CC BY
29
Науковий вкппк НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.12
Лiтература
1. Голубев В Н. Состояние ценопопуляций редких, исчезающих и эндемичных видов растений в Горном Крыму и их охрана / В.Н. Голубев, Т.В. Русина. - Ялта, 1987. - 207 с.
2. Горошко М.П. Бюметрш : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. - Львгв : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
3. Дидух ЯП. Растительный покров горного Крыма (структура, динамика, эволюция и охрана) / ЯП. Дидух. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 256 с.
4. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества / под общ. ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 216 с.
5. Критерии и категории Красного списка МСОП: Версия 3.1. - Швейцария, Гланд : Изд-во МСОП, 2001. - 48 с.
6. Поляков А.Ф. Леса Крыма (прошлое, настоящее, будущее) / А.Ф. Поляков, Н.Н. Агапо-нов, Е.И. Савич, О.И. Левчук, Ю.В. Плугатарь. - Симферополь : Изд-во Крым Полиграф Бумага, 2003. - 144 с.
7. Природно-заповадний фонд Украши загальнодержавного значення : доввдник. - К., 1999. - 240 с.
8. Парнжоза 1.Ю. Раритетна флора / 1.Ю. Парнжоза, М.С. Шевченко, Д.М. 1ноземцева та ш. - К. : Вид-во Кшв. екол.-культ. центр, 2008. - 132 с.
9. Гриник П.1. Стародавш дерева Украши: реестр-довщник / П.1. Гриник, М.П. Стеценко, С.Л. Шнайдер та ш. - К. : Вид-во "Логос", 2010. - 143 с.
10. Червона книга Украши. Рослинний свгг / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Вид-во "Глобалкон-салтинг", 2009. - 900 с.
11. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Ялтинский горнолесной государственный заповедник (Ботанико-ге-ографический очерк) / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Я.П. Дидух. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 184 с.
12. Raunkiœr Ch. Types biologiques pour la géographie botanique / Ch. Raunkiœr // Forhandlin-ger Kongelige Danske Videnskabernes Selskabs. - 1905. - T. 5. - Рр. 347-437.
Делеган И.И., Астафьева В.Е., Сахно Т.М. Лесоводственно-экологи-ческие особенности краснокнижных видов фанеро- и хамефитов в Ялтинском горно-лесном природном заповеднике
На основе обобщения литературных данных, рекогносцировочных обследований, результатов полевых исследований и замеров выяснен видовой состав, распространение краснокнижных видов фанерофитов и хамефитов, описаны их биологические и ле-соводственно-экологические особенности, определены биометрические характеристики деревьев отдельных видов.
Ключевые слова: краснокнижные виды, фанерофиты, хемофиты.
Delegan I.I., Astafeva V.E., Sahno T.M. Silvicultural and ecological characteristics of Red kinds of phanero- and hamefitov the Yalta mountain-forest nature reserve
According to the analysis of published data, reconnaissance surveys, the results of field studies and measurements have found the species composition, distribution of red-listed species and fanerofitov, hamefitov, described their biological and silvicultural and ecological characteristics, identified the biometric characteristics of individual tree species.
Keywords: endangered species, fanerofity, hemofity.
УДК581.6:631.541.32 Астр. В.М. Гаврилюк; проф. М.М. Гузь, д-р с.-г. наук асист. М.М. Лковий, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ЩЕПЛЕННЯ МОРФОЛОГ1ЧНИХ ФОРМ МОДРИНИ еВРОПЕЙСЬКО'1
Подано класифшащю за окремими морфолопчними ознаками найбшьш цшних та поширених у садово-парковому господарствi та озелененш форм модрини европейсь-ко!. Наведено характеристику застосованих способiв щеплення, встановлено оптималь-ш перюди заготiвлi живщв, щеплення та шдщепно-прищепний матерiал. Проведено ек-
спеpиментaльнi дослщження з гетеровегетативного розмноження Larix decidua Mill. форми 'Pendula' та 'Pyramidalis' двома найбшьш придатними способами щеплення. Уза-гальнено, пpоaнaлiзовaно та наведено отримаш результати.
