CC BY
9
Литература
1. Артюхов A.A., Штильман М.И., Тсатсакис A.M., Козлов B.C., Остаева Г.Ю. Эпоксидсодержащие пористые гидрогели акриламида: исследование физико-химических характеристик // Пластические массы. - 2002. - № 9. - С. 32 - 37.
2. Артюхов A.A., Штильман М.И., Золотайкина Т.С., Горчаков A.B. Разработка технологии синтеза новых макропористых гидрогелей для медицины и биотехнологии // Ус-
пехи в химии и биотехнологии. - М.: РХТУ. - 2005. - Т. 19, № 2(50). - С. 93 - 95.
3. Зозуля Ю.А., Лисяный Н.И., Цимбалюк В.И., Васильева И.Г. и др. Нейрогенная дифференцировка стволовых клеток// ООО УИПК «ЕксОб» К., 2005. - 368 с.
4. Кухарчук А.Л., Радченко В.В., Сирман В.М. Стволовые клетки: эксперимент, теория, клиника. Эмбриональные мезенхимальные, нейральные и гемопоэтические стволовые клетки. - Черновцы.: Золол литаври, 2004. - 505 с.
Реферат.
АРГУМЕНТИ ДО ПЕРСПЕКТИВ РОЗРОБКИ I ВИКОРИСТАННЯ БЮКУЛЬТУРАЛЬНИХ ТРАНСПЛАНТАТ1В - ГЕРМЕТИК1В НА OCHOBI 3D МАТЕР1АП1В - МАТРИКС1В В Б1Л1АРН1Й Х1РУРГ11 . Хмельницький С.Й.
Ключов1 слова: жовчы протоки, пол1мери пол1вЫтового спирту, експеримент in vitro, бюкультуральний трансплантат.
В po6oTi наведеы результати випробувань в експериментах in vitro пол1мера пол1вЫтового спирту в якост1 3D матрикса для кл1тинноТ культури ембрюнально!' печЫки людини. Наведен! аргументи до перспективи використання бюкультуральних транс -планталв - герметигав на основ! 6iocyMicHnx каркасних 3D матер1ал1в - матрикав в 6miapHM xipypriT.
УДК 616.367-089.84-06-084:615.462:678.049.16
0С0БЛИВ0СТ1 РЕПАРАТИВНИХ ПР0ЦЕС1В В CTIHKAX Ж0ВЧН0Г0 М1ХУРА В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬН1Й М0ДЕЛ1 СТВОРЕННЯ I ЗАКРИТТЯ И ДЕФЕКТ1В МЕТ0Д0МИ УШИВАННЯ I П0ШАР0В01 АДГЕЗП.
КиТвський медичний ¡нститутУАНМ. Хмельницький С.Й.
В po6omi наведет результати морфолог1чного досл1дження стток жовчного Mixypa з оцткою особливостей регенераторног реакцп при створенш експериментальног мoделi операцшног си-туацп у тварин - 8 безпopiдниx свиней piзнoг стaтi та вжу. Пopiвнювaлись результати тра-дицшног технологи ушивання змодельованого дефекту та технологи пошаровог адгезгг з пери-тотзащею вшьним аутотрансплантатом. Показано, що для шовного з'еднання була властива неповна репаративна регенеращя (substitutio ad integrum), а в випадках використання технологи пошаровог адгезгг з перитотзащею вшьним аутотрансплантатом мopфoлoгiя в препаратах i макроскотчно вiдпoвiдaлa кpитеpiям повног репаративног регенерацп (restitutio ad integrum).
Ключов1 слова: експериментальна операцшна модель, жовчш протоки, регенеращя, метод пошаровоТ адгезп, аутотрансплантат.
люеюнальних анастомозах - 8-17,6%. За дани-
Вступ
Результати оперативних втручань на жовчних протоках великою мфою залежать вщ викорис-таноТ технологи з'еднання протоковоТ стнки як у вигляд1 накладеного на неТ шва, так \ в вар1антах формування бтюдигестивних анастомоз^. Причинами незадовтьних результат^ таких оперативних втручань в першу чергу е неспроможнють \ негерметичысть з'еднання, що призводить в пн сляоперацмному перюд1 до розвитку трапчних ускладнень \ ывелювання тимчасового устху в вигляд1 вдало виконаноТ операци на жовчних шляхах. За останню четверть стол1ття прогреси-вного розвитку бт1арноТ х1рурги досягнув вра-жаюч1 устхи в цтому, але залишаються актуа-льними проблеми, як1 знаходяться в площиы ре-гулювання регенераторними процесами в стн-ках жовчних протоюв як в безпосередньому, так \ в вщдаленому тсляоперацмному перюдк За-стосування синтетичного шовного матер1алу \ прецизмних технологм оперативного втручання значно покращило ситуац1ю, але не дало змогу досягнути оптимального результату. Вщсоток незадовтьних результат^ теля таких операци залишаеться недопустимо високим, зокрема т-сля холедоходуоденостоми 14-36,3%, трансдуо-денальнм паптосфнктеропластиц1 - 7,2 %, 61-
ми Л1тератури летальн1сть теля таких операцм на жовчних протоках у трич1 вища в пороняны з холецистектом1ею. Причинами смерт1 в тсляоперацмному перюд1 являються внутршньопе-чшков1 та пщд1афрагмальы гнояки, неспромож-ысть шв1в загальноТ жовчноТ протоки сформова-них анастомоз^, холангюгенний сепсис. Пере-важна бтьшють причин, як1 обумовили розвиток таких ускладнень в тсляоперацмному перюд1 е недостатня герметичнють зашитоТ рани протоки або неспроможнють шв1в сформованих бтюди-гестивних анастомоз!в, як1 були пов'язаы з технь кою накпадання шв1в та вибором шовного ма-тер1алу. Найбтьш типовим та небезпечним ускладненням е неспроможнють шв1в накпаде-них на стмку протоки, яка за даними л1тератури зустрнаеться у 6,7- 16,2% випадюв [1,2,3,4].
Метою дослщження було вивчення адгезивних технолопй з бтьш оптимальними \ сприятливи-ми умовами для регенераторних процеав в стм-ках жовчних протоюв в пороняны з традицмним ушиваниям протоковоТ стЫки. Визначити мож-ливост1 прогнозування результат^ застосування шовних \ безшовних технологм при виконаны органопротезуючих \ органовщновлювальних оперативних втручань на жовчних шляхах.
Матер1али i методи
Об'ектом дослщження вибрана экспериментальна модель операцмно! ситуаци на жовчному Mixypi у експериментальних тварин - 8 безпорн дних свиней pi3Hoi CTaTi та вку, вагою вщ 20 до 25 KmorpaMiB. Bnöip свиней у якост1 експериментальних тварин не випадковий: по-перше жовч-ний Mixyp та жовчы протоки мають загальний план будови близький до людини, по-друге роз-Mipn тта та оргаыв черевно! порожнини у свиней найбтьш зручн1 для оперування.
Пщ час проведения експерименту були поставлен! TaKi задачи
1) пор1вняльне регенераторних процеав в CTi-нц1 жовчного Mixypa при традицмнм технологи ушивання змодельованого дефекту i при вико-ристанн1 технологи пошарово! адгези з перитонн зац1сю втьним аутотрансплантатом.
2) оцнинити можливост1 пошарово! адгези як оперативно!' технологи при закритт1 дефект^ по-рожнистих opraHiB.
Для виршення поставлених задач експериментальних тварин було роздтено на дв1 групи. В контролы-нй rpyni - 4 свин1, було закрито дефект жовчного Mixypa шовним методом i в основнм rpyni - 4 CBHHi, використана технолопя пошарово! адгези з перитоызац^ю втьним аутотрансплантатом.
Операцмна модель полягала в створены дефекту в CTiHui жовчного Mixypa диметром не ме-нше 2 см i закриттю його методом в залежное^ вщ групи дослщження. Урахування результат^ операцм проводилося шляхом в^уально! оцнки стану дтянки втручання, як пщ час паталогоан-том1чного розтину , так i пюля запланованого розтину тварин виведених з експерименту та методом вивчення морфолопчних npenapaTiB. Дослщжено пстолопчы препарати в1д восьми тварин по rnicTb npenapaTiB у кожному випадку. Тварин, що вижили пюля операци (6), виводили з експерименту згщно плану дослщжень на 120 та 180 добу по дв1 тварини в кожний TepMiH в основой rpyni i 180 добу 2 тварини контрольно!' групи.
Результати та ix обговорення
В контролы-нй rpyni в ранньому тсляоперацм-ному nepiofli загинули 2 тварини з явищами роз-литого перитон1ту. 2 свиней, яю вийшли з тсля-операцмного перюду в цм rpyni в задовтьному CTaHi, виведено з експерименту по плану. В основой rpyni летальное^ не спостер1галось. Bei тварини виведеы ¡з експерименту в намнеы те-
pMiHH.
TexHiKa створення модел1 оперативно! ситуаци полягала в наступному. Июля введения до наркозу, тварину фксували на операцмному стол1 за лапи, черевом догори. Виконували голння черевно! стшки. Операцмне поле оброблялось за загальною методикою, пюля чого виконува-лась серединна лапаротомт. Анатомнна картина черевно! порожнини принципово не вщр^ня-
сться в1д анатоми людини. Жовчний мкур в уах випадках був заповнений жовчю та розташова-ний на вюцеральнм поверхы печнки в борозы м1ж правою та л1вою частками. В дтянц1 серед-ньо! третини тта жовчного м1хура вискали отв1р диметром до 3 см.
В контролы-нй груп1 тварин утворений дефект ушивали вузловими швами тонким капроном. Черевна порожнина санувалась вщ жовч1 та кров1, пошарово зашивалась.
В основнм груп1 тварин спочатку з правого краю лапаротомно! рани виакали клапоть парю-тально! очеревини розмфами 5x4см та звтьня-ли його в1д жирово! тканини, який використову-вали в якост1 втьного аутотрансплантата. За-криття дефекту здмснювали адгезивно-пластичним методом без застосування шовного матер1алу. Рану адаптували шляхом нанесення п-бутил-2-цианакрилатного клею на и кра! та ствставлення шар1в стнки. Протягом 8-10 секунд наступало мщне з'еднання кра!'в рани. По-т1м на дтянку операци краплями наносили клей з розрахунку одна крапля на один сантиметр квадратний. Пщготований клапоть очеревини прикладали до мюця дефекту на стнку жовчного мкура, та легко притискали тупфером протягом десяти секунд, за цей час вщбувалось щтьна фкеацт поверхонь [Мал. 1]. Деструктивних змш на макроскопнному р1вн1, та пщткання жовч1 в
з випадюв не вщмналось.
Мал. 1. Завершальний етап операци закриття дефекту методом пошаровоТ адгезпз перитошзац1ею втьним аутотрансплантатом.
Анал1з отриманих результат1в операцш
В контролы-нй груп1 в ранньому перюд1 у 2 тварин розвинулась кпнка розлитого перитоыту з летальнютю. На розтиы спостер1гались наступы змши - у вах вщдтах черевно! порожнини знач-на ктьюсть жовч1, явища ф1брнозно-жовчного розлитого перитоыту. В одному випадку оперо-ваний жовчний мкур був збтьшений в розмфах, р^ко розширеы прокольы канали з яких втьно виткала жовч. В другому випадку мала мюце часткова неспроможысть швв з утворенням зь яючого дефекту жовчного мкура.
Дв1 тварини контрольно! групи пюляоперацм-ний перюд перенесли задовтьно \ виведеы ¡з
эксперимента на 180 добу. При розтиы в черев-нм порожниы втьноТ рщини немае. Парютальна та вюцеральна очеревини блискуч1, природного кольору. У пщпечЫковому простор! виражений злуковий процес. Потужы зрощення жовчного м1хура з ч1пцем. Печнка звичайних розмрв та кольору. Жовчний м1хур не збтьшений, але неправильно! форми, деформований, мютить жовч, яка при стисканы випорожнюеться у зага-льну жовчну протоку. 3 боку СЛИЗОВОТ оболонки макроскопнно в зона операцп спостер1гаеться щтьний продовгуватоТ форми рубець. При п-столопчному дослщжены виявлеы слщуюч1 змн ни. Слизова оболонка в зоы рубця представля-еться атрофнною, еп1телм сплощений, мюцями спостер1гаеться його десквамацт. Крипти слизо-во1 оболонки \ залози пщслизового шару в зоы рубця практично вщсуты. Виражеы явища кола-геызаци. При фарбуваны препарат^ по Вейгер-ту спостер1гаеться вбога ктьюсть еластичних волокон. На цьому тл1 в зонах гранульом шовного матер1алу присуты ознаки запальноТ реакцИ у вигляд1 ¡нфтьтраци елемент1в стЫки м1хура по-л1морфноядерними лейкоцитами, а також явища мкропстюцитарноТ пролфераци.
В основнм груп1 вс1 тварини перенесли пюля-операцмний перюд задовтьно \ виведеы ¡з екс-перименту в планов! термши. На сто двадцяту добу пюля операцм в черевый порожниы ознак запалення немае, очеревина блискуча, природного кольору. Злуковий процес обмежений п1д-печнковим простором, зрощення ыжы, з'сднують пом1ж собою стшку жовчного м1хура та вты-н дтянки великого сальника, легко роз'еднуються. ПечЫка звичайних розмрв та забарвлення. Жовчний м1хур звичайних розмрв, заповнений жовчю, без ознак деформаци, при стисканы випорожнюеться у загальну жовчну протоку. Серозна оболонка звичайного кольору, без ознак запалення. Трансплантат знаходиться на м1сц1 фксаци, мае вигляд тонко!" натвпрозо-роТ пл1вки не виступаючоТ над поверхнею м1хура. При розр1з1 м1хура в зоы операцп макроскотчно слизова оболонка повыстю вщновлена, на м1сц1 операцп спостер1гаеться незначна щтьысть. Особливост1 пстолопчноТ картини наступы[Мал. 2]. Стнка жовчного м1хура в дтянц холецисто-томп повыстю вщновлена. В слизовм оболонц вщмнаеться незначне вщшарування еттел1аль-них кл1тин, особливо на верх1вках складок. М'язова оболонка вщновлена, але тонюша ыж у ¡нтактних дтянках, за рахунок меншоТ ктькост1 гладком'язевих пучюв. Ц1 пучки роздтеы проша-рком зртоТ сполучноТ тканини, до складу якоТ входять товст1 пучки колагенових волокон та фь бробласти. Слизова та м'язева оболонки пом1р-но ¡нфтьтроваы штинними елементами л1мфо-цитарного ряду. Над м'язовою оболонкою знаходиться шар пухкоТ тканини з високою щтьыс-тю кровоносних судин р1зного кал1бру (вщ кат-лярв до лакунопод1бних вен та артерм серед-нього та драного диметру). 3 боку черевноТ по-
рожнини зона шва вкрита шаром щтьноТ сполучноТ тканини, за зовышым виглядом близькоТ до рубцевоТ. В цм тканиы на меж1 з пухким шаром наявы макрофагальы гранульоми, як1 мютять п-гантсью кттини стороных тт. В центр! деяких гранульом знаходяться безструктуры др1бы ео-зинофтьы фрагменти (фрагменти клейових
Мал. 2. СтЫка жовчного м1хура в зоы операцп. ТермЫ спостереження сто двадцята доба. Забарвлення гемотоксилЫ-еозином. х 100.
Таким чином вже на сто двадцяту добу пюля оперативного втручання стшка жовчного м1хура вщновлена без значних патолопчних змЫ.
На сто вгамдесяту добу спостережень у чере-внм порожниы ознак запального процесу немае. Парютальна та вюцеральна очеревина без патолопчних змЫ. Злуковий процес пом1рний та обмежений пщпечнковим простором, зрощення м1ж сальником та жовчним м1хуром тоню, легко роз'еднуються. ПечЫка макроскотчно виглядае природно, не збтьшена. Жовчний м1хур звичайних розмрв, не деформований, заповнений жовчю. При стисканы випорожнюеться у загальну жовчну протоку. Трансплантат знаходиться на мюц фксаци, та мае вигляд тонкоТ, прозоро!' ледь пом1тноТ пл1вки. При розр1з1 з боку слизовоТ оболонки м1сце операцИ" в1зуально та на дотик не вщр^няеться вщ ¡нтактних д1лянок. Г1столог1-чна картина наступна [Мал. 3]. Ц1л1сн1сть стЫки жовчного м1хура в1дновлена. На поверхы слизовоТ оболонки в1дм1чаеться пщвищена десквама-ц1я покривного еп1тел1ю. В дтянц1 операцИ" ознаки запалення вщсуты. Слизова оболонка в1дно-влена. Пом1рно ¡нф1льтрована кл1тинними елементами л1мфоТдного ряду. М'язова оболонка в1дновлена, в н1й в1дм1чаються пучки гладком'язевих волокон, роздтених прошарками сполучноТ тканини з високою щ1льн1стю розта-шування колагенових волокон. Пучки колагенових волокон зони операцИ" значно товщ1 н1ж у ¡н-тактних д1лянках, вм1ст еластичних волокон не великий у пороняны з оточуючими д1лянками м'язевоТ оболонки. Гладком'язев1 волокна роз-ташован1 менш компактно, ор1ентоваы тангенц1-ально. П1д м'язовою оболонкою знаходиться дь
лянка васкуляризованоТ пухкоТ сполучноТ ткани-ни з пом^ною л1мфоцитарною ¡нфтьтрац1ею. Над нею знаходиться зона щтьноТ сполучно!' тканини, яка за зовышыми ознаками близька до рубцевоТ. В нм вщмнаеться значна ктьюсть кровоносних судин переважно великого д1амет-ру у пороняны з нижче розташованими зонами, та поодиною пгантсью кл1тини стороных тт. Фрагмент^ клею не виявлено.
Мал. 3. Мюце пластики стшки жовчного Mixypa. TepMiH спостереження сто в1амдесята доба. Забарвлення гемотоксилЫ-еозином. х 200.
Таким чином до сто вгамдесятоТ доби вщмна-еться повноцшне вщновлення стнки жовчного Mixypa в 30Hi холецистотомп. Бюдеструкцт кле-йових мае майже повнютю завершилась.
Отже, пщеумовуючи результати експеримен-тальних операцй, слщ вщзначити таю суттев1 факти. В основнм rpyni тварин була вщеутня ле-тальнють i уекпаднення, пов'язаы з неспромож-нютю пластики дефекта жовчного Mixypa, або негерметичност1 з'еднання при використаны по-шаровоТ адгезивно-пластичноТ технологи. Мор-фолопчы дослщження показали також суттеву BiflMiHHicTb регенераторноТ реакци в трупах. Як-що для шовного з'еднання була властива непо-вна репаративна регенерац1я (substitutio ad integrum), то морфолопя в препаратах i макроско-ni4HO в основнм rpyni тварин вщповщала критерии повноТ репаративноТ регенераци (restitutio ad integrum).
Також важливим висновком дослщження е те, що CTiHKa жовчного Mixypa не зазнае суттевих структурних 3MiH своеТ будови пщ впливом n-бутил-2- цианакрилатного клею. Вщновлення типовоТ apxiTeKTOHiKH вщбуваеться через утво-рення незртоТ сполучноТ тканини, яка поступово замщуеться регенеруючими шарами стЫки. В межах вщ сто двадцятоТ до сто вгамдесятоТ доби вщмнаеться вщновлення yeix шар1в стнки, як1 набувають властивостей притаманних шарам ¡нтактних дтянок.
В yeix випадках аутотрансплантат щтьно фк-сувався клеем до стЫки жовчного Mixypa, жодно-го випадку його MirpauiT не вщмналось. При дослщжены морфолопчних npenapaTiB встанов-ленно, що трансплантат поступово замщуеться
щтьною сполучною тканиною шляхом лЬису структурних елемент1в. До сто двадцятоТ доби трансплантат мае вигляд зртоТ, noMipHO васкуляризованоТ сполучноТ тканини, яка скпадаеться з ф1броцит1в, ф1бробласт1в та кола-генових волокон. В подальшому процеси транс-формаци трансплантату припиняються, про що евщчить вщеутнють у препаратах його структурних елемет1в, припинення ф1бротизацп, наявысть тангенцальноТ орюнтаци колагенових волокон та вщеутнють динамнних 3MiH у бтьш ni3Hix спостереженнях.
Найбтьше вражаючим фактом, зафксованим макроскоп1чно i в препаратах жовчного Mixypa основноТ групи - це повне вщновлення структу-ри та функци слизовоТ оболонки з ознаками ri-перплази, як1 зникають починаючи з сто двадцятоТ доби пюля оперативного втручання.
Таким чином, отримаы результати евщчать про можливють i перспективн1сть застосування в клЫщ технологи пошаровоТ адгези з перитоыза-ц1ею втьним аутотрансплантатом при виконаны складних органопротезуючих i органовщновлю-вальних оперативних втручань на жовчних шляхах.
Висновки
Безшовна технолопя пошаровоТ адгези з пери-тоызацюю лни з'еднання аутотрансплантатом в пороняны з традицмним шовним закриттям дефекту жовчного Mixypa в експеримент1 дала якн сно кращ1 результати.
Принципово i яюсно вщрЬнялись регенератор-Hi процеси в CTiHKax жовчного Mixypa при безшо-внм технологи. Вщсутнють шовного матер1алу i прицзмнють з'еднання спонукають до проткан-ня регенераторноТ реакци по шляху повноТ репаративноТ регенерацп (restitutio ad integrum), а використання герметизуючого аутотранспланта-та створюе умови для високоТ надмност1 з'еднання i створенню оптимальних обставини для неускладненого проткання репаративних процеав.
Л1тература
1. Лапкин К. В. Роль прецизионной техники и современных шовных материалов в развитии хирургии органов билио-панкреотодуоденальной зоны // Новые технологии в хирургической гепатологии. Материалы 3-й конференции хирургов-гепатологов. Санкт-Петербург. - 1995. - С. 346347.
2. Скиба В.В. CyxiH I.A., Амбруш О.О., Бурий О.В. HoBi ад-гезивно-пластичы методи профтактики неспроможносл шв1в в xipyprii бтюпанкреатодуоденально!' зони в експе-рименл // IX Конгрес CBiTOBOi федерацп украТнських лн карських товариств: Тез. допов.- Л., 2002.- С. 435.
3. Скиба В.В., Сухин И.А., Амбруш О.О. Адгезивно-пластические методики профилактики послеоперационных осложнений в востановительной и реконструктивной хирургии // Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академп. - 2006. - Том 6, Випуск 1-2 (13-14). - С. 125 -132.
4. Jeans P., Wahl G. Maxon is an optimal suture for bile duct anastomoses in pigs //HPB Surg. - 2003. - Vol. 7, N 2. -P. 111-123.
Реферат.
ОСОБЕННОСТИ РЕПАРАТИВНЫХ ПРОЦЕССОВ В СТЕНКАХ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ В ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ МОДЕЛИ СОЗДАНИЯ И ЗАКРЫТИЯ ЕЕ ДЕФЕКТОВ МЕТОДАМИ УШИВАНИЯ И ПОСЛОЙНОЙ АДГЕЗИИ. Хмельницкий С.И.
Ключевые слова: экспериментальная операционная модель, желчные протоки, регенерация, способ послойной адгезии, аутот-рансплантат.
В работе приведены результаты морфологического исследования стенок желчного пузыря с оценкой особенностей регенераторной реакции при создании экспериментальной модели операционной ситуации у животных - 8 непородистых свиней различного пола и возраста. Сравнивались результаты традиционной технологии сшивания краев смоделированного дефекта и технологии его закрытия способом послойной адгезии с перитонизацией линии соединения свободным аутотрансплантатом. Показано, что при шовном соединении регенераторные процессы происходили по типу неполной репаративной регенерации (substitutio ad integrum), а в случаях использования технологии послойной адгезии с перитонизацией линии соединения свободным аутотрансплантатом, морфология в препаратах и макроскопически соответствовала критериям полной репаративной регенерации (restitutio ad integrum).
УДК 616.33+616.342-089-085.837.3
ИММУНОГИСТОХИМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РЕПАРАТИВНЫХ ПРОЦЕССОВ В ЗОНЕ ГАСТР0-, ЗНТЕР0- И К0Л0Т0МИИ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ УЛЬТРАЗВУКОВОЙ ДИССЕКЦИИ
Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина Цивенко А.И.
Представлены результаты изучения иммуногистохимических особенностей репаративных процессов в зоне гастро-, энтеро- и колотомии при использовании ультразвукового скальпеля (УЗС) и монополярного электроскальпеля (МЭС). Проанализированы особенности течения репа-ративного процесса в послеоперационном периоде в эксперименте. Проведенное исследование показало, что использование УЗС сопровождается менее выраженными иммунными нарушениями, смена стадий воспаления происходила в краткие сроки на фоне нарастания активности про-тивоспалительной цитокиновой системы.
Ключевые слова: ультразвуковой скальпель, монополярный электроскальпель, желудочно-кишечный тракт, цитокины, эндоте-лин-1.
Проблема атравматичного бескровного разделения тканей является ключевой задачей хирургии. Приобретенный за многие годы мировой опыт убедительно свидетельствует о том, что универсального метода физической диссекции и коагуляции не существует [1,2]. Независимо от типа энергетической установки в основе рассечения лежит повреждение узкой зоны биологической ткани под воздействием высоких температур либо механической энергии [4]. Проведенные ранее исследования свидетельствуют о недостаточной изученности процессов происходящих в зоне воздействия разных видов энергии, тяжести повреждений и динамике репаративных процессов. Это обусловлено отсутствием всестороннего анализа особенностей воздействия разных видов энергии на ткани органов желудочно-кишечного тракта с учётом непосредственного основного эффекта, морфологических изменений в зоне вмешательства, а также закономерностей течения репаративных процессов.
Цель работы - изучение иммуногистохимических особенностей репаративных процессов в зоне гастро-, энтеро- и колотомных ран после применения различных видов физической диссекции тканей.
Материалы и методы
Экспериментальная часть работы выполнена на кролях породы Шиншилла, массой 3 - 3,5кг, при этом были изучены деструктивные и репа-ративные процессы, происходящие в стенках желудка, тонкой и толстой кишки после рассечения их монополярным электрическим (МЭС) и ультразвуковым скальпелями (УЗС). Животные были разделены на две группы по 30 в каждой. В условиях кетаминового наркоза в I группе с помощью МЭС, а во II группе с помощью УЗС рассекались стенки желудка, тонкой и толстой кишки. У всех животных раны ушиты однорядным непрерывным швом. Сроки наблюдения за животными составили: спустя час после операции, 3-й; 7-е; 14-е и 30-е сутки послеоперационного периода.
Эксперименты проведены в соответствии с "Общими принципами экспериментов на животных", одобренных I Национальным конгрессом по биоэтике (20.09.2004, Киев, Украина) и согласованы с положениями "Европейской конвенции о защите позвоночных животных, которые используются для экспериментов и других научных целей" (Страсбург, 1985г.) [3].
Иммуногистохимическое исследование про-
* Работа выполнена в рамках научно-исследовательской работы кафедры хирургических болезней Харьковского национального университета им. В.Н.Каразина "Изучение действия физических методов и морфофункционального состояния сосудов, тканей желудка, тонкого и толстого кишечника при их диссекции и коагуляции в хирургии желудочно-кишечного тракта", номер госрегистрации 010би001585.
