CC BY
11
Горбунцов В. В. ОСОБЛИВОСТ1 ПОКАЗНИК1В МНЕРАЛЬНОГО ОБМ1НУ УХВОРИХ НА МАЛАСЕЗ1ОЗ ШК1РИ
УДК 616.5-022.7
Особливост показниюв мшерального обмшу у хворих на маласезюз шюри
Горбунцов В.В.
Днтропетровська державна медична академ1я
ОСОБЕННОСТИ ПОКАЗАТЕЛЕЙ МИНЕРАЛЬНОГО ОБМЕНА У БОЛЬНЫХ МА-ЛАССЕЗИОЗОМ КОЖИ Горбунцов В.В.
Приведены данные исследования показателей минерального обмена у пациентов с различными формами малассезиоза кожи. Отмечено наличие особенностей изменений уровня ионов натрия, кальция, калия и магния у исследуемых больных, что необходимо учитывать при проведении им комплексной патогенетической терапии.
THE PECULIARITIES OF THE MINERAL METABOLISM INDICES AT PATIENTS WITH SKIN MALASSEZIASIS Gorbuntsov V.V.
Data of researches of mineral metabolism indices at patients with various forms of skin malasseziasis have been presented. Presence of peculiarities of sodium, calcium, potassium and magnesium ions level changes at patients under consideration has been noted. It is necessary to consider these peculiarities while carrying out the complex pathogenetic therapy of such patients.
Постановка проблеми у загальному ви-глядi полягае у тому, що особливосп су-часно! екологи, неращональне використання ан-тимшробних препарата у промисловосп, побут та ткуванш хворих обумовили значне шдвищен-ня захворюваносп населення на мiкози. Л^ван-ня i профiлактика мiкозiв становить одну з найбшьш актуальних проблем сучасно! медици-ни. Серед захворювань грибково! етюлоги про-вiдне мiсце займають дерматомшози, поши-ренiсть яких серед населення до цього часу точно не визначена, але вщносно самих тшьки ош-хомiкозiв складае бшьш нiж 30 % [4-6, 8].
Маласезюз шюри - вiдносно нове поняття медично! мшологи, яке об'еднуе захворювання шкiри та !! додатюв, спричиненi дрiжджеподiб-ними грибками роду Malassezia [2, 3, 6]; вщома етюлопчна роль цих грибкiв при захворюваннях шкiри таких як [2, 4-6, 8-14]:
- рiзнокольоровий лишай;
- простий пiтирiаз волосисто! частини голови (лупа);
- простий поширений та обмежений пiтирiаз шкiри тулуба та кшщвок;
- комедони;
- себорейний дерматит шюри голови, тулуба та кшщвок.
Певне значення для розвитку сучасно! дер-матологiï було з'ясування того, що у хворих ма-ласезшна iнфекцiя проявляеться звичайно не од-нieю, а декшькома окремими клiнiчними формами, яю значно вiдрiзняються за проявами, характером переб^у та механiзмами розвитку [1,2,6].
Новим для клiнiчноï дерматологи було визна-чення маласезiозу шюри як процесу, що об'еднуе декшька окремих клiнiчних форм маласезiйних уражень, одночасно iснуючих у хворого й потре-буючих у дечому рiзних пiдходiв та методик тку-вання [1, 2, 8].
Точних даних вщносно поширеностi маласез-iозу шюри немае, але вона може розщнюватися майже як пандемiя виходячи з поширеносп таких вiдомих його форм, як лупа, чорш комедони, себорейний дерматит чи рiзнокольоровий лишай, [2, 6, 8, 11, 12].
Клшчне та медико-сощальне значення ма-ласезiозу шкiри не вичерпуеться його роллю як окремого дерматозу; певне значення мае його роль у патологи шших захворювань шюри ( атоп-iчний дерматит, вугрова хвороба, екзема, псор> аз та ш.), захворювань внутрiшнiх органiв, доб-роякюних та злоякiсних неоплазiй [2, 6-8, 10-12].
Зв'язок дослщження з важливими науко-вими чи практичними завданнями полягае у
тому, що дослiдження шляхiв пiдвищення ефек-тивностi лiкування хворих з маласезюзом шкiри е частиною роботи, присвячено! розробцi ком -плексно! диференцшовано! терапи та профiлактицi маласезiозу шюри, яка проводиться у Клiнiцi шюрних та венеричних хвороб ДДМА i е частиною теми НДР Кафедри шюрних та венеричних хвороб ДДМА «Порушення адаптацiйних ме-ханiзмiв при дерматозах та iнфекцiях, що пере-даються статевим шляхом, та методи !х ко-рекцн», що е внеском ДДМА у сучасш державш програми охорони здоров'я населення Укра!ни та роботу МОЗ Укра!ни щодо охорони здоров'я населення Укра!ни та пiдвищення ефективностi л^вання хворих.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання пробле-ми, показуе, що в останш роки проблема досл> дження маласезiозу шкiри е одною з проблем дерматологи, яка найбшьш динамiчно розвиваеть-ся, - кшьюсть публiкацiй, присвячених маласез> озу та його окремим клшчним формам, зростае с^мкими темпами; серед кра!н, де щ досл> дження проводяться, Укра!на мае певний прюри-тет [1, 2, 8 ].
Головними напрямками у клшчних досл> дженнях проблеми маласезiозу е удосконалення методiв дiагностики, лiкування та профiлактики цього захворювання. Пiдвищення якостi л^ван-ня хворих на маласезюз шкiри здiйснюеться шляхом випробовувань та пошуюв нових, бiльш ефек-тивних засобiв етюлопчно! терапп, вивчення та урахування особливостей проявiв та перебiгу цього захворювання, вивчення особливостей ме-ханiзмiв його розвитку з метою удосконалення патогенетично! терапп.
Невирiшеною ранiше частиною проблеми дослщжень маласезiозу шкiри е те, що патогенез маласезюзу шюри у бiльшостi наукових робот вивчався лише вщносно окремих його форм, без урахування шших його проявiв, юную-чих одночасно у хворих, або дослщжувалися лише окремi механiзми його розвитку (переваж-но - iмунологiчнi), що не дае цшсно! уяви про патогенез маласезюзу шюри, необхщно! для роз-робки комплексно! патогенетично! терапи.
Серед патогенетичних механiзмiв грибкових захворювань привертають увагу до себе змши мiнерального обмшу, показники якого мають без-посередне вщношення i щiльно пов'язанi з функ-цiею захисних сил оргашзму, обмiном бiологiчно активних речовин, жипедаяльшстю та функцiею
рiзних клiтин, метаболiзмом та фармакодинам> кою лiкiв.
Серед бюгенних елементiв органiзму людини найбшьш важливими вважаються натрiй, кальцiй, калш та магнiй; цi елементи знаходяться в органiзмi людини в оптимальнш концентрацi!, зменшення яко! призводить до зниження бiохiмiч-них процесiв, а збшьшення - викликае патологiчнi прояви. Пов'язаш помiж собою синергiчними або антагошстичними спiввiдношеннями, цi елементи забезпечують функщю бiльшостi систем оргашзму. Навпъ незначнi коливання !х показниюв призводять до складних порушень i прямо або опосередковано обумовлюють розвиток патоло-гiчних процесiв.
Дослщження особливостей мiнерального об-мiну у хворих на маласезюз шири рашше не про-водилося; це можна вважати суттевим недолiком дослiджень патогенезу цього захворювання. У зв'язку з цим слщ тдкреслити, що дослщжен-ня цього патогенетичного механiзму у хворих з такими iмунозалежними дерматозами, як екзе-ма, атопiчний дерматит та iншi види дерматитiв, а також у хворих на дерматофт! дали важливi для науково! та практично! медицини результати, що були використаш у розробщ ефективних ме-тодiв лiкування згаданих хвороб, деяю клiнiчнi форми яких мають певне вщношення до маласезюзу шюри.
Враховуючи наведене вище, цiлком обгрунто-ваним можна вважати доцiльнiсть дослщження особливостей мiнерального обмiну у хворих на маласезюз шюри для визначення мюця та ролi змiн його у патогенезi цього дерматомiкозу
Метою дослщження було вивчення особливостей показниюв мшерального обмiну у хворих на маласезюз шюри для урахування цих змш у розробцi комплексно! диференцшовано! терапп цього захворювання.
Виклад основного матерiалу. Дослщження було проведене у Клшщ шкiрних та венеричних хвороб ДДМА у груш з 216 хворих на маласезюз шюри вшом вщ 17 до 81 роюв. Групу контролю склали 30 осiб, у яких не було ктшчних про-явiв маласезiозу шкiри; розподiленi за статтю, вiком та супутньою патологiею подiбно до досл> джених хворих.
Проявами маласезюзу шюри у дослiджених хворих були там його клiнiчнi форми:
а) поверхневi (лускуватi) незапальш:
- кероз Дар'е - у 216 пащенпв;
- простий поширений та обмежений штирь
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 (9)' 2006
Горбунцов В. В. ОСОБЛИВОСТ1 ПОКАЗНИК1В М1НЕРАЛЬНОГО ОБМ1НУ УХВОРИХ НА МАЛАСЕЗ1ОЗ ШК1РИ
аз шюри тулуба та кшщвок - у 36;
- простий пiтирiаз волосисто! частини го-лови ( лупа) - у 161 пащента;
б) фол^лярш:
- комедони - у 216 пащенпв;
- негншний фолiкулiт шкiри тулуба та кшщвок - у 196;
- фол^лярний екзематид Дар'е - у 71;
- гншний фол^л^ (пустульоз) - у 21 пащента;
в) запальш (запально-алерпчш):
- рiзнокольоровий лишай - у 23 пащенлв;
- екзематиди Дар'е гладенько! шкiри тти-рiазиформний та псорiазиформний - у 65;
- себорейний дерматит шюри голови, тулуба та кшщвок - у 82 пащешгв. Маласезюз шюри у дослiджених хворих зви-
чайно проявлявся у виглядi комбiнацi!' двох-чотирьох його окремих клiнiчних форм; найчас-тiше вiдiмчалися комбiнацi!:
- керозу Дар'е;
- комедошв;
- негншного фолiкулiту шкiри тулуба та кшщвок;
- простого пiтирiазу волосисто! частини голо-
ви;
- себорейного дерматиту волосисто! частини голови;
- фолшулярних екземащщв та iнших клiнiчних формам екзематцщв Дар'е.
Усiм пацiентам проводився комплекс загаль-ноклiнiчних методiв дослщження згiдно з нормативами МОЗ Укра!ни.
Встановлення дiагнозу маласезiозу шири про-водилося з урахуванням даних огляду, мшроско-пiчного та культурального (якiсного та кшьюсно-го) мшолопчного дослiдження на гриби роду Malassezia.
Дослщження особливостей мiнерального об-мiну хворих проводилося через визначення вмюту iонiв кальцiю, калiю, магнiю та натрда сироватки кровi. Обранi показники найбiльш iнформативно, iнтегровано вiдображають стан мшерального обмiну в органiзмi, е загальноприйнятим стандартом i доступш при обстеженнi хворих практич-ними лшарями. 1хня iнформативнiсть була раш-ше показана численними роботами щодо патогенезу найбiльш поширених внутрiшнiх хвороб та захворювань шкiри (таких як псорiаз, екзема та iншi iмунозалежнi дерматози). Кшшко-лаборатор-не дослiдження цих показникiв проводилося уш-фiкованими методами у плаш дослiдження бю-
хiмiчних показникiв кровi пацiентiв.
При дослщженш вмiсту iонiв кальцiю, калiю, магшю та натрiю сироватки кровi у хворих на маласезюз шюри були отримаш суттево мiнливi данi, яю коливалися у широких межах - вщ ви-значено! суттево! недостатност до значного збiльшення.
Суть проблеми була у тому, що рiзниця визна-чених показникiв могла бути обумовлена як особ-ливостями фiзiологiчного стану хворих i супут-ньою патологiею, так i впливом саме маласезш-ного процесу. Необхiдно також було припустити й те, що рiзним клiнiчним формам маласезiозу також були притамант вiдмiнностi змiн мшерального обмiну. Нез'ясованою залишалася взаемна обумовлешсть змiн мiнерального обмiну та юну-вання маласезiозу - первиннють або вториннiсть змiн мiнерального обмшу, iснування та особли-востi проявiв маласезiйно! iнфекцi!, - що доречно було б визначити для призначення корегуючо! терапп.
Нез'ясованим також було i те, що мае бути головним при одночасному юнуванш у хворого декшькох, рiзних за патогенезом ктшчних форм маласезiозу шкiри - поширешсть дерматозу або ступiнь патогенетичних змш його окремих про-явiв (запальних або запально-алергiчних).
Проведення багатофакторного кореляцшного аналiзу показало наявнiсть значущих взаемних зв'язкiв показникiв мiнерального обмшу з такими факторами, як:
- вш та стать хворих;
- наявшсть хрошчних захворювань серцево-судинно! системи;
- патологiя оргашв травлення, ендокринно! та опорно-рухово! системи, -
а також з юнуванням у хворих рiзних окремих клiнiчних форм маласезiозу шюри. Слiд вiдзна-чити, що щ взаемнi зв'язки суттево не вiдрiзня-лися за ступiнню значущостi; також суттево не вiдрiзнялися один вщ одного величини ко -ефщенпв кореляцi! мiж окремими показниками мшерального обмiну та рiзними клiнiчними формами маласезюзу шкiри у дослщжених хворих.
Оск1льки маласезiоз шк1ри звичайно проявлявся у хворих декшькома рiзними клiнiчними формами, був проведений аналiз зв'язку дослiдже-них показникiв мiнерального обмiну послiдовно з кожною з цих форм; при цьому значущють ко -ефщенпв перевiрялася у тих дослiджених хворих, яю або мали щ форми без поеднання з шши-ми, або не мали !х взагалi. Проведений аналiз не
виявив суттево! рiзницi або певно! закономiрностi зв'язку будь-яко! окремо! клiнiчно! форми маласезюзу зi змiнами окремих показникiв мшераль-ного обмiну. Це може бути пояснено тим, що змши показниюв мiнерального обмiну е результатом сукупного впливу значно! кшькост одно-часно (або послщовно безперервно) дiючих фак-торiв. Тому кореляцшний аналiз (враховуючий поеднання одиничних факторiв) не мiг виявити у дослщжених хворих обумовленостi змiн виключ-но одним (або результатом дп декiлькох окремих визначених факторiв) за типом синдрому або симптомокомплексу.
Для виршення поставлено! задачi був засто-сований кластерний багатомiрний аналiз, враховуючий значну кшьюсть одночасно юнуючих i
дiючих факторiв, який показав юнування у сукуп-ност дослщжених факгорiв визначених кластерiв вiдносно найбшьш машфестних за проявами форм маласезюзу шюри - серед одночасно юнуючих у хворих. Це дало можливють обгрунтува-ти подальший статистичний аналiз показникiв змiн мiнерального обмшу саме за найбiльш маш-фестними у комбшаци формами маласезiозу шюри ( з iснуючих одночасно у дослщжених хворих). Порiвняльний аналiз далi проводився за за-гальноприйнятим методикою з використанням критерда Стьюдента. Результати дослiдження показниюв мшерального обмiну дослiджених хворих вщносно найбiльш манiфестних клiнiчних форм маласезюзу шюри (з iснуючих одночасно у хворих в комбшаци) представлеш в Табл. 1.
Таблиця 1 - Показники мшерального обмшу дослвджених хворих
Клшчш форми маласезюзу шшри Показники, ммоль/л
Кальцш сироватки Калш сироватки Натрш сироватки Магнш сироватки
Ппир1аз Негншний фолжултг Пустульоз Р1знокольоровий лишай Екзематиди Дар'е Себорейний дерматит 2,4 ± 0,35 2,3 ± 0,32 2,1 ± 0,12* 2,3 ± 0,33 2,2 ± 0,25* 2,1 ± 0,30* 4.4 ± 0,72 4.2 ± 0,78 4,9 ± 0,52* 4.3 ± 0,85 4,1 ± 0,82 4.5 ± 0,64 144.6 ± 11,52* 142,9 ± 8,16 140,8 ± 6,15 145,4 ± 10,14* 144.7 ± 11,08* 145,2 ± 12,22* 0,83 ± 0,18 0,87 ± 0,16 0,84 ± 0,16 0,82 ± 0,17 0,64 ± 0,22* 0,67 ± 0,25*
Група контролю: здоров1 пащенти (N=30 чел) 2,4 ± 0,25 4,3 ± 0,75 142,5 ± 8,52 0,85 ± 0,15
ПРИМ1ТКА: * - р > 0,05 при пор1внянш з групою контролю..
У хворих з будь-якою комбiнацieю клiнiчних форм маласезiозу шюри, серед яких за машфест-шстю клiнiчних проявiв (гостротою, поширенiстю чи рецидивуванням) домiнував себорейний дерматит, екзематиди Дар'е (псорiазиформний або - головним чином - пiтирiазиформний) або маласезшний пустульоз, визначалося статистич-но значиме зниження рiвню кальцiю сироватки кровi, (причому у значнiй кшькосп хворих, пере-важно - з поширеними проявами себорейного дерматиту, - нижче за загальноприйняту норму.
Звертав на себе увагу взаемний зв'язок, юну-ючий мiж зниженням рiвня кальцiю сироватки кров^ зниженням рiвню магнiю сироватки та пщвищенням рiвню натрiю сироватки у хворих з домiнуванням себорейного дерматиту та екзе-матидами Дар'е.
У хворих з маласезшним пустульозом зако-номiрним був зв'язок зниження рiвня кальцiю та пiдвищення рiвню калiю сироватки кровi, який не
можна було ^норувати.
Привертало на себе увагу також пщвищення рiвня натрiю сироватки кровi у хворих з домшу-ванням пiтирiазу, негншного фолiкулiту та рiзно-кольорового лишаю. Враховуючи наявнiсть такого пщвищення також i у хворих з домшуван-ням себорейного дерматиту та екзематидами Дар'е, такi змiни мшерального обмiну можна вважати найбшьш притаманними хворим з маласе-зюзом шкiри. Беручи до уваги зв'язок рiвня iонiв натрiю з концентращею його хлориду та характером потовидшення, екстремальну галотоле-рантнiсть грибiв роду Malassezia та спро-можшсть !х iснувати при пiдвищенiй концентраций саме натрiю хлориду [2, 5], можна припустити першопричинне значення цих змiн мiнерального обмiну у розвитку маласезюзу шюри.
При цьому необхщно звернути увагу на важ-ливють урахування наявностi у хворих шших па-тологiй, таких як:
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 (9)' 2006
Горбунцов В. В. ОСОБЛИВОСТ1 ПОКАЗНИК1В М1НЕРАЛЬНОГО ОБМ1НУ У ХВОРИХ НА МАЛАСЕЗЮЗ ШК1РИ
- iншi алерпчш та псевдоалерпчш захворю-вання;
- хрошчш захворювання щитоподiбноl залози та яeчникiв;
- порушення гормонального (переважно - сте-рощного) обмiну, -
з якими також можуть бути пов'язаш cyTTeBi змiни мiнерального обмiнy; це тдтверджено результатами багатофакторного кореляцшного ана-лiзy i не заперечуе взаемному зв'язку маласез> озу шюри з iншими, одночасно iснyючими захво-рюваннями та патологiями.
З наведеного вище можна зробити висновок, що у значно! кiлькостi хворих на маласезюз шюри мають мiсце визначеш змiни показниюв мшераль-ного обмшу (насамперед, юшв кальцiю, натрiю та магшю), вiрогiдно, вибiрково пов'язанi мiж собою та залежнi вiд домшуючо! - у комбшацп декiлькох одночасно шнуючих у хворого -кшшчно! форми, особливостей клiнiчних проявiв та переб^у дерматозу; цi змiни взаемозв'язаш з сyпyтнiми захворюваннями алергiчного та псев-доалергiчного генезу, ендокринопатiями (а може й обумовлеш ними).
