CC BY
179
УДК 432:336.76 Асист I.I. Свидрук - RbeiecbKa КА
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАНВАЦП ТРАДИЦIЙНОÏ ТА ЕЛЕКТPOHHOÏ ТОРГ1ВЛ1
Розглянуто основш риси iнформацiйного суспiльства та особливост оргашзаци електронно'1 торгiвлi у ньому. Проведено порiвняльний аналiз оргашзаци тради-щйно'1 та електронно'1 торгiвлi.
Assist. I.I. Svydryk -L'viv commercial academy Features of organization of traditional and electronic trading
Considered basic lines of informative society and feature of organization of electronic trade in it. The comparative analysis of organization of traditional and electronic trade is conducted.
Вступ
В останне десятир1ччя шформацшш технологи стали одним з найваж-ливших чинниюв розвитку економжи й суспшьства загалом. Бшьшють краш усвщомила колосальш переваги, зумовлеш ïx розвитком i поширенням. У ба-гатьох iз них (США, Шмеччиш, Францiï, Великiй Британiï, Австрп, Чеxiï, Фiнляндiï, Японiï, Iндiï, Китш, краïнаx Пiвденно-Сxiдноï Азiï та ш.) розроб-лено та реалiзуються державш програми формування iнформацiйного суспшьства. В iнформацiйному суспiльствi дедалi бшьшого значення набувае органiзацiя електронно1' моделi торгiвлi - електронно1', що вимагае водночас ïï детального дослiдження.
У спещальнш лiтературi фрагментарно питання особливостей оргаш-зацiï електронно1' торгiвлi розглядають М.В. Макарова , 1.Т. Балабанов та ш. [1, 3]. Проте питання особливостей оргашзаци електронно1' торгiвлi висв^ле-но недостатньо широко.
Постановка завдання
Метою стати е визначення особливостей оргашзаци електронно1' торгiвлi та адаптащя цих особливостей до сучасних вимог iнформацiйного суспiльства. Найxарактернiшими рисами шформацшного суспiльства е:
• зростання рол1 шформацл та знань у житп суспшьства, створення i розвиток ринку шформаци та знань як одного з чиннишв сустльного виробництва;
• створення глобального шформацшного простору для забезпечення ефектив-но1 шформащйно1 взаемоди людей, 1х доступу до св1тових шформащйних ре-сурс1в i задоволення 1х сощальних i особистих потреб в шформащйних продуктах та послугах;
• становлення i дом1нування в економ1щ нових технолопчних уклад1в, що грун-туються на масовому використант шформащйно-комуткащйних технологш. Ц уклади не тшьки забезпечують постшне зростання продуктивност пращ, а й зумовлюють появу нових форм сощально1 та економ1чно1 дiяльностi (телеробота, електронна торпвля, дистанцшна освгта, в1ртуальт щдприемства то-що). Йдеться про формування i розвиток мережево1 економжи [1, с. 84].
На сучасному етат умови функцюнування пiдприемств кардинально змiнилися. Поява i подш свiтового ринку, комп,ютеризацiя та "штернетиза-цiям ринкових вiдносин (можливють миттевого отримання вичерпно1' шфор-маци про будь-якi товари, взаемозалежнiсть виробниюв, що зростае, насиче-
шсть суспiльства матерiальними благами у розвинутих крашах) зумовлюють поступову модифiкацiю економжи масового виробництва в eKOHOMiKy шдивь дуальних послуг. Вирiшальна роль переходить вщ виробника до кшента. Все це обумовлюе встановлення нових завдань торпвль
Результати
Торгiвля за своею сутшстю е дiяльнiстю у сферi обмiну товарiв народного вжитку, послуг та засобiв виробництва [4, с. 17]. Торговельна дiяльнiсть передбачае юнування взаемовiдносин мiж двома суб'ектами: продавцем -торговельним пiдприемством, яке просувае певш товари вiд виробника до по-купця та створюе i надае необхiднi торговельнi послуги, i покупцем, який купляе товари та оплачуе торговельш послуги, сплачуючи продавцю ïx гро-шову вартють. Тобто предметною сферою дiяльностi традицшно1 торгiвлi е здiйснення процесу обмшу грошей на товари i товарiв на грошi, а також на-дання пов'язаних з цим процесом торговельних послуг. Щодо сутностi торго-вельно1 дiяльностi iснують рiзнi групи поглядiв. Група авторiв вважае, що операцiï купiвлi-продажу класифiкуються за такими видами: роздрiбнi, дрiб-ногуртовi, оптовi операцiï [5, с. 19].
Проф. I. Балабанов вважае, що кушвля-продаж може мати форму прямого обмшу i форму опосередкованого обмшу [3, с. 21]. Перша форма ба-зуеться на прямому особистому контакт покупця з продавцем та касиром. Це традицшна форма торпвл^ яка використовуеться сьогодш в магазинах, ресторанах, на ярмарках тощо. Друга форма означае майже повну вщсутшсть прямого контакту та наявшсть в окремих випадках посередниюв (1нтернет, телефонш шдприемства, iн.). До другоï форми торгiвлi можна вiднести рiзно-манiтнi види позамагазинноï торгiвлi: посилкову торпвлю; торговельнi авто-мати; телевiзiйну торгiвлю; електронну торгiвлю; мобiльну торпвлю.
