CC BY
11
УДК 636.2.084:619:612
Кравщв Р.Й. доктор бюлопчних наук, професор.
Захармв О.Я. доктор сшьськогосподарських наук, професор.
Пеленьо Р.А. асистент © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З.Гжицького
ОСОБЛИВОСТ1 ОБМ1НУ Б1ЛК1В КРОВ1 СУХОСТ1ЙНИХ КОР1В ПРИ ЗГОДОВУВАНН1 1М ЗА Р1ЗНОГО СПОСОБУ УТРИМАННЯ ГРИБНИЦ1 ГЛИВИ (РЬЕШОТШ ОБТИЕЛТШ)
Виечали змши ем1сту бткге у сироеатц кроег сухосттних корге, яким за ргзних умое утримання згодоеуеали кормоеу добавку, одержану тсля культиеуеання РЫигМт о$1геа1т.
Ключовi слова: Короеи, крое, загальний бток, альбумти, глобулти, мторм.
Вступ. Одним iз найефектившших i швидких способiв утилiзащ! велико! кшькост бюмаси рiзного походження (вщходи сiльського господарства, люотехшчно!, мжробюлопчно! та iнших галузей промисловоси) е вирощування !сивних грибiв родини плевритових, до яких належать глива звичайна. Тшьки глива iз вах дереворуйнуючих сапрофiтiв та базидiальних грибiв здатна перетворювати целюлозу (клiтковину) та синтезувати бшок, збагачуючи важкоперетравнi iз низькою поживною цiннiстю рослиннi целюлозовмшш субстрати (солома, лушпиння) [4,8,9,11,].
Шсля збору плодових тiл, вiдпрацьований свiжий, "живий" субстрат, який мае назву "мжорм", збагачений повноцiнним грибним бшком, володiе властивостями якiсного, лугового пахучого сiна [5,10]. Експериментальними дослiдженнями доведено, що бiологiчна цiннiсть субстратiв, одержаних пiсля плодоношення гливи, зростае за рахунок пiдвищення у них вмюту амiнокислот (у тому числi незамшних), мiнеральних елементiв (магнiю та залiза) i накопичення вiтамiнiв (тiамiну, тридоксину, нiацину, бiотину та рибофлавiну) [7]. За даними окремих дослiдникiв [1,2,3] згодовування тваринам такого продукту, приводить до збшьшення приросив живо! маси молодняка i зниження захворювань.
Таким чином, наведет л^ературш данi свiдчать про те, що субстрат, одержаний тсля плодоношення гливи, е джерелом пластичних та енергетичних речовин - бшюв та вуглеводiв, а також бюлопчно активних сполук i мiкроелементiв.
Метою наших дослщжень було вивчити вплив згодовування сухостшним коровам кормово! добавки, одержано! тсля культивування Р1виго(т оъ1геа1т, на показники бшкового обмiну.
© Кравщв Р.Й., Захар1в О.Я., Пеленьо Р.А., 2008
113
Матер1ал 1 методи. Дослщ проводили на сухостшних коровах чорно-рябо! породи, 3-5 лактаци, аналогiв за термiном тiльностi i показниками попередньо! молочно! продуктивности
Вiдповiдно до схеми дослiду вЫх тварин роздiлили на чотири групи, по 7 голiв у кожнш, першу i другу з яких утримувалися на прив'язi, а третю i четверту - безприв'язно на глибокш солом'янiй пiдстилцi.
Рiвень годiвлi пiд час сухостою був розрахований на майбутню продуктивнiсть 3,5-4,0 тис. кг молока. Коровам друго! i четверто! групи 30% соломи ращону, замiняли кормовою добавкою, одержаною тсля культивування Pleurotus о$1геа1т.
Вiдбiр матерiалу для дослiджень проводили при постановщ корiв на сухостiй, на 40 день сухостою i перед отелення. Проби кровi з яремно! вени брали зранку до годiвлi, в якш дослiджували бiлковий склад сироватки кров1
Вмiст загального бiлка сироватки кровi визначали з використанням рефрактометра УРЛ-1[6], а спiввiдношення бiлкових фракцш плазми кровi - за методом Олла i Маккорда в модифкаци С.А.Карпюка [6]. Одержанi цифровi даш пiддавали статистичнiй обробцi.
Результати дослщження. Перебiг тiльностi вимагае вiд корови-матерi посилено! мобiлiзацi! всiх фiзiологiчних систем i функцiй органiзму. Особливо важливим для нормального формування плода i формування майбутньо! молочно! продуктивностi е сухостшний перiод. 1нтегральним показником цього процесу е склад бiлкiв сироватки кров1 Результати дослiджень бiлкового обмiну у сухостiйних корiв на початку до^ду представленi у табл. 1.
Таблиця1
Склад бшк1в сироватки кров1 сухост1йних кор1в у 1-й день досл1ду, М±т,
n=7
Фракцн бшк1в Групи кор1в
Прив'язна Безприв'язна
О.Р. О.Р. +К.Д. О.Р. О.Р. +К.Д.
Заг.бiлок, г/л 77,2±0,6 77,5±0,3 77,4±0,6 77,7±0,8
Альбумiни 30,2±0,4 30,3±0,4 29,6±0,6 29,3± 0,7
a1-глобулiни 4,8±0,1 4,5±0,2 5,2±0,2 5,3±0,3
а2-глобулши 7,4 ±0,3 7,5±0,3 8,0±0,3 7,9±0,3
aз-глобулiни 2,1 ±0,1 2,2±0,1 2,2± 0,2 2,4±0,1
Р-глобулши 11,7±0,5 11,9±0,3 12,1 ±0,3 12,4±0,2
у-глобулши 21,0±0,3 21,1±0,4 20,3±0,2 20,4±0,3
Примтка: тут i наступних таблицях О.Р. - основний рацюн; О.Р.+К.Д. -основний рацюн + кормова добавка;
Як видно i3 наведених у таблиц даних, загальний вмют бiлку, альбумiнiв i глобулiнiв у сироватщ кровi на початку сухостшного перiоду суттево не вiдрiзнявся мiж групами дослiдних тварин, що свщчить про правильний пiдбiр груп для проведення експерименту.
114
Результати впливу згодовування кормово! добавки, одержано! тсля культивування гливи (Р1еиго1т о$1гга1т) на показники бшкового обмiну при безприв'язному i прив'язному утриманш сухостшних корiв на 40-й день до^ду представлено в табл. 2.
Таблиця 2
Склад бшюв сироватки кров1 су\остiйни\ кор1в на 40-й день дослiду, М±т,
п=7
Фракцн бклкт Групи корiв
Прив'язна Безприв'язна
О.Р. О.Р. + К.Д. О.Р. О.Р. + К.Д.
Заг.бшок, г/л 77,4±0,6 78,0±0,2 79,6±0,6 79,9±0,6*
Альбумiни 30,3±0,4 31,0±0,4 31,7±0,6 32,0± 0,5
аl-глобулiни 4,4±0,2 4,4±0,3 5,0±0,2 4,7±0,2
а2-глобулiни 7,6 ±0,2 7,5±0,2 8,2±0,3 8,3±0,2*
а3-глобулши 1,9±0,1 2,0±0,1 2,0± 0,2 2,3±0,1*
Р-глобулши 12,0±0,1 12,1 ±0,2 12,4±0,2 12,5±0,2*
y-глобулiни 21,2±0,4 21,0±0,2 20,3±0,3 20,1±0,4
Примтка: * - р < 0,05; **- р < 0,02; ***- р < 0,01; ****- р < 0,001.
Аналiзуючи дат табл. 2 видно, що вмют загального бшка у сироватцi кровi незначно збшьшувався у тварин за безпривязного типу утримання порiвняно iз прив'язним, а замша частини соломи в ращош на кормову добавку приводила до вiрогiдного зростання дослiджуваного показника у корiв за безпривязного утримання (р<0,05). Слiд вiдмiтити, що зростання рiвня загального бiлку у сироватцi кровi вказано! групи корiв, вiдбувалося за рахунок а2-, а3- i Р-глобулЫв (р<0,05).
Результати тривалого згодовування (протягом сухостiйного перiоду) кормово! добавки, одержано! тсля культивування Р1еиго(т оъ1геа1т на показники бшкового обмiну при безприв'язному i прив'язному утриманш корiв тсля отелення представлено в табл. 3.
Таблиця 3
Склад бьлюв сироватки кровi кор1в перед отелення, М±т, п = 7
Фракцil б1лк1в Групи корiв
Прив'язна Безприв'язна
О.Р. О.Р. + К.Д. О.Р. О.Р. + К.Д.
Заг.бiлок, г/л 77,5±0,6 79,5±0,3* 79,7±0,6* 80,5±0,6*
Альбумiни 30,4±0,6 31,1±0,3 31,3±0,5 31,4±0,3
а1-глобулiни 4,5±0,2 4,5±0,3 4,8±0,1 4,9±0,4
а2-глобулiни 7,5±0,3 7,3±0,2 7,6±0,3 7,7±0,3
аз-глобулiни 2,0±0,2 2,1±0,2 1,9± 0,1 2,0±0,1
P-глобулiни 11,9±0,3 12,2±0, 1 12,2±0,1 12,3±0,2
у-глобулши 21,2±0,4 22,3±0,2* 21,9±0,3 22,2±0,2*
115
1з наведених у табл. 3 даних видно, що замша у ращош соломи кормовою добавкою мала тенденцш до вiрогiдного збшьшення вмюту у сироватщ кровi загального бiлка, як за прив'язного, так i безприв'язного утримання корiв (р<0,05). Звертае на себе увагу i той факт, що переведення тварин на безпривязний тип утримання також мае тенденцшний характер до вiрогiдного збшьшення у сироватщ кровi дослщжуваного показника, порiвняно i3 привязним утриманням.
Такi неоднозначнi коливання вмiсту у сироватщ кровi загального бiлка привели i до вiрогiдних змiн у бшкових фракцiях. Так, за привязного способу утримання i згодовування сухостшним коровам субстрату вмiст загального бшка зростав за рахунок вiрогiдного збшьшення у-глобулшв (р<0,05), порiвняно iз коровами контрольно! групи. Зростання вмiсту загального бшка за переведення корiв на безпривязний споаб утримання вiдбувалося в основному за рахунок альбумЫв, ai-, a2-, ß- i y-глобулiнiв, а у груш корiв, яким згодовували грибницю Pleurotus ostreatus за безпривязного утримання за рахунок вiрогiдного збшьшення у-глобулмв (р<0,05).
Висновки. Згодовування сухостшним коровам протягом сорока дшв кормово! добавки, одержано! пiсля культивування Pleurotus ostreatus приводить до зростання вмюту загального бшка у сироватщ кровi за безпривязного типу утримання порiвняно iз прив'язним. Замiна соломи в ращош сухостiйних корiв на кормову добавку за безпривязного способу утримання не впливае на загальний вмкт бiлка у сироватцi кровi, проте приводить до зростання a2-, a3- i ß-глобулiнiв, порiвняно iз коровами, як знаходилися на привязi на загальногосподарському рацiонi.
Тривале згодовування протягом всього сухостшного перiоду кормово! добавки приводить до вiрогiдного збiльшення вмюту у сироватцi кровi загального бшка як за прив'язного, так i безприв'язного утримання корiв. За привязного способу утримання i згодовування сухостшним коровам субстрату вмют загального бшка зростав за рахунок вiрогiдного збшьшення альбумшв i у-глобулiнiв, порiвняно iз коровами контрольно! групи. Зростання вмюту загального бiлка за переведення корiв на безпривязний спосiб утримання вщбувалося в основному за рахунок a1-глобулiнiв, а у групi корiв, яким згодовували грибницю Pleurotus ostreatus за безпривязного утримання за рахунок вiрогiдного збiльшення альбумшв i y-глобулiнiв.
Л1тература
1.Бухало А. С., Соломко Е. Ф., Митропольська Н. Ю. Базидиальнi макромiцети з лкарськими властивостями // Укр. ботан. журн. - 1996. - Т. 53, N 3. - С. 192201
2.Бухало А.С., Соломко Э.Ф., Бисько Н.А., Вассер С.П., Митропольская Н.Ю., Григанский А.Ф., Ломберг М.Л. Исследование культур лекарственных базидиальных макромицетов // Мат. Междунар. конф. "Микология и криптогамная ботаника в Росии: традиции и современность". - Санкт-Петербург. - 2000. - С. 79-81.
116
3.Ведешчева Н.П., Генералова В.М., Бкько Н.А. та ш. Ф^огормональний комплекс гливи звичайно! // Укр. ботан. журн. - 1997. - Т.54, №3. - С. 266271.
4. Денисова Н. П. Протеолитические ферменты базидиальных грибов, таксономические и экологические аспекты их изучения: Автореф. дис...д-ра биол. наук.-Л.,1991.-31с.
5.Бойко М. I. Фiзiолого-бiохiмiчнi особливост системи Pinus sylverstris L-Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. i перспективи практичного використання екзоферментiв деяких дереворуйшвних грибiв: Автореф. дис. д-ра бюл. наук. -К., 1996. - 51 с.
6.Методичш рекомендаци для ощнки та контролю iмунного статусу тварин./ Маслянко Р.П., Олексюк I.I., Падовський A.I., Кравцiв Ю.Р., та ш./ Львiв, ЛДАВМ iм.С.З.Гжицького.2001. 87 с.
7. Хмелев К. Ф., Афанасьев А. А. Биоразнообразие и экологические особенности базидиальных макромицетов бассейна Среднего Дона. - Воронеж: изд-во ВГУ , 2000. - С. 122 - 125.
8.Поединок Н. Л., Потемкина Ж. В., Бухало А. С. и др. Биотехнология. 2003. №2.с.59-64.
9.Соломко Э. Ф., Дудка И. А. Перспективы использования высших базидиомицетов в микробиологической промышленности // ВНИИСЭНТИ: Обзорная информация. Сер. 3. - М., 1985. - 48 с.
10. Соломко Э.Ф., Ломберг М.Л. Перспективы использования лечебно-профилактических свойств культивируемых грибов в 21 веке // Мат. наук.-практ. конф. "Новi технологи при виршенш медико-еколопчних проблем". -Ки1в. - 2000.- С. 84-87.
11. Элисашвили В. И. Биоконверсия растительного сырья высшими базидиомицетами. Микология и фитопатология. Т.27. №6. 1993. с.83-93.
Summary
Partial change of the ration's straw into the substrate obtained as a result of Pleurotus ostreatus cultivating, promotes the increasing of common protein in blood serum of cows by means of albumins and y-globulins enlargement. Without fastened keeping of animals caused more active dynamic of the indicies comparing with animals keeping fastened.
Стаття надшшла до редакцИ 25.03.2008
117
