, що досягнення бажаного результату при лшуванш людей, що страждають на захворювання тдшлунково! залози, багато в чому залежить вщ врахування структурно-функщональних
показниюв норми, без знання яких неможливо скласти ч^ке уявлення про сутнiсть того чи шшого патологiчного процесу [2, 8, 9, 10].
Метою роботи було визначення та порiвняльна характеристика стереоморфолопчних особливостей будови шдшлунково! залози новонароджено! та доросло! людини.
Матерiал та методи дослiдження. Матерiалом дослщження були 10 фрагментiв препаратiв шдшлунково! залози новонароджених, масою 2,5-3,6 г та 10 фрагменпв препаратiв шдшлунково! залози людей зршого вiку 1 перюд (вiд 22 до 35 роюв), масою 50-100 г, якi померли вщ причин, не пов'язаних iз захворюваннями шлунково-кишкового тракту i не мали !х у анамнезi.
Матерiал отримували в обласному патологоанатомiчному бюро, зпдно з угодою про сшвпрацю. Дослiдження проведено з дотриманням основних бiотичних положень Конвекцл Ради Свропи про права людини та бюмедицину (вiд 4.04.1997 р.), Гельсинско! декларацп Всесвггаьо! медично! асощацп про етичш принципи проведення наукових медичних дослщжень за участю людини (1964-2008 рр.), а також наказу МОЗ Укра!ни №690 вiд 23.09.2009 р. Мат^ал фiксували в 4% розчинi глютаральдепду на фосфатному буферi рН 7,4 та ущшьнювали в ЕПОН-812 за загальноприйнятою методикою [4]. Серiйнi нашвтоню зрiзи одержували на ультрамiкротомi УМТП-7, як барвник використовували свiжовиготовлений i двiчi вiдфiльтрований 0,1 розчин толу!динового синього на фосфатному буферi (рН 7,4) [3, 12, 13]. За допомогою м^офотозшмюв серiйних напiвтонких пстолопчних зрiзiв шдшлунково! залози новонародженого та доросло! людини проводили пстолопчний та стереоморфолопчний аналiз. Для здiйснення стереоморфолопчного аналiзу використовувались метод багатошарово! пластично! реконструкцл [6, 9].
Результати дослщження та 1х обговорення. Одержат результата пстолопчного аналiзу, при сшвставленш !х з даними лiтератури [2, 7, 11], дозволяють зробити висновок, що за сукупност морфологiчних ознак шдшлункова залоза новонароджених - це функцюнуючий орган ацинарно-трубчасто! структури. Вш складаеться з кiнцевих вiддiлiв - ацинушв i системи проток. Остання утворена вставними, промiжними, внутрiшньочасточковими, загальночасточковими та мiжчасточковими протоки. Мiжчасточковi протоки у новонароджених вщносно широкi.
Використання метода пластично! реконструкцп на основi серiйних напiвтонких зрiзiв при вивчанш тривимiрно! будови iндивiдуальних часточок шдшлунково! залози новонародженого дозволило встановити, що часточки шдшлунково! залози новонародженого мають досить незначш розмiри (0,15 +0,17 мм), вщдшеш одна вщ одно! широкими прошарками пухко! волокнисто! сполучно! тканини i мають неправильну форму з прямолшшними межами. Iндивiдуальна часточка шдшлунково! залози новонародженого складаеться з 4-5 субчасточкових одиниць, яю також роздшеш досить широкими сполучнотканинними прошарками, що мають прямолшшну орiентацiю. Хоча залоза i мае виражену часточковють, але добре сформованими е лише периферичш вiддiли часточок, тодi як в центральних переважае сполучнотканинна строма. Це вказуе на те, що структурно-функцюнальна оргашзащя пiдшлунково! залози новонародженого е далекою вщ дефiнiтивно!. Ацинуси залози мають округлу форму по базальних контурах i в часточках розташоваш вiдносно нещiльно, що не призводить !х до взаемно! деформацп. Стiнки ацинусiв утворенi призматичними кттинами, апiкальнi поверхнi яких обмежують просв^ ацииуса, який переходить у встав ну протоку (рис. 1).
Рис.1. Ацинуси шдшлунково! залози новонародженого. Рис.2. Вивщш протоки в часточщ шдшлунково! залози
Нашвтонкий зр1з. Забарвлення толу!диновим сишм. 0б.90. Ок. новонародженого. Нап1втонкий зр1з. Забарвлення толу!диновим
8. 1-секреторн1 кл1тини; 2-ядра протокових кл1тин; 3-вставна сишм. Об.40. Ок. 8. 1-ацинуси; 2-секреторш гранули; 3-вставна
протока. протока; 4-пром1жна протока; 5-кл1тини сполучно! тканини.
