CC BY
1PSYCHOLOGICAL SCIENCES
ОСОБЛИВОСТ1 КОМУН1КАТИВНО1 СФЕРИ У ЧОЛОВ1К1В ТА Ж1НОК
Скоринта-Погребна О.В.,
докор соцгологгчних наук, професор кафедри психологИ дгяльностг в особливих умовах Нацюнального утверситету цившьного захисту Украти;
м. Харюв, Украша Сидорович К.В.
магютр кафедри психологИ дгяльностг в особливих умовах Нацюнального утверситету цившьного захисту Украти;
м. Харюв, Украша
FEATURES OF THE COMMUNICATIVE SPHERE IN MEN AND WOMEN
Skorynina-Pogrebnaya O. V.,
Doctor of Sociology,
Professor of the Department of Psychology of Activity in Special Conditions National University of Civil Protection of Ukraine;
Kharkov, Ukraine Sidorovich K. V.
Master of the Department of Psychology of Activity in Special Conditions National University of Civil Protection of Ukraine;
Kharkov, Ukraine
Аннотащя
В статп представлен результати дослщження показнишв комушкативно! сфери чоловшв та жшок. Здшснено порiвняльний аналiз таких характеристик як особиспсна привабливють, вмшня слухати ств-розмовника та емпати. Виявлено, що статистично значущi розрiзнення мiж представниками рiзноl статi спостерiгаються тшьки за показниками емпати.
Abstract
The article presents study indicators results of the communicative sphere of men and women. A comparative analysis of such characteristics as personal attractiveness, ability to listen to the interlocutor and empathy was carried out. It is revealed that statistically significant differences between representatives of different sex are observed only in terms of empathy.
Ключов1 слова: комушкативна сфера особистосп, комушкативна компетентшсть, емпапя, особисть сна привабливiсть, вмiння слухати, чоловiки, жiнки.
Keywords: communicative sphere of personality, communicative competence, empathy, personal attractiveness, ability to listen, men, women.
Актуальнють дослвдження полягае в тому, що в сучасному свт йде активна перебудова вах сфер життя cуcпiльcтва i великий штерес представляе проблематика coцiальних конфлжпв. Наростання такого iнтеpеcу обумовлено широким розповсю-дженням кoнфлiктiв в суспшьному життi. Кон-флiкти неминучi в будь-якш coцiальнiй cтpуктуpi, ocкiльки вони е необидною умовою cуcпiльнoгo розвитку. Кожний прагне добитися поставлено! цш, часто не звертаючи уваги на шших, що породжуе суперництво i напpуженicть мiж людьми. Тому великий штерес до проблем можливостей i особливостей людсько! особи. Практично ва cуcпiльнi науки звертаються до цього предмету дослвдження; проблема особи сто!ть в центpi i фiлocoфcькoгo, i coцioлoгiчнoгo, i пcихoлoгiчнoгo знання.
Людина завжди знаходиться в cуcпiльcтвi, його всюди оточують iншi люди - знайoмi i не-знайoмi: в ам'!, в учбовому закладi, на робоп, в ма-газинi i т.д.
У вах цих випадках людина взаемoдiе з групою i членами ще! групи, кожний з яких мае сво! iндивiдуальнi ocoбливocтi: комушкативш особ-ливocтi, cхильнicть до агресивно! пoведiнки, а також сво! власш iдеi, думки, погляди.
При спшкуванш вiдбуваетьcя зiткнення цих пoглядiв, думок. Виникають суперечки i кoнфлiкти. Через сво! ocoбливocтi, кожна людина поводиться певним чином. Як при спшкуванш у когось поведшка стшка i агресивна, хтось пpямoлiнiйний, гнучкий, вразливий, так i в кoнфлiктнiй ситуацп, тобто, у кожно! людини юнуе так званий репертуар пoведiнки в конфлжтнш cитуацii.
Opганiзацiя процесу спшкування, вибip стилю пoведiнки зв'язано з piвнем комушкативно! кoмпетентнocтi. Мoжливicть !! пiдвищення зале-жить вiд наявносп неoбхiднoi системи знань щодо можливих видiв пoведiнки, шдивщуально-пcихoлoгiчних особливостей, вщ вiкoвих особливостей, вщ cтатi.
Особиспсне спшкування формуе людину як ocoбиcтicть, дае И можливють придбати визначенi риси характеру, штереси, звички, cхильнocтi, засво!ти норми i форми морально! пoведiнки, ви-значити цiлi життя i вибрати засоби !хньо! реаллацп.
Об'ектом нашого дocлiдження е комушкати-внi характеристики особистосл з урахуванням статi дослiджуваних.
Метою нашо! експериментально! роботи було вивчити особливосп комушкативно! компетент-нocтi чоловшв та ж1нок, провести !х пopiвняльну характеристику.
Для досягнення мети нами визначеш задачi дослвдження:
1) виявити особливосп пpивабливocтi, ефекти-внocтi слухання, емпатшних особливостей у досль джуваних;
2) провести пopiвняльний аналiз особливостей комушкативно! сфери у чoлoвiкiв та жшок.
Кoмунiкативна кoмпетентнicть розглядаеться як система внутршшх pеcуpciв, необхвдних для будови ефективно! комушкативно! ди у визна-чному кoлi м1жосо6ист1сно! взаемоди. Внутршшми ресурсами виступають в данiй робот ocoбиcтicна пpивабливicть, емпатiя, вмiння слу-хати.
Емпатiя (cпiвпеpеживання) -- умiння поста-вити себе на мicце шшо! людини, здiбнicть до довольно! емоцшно! чуйнocтi на переживания ш-ших людей. Сшвпереживання - це прийняття тих пoчуттiв, як1 мае шша людина так, якби вони були нашими власними. Розвинута у людини емпапя -
ключовий чинник устху в тих видах дiяльнocтi, як1 вимагають той, що розум1ння свггу партнера по cпiлкуванню, i перш за все при навчанш ! вихoваннi [3].
З ус1х умшь, що визначають cпiлкування, ум1ння слухати е найнеoбх1днiшим, i саме воно най-61льшою м1рою вимагае вдосконалення.
Слухання — активний процес, що вимагае уваги до того, про що йдеться. Той, хто слухае, на ввдмшу в1д того, хто читае, не може ввдволштися навиъ на дуже короткий час, оскшьки слово не-мовби вмирае в той момент, коли воно злтгае з вуст того, хто говорить. Тому це вмшня необхвдно тренувати в со61, щоб завжди бути у форм! [4].
Особистюне спшкування формуе людину як особиспсть, дае и можлив1сть придбати визначеш риси характеру, iнтеpеcи, звички, схильносп, засво!ти норми i форми морально! поведшки, ви-значити ц1л1 життя i вибрати засоби !хньо! pеалiзацi!.
На_Л_еташ_ми провели методику для визна-чення пpивабливocтi осо6истост1 Вона мае назву «Мipа осо6ист1сно! привабливосп». Методика складаеться з 9 запитань. Необхвдно дати ввдповвдь на кожне запитання: так, ш та не знаю.
Для отримання результату складаються бали, отримаш за кожну в1дпов1дь. Вид1ляються три р1вн1 пpивабливocтi осо6ИСТОСТ1:
4-6 балiв - норма; бiльше 6 - вище норми; менше 4 - нижче норми.
Результата за методикою представлеш в таблиц 1.
Таблиця 1.
PiBHi привабливоет ocoбиcтocтi у доел1джуваних
Piвнi привабливосп особистосп Юльшсть дослвджуваних
Чoлoвiки Жшки
Нижче норми 18 12
Норма 42 51
Вище норми 40 37
З таблиц 1. випливае, що дoмiнуючим серед жшок е нормальний piBeHb привабливосп ocoбиcтocтi (51% вiд загально! кшькосп юпитова-них). На другому мющ в жiнoчiй rpyni показники привабливосп вище норми (37% дослвджуваних). Найменшу кiлькicть представляють особи, якi ма-ють пpивабливicть менше за норму (12% у жшочш гpyпi).
