CC BY
14
Лггература
1. Бшик М.Д. Сутнють i оцiнка фiнансового стану пiдприeмств / М.Д. Бшик // Фiнанси Украши. - 2005. - № 3. - С. 117.
2. Герасименко С.С. Передбачення фшансового стану пщприемства при ощнщ його здатностi до продовження дiяльностi / С.С. Герасименко, Н.А. Головач // Актуальт проблеми економки. - 2003. - № 4. - С. 2-4.
3. Козак В.Г. Удосконалення методики анашзу фшансового стану тдприемств Украши / В.Г. Козак // Економка АПК. - 2005. - № 3. - С. 53-63.
4. Мних Е. Оцшка фшансового стану тдприемств за умов застосування методiв точко-во'1 статистично'1 експертизи / Е. Мних, Н. Бшенька // Бухгалтерський облк i аудит. - 2004. -№ 2. - С. 27-31.
Иляш О.И., Патько М.М. Потребность оценивания финансового потенциала торгового предприятия
Рассмотрен вопрос анализа и оценивания финансового потенциала предприятия, их важность из позиции обеспечения последующего развития, системы показателей и факторов, которые влияют на их проведение. Определен нужный алгоритм проведения анализа и оценки с учетом особенностей деятельности предприятий. Установлено, что действенность управленческих решений на микро- и макроуровнях в значительной мере зависит от результатов оценивания финансового состояния субъектов ведения хозяйства, содержание которого выходит за пределы вычисления отдельных коэффициентов и предусматривает изучение комплекса показателей, которые отображают разные аспекты деятельности предприятия.
Ключевые слова, потенциал, финансовый потенциал, финансовое состояние предприятия, оценка финансового потенциала, система финансового управления предприятием.
Ilyash O.I., Patko M.M. Need to assess financial potential outlet
In this article, consider the analysis and evaluation of financial capacity of enterprises, their importance from the perspective of further development of indicators and factors that influence their conduct. Determined necessary algorithm analysis and evaluation, taking into account the peculiarities of the enterprise. It is set that effectiveness of administrative decisions on мкро- and macrolevels to a great extent depends on the results of evaluation of the financial state of subjects of menage, maintenance of which goes out outside the calculation of separate coefficients and foresees the study of complex of indexes which represent the different aspects of activity of enterprise.
Keywords. potential, financial potential, financial state of enterprise, estimation of financial potential, system of financial management an enterprise.
УДК 658.115.31:658.14/.17 Доц. Р.Р. Августин, канд. екон. наук -
ТернопЫьський нащональний eKOHOMi4Huu умверситет; здобувач О.Б. Саприка - Львiвська КА; доц. Н.М. Галазюк, канд. екон. наук -
Луцький нащональний техмчний умверситет
особливост1 органвацп ф1нансових в1дносин природного монопол1ста в умовах перех1дно1
економ1ки
Визначено особливосп оргашзацп фшансових вщносин природного монопо-люта в умовах транзитивно! економки. Розкрито роль прибутку, як важливого шди-катора фшансово-економiчноi дiяльностi монополюта. Охарактеризовано методику регулювання щн (тарифiв) на товари (послуги) монополюта.
Ключов1 слова: природна монополiя, фiнансово-економiчна дiяльнiсть, госпо-дарський розрахунок, прибуток, цiна, регулювання цiни, цiнова модель мсереднi вит-рати плюс прибуток", швестицп.
Постановка проблеми. На сучасному еташ розвитку нацюнально1' економжи особливу увагу по^бно придiляти фiнансово-економiчнiй дiяль-ностi природних монополш, оскiльки вони перебувають у державному секто-рi та функцюнують у середовищi зi статусом ринковоi економiки. При цьому, чим бшьш ринкового характеру набувае нацiональна економiчна система, тим актуальнiшими стають проблеми самоокупност цих структур.
Особливостям оргашзаци фiнансових вiдносин природних монополiй присвячено чимало наукових праць. Значний внесок у виршення цього пи-тання зробили таю сучасш вiтчизнянi та росшсью ученi, як В. Базилевич, Н. Белоусова, А. Бутиркш, Г.З. Борисенко, В. Бодрова, В. Венгер, I. Галиця, А. Городецький, Я. Жалшо, А. Колганов, В. Кривуцький, А. Френзель, В. Ца-пелж, Я. Чумакова, А. Юданов та ш. Водночас, трансформацiя сощально-економiчних та полiтичних вiдносин в УкраАт потребуе формування нових пiдходiв до оргашзаци фшансових вiдносин природного монополюта, якi б враховували закономiрностi перехщного перiоду.
Методика дослiдження. У дослщженш визначено характернi особли-востi оргашзаци фшансових вщносин природного монополiста в умовах тра-нзитивноi економiки.
Результати дослвдження. У ринкових умовах господарювання тд-приемства мунiципального сектора економжи ведуть свою дiяльнiсть на засадах господарського розрахунку. При цьому дедалi бшьше уваги придiляеться принципам самоокупност та самофiнансування, згiдно з якими шдприемство покривае всi своi витрати за рахунок власних кош^в.
Економiчна сутнiсть самофiнансування зводиться до того, що кошти, якi формуються з прибутку, шдприемство витрачае для фшансування всiх своiх потреб. Найтрадицшшший погляд на компонент самофiнансування мо-жна наведено у працях 1.А. Бланка, В.В. Ковальова, 1.Т. Балабанова, М.Я. Коробова, як стверджують, що "... самофшансування - це фшансування розвитку шдприемства виключно за рахунок сформованих власних фшансових ре-сурсiв, тобто прибутку i амортизацiйних вiдрахувань" [1, с. 154]. Саме тому в ринкових умовах господарювання невпинно зростае роль прибутку у дiяль-ност природних монополш. Таким чином, можна стверджувати, що ринковi вщносини значною мiрою посилюють фшансову вiдповiдальнiсть монополю-та за результати його дiяльностi. Це значною мiрою визначаеться лiквiдацiею державно!" фшансово!" пiдтримки та централiзованого вилучення кош^в тд-приемства для створення рiзних фондiв в управлiнських структурах [2, с. 456].
Враховуючи щ передумови, в процес управлiння фшансово-госпо-дарською дiяльнiстю природного монополiста в умовах транзитивно1' еконо-мiки потрiбно зосередити значну увагу як на самш категори "прибуток", так i на загальних результатах його фiнансово-економiчноi дiяльностi. Ми повшс-тю подiляемо точку зору О.С. Шкузи, який стверджував, що "результатив-нiсть управлiння шдприемством виступае важливим критерiем оцiнки його якость Будь-яке пiдприемство функцiонуе з метою отримання певних резуль-
та^в у свош дiяльностi: виконання визначено" мiсii, певних обсягiв вироб-ництва i продажу продукцii та послуг, одержання прибутку тощо" [3, с. 153].
Значний вплив на формування фшансових результат дiяльностi природного монополюта мае середовище, в якому вш функцiонуе. В умовах по-будови соцiально-орiентованоi ринково" економiки вiдбулося переведення бшьшосп пiдприемств iз статусом природно" монополii на повну самоокуп-шсть. При цьому вiдбулося це за умов переходу шших галузей, особливо енергопостачальних, до свiтових цiн на свою продукщю та невисокого, по-рiвняно iз свiтовим, рiвнем заробггно" плати у державi, i, вщповщно, низько" платоспроможностi населення як основного споживача послуг. Таким чином, результатом реформування галуз^ усунення держави вщ проблеми фшансування стало шдвищення тарифiв за послуги та зниження платоспроможност споживачiв цих послуг. На наш погляд, усунення цих проблем можливе лише тод^ коли державне регулювання природних монополш буде носити бшьш категоричний характер. Повне вщшкодування собiвартостi комунальних послуг, що дае змогу рентабельне ведення фiнансово-економiчноi дiяльностi на цих пiдприемствах, побудовано на принципах, яю були розроблеш захiдними спецiалiстами для кра"н Схщно" Свропи, що консультували управлiння на-родним господарством у ринковому середовишд. Повне вiдшкодування вар-тостi комунальних послуг е одшею з умов Мiжнародного валютного фонду щодо кредитування економши держави. Але, як вiрно зазначив П. Сщенко, "iноземнi експерти i консультанти, яких нинi так багато в УкраАт... неадекватно розумшть реальнi особливостi перехiдного перюду, iснуючi сощально-економiчнi суперечностi, ментал^ет бiльшостi наших людей" [4, с. 53].
