CC BY
50
УДК 621.338.3
С. В. ПОНОМАРЬОВ, аспирант
Харшвський нацюнальний утверситет радюелектротки, м. Харкiв
ОСОБЛИВОСТ1 ШСТИТУЦЮНАЛВАЦП УКРА1НСЬКОГО ЕНЕРГОРИНКУ ТА IX ВПЛИВ НА Ц1НОВУ ПОЛ1ТИКУ У ПАЛИВНО-
ЕНЕРГЕТИЧНОМУ КОМПЛЕКС!
В статье обнаружены причинно-следственные связки между особенностями институционализации отечественного энергорынка и ценовой политикой в топливно-энергетическом комплексе. Раскрыт механизм их деструктивного влияния на повышение энергоэффективности.
Ключевые слова: энергорынок, институционализация, топливно-энергетический комплекс, ценовая политика, энергоэффективность.
У статт1 виявлено причинно-насл1дков1 зв 'язки м1ж особливостями ¡нституцюнал1зацп втчизняного енергоринку та ценовою политикою у паливно-енергетичному комплекса. Розкрито механизм Их деструктивного впливу на тдвищення енергоефективност1.
Ключовi слова: енергоринок, ¡нституцюнал1защя, паливно-енергетичний комплекс, цтова полтика, енергоефектившсть.
Вступ
Актуальшсть. Пвдприемства в1тчизняного ПЕК мають значт можливост впливати на розподш суспшьних ресуршв завдяки матпулюванню цшами на свою продукщю. По-перше, витратна методолопя цшоутворення дозволяе компенсувати власт завищет питом1 енерговитрати, а також технолопчт втрати. По-друге, на енергоринку поширет зловживання дотацшними сертифшатами, яке призводить до необгрунтованого перерозпод1лу бюджетних на користь пвдприемств ПЕК (див., наприклад, [1, с. 24]). По-трете, використовуючи трансферты щни, пвдприемства ухиляються ввд сплати податкiв, шших обов'язкових платеж1в [2]. У зв'язку з цим виникае необхвдтсть дослвдити шституцюнальне пвдгрунтя цих процешв.
Анал1з останн1х джерел 1 публ1кац1й
Остантм часом цшова пол1тика у в1тчизняному паливно-енергетичному комплекс усе частше зазнае критики з боку науковщв. Пвдкреслюеться негативний вплив витратно! методологи цшоутворення на перспективи розвитку оптового ринку електроенерги тдвищення енергоефективност1, у тому числ1 безпосередньо паливно-енергетичних пвдприемств ([1, с. 19]; С. Бегун, С. Воронцов [3, с. 31], I. Коссе [4, с. 3-4], О. Овшенко, О. Чуприна [5, с. 157-158]). В основному викривлення цшоутворення пояснюються недосконалштю шституту конкуренци (М. Земляний, А. Шевцов [6, с. 5, 8], Р. Подолець [7], В. Саприкш [8, с. 3, 8] та шш1), тод1 як шш1 шституцюнальш причини цього явища: особливост1 приватизаци, поява вертикально штегрованих структур, використання пвдприемств ПЕК як шструменту первшного нагромадження катталу, залишаються недостатньо дослвдженими.
Постановка завдання
Метою статп е виявлення причинно-наслвдкових зв'язкiв м1ж особливостями шституцюнал1заци в1тчизняного енергоринку та цшовою пол1тикою у паливно-енергетичному комплекс^ розкриття мехатзму !х деструктивного впливу на тдвищення енерго ефективно ст1.
Виклад основного матер1алу
Законом1рност1 сучасного етапу шституцюнал1заци укра1нсько1 економжи (випереджальне формування неформальних шституив та пор1вняна вища ефективтсть координаци саме через неформальт шститути; шнування неефективних норм та частин
шституцшного простору, в яких ввдсутт належнi правила, норми, закони, установи для узгодження професшно!, комерцшно! або конкурентно! поведшки) повною мiрою е характерними i для енергоринку. На рис. 1 показано, яким чином особливоси шститущоналiзащl вiтчизняного енергоринку позначаються на перспективах запровадження енергоефективного типу розвитку пiдприемств ПЕК.
Кумулятивним результатом цих процесiв стало викривлення риншв та втрата цiною 11 базових функцiй - вщтворювально! та стимулюючо!, штучне гальмування неефективними власниками перерозподiлу енергетичних активiв на вторинному ринку. Нажаль, власники енергетичних активiв слабко защкавлет в iнституцiональному упорядкуваннi енергоринку. Законодавча урегульоватсть принципiв цiноутворення, розбудова конкурентних вiдносин, загальна лiбералiзацiя - усе це блокуе тiньовi схеми, запоб^ае використанню ПЕК як шструменту первинного нагромадження.
Рис. 1. Особливоси шституцюнаизаци енергоринку та 1х впив на перспективи тдвищення енергоефективноси паливно-енергетичних тдприемств
Усе це зумовлюе необхвдтсть пошуку напрямiв удосконалення щново! пол^ики у паливно-енергетичному комплексi. По-перше, шнуе потреба в обгрунтуваннi заходiв, метою яких е подолання впливу паливно-енергетичних тдприемств на розподiл суспiльних ресуршв. По-друге, вирiшення потребуе проблема асиметри у державнiй пiдтримцi окремих енергетичних тдприемств за рахунок iнших. По-трете, важливим завданням виявляеться створення ч^ких iнституцiональних обмежень, спрямованих на обмеження монопольними зловживаннями, запобiгання трансфертному щноутворенню.
1. Заходи, спрямоваш на подолання впливу паливно-енергетичних тдприемств на
розподш сустльних ресурсов.