В чoлoвiчiй гpyпi poзпoдiл дослвджуваних за piвнями незначно вiдpiзняетьcя вiд жшочо! групи. Дoмiнyючим серед чoлoвiкiв е нормальний piвень пpивабливocтi ocoбиcтocтi (42% ввд загально! кшь-кocтi юпитованих). На другому мicцi в чoлoвiчiй гpyпi показники пpивабливocтi вище норми (40%
дослвджуваних). Найменшу шльшсть представляють особи, як1 мають привабливють менше за норму (18% у жшочш груш).
2 етапом дослвдження е методика «Ефектив-н1сть слухання». Вона складаеться з 10 запитань. Ввдповщ на них необхвдно дати у балах, користую-чись шкалою: завжди - 4; часто - 3; школи - 2; школи - 1.
Для отримання результату тесту ва бали скла-даються. Видiленo 4 р1вн1 слухання: 32 i бiльше -ввдмшно; 27-31 - добре; 22-26 - посередньо; менше 21 - необхвдно розвивати здатшсть слухати партнера.
Таблиця 2.2.
Ефективметь слухання у доелвджувах (%)
Piвнi Юльшсть icпитoваних (%)
Чoлoвiки Жшки
Низький piвень 4 5
Посередньо 41 26
Добре 37 45
Ввдмшно 18 24
Аналiзуючи отримаш результата, ввдображеш в таблиц 2.2. можна говорити про те, що серед ж1нок низький piвень вмiння слухати мае лише 5% юпитованих, що складае 4 особи iз вибipки. посередне та вщмшне слухання poзпoдiленo мiж дослвджуваними женками в piвнoму cтупенi (вщповщно 21 та 20 ociб з загально! вибipки). Добре вмшть слухати 37 жшок (що складае 45 % юпитованих).
Серед чoлoвiчol групи результати за показ-ником «ефективнють слухання» дещо iншi. Серед чоловшв низький piвень вмiння слухати мае лише 4% дослщжуваних. Дoмiнуючим у чоловшв е посереднш piвень вмшня слухати cпiвpoзмoвника. Добрий piвень притаманний 37% чoлoвiкiв. Вiдмiннo вмiють слухати 18% чоловшв.
Простим, але дiевим методом пiдвищення ефе-ктивнocтi слухання е нерефлексивне стлкування. Полягае воно в умшш уважно мовчати. Таке сприй-няття можна назвати пасивним умовно. Пoтpiбнi лише пpocтi нейтральш cпoнукальнi pеплiки або невеpбальнi засоби — повторения останшх cлiв
стврозмовника, «дзеркальне» повторення, певнi вигуки («еге-пiдтакуваиня»), кивання, мiмiчнi реа-кцп, контакт очей. Так прийоми надихають того, хто говорить, позбавляють напруження, що вини-кае через побоювання бути не зрозумшим. Нерефлексивне слухання найбшьше пiдхoдить для напружених cитуацiй. Це надае слухачам емoцiйнoгo полегшення. Нерефлексивне слухання дуже корисно, але ним пoтpiбнo вмiти користува-тися.
Для точшшого poзумiння cпiвpoзмoвника застосовують pефлекcивнi прийоми слухання. Ре-флекciя е об'ективним зворотним зв'язком iз тим, хто говорить, i використовуеться як контроль точносп сприйняття почутого.
3 етап дocлiджения спрямований на вивчення особливостей емпатп у дослiджуваних, показники яко! набувають значення при мiжocoбиcтicних стосунках кожно! людини. Piвень емпатп ми ви-вчали за допомогою опитника для дiагнocтики зда-тнocтi до емпатп [А.Мехpабiен, Н.Енштейн].
Таблиця 3.
Piвень емпатiйних тенденцiй дocлiджуваних (%)
Piвнi чoлoвiки жшки
Низький 14 8
Посередньо 46 26
Cеpеднiй 33 44
Високий 7 22
Аналiзуючи oтpиманi результати нашо! жшочо! вибipки ми встановили, що високий piBeHb здатнocтi до емпатп мають 22% дослвджуваних; cеpеднiй -- 44%, просереднш - 26%, низький - 8%.
Iншi показники визначеш в чoлoвiчiй rpyni. Встановлено, що високий piвень здатнocтi до емпатп мають 7% дослщжуваних iз чoлoвiчol групи; cеpеднiй -- 33%, посереднш - 46%, низький - 14%.
Piзниця спостертаеться значна.
Обробка даних здiйcнювалаcя за допомогою И-критерш Манна Уiтнi
Призначення кpитеpiю
Критерш призначений для oцiнки розходжень м1ж двома вибipками за piвнем яко1-небудь ознаки, к1льк1сно oбмipюванoгo. Вiн дозволяе виявляти розходження мiж малими вибipками, коли n1 *иг>3 або ni=2, П2>5.
Емпipичне значения критерш U ввдбивае те, наск1льки велика зона зб^ мiж рядами. Тому чим менше иемп, тим бiльше iмoвipнo, що розходження дocтoвipнi.
Таблиця 4.
Ощмка розходжень \пж женками та чoлoвiками за показниками кoмунiкативнo'l' сфери
Показники Икр Иемп p
Привабливють 338 292 424 0,05 0,01
Ефективнicть слухання 338 292 413 0,05 0,01
Емпапя 338 292 330 0,05 0,01
За допомогою критерш Мана-Уггш ви-явилось, що piвень пpивабливocтi та ефективнicть слухання у жшок не перевищуе 1х piвень у чoлoвiкiв, оск1льки математичний аналiз не подтвердив вipoгiднicть poзpiзнень.
1нша cитyацiя виявлена iз показниками емпатп. Piвень жшочо! емпатп вipoгiднo перевищуе piвень чoлoвiчol емпатп.
Перспективами в подальших дослвдженнях е розробка трешнгу комушкативно! компетентносп
для дослщжуваних, на якому вони зможуть шдви-щити сво! показники в комушкативнш сферi. При-пускаеться, що треншг надасть можливiсть:
1) навчитись примати об'ективну дoмiнуючу пoзицiю партнера,
2) навчитись вибудовувати партнерську взае-модш,
3) виражати конструктивно критику,
4) демонструвати делiкатну поведшку,
5) сформуватли cпpямoванicть на партнерство,
6) придбати вмшня пошуку взаемовигвдного результату i задоволення iHTepeciB ycix CTopiH,
7) придбати вмiння частково йти на поступки, щоб одержати найбшьш важливе piшення.
Список лггератури
1. Антонов В.М. Гендерно-статева акмеолопя: монограф1я / В.М. Антонов. - Одеса: КУПР16НКО СВ, 2016 - 128 с.
2. Гендерш дослвдження : прикладш аспекти : монограф1я / [В. П.Кравець, Т.В. Говорун, О. M.Ki-шнежд1 та ш.] ; за наук. ред. В. П.Кравця. - Терно-пшь : Навчальна книга - Богдан, 2013. - 448с.
3. Долгова В.И., Мельник Е.В. Эмпатия. Монография. — М.: Перо, 2014. — 185 с
4. Савенкова Л. О. Професшне спшкування майбутшх викладачiв як об'ект психолого-педагоп-чного управлшня : Моногр. - К., 2005. - 209c.
5. Шестопал I.A. Гендерш особливосп профе-сшно! самореалiзацil особистостi // Збiрник науко-вих праць К-ПНУ iменi 1вана Опенка, 1нституту психологи iменi Г.С.Костюка НАПН Укра1ни -2016. - № 36.— С. 614-623.
