CC BY
11
УДК 616.346.2-002-089:612.661/.662-055.25
С. О. Левенець, ОСОБЛИВОСТ1 СТАНОВЛЕННЯ ФУНКЦП
е.А Носарь СТАТЕВО1 СИСТЕМИ У Д1ВЧАТОК, ЯК1
ПЕРЕНЕСЛИ АПЕНДЕКТОМ1Ю В Р1ЗНОМУ В1Ц1
ДУ "1нститут охорони здоров 'я дтей та тдл1тк1в АМН Украти' (дир. - д. мед. н., проф. М.М. Коренев) м. Харюв
Ключовi слова: дгвчата-пгдлтки, апендектомгя, статевий розвиток, менструальна функцгя Key words: young girls, appendectomy, puberty, menstrual function
Резюме. В результате изучения особенностей течения периода полового созревания и характера менструальной функции у девушек-подростков, перенесших аппендэктомию, установлено повышение частоты инвертированного пубертата и раннего менархе после оперативного вмешательства до появления вторичных половых признаков, а также нарушений менструальной функции у девушек-подростков, прооперированных в пре-, раннем пубертатном периоде и в первый год после менархе.
Summary. As a result of studying the features of pubertal period course and of menstrual function character in young girls, who underwent appendectomy, an increase of incidence of inverted puberty and that of early menarche was established after surgery. Such phenomena were observed up to the development of secondary sexual characters and menstrual function disorders in young girls, operated on in pre- and early puberty, as well as in the first year after menarche onset.
У наш час вже не викликае сумнiвiв, що розлади функци жшочо! статево! системи в пе-рюд И становлення вщносяться до чинниюв великого ризику щодо порушень репродуктивного здоров'я жшок фертильного вшу. Уточ-нення факторiв, яю негативно впливають на процеси статевого розвитку, дозволяе проводити профшактичш заходи серед дiвчат, вщнесених до групи iз наявнютю вщхиляючих чинниюв в анамнезi чи шд час статевого розвитку. До таких чинниюв, на наш погляд, можна вщнести опе-ративш втручання на органах черевно! порож-нини та !х анестезiологiчне супроводження, яю е стресом для дитячого оргашзму. Внаслiдок цього виникае дисфункцiя регуляторних i адаптацiйних механiзмiв, якi в дитячому вщ ще досить лабшьш.
Найбiльш поширеною хiрургiчною патоло-пею в дитячому i пiдлiтковому вщ залишаеться гострий апендицит. У лiтературi зустрiчаються поодинокi роботи, в яких показано, що опера-тивнi втручання з приводу гострого апендициту у дiвчаток можуть бути причиною рiзних порушень функци репродуктивно! системи [3,8]. Але в цих роботах не враховувався вш, в якому проводилась апендектомiя. Мiж тим наслiдки такого втручання можуть залежати вщ особ-ливостей фiзiологiчних реакцiй, що зумовлеш ступенем бюлопчно! зрiлостi органiзму.
Метою нашого дослiдження е оцiнка стате-
вого розвитку i менструально! функци у дiвчат-пiдлiткiв, яю були прооперованi з приводу гострого апендициту на рiзних етапах статевого розвитку.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Методом випадкового вибору вiдiбрано 174 юторп хвороби дiвчаток, якi були проопероваш у рiзному вiцi в хiрургiчному вiддiленнi Обласно! дитячо! лiкарнi (м. Дншропетровськ) i досягли на момент обстеження 11-18 роюв [4]. У залежност вiд строкiв оперативного втручання ус дiвчатка подiленi на три групи: I групу склали 58 дiв-чаток, якi були проопероваш в препубертатному вiцi (до появи вторинних статевих ознак), в сере дньому в 6 рокв 7 мю. ± 2 мiс. У II групу увшшло 52 дiвчинки, прооперованих в ранньому пубертатному вщ (вiд початку статевого розвитку до появи менархе), в середньому в 10 роюв 6 мю ± 3 мiс. У III групу включено 64 дiвчини-шдл^ка, в яких апендектомiя мала мюце пiсля появи першо! менструацп (в середньому в 13 роюв 10 мю.±2 мiс.) Середнiй вiк на момент обстеження в порiвнюваних групах достовiрно не вiдрiзнявся i складав в I групi 15 роюв 10 мiс.±3 мiс., в II груш -16 роюв 5 мю.±4 мiс. i в III груш -15 роюв 10 мю. ±2 мiс.
Незалежно вщ вiку, в якому було проведено апендектомда, катаральний апендицит мали 35,1%, флегмонозний - 42,5 % i деструктивш форми - 22,4 %.
