Загалом лiсовi насадження Полтавського ОУЛМГ мають значний ре-сурсний потенцiал, важливе економiчне, екологiчне та соцiальне значення, депонують вуглекислий газ та видiляють кисень, чим сприяють вирiшенню нагальних проблем змши клiмату та збереженню довкшля.
Л1тература
1. Биологическая продуктивность лесов Поволжья / под ред. С.Э. Вомперского. - М. : Изд-во "Наука", 1982. - 284 с.
2. Генс1рук С.А. Люи Украши / С. А. Генарук. - 3-те вид. [доопр. i розш.]. - Льв1в : Вид-во "Вища шк.", 2002. - 496 с.
3. Калинин М.И. Моделирование лесных насаждений (Биометрия и стереометрия) / М.И. Калинин. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1978. - 207 с.
4. Короткий довщник по люовому фонду Украши (за матерiалами чергового державного обл^ люв Украши станом на 01.01.96) / Держком. люового господарства Украши. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1998. - 101 с.
5. Лакида П.И. Динамика запасов углерода в лесах Украины / П.И. Лакида // Проблемы лесоведения и лесоводства : сб. науч. тр. - Гомель, 2001. - Вып. 56. - С. 86-90.
6. Моисеев Н.Н. Быть или не быть ... человечеству? / Н.Н. Моисеев. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1999. - 228 с.
7. Морозюк О.В. Бюпродуктивнють люв Черкащини та ïï динамша : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Люовпорядкування та люова таксащя" / О.В. Морозюк. - К., 2009. - 20 с.
8. Национальный отчет о кадастре парниковых газов в Украине за 2003 год. - К. : Мин-во охраны окружающей природной среды Украины. - 2005. - Т. 1. - 71 с.
9. Терехов Г.Г. Формирование, рост и биопродуктивность опытных культур ели сибирской на Урале. Исследование системы связей и закономерностей / Г.Г. Терехов, В.А. Усоль-цев. - Екатеринбург : УрО РАН, 2008. - 214 с.
10. FAO Global Forest Resource Assessment 2000, Main Report. - FAO Forestry Paper 140. - Rome (2001).
11. Fowler A. Earth observation for sustainable development: using space-based technology for monitoring Canada's forests / Fowler A., Low K., Stone J. // Information Forestry. April 2002. Canadian Forest Service. Pacific Forestry Centre. - Victoria; British Columbia. - P. 6-7.
12. Lakida P. Estimation of Forests Phitomass for Selected Countries of the Former European USSR/ P. Lakida, S. Nilson, A. Shvidenko // Biomass and bioenergy. - 1996. - Vol. 11. - N5. - Р. 371-382.
УДК 502.74:591.5 1нж. T.I. Харачко1 - НЛТУ Украти, м. Льв^в
ОСОБЛИВОСТ1 ШТУЧНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКО1 У РАВА-РУСЬКО-РАДЕХ1ВСЬКО-БРОД1ВСЬКОМУ Л1СОКУЛЬТУРНОМУ РАЙОН1
Представлено результати дослщження продуктивносп та саштарного стану ялини европейсько'1 у штучних люових насаджень Рава-Русько-Радехiвсько-Бродiв-ського люокультурного району Малополюького люокультурного округу. Встановле-но, що рекогносцирувальне обстеження люових культур ялини европейсько'1 дало змогу виявити та дослщити низку насаджень старшого вшу, що вщзначаються задо-вшьним саштарним станом; лiсовi культури ялини европейсько'1 поширеш у трьох найпоширешших типах люорослинних умов: суборах, сугрудах та грудах; зменшен-ня частки ялини у складi люових культура до 4-5 одиниць позитивно впливае на пок-ращення саштарного стану дослщжувано! породи.
Ключов1 слова: ялина европейська, Мале Полюся, продуктившсть, саштарний стан, тип люу.