Сутшсть традицiйноï торговельноï дiяльностi можна визначити, вихо-дячи зi змюту основних операцiй, виконуваних у пiдприемствi (рис. 1).
Наведенi на рис. 1 операци можна згрупувати таким чином: транспор-тувальнi, пiдготовчi i реашзацшш. При цьому першi двi групи операцiй кшь-кiсно, за затратами часу i трудових ресурЫв значно переважають операцiï без-посередньо1' реалiзацiï товарiв покупцям. Такий склад операцш торговельно-теxнологiчного процесу властивий традицшнш торгiвлi за останнi 15-20 роюв.
1снуюча модель торгiвлi зазнае в нишшнш час фундаментальних змш у повнiй вiдповiдностi з основним постулатом дарвшзму: пiдприемство або адаптуеться до нових умов, або гине [6, с. 4]. Перюд, вщведений на тран-сформацiю торгiвлi, надто короткий - всього декшька роюв, i саме цей перюд ми зараз переживаемо. Сутшсть сучасно1' трансформаци - масовий перехщ до електронно1' торгiвлi.
"Електронна торгiвля, що за кордоном мае назву "e-commerce", - це торпвля через мережу 1нтернет за допомогою комп,ютерiв покупця та про-давця товару" [3, с. 190]. Ми притримуемося цiеï позицп, оскiльки в ньому визначено як процес, так i способи його здшснення. Електронна торпвля не зводиться тшьки до продажу та придбання товарiв та послуг через 1нтернет. Сьогодш це поняття ^тотно розширилося i включае торгiвлю принципово
Рис. 1. Структура i по^довшсть операцш торговельно-технологiчного процесу
в традицшному магазин [5, с. 319]
новими видами товарiв, наприклад, шформащею у електронному виглядь Фактично предметом електронно! торгiвлi може бути будь-який продукт (товар, послуга, шформащя, нерухомють, банкiвський продукт i т.п.). Складниками електронно! торгiвлi е: учасники, комп'ютерш мережi i процеси.
Мюцем купiвлi-продажу товарiв е вiртуальний магазин. Послщовшсть операцiй торговельно-технологiчного процесу у вiртуальному магазинi подана на рис. 2.
Рис. 2. Структура i по^довшсть операцш торговельно-технологiчного процесу в мдприемствах електронно'1 торгiвлi
Порiвнюючи структуру i послiдовнiсть операцiй торговельно-техноло-гiчного процесу в електронному та традицшному магазинах, вiдмiтимо, що основною вщмшшстю е те, що у традицшному магазиш торговельно-техно-логiчний процес розпочинаеться з надходження товарiв, шдготовки до продажу, !х викладки, а в електронному - з отримання покупцем шформаци про товари. Рух товарiв в електронному магазиш розпочинаеться з моменту отримання заявки на певш товари вщ покупця.
У традицшних магазинах багато часу та зусиль йде на операцй, що стосуються транспортування товарiв, !х перемiщення в торговельну залу та
викладки на прилавки. В електронному магазинi таю операцп практично вщ-сутнi. Процес обробки замовлення покупця повшстю автоматизований.
В 1нтернет-магазиш повнiстю вiдсутнiй процес обслуговування покуп-цiв продавцями. 1снують онлайновi консультаций але вони не займають так ба-гато часу. В 1нтернет-магазиш вiдпуск товарiв супроводжуеться !х доставкою додому покупцю, а в традицшному магазиш це частше здiйснюеться за додат-кову плату i при транспортуваннi великогабаритних товарiв. Вiдмiнностi у функцiонуваннi традицiйного i вiртуального магазинiв згрупованi у табл. 1.
