CC BY
19
4. Шкарин В.В. Кто ясно мыслит - тот ясно излагает (о проблеме терминологии в эпидемиологии) / В.В. Шкарин // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунологии, 2002. - № 4. - С.34-38.
5. Шкарин В.В. О культуре научной медицинской лексики / В.В. Шкарин // Нижегородский мед. журн. 2004.- № 2.- С.21-32.
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСШНО1 СПРЯМОВАНОСТ1 У 1НОЗЕМНИХ СТУДЕНТ1В ПРИ ВИВЧЕНН1 СТОМАТОЛОГ1ЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н АНГЛШСЬКОЮ МОВОЮ Скiкевич М.Г., Аветшов Д. С.
Виховання професшно! спрямованост студенпв-медигав означае формування морально-психолопчно! готовностi до роботи лшаря -стоматолога. Суспiльству по^бш фахiвцi, для яких знання шоземно! мови е професiйною необхiднiстю. На сучасному еташ перед вищою школою поставлено завдання, яке орiентуе навчання медициш на англiйськiй мовi студенпв-шоземщв. У бiльшостi студенпв-iноземцiв знання англшсько! мови недостатне. Викладачам необхщно розумiти важливiсть розглянутого питання. Майбутш фахiвцi, студенти-iноземцi, клiнiчнi ординатори, асшранти медично! академи повиннi вмгги слухати i отримувати корисну шформащю iз усних презентацiй, повiдомлень, лекцш, доповiдей, що е важливим академiчним i професiйним умiнням.
Ключов1 слова: осв™, iноземнi студенти, англiйська мова, шформащя, знання.
FORMING OF PROFESSIONAL ORIENTATION FOR FOREIGN STUDENTS AT STUDY OF STOMATOLOGICAL DISCIPLINES IN ENGLISH LANGUAGE Skikevych M.G., Avetikov D.S.
Education of a professional orientation of medical students means formation of moral and psychological availability for service of the doctor - the stomatologist. Experts for whom the knowledge of a foreign language is professional need are necessary to society. At the present stage the important task is set for the higher school. It is necessary to teach on English medicine for students foreigners. The knowledge of English isn't enough at the majority of students. Teachers need to understand importance of a question which is considered. Future experts, students foreigners, clinical interns, graduate students of medical academy have to be able to listen and receive useful information from oral presentations, messages, lectures, reports that is important academic and professional ability.
Key words: the education, foreign students, English language, the information, the knowledge.
УДК 616.1/.4+376.68
ОСОБЛИВОСТ1 П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В-ШОЗЕМЩВ НА КАФЕДР1 ВНУТРШНЬО! МЕДИЦИНИ
Основними вимогами до сучасного спещашста i випускника медичного вузу е високий рiвень науково! i практично! шдготовки, оргашзаторсьга здiбностi, висока культура i ерудищя. Це дае можливють бути конкурентно-спроможним на ринку пращ, особливо за кордоном. Рiвень знань, здiбностей до самостийного творчого мислення у студентов рiзнi, тому навчання передбачае шдивщуальний тдхщ, особливо у студенпв-шоземщв. У клшщ внутршньо! медицини закладаеться формування майбутнього лшаря - людини, збагачено! медичною теорiею та вмшнями кл^чно мислити. На досягнення цього i спрямована органiзацiя навчання студенпв-шоземщв на кафедрi внутрiшньоi медицини.
Ключов1 слова: внутршня медицина, клппчне мислення, студенти-шоземщ.
У сучасних умовах перед вищою медичною школою сто1ть завдання не тшьки тдвищувати професшний р1вень тдготовки л1кар1в-спец1ал1ст1в, але 1 виховувати студенев у дус культурного розвитку, гумашзму, милосердя, деонтологп, моральности Неможливо вщокремлювати знання, вмшня 1 навички у сфер1 тдготовки вщ загального розвитку. Основними вимогами, яю необхвдш для сучасного спещалкта 1 випускника медичного вузу, мають бути широка наукова 1 практична тдготовка, яка дозволяе оволодии своею спещальнютю; оргашзаторсью зд1бност1, що дае можлив1сть на практищ застосовувати принципи науково! оргашзацп прац1, вм1ння сп1лкуватися з людьми, правильно будувати взаемини в колектив1, висока культура 1 ерудиц1я.
Коли ставиться питання про те, яким мае бути випускник медичного вузу, коли йдеться про його формування, неможливо говорити тшьки про професшну тдготовку. Це не т1льки тому, що обмежено, але 1 тому, що до складу будь-яко! професшно1 п1дготовки спец1ал1ста входить формування його загального свггогляду. Тому, завданням вищо! медично! школи е досягнення кожним студентом максимального розвитку його штелектуальних зд1бностей, як майбутнього л1каря, його всеб1чне 1 гармон1йне вдосконалення, опанування основами спец1альност1 [3].
У процеа навчання 1ноземних студент1в виникають певн1 труднощ1, пов'язан1 з розкриттям предмету та формуванням лог1чних суджень у зв'язку з недостатн1м знанням мови. Складнощ1 мовного сп1лкування потребують значно! затрати часу на виявлення поточного р1вня знань. У навчанш студент1в-1ноземц1в потр1бно враховувати кра!ни !хнього походження, розповсюдження в них тих чи шших захворювань, особливост1 впливу характеру харчування, кл1мату, нац1ональних традицш на патолог1ю внутр1шн1х орган1в.
Для того, щоб шдив1дуал1зувати навчання студенпв-шоземщв, враховуеться р1вень базисних знань, бажана спещал1защя, умови майбутньо! прац1, необхщнють п1дготовки до л1ценз1йних 1 державних кпипв як в Укра!н1, так 1 вдома. У клшщ внутр1шньо! медицини закладаеться формування майбутнього л1каря - людини, збагачено! медичною теор1ею та вм1ннями кл1н1чно мислити. На досягнення цього 1 спрямована оргашзащя навчання студенпв-шоземщв на кафедр1 внутр1шньо! медицини.
Внутр1шня медицина - найбшьш об'емний 1 важливий розд1л клшчно! медицини, знання якого необх1дн1 л1карям ус1х спец1альностей. Основною метою викладач1в кафедри е розвиток кл1н1чного мислення студенпв, яке базуеться на знаннях, питаннях теорИ та вм1нн1 правильно ощнювати 1 пор1внювати результати р1зних досл1джень, тому що кл1н1чна д1яльнють - це поеднання знань та досвщу, мислення 1 iнтуiцii. Мета навчання полягае не ст1льки в безперервному накопиченнi знань, ск^льки у формуванш здатностi самостiйно цi знання знаходити, засвоювати, оновлювати, ефективно використовувати у професшнш дiяльностi, тобто на орiентацii розумiння проблеми, узагальненнi, систематизацп, самостiйнiй аналiтичнiй роботi студента. Важко розраховувати на устх, якщо випускники
не в змозi сформулювати правильно клiнiчний дiагноз, дати пояснения дiагностичноl помилки, викласти загальш принципи диференцшно! дiагностики, охарактеризувати критерп прийняття або вiдхилення дiагностичноl гшотези, вiдрiзнити пост1йний симптом вiд специфiчного, провiдний вiд допомiжного i т.п. Дiагноз - це знання i досвiд клiнiциста. Розпiзнавання хвороби грунтусться на знаннi семюлоги i вмшт логiчно мислити, клiнiчному досвiдi та здiбностях шту!тивно вiдчувати характер захворювання. Тому немае заочно1 медично1 освгга - навчитися клiнiчнiй медицинi можна тшьки бiля лiжка пацiента. Клшчне мислення формуеться в процесi самостшних спроб, намаганнi студента вирiшувати клшчну задачу в реальних умовах бшя лiжка хворого, а не в аудиторiях.
В клiнiцi внутршньо! медицини закладаеться формування майбутнього лiкаря - людини, збагачено1 медичною теорiею та вмшням клiнiчно мислити. На досягнення цього i спрямована органiзацiя навчального процесу при проведеннi практичних занять, лекцш, клiнiчних та клiнiко-анатомiчних конференцш [4].
При проведеннi практичних занять в клшщ найбiльша увага придшяеться роботi з хворими. Опануванню практичними навичками ми надаемо особливе значення у формуванш лiкаря-клiнiциста. Самостiйне обстеження хворого на практичних заняттях - крок до опанування навичками i вмiннями.
Курацiя хворих, яких обстежують студенти самостiйно, з подальшим клшчним розбором, допомагають кращому засвоенню практичних навичок, принцитв медично1 деонтологп, сприяе розвитку клiнiчного мислення.
Рiвень знань, здiбностей до самостiйного творчого мислення у студенпв рiзнi, тому навчання передбачае iндивiдуальний пiдхiд, особливо у студенпв-шоземщв. Студенту необхiдно використовувати вс ранiше засвоенi знання, вмiння, шформащю про допомiжнi та iнструментальнi методи дослщження для того, щоб встановити дiагноз, намiтити лiкування, профiлактичнi та реабштацшш заходи.
Клiнiчний розбiр хворих передбачае вивчення матерiалу методом дискуси, яку спрямовуе викладач. Студент самостшно пропонуе власнi думки i, отримавши додаткову iнформацiю вiд викладача, розв'язуе проблему - встановлюе клiнiчний дiагноз хворому. Особлива увага викладачiв спрямована на навчання студенев розкривати патогенетичш механiзми розвитку захворювання, вмiння проведення диференцiального дiагнозу, формування клiнiчного дiагнозу, призначення етiотропного та патогенетичного л^вання. Дискусiя пiд час клiнiчного розбору стимулюе мислення студента щодо вироблення загальних засобiв аргументацц, доказу або ощнки, допомагае студентам у вивченш внутршшх хвороб i, пiд керiвництвом викладача, дiйти правильних теоретичних i практичних висновшв [2].
Спiлкування шоземних студентiв з хворими мае сво1 особливостi, тому повинно проходити тд пильним спостереженням викладача, який як правило, ввдграе роль провiдника мiж iноземним студентом i хворим. В зв'язку з цими особливостями, викладання предмету для студеш!в-шоземщв повинно доручатися найбшьш досвщченим викладачам, якi мають високий професiйний рiвень i разом з тим добре володють педагопчною майстернiстю. Викладач повинен навчити студенпв вмiнню спiлкування з хворою людиною, демонструвати при цьому витримку, такт, деонтолопчш властивостi. Культура поведiнки викладача, як людини старшо! за вшом, з певним життевим досвiдом, з його педагопчним, професiйним i науковим авторитетом, повинна впливати на формування студента, як майбутнього лшаря, який буде працювати у шшш кра!ш з високими професiйними вимогами i належною оцiнкою працi висококвалiфiкованого спещалкта.
Велике значення у пiдготовцi майбутшх лiкарiв, на наш погляд, належить клшчним та патолого-анатомiчним конференщям, якi проводяться пiд керiвництвом професора, де кожен iз спiвробiтникiв клшки може висловити сво1 мiркування з приводу дiагностики та лiкувания хворого, навести цiкавi приклади з лшарсько! практики, на яких до обговорення проблеми залучаються студенти.
Найкращий тдручник не зможе у всiй повноп передати особливостi клiнiчного перебiгу захворювання у рiзних хворих. Тому, ^м розборiв конкретних хворих пiд керiвництвом досвiдчених викладачiв, для студентiв та ствробиниюв клiнiки особливу цiннiсть мають кташчш лекцп професора або доцента. Вважаемо, що клiнiчнi лекцп повинш бути основою дисциплiни, визначати рiвень та обсяг iнформацiйного навантаження, стати програмним документом для практичних занять i самостшно! роботи студента. Клшчна лекцiя з детальним розбором тематичного хворого носить проблемний характер. Вона повинна бути творчою i щкавою, що вимагае вiд лектора високо! науково1, педагогiчноl та лiкарськоl квалiфiкацil. Лекцiя одночасно мае стати не тшьки джерелом шформацп, а й способом формування клшчного мислення, розвивати у слухачiв логiку. Лекцiя мае бути адаптованою до вiдповiдного курсу, розрахована на середнього студента i особливо враховувати сприйняття лекцшного матерiалу студентами-iноземцями. Отже, у навчальному процеа клiнiчна лекцiя посiдае одне з провщних мiсць, вона е найкращим засобом для розвитку не тшьки професшно! майстерностi, а й творчого ставлення до професп лiкаря i альтернативи !й немае [1].