Ключов1 слова: модрина европейська, моpфологiчнa форма, щеплення, прищепа, шдщепа.
Модрина европейська або опадаюча (Larix decidua Mill.) - струню висо-ке дерево, висотою до 20-40 (52) м i дiaметpом 80-l00 (l60) см, iз середньо збь жистим, прямим, iнколи, у ввдземкуватш чaстинi, шaблеподiбним чи змiеподiб-ним стовбуром. Молодi дерева типово!' форми характеризуються широкотрамь дальною, гостроверх1вковою кроною, а стapi дерева формують крону непра-вильноï форми, з увмутою (притупленою) верх1вкою. При цьому основнi плки крони вiдxодять ввд стовбура пiд тупим або наближеним до прямого кутом. Пл-ки першого порядку переважно зiбpaнi у кшьця. Кр1м цього, модрина европейська може формувати вyзькоконiчнy крону з тонкими довгими звисаючими плками 2-го порядку. Хвоя у модрини евpопейськоï - темно-зеленого кольору, м'яка, плоска, з бшуватими рядками продихш.
Бaтькiвщинa модрини евpопейськоï - Альпи, Карпати i Швшчно-Мо-paвськi гори (Судети, Татри), де ïï насадження ростуть на висотах l000-2000 (навиь 2500) м н. р. м. [l, 7, S, 23]. Рiзномaнiтнiсть лiсоpослинниx та ^матич-них умов поширення модрини евpопейськоï спричинили значний полiмоpфiзм виду. У природних та штучних лiсостaнax виду виявлено низку еколопчних та морфолопчних форм i культиварш [5, б, 9, 23].
Padre J. видшив у модрини евpопейськоï у межах ареалу виду в Альпах, Судетах i Татрах чотири геогpaфiчнi раси: низинного ареалу, середшх висот, високогipнa та посухостшка раса Приморських Альп [l]. Кр1м геогpaфiчниx рас, за мiсцем локaлiзaцiï насаджень видiляють екологiчнi форми: богемська, альшйська, судецька, словацька, шотландська, карпатська, прська, долинна, ве-нецiaнськa, саксонська, татрська, польська [7, 9, 20]. Останню окpемi дослвдни-ки видаляють як гiбpид модрини евpопейськоï та модрини сибipськоï, а iншi вважають ïï окремим видом Larix polonica Racib. [4, б, l0, l3].
За формою крони, xвоï, кольором стробшв тощо для модрини евро-пейськоï умовно вид1ляють 9 тишв моpфологiчниx форм [l, 3, 7, lS].
Зa гaбiтvсом крони: колоноподiбнa ('fastigiata' Hort.), плакуча ('pendula' Rgl., 'pendulina' Rgl.), багатостовбурна ('multicaulis' Schl.), сланка ('repens' Hort., 'Varied Directions'), куляста ('Barabits', 'Cherry Valley', 'Corley', 'Globus'^ Kornik1), конyсоподiбнa ('compacta' Hort., 'conica', 'Pyramidalis') [l, 23].
Зa зaбapвленням xeoï: iз свiтло-зеленою ('Breburda' WB, 'Horstmann Recurved'), голубою ('Janous'), золотистою (_'Feldschlösschen'), свiтло-синьою ('Puli'), сpiблястою ('Himmel Broom'), жовтуватою ('Julian's Weeper'), синьо-зеленою ('Laxa') та свило-жовтою ('Varied Directions') хвоею [3, l7].
Зa зaбapвленням Mrnpocmpo6mie у природних популящях i ботaнiчниx садах виявлено таю форми модрини евpопейськоï': пурпурова (червона), роже-ва, зеленувато-бша ('Alba'), зеленувата, сipо-жовта.