Табл. 1. Порiвняльна характеристика традицшно1 та електронноИторгiвлi[1,3,4, 6]
Традицшний магазин В1ртуальний магазин
Торговельна зала Сторшки Веб-сайту
Ходшня покупця торговель-ною залою та огляд товар1в на полицях магазину Перегляд покупцем сторшок Веб-сайт1в
Особистий контакт покупця з продавцем (консультащя) Контакт м1ж покупцем та продавцем - опосеред-кований. Консультащя у продавця (при необхвдно-ст1) засобами комп'ютерно! мереж1 або телефоном
В1дб1р покупцем товару. Товар реальний (його можна подиви-тися, в1дчути органолептично) Виб1р покупцем товару. "Символ" товару (його опис, фотографп у 3-х вим1рному формата)
Усне замовлення товару у продавця Замовлення товару через Веб-сайт
Виписка продавцем та вру-чення покупцю рахунку на оплату вщбраного товару Пересилка продавцем засобами комп'ютерно! ме-реж1 покупцю рахунку на оплату замовленого товару
Оплата покупцем рахунку за товар у кас магазину гот1в-кою або баншвською карткою Оплата покупцем рахунку за якою-небудь системою електронних платеж1в (картка; електронний чи паперовий чек; звичайт чи цифров1 грош1)
Регламентащя часу доступу до шформацп про товар Доступ до шформацп про товар цшодобовий
Види торпвлг роздр1бна, оптова Види торпвлг роздр1бна, оптова. Ызнес-модел1 торпвлг В2С, В2В, С2С, В2А, С2А
Спещал1защя: утверсальт, спещал1зоват, змшат мага-зини Спещал1защя - р1зна на р1зних р1внях електронно! торпвлг на першому р1вт - спещал1зоват дошки оголошень; на вищих р1внях - змшат магазини
Правове регулювання взаемо-дп суб'екив торпвл1 регла-ментуеться законодавчою нормативною базою В Укра!т ще майже не розроблено законодавчу нормативну базу в галуз1 електронно! торпвлг Ви-користовуються закони та норми, що стосуються традицшно! торпвл1
Загально прийнята система стандартизацп Ввдсуттсть едино! системи стандартизацп. Засто-сування не стандартов, а тшьки рекомендацш
Висновки
Електронна торпвля економить час покупця на вивчення та вибiр то-варiв, !х замовлення та оплату (останне - за умови користування системою оплати "Кшент-Банк" чи платажними 1нтернет-системами). В той же час не вс покупщ, навiть при перспективi значно! економи часу, користуються можливiстю купляти товари через 1нтернет, а бажають здшснювати покупки традицiйним шляхом (тут вщграють роль соцiально-психологiчнi чинники:
традици та звички ходити по магазинах, бажання бачити реальний товар та отримувати особистий контакт з продавцем-консультантом тощо).
Одшею i3 iстотних переваг електронно! торгiвлi е можливiсть для по-купцiв вивчати, обирати та здшснювати покупки товарiв цiлодобово. Комп'ютерш системи в 1нтернет здатнi забезпечувати шдтримку покупцiв 24 години на добу, Ым днiв на тиждень. Замовлення на продукщю можуть прийматися у будь-який час з будь-якого мюця.
Таким чином, обгрунтовано необхщшсть урахування особливостей оргашзаци електронно! торгiвлi в iнформацiйному суспiльствi. Також визна-чено необхiднiсть штеграци особливостей оргашзаци традицшно! та елек-тронно! торгiвлi для оптимiзацil початкового функцiонування в^чизняних вiртуальних магазинiв (для, наприклад, забезпечення "звичного" консульту-вання покупцiв з продавцями як у традицшному електронному магазиш).
Лггература
1. Макарова М.В. Електронна комерщя: Поабник для студенпв ВНЗ. - К.: Вид. центр "Академ1я", 2002. - 272 с.
2. Дубов Д.В., Дубова С.В. Основи електронного урядування: Навч. поабник. - К.: Центр навч. лгг-ри, 2006. - 176 с.
3. Балабанов И.Т. Электронная коммерция. - СПб: Питер, 2001. - 336 с.
4. Хмшь Ф.1. Менеджмент торговельного пщприемства: Конспект лекцш. - Льв1в: Вид-во ЛКА, 2000. - 120 с.
5. Комерцшна д1яльшсть на ринку товар1в та послуг: Пщручник/ За ред. В.В. Апотя, Я. А. Гончарука. - К.: НМЦ Укоопосв^а, 2002. - 450 с.
6. М1нс Г., Шнайдер Д. Метакапитализм и революция в электронном бизнесе: какими будут компании и рынки в 21 веке./ Пер. с англ. - М.: Альбина Паблишер, 2001. - 280 с.
УДК338.48 Доц. Т.О. Скрипко, канд. екон. наук;
асист. О. О. Ланда - nbeîecbm КА
ТУРИСТИЧНИЙ ПРОДУКТ ЯК ОБ'СКТ УПРАВЛ1ННЯ
Розглядаеться сутнють туристичного продукту та туристично'1 послуги, визначеш ïx основш схожi та вiдмiннi риси, проведено структуризащя туристичних послуг, визна-чено основнi загальнi та специфiчнi особливостi, яю притаманнi туристичнiй послузг
Assist. prof. T.O. Skrypko, assist. O.O. Landa -L'viv commercial academy Tourist product as management object
Essence of tourist product and tourist favour is examined, their basic alike and excellent lines are certain, the structure of tourist services is resulted, basic general and specific features are certain, what inherent a tourist favour.
Серед науковщв i практиюв туристичноï галуз1 немае единоï думки щодо змюту дефшщш туристичний продукт та туристична послуга. Заснов-ник науки маркетингу професор Ф. Котлер вважае, що продукт - це сукуп-шсть всього того, що можливо запропонувати на ринку споживачам для придбання, використання, споживання та здатних задовольнити певну потребу чи бажання [6, с. 232]. У цьому визначенш шдкреслюеться рiзноманiтнiсть продуклв, оскшьки ними можуть бути фiзичнi об'екти, послуги, iдеï тощо.