В ycix дiвчаток та дiвчат-пiдлiткiв визначали характер фiзичного розвитку, строки i послщов-нють появи вторинних статевих ознак, вш нас-тання першо! менструаци та характер мен-струально! функци при менструальному вiцi (МВ - час, що пройшов тсля менархе), бiльшомy за один рш.
Достовiрнiсть резyльтатiв дослiдження оцшю-валась за допомогою кутового перетворення Фь шера (ф) [1].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Як показали результати дослщження, фiзич-ний розвиток бшьшосп обстежених дiвчат був гармонiйним. Частота надлишку та дефiцитy ма-си тша в них не вiдрiзнялась вiд популяцшно! i становила 11,8 % та 7,8 % вщповщно.
В абсолютно! бшьшосп обстежених статевий розвиток починався в звичайш строки. Лише в двох дiвчаток I групи (3,6 %) молочна залоза почала формуватися до 8 роюв i в чотирьох дiвчат II-III груп (3,8 %) - з 13-14 роюв.
При аналiзi послщовносп появи вторинних статевих ознак за даними, що були в амбу-латорних картах або при ретельному опитуванш дiвчат i !х матерiв, виявлено пiдвищення частоти швертованого пубертату (поява лобкового оволо-сiння передувала початку формування молочно! залози) в дiвчаток, прооперованих до початку пубертатного перюду, - (30,9±6,2) % проти (8,5±2,75) % в II i III групах. Частота швертованого пубертату в дiвчаток не вiдрiзнялась вiд популяцшно! [7].
Середнш вiк настання менархе в сучасних умовах, за даними рiзних авторiв [2,6], коли-ваеться в межах 12,5-13,1 року. В ушх групах обстежених середнш вш настання першо! менструаци не виходив за меж1 популяцшного i склав в I гр. - 12 роюв 4 мю. ± 2 мю., в II гр. -12 роюв 6 мiс. ± 1 мю., в III гр. - 12 роюв 7 мiс. ± 2 мiс. Але аналiз цих же показниюв iз урахуванням шдивщуальних строкiв появи першо! менструаци показав, що ранне менархе (до 11 роюв) у I груш спостер^алось в три рази часпше, шж у дiвчат III групи (10,3 % та 3,1 % вщповщно; Рф<0,03). Частота раннього менархе в III груш збтаеться з такою в популяци [6].
Сшвставлення частоти розладiв менстру-ально! функци (РМФ) у виглядi гшерпол> меноре!, олiгоменоре! i вторинно! аменоре! при
менструальному вiцi (МВ - час, що пройшов тсля менархе) в групах дiвчат, прооперованих в рiзнi перюди життя, показало, що в кожно! четверто! дiвчини (25,2±4,3 %), в яко! оперативне втручання було до настання менстрyацiй, спосте-рiгаеться порушення тривалостi або ршмчносп менструальних кровотеч. У III груш частота таких розладiв становить (10,0±3,9)%, що ств-падае з результатами профшактичних оглядiв дiвчат-пiдлiткiв 13-18 роюв [5,6]. Тобто в дiвчат-шдл^юв, котрi були прооперованi з приводу гострого апендициту до появи першо! менстру-аци, розлади тривалостi i ршмчносп менструальних кровотеч виникають у 2,5 раза часпше (Рф<0,01), шж у тих, у яких оперативне втручання проводилось на rai юнуючих менстрyацiй. У той же час у шдл^юв III групи частота РМФ залежала вщ того, в якому промiжкy часу вщ-носно менархе проводилась апендектомiя. Так, якщо оперативне втручання проводилось у перший рiк пiсля менархе, частота РМФ достовiрно не вiдрiзнялась вщ тако! в I i II групах i в 6 разiв перевищувала частоту порушень тривалостi або рштшчносн менструальних кровотеч у !х одно-лiток, в яких оперативне втручання проводилось у бшьш вщдалеш строки пiсля менархе (19,2±7,7% та 2,9±2,8 % вiдповiдно; Рф<0,02). Для останшх бiльш характерним ускладненням перебту перiодy статевого дозрiвання була вто-ринна альгодисменорея, яка вперше з'являлась пiсля апендектоми.