У вставш протоки можуть вщкриватися лише одиничш ацинуси, а !х групи, включають в себе 2-3 ацинуса та !хш вставш протоки об'еднуються одним пром1жним протоком (рис.2). Пром1жш протоки переходять у внутшшньочасточков1, яю, в свою чергу формують загальночасточкову протоку, а кшька загальночасточкових проток, зливаючись, утворюють м1жчасточкову протоку, що проходить по 1Шжчасточкових сполучнотканинних перегородках (рис. 3).
Рис.3. Часточки тдшлунково! залози новонародженого. Натвтонкий зр1з. Забарвлення толу!диновим сишм. Об.Ю. Ок. 10.1-ацинуси; 2-субчасточков1 одинищ; 3- иром1жна протока; 4-внутр1шньочасточкова протока; 5-загальночасточкова протока; 6-посткапшярна венула; 7-збиральна венула; 8-катляр; 9-остр1вець Лангенгарса; 10-м1ждольков1 сполучнотканинш перегородки; 11-внутр1шньочасточков1 сполучнотканинш перегородки.
Рис.4. Пол1ацинарна одиниця в часточщ тдшлунково! залози новонародженого. Натвтонкий зр1з. Забарвлення толу!диновим сишм. Об.40. Ок. 8. 1-ацинуси; 2-ядра секреторних кштин; 3-секреторш гранули; 4-вставш протоки; 5-пром1жш протоки; 6- внутр1шньочасточкова протока; 7-ядра протокових кштин; 8-сполучна тканина; 9-ф1бробласт; 10-плазматична кл1тина.
М1жчасточков1 протоки у новонароджених мало зм1нюють св1й д1аметр по довжин1. При вивченн1 сершних нап1втонких зр1з1в, а також користуючись методом багатошарово! пластично! реконструкцИ' встановлено, що часточки тдшлунково! залози новонародженого мають пол1мерний принцип орган1зац1!, який складаеться з чотирьох р1вшв структурно! 1ерархп еп1тел1альних компонент1в.
Структурною одиницею першого порядку е ацинус, всередину якого вдаеться вставна протока. Структурною одиницею другого порядку е пол1ацинарна одиниця, що складаеться з 2-3 ацинушв, вставш протоки яких об'еднаш спшьною для них пром1жною протокою. М1ж пол1ацинарними одиницями розм1щуються прошарки сполучно! тканини.
Структурна одиниця третього порядку представлена аденомером. Аденомер включае в себе сукупшсть пол1ацинарних одиниць, об'еднаних розташованою по центру внутршньочасточковою протокою (рис 4).
Периферичну зону аденомера складають вщ 6 до 10 ацинушв. Ацинуси мають трубчасту форму з кошчно заокругленою верх1вкою. М1ж ацинусами та внутр1шньочасточковою протокою розташовуються вузью вставн1 та пром1жш протоки (рис. 5).
На поверхш аденомера м1ж ацинусами визначаються заглиблення - улоговинки, з розташованими в них кровоносними мжросудинами. Навколо внутршньочасточкових проток виявляються розширен1 д1лянки штерстищального простору, як1 теж е мюцями розташування кровоносних м1кросудин. Сус1дн1 аденомери роздшеш м1ж собою досить широкими прошарками пухко! волокнисто! сполучно! тканини. Поняття аденомера та субчасточково! одинищ сл1д вважати 1дентичними, оск1льки у !х склад1 наявн1 аналог1чн1 структурш компоненти.
До найскладн1шо! структурно! одинищ четвертого порядку вщноситься часточка. Часточку складають 2-4 аденомери, що об'еднаш загальночасточковою вивщною протокою, утвореною шляхом злиття 2-4 внутр1шньочасточкових проток. Часточки розмежоваш широкими прошарками м1жчасточково! сполучно! тканини. В кожнш часточц1 е ворота, з розташованими в них загальночасточковою протокою, кровоносними судинами доставки та вщтоку, л1мфатичними судинами та нервовими волокнами.
Таким чином, при вивченш просторово! орган1зац1! ештел1альних комплекс1в часточок п1дшлунково! залози новонародженого було встановлено компонентний склад кожно! часточки, що включае в себе: 1) ацинуси; 2) вставш протоки; 3) пром1жш протоки; 4) внутр1шньочасточков1 протоки; 5) загальночасточкову протоку. Пом1ж часточками залози розташовуються м1жчасточков1 протоки (утвореш шляхом злиття кшькох загальночасточкових проток), котр1, в свою чергу, впадають у головну вив1дну протоку тдшлунково! залози. Найчисленшшими
компонентами тдшлунково! залози новонародженого е ацинуси - структури, що виробляють специф1чний секрет.