Перетворення мунщипальних пiдприемств монополютичного характеру у суб'екти господарювання територiально-колективних громад також пе-редбачае припинення "х фiнансування з державного бюджету i перекладення цiеi функци на мiсцевi бюджети. Це призвело до того, що "на рiвнi мюцевого господарства було створено сектор економжи iз певною специфiкою формування доходiв, видаткiв, отримання прибутку та його розподшу; житлово-ко-мунальш пiдприемства як складова мiсцевого господарства мали сво" особли-востi оргашзаци фшансових вщносин, якi носили одностороннш характер, бо кошти для фшансування "х дiяльностi видiлялися iз бюджету, а податки та ш-шi платежi до бюджету ними не сплачувалися" [5, с. 114]. Особливютю фун-кцiонування природних монополiй в Укра1'ш е те, що вони залишаються дер-жавними пiдприемствами, яю працюють i на природно монопольному, i на потенцiйно конкурентних ринках. У данш ситуацii ми шдтримуемо точку зо-ру I. Галищ, який зазначае, що "сучасна ринкова система, побудована вик-лючно на ринкових шдоймах регулювання, - це мiф: вона являе собою, на-самперед, симбiоз державного та ринкового регулювання" [6, с. 52].
Шдприемства, що формують мунщипальну природну монополш, належать до невиробничо" сфери i е самостшною галуззю. 1стотною особливю-тю таких пiдприемств е те, що, на вщмшу вщ бiльшостi суб,ектiв господарювання, максимiзацiя прибутку не висуваеться основною метою "х дiяльностi. Вартiсть послуг та рентабельшсть таких пiдприемств регулюе держава через мюцевий бюджет, який е джерелом оплати частини вартост послуг цих шд-
приемств за деяк категори громадян. Крiм цього, iз мiсцевого бюджету ком-пенсуеться та частина витрат, яка пов'язана iз планово-збитковою дiяльнiстю.
Особливiсть оргашзацп фшансових вщносин тдприемств, що форму-ють мунiципальну природну монополiю обумовлена появою таких об,ектiв в облжу, аналiзi i управлiннi фiнансами, як дотаци, пiльги та субсиди. Пщприемства, що формують сектор природно! монополи зазвичай отримують дотаци з бюдже^в рiзних рiвнiв, вiдшкодування субсидш та витрат вiд на-дання пшьг на оплату послуг окремим категорiям громадян. Такий пiдхiд широко використовуеться й у свггогосподарськш практищ. Однiею з популяр-них рекомендацш урядам iноземних держав е надання таким галузям субсидш i вимога, щоб фiрми призначали цiну, яка б дорiвнювала 1хшм граничним затратам. Такий пiдхiд е економiчно виправданий лише тодi, коли субсидь ювання вiдбуваеться своечасно i в повному обсязi. водночас, варто наголоси-ти, що у свгговш практицi бiльшiсть урядiв намагаються зробити таю шдус-три самоокупними. На такому ж шляху перебувае реоргашзащя галузi в Ук-ршт. Однак, на баланс таких пiдприемств перебувають об'екти основних за-собiв, що належать до сфери управлшня оргашв мюцевого самоврядування й мiсцевих оргашв виконавчо1 влади, що призводить до виникнення проблеми !х амортизування, реноваци, формування джерел на !х вщновлення. Усе це призводить до того, що прибуток найчастше спрямовуеться не на решвесту-вання, а на виршення поточних проблем. Важливо, щоб розподш прибутку мiж державою та окремими суб'ектами економiчноl дiяльностi був не лише в штересах держави, але й забезпечував об,ективнi потреби розширеного вщ-творення кожного пщприемства [7, с. 11].