П1ДСУМОК
Таким чином, особливосп перебiгy перiодy статевого дозрiвання у дiвчаток, якi були про-оперованi з приводу гострого апендициту, не залежать вщ форми патологи, але пов'язаш з вiком, в якому проводилось оперативне втручання. У дiвчат, прооперованих до появи вторинних статевих ознак, часпше спостертаеться швертований пубертат i ранне менархе. Розлади ритму i тривалють менструальних кровотеч бiльш характернi для прооперованих в пре-, ранньому пубертатному перiодi i в перший рш становлення менструально! функци. Такi дiв-чатка потребують проведення профiлактичних заходiв (медикаментозних i немедикаментозних), спрямованих на запобтання закрiпленню розла-дiв функци статево! системи.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов.- М.: Медицина, 1978.- 294 с.
2. Особенности становления функции женской
репродуктивной системы в современных условиях / И.Б. Вовк, В.Ф. Петербугская, И.В. Гаврилова, Г.Н. Абабкова // Нейрогормональна регуляц1я функци жшочо! репродуктивно! системи в перюд и ста-
08/ Том XIII/ 2
79
новлення в нормi та при патологи: Матерiали сим-позiума. - Харк1в, 2001.- С. 8-15.
3. Подкаменев В.В., Ильин В.П. Риск бесплодия после осложненных форм острого аппендицита у девочек // Детская хирургия.- 2004.- №3.- С. 9-11.
4. Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения. Т.1. / Под ред. Ю.П. Ли-сициной.- М.: Медицина, 1987.- 430 с.
5. Состояние репродуктивного здоровья девочек из семей различного уровня благосостояния / О.В. Козицкая, М.А. Пунина, Ж.Г. Чижова и др. // I Конгресс Российского общества школьной и университетской медицины и здоровья: Материалы конгресса. - М., 2008.- С. 79-80.
6. Статевий розвиток i становлення менструаль-
но! функци у дiвчаток-мешканок великого промис-лового центру / С.О. Левенец, В.В. Перевозчиков, О.Г. Верхошанова, Н.В. Стороженко // Сучасш проблеми медично! науки i освгги.- 2003.- №3.- С. 3133.
7. Шевченко В.Н. Некоторые характеристики физического развития девочек при нарушении последовательности появления вторичных половых признаков // I Конгресс Российского общества школьной и университетской медицины и здоровья: Материалы конгресса.- М., 2008.- С. 192.
8. Ярославский В.К., Кутушева Э.Ф. Влияние ап-пендектомии в пубертатном возрасте на становление менструальной функции у девочек // Вестн. хирургии им. И.И. Грекова.- 1988.- Т. 140, №4.- С. 90-92.
♦
УДК 616.24-002-036.1-007.272-08:615.23
Л.М. Тулегенова
ВОЗМОЖНОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ПРИМЕНЕНИЯ МИЛДРОНАТА В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКОЙ ОБСТРУКТИВНОЙ БОЛЕЗНЬЮ ЛЕГКИХ
Казахский национальный медицинский университет им. С.Д.Асфендиярова
кафедра семейной медицины
г.Алматы
Ключевые слова: хроническая обструктивная болезнь легких, милдронат
Key words: chronic obstructive pulmonary disease, mildronate
Резюме. Застосування милдронату у 58 пацгентгв 1з хротчним обструк-тивним захворюванням легетв (ХОЗЛ) II стадИ (середньотяжка) на фот традицтно'1 терапИ зменшуе вираженкть задишки i кашлю у поргвняннг з групою контролю (30 хворих); збыьшуеться толерантнiсть до фiзичного навантаження: тест i-з 6-хвилинною ходьбою з 389,2±77,8 м до 442,7±47,9 м тсля л^вання, в контрольнш грут: 393,2±61,1 i 418,9±53,4 (р<0,05). Застосування милдронату не викликае побiчних ефектiв.
Summary. Mildronate usage in 58 patients with chronic obstructive pulmonary disease (COPD) II stage (moderately-severe) on a background of traditional therapy decreases expressivness of dyspnea and cough as compared to a control group (30 patients). Tolerance to physical load: 6-minute walk test: from 389,±77,8 m to 442,7±47,9 m after the treatment, in a control group: 393,2±61,1 and 418,9±53,4 (р<0,05). Mildronate usage does not cause side effect.
Хроническая обструктивная болезнь легких (ХОБЛ) - одна из важнейших причин нарушения здоровья и смертности по всему миру. По данным ВОЗ, ХОБЛ является четвертой причиной смертности в мире [18], и предсказывается, что в ближайшие десятилетия будет наблюдаться увеличение ее распространенности и летального исхода [12].
По определению GOLD (Глобальная инициатива по борьбе с ХОБЛ), «ХОБЛ - заболевание, характеризующееся ограничением скорости воздушного потока, которое обратимо не полностью. Ограничение скорости воздушного потока является прогрессирующим и связано с патологическим воспалительным ответом легких на патогенные частицы
