CC BY
265
УДК 378.015.3:005.32:61-057.875
ванченко О.З., Мельн'шова О.З., Малахова С.М.
ОСОБЛИВОСТ1 НАВЧАЛЬНО1 МОТИВАЦП СТУДЕНТ1В МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
Запорiзький державний медичний унiверситет
В робот! досл'джен особливост/ мотива^йного комплексу / окремих мотив'т навчальноУ д'яльност'! студент'т першого / четвертого курсе медичного факультету. Показано, що в обох досл'джених групах була добре виражена внутрiшня мотива^я (ВМ) навчання, яка '¡стотно переважала над зов-нiшньою позитивною (ЗПМ) ¡, особливо, над зовншньою негативною (ЗНМ) мотива^ями. Встанов-лено, що серед окремих мотивв ВМН провдну роль мали можливсть стати висококвалiфiкованим специалистом, забезпечити успШнсть майбутньо'У професн i придбати глибою, мiцнi знання. Зроб-лено висновок, що пiдтримання вказаних навчальних мотивв студент'т суттево сприятиме пд-вищенню якост/ медично'У ос&ти.
Ключев1 слова: начальна мотивац1я, внутр1шня мотивац1я навчання, медичний факультет.
Вступ
В ефективност навчального процесу провщ-ну роль в^грае мотива^я студенпв, яка е скла-дним i багаторiвневим явищем [1]. Зпдно з су-часними уявленнями педагопки i психологи, мо-тивацiя - це сукупнють рiзноманiтних факторiв, як визначають поведiнку i дiяльнiсть людини. Загальну структуру навчальноУ мотивацп утво-рюе сенс, потреба навчання, цл iнтереси, ба-жання людини [1,3,5].
Особливого значення проблема навчальноУ мотивацп набула в тепершнш час в умовах ре-формування вищоТ осв^и, коли передбачаеться суттеве збiльшення частки самостшноТ роботи студентiв. Вони повинш бути вiдповiдальними особистостями, здатними приймати ршення i дь яти самостшно. «Регуляторним компонентом навчальноУ дiяльностi виступае мотива^я навчання, яка не тшьки забезпечуе високу резуль-тативнють при безпосередньому педагогiчному впливi, але й пролонгуе шзнавальну активнiсть студенев i перетворюе зовнiшню регуляцiю в саморегуляцш» [4].
Вiдомо, що високий рiвень здiбностей студе-нтiв вагомо впливае на устшнють навчання, проте не може компенсувати низьку навчальну мотивацш або ТТ вiдсутнiсть [8,11]. Зпдно з кла-сичними законами психологи, а саме з законом Йеркса-Додсона, збтьшення сили мотивацп до певного рiвня сприяе устху дiяльностi. Резуль-тати численних дослiджень [8,11] свщчать про те, що сильна позитивна мотива^я слугуе ком-пенсаторним мехашзмом нестачi знань, вмiнь, навичок.
Виходячи з того, що проблема мотивацп е одшею з основних в педагопц i психологiТ, ТТ до-слiдженню присвячено дуже багато праць, в яких автори наводять рiзнi класифкацп навчальних мотивiв, а саме за результатами навчання («негативна» i позитивна» мотива^я [4]), на ос-новi джерел активностi («тзнавальш» i «со^а-льнi» мотиви [5]).
В своему дослщженш ми виходили з того, що «велика ктькють класифкацш навчальних мо-
тивiв побудована за принципом Тх подiлення на внутршш i зовнiшнi мотиви» [4]. Внутршн мотиви навчання пов'язаш з пiзнавальною потребою студента, i дуже важливим е те, що людина дiе за власною ^^ативою для того, щоб отримати емоцшне задоволення, одержати позитивний психологiчний стан. Вщомо [8], що зовнiшня мо-тивацiя подiляеться на позитивну (потреба людини в досягненш певного со^ального рiвня, по-ваги зi сторони оточуючих i т. ш.) i на негативну (прагнення уникнути покарань, неприемностей, або «вчусь, тому що вс так роблять» i т.п.). Зов-нiшня позитивна мотива^я може бути потужним чинником оргашзацп успiшноТ навчальноТ дiяль-ностi досить. Однак необхщно, щоб переважала внутршня мотивацiя, тобто задачi набуття вмшь, навичок i знань були внутршньо прийнятi самою особистiстю, яка навчаеться.
