CC BY
20
Посилання на статтю_
Лiтвiнова 1.М. Особливостi корпоративного управлiння на пщприемствах УкраТни/Ш. Лiтвiнова// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iм. В.Даля, 2005 - №3(15). С. 31-36._
УДК 658.012.32:658.114.3(477)
1.М. Лггвшова
ОСОБЛИВОСТ1 КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛ1ННЯ НА
П1ДПРИСМСТВАХ украТни
Досл1джено1 особливост1 корпоративного управл1ння в розвинутих краТнах. На ц1й основ! розкрита специфка корпоративного управл1ння на пщприемствах УкраТни. Дж. 7.
Ключов1 слова: корпорац1я, корпоратизм, корпоративне управл1ння, корпоративн1 структури, акц1онерн1 товариства.
И.М. Литвинова
ОСОБЕННОСТИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛЕНИЯ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ УКРАИНЫ.
Исследованы особенности корпоративного управления в развитых странах. На этой основе, раскрыта специфика корпоративного управления на предприятиях Украины. Ист. 7.
I.M. Litvinova
CORPORATIVE MANAGEMENT PECULIARITIES CONCERNING TO UKRAINIAN ENTERPRISES.
Corporative management peculiarities in well-developed countries are searched. On that ground features of Ukrainian enterprises' corporative management is revealed.
Постановка проблеми у загальному вигляд'/. Вдосконалення корпоративного управлшня постшно знаходиться в цен^ уваги сучасного менеджменту. Важливють формування сучасно'1 парадигми корпоративного управлшня вже давно визнана на мiжнародному рiвнi. Глобалiзацiя бiзнесу в св^овому масштабi вказуе на необхщнють розробки i запровадження стандарт корпоративного управлшня. Виходячи з цього, на сучасному етап розробляються i приймаються нормативы вимоги щодо розвитку корпоративного управлшня. У цьому плат особливо важливим е стратепчне управлшня корпора^ями з точки зору полтшення показниш економiчноï дiяльностi загалом. Переваги i потен^ал корпоративних структур, основою яких е консолща^я капiталу та кооперацшш зв'язки учасникiв рiзного роду дiяльностi, об'еднаних загальними й економiчними штересами, дозволяють в умовах нестабiльноï економки функцiонувати бiльш ефективно. Як вщомо, найбiльша вiддача в реальний сектор економки характерна для великих корпорацш [1].
1сторична конкретнiсть суспiльного самоврядування (корпоратизму) найяскравше виявляеться у стввщношенш примусового й добровiльного спiвробiтництва, спткування: економiчного, полiтичного i iдейного. Таким чином,
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 3(15)
1
корпоративне управлшня - це процес прийняття менеджерами, юристами, економютами ршень, вщ яких залежить ефективнiсть управлiння пщприемством.
1сторично корпоративнi оргашзаци виникли ще в епоху феодального сусптьства в формi колективного захисту вiд феодального бюрократизму. Первюними формами корпоратизму були кооперативи i звичайнi партнерства. ^зшше Д. Гелбрейт визначае корпораци як носив новизни в противагу пануванню традици i називае корпораци шдус^альними системами [2].
В працях В.Л. 1ноземцева розглядаеться корпорацiя не як пщприемство, а як спiльнота, пронизана елементами творчосп, i вiдтворюе Тх у розширеному масштабi [3]. В основному визначенн сутностi корпоратизму, яке дав Ю. Вiнслав, i додаткових його поясненнях простежуеться визнання корпоративного управлшня з точки зору розподту прав власностк
Анал'з останнх досл'джень i публЫацш. Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй свiдчить про те, що поступово в процес економiчного розвитку домiнуючого значення набувае корпоративна форма власност як колективно-приватна [4].
З позицш со^альноТ' теори управлiння пiд корпорацiею варто розум^и не стiльки велике й складне акцюнерне товариство, скiльки будь-яке акцюнерне товариство. У ньому розвинутi шститути i механiзми справедливого розподiлу прав власност та згладжування соцiальних протирiч всерединi та iз зовнiшнiми партнерами корпоративних вщносин, iснують правовi гаранти щодо виконання початкових умов швестування i змiн умов господарювання за згодою iнвесторiв-акцiонерiв, одержання залишкового прибутку у формi дивiдендiв.
Св^овий досвiд свiдчить про те, що створення мiкроекономiчних систем (корпорацiй) iз окремих взаемопов'язаних господарських об'еклв мае синергетичний характер (тобто додатковий ефект), завдяки виникненню помiж елементами створеноТ системи керованоТ вiдповiдностi мiж економiчними цiлями i розподiлом наявних видiв ресурсiв [5].
Наразi дослiдженнями ^е'Т проблеми постiйно займаються вiтчизнянi та росшсью вченi: В. Голиков, е. Григоренко, О. Мендрул, О. Пасхавер, Р. Капелюшшков, М. Мальгшов, А. Радигш та iн [6].
Видлення невирiшених частин загальноУ проблеми. Аналiз л^ературних джерел засвiдчив, що корпораци як органiзацiйно-економiчна форма бiзнесу юнували понад два сторiччя i усшшно задовольняли со^ально-економiчнi потреби сусптьства, але це зовам не означае, що параметри Тх юнування не вимагають удосконалення i змiн. Тому одшею з найважливiших складових теори менеджменту е визначення механiзмiв корпоративного управлшня, осктьки управлiння впливае на ефективнють роботи органiзацiй i пщприемств, отже, i на загальноекономiчну ситуацш в краТн i.
Формування цлей статт'1. У цш статп автор робить спробу на основi вивчення та критичноТ оцiнки теори корпоративного управлшня розробити ТТ типолопю та визначити позитивнi i негативш сторони корпоративного управлiння для украТнських пiдприемств.
Виклад основного матер'алу досл'дження. Як було зазначено вище, корпоративш принципи управлшня на в^чизняному економiчному просторi неможливi без застосування св^ового досвiду. На пiдставi цього, корпора^ею у повному розумiннi е фiрми, в яких вiдносини партнерства доведет до досконалостк Практично саме велим й склады акцюнерш товариства, утворен на основi диверсифiкацГТ, вертикального або горизонтального об'еднання пщприемств, орiентуючись на зовшшы ознаки, називають корпорацiями, чим пщкреслюеться Тхня вiдмiннiсть вiд нескладних акцюнерних пiдприемств. Звiдси випливають загальш тенденцiТ корпоративного управлiння:
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 3(15)
- прискорення темшв економ1чних процесiв;
- широке впровадження iнновацiйних технологiй;
- складнють планування i керування сучасним пщприемством;
- скорочення термiнiв створення нових в^в продукцiТ i технологш;
- здiйснення прогресивних змiн у промисловосл;
- формування рацiональних технолопчних та кооперацiйних зв'язкiв;
- розвиток конкурентного економiчного середовища [7].
В економiцi США частка корпорацiй становить майже 90% загального обсягу реалiзованоТ продукци. В американських корпорацiях не диференцшеться розподiл функцiй мiж виконавчими i незалежними директорами, а лише визначаеться вiдповiдальнiсть ради директорiв в цтому за справи компанiТ. Дiяльнiстю компанiТ керуе унiтарна рада директорiв. Ршення про розподiл функцiй мiж членами ради та названими двома категорiями директорiв приймають акцiонери компани. Загальною тенденцiею було збiльшення кшькосп незалежних директорiв в загальному складi Тх ради, зменшення представництва виконавчих директорiв. Американська система спираеться на зовшшнш контроль через систему зовшшшх перевiрок, правових норм, що визначають функци i вiдповiдальнiсть директорiв корпораци.
В законодавствi краТн Заходу термш „корпора^я" використовуеться рiдко i застосовуеться як синошм юридичноТ особи. Це поняття використовуеться, головним чином, у л^ературних джерелах. В шмецькш моделi iснуе суворий розподiл спостережних i виконавчих функцiй в корпораци, а обидвi ради мають чiтко диференцшовану юридичну вiдповiдальнiсть i повноваження, проводять ч^ку межу мiж безпосереднiм управлшням i контролем. Виконавча рада в рамках ^еТ моделi пiдзвiтна спостережнш радi. Крiм того, нiмецька система орiентуеться на внутрiшнiй контроль (контроль з боку акцiонерiв на основi використання права голосу на зборах акцiонерiв) та вплив через мережу внутршшх контактiв на основних учаснимв корпоративних вiдносин.
Американська i шмецька системи корпоративного управлiння являють собою поляры точки зору, мiж якими знаходиться широкий спектр рiзних форм оргашзаци корпоративного управлiння, якi юнують в iнших краТнах.
Формальна структура ради директорiв в Япони являе собою точну кошю американськоТ. На практик ж майже 80% японських акцюнерних товариств вiдкритого типу взагалi не мають у складi своТх рад незалежних директорiв, а самi ради, як i у Ымеччиш, е провiдниками iнтересiв компани та Тх головних ствучасниш. При цьому, двi вiдмiннi риси шмецькоТ' моделi - представництво службовцiв i присутнють представникiв банкiв - в ^еТ' моделi вiдсутнi. Майже всi члени ради директорiв японських компанiй - це представники вищого рiвня управлшня або колишнi управлiнцi.
У Швеци дiе система унiтарних рад (без видтення спостережноТ ради як окремоТ структури), але на вiдмiну вщ ТТ американського варiанту, законодавчо закртлена участь у радах директорiв представнимв «нижчого» рiвня службовцiв компанiй. Така ситуа^я чималою мiрою е вщображенням загальноТ соцiально-економiчноТ системи «шведського соцiалiзму».
У ГолландГТ розповсюджена система подвшних рад, але, на вщмшу вiд Нiмеччини, службовцi не допускаються до спостережних рад, яю складаються виключно з незалежних директорiв.
В 1тали ради директорiв хоча i е унiтарними, але дiють в рамках структури промисловосп та систем акцюнерно'Т власностi. Навiть дуже велию iталiйськi компанГТ нерiдко належать родинам, тому найбiльшi акцiонери тут майже завжди е i менеджерами-директорами.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 3(15)
3
За нормами вггчизняного законодавства термш „корпора^я" використовуеться в ст. 3 Закону „Про пщприемства" в УкраТнi i визначае договiрнi об'еднання, створенi на основi сполучення виробничих, наукових та комерцшних iнтересiв, iз делегуванням окремих повноважень централiзованого регулювання дiяльностi кожного iз учасникiв. Ступiнь того, насмльки акцiонери покладаються на здатнiсть ради директорiв реалiзовувати Тх iнтереси, в значнш мiрi залежить вiд ефективност альтернативних механiзмiв здiйснення контролю над дiяльнiстю компани, що можуть використовувати акцюнери.
В УкраТнi структура корпоративного управлшня переважно мае риси «шмецькоТ системи» управлiння, оскiльки передбачае наявнють окремих органiв зi спостережними функ^ями. Частiше за все, корпораци оргашзуються у формi акцiонерного товариства, яке характеризуеться наступними чотирма характеристиками:
- самостшнють корпораци як юридичноТ особи;
- обмежена вщповщальнють кожного акцiонера;
- можливють передачi iншим особам акцш, що належать акцiонерам;
- централiзоване управлiння корпорацiею.
Разом з цим, акцюнерна форма у тому вигляд^ у якому вона сформувалась у нашш краТнi в результат приватизаци державноТ власностi i реформ, виявилась достатньо вразливою з точки зору прав власносп, забезпечення рiвних i справедливих умов для дiяльностi всiх Т'Т учасникiв.
До основних недолив корпоративного управлiння в УкраТ'ш варто вiднести можливiсть порушення окремими учасниками корпоративного управлшня прав акцiонерiв, а також вщсутнють законодавчого мехашзму вiдносно вiдповiдальностi учасникiв такого управлшня за порушення принцишв корпоративного права. В акцюнерних товариствах простежуеться вщокремлення функцiй володiння капiталом вiд функцш управлiння. Якщо першу функцiю виконують акцюнери, то другу - менеджери, ям зацкавлеш передусiм у досягненш власних фiнансових цiлей. А це не сшвпадае з метою акцiонерiв -отримати максимальний прибуток на вкладений каттал.
У зв'язку з цим створення та вдосконалення корпоративних об'еднань е необхщною економiчною потребою в розвитку економки УкраТнi. При цьому, особливий штерес становлять мехашзми органiзацiТ i координаци виробничо-господарськоТ дiяльностi для виконання спiльних науково-виробничих програм. Однак питання формування рацюнальних корпоративних об'еднань, економiчного управлiння корпора^ями е спiзнiлими. В побудовi ринковоТ iнфраструктури вони виявились недостатньо розробленими, особливо в галузi створення i впровадження прикладних методiв корпоративного управлiння, якi мають iстотнi особливостi у порiвняннi з методами управлiння пщприемством.
Проведет дослщження дозволяють виявити основы тенденци в планi корпоратизацiТ в УкраТ'ш:
1. Посилення конкуренци, що призвело до концентраци капiталу. Так, частка найбтьших пiдприемств в обсязi промислового виробництва зменшилася з 22,3% до 18,8%, за мльмстю пра^внимв збiльшилася з 6,7% до 7,1%.
2. Пщвищення прибутковостi вiдкритих акцюнерних товариств (ВАТ). Так, норма прибутку ВАТ зросла в 2004 ро^ на 7% поряд з останым показником 2000 року - 40%. ^м того, на початок 2003 р. приватизоваш пщприемства випускали 65% промисловоТ продукци, а обсяги виробництва в 1,8 разiв перевищили аналопчний показник на державних пщприемствах [6].
Динамка часток державноТ власносл у статутному капiталi ВАТ свiдчить про значш обсяги Тх продажу. Таким чином, корпоративний портфель Фонду державного майна УкраТни зменшився у 4,76 раза (табл. 1).
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 3(15)
Таблиця 1
Динамка часток державно! власност у статутному каштал1 ВАТ
Частка 2001р. 2003р. 2005р.
державноТ Ктьмсть Питома Ктьмсть Питома Ктьмсть Питома
власносл, ВАТ вага ВАТ вага ВАТ вага
% ВАТ, % ВАТ, % ВАТ, %
< 25 995 41,3 709 41,7 467 38,2
25-50 987 41,0 612 36,0 526 43,1
>50 425 17,7 376 22,3 228 18,7
Держава тримае переважно контрольн пакети акцш, що дае змогу впроваджувати визначену лшш фiнансовоТ поведiнки i спрямовувати потоки кашталу вiдповiдно до власних штереав.
3. Проведення досконалих наукових дослщжень i розробок (НДДКР). Таю розробки мали, в першу чергу, провщш концерни хiмiчноТ та електротехшчноТ промисловостi.
4. Державна пiдтримка великих пщприемств. Так, реформи в УкраТ'ш не змiнили спiльну практично для вах галузей тенденцiю росту концентраци виробництва на великих пiдприемствах i об'еднаннях. Наприклад, за даними Держкомстату, вартють основних виробничих фондiв ВАТ „Марiупольський металургiйний комбiнат iм. lллiча" складала у 2004 роцi 9,374% вщ вартостi ОВФ промисловостi ДонецькоТ областi. Вартiсть ОВФ 10 найбтьших пiдприемств ДонецькоТ областi складае 36,16%. Ттьки 3 такi пiдприемства, як ВАТ „Марiупольський металургiйний комбiнат iм. lллiча", ВАТ „Металургшний комбiнат „Азовсталь", ВАТ „Концерн „Слрол", що мають 20,3% основних фондiв промисловостi ДонецькоТ обласп, забезпечили 54,4% отриманого промисловютю областi прибутку.
5. Створення масштабного внутршнього ринку. Найбiльш важливим шструментом практичноТ реалiзацiТ основних завдань корпоративного управлшня е корпоративне планування, за допомогою якого розв'язуються стратепчш, оперативн i поточнi завдання корпорацiТ (формування i способи досягнення стратегiчних цтей, органiзацiйний розвиток корпорацiТ, управлiння прибутковютю кожноТ зi сфер бiзнесу, оптимiзацiйна координацiя функцiонування пiдприемств, що входять до складу корпораци, за перюдами планування, управлiння номенклатурою продукцiТ, що виготовляеться, i послуг, управлiння якютю продукцiТ, що виготовляеться, Т'Т оновлення, розвитку технологи виробництва, просування товарiв на новi ринки збуту).
З точки зору майбутньоТ поведiнки корпораци, Т'Т ролi у галузi виробництва велике значення мае управлшня шновацшною дiяльнiстю. Тому особлива увага в сучасних корпора^ях придiляеться плануванню i управлiнню науково-дослiдними i експериментально-конструкторськими роботами, а також придбанню лщензш на прогресивну технолопю i патенлв на новi, бiльш досконалi види продукци. Таким чином, розробка i запровадження у виробництво нових технологш об'ективно вимагае збiльшення масштабiв виробництва i створення крупних корпорацiй.
Висновки з даного дослiдження та перспективи подальших розв'док. Проведет дослщження дозволили визначити позитивы i негативнi сторони корпоративного управлшня на пщприемствах та виявили основы тенденци корпоратизацiТ в УкраМ
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2005, № 3(15)
5
Шляхом створення рацюнально сформованих корпоративних об'еднань
можна буде досягти найдоцтьшшого розподту i використання наявних
ресурсiв для розвитку виробництва, пщвищити економiчну ефективнють пiдприемств.
Л1ТЕРАТУРА
1. Григоренко е. Приватизац1я в УкраТн1: досягнення I недолги // Державний 1нформац1йний бюлетень про приватизац1ю. - 2000. - №6. - С. 2-5.
2. Гелбрейт Дж. Новое индустриальное общество. - М.: Прогресс, 1969. - С. 455.
3. Иноземцев В. Творческие начала современной корпорации // МЭиМО. - 1977. - № 11. - С.19.
4. Винслав Ю. Финансовый менеджмент в крупных корпоративних структурах // РЭЖ. -1998. - №3. - С.24-34.
5. Якутин Ю. Корпоративные структуры: вариант типологизации и принципы анализа эффективности // РЭЖ. - 1998. - №4. - С. 28-35.
6. Завершальний етап приватизаци в УкраТш / О. Й. Пасхавер, Л. Т. Верховодова, Т.е. Воронкова, Н.В. Терещенко. - К.: Мтеыум, 2003. - С.78.
7. Корпоративное управление в переходных економиках: Инсайдерский контроль и роль банков // Под ред. Масахико-Аоки и Хьюнг Ки Кима. - С.-Пб.: Лениздат, 1997. - С.558.
Стаття надмшла до редакцп 20.08.2005 р.
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2005, № 3(15)