1 Наук. кер1вник: проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Eng. T.I. Kharachko - NUFWT of Ukraine, L'viv
Features of artificial forest planting of Norway Spruce in Rava-Rusko-Radekhivsko-Brodivskiy silva culture district
The results of researches are presented the productivity and sanitary state Norway Spruce in the artificial forest planting of Rava-Rusko-Radekhivsko-Brodivskiy forest culture district of the Malopoliskiy forest culture district. It is set that the reconnaissance inspection of forest cultures of fir-tree European enabled to discover and probe the row of planting of senior age, which are marked the satisfactory sanitary state; the forest cultures of fir-tree European are widespread in three most widespread types of forest plants terms: subors, sugrudes and grudes; diminishing of part of fir-tree in composition forest culture to 4-5 units positively influence on the improvement of the sanitary state of the probed breed.
Keywords: Norway Spruce, Male Polissya, productivity, sanitary state, type of the forest.
Територда Малого Полюся зпдно з люокультурним районуванням За-хщного Люостепу Укра!ни [3] вщносять до Малополюького люокультурного округу, в якому видшено чотири люокультурш райони. Рава-Русько-Раде-хiвсько-Бродiвський люокультурний район займае основну частину Малого Полюся - 56 % плошд округу. Середньозважений таксацшний склад наса-джень району вщзначаеться значною перевагою сосни, невисокою часткою дуба, вшьхи та берези. Основна площа ялинниюв району зосереджена у груш вшу - молодняки (196 га), дещо менша в середньовжових насадженнях (52 га) та лише 9 га у пристигаючих насадженнях [3].
У межах люокультурного району основними люокористувачами е ДП "Рава-Руське ЛГ", ДП "Жовювське ЛГ", ДП "Буське ЛГ", ДП мРадехiвське ЛМГ", ДП "Бродiвське ЛГ", Жовювське ДлГП, Радехiвське ДЛГП, Буське ДЛГП, Кам'янка-Бузьке ДЛГП, Бродiвське ДЛГП, ДП "Кременецьке ЛГ", та Магерiвський ВЛГ.
Детально вивчали продуктивнiсть ялини европейсько! (Яв) в умовах рiвнинноl частини Укра!ни (до якого належить i Мале Полiсся) у чистих та змшаних за складом насадженнях М.А. Голубець (1958, 1959), В.О. Бузун (1968, 1970), Г.А. Порицький (1985), Ю.М. Дебринюк (1995, 2003, 2007). Внаслщок проведення цього дослщження було встановлено таке: ялина евро-пейська, зростаючи за межами свого ареалу, набувае нових бюлопчних i ль сiвничих властивостей - вирiзняеться високою конкурентоспроможнiстю та прискореним ростом у молодому вщ, ранньою кульмiнацiею приросту, швидким фiзiологiчним старiнням, пiсля чого переважно втрачае свою бюло-пчну стiйкiсть (пiсля 40-50-рiчного вiку), пошкоджуеться кореневою губкою, опеньком i випадае зi складу насаджень. Тому повну вибiрку ялини зi складу насаджень, на думку багатьох дослщниюв, доцшьно завершити у вiцi 6070 роюв пiд час здiйснення прохщного рубання. Також згаданi вище дослщ-ники вiдзначили високий рiвень рентабельнос^ вирощування ялинових насаджень та малий термiн окупностi витрат на !х створення.
Згiдно з нашими спостереженнями та лiтературними даними в умовах Рава-Русько-Радехiвсько-Бродiвського лiсокультурного району ялина евро-пейська починае всихати у вщ близько 40 рокiв, створюючи загрозу зара-ження ентомошкiдниками та грибними хворобами iнших супутнiх порщ, як у
окремому насадженш так i у навколишнiх. B^ipKOBi саттарш рубання, якi здiйснюють у таких насадженнях, сприяють пошкодженню дерев що залиша-ються пiд час звалювання та трелювання стовбуpiв ЯС. Розpiдження i зни-ження повноти деревостану вщ 0,8 i нижче провокуе розвиток коренево! губки та розвиток популяци коро!да-типографа, про що засвщчують матеpiали дослiдження [9]. Отож, поряд з ощнкою продуктивност деpевостанiв, ми ощ-нили !х санiтаpний стан, що, на наш погляд, дасть змогу виявити стшю та довговiчнi форми ялини европейсько! в умовах Малого Полiсся.
Ощнка пpодуктивностi, санiтаpного стану та довговiчностi насаджень у piзних лiсокультуpних районах, типах люорослинних умов та типах люу дасть змогу, на нашу думку, простежити характер залежност мiж цими по-казниками у межах дослщжуваного лiсокультуpного району. За типами люо-рослинних умов лiсовi культури ялини у дослщжуваному лiсокультуpному райош pозподiляються таким чином.
Свiжий cy6ip. Насадження з перевагою ЯС в цьому едатош на терито-pi! деpжлiсфонду в межах лiсокультуpного району е досить piдкiсними i займають площу лише 10 га [3]. Таю лiсовi культури ми виявили у Лешшвсь-кому л-вi ДП мБpодiвське ЛГ" (0,4 га), де вони ростуть на дернових слабо-ошдзолених супiщаних, глеюватих на водно-льодовикових шщаних вщкла-дах грунту. Склад люових культур за участю ЯС змшюеться з початкового -5,0Ял3,3С1,7Мде до 5Ял5С+Мде - у вщ 32 роки (ПД 6.Ле, табл. 1). У цьому характерному для сосни звичайно! тиш лiсу (В2-дС) ялина зростае за першим класом бонiтету, маючи стовбурний запас 85 м /га. Шдрют та шдлюок на пpобнiй дiлянцi вщсутт. Розмiщення дерев у видiлi piвномipне. Загалом по-piвнюючи ЯС з сосною звичайною та модриною европейською, варто зазна-чити, що !! дерева виглядають дещо гipше. Це ми можемо побачити i за се-редньою висотою та середшм дiаметpом породи. На сьогоднi ЯС, на вщмшу вiд модрини, яка в зв'язку з несприятливими для !! росту умовами люово! дь лянки, значно випала з насадження, ще збеpiгае свою початкову частку у його складь Хоча, на вщмшу вiд супутнiх поpiд, у не! проявляються ознаки попршення саштарного стану дерев (табл. 2), сума II та III категорш стану дерев становлять 20 % вщ загально! кiлькостi.
Виходячи з виконаного дослщження змiшаних культур ЯС у цьому тиш люу, можна вщзначити !х невисокi, поpiвняно з шшими породами, так-сацiйнi показники поряд з досить високою збережешстю (у вщ 32 pокiв) та попршенням санiтаpного стану дерев ялини европейсько!.
Вологий cy6ip. Насадження з перевагою дослщжувано! породи в цьому тиш люорослинних умов на територи держшсфонду у межах люокуль-турного району е бшьш поширеними, нiж попереднш, i займають площу 32 га [3].
Насадження дослщжувано! породи ми виявили та дослщили на терито-pi! Лешнiвського л-ва ДП "Бpодiвське ЛГ". Там лiсовi культури були створеш на дернових слабоопiдзолених сушщаних, глеюватих на водно-льодовикових пiщаних вщкладах гpунтiв.
Склад люових культур за участю ялини змшився у бiк зменшення 11 частки з початкового чистого насадження (10Ял) до насадження складом 8Ял1С1В+Дз, Г у вщ 37 рокiв (табл. 1). Це, на наш погляд, пов'язане з фор-муванням насадження у специфiчному типi лiсу (В3-дС), де всi супутнi поро-
Табл. 2. Ощнка категорий статарного стану дерев ял и ни на пробных дыянках
Оц — Густота, Запас, м3*га-1 Категори стану дерев ялини, %
за н 1) <и I ■3 шт. га1 X гт- '5 « 3 « Я V 3 § ° У, 1 >и
№ ПД 1ндеке типу л1су Склад насадження м О & м Й н 'и о ю о ^ X .2 ?2 о '5 ч (X <и и Ссрсдн? висота, 1 ялини всього насадження ялини всього насадження 1 - без озна ослаблены) и Ч ю се ч 0 с 1 III - дуже ослаблен! 2 СЙ Й Я у со 1 > Ь а С а X X >ч К О с; 1 ь X
1.Бр Сз-гсД 8Ял1С1Дз 71 I 34,8 24,2 193 233 223 280 72 14 7 3 2 2
2.Ла Сз-гсД 9Ял 1 Дз,Лп 50 Г 27,2 21,2 403 477 248 268 71 15 6 5 3 -
З.Ла С2-гсД 1()Ял+Дз+С,Г 38 1Ь 23,0 21,2 650 731 287 309 70 16 5 3 3 3
4Ла Сз-гсД 5С5Ял,Дз,Яс 62 I 25,1 22,3 320 640 176 395 76 10 8 3 2 1
5.Ле Вз-дС 8Ял1С1В+Дз,Г 37 1Ь 18,0 18,2 700 995 162 210 88 8 3 1 - -
б.Ле Вл-дС 5Ял5С+Мде 32 I 11,5 13,2 1250 1525 85,0 158 80 16 4 - - -
7.Ра Эз-гД 4С4Ял1Г1Дз 84 II 28,7 21,6 196 460 137 353 88 5 4 2 - 1
8.Ра Сз-гсД 6Ял2С1Г1Дз 84 II 30,1 21,3 197 463 149 257 75 12 7 2 3 1
9.Ра С2-гсД 6ЯлЗС1Дз 49 III 24,6 13,2 190 350 60 108 77 15 4 3 - 1
Оцшка категорш сажтарного складом насадження (ПД-З.Ла, ПД-
стану дерев ЯС показуе, 2.Ла, ПД-1 .Бр).
а н § §
^ о
ю о» о
й я 43
С р П)
3. 2 и
о и Р
е- к *
О й й
а 5
со
О
со
а
о
(Т)
К К
и 3
СП о
43 Р
Кс ^ §
П) щ
* о й 5
н ' к Зч а п> о\
I—' • н*
л а
§ а
2 я
2 н о Р 43 о
хай
н р й о 2 о и а
5 в «
2 I *
о о й
Р V! р
Й 1 й
У Я
8 я
а зя й
53 * о
р ¡3.
Я ни
? о
о
й П) № 43
а н №
£
О
й ьа
а № О
О И
о о и
а
х «
№ Н
43
О
н
П)
а а
Ьа
а
о 43 О Й а
о
и '< й- ^
а а
* $
й 2
№ Я
я й
2 а
а а.
п>
О ^ п> О •
а °
гн м
то
со Р Й О
8 «
£3
а и
я я
2 н
Ьа -
со
Р
® В
О о
со "
а
о а
3 *
О к. и 43 х о п> о
№ а а
а
р е
я й
яс §
н о
§ *
а п>
о
а
43
а
Ьа
а р
а
I
п>
а а
а а
Ьа
а а а
а
и I
а '
и -
а
2 Й
а <
Ьа .
а
Р О
то
н а н
№ № 43
О Ьа О П)
о\
И р
а О)
о н р
о О)
« а а
а а Р
Н-' • а а
« Й н а £
Р о о н- • О
1Я 1—' • о
о\ Й с
о а И • О) а а а
що в наипршому стаж знаходяться насадження чиси чи маиже чиси за
^ о о н й
э.§ § н
сорослинних умов С2 було видiлено 22 га за пашвною породою - ялина евро-пейська [3].
Для здшснення дослiдження пробнi дiлянки ми заклали в Лагодiвсько-му л-вi ДП мБродiвське ЛГ" та Радехiвському л^ ДП мРадехiвське ЛМГ". Тип грунту на пробних дшянках однаковий - дерново-слабоошдзолений суш-щаний, що е характерним для свiжоl грабово-сосново! судiброви [7], як типу лiсу, де зростають дослiджуванi насадження. За складом перша пробна дшян-ка (ПД-3.Ла) е чистим ялиновим насадженням 38^чного вiку (табл. 1). По-одинок дуб звичайний, сосна та граб тут природного походження, розмщен-ня 1х у насадженнi нерiвномiрне. За класом боштету ялини на цш пробнiй дь лянцi переважае решту порiд, хоча вони тут е типотвiрними. Це, на наш пог-ляд, пов'язане з 1х пригшченням ялиною до моменту 11 зрщження у ходi дог-лядових рубань, якими зараз частка збережуваност початково! густоти породи доведена до 10 %. Друга пробна дшянка (9.Ра) - це змiшане дубово-сосно-во-ялинове насадження у вiцi 49 роюв (табл. 1). Хоча ялина i переважае у складi люових культур (6 одиниць), та вона значно поступаеться у рост сос-нi, яка е корiнною лiсотвiрною породою. Рiзниця за висотою мiж ними стано-вить 23 %, а за дiаметром - 16 %. У зв'язку з кшькаразовим здiйсненням рiз-номанiтних рубань у насадженш та сильному його зрщженш, нам не вдалося встановити початкового складу та густоти садшня порщ на дiлянцi. Пiдлiсок на обох дшянках рщкий, а його видовий склад характерний для цього типу люорослинних умов. Пщрют, внаслiдок слабко! мiнералiзацil пiдстилки - вщ-сутнш. Санiтарний стан (табл. 2) на пробних дшянках подiбний, незважаючи на рiзницю у складi лiсових культур та вщь Також на саштарний стан впли-нули рубання рiзноl iнтенсивностi, що здiйснювали як на ПД-3.Ла, так i на ПД-9.Ра. При цьому у чистому за складом ялиновому насадженш (ПД-3.Ла) кшьюсть ослаблих та всихаючих дерев е вищою.
Отже, аналiзуючи дослiджуванi показники люових культур, можна вiдзначити, що ялина може формувати в умовах типу люорослинних умов -С2 насадження рiзноl продуктивностi та рiзноl стiйкостi, що значною мiрою залежить вiд початково1 схеми змiшування, густоти садшня та особливостей доглядiв за ними.
Вологий сугруд. В умовах цього едатопу ми заклали чотири пробш дь лянки у люових культурах рiзного вiку та рiзного породного складу. Так ПД-1.Бр було закладено у 71-рiчних культурах зi складом 8Ял1С1Дз на територи лiсових масивiв базисного лiсорозсадника ДП "Бродiвське ЛГ". ПД-2.Ла закладено у штучному насадженш 50^чного в^ Лагодiвського л-ва цього ж тд-приемства зi складом 9Ял1Дз, Лп. У цьому ж люнищш у 62^чному штучному насадженнi складу 5С5Ял, Дз, Яс було закладено ПД-4.Ла. Пробну дiлянку 8.Ра було закладено у Радехiвському л-вi ДП "Радехiвське ЛМГ". Вiк насадження на момент дослщження становив 84 роки, а його склад - 6Ял2С1Г1 Дз. Бшьша кшьюсть пробних д^нок, що були закладенi в умовах вологого сугру-ду у межах люокультурного району, пов'язана зi значним поширенням зрос-тання тут на територи держшсфонду ялини, площа люових культур яко! на територи держлiсфонду за даними дослiдження [3] становить 170 га.
Перед nopÎBMH^M характеристик деревосташв на пробних дшянках слщ згадати, що Bei вони зростають в одному типi люу, а саме у вологiй гра-бово-сосновiй судiбровi. У зв'язку з розрщженням насаджень та нерiвномiр-ним ïx розмiщенням у насадженнях, нам не вдалося встановити початкового складу та схеми змшування порiд. Щодо сучасного складу лише на ПД-4.Ла у складi вiдсутня сосна, як одна з головних типотвiрниx порщ. Граб, навпаки, присутнiй в складi лише у насадженнi, де закладалась ПД-8.Ра, а на рештi дь лянок вiн вiдсутнiй. Порiвнюючи таксацшш показники дослiджуваниx насаджень зазначимо, що за класом бонiтету, середшми дiаметром, висотою ялини та запасом стовбурноï деревини вiдзначаються лiсовi культури на ПД-2.Ла. На ПД-1.Бр, попри перевагу у склад^ ялина вщстае у ростi вщ сосни звичайноï на 3 % за висотою та на 19 % за дiаметром. Одшею з причин такого явища може бути часткова вибiрка ялини з високими таксацшними показ-никами шд час рубань у насадженнi. Схожа ситуащя i на ПД-4.Ла, хоча тут ялина не переважае у складь Вщставання вiд сосни звичайноï у ростi за висотою тут становить 6 %, а за дiаметром - 19 %. ПД-8.Ра вирiзняеться з-помiж iншиx пробних дшянок своïм вiком (84 роки).
Незважаючи на це, на пробнш дiлянцi ялина хоча й поступаеться середшми таксацшними показниками дерев перед сосною, та все ж переважае у складi насадження, яке за такого складу та у такому вщ характеризуеться до-сить значною кшьюстю дерев на одинищ плошд. Це пов'язане з наявшстю у насадженнi граба природного походження.
Здшснивши оцiнку санiтарного стану ялини у дослщжуваних насадженнях (табл. 2), можна шдсумувати, що незважаючи на вживаш люогоспо-дарськi заходи, на трьох пробних дiлянкаx (^м ПД-2.Ла) наявний 1-2 % сухостою минулих роюв. Сумуючи вщсотки у межах групи, що вiдрiзняеться за зовнiшнiми ознаками вiд здорових дерев (II i решту категорш стану), можна констатувати, що у насадженням з перевагою ялини (8-9 одиниць) частка таких дерев е бшьший, нiж у насадженнях з вмютом ялини 5-6 одиниць в скла-дi. Отже, в умовах вологого сугруду ЯС у дослщжуваних деревостанах зрос-тае за 1а, I та II класами боштету, але у зв'язку з поганим саштарним станом дерев та перюдичним здiйсненням вибiрково-санiтарниx рубань запас таких насаджень е досить низьким.
Вологий груд. У грудових умовах зростання на територи дослщжува-ного району ялина формуе незначну кшьюсть насаджень з перевагою у скла-дь А в оптимальному за багатством грунту та зволоженням тиш люу - воло-гiй грабовiй дiбровi (Б3-гД) - вона зростае у насадженнях на площд лише 2 га [3]. Таке рщюсне для люокультурного району насадження ми виявили у Раде-xiвському л-вi ДП мРадеxiвське ЛМГ", де i було закладено пробну дшянку 7.Ра (табл. 1).
Тип грунту на дшянщ дерново-ошдзолений глеюватий, пiдлiсок фор-мують xарактернi для типу лiсу чагарники: бузина чорна (Sambucus nigra L.), лщина звичайна (Corylus avellana L.) та ш. Пiдрiст на дшянщ представлений кленом явором (Acer pseudoplatanus L.) та черемхою звичайною (Padus avium Mill.). Розмщення дерев - нерiвномiрне, початкового складу, густоти та роз-мщення садивних мюць на момент створення лiсовиx культур встановити не
вдалося. Як видно з табл. 1, ялина в цьому насадженш становить 4 одинищ в складi, хоча за даними таксацшного опису мало бути 6. Вона, як i сосна зви-чайна, зростае за II класом бонiтету, хоча й вщстае вiд не! у ростi за дiамет-ром на 31 %. Загалом на вiк 84 роки деревостан характеризуемся задовшь-ним для насаджень шдприемства запасом - 353 м3/га. Дуб як корiнна порода у цьому тит лiсу переважае у рост за дiаметром ялину на 12 %.
Саштарний стан ялини в насадженш (табл. 2) задовшьний, сумарна частка дерев ялини з ознаками ослаблення та всихання е одним з найнижчих помiж решти пробних дшянок. Частка категорп ослаблих та дуже ослаблих дерев е майже однаковий, що св^ить про рiвномiрне всихання дерев у дере-востанi без ознак динамжи поширення цього процесу.
Пiдсумовуючи результати лiсiвничо-таксацiйного дослiдження насаджень ялини европейсько! як iнтродукованого виду [10] на територи Малопо-лiського люокультурного округу, можна констатувати таке: рекогносцируваль-не обстеження лiсових культур ялини европейсько! дало змогу виявити та дос-лiдити низку насаджень старшого вжу, що вiдзначаються задовiльним саштар-ним станом; лiсовi культури ялини европейсько! поширенi у трьох найпошире-нiших типах лiсорослинних умов: суборах, сугрудах та грудах; зменшення частки ялини у складi лiсових культура до 4-5 одиниць позитивно впливае на покращення саштарного стану дослщжувано! породи; максимальна продук-тивнiсть дослщжених нами лiсових культур iз вмютом ялини европейсько! в умовах суборiв становить 210 м /га (37 р., 8Ял1С1В+Дз, Г), у сугрудах -395 м3/га (б2 р., 5С5Ял, Дз, Яс) i у грудах - 353 м3/га (84 роки, 4С4Ял1Г1 Дз).
Лггература
1. Голубец М.А. Використання ялини звичайно! для пщвищення продуктивностi лiсiв р1внинно! частини захiдних областей УРСР // Вюник сшьськогосподарсько! науки. - К., 1958. № 4. - С. 51-56.
2. Голубец М.А. Ель в культурах равнинной части западных областей УССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук. - Харьков : Изд-во ХСХИ, 1959. - 15 с.
3. Дебринюк Ю.М. Люокультурне районування Захщного Люостепу Укра!ни. - Львiв : Вид-во "Камула", 2003. - 283 с.
4. Дебринюк Ю.М. Плантацшш лiсовi культури в Захщному Люостепу Укра!ни: кон-цепцiя, методология, ресурсний потенцiал : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук. - Львiв : Вид-во "Камула", 2007. - 40 с.
5. Дебринюк Ю.М. Щодо особливостей створення та доцшьносп вирощування ялини европейсько! за межами !i природного ареалу // Лiсовий журнал. - 1995. - № 3. - С. 8-10.
6. Дебринюк Ю.М. Ялина европейська (смерека) як високопродуктивна порода Малого Полюся // Науковий вюник УкрДЛТУ : Лiсiвницькi дослщження в Украшг EX-ií Погребня-кiвськi читання. - Львiв : УкрДЛТУ. - 2003. - Вип. 13.3. - С. 221-228.
7. Остапенко Б.Ф. Люова типология : навч. пос1бн. / Б.Ф. Остапенко, В.П. Ткач. - Хар-к!в, 2002. - 204 с.
8. Порицкий Г.А. Особенности роста еловых культур в условиях Малого Полесья Украинской ССР // Сборник научных трудов УСХА: Повышение продуктивности лесов и эффективности защитного лесоразведения. - К. : Изд-во УСХА, 1985. - С. 93-98.
9. Слободян П.Я. Лю1вничо-еколопчш особливост формування осередюв всихання Picea abies (L.) Karsten в Скол1вських Бескидах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук. - Льв1в, 2003. - 20 с.
10. Харачко Т.1. 1нтродукщя ялини европейсько! (Picea аbies (L.) Karst.) у люов1 насадження Малого Полюся / T.I. Харачко, М.М. Гузь // Науковий вюник НАУ : Люов1 культури. -К. : Вид-во НАУ. - 2004. - Вип. 70. - С. 311-313._