Кафедрою проводиться систематична робота з методичного забезпечення навчального процесу, що включае тдготовку поабниюв, пiдручникiв, методичних розробок для студеш!в-шоземщв IV, VI курав медичного факультету, що дозволяе студентам краще зосередитися в пiдготовцi до занять, звернути увагу на «ключовЬ> питання, пiдвищити рiвень пiдготовки.
Методолопчна спрямованiсть викладання клiнiчних дисциплiн припускае, щоб уся структура навчально! дисциплши i логiка викладання кожно! теми були б побудоваш вiдповiдно до останшх досягнень науки. Це вимагае вщ викладача профiльного предмету бачити i розумiти, проявами яких об'ективних взаемозв'язюв е процеси, про яю вiн говорить студентам. Викладач мусить умгга пояснити студентам необхiднiсть глибокого i правильного розумiння питань спещальносп.
Щоб виконати поставленi завдання, викладач мае бути зразком для студенив не тшьки в питаннях знань предмету, але i загального розвитку, культури, виховання в моральному вщношенш. Слiд пам'ятати, що викладач,
особливо клшщист, це не тшьки педагог (вихователь, учитель, викладач), провiдною метою якого е тдготовка всебiчно розвиненого квалiфiкованого спещалюта, а насамперед лiкар, який мусить лГкувати хворих i показувати взiрець володiння цим складним процесом. Тим бшьше, що е такi хвороби, яю можна вилiкувати або полегшити страждання тiльки добрим словом i порадою, яка дае надiю. У той же час формальним, бездушним ставленням до хворого можна завдати шкоди людинi, яка страждае, i студенту, який уважно стежить за дiями вчителя i переймае зневажливе ставлення лшаря до хворого. У зв'язку з цим, викладач повинен постшно займатися самовихованням i вдосконаленням сво!х знань, природньо, в тому середовищГ, в якому вiн живе [5].
Високий професiоналiзм професорсько-викладацького складу i практичних лiкарiв, з якими спшкуеться студент, здатний вiдкривати горизонти нових медичних знань, яю через утшення в практику створюють умови правильного розумшня людьми здорового способу життя, первинно! i вторинно! профшактики захворювань, а в разi появи або загострення хрошчних хвороб - методiв ефективного лiкування.
Сучасна практика освии iноземних фахiвцiв - невщ'емний елемент ринково! економiки. Вiд якост освiти iноземних спецiалiстiв залежить piBeHb навчального закладу та його авторитет на мiжнародному piBHi. Це обумовлюе кiлькiсть студентiв, якi будуть бажати вчитися в цьому вищому медичному заклада Тому, колектив кафедри внутршньо! медицини постiйно i наполегливо працюе над вдосконаленням методiв пiдготовки шоземних студентiв, як висококвалiфiкованих фахiвцiв, враховуючи сучаснi вимоги до навчального процесу, а також використовуючи найкpащi надбання вичизняно! та свггово! медично! науки i особливостi майбутньо! роботи студенпв-шоземщв у сво!х кра!нах.
ж
1. Лящук П.М. Клiнiчна лекцiя// Актуальш питання оргашзацп та медичного забезпечення навчального процесу - Чершвщ, 2000. - С. 77-28.
2. Новак О.В. Современные подходы в подготовке врачей в условиях клиники / О.В. Новак, O.G. Ютура, О. А Черевко// - 2010. - Т.2, Ч.1. - С. 219-221.
3. Пидаев А.В. Болонский процес в Европе / А.В. Пидаев, В.Г. Передерий //- Одесса: Медуниверситет, 2004.-192с.
4. Скрыпник И.Н. Пути преодоления регресса в обучении студентов и развитии современной медицины/ И.Н. Скрыпник, М.А. Дудченко, О.В. Новак [и др.] // - Kyiv, 2011. - P. 271-278.
5. Скрипник 1.М. Перспективи, напрямки й особливост Болонського процесу в Вищих медичних закладах Укра1ни / 1.М. Скрипник, О.В. Новак, М.А. Дудченко [и др.] // - Ки'в, -2011.-додаток 2, №3.-Т.1(26) .-С. 521-527.
ОСОБЕННОСТИ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ-ИНОСТРАНЦЕВ НА КАФЕДРЕ ВНУТРЕННЕЙ МЕДИЦИНЫ Скрыпник И.Н., Новак О.В., Гопко А.Ф., Маслова А.С., Шапошник О.А., Приходько Н.П.
Основными требованиями к современному специалисту и выпускнику медицинского вуза является высокий уровень научной и практической подготовки, организаторские способности, высокая культура и эрудиция. Это дает возможность быть конкурентно-способным на рынке труда, особенно за рубежом. Уровень знаний, способностей к самостоятельному творческому мышлению у студентов разные, поэтому обучение предполагает индивидуальный подход, особенно у студентов-иностранцев. В клинике внутренней медицины закладывается формирования будущего врача - человека, обогащенного медицинской теорией и умениями клинически мыслить. На достижение этого и направлена организация обучения студентов-иностранцев на кафедре внутренней медицины.
Ключевые слова: внутренняя медицина, клиническое мышление, студенты-иностранцы.
FEATURES OF TEACHING FOREIGN STUDENTS AT THE DEPARTMENT OF INTERNAL MEDICINE Skrypnyk, I.M., Novak O.V., Gopko O.F, Maslova, G.S., Shaposhnyk O.A., Prikhodko N.P.
The main requirements for modern specialist and graduate of the Medical University is the high level of scientific and practical skills, organizational skills, high culture and erudition. This gives the possibility to be competitive at the labor market, especially abroad. This gives the possibility to be continuously competitive job market, especially abroad. The level of knowledge and skills for independent creative thinking of students is different, so learning involves an individual approach, especially foreign students. The shaping of future doctor laid in the clinic of internal medicine. This person is enriched of medical theory and clinical thinking. Organization of foreign students training aimed at achieving of this goal at the department of internal medicine.
Key words: internal medicine, clinical thinking, foreign
students.
УДК 378.14:61
БЕЗПЕРЕРВНИИ ПРОФЕСШНИИ РОЗВИТОК У СУЧАСНШ ШСЛЯДИПЛОМШИ ОСВГГ1 Л1КАР1В
У зв'язку з розвитком науки, техшки i медичних технологш життя постшно диктуе новi вимоги до рiвня знань i вмшь пращвнимв сфери охорони здоров'я, чим обумовлена необхщшсть безперервно! професшно! освгти. Безперервний професшний розвиток реалiзуеться шляхом як безпосереднього сшлкування, так i через використання «дистанцшного навчання». Сучасна шслядипломна освГта реалiзуеться через перехщ вщ квалiфiкацiйноi моделi фахiвця до компетентшстно!.
Ключов1 слова: шслядипломна освГта лiкарiв, безперервний професшний розвиток, компетентшстшсть.
Сьогодш у зв'язку зi швидкими темпами розвитку медично! науки у медичних пращвнишв виникае необхщшсть постшного удосконалення володшня навичками у використанш дiагностичних засобiв, лГкувально-дГагностично! апаратури, засвоення нових пiдходiв до лГкування i профiлактики патологiчних станiв. Досвщ роботи системи медично! п1слядипломно! освгти свщчить про те, що тдвищення квалiфiкацii спецiалiстiв проводиться шляхом поповнення !х професiйних знань г вмшь за рахунок iнновацiй, якими поповнилася медицина за певний час. В останш роки вГдбулась принципова змша системи накопичення Г передачГ знань, зрю !х обсяг, що унеможливило