Зa зaбapвленням MiKpocmpo6mie видшяють зеленувату, б1ло-зелену, сро-жовту, рожеву та червонувату форми модрини европейской
54
Зб1рник нayкoвo-технiчних праць
Науковий вкппк II.ЛТ У Украши. - 2013. - Вип. 23.12
За розм1рами шишок кнуе двi форми модрини европейсько': крупно-шишкова ('macrocarpa' Beissn., 'adenocarpa' (Borb.) Fitsch.) та ^бношишкова ('microcarpa' Beissn.).
Крш того, за формою настних лусок i шишок видшяють форми: заокруг-лена i3 втмками ('typica' Czaf.), з прямозрiзаною вершхшкою ('obtusa' Czaf.), округла; слабо-лускоподiбна.
За морфологieю настин. Для модрини европейсько! характернi округло - трикутш насiнини, довжиною 3-5 мм, свило-жовто-бурого кольору з блис-кучим крилом [3]. Крш цього, насшини можуть мати яйцеподiбну форму, довжиною 3-4 мм, з яйцеподiбно-округлим крилом, довжина якого може сягати до 18 мм та бути ^бним, свило-арим, трикутним, з прирослою крилаткою [9].
За забарвленням деревини видшяють червонодеревну та жовтодеревну морфологiчнi форми модрини европейсько!.
За комбтованими ознаками: 'Corley', 'Autumn Gold Weeping', 'Krejci', 'La-narck', 'Little Bogle', 'Minipendula', 'Multicaulis'.
Крш наведених вище, у лiтературi без описiв зазначено такi форми i культивари модрини европейсько!', що можуть мати важливе значения для озеленения та садово-паркового господарства [20-24]: var. decidua, var. rossica, 'Almrauschhutte', 'Balatka', 'Bingman', 'Cerviconis', 'Cizkov', 'Compact Gem', 'Croxby Broom', 'Curvifolia', 'Cyclone Ridge No. 1', 'Cyclone Ridge No. 2', 'Dablice', 'Dunkeld', 'Deborah Waxman', 'Elefant', 'Fredstejn', 'Georgengarten', 'Gita', 'Globosa', 'Globosa Poplze', 'Grossglockner', 'Grott', 'Horstmann Waest','Jabkenice-Pospisil', 'Kadan', 'Kadlecuv Mlyn', 'Karsten', 'Kellermanii' Hort., 'Kozin', 'Kralovstvi', 'Ksr', 'Maly', 'Marta Radek', 'Mercedes' WB SDL,, 'Nana', 'Niederthai', 'Nukmitz', 'Pecha Krivoklad', 'Pesek', 'Pine Glenn', 'Pit van Geet', 'Procumbens', 'Pruhonice', 'Pulkra-bek', 'Recan', 'Repens Fritsche', 'Roman', 'Roubicek', 'Rotzen', 'Sazava', 'Schwarzen-burg', 'Selajoch', 'Spacek', 'Srkb', 'Stoderzinken', 'Touskov', 'Vacikov', 'Viminalis', 'Virgata', 'Whorled Peace', 'Zwerg Charlier'.
Особливктю формового рiзноманiття модрини европейсько!' е ввдсут-нiсть фенологiчних форм, про що зазначають автори [5, 6, 17]. Основним способом вщтворення цiнних у декоративному вiдношеннi форм i культиварш зi збе-реженням специфiчних фенотипових ознак можливе лише при вегетативному розмноженш. Для дослвджуваного виду найбшьш дощльним вважають щеплен-ня [15, 16].
Саме тому ми провели експерименти iз гетеровегетативного розмножен-ня найбшьш цiнних та поширених у озелененнi форм Larix decidua Mill.: 'Pendula' та 'Pyramidalis'. Щеплення проводили у першш декадi квiтия з метою забез-печення найкращого приживлення. Шдщепами слугували 3-5 рiчнi сiянцi Larix decidua Mill., вирощеш в умовах вдаритого грунту на територií розсадника Страд^вського НВЛК. 1х висота становила 1,3-1,8 м. Шдщепи були вирощеш на дерновому слабоошдзоленому грунт!