Вплив пвдприемств ПЕК на розподш суспшьних ресуршв ввдбуваеться через мехатзм цшоутворення. З одного боку, користуючись власним монопольним становищем, паливно-енергетичт пвдприемства перекладають сво1 витрати на кшцевих споживачiв у рiзних формах: шляхом свiдомого завищення компонентов тарифу, завдяки отриманню спещальних надбавок тощо. Так, енергопостачальнi пвдприемства е регюнальними монополiстами, фактично гарантованим е збут для генеруючих компанш, як постачають електроенергiю на енергоринок за регульованим тарифом, а також видобувних пвдприемств, у яких зобов 'язат здiйснювати закупiвлi пiдприемства теплово1 комунально1 енергетики.
З другого боку, пвдприемства ПЕК мають доступ i до державних фiнансових ре суршв. Наприклад, з державного бюджету надходять дотаци вугледобувним компанiям, компенсуються втрати генеруючих пiдприемств вiд постачання електрично1 та тепловоï енерги за регульованими тарифами, покриваеться дефiцит компани НАК «Нафтогаз Украши». Якщо взяти до уваги той факт, що преференци паливно-енергетичним пiдприемствам надаються не на основi рiвного доступу [5], державне регулювання цiн у ПЕК взагалi перетворюеться на iнструмент перерозподiлу фiнансових ресурсiв мiж учасниками ринку. У цьому процесi беруть участь не тшьки приватнi, а i державш структури.
Можливостi пiдприемств ПЕК впливати на розподш суспшьних ресуршв насамперед визначаються шститущональними особливостями вiтчизняного енергоринку: непрозорим характером приватизаци, яка спричинила надмiрну концентрацiю власност у вузь^ групи осiб та уможливила використання державного регулювання у приватних бiзнес-iнтересах; вiдсутнiстю прозорого порядку регулювання щн i тарифiв, необхiднiстю «домовлятися» з регулятором задля отримання спецiальних надбавок до щни; закрипстю iнформацiï про реальт фiнансовi потоки у паливно-енергетичному сектора
Серед заходiв, яш, на нашу думку, могли б зменшити негативний вплив пвдприемств паливно-енергетичного комплексу на розподш суспшьних ресуршв, можна видшити таш.
1.1. Змта принципов цшоутворення у палтно-енергетичшй сфер1. Продаж переважно'' бшьшост енергоносiïв в Укра'т здiйснюеться за регульованими цiнами. Виробники генерують електроенергiю i продають ïï ДП «Енергоринок», який надал1 продае ïï постачальникам (обленерго i незалежним трейдерам). Далi обленерго та незалежт постачальники розподiляють електроенергiю мiж споживачами. Зустрiчний потш платежiв також потрапляе у ДП «Енергоринок», звiдки попм розподiляеться мiж учасниками. Таким чином рух коштiв на ринку електроенерги повтстю пiдконтрольний державнiй структурi.
Технолопчт особливост! роботи ОРЕ (необхiднiсть покриття змшного упродовж доби навантаження) призводять до того, що деяю його учасники працюють поза конкуренцiею. Наприклад, АЕС, ТЕЦ i ГЕС ввдносяться до графша покриття навантаження гарантовано, тобто завжди мають гарантш збуту. Потреби споживачiв, як1 не можуть бути задоволенi цими виробниками, покриваються ТЕС на конкурентних засадах. Ввдповвдно, на енергоринку склалися такi моделi цiноутворення: продаж за регульованими тарифами, встановленими НКРЕ (АЕС, ТЕЦ, ГЕС); продаж за нерегульованим тарифом, який визначаеться на конкурентному ринку шляхом подання щнових заявок та залежить ввд попиту на електроенергш (уш ТЕС, Харкiвська ТЕЦ-5, 2 ТЕЦ «Кшвенерго»); продаж за зеленим тарифом, величина якого регулюеться [9] та встановлюеться для кожного з суб'екив господарювання, що виготовляють електроенергш з вiдновлюваних джерел енерги, для кожного виду енергiï та для кожного об'екта вiдновлюваноï електроенергетики.
Подiбнi умови цiноутворення зумовлюють втрату мотивацiï генеруючими
компатями до скорочення питомих енерговитрат. З одного боку, у сегмент!, де здшснюеться гарантоване покриття навантаження, генеруючи компанiï не заохочуються до економи: у них послабленi стимули до енергозбереження та пiдвищення ефективноста використання первинних енергоносiïв. Як правило, для постачальнишв ОРЕ вигiдно завищувати власнi операцiйнi витрати рiзними способами, наприклад, за рахунок розширених сощальних гарантiй та пiдвищення рiвня оплати пращ безввдносно змiн у ïï продуктивностi, або завищення витрат на ремонти, модертзащю тощо.
З другого боку, вiдбiр цiнових заявок на конкурентному сегмент! ОРЕ методом « вщ найдешевшого до найдорожчого» спонукае ТЕС i ТЕЦ вступати у монопольт змови. Оскiльки граничний тариф ОРЕ встановлюеться найчастiше на рiвнi найвищоï цiновоï заявки, учасники конкурентного сегменту отримують пiдгрунтя для матпулюють цiнами. Фактично i у цьому сегмент! цiноутворення вiдбуваеться за принципом « витрати плюс». Крiм того, мотиващя до рацiоналiзацiï енергоспоживання послаблюеться вiдсутнiстю гарантш завантаження потужностей генеруючих компанiй у конкурентному сегмент!. Вiдбiр заявок iде у щоденному режим^ тому залучення довгострокових iнвестицiй у модертзащю ускладнюються. Усе це твелюе стимулюючу роль цiни, не сприяе залученню кошт!в до модернiзацiï енергетичного обладнання.
1.2. Перегляд порядку надання твестицшно1' складовог до тарифