CC BY
17
pregnant women with premature rupture of the membranes, the signs of congenital infection were twice as likely to be observed.
Conclusions. 1. The frequency of detecting the culture of p-hemolytic streptococcus in pregnant women with premature rupture of membranes in preterm pregnancy is several times greater than that in the population. 2. The prevalence of manifestations of congenital infections in preterm infants from the breeder with premature rupture of the membranes requires a review of relevant clinical protocols for the administration of such pregnant women, taking into account the global experience of intrapartum antibiotic prophylaxis.
Key words: p-hemolytic streptococcus group B, premature rupture of membranes in preterm pregnancy.
Рецензент - проф. Лобань Г. А. Стаття надшшла 05.05.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-2-144-293-297 УДК 579.61:616-078
Костиря О. В., Голодок Л. П., Скляр Т. В.
ОСОБЛИВОСТ1 СКЛАДУ УМОВНО-ПАТОГЕННО1' М1КРОФЛОРИ УРОГЕНПАЛЬНОГО ТРАКТУ ПРИ ДИСБ1ОТИЧНИХ ПОРУШЕННЯХ Дншровський нацюнальний ушверситет 1мен1 Олеся Гончара (м. Дншро)
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Виконана робота е частиною на-уково-дослщноТ роботи, що проводиться на кафедр1 мшробюлопТ, вiрусолоriТ та бютехнолопТ Днтровсько-го нацiональноrо ушверситету iменi Олеся Гончара в рамках теми № ФБЕМ-89-17.
Вступ. Останшм часом вiдмiчають рiзке шдвищен-ня рiвня дисбiотичних захворювань жiночих статевих шляхiв. Змiна еколоriчноrо стану навколишнього се-редовища, перенесенi шфекцм та хрошчш захворю-вання, нерацiональне харчування, застосування анти-бiотикiв, зниження iмунiтету можуть пошкоджувати захиснi механiзми оргашзму, тому мiсце нормальноТ мiкрофлори можуть займати умовно-патогенш чи патогены мiкроорrанiзми. Такий стан екосистеми вважа-ють дисбiотичним.
Провiдне мiсце в шфекцшнш патолопТ репродук-тивноТ системи жiнок посiдають запальнi процеси, викликаш умовно-патоrенною мiкрофлорою. Частота бактерiальних шфекцм сечо-статевоТ системи жiнок сяrае 80% серед патолопчних станiв репродуктивноrо тракту жшок.
Мiкрофлора жiночоrо уроrенiтальноrо тракту (УГТ) представлена великою рiзноманiтнiстю мтрооргашз-мiв. Вона пiдроздiляеться на облкатну, факультативну i транзиторну. Обов'язково до ТТ складу мають входити облirатнi мiкроорrанiзми, якi перешкоджають розви-тковi потрапивших до пiхви патоrенних мiкробiв та здатнi забезпечувати колонiзацiйну резистентшсть. Представники факультативних мiкроорrанiзмiв (не-патогенних i умовно-патоrенних) можуть часто зустри чатися у здорових жiнок. За умов нормальною бюто-пу вони перебувають в rенiтальному трактi короткий час i потiм видаляться з нього [1]. До неТ належить Lactobacillus spp., Peptostreptococcus spp., Eubacterium spp., Veilonela spp., Prevotella spp., Mobiluncus spp.
Факультативна мтрофлора характеризуеться умовною патоrеннiстю i в нормi також зустрiчаеться у деяких жшок. До неТ вщносять: Streptococcus spp., Enterococcus spp., Staphylococcus spp., G. vaginalis, Ureaplasma spp.
Основу мтрофлори шхви складають палички До-дерлейна (лактобактерГТ), як нормалiзують серед-овище. Вiдомо, що протекая i реrуляцiя мтробюце-нозу шхви вщбуваеться за допомогою фшогенетично сформованим механiзмам локальноrо неадаптивноrо iмунiтету за участю Lactobacillus spp. Лактобактерп,
якi продукують Н2О2 забезпечують колошзацшну резистентшсть статевот тракту i перешкоджають над-лишковому заселенню вапнальнот бiотопу рiзними умовно-патогенними бактерiями. Lactobacillus spp. продукують молочну та iншi оргашчш кислоти, тим самим шдтримуючи оптимальний для Тх жипе^яль-ност рiвень рН - 3,8-4,5. Властивост Lactobacillus spp. секретувати антимiкробнi сполуки (бактерицини i бак-терициноподiбнi речовини) - забезпечуе приrнiчення росту транзиторних бактерш [2].
Кiлькiсть лактобактерiй залежить вщ гормональноТ регуляцп i може змшюватися протягом життя. У пери од менопаузи рiвень естроrенiв у гениальному тракт1 суттево знижуеться, вщповщно, рiвень rлiкоrену змен-шуеться також. У цей перюд рН вапнального тракту стае нейтральним i кшьмсть нормальноТ мiкрофлори зменшуеться.
Дисбаланс бюти УГТ жiнок являе собою порушен-ня кiлькiсних i якiсних взаемин резидентних мтроор-rанiзмiв (сапрофiтних i умовно-патогенних), якi насе-ляють сечостатеву систему в нормi.
Розвиток дисбалансу мтрофлори урогештально-го тракту може супроводжуватися рiзними змiнами, ступiнь вираженосп яких варiюе вiд безсимптомноrо носшства до виражених клiнiчних проявiв. Тривале перебування збуднишв в певних вщдшах сечостате-воТ системи може призводити до шфтування орrанiв i систем жшки, та здiйснювати прямий вплив на Тх репродуктивну функцiю i здоров'я заrалом. Це може призводити до переривання ваптносп, передчасних полопв та внутрiшньоутробному iнфiкуваннi плоду, шсляполотвим ускладненням у матерi.
Ця проблема набувае актуальности ще i з отяду на те, що не до кшця з'ясованi всi мехашзми розвитку дисбiотичних станiв, вiдсутнi ч™ критери дiаrности-ки, складно п^брати дiеву терапiю через антибюти-корезистентшсть збудникiв. Але метод полiмеразноТ ланцютво'Т реакцп (ПЛР) у реальному час дозволяе виявити збудникiв нaвiть за низькоТ концентраций дiа-rностувaти дисбютичш порушення на рaннiх етапах, коли ще можливо зaпобirти подальшому розвитку складних пaтолоriчних стaнiв. Вiн дозволяе у короткий термш оцiнити яккно-ктьшсний вмiст пiхвовоrо бю-ценозу, провести етюлопчну дiarностику захворювань УГТ, контролювати якiсть бiопроби, ефективнiсть тера-пп [3,4].
Мета дослщження - дослщити склад мтрофлори УГТ в HopMi при дисбютичних порушеннях у жiнок pi3-них вiкових категорiй.
Об'ект i методи дослiджень. У даному дослщжен-нi було проведено аналiз стввщношення нормально!' та умовно-патогенно''' аеробно''' та анаеробно''' мтро-флори урогенiтального тракту жшок у нормi та при дисбютичних порушеннях.
Для проведення дослщження та щентифтацп Mi-кроорганiзмiв був застосований метод ПЛР. Це дозволило за короткий термш об'ективно i точно оцiнити систему бюценозу пiхви шляхом ктьшсно''' i яшсно! оцiнки рiзних груп мiкроорганiзмiв i виявлення ств-вiдношення мiж ними.
Для цього у жшок втом вiд 20 до 71 року були ви дiбранi зразки з тхви та цервiкального каналу. При цьому був застосований метод полiмеразноl ланцю-гово' реакцй в реальному чаа. Залежно вiд вiку дост-джуваних жiнок було подiлено на 4 групи: I - вщ 20 до 30 рошв, II - жшки вiком вiд 30 до 40 рошв, III - вщ 40 до 50 рошв та IV вiкова група - вщ 50 до 71 року.
Результати дослщжень та ix обговорення. Методом полiмеразноl ланцюгово' реакцй' в режимi реального часу було дослщжено склад мiкрофлори УГТ 90 жшок рiзних вiкових категорш, якi звернулись до Лiкувально-дiагностичного центру медично' академп (м. Днiпро) (рис. 1).
За результатами дослщження було встановлено, що серед 90 пациенток у 40 (44,4%) був виявлений нор-моценоз (рис. 1).
На першому етапi нами було дослщжено видовий склад мiкрофлори УГТ у жшок рiзних вiкових категорiй при нормоценозк
На рисунку 2 представлено мльмсть мтрооргаыз-мiв в нормЬ яка становить 106— 1010 КУО/мл i склада-
■ Нормоценоз ■ Дисбютичш порушення
Рис. 1. Частота (%) виявлення дисбiотичних порушень серед дослщжених жiнок.
еться з pi3HOMaHh^x видiв. Факультативно-анаеробн1 бактерй складають 103—105 КУО/мл, а aHaepo6Hi -105—106 КУО/мл. При цьому кiлькiсть aHaepo6iB ств-вiдноситься до кiлькостi aepo6iB як 10:1.
Серед ycix дослщжуваних груп жiнок, piBeHb нормально'' мтрофлори знаходиться в оптимумi у жшок вiд 20 до 40 рошв. Кiлькiсть Lactobacillus spp. сягае 107 КУО/мл, рiвень факультативно-анаеробних бактерш Staphylococcus spp,. G. vaginalis, Ureaplasma spp. не перевищуе 104 КУО/мл, кшьшсть облiгатних анаеро-6iB Peptostreptococcus spp., Veillonella spp., Mobiluncus spp., Prevotella spp. складала 103 КУО/мл. Такий результат пояснюеться наявнютю механiзмiв, якi забез-печують сталють мiкробiоценозу УГТ жiнок. До них вщносяться сталiсть гормонального фону та рiвня рН середовища.
У перюд менопаузи рiвень Lactobacillus spp. знижуеться до 105 КУО/мл i починають па-нувати облiгатно-аеробнi бактерй' - Veilonela spp., Peptostreptococcus spp., Prevotella spp. У жшок втом 50-70 рошв кiлькiсть лактобак-терiй складае 104 КУО/мл, а рiвень обл^атно-анаеробних i факультативних мiкроорганiзмiв становить 103-104 КУО/мл.
У свою чергу, змiни в складi нормально'' урогенп-ально''' мiкрофлори спричиняють зни-ження колоызацшно''' резистентностi i вщпо-вiдно зниженню функцюнально''' активност1 захисних бар'ерiв оргаызму у вiдношеннi до умовно-патогенних мiкроорганiзмiв.
За результатами проведених дослiджень було виявлено, що 50 (55,6%) iз 90 обстежених мають рiзнi дисбютичы порушення (рис. 1).
Серед рiзних дисбiотичних порушень бактерiаль-ний вапноз мае найширше розповсюдження i складае 38% вщ загально''' кiлькостi дисбютичних захворювань. У свою чергу аеробний вапыт зустрiчаеться у 20% ви-падкiв, кандидоз - 10%, асощацп БВ i кандидозу та БВ i аеробного вагiнiту - по 8%. На ^i дисбiотичнi порушення припадае близько 16% (рис. 3).
Нашi дан спiвпадають з дослщженнями iнших авторiв - C.S. Bradshaw et а1. (1989), який виявив БВ у 38,1% жшок [5], C. Taner дiагностував БВ у 62% жшок [6]. За даними Наукового центру АГиП РАМН, БВ ви-являеться у 24% майже здорових неваптних жшок [7].
Нами був проведений аналiз мтрофлори пiхви при бактерiальному вагiнозi i нормоценозi (рис. 4).
Бактерiальний вапноз супроводжуеться надзви-чайно високою концентращею облiгатно та факультативно анаеробних умовно-патогенних мтроор-ганiзмiв в поеднанн з рiзким зниженням кiлькостi молочнокислих бактерш. Вщбуваеться елiмiнацiя лак-тобацил, яка супроводжуеться колоыза^ею пiхви обл^атними анаеробами (Prevotella/Porphyromonas
Рис. 3. Частота виявлення рiзних дисбiотичних порушень (%) УГТ у жiнок.
10000000 1000000 100000 10000 1000 100 10 1
т
г
1ГТТ
IUI I I II
I I II
20-30 30-40 40-50 50-70
I Lactobacillus spp. I Enterobacterium i Streptococcus spp. I Staphylococcus spp. I Gardner./Prevotella i Veilonela l Mobilunsus spp. I Peptostreptococcus spp. I Atopobium vag. I Mycoplasma hominis I Mycoplasma genitalium i Ureaplasma spp. I Candida sp.
Рис. 2. Мшрофлора УГТ жшок рiзних вшових категорш при нормоценозк
Рис. 4. Порiвняльний аналiз мiкрофлори УГТ жiнок при БВ та нормоценозк
spp., Peptostreptococcus spp., Mobiluncus spp.) та G. vaginalis (рис. 4). Нами було дослщжено, що при бак-терiaльному BariH03i загальна мльмсть лактобактерш знижуеться до 30% вщ загального числа мтрооргаыз-MiB, що корелюе з дослiдженнями G.B. Hill (1993) [8]. Так при БВ стввщношення aнaеробiв до aеробiв скла-дае до 100:1.
Але при цьому зниження кислотносп гнхви i низька конu1ентрau1iя лактобацил провоку-еться не одним патогенним мтрооргашзмом, а сукупнiстю декiлькох мiкрооргaнiзмiв, тому бaктерiaльний вaгiноз вважають полiмiкроб-ним захворюванням. Вона е нaйвiдомiшим представником асощацш мiкрооргaнiзмiв, якi викликають бaктерiaльний вaгiноз. Окрiм того, що вона визначае головну симптоматику БВ, може складати вщ 5% до 25% бaктерiaль-но'| флори у кл^чно здорових жiнок у ктькос-т до 105 КУО/мл. У нашому дослiдженнi було показано, що при бaктерiaльному вaгiнозi li кшьшсть може зростати на 30-50%.
KpiM G. vaginalis у видтеннях УГТ мо-жуть бути нaявнi: Peptostreptococcus species, Prevotella spp., Mobiluncus spp., Veilonela. Недавно цей список доповнився: Atopobium vaginae, Mycoplasma genitalium, нещентифтованими видами
На рисунку 4 представлено, що при БВ спостер^аеться зменшення ктькос-Ti Lactobacillus spp. вщ 108 до 105 КУО/мл. Представники родiв Gardnerella vaginallis, Prevotella, Veilonella spp., Mobilunsus spp., Peptostreptococcus spp., Atopobium vaginallis мали тенденцию до збтьшення ix кiлькостi вiд 103-104 до 106-107 КУО/мл.
Для бтьш детального аналiзу БВ, залеж-но вщ вiку пацiенток було подтено на групи (рис. 5).
Нами було виявлено, що бактерiальний ва-гiноз частiше зустрiчаеться у па^енток репродуктивного вiку. У жЫок дано! втово! категорп Gardnerella vaginallis, Atopobium vaginallis, Veilonella spp. видтяються на 15-20% у бтьших концентращях порiвняно з iншими вiковими групами. Така пошире-нiсть збудникiв може бути пов'язана з тим, що у жЫок репродуктивного вту вщбуваються змiни мiкрофлори УГТ, пов'язанi з ваптшстю, пологами, частою змiною
Рис. 6. Частота видГлення БВ в поеднанн з iншими збудниками.
Clostridium [9,10].
При БВ формуються рiзнi полiмiкробнi асощацп, як\ можуть довгий час ¡снувати у вапнально-му середовиш^ завдяки утворенню бiоплiвок. Вщомо, що культури, якi входять до складу бiоплiвок мають в 5 рaзiв меншу чутливiсть до дм високих концентрaцiй Н2О2 i в 4-8 рaзiв - до дм молочно'' кислоти. На G. vaginalis припадае 60-95% вщ загально''' маси бюптвки та видом A. vaginae, який складае 1-40% бюптвки, вщ-повiдно. Мiж даними мiкрооргaнiзмaми кнуе синергiзм i той факт, що A. vaginae дуже рщко видшяеться у вiдсутностi G. vaginalis (рис. 4) [5].
Рис. 5. Склад мшрофлори УГТ жшок рiзних вшових груп при бактерiальному вагiнозi.
сексуальних пaртнерiв.
Пiд термiном БВ розумють також комплекс па-тологiчних змЫ середовища пiхви, якi обумовлен1 анаеробними неспорогенними мтрооргаызмами, можливо, полiмiкробноí етюлогп. При цьому лактоф-лора частково зaмiнюеться на полiмiкробнi aсоцiaцií [11,12,13].
На рисунку 6 представлено, що класичний бакте-рiaльний вaгiноз, викликаний одним збудником - G. vaginalis, зуорчаеться лише у 26% випадшв. У 21% па^енток БВ поеднувався з урогештальним кандидо-зом. У Ыших 53% пaцiенток БВ виявляеться у комплек-сi з мто- та уреаплазмами, дрiжджеподiбними грибами роду Candida, факультативно-анаеробними та аеробними умовно-патогенними мтрооргаызмами). Дан нашого дослщження корелюють з даними £.В. НаумкЫа та Н.В. Рудакова, якi вщ^чають видiлення
■ Аеробнний BariHiT
■ Норллоценоз
Рис. 7. КГльшсж показники мiкрофлори в нормi та при аеробному вапнт.
Рис. 8. Частота виявлення грибiв роду Candida spp. у рiзних вшових категорiй.
моношфекци у 20% випадкiв, а порушення, виклика-н асоцiацiями 2-3 збудникiв - у майже 35% випадкiв [14].
Наступним етапом було дослiдження аеробного вапшту (АВ). Це поняття включае в себе запальн про-цеси в статевих шляхах жшок, якi виникають в резуль-татi збiльшення кшькосп i розширення спектру умов-но-патогенних аеробних бактерш, якi колонiзують слизовi оболонки зовнiшнiх статевих органiв [15].
При виникненн АВ певну роль в^грае стан макро-органiзму. Як зазначае В.Н. Серов, до факторiв ризику часлше вiдносять: загальнi шфекцшш захворювання, алiментарний фактор, порушення обмшу речовин, хронiчнi стресовi ситуаци, вплив деяких лтарських препаратiв [16].
1з обстежених пацiенток з дисбiотичними пору-шеннями, аеробний вагiнiт складае 20% (рис. 3).
На рисунку 7 представлено, що при аеробному вап-нiтi спостерiгаеться зменшення Lactobacillus spp. вщ 108 до 106 КУО/мл. Представники родiв Enterobacteriaceae spp., Streptococcus spp., Staphylococcus spp. зросли вщ
103 до 105 КУО/мл. При цьому кiлькiсть iнших умов-но-патогенних мтрооргашз1^в майже не змiнилась i залишилась на рiвнi 103-104 КУО/мл. Даш результати можна пояснити тим, що при зниженн нормально'' мтрофлори (лактобактерш), збiльшуеться кiлькiсть умовно-патогенних аеробних комв.
Окремо також видiляються дисбюзи, якi були ви-кликанi дрiжджеподiбними грибками роду Candida spp. Вони е частиною нормально' мтрофлори та можуть бути присутшми у жшок у ктькосл до
104 КУО/мл.
Нами було дослiджено частоту виявлення грибкiв роду Candida spp. у жшок рiзного вiку (рис. 8).
На рисунку 8 представлено, що серед жшок у вщ 20-40 ромв дрiжджеподiбнi гриби виявляються у 1320% випадкiв, тодi як у пациенток пiсля 40 ромв Candida spp. виявляеться у 40% випадшв. Це обумовлено тим, що шд дiею деяких факторiв (частково естрогенiв) спе-цифiчнi адгезини гриба та комплементарн Ум рецеп-тори ештелюци^в пiхви активуються, в результат чого гриби роду Candida spp. починають розмножуватися у великш ктькосл та проявляють сво' патогеннi влас-тивостi [17].
Висновки
1. За результатами обстеження 90 пащенток було встановлено, що у 40 (44,4%) був виявлений нормоце-ноз та у 50 (55,6%) рiзнi дисбютичш порушення.
2. З'ясовано, що частота виявлення бактерiально-го вагшозу становить 38% порiвняно з iншими дис-бiозами. При дослiдженнi БВ встановлено, що кла-сичний БВ складае 26%, БВ в поеднанн з грибками роду Candida - 21%, асощацп БВ з шшими збудника-ми - 53%. Кiлькiсть Lactobacillus spp. змшилась вiд 108 до 105 КУО/мл. Представники родiв Gardnerella vaginallis, Prevotella, Veilonella spp., Mobilunsus spp., Peptostreptococcus spp., Atopobium vaginallis мали тен-денщю до збтьшення 'х кiлькостi вiд 103-104 до 106-107 КУО/мл. Встановлено, що при БВ переважае, в першу чергу, G. vaginalis.
3. При аеробному вапнт спостер^аеться зменшення Lactobacillus spp. вщ 108 до 106 КУО/мл. Представники родiв Enterobacteriaceae spp., Streptococcus spp., Staphylococcus spp. зросли вщ 103 до 105 КУО/мл. При цьому кiлькiсть шших умовно-патогенних мтро-органiзмiв майже не змшилась i залишилась на рiвнi 103-104 КУО/мл.
4. Було встановлено, що серед жшок у вщ 40-55 ромв при дисбiотичних порушеннях дрiжджеподiбнi гриби виявляються на 20% часлше, нiж у жiнок репродуктивного вту i складають 40% випадмв.
Перспективи подальших досл1джень. Отриман експериментальнi данi представляють практичний iнтерес, оскiльки вони можуть бути використан для подальшого аналiзу спiввiдношення аеробних i анае-робних мiкроорганiзмiв урогештального тракту жiнок та розробки засобiв для профiлактики та лiкування дисбiозiв УГТ жiнок.
flrrepaTypa
1. Korshunov NM, Volodin NN, Efimov BA, Sarkisov SE. Mikroekologiya vlagalischa. Korrektsiya mikrofloryi pri vaginalnyih disbakteriozah. Moskva: VUNMTs MZ RF; 1999. 80 s. [in Russian].
2. Mavzyutov AR, Bondarenko KR, Bondarenko VM. Bakterialnyiy vaginoz: etiopato-geneticheskie aspektyi. Zhurn. mikrobiol. 2007;6:3-100. [in Russian].
3. Sinchihin SP, Chernikina OG, Maniev OB. Sovremennyie aspektyi bakterialnogo vaginoza. Akusherstvo i ginekologiya. 2013;8:19-24. [in Russian].
4. Khosravi AR, Eslami AR, Shokri H, Kashanian M. Zataria multiflora cream for the treatment of acute vaginal candidiasis. Int J Gynaecol Obstet. 2008;7(5):75-80.
5. Bradshaw CS, Tabrizi SN, Fairley CK. Theassociation of Atopobium vaginae and Gardnerella vaginalis with bacterial vaginosis and recurrence after oral metronidazole therapy. J. Infect. Dis. 2006;194(6):828-36.
6. Taner C. Vaginitis and treatment (abstract 93.005). 8th International Congress of Infectious Diseases. Boston (USA); 1998. p. 34.
7. Ankirskaya AC. Bakterialnyiy vaginoz: kriterii patologii, diagnostika i lechenie. Rossiyskiy meditsinskiy zhurnal. 1997;4:248. [in Russian].
8. Hill GB. The microbiology of bacterial vaginosis. Am. J. Obstet. Gynecol. 1993;169:450-4.
9. Kocherovets VI, Bunyatyan ND. Normalnaya mikroflora zhenskih mochepolovyih putey i preparatyi dlya eyo korrektsii. Moskva: Izdatelskiy dom «AKTEON»; 2011. 72 s. [in Russian].
10. Tihomirov AL, Oleynik ChG, Sarsaniya SI. Bakterialnyiy vaginoz - sovremennyie predstavleniya, kompleksnoe lechenie: metodicheskie rekomendatsii dlya vrachey akusherov-ginekologov. Moskva; 2005. 26 s. [in Russian].
11. Bayramova GR. Bakterialnyiy vaginoz. Poliklinicheskaya ginekologiya. Moskva: MEDpress-inform; 2004. s. 126-35. [in Russian].
12. Loeffelholz MJ, Lewinski CA, Silver SR, Purohit AP, Herman SA, Buonagurio DA, et al. Detection of Chlamydia trachomatis in endocervical specimens by polymerase chain reaction. J. Clin. Microbiol. 2009;30:2847-51.
13. Lin JSL. Human mycoplasma linfections serologic observations. Rev. Infect. Dis. 2009;7:216.
14. Naumkina EV, Rudakov NV, Pahalkova EV. Sostoyanie mikrobiotsenoza vlagalischa pri urogenitalnyih infektsiyah, vyizvannyih uslovnopatogennyimi vozbuditelyami. Omskiy nauchnyiy vestnik. 2008;1:37-40. [in Russian].
15. Gerasimova NM. Osobennosti diagnostiki aerobnogo vaginita. Sibirskiy zhurnal dermatologii i venerologii. 2004;5:74-8. [in Russian].
16. Serov VN. Infektsionnaya patologiya vlagalischa. RMZh. Mat i ditya. 2005;1(13):39-41. [in Russian].
17. Demirezen S. Bacterial vaginitis: general overview. Mikrobiyol. Bul. 2003;37(1):99-104.
ОСОБЛИВОСТ1 СКЛАДУ УМОВНО-ПАТОГЕННО1 М1КРОФЛОРИ УРОГЕН1ТАЛЬНОГО ТРАКТУ ПРИ ДИСБ1О-ТИЧНИХ ПОРУШЕННЯХ
Костиря О. В., Голодок Л. П., Скляр Т. В.
Резюме. Видтено та щентифтовано збуднишв дисбютичних сташв урогештального тракту у 90 жшок BiKOM вщ 20 до 70 ромв у ^агностичному центрi медично'Т академп 1^ста Днiпро за допомогою методу поли меразно-ланцюговоТ' реакци. У жiнок репродуктивного вту при нормоценозi мiкробiотa представлена пере-важно лактобацилами (Lactobacillus spp.), але при дисбiотичних порушеннях мтробний склад урогешталь-ного тракту (УГТ) характеризуеться зниженням кiлькостi лактобацил i зaмiщенням Т'х умовно-патогенними анаеробними мтрооргашзмами. Тaкi порушення можуть призводити до виникнення бaктерiaльного вaгiнозу (БВ) - 38%, аеробного вапшту - 20%, кандидозу - 10%, асощацм БВ з шшими дисбiотичними порушеннями - 16%, iнших ускладнень - 16%. За порушень мiкрофлори УГТ у високих концентращях видiляються представ-ники родiв Gardnerella vaginallis, Prevotella, Veilonella spp., Mobilunsus spp., Peptostreptococcus spp., Atopobium vaginallis, Candida spp.
Ключовi слова: ПЛР в режимi реального часу, дисбюз, урогештальний тракт, репродуктивний вт.
ОСОБЕННОСТИ СОСТАВА УСЛОВНО-ПАТОГЕННОЙ МИКРОФЛОРЫ УРОГЕНИТАЛЬНОГО ТРАКТА ПРИ ДИС-БИОТИЧЕСКИХ НАРУШЕНИЯХ
Костыря А. В., Голодок Л. П., Скляр Т. В.
Резюме. Выделено и идентифицировано возбудителей дисбиотических состояний урогенитального тракта у 90 женщин возрастом от 20 до 70 лет в Диагностическом центре медицинской академии города Днепр с помощью метода полимеразной цепной реакции. У женщин репродуктивного возраста при нормоценозе микробиота представлена, в основном, лактобацилами (Lactobacillus spp.), но при дисбиотических нарушениях микробный состав урогенитального тракта (УГТ) характеризуется снижением количества лактобацил и замещением их условно-патогенными анаэробными микроорганизмами. Такие нарушения могут приводить к возникновению бактериального вагиноза (БВ) - 38%, аэробного вагинита - 20%, кандидоза - 10%, ассоциаций БВ с другими патологическими состояниями - 16%, других осложнений - 16%. При нарушениях состава микрофлоры УГТ в высоких концентрациях выделяют представителей родов Gardnerella vaginallis, Prevotella, Veilonella spp., Mobilunsus spp., Peptostreptococcus spp., Atopobium vaginallis, Candida spp.
Ключевые слова: ПЦР в режиме реального времени, дисбиоз, урогенитальный тракт, репродуктивный возраст.
PECULIARITIES OF THE CONDITIONAL PATHOGENIC MICROFLORA OF UROGENITAL TRACT IN DYSBIOTIC DISORDERS
Kostyria O. V., Golodok L. P., Skliar T. V.
Abstract. The 90 pathologists of pathogens of the urogenital tract isolated and identified in 90 women aged 20-70 years in the Diagnostic Center of the Medical Academy of the city of Dnipro using the polymerase chain reaction method. In women of reproductive age, in the normocenosis of the microbiota is predominantly lactobacilli (Lactobacillus spp.), but in dysbiotic disturbances, the microbial composition of urogenital tract (UGT) is characterized by a decrease in the amount of lactobacilli and the substitution of them by conventionally pathogenic anaerobic microorganisms. The imbalance of the UHT female biota is a violation of the quantitative and qualitative relationships of resident microorganisms (saprophytic and conditionally pathogenic) that inhabit the genitourinary system in norm. For violations of UHT microflora in high concentrations, representatives of the genera Gardnerella vaginallis, Prevotella, Veilonella spp., Mobiluns spp., Peptostreptococcus spp., Atopobium vaginallis, Candida spp. Such violations can lead to bacterial vaginosis (BV) - 38%, aerobic vaginitis - 20%, candidiasis - 10%, association of BV with other dysbiotic disorders - 16%, other complications - 16%.
We have found that bacterial vaginosis is more common in patients of reproductive age. In women of this age category, Gardnerella vaginallis, Atopobium vaginallis, Veilonella spp. are allocated at 15-20% higher concentrations than other age groups. Classical bacterial vaginosis, caused by one pathogens - G. vaginalis, occurs only in 26% of cases. In 21% of patients BV was combined with urogenital candidiasis. Other 53% of BV patients are found in combination with myco- and ureaplasma, yeast-like fungi of the genus Candida, facultative-anaerobic and aerobic opportunistic pathogens). Number of Lactobacillus spp. changed from 108 to 105 CFU/ml. Representatives of the genera Gardnerella vaginallis, Prevotella, Veilonella spp., Mobiluns spp., Peptostreptococcus spp., Atopobium vaginallis tended to increase their number from 103-104 to 106-107 CFU/ml.
In aerobic vaginitis, there is a decrease in Lactobacillus spp. from 108 to 106 CFU/ml. Representatives of the genera Enterobacteriaceae spp., Streptococcus spp., Staphylococcus spp. increased from 103 to 105 CFU/ml. At the same time, the number of other conditionally pathogenic microorganisms almost did not change and remained at 103-104 CFU/ml.
It was also found that among women aged 40-55 years with dysbiotic disturbances, yeast-like fungi of the genus Candida are 20% more likely to be found in women of reproductive age and account for 40% of cases. Key words: PCR in real time, dysbiosis, urogenital tract, child-bearing potential.
Рецензент - проф. Лобань Г. А.
Стаття надшшла 10.05.2018 року