Живщ ми заготовили у лютому-березнi i зберiгались за температури, близько! до 0 °С до початку робгг. Характеристику маточних рослин наведено у табл. 1. Для зберкання необхвдно! вологостi, живцi були обмоташ змоченою у джерельнiй водi тканиною. Прищепи для щеплення ми заготовлювали здоровi, без механiчних пошкоджень.
Табл. 1. Характеристика маточних рослин
№ з/п Декоративна форма Мкце зростання Bík, роки Висота, м Дiаметр КШ, см
1 Larix decidua 'Pendula' Приватна садиба, м. Галич, 1вано-Франювська обл. 7 1,8 4,5
2 Larix decidua 'Pyramidalis' Приватна садиба, м. Галич, 1вано-Франювська обл. 8 2,2 4,8
Гетеровегетативне розмноження декоративних форм модрини евро-пейсько!' проводили в умовах вiдкритого грунту на територп' розсадника Страд-чшського НВЛК. Висота, на якiй проводили щеплення, була у межах 1,01,5 м. Середнiй дiаметр на зрiзi - 0,5-1,0 см. Для щеплення декоративних форм модрини европейсько!' ми використовували найбшьш придатнi для хвойних по-рiд способи щеплення: "камбiем на камбiй" та "серцевиною на камбiй" [14-16].
Щеплення "серцевиною на камбш" ми проводили таким чином: на шд-щепi на ввдсташ 1,5-2,0 см вiд основи if верх1вково' бруньки видаляли хвою i бiчнi бруньки на далянщ 5-7 см i виконували зрiз бiля серцевини, трохи не дохо-дячи до основи пагона. З 0,5-0,3 довжини нижньо!' частини прищепи видаляли хвою, шсля чого зшмали смужку кори разом i3 лубом, а нижню частину пагона зрiзували з протилежно!' сторони пiд кутом 45°-60°. Зрiзи робили гладкими i ршними, однаково!' довжини. Мiсця з'еднання прищепи з пiдщепою швидко i ткно обв'язували полiетиленовою плiвкою. Мкця оголення камбiальних тканин та мкця поранень обробляли садовим варом.
Щеплення способом "камбкм на камбiй" виконували у тш самiй посль довносп, як i способом "серцевиною на камбш". Рiзниця полягала лише у тому, що зрiзи на прищеш i пiдщепi робили лише по камбда, знiмаючи смужку кори i лубу, не доходячи до серцевини.
Наведеними способами ми прищепили по 30 шт. кожно!' з дослщжува-них форм. Результати проведених експериментальних дослiджень зi щеплення декоративних форм Larix decidua Mill. (табл. 2) свдаать про те, що за умови щеплення способом "серцевиною на камбш" забезпечуеться на 11,6-12,3 % кра-ща приживлюванкть, шж пiд час використання способу "камбкм на камбш". Це, на нашу думку, може бути викликане кращим надходженням поживних ре-човин ввд пiдщепи до прищепи завдяки проходженню перерiзу при щепленнi через провщш тканини.
Табл. 2. Приживлювашсть прищепи залежно Bid способу щеплення
Пiдщепа Прищепа Споиб щеплення Приживлюванкть, %
Larix decidua Mill. (3-5 pÍ4HÍ сiянцi, Ьщепл. - 1,0-1,5 M d3pi3y - 0,5-1,0 см) Larix decidua 'Pendula' "камбкм на камбш" 43,8
"серцевиною на камбш" 56,1
Larix decidua 'Pyramidalis' "камбкм на камбш" 40,4
"серцевиною на камбш" 52,0
Проведет нами експериментальш дослщження пiдтвердили перспективу використання гетеровегетативного розмноження для вщтворення декоративних форм модрини европейсько!'. При цьому крашд результати серед апробова-них способiв отримано пiд час щеплення "серцевиною на камбш". Використан-
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2G13. - Вип. 23.12
ня цього способу забезпечуе високу пpиживлювaнiсть прищеп та усшшний ïx piст у майбутньому, тому можна його рекомендувати для широкого викорис-тання у виробнищш пiд час закладання лконасшних плaнтaцiй чи вирощуван-ня декоративних культивар1в виду.
Лiтература
1. Аксенов Е.С. Декоративные растения. - Т. 1. Деревья и кустарники / Е.С. Аксенов,
H.А. Аксенова. - M. : Изд-во АБФ/ABF, 2000. - 5б0 с.
2. Бобров Е.Г. История и систематика лиственниц / Е.Г. Бобров. - Л. : Изд-во "Наука", 1972. - 9б с.
3. Бродович T.M. Деревья и кустарники запада УССР. Атлас / T.M. Бродович, M.M. Бродо-вич. - Львов : Изд-во "Высш. шк.", 1979. - 251 с.
4. Булыгин Н.Е. Дендрология : учебн. пособ. [для студ. ВУЗов] / Н.Е. Булыгин. - Л. : Аг-ропромиздат, 1991. - 352 с.
5. Дер Неер В. Все о самых популярных хвойных растениях / В. дер Неер. - СПб. : ООО "СЗКЭО", 200S. - 20S с.
6. Дикороан та культивоваш дерева та кущ^ голонасшш : дов. НАН Украши, Нац. бот. сад ш. M.M. Гришка / ред. кол. MA. Кохно, С.1. Кузнецова. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2001. - 207 с.
7. Калшченко О.А. Декоративна дендрологш : навч. посiбн. [для студ. ВНЗ] / О.А. Калшь ченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.
S. Каппер О.Г. Хвойные породы. Лесоводственная характеристика / О.Г. Каппер. - M.-Л. : Гослесбудмиздат, 1954. - 345 с.
9. Кармазин Р.В. Интродукция голосеменных дерев и кустарников в западных областях Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 / Р.В. Кармазин. - Львов, 1970. - 39 с.
10. Козш Г.В. Mодpинa польська у Сшдних Карпатах / Г.В. Козш // Haуковi записки Львгв. наук.-природ. Mузею АН УРСР. - Львш, 1951. - Т. I. - С. 7-1б.
11. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - M. : Изд-во "Лесн. пром.-сть", 1974. - 703 с.
12. Лесная энциклопедия / ред. кол. Г.И. Воробьев, Н.А. Анучин, В.Г. Атрохин и др. - M. : Сов. энциклопедия, 19S6. - б31 с.
13. Липа О.Л. Визначник хвойних рослин : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / О.Л. Липа,
I.С. 1вченко, Т.А. Решетняк. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1993. - 1S7 с.
14. Похильченко О. Прививки хвойных растений / О. Похильченко // Нескучный сад. - К. : Вид-во "Либщь", 200S. - Вип. S. - С. 44-4б.
15. Прилуцкая С.Н. Прививка черенков сосны и лиственницы для создания семенных участков / С.Н. Прилуцкая // Селекция, интродукция и семеноводство древесных лесных пород. - К. : Вид-во "Урожай", 19б4. - С. 125-132.
16. Северова А.И. Вегетативное размножение хвойных : монография / А.И. Северова. - M. : Изд-во АН СССР, 1951. - S0 с.
17. Томженська M. Каталог растений. Деревья, кустарники, многолетники рекомендованные Союзом Польских Питомников : пер. с пол. Г. Грабжевська, Ю. Батанов. - Варшава, 2007. -240 с.
1S. Швиденко А.Й. Лсова дендрологш : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / А.Й. Швиденко, О-M. Даншова. - Черщвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2001. - 22S с.
19. Щепотьев Ф.Л. Быстрорастущие древесные породы. / Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко. -M. : Изд-во с.-х. л-ры, журналов и плакатов, 19б2. - 37б с.
20. Ostenfeld C.H. The species of the genus Larix and their geographical distribution / C.H. Ostenfeld, C. Syrach-Larsen. Kobenhavn. - 1930. - 177 p.
21. Seneta Wlodzimierz. Drzewa i krzewy iglaste. Czesc 1. - Warszawa, Panstwowe wydaw-nictwo naukowe, 19S7. - 312 st.
22. Larix decidua. [Electronic resource]. - Mode of access http://zipcodezoo.com/Plants/L/ La-rixdecidua/.
23. Nos Larix page. [Electronic resource]. - Mode of access http://newplants.tripod.com/ la-П0016.МШ1.
24. Plantindex. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.plantago.nl/plantindex/plant/ B O/L/1 /Larix.html.
1. Л^ве Ta сaдoвo-naркoве гoсnoдaрствo
57
Гаврилюк В.М., Гузь Н.М., Лисовый Н.Н. Особенности прививки морфологических форм лиственницы европейской
Приведена классификация по отдельным морфологическим признакам наиболее ценных и распространённых в садово-парковом хозяйстве и озеленении форм лиственницы европейской. Приведена характеристика использованных способов прививки, определены оптимальные периоды заготовки черенков, проведения прививки и подвойно-прививочный материал. Проведены экспериментальные исследования по гетеровегета-тивному размножению Larix decidua Mill. формы 'Pendula' и 'Pyramidalis' двумя способами прививки. Обобщены, проанализированы и приведены полученные результаты.
Ключевые слова: лиственница европейская, морфологическая форма, прививка, привой, подвой.
Havrylyuk V.M., Guz M.M., Lisoviy M.M. Features of an vaccination of morphological form of larch European
The close classification of some morphological characteristics for the most valuable and popular in gardening and landscaping forms of European larch is given at the present work. In this article provided and defined some methods of grafting, the optimal period for grafts harvesting, time of inoculation, suitable material for the rootstock and graft have been established. Have also analyzed the results of two the most suitable methods of experimental investigations for hetero vegetative reproduction of Larix decidua Mill. ('Pendula' and 'Pyramidalis'). Summarized, analyzed and results are imposed.
Keywords: larch European morphological signs, vaccination, grafting, stock, priva.
УДК 630*5 Астр. В.В. Пукман1; доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА ТА БЮРОЗМА1ТТЯ ЯВ1РНИК1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Визначено типи розмщення дерев у деревосташ за допомогою трьох методичних шдход]в, окремо визначено типи розмщення для дерев клена-явора. Встановлено тю-ноту кореляцшних зв'язюв м1ж показниками тишв розмщення дерев за р1зними методиками. Проанал1зовано бюрозмщ'ття яв1рнигав Украшських Карпат, визначено р]вш 61-орозмщ'ття та значения показникв, як впливають на !х формування.
Ключовi слова: клен-яв1р, просторова структура, кореляцшний анал1з, бюрозмщ'ття.
Вступ. Дослщження горизонтально!' структуры деревосташв мае важливе практичне значения, оскшьки отримаш результаты дають змогу краше розумти взаемозв'язки мiж деревними породами, зокрема явища конкуренцп i кооперацií. Виникае можливкть визначити взаемного впливу горизонтального розмщення дерев на ркт, динамiку таксацшних показниюв та загальну продуктивнiсть як деревостану загалом, так i кожно!' складово!' породи зокрема. Вiдповiдно, таю знання дають змогу проектувати лкогосподарсью заходи, якi будуть мати найкращий лкшничий, екологiчний i економiчний ефекти в певних умовах.
За однорщносп еколого-лiсiвничих умов середовища, деревостанам властивий випадковий характер розмiшения особин по плошд, якщо деревоста-ни природного походження або створенi шляхом посту [4]. Однак, випадковим характер розподшу дерев по площi можна вважати лише умовно. С.В. Бойко на-
1 Наук. кергвник: проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук
