CC BY
21
У люогосподарському тракторi може використовуватися традицшний сiльськогосподарський гiдропривод, однак для збшьшення його ушверсашза-ци (встановлення навантажувачiв, звалювальних механiзмiв тощо) необхiдно передбачити встановлення декшькох допомiжних гiдронасосiв та багатоплун-жерних гiдророзподiльникiв.
Пiд час реверсування руху, коли використовуеться тягове зусилля трактора, необхщно передбачити передню i задню навiснi системи з обов'яз-ковим виходом туди ВВП для приведення у дда технолопчного обладнання або робочих органiв рiзноманiтних машин, що б забезпечило збшьшення ра-цiонального використання потужностi двигуна.
Виходячи з вище означеного, можна сказати, що першочерговими зав-даннями ушверсашзаци сiльськогосподарського трактора для роботи в умо-вах лiсових тдприемств е:
• встановлення допом1жно! фронтально! натсно! системи 1 переднього ВВП;
• забезпечення реверсивного руху 1 встановлення реверсивного керування;
• розмщення поста управлшня, яке б забезпечувало хорошу оглядовшть трак-тористов1.
Пщвищення ушверсашзаци дасть змогу зменшити парк тракторiв, збiльшити !х рiчне використання, виршити питання мехашзаци трудомiстких ручних робгг та пiдвищити рiвень енергозбереження.
Л^ература
1. Коржов В.Л. Оптимальна транспортна мережа у л1сфонд1 як фактор еколопчно! ста-бшьносп та сталого природокористування// Наук. вюник УкрДЛТУ: Люова шженер1я: техш-ка, технология 1 довкшля. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 2004, вип. 14.3. - С. 201-207.
2. Борис М.М., Герис М.1., Олексик П.С. Особливосп застосування колюних трактсрв для транспортування деревини// Наук. вюник НАУ. - К.: НАУ. - 2004, вип. 71. - С. 278-281.
3. Силяев Г.В., Баздырев Н.Д. Тракторы для лесного хозяйства. - М.: МГУЛ, 2002. - 282 с.
4. Силяев Г.В. Тракторы и автомобили с основами технической механики. - М.: МГУЛ, 2002. - 347 с.
5. Винокуров В.Н., Демкин В.Е. Машины, механизмы и оборудование лесного хозяйства. - М.: МГУЛ, 2002. - 439 с.
6. Шелгунов Ю.В., Кутков Г.М., Лебедев Н.И. Технология и оборудование лесопромышленных предприятий. - М.: МГУЛ, 2002. - 589 с.
7. Стирашвський О.А., Библюк Н.1., Борис М.М., Герис М.1. Типаж 1 головш пара-метри перспективних колюних люотранспортних машин// Наук. вюник НЛТУУ: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУУ. - 2006, вип. 16.6. - С. 62-69.
8. Бычков В.П. Использование транспорта на лесных предприятиях. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 112 с. _
УДК 630*56:630*17:582.632.1(477.41/.42) Проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук, здобувач 1.В. Блищик1 - Нацюнальний аграрний умверситет, м. Кит
ОСОБЛИВОСТ1 МОДЕЛЮВАННЯ ПОКАЗНИК1В КРОНИ ДЕРЕВ В1ЛЬХИ КЛЕЙКО1
Наведено результати моделювання показниюв крони дерев вшьхи клейко! вщ в1ку, висоти та д1аметра в насадженнях Захщного Полюся.
Ключов1 слова: Вшьха клейка, компоненти крони, ф1томаса, залежшсть, мо-делювання.
1 Наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НАУУ, Кш'в.
Prof. P.I. Lakyda; competitor I. Blyshchyk - National agrarian university, Kyiv The modelling characteristic property of alder trees crone components
The results of alder trees crone components modelling from stem age, height and breast diameter in West Polissa stands have been given.
Keywords: Alder, crone components, phytomass, dependence, modelling.
Виршення багатьох еколопчних проблем пов'язане з бюлопчною продуктившстю люових насаджень. Дослщження компоненлв надземно! фь томаси лiсотвiрних порщ Укра!ни, до яких належить i вшьха клейка, потрiбнi для оцiнки та прогнозу динамжи лiсiв у цшому i за окремими !! компонентами та для визначення обсяпв депонування вуглецю з атмосфери.
Для анашзу та оцiнки компонентiв надземно! фiтомаси дерев вiльхи клейко! пробш площi закладали у деревостанах рiзного стану i вiку. Щоб з'ясувати однорiднiсть зiбраного дослiдного матерiалу, виявити закономiр-нiсть розподiлу дослiджуваних показниюв, забезпечити адекватнiсть та на-дштсть математичних моделей зв'язку, побудованих для ощнки параметрiв фракцiй фiтомаси вшьхи клейко!, проводився статистичний аналiз даних, за такими ознаками для:
• крони: dKp _ середнш поперечник (д1аметр) проекцп крони, м; lKp _ протяж-тсть (довжина) крони, м; Р1кр _ вщсоток протяжности крони вщ загально! ви-соти дерева, %; 5 Прв _ площа 61чно! поверхт живо! крони, м ; VKp_ об'ем прос-
3
тору, заинятого живою кроною, м ;
• ф1томаси крони: qd3 _ маса деревно! зелен у св1жозрубаному стат, кг; qгл _ маса живих гшок крони (без др1бних гшок 1з фракцп деревно! зелет) у св1-жозрубаному стат, кг;
У натуральних i логарифмiчних величинах аналiзувались такi статистики вихiдних даних: (X) _ середне арифметичне значення, яке характеризуе розмщення вiдповiдного показника i е центром ваги, до якого приеднуються ус значення; (о) _ середне квадратичне вщхилення, яке показуе його абсо-лютну мiнливiсть; (А) _ асиметрiя, показник косостi; (Е) _ ексцес, показник крутост [3, 5].
Лiсiвники до основних морфологiчних показниюв ростучих дерев, за яки-ми ощнюють надземну фiтомасу, належать вiк, дiаметр дерев на висот 1,3 м, ви-соту дерева, дiаметр та довжину крони, а також площу поверхнi крони [1, 8].
Вш _ один з основних таксацшних показникiв. З вiком у дерев змь нюеться iнтенсивнiсть росту у висоту та за дiаметром, форма крони, кут галу-ження гшля, колiр i трiщинуватiсть кори, розмiр та забарвлення листя тощо [14]. Вс цi змiни по-рiзному впливають на !х бiологiчну продуктивнiсть та формування окремих компоненлв. Проведення рубань, пов'язаних з веден-ням люового господарства, також залежить вiд вжу дерев у деревостанi, що по^зному впливае на бiологiчну продуктивнiсть окремих компоненлв ф^о-маси дерев [4, 16]. К^м того, вiк дерева _ основний вхщ до таблиць ходу росту деревосташв [9].
Дiаметр характеризуе товщину стовбура дерева. Його величина залежить вщ походження дерева, вжу, повноти, типу люорослинних умов та густо-ти насадження. Висоту дерева вимiрюють вiд коренево! шийки до вершини.
Разом з вжом, середня висота е визначальним показником при встановленнi класу бонiтету у деревостанi. Дiаметр i висота дерева е основними показника-ми при визначеннi об'ему дерева. На цш основi побудовано значну юльюсть лiсотаксацiйних таблиць, якi знайшли застосування на виробництвi [1, 9-12].
Змша величини показникiв дiаметра та висоти дерева прямо впливае на юльюсш змши, якi вiдбуваються у компонентах бюмаси крони. Дiаметр крони залежить вiд розгалуженостi гiлок, яю утворюють крону дерева. Чим бшьша поверхня крони, тим бiльше дюксиду вуглецю вбираеться з атмосфе-ри, який шд впливом свгглово! енерги перетворюеться в органiчну речовину та депонуеться у компонентах фггомаси [14].
У табл. 1 наведено статистичш дат, яю характеризують загальний ма-сив даних оцiнки бiометричних параметрiв дерев у деревостанах вiльхи клейко!, а саме: вш (а), дiаметр на висотi 1,3 м (^1;з), висота (И), дiаметр крони (<ЛкР), довжина крони (1кр).
Табл. 1. Статистики розподту показнитв модельних дерев
Ознака Статистичш дат
а А Е
в натуральних величинах
а, роюв 33,1 13,1 0,3 -0,6
dl3, см 13,4 5,7 0,2 -0,4
И, м 15,2 4,4 -0,5 -0,3
dкр, м 2,9 1,0 0,0 -0,1
м 6,5 2,2 0,5 0,8
в логарифм1чних величинах
а, роюв 3,5 2,6 -1,2 -0,5
dl.з, см 2,6 1,7 -1,6 -0,9
И, м 2,7 1,5 -0,7 -1,2
dкр, м 1,1 0,0 0,0 -2,3
/кр, м 1,9 0,8 -0,7 -0,2
Аналiзуючи дат табл. 1, можна зробити висновок, що за вжом, дь аметром, висотою, дiаметром та довжиною крони дерев дана сукупшсть зна-чень характеризуеться нормальним розподшом з незначною косiстю та кру-тiстю. Стосовно вiку, дiаметра дерев на висот грудей та довжини крони вщ-хилення розподiлу чисельностей вщ нормально! криво! розподiлу вщносно максимально! ординати - крива мае лiвосторонню асиметрiю, а висоти та дь аметра крони дерев - правосторонню асиметрш; мiра вiдхилення фактично! криво! вiд нормально!, яка характеризуе стушнь концентрацi! навколо се-реднього значення для вшу, дiаметра, висоти дерев та дiаметра крони дерев -крива туповершинна, а для довжини крони дерев - гостровершинна [7]. Для вЫх показниюв асиметрiя та ексцес не перевищують допустимi значення (А<1,0; Е<1,2). Логарифми значень дослщжуваних таксацiйних ознак знижу-ють мiнливiсть абсолютних значень, при цьому показники середньоквадра-тичного вщхилення, асиметрi! та ексцесу наближаються до нуля.
Показники маси деревно! зелеш (ддз) та маси гiлок (дал) у свiжозруба-ному станi бшьшою мiрою зазнають значного варiювання та швидко змшю-ються у чаш порiвняно з дiаметром та висотою дерев. I дiаметр, i висота дерева
постiйно збшьшуеться на певну величину, з року в piK. Ця 3MÍHa е незворот-ною, на вiдмiну вщ маси деревно! зеленi та гшок, якi можуть збiльшуватись або зменшуватись у сво!й масi. Маса деревно! зеленi е продуктом приросту за один вегетацшний перiод, пiсля закшчення якого листя опадае, утворюючи люову пiдстилку. Кiлькiсть листя на деревi поточного року залежить вiд ди багатьох факторiв:
• ввд юлькосп бруньок (вегетативних та генеративних), як були закладет в минулому рощ;
• ввд ди абютичних фактор1в у перюд зимового спокою;
• вщ свгглового, температурного та водного режиму початку вегетацшного перюду;
• ввд ди бютичних фактор1в протягом вегетащйного перюду;
• ввд ди абютичних фактор1в протягом вегетащйного перюду;
• ввд просторового положения дерева в намет! деревостану тощо. Скелетш гiлки крони дерева е основним складником маси гшля. Галу-
ження !х на дрiбнiшi теж пiддаеться диференцiюванню i змiнi в час [2, 4].
Ми окремо проанашзували статистики маси деревно! зеленi та гшок для загального масиву даних модельних дерев у натуральних величинах. Для маси гшля та деревно! зелеш характерна висока мiнливiсть, правостороння асиметрiя та висока крутiсть (крива гостровершинна) (табл. 2). На високу мшливють натуральних величин вказуе середньоквадратичне вiдхилення (^ггл=11,2 та адз =7,0), яке для гшок перевищуе, а для деревно! зелеш майже дорiвнюе середньоквадратичному значенню (X гл =9,2 та X дз =8,2), чим зни-жуеться точнiсть подальших оцiнок.
Табл. 2. Показники крутость та косость маси деревней зелеш та г'лок втьхи клейкой
Ознака Ексцес (Е) Асиметрiя (А)
Ягт 9,3 2,7
Ядз 2,0 1,4
Враховуючи особливост росту вшьхи клейко! у рiзнi вiковi перiоди (вiк модельних дерев вщ 10-61 року) та розбiжностi мiж мiнiмальним i макси-мальним значенням деревно! зеленi (вщ 0,3 кг до 34,8 кг) та гшок (вщ 0 кг до 67,0 кг), ми виршили простежити, як змшюються статистики цих величин для дерев рiзних вжових груп. Для цього модельнi дерева об'еднали в групи вiку з градащею 10 рокiв, а по^м обчислювали та аналiзували статистичний розподш показникiв окремо по кожнiй груш, щоб з'ясувати, для яких вшових груп моделi побудованi на основi загально! сукупностi за статистичним прогнозом даватимуть бшьш надiйнi результати (табл. 3).
Як видно з табл. 3, навггь при групуванш модельних дерев за десятирiч-ним вжом, спостерiгаеться значна мiнливiсть значень дослщжуваних величин. Зберiгаеться висока диспершя, асиметрiя та ексцес показниюв маси деревно! зеленi та гiлок. Показники кососи та крутостi додатнi, наближаючись до нор-мальних лише у вшовш групi пiсля 50 роюв. Це можна пояснити тим, що крона дерев цього вiку практично сформована, змшюеться повiльно, а тому легше пщдаеться облiку. Статистичнi показники вжових груп до 10 роюв та тсля 61 року насаджень вшьхи клейко! не обчислювали, оскшьки вони представлен малою кiлькiстю модельних дерев i потребують подальших дослщжень.
Отже, за статистичним прогнозом, модел^ побудоваш на основi за-гального масиву модельних дерев, найбшьш адекватно описуватимуть зако-номiрностi лише для пристиглих вшьхових насаджень.
Табл. 3. Статистики маси деревног зелет та гток втьхи клейкоИ _для в'жових груп з градацию через 10ротв_
Ознака Кшькшть модельних дерев, шт. Значення а А Е
тт тах
11<а <20 зошв
Ядз 14 0,3 3,0 1,7 1,0 -0,1 -1,5
Чгш 14 0,0 6,0 1,1 1,6 2,5 6,6
21<а<30 рошв
Ядз 34 1,3 17,2 6,3 4,3 1,0 0,5
Ягш 34 0,8 19,2 5,0 4,5 1,7 2,9
31< а<40 рошв
Ядз 27 1,2 25,5 9,1 6,3 1,2 1,4
Ягш 27 1,0 45,6 10,1 9,3 2,4 7,4
41<а<50 зошв
Ядз 16 2,2 34,8 11,3 8,8 1,5 2,1
Ягт 16 2,8 67,0 14,8 15,3 2,9 9,9
5а1< а <60 рошв
Ядз 12 7,0 29,8 15,7 7,5 0,5 -0,8
Ягт 12 8,4 56,3 22,5 14,5 1,3 1,4
Як вказував В. А. Усольцев [15], показники компоненпв ф^омаси кро-ни дерев мають високу дисперсда, особливо листяш породи. Тому, збираючи дослщний матерiал, ми придшяли особливу увагу забезпеченню ширшого дь апазону представлення значень маси деревно! зеленi та гiлок, щоб виявити у вшовш структурi дерев параметри, з якими найлсшше вони пов'язаш i через якi мiж ними проявляеться бiльш тiсний кореляцiйний зв'язок. Часто для зменшення загально! дисперси вихiдних даних використовують !х логарифми [6]. Виходячи з цього, можна допустити можливють розробки моделей залеж-ност маси деревно! зелеш та маси гшок вiд основних таксацшних параметрiв дерева на логарифмiчнiй основi.
Висновки
Особливостi будови i форма крони дерев вiдiграють iстотну роль в оцiнцi фiтомаси крони в натуральних величинах.
Формування крони дерев вшьхи клейко! вiдбуваеться шд впливом численно! кiлькостi факторiв зовшшнього та внутрiшнього середовища, що й обумовлюе значне варiювання значень компоненпв фiтомаси крони.
Дерева одного виду та вжу мають рiзнi дiаметри i висоти, а тому й рiз-нi параметри крон, внаслщок iндивiдуально!' мiнливостi та впливу люорос-линних умов.
Тип змiшування деревних порщ через взаемовплив при сумюному зрос-таннi вiдiграе особливу роль при формуванш параметрiв крони деревосташв.
Необхiдно вiдзначити, що пiдiбрати вшьшняки з метою отримання дина-мiчних рядав за кожною таксацiйною ознакою так, щоб iншi ознаки знаходи-
лись на постшному фiксованому píbhí, в реальних умовах практично неможли-во. Маса деревно! зелеш та маса гшок крони дерева належать до параметрiв, як постшно змiнюються не тшьки протягом вегетацiйного перiоду, а й з вшом.
Бiльш статистично стшю моделi залежностi маси деревно! зелеш та ri-лок вiд основних таксацшних ознак дерева можна отримати в логарифмiчнiй системi координат.
Лггература
1. Анучин Н.П. Лесная таксация. - 5-е изд., доп., - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 550 с.
2. Гончар М.Т. Лесные фитоценозы// Повышение продуктивности и охрана. - Львов: Вища шк., 1983. - 168 с.
3. Горкавий В.К. Статистика. - К.: Вища шк., 1995. - 415 с.
4. Давидов М.В. Ольха. М: Лесная пром - сть, 1979. - 78 с.
5. Иванова В.М., Калинина В.Н., Нешумова Л.А. и др. Математическая статистика. -2-е изд., перераб. и доп. - М.: Высш. шк., 1981. - 371 с.
6. Карманова И.В. Математические методы изучения роста и продуктивности растений. - М.: Наука, 1976. - 221 с.
7. Кашпор С.М., Строчинський А.А., Берез1вський Л.М. Бiометрiя. Робоча програма, ме-тодичт вказiвки до лабораторних занять i самостшно! роботи сгуденпв. - К.: НАУ, 2002. - 58 с.
8. Лесная энциклопедия. - М.: Советская энциклопедия, т. 1., 1986. - 563 с.
9. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии/ Под. Ред. А.З. Швиденко и др. - К.: Урожай, 1987. -560 с.
10. Сортиментные таблицы для таксации леса на корню/ Отв. за вып. К.Е. Никитин. -К.: Урожай, 1984. - 628 с.
11. Сортиментные таблицы для таксации молодняков и средневозрастных древостоев/ Отв. за вып. А. А. Строчинский. - К.: Изд. УСХА, 1993. - 464 с.
12. Таблиц! ходу росту i товарност насаджень деревних порщ Укра!ни. - К.: Державне видавництво сшьськогосподарсько! л^ератури, 1958. - 56 с.
13. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.Л.: Гослесбумиздат, 1952. - 600 с.
14. УкраТнська енциклопедiя лiсiвництва. - Львiв: НАН Укра!ни, т. 1,1999.- 463 с.
15. Усольцев В.А. Рост и структура фитомассы древостоев. - Новосибирск: Наука, 1988. - 253 с.
16. Шиманюк А.П. Дендрология. - М.: Лесн. пром-сть,1974. - 264 с.
УДК 630*905.1 Асист. Р.Р. Вицега1 - НЛТУ Украши, м. Лье^е
МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ ВИБ1РКОВО1 ШВЕНТАРИЗАЦП
Г1РСЬКИХ Л1С1В
Розглянуто основш аспекти методики проведення швентаризацп прських лiсiв вибiрковими методами. Наведено методику та результати статистично'1 швентаризацп люового фонду Верхньоднюровських Бескид.
Assist. R.R. Vytseha-NUFWTof Ukraine, L'viv Methodical principles of selective inventory in mountain forests
The basic aspects of method of leadthrough of selective inventory of the mountain forests are considered by selective methods. A method and results of the statistical inventory of forest fund of Verkhnednisrovski Beskyd's are presented.
Для забезпечення сталого люокористування, рацюнального й ефектив-ного використання люових ресуршв необхщш достов1рш та повш даш. 1х
1 Наук. KepiBHm: доц. С.1. Миклуш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши.