До^дження показникiв мiнерального обмiнy у хворих на маласезюз шюри можна вважати
Л1ТЕРАТУРА
1. Горбунцов В. В. Ращональш пiдходи до терапп маласезюзу шкiри // Журнал дермато-венеро-логии и косметологии им. Н.А. Торсуева. -2005. - № 1-2 (10). - С. 97-103.
2. Горбунцов В.В. Малассезиоз кожи // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2001. - № 1 (4). - С. 138-145.
3. Елинов Н.П. Краткий микологический словарь. - СПб.: Medem, 2004. - 174 с.
4. Кулага В.В., Романенко И.М., Афонин С.Л., Кулага С.М. Аллергия и грибковые болезни: Руковод. для врачей. - Луганск: «Элтон-2», 2005. - 520 с.
5. Новое в систематике и номенклатуре грибов / Под ред. Ю.Т. Дьяконова, Ю.В. Сергеева. -М.: Национальная академия микологии; Медицина для всех, 2003.- 496 с.
6. Сергеев А.Ю., Сергеев Ю.В. Грибковые инфекции: Руковод. для врачей. - М.: Биномп-ресс, 2003. - 440 с.
7. Скурихина М.Е., Будумян Т.М., Левчик Н.К. Особенности иммунного ответа при керато-микозе, обусловленном Malassezia species / V Кашкинские чтения: Тез. докл. // Проблемы медицинской микологии. - 2002. - Т. 4, № 2. - С. 95.
доцшьним у плат дослщження головних бiохiмi-чних показниюв кровг Можливють та наявшсть змш показниюв мшерального обмшу таких хворих не можна ^норувати.
Наявшсть змш (зниження вмюту) показниюв кальщю та магшю сироватки кровi може бути шдставою до вщнесення хворих до групи ризику виникнення запальних та запально-алерпчних поширених форм маласезюзу шюри або супутшх алерпчних чи псевдоалерпчних патологш.
Урахування цих змш можна вважати доцшьним та необхщним для обгрунтування призначен-ня та вибору засобiв загально! неспецифiчноl та гшосенсибшзуючо1 терапп, насамперед - препа-ратiв кальщю та магшю; рекомендацш щодо дiети; лiкyвання супутньо! патологи.
Це може суттево тдвищити якiсть лiкyвання хворих на маласезюз шюри, запобiгти виникнен-ню складних тактичних ситyацiй та непорозум№, що i е подальшою перспективою дано! роботи.
Перспективами подальших розвiдок у напрямку дослiдження шляхiв пiдвищення ефек-тивностi лiкyвання хворих на маласезюз шюри е подальшi заходи щодо iндивiдyалiзацil терапп' та шдвищення ll комплаенсу.
8. Федотов В.П. Грибы - пятое царство живой природы // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.- 2004.-№ 1-2 (7).-С. 9-26.
9. Caputo R. A new era in the treatment of pityriasis versicolor and seborrhoeic dermatitis // J. EADV.
- 2002. - Oct. - Vol. 16. - Suppl. 1. - P. 95.
10. Caputo R. The role of Malassezia in superficial skin disease // J. EADV. - 2000. - Sept. - Vol. 14.
- Suppl. 1. - P. 90.
11. Faergemann J. Lipophilic Yeasts in skin diseases // Sem. Dermatol. - 1985.- Vol. 4, No 3. -P. 173-184.
12. Gupta A.K., Bluhm R. Seborrheic dermatitis // J. EADV. - 2004. - Jan. - Vol. 18, No 1. -P. 13-26.
13.Mirhendi H., Makimura K., Zomorodian K., Yamada T., Sugita T., Yamaguchi H. A simple PCR-RFLP method for identification and differentiation of 11 Malassezia species // J. Microbiol. Methods. - 2005. - May. - Vol. 61, No 2. - P. 281-284.
14.Mirza S.H., Khan M.A., Muhammad Ahsan-ul-Haq. Role of malassezia yeast (pityrosporum) in seborrhoeic dermatitis (sd) // J. Coll. Physicians Surg. Pak. - 2005. - Vol. 15, No 12. -P. 771-773.