Адекватне забезпечення залозисто! функцп мусить базуватися на юнуванш певно! структури канал1в транспорту секрета. Як шщальш канали в шдшлунковш залоз1 новонародженого розглядаються внутршньоацинарш щшини !з слшим початком. Ц щшини сполучаються з просв1том вставних проток, що мають по своему ходов1, як вщзначаються вище, не тшьки вигин, але й р1зке звуження, через звужений канал вставно! протоки вщбуваеться виведення секрету тшьки з одного ацинуса.
З урахуванням викладеного вище виникае питання про те, що перемщення секрету через вставш протоки мае супроводитися подоланням опору в найвужчих { найвикривлешших сегментах ештел1альних трубок.
Це, в свою чергу, дозволяе вщзначити наявшсть вщповщного град1ента пдростатичного тиску, завдяки якому можливий транспорт рщини з ацинус1в у вставш протоки. Морфолопчш дат дозволяють розцшювати вставш протоки як резистивш шляхи транспорту секрету в шдшлунковш залоз1 новонародженого.
Дал1 секрет, що вщпкае з певно! сукупност ацинус1в, потрапляе до пром1жно!, а пот1м до внутршньочасточково! протоки, д1аметр яко! в кшька раз1в перевищуе максимальний д1аметр просв1ту ацинуса. Внутр1шньочасточков1 протоки мають бшьшу мютюсть, оскшьки довжина !х у багато раз1в перевищуе довжину каналу транспорту пол1ацинарно! одинищ, що дае можливють розглядати вищевказаш утворення як емшсть резервуари, де тиск, пор1вняно з внутршньоацинарним, повинен пом1тно падати.
За допомогою методу багатошарово! пластично! реконструкцп встановлено, що число канал ¡в вщтоку секрету в шдшлункових проток, зменшуеться, а кал1бр - наростае (рис. 6).
Рис.5. Юнцев1 вщдши тдшлунково! залози новонародженого. Багатошарова пластична реконструкщя. 1-ацинуси; 2-внутр1шньочасточкова протока.
Рис.6. Протоки та судини в часточщ тдшлунково! залози новонародженого. Багатошарова пластична реконструкщя. 1-загальночасточкова протока; 2- внутршньочасточкова протока; 3-пром1жна протока; 4-посткашлярна венула; 5- збиральна венула.
Вивчення ештел1альних комплекшв тдшлунково! залози новонародженого дозволило визначити юнування канал1в транспорту секрету, встановити пол1мерний характер оргашзацп часточки тдшлунково! залози та виявити в нш чотири структурних р1вш, а саме: ацинуси - група секреторних грандулоципв, згрупованих довкола стшки вставно! протоки, що вдаеться вглиб ацинуса; пол1ацинарш одинищ, що являють собою поеднання 2-3 ацинус1в, вставш протоки яких об'еднаш пром1жною протокою; аденомери - сукупшсть пол1ацинарних одиниць з центрально розташованою внутршньочасточковою протокою; часточки, утвореш 4-5 аденомерами, котр1 об'еднаш загальночасточковою вивщною протокою.
1. За сукупнютю морфолопчних ознак, шдшлункова залоза новонароджено! людини належить до б1функцюнального органу, що повшстю склався { вщр1зняеться вщ такого у доросло! людини деякими рисами, котр1 полягають у вщносному переважанш в часточш тдшлунково! залози новонароджено! людини об'ему штерстищального простору, розвинешшш с1тш кровоносних мшросудин та меншш густиш екзокринних кл1тин в кшцевих вщдшах, в зв'язку з чим останш розташоваш в тополопчному простор! !ндивщуально! часточки бшьш вшьно.
2. Система ештел1альних трубок, що здшснюють вщт1к секрету, що виробляеться ацинарними структурами шдивщуально! залозисто! часточки, включае в себе таю утвори: а) вставш протоки, що здшснюють вщтш секрету вщ одного ацинуса; б) пром1жш протоки - канал1зуюч1 в1дпк
секрету вщ мшмально! групи (2-4) ацинушв; в) внутрiшньочасточковi протоки - що вщводять секрет вiд кiлькох полiацинарних груп; г) загальночасточковi протоки - колекторш шляхи вiдтоку секрету вiд окремих залозистих часточок.
3. З точки зору iерархiчно! органiзацi! в шдшлунковш залозi новонароджених та доросло! людини видшеш: а) ацинуси - кiнцевi асоцiацi! секреторних гландулоцитiв, згрупованих довкола епiтелiально! стiнки вставно! протоки; б) полiацинарнi одиницi - певш групи ацинусiв, вставнi протоки яких об'еднаш короткою промiжною протокою; в) аденомери - субдольковi одиницi, що включають в себе групу полiацинарних одиниць, об'еднаних спшьною внутрiшньочасточковою протокою; г) часточки - структури модульного типу, як складаються з кшькох аденомерiв, внутрiшньочасточковi протоки яких об'еднаш одшею загальночасточковою протокою.