Дуже часто у викладачiв вищих навчальних закладiв переважае думка про те, що студенти, як самостшно обрали майбутню профеаю i вчаться за власним бажанням, вже апр^ дос-татньо мотивованi i повинш бути зацкавленш в навчаннi [6]. Проте результати чисельних дослн джень [2,4,9,10] доводять про те, що резерви мотивацп студенев до навчання дуже широк i саме вщ професорсько-викладацького складу унiверситету вимагаеться ретельно продумати, систематизувати, оргашзувати, скерувати заходи щодо пщвищення мотивiв майбутшх фахiвцiв до навчальноТ дiяльностi. Виявити особливосл мотивацiТ, дослiдити рiвень ТТ розвитку, а по™ спрямувати ва можливi методичнi, дидaктичнi засоби для aктивiзaцiТ, пiдтримaння та розвитку у студенев внутрiшнiх мотивiв тзнавальноТ дiя-льностi - задача виклaдaчiв вищого навчального закладу.
Мета дослщження
Виявити i порiвняти мотивaцiТ навчальноТ дн яльностi у студентiв медичного факультету, що могло би сприяти пошукам шляхiв покращення Тх тзнавально'Т активность
АктуальН проблеми сучасно! медицины
Матерiали i методи
Дослiдження проводили в двох групах студенев медичного факультету. Першу складали 88 першокурсникiв, другу - 85 студенев четвертого курсу. Для вивчення мотивацп навчання викори-стовували наступнi методики: 1. К. Замфiр в мо-дифкацп А. А. Реана «Мотива^я професшнот (навчальнот) дiяльностi»; 2. А.А. Реана, В.А. Якунша «Вивчення мотивiв навчальнот дiяльно-стi студенев» [7,8].
В основi методики К. Замфiр в модифкаци А.А. Реана, яка дозволяе з'ясовувати мотива-цiйний комплекс навчання, лежить визначення внутршньот i зовышньот мотивацп. Студентам було запропоновано оцшити за п'ятибальною шкалою перерахованi мотиви навчальнот дiяль-ностi: отримання стипендп, прагнення уникнути можливих неприемностей, потреба досягнути со^ального престижу i поваги зi сторони оточу-ючих, задоволення вщ процесу навчання i його результат, можливiсть реалiзацil в професiйнiй дiяльностi. Далi ми пiдраховували кiлькiсть ба-лiв, яку кожен студент визначив за рiзними мотивами i встановлювали в нього спiввiдношення трьох видiв мотивацп: внутршньот (ВМ), зовшш-ньот позитивно' (ЗПМ), зовшшньот негативно' (ЗНМ).
Для студенев 1 и 4 курсу окремо визначали вщсоток оаб з кожним спiввiдношенням мотива-ц1й: 1. ВМ>ЗПМ>ЗНМ, 2. ЗПМ>ВМ>ЗНМ, 3. ком-61нац1Т ВМ>ЗПН=ЗНМ або ЗПМ>ВМ=ЗНМ, 4. ЗНМ>ЗПМ>ВМ, 5. ва види мотивацп низькi.
Для вивчення конкретних мотивiв навчальнот дiяльностi студенев нами був використаний тест А.А. Реана, В.А. Якунша. Студентам було запропоновано iз 16 причин, як спонукають тх до навчання i вiдносяться до рiзниx мотивацiйниx комплексiв - ВМ, ЗПМ або ЗНМ, обрати 5 най-бтьш для них вагомих. За результатами анкет пщраховували вiдсоток студенев, якi обрали той чи шший мотив.
Результати дослiдження та ix обговорення
Результати опитування показали, що у сту-дентiв як першого, так i четвертого курсiв пере-важали внутрiшнi мотиви до навчання. Оптима-льне спiввiдношення мотивацiйного комплексу (ВМ>ЗПМ>ЗНМ) було виявлено у 62 i 67% анке-тованих вщповщно. Найгiрший мотивацiйний комплекс - ЗНМ>ЗПМ>ВМ спостерiгався тiльки у 7% першокурсниш и 11% студентiв четвертого курсу. Цкавим виявився той факт, що ва види
мотивaцiй були низькими лише у 2% опитаних студенев першого курсу, тодi як на четвертому кура таких студенев не було зовам.
Домiнуючi мотиви учбовот дiяльностi, отри-мaнi за допомогою тесту А.А. Реана, В.А. Якуш-на, предстaвленi в табл.1. Тт дaнi пiдтвердили результати, виявленi за методикою К. Зaмфiр, якi свщчили, що у студентiв медичного ушверси-тету переважали внутрiшнi мотиви до навчаль-нот дiяльностi. Ми вважаемо це дуже важливим, врaxовуючi серйознють i склaднiсть професiйноT дiяльностi лкаря.
Серед основних мотивiв комплексу внутрш ньот мотивaцiT бiльшiсть студентiв вибрали мож-ливiсть стати висококвaлiфiковaним спе^алю-том, забезпечити успiшнiсть майбутньот профе-сп i придбати глибокi i мiцнi знання. Бiльше, нiж половина вах опитаних студентiв, прагнули отримати штелектуальне задоволення вiд процесу навчання. Цкавим виявився факт зростан-ня знaчущостi цього фактору у студенев четвертого курсу (76%) у порiвняннi з першокурсниками (57%). ^м того, 18% студентiв четвертого курсу вагомим мотивом обрали «не запускати ви-вчення наступних предме^в», а серед першоку-рсникiв - ттьки 4%. Тaкi результати можуть свн дчити про те, що студенти старших курав, маю-чи досвщ, розумiють iнтегрaцiйнi зв'язки мiж ди-сциплiнaми навчального плану, тодi як студенти першого курсу часто погано собi уявляють роль i мюце фундаментальних i, особливо, со^ально-гумаштарних дисциплiн, в структурi своет майбутньот професи.
Мотиви, якi входять до групи «Зовшшня мо-тива^я», не були переважними для студенев. Проте деякi з них були досить вираженими. Зок-рема, для багатьох студенев важливим виявив-ся мотив отримання диплому. За даними тесту-вання у студенев першого курсу його обрали 31% опитаних, що вдвiчi перевищувало ктькють студентiв четвертого курсу з таким мотивом навчання (15%).
Мотив навчання «схвалення родичiв» був ва-гомим для 32% студенев четвертого курсу i 26% - першого курсу. Проте ми звернули увагу на те, що для студенев були неважливими мотиви, як пов'язан з думкою про них сокурсниш (не вщс-тавати вщ них i бути прикладом). Для 18% студенев першого курсу виявилось вагомим досягнути поваги виклaдaчiв, а серед четвертокурс-ниш цей мотив обрали вже 30% опитаних. Проте н один студент не вважав навчальним мотивом «виконувати педагопчш вимоги».
2 О
1 2 3 4 5
■ - результаты отипування студентгв 1 курсу
□ - результаты огштуеання студенты 4 курсу
1 -вм>зпм>знм; 2 -зпм>вм>знм; з - вм>зпм=знм; 4 - знм>зпм>вад
5 ■ вс1 види мотиващ: ншьк!
Рис. 1. Спiввiдношення внутрiшньо'i i зовшшньоТ мотивацп у студентiв 1 i 4 курав медичного факультету
Табл. 1
Мотиви навчально'1 д'тльност'1 студентiв 1, 4 курсе медичного факультету
Види мотивацп Причини, як спонукають до навчання 1 курс (%) IV курс (%)
Внутршня мотивацiя Можпивiсть стати висококвалiфiкованим спецiалiстом 93 90
Отримати iнтелектуальне задоволення 57 76
Забезпечити усшшнють в майбутнiй професп 78 80
Придбати глибокi i мiцнi знання 78 75
Не запускати вивчення наступних предмет 4 18
Зовнiшня мотивацiя (позитивна) Складати екзамени на «добре» i «вщмшно» 21 36
Отримувати стипендiю 25 25
Получити диплом 31 15
Домогтися схвалення родичiв 26 32
Досягнути поваги викладачiв 18 30
Бути прикладом для однокурсниюв 3 5
Не вiдставати в навчаннi вщ сокурсникiв 3 4
Зовшшня мотива^я (негативна) Уникнути покарання за погане навчання 7 15
Прагнення уникнути критики зi сторони викладачiв, однокурсникiв, родичiв 10 26
Зовшшня негативна мотива^я у першокурс-ниш виявилась низькою. Результати опитуван-ня студенев 4 курсу показали, що «уникнути критики з боку викладачiв, родичiв i сокурсникв» для них було досить вагомим мотивом.
Таким чином, результати нашого дослщжен-ня показали, що особливютю навчальноТ мотивацп студентiв медичного факультету була добре розвинена ВМ. Одыею з вагомих причин цьо-го факту, очевидно, служить специфка професп лкаря, для опанування якоТ потрiбне велике прагнення i навiть покликання. Тому основною задачею викладачiв вищих медичних закладiв служить пiдтримання ВМ на високому рiвнi.
За результатами наших дослщжень, особли-ву роль в цьому може мати ч^ка професшна орieнтованiсть освiтнього процесу вже с першого
курсу навчання, високий штелектуальний рiвень i педагогiчна майстернiсть викладачiв вищого навчального закладу. Крiм того, слщ звернути увагу на такий мотив студенев до тзнавальноТ дiяльностi як «отримати iнтелектуальне задово-лення». У зв'язку з цим для забезпечення най-бiльш ефективного засвоення нових знань, вмiнь i навичок необхщно впливати на емоцiйну сферу студенев. Важливо органiзовувати навчальний процес таким чином, щоб вш визивав розумове напруження, бажання розiбратися з неясними питаннями, що надасть студентам можливють отримувати штелектуальне задоволення вщ процесу навчання.
Як вказувалось вище, пiдтримання ВМ у студенев медичного факультету потребуе високого штелектуального рiвня i педагопчноТ майстерно-
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
CTi вщ викладачiв. Вплив ТхньоТ особистост i авторитету як керiвникiв навчального процесу е дуже важливим. Саме викладачi повиннi так ор-гашзувати навчальний процес, щоб визвати ш-терес i зацiкавленiсть до свого предмету, до науки, надати можливють виявлення розумових, творчих здiбностей студенев, наситити процес навчання такою шформа^ею, яка буде сприяти особистюному зростанню студента. Для майбут-шх фахiвцiв викладачi мають бути прикладом неперервного професшного навчання i якюного спiлкування мiж людьми, що може сприяти пщ-вищенню рiвня такого мотиву ЗПМ як «заслужи-ти повагу викладачiв», який на тепершнш час недостатньо сформований у студенев.
Висновки
1. Особливiстю навчальноТ мотивацп студен-тiв медичного факультету е добре сформована внутршня мотива^я до навчання, яка перева-жае над зовышыми позитивною i, особливо, негативною мотива^ями.
2. Високий рiвень внутрiшньоТ мотивацiТ студенев медичного факультету мае пщтримува-тись професшною орiентованiстю освiтнього процесу, високим штелектуальним рiвнем i пе-дагопчною майстернiстю викладачiв вищого навчального закладу.
3. 1снуе необхiднiсть в пщвищены внутрш
Реферат
ОСОБЕННОСТИ УЧЕБНОЙ МОТИВАЦИИ СТУДЕНТОВ МЕДИЦИНСКОГО ФАКУЛЬТЕТА Иванченко Е.З., Мельникова О.З., Малахова С.Н.
Ключевые слова: учебная мотивация, внутренняя мотивация обучения, медицинский факультет.
В работе исследованы особенности мотивационного комплекса и отдельных мотивов учебной деятельности студентов первого и четвёртого курсов медицинского факультета. Показано, что в обеих исследованных группах была хорошо выражена внутренняя мотивация обучения (ВМ), которая значительно превосходила внешнюю позитивную (ВПМ) и, особенно, внешнюю негативную (ВНМ) мотивации. Установлено, что среди отдельных мотивов ВМ ведущую роль имели возможность стать высококвалифицированным специалистом, обеспечить успешность будущей профессии и пробрести глубокие, прочные знания. Сделан вывод, что поддержка указанных учебных мотивов могла бы существенно способствовать повышению качества медицинского образования.
Summary
NATURE OF LEARNING MOTIVATION OF MEDICAL STUDENTS
Ivanchenko O.Z., Melnikova O.Z., Malakhova S.M.
Key words: leaning motivation, internal motivation, and medical faculty.
The article describes the peculiarities in the motivational complex and individual motives for learning activity of the first and fourth year students who study at medical faculty. It has been shown that in both groups there were well expressed internal motivation for the learning that significantly prevailed over the outer positive and, especially, the external negative motivations. We has found out that among some of the motives for internal motivation, the leading one is the desire to become a highly qualified specialist, to succeed in future profession and acquire deep sound knowledge. Thus, maintenance of these learning motives among the medical students significantly contributes to improving the quality of medical education.
нього мотиву студенев «отримувати штелектуа-льне задоволення» вщ тзнавальноТ' дiяльностi, що може бути виршено шляхом застосування заходiв щодо покращення оргашзацп навчального процесу.
Лтература
1. Дербеньова А.Г. Усе про мотива^ю / уклад. А.Г. Дербеньова. -Х.: «Основа», 2012. - 207 с.
2. 1ванченко О.З. Мотива^я навчальноТ дiяльностi у студенев першого курсу медичного факультету / О.З. 1ванченко // Biomedical and biosocial anthropology. - 2016. - №26. - С.192 - 195.
3. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы [Текст] / Е.П. Ильин. - СПб.: Питер, 202. - 432 с.
4. Кочарян О.С. Структура мотивацп' навчальноТ дiяльностi студентов / О.С. Качарян, 6.В. Фролова, В.М. Павленко. - Харюв: вид. центр «ХА1». - 2011. - С. 39.
5. Маркова А.К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте [Текст] / А.К. Маркова. - М.: Просвещение, 1983. - 96 с.
6. Митина А.М. Зарубежные исследования мотивации взрослых / Вестник Московского университета. - Серия: Психология. -2011. - №2. - С. 56-65.
7. Практическая психодиагностика. Методика и тесты: учеб. Пособие / ред.-сост. Д.Я. Райгородский. - Самара: «Бахрах», 2002. - 628 с.
8. Реан А. А. Психология и педагогика / А.А. Реан, Н.В. Бордов-ская, С.И. Розум. - СПб: Питер, 2002. - 432 с.
9. Рекун Г.П. Дiагностика навчальноТ мотивацп студенев ВНЗ / Г.П. Рекун, Ю.1. Прус // Актуальш питання економки. - 2015. -№5(167). - С.386 -394.
Шапран Ю.П. Формирование профессиональной мотивации студентов-биологов педагогического университета / Ю.П. Шап-ран // Молодой ученый. - 2014. - №2. - С. 882-886. Якунин В.А. Педагогическая психология [Текст] / В.А. Якунин. -СПб.: Полиус, 1998. - 639с.
10.
11.