Класична економiчна теорiя стверджувала, що головною метою фь нансово-економiчноl дiяльностi будь-якого пщприемства е максимiзацiя прибутку. Так, найяскравший И представник А. Смгг наголошував, що максимь зацiя прибутку окремим суб'ектом господарювання веде до максимiзацil всього суспiльного добробуту. Реалiзацiя ще1 мети забезпечувалася шляхом досягнення рiвностi показникiв граничного доходу i граничних витрат пщ-приемства. Однак згодом це формулювання головно1 мети фшансово-еконо-мiчноl дiяльностi пiдприемства було спростоване. Так, було доведено, що максимiзацiя прибутку не завжди забезпечуе належш темпи економiчного розвитку пщприемства. Адже отриманий високий прибуток може бути пов-шстю витрачений на мету поточного споживання, внаслщок чого пщ-приемство буде позбавлене основного джерела формування власних фшансових ресурЫв для подальшого розвитку. Ми вважаемо, що головною метою фiнансово-економiчноl дiяльностi природного монополiста мае стати забезпе-чення максимiзацil добробуту власниюв пiдприемства, що отримуе конкрет-ний вираз в максимiзацil ринково1 вартост пiдприемства.
Поряд з цим, не можна недоощнювати значення прибутку як важливо-го iндикатора фiнансово-економiчного розвитку монополюта. Адже i надалi вважають, що прибуток - це певний двигун або генератор розвитку ринково1 економжи. Тому в ринкових умовах максимiзацiя прибутку повинна стати не основним, але одним iз найважливших завдань розвитку. Проте намагання монополюта досягти ще1 мети може призвести до необгрунтованого зростан-
ня цш, що завдасть явно" шкоди споживачам. Уникнути цього можна лише за наявност дiевоi системи державного регулювання дiяльностi монополiста.
Визначальним чинником формування фiнансово-економiчних резуль-татiв монополiста е цша (тариф). Органи, якi здшснюють регулювання, мо-жуть на законодавчому рiвнi закрiпити верхню межу цш. При цьому важли-во, щоб встановлеш цiни (тарифи) вiдшкодовували витрати виробництва i за-безпечили фiрмi так званий "справедливий" прибуток. Такою можна вважати цшу комунальних послуг на рiвнi середнiх валових витрат виробництва, яка дае монополюту змогу покривати витрати виробництва i нарощувати обсяги, оновлюючи при цьому виробничi потужность Тобто, це оптимальна цша. К визначення можливе на основi точно" iнформацii про попит i витрати. Проте на практицi отримати таку iнформацiю практично неможливо, оскшьки се-реднi витрати природних монополю^в рiзнi i перебувають пiд впливом ба-гатьох чинникiв. Тому теоретична модель норми прибутку на каштал е неп-рийнятною. На практищ цiна на товар встановлюеться на основi норми прибутку i отриманого фiрмою вiдношення балансового прибутку до власного капiталу, виражене у вщсотках. Процес регулювання цiни здшснюеться у та-кiй послiдовностi [8, с. 483]:
• базова ощнка власного катталу;
• визначення середньо"" норми прибутку на каттал;
• визначення загально"" вартост власного катталу;
• рекомендаци контролюючих оргатв конкретнш ф1рм1 дотримуватися визна-чено" цши на товари чи послуги, що нею виробляються;
• коригування та оцшка через певнии промшок часу д1ючо" на ринку норми прибутку та поеднання 11 з попередньо установленою щною.
Регулювання природно" монополИ за допомогою норми прибутку ставить и в рамки ц1ново1 моделi "середнi витрати плюс прибуток", що значно послаблюе стимули регульовано" ринково" економiки. Так, якщо прибуток монополюта 61льший, н1ж витрати на певну фшсовану величину, то вщпадае потреба у "х мiнiмiзацii. Таким чином, слабшають стимули до зниження витрат. Варто також зазначити, що облж результата не завжди адекватний "х об-численню. Як стверджуе М.Ю. Медведев, "результат, отриманий при дотри-маннi законодавчо" процедури, безумовно, може служити показником д1яль-ност1 суб'екта, але цей показник не завжди прийнятний" [9, с. 570].
З викладеною вище цшоутворюючою моделлю пов'язана ще одна проблема - перехресне субсидшвання, яка за своею суттю е одшею з форм дискримшаци цш: для одше" категорИ споживачiв встановлюються цши вищд в1д вартостi комунальних послуг (наприклад, промислов1сть), для 1нших -нижч1 (населення), отже, одна категор!я споживачiв субсидiюе другу.
На соб!варт!сть, отже, й на ц1ну, впливають також структурш й в1дпо-вщш технiко-економiчнi чинники. структурн1 чинники вщображають складо-в1 елементи собiвартостi, зокрема: сировину, матер!али, напiвфабрикати; па-ливо та енергш; заробiтну плату та нарахування на не"; утримання та експлу-атацiю обладнання; накладнi та шш1 витрати.
Технiко-економiчнi чинники характеризують формування витрат з кожного елемента, а саме:
• мютюсть витрат (матерiаломiсткiсть, енергомютшсть, трудомiсткiсть тощо). MicTKicTb витрат характеризуемся обсягом використання сировини, eHepriï, 3apo6ÏTHOÏ плати та шших елеменпв на виробництво ввдповвдних товаpiв, ро-бiт, послуг. Ïï зменшення призведе до зниження собiвapтостi;
• вартютъ витрат (щни на мaтеpiaли, сировину, енеpгоносiï, зapобiтну плату та ш.).
У свгтовш практищ набуто практичного досвщу в застосуванш мето-д1в управлшня шдприемством на основ! його вартостг Ус звикли звертати увагу на зростання доход1в, але для подальшого розвитку та процвгтання природного монополюта основне значення мае рют вартост та прибутку вщ ш-вестицш. 1нвесторам треба бшьше щкавитися запланованими наявними гро-шовими надходженнями компaнiï, шж оголошеним прибутком, тому що це наявний грошовий прибуток. Вш може бути перетворений у каштал пщприемства для забезпечення його подальшого розвитку [10, с. 92]. В шших випадках виникае потреба зниження прибутюв, оскшьки з економiчноï точки зору, доцшьним вважаеться швестування засоб1в в дослщження i розробки чи в рекламу, що мають довгострокову окупшсть.
В умовах розбалансованост економжи виникае проблема щодо акценту фiнaнсовоï пол1тики тдприемств не тшьки на формуванш прибутку, а й на його розподш та використаннг Як зазначае Т. Калайтан, "анал1з р1зноман1т-них концепцш прибутку дае змогу вказати напрямок, в якому вщбуваеться пошук ефективних економ1чних мехашзм1в управлшня суспшьним розвит-ком i, зокрема, мжрор1вневих утворень. Пор1вняльний анал1з концепцш i сьо-годтштх економ1чних умов формування новоï соцiaльно-економiчноï систе-ми дае змогу оцшити правильшсть вибраного напрямку" [11, с. 447]. Отже, варто наголосити, що з економiчноï й технiчноï точок зору, ефективно вико-ристаний прибуток гарантуватиме зростання його майбутшх грошових над-ходжень.
Висновки. Визначальною особливютю фшансово-господарсь^' дь яльност природних монополютичних структур на сучасному еташ е те, що вони функцюнують на засадах господарського розрахунку. Значна увага при цьому придшяеться принципам самоокупност та самофшансування. Саме тому, в процес упpaвлiння д!яльшстю монополiстa в умовах тpaнзитивноï еко-номши необхщно акцентувати увагу як на самш кaтегоpiï "прибуток", так i на загальних засадах його фiнaнсово-економiчноï д!яльностг При цьому макси-мiзaцiя прибутку повинна стати його важливою, але не головною метою. В умовах розбалансованост економжи значну увагу необхщно зосередити та-кож на розподш та використанш прибутку. Адже ефективно використаний прибуток гарантуватиме монополюту зростання грошових надходжень у майбутньому.
Лггература
1. Масленникова О.М. Самофинансирование - основа финансового самообеспечения предприятия / О.М. Масленникова // Вюник ДонДУЕТ. - Сер. : Економ1чш науки. - 2004. - № 3. - С. 154-162.
2. Бшуха М.Т. Курс аудиту : тдручник / М.Т. Б1луха. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1998. -С. 574..
3. Шкуза О.С. Теоретичнi засади визначення якосп управлiння: cyTHicTb категорп i методология кшьюсно'1' оцiнки / О.С. Шкуза // Актуальш проблеми економши. - 2004. - № 12. -С. 150-154.
4. Сщенко П. Економша перехiдного перiодy: теоретико-методолопчш i методичнi пщ-ходи / П. Сщенко // Економша Украши. - 2001. - № 5. - С. 52-58.
5. Гаевий М.В. Фшанси житлового господарства / М.В. Гаевий // Фiнанси Украши. -
2002. - № 5. - С. 113-117.
6. Галиця I. Державне регулювання в умовах ринкових вщносин / I. Галиця // Економь ка Украши. - 2002. - № 6 (487). - С. 52-58.
7. Курмаев П.Ю. Шляхи оптимiзацii джерел швестицшних ресурав на региональному рiвнi: Економша: проблеми теорп i практики / П.Ю. Курмаев // Збiрник наукових праць. -Днiпропетровськ : Вид-во ДНУ. - 2002. - Вип. 127. - С. 10-15.
8. Економ1чна енциклопед1я. - У 3-ох т. - Т. 2 / Редкол. : вщп. ред. С.В. Мочерний та ш. - К. : Вид. центр "Академiя". - 2000. - 847 с.
9. Медведев М.Ю. Общая теория учета: естественный, бухгалтерский и компьютерный методы / М.Ю. Медведев. - М. : Изд-во "Дело и Сервис". - 2001. - 752 с.
10. Бр1гхем С. Основи фшансового менеджменту / С. Бр^ем : пер. з англ. - К. : Вид-во "Молодь", 1997. - С. 1000.
11. Калайтан Т. 1нтерпретащя прибутку в облшово-анал^ичному забезпечеш управлш-ня на макрорiвнi / Т. Калайтан // Формування ринково'1' економши в Украшг - Спецвип. 8 : Формування ново'1' парадигми економiчноi теорп в Украiнi. - Львiв : Вид-во "1нтереко". -
2003. - С. 447-450.
Августин Р.Р., Саприка О.Б., Галазюк Н.М. Особенности организации финансовых отношений естественного монополиста в условиях переходной экономики
Определены особенности организации финансовых отношений естественного монополиста в условиях транзитивной экономики. Раскрыта роль прибыли, как важного индикатора финансово-экономической деятельности монополиста. Охарактеризована методика регуляции цен (тарифов) на товары (услуги) монополиста.
Ключевые слова: естественная монополия, финансово-экономическая деятельность, хозяйственный расчет, прибыль, цена, регуляция цены, ценовая модель "средние расходы плюс прибыль", инвестиции.
Avgustin R.R., Saprika O.B., Galazyuk N.M. Features of organization of financial relations of natural monopolist are in the conditions of transitional economy
The features of organization of financial relations of natural monopolist are certain in the conditions of transitional economy. The role of income is exposed, as an important indicator of financial and economic activity of monopolist. The method of adjusting of prices (tariffs) is described on the commodities (services) of monopolist.
Keywords: a natural monopoly, financial and economic activity, economic calculation, income, price, adjusting of price, price model, is "middle charges plus an income", investments.
УДК 336.76 Доц. Л. €. Альошина, канд. екон. наук;
ст. викл. Д.В. Попович - Львiвська державна фтансова академiя
п1двищення швестицшно1 привабливост1 акц1й в1тчизняних п1дпри€мств при управлшш ix ринковою варт1стю
Стимулювання росту ринково" вартосп акцш дае змогу забезпечити тдвищен-ня "х каттал^зацп та швестицшно" привабливосп. Управлшня ринковою вартютю