Перспективи подальших дослгджень у даному напрямку. Плануетъся для подальшого вивчання змш структури тдшлунково1 залози при асептичному запаленш.
1. Вериго Л. И. Структура соединительнотканной капсулы желез пищеварительного тракта / Л. И. Вериго, Н. П. Батухтина // Морфология. - 1996. - Т.109. - №2. - С. 21-23.
2. Железнов Л. М. Внутриорганная топография сосудистой и протоковой систем поджелудочной железы в свете микрохирургических вмешательств / Л. М. Железнов // Морфология. - 1996. - Т.109. - №2. - С.23-24.
3.Костиленко Ю. П. Методы работы с полу тонкими эпоксидными срезами в гистологической практике / Ю. П. Костиленко, Е. В. Ковалев //Архив анат., гистол. и эмбриологии. - 1978. Т.75. - №12. - С.68-72.
4.Карупу В.Я. Электронная микроскопия / В.Я. Карупу // - Киев: Вища школа, - 1984.- 240 с.
5. Круцяк В.Н. Изготовление серий гистологических препаратов для созданияреконструкционных моделей / В. Н. Круцяк, В. И. Проняев, Ю. П. Ахтеремийчук //Архив анат., гистол. и эмбриологии .- 1988. - Т.95. - №10. - С.87-88.
6. Костиленко Ю. П. Предметность концепции о структурно-функциональных единицах органов / Ю. П. Костиленко, Л. Б. Пелипенко, Т. Ф. Дейнега // Весник проблем биологии и медициш. - 1997. - №28. - С. 31-36.
7. Можейко Л. А. Морфофункциональная характеристика поджелудочной железы в постнатальном онтогенезе / Л. А. Можейко, И. В. Гончар, Е. Л. Анисько // Морфология. - 2007. - Т. 131. - № 3. - С. 82b-82.
8. Савищев А. В. Ультраструктура клеток эндокринной и экзокринной частей поджелудочной железы в неонатальном периоде / А. В. Савищев // Фундаментальные исследования. - 2010. - № 8. - С. 63-68.
9. Туркевич Н. Г. Реконструкция микроскопичесих объектов по гистологическим срезам / Н. Г. Туркевич // - Москва: Медицина, - 1967. - 173 с.
10. Ульяновская С. А. Пренатальный и ранний постнатальный морфогенез поджелудочной железы человека / С. А. Ульяновская // Фундаментальные исследования. - 2013. - № 9-3. - С. 530-534.
11. Ульяновская С. А. Внутриорганная микроскопическая топография поджелудочной железы детей первого года жизни / С. А. Ульяновская, Д. В. Баженов // Современные проблемы науки и образования. - 2014. - № 4. - С. 254.
12. Disharoon a oth. Vitreons carbon: a new material for making microtome Knives // Stain Technol. - 1983. - Vol.58. - N3. -P. 143-151.
13. Rothwell D. "Ralph" glass knives - their effect on paraffin and resin section / D. Rothwell // N.Z.I.Med. Lab. Technol. -1981. -Vol.35. -N2. P. 59-61.
ОСОБЕННОСТИ СТЕРЕОМОРФОЛОГИИ ПОДЖКЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗ1 ЧЕЛОВЕКА В ВОЗРАСТНОМ АСПЕКТЕ Пелипенко Л. Б. , Шепитько В. И. , Ерошенко Г. А. ,
Лисаченко О. Д. В результате стереоморфологического анализа поджелудочной железы новорожденного и взрослого человека доказано, что они являются изоморфными функциональными системами с незначительными различиями в строении. По совокупности морфологических признаков, поджелудочная железа ново рожденного человека относится к полностью сложившемуся бифункциональному органу. Структурно- функциональной единицей выделяется долька, в которой, в отличие от взрослого человека, относительно преобладает объем интерстициального пространства, более развита сеть кровеносных микрососудов и меньшая плотность экзокринных клеток в концевых отделах.
Ключевые слова: поджелудочная железа, стереоморфология, долька, концевые отделы, выводные протоки.
Стаття надшшла 1.06.2016 р.
FEATURES OF THE STEREOMORPHOLOGY OF THE HUMAN PANCREAS IN AGE ASPECT Pelipenko L. B. , Shepitko V. I. , Yeroshenko G. A. , Lisachenko O. D.
As a result of the stereomorphological analysis of newborn and adult pancreas it is proved that they are isomorphic functional systems with minor differences in the structure. From the combination of morphological characters, the newborn human pancreas gland refers to a fully developed bifunctional body. Structural and functional unit is allocated a lobe, which, unlike an adult, with respect to the volume of the interstitial space is dominated by more developed network of blood microvessels density and lower exocrine cells in the end-pieces.
Key words: pancreas, stereomorphology, lobe, end-pieces, ducts.
Рецензент Костиленко Ю.П.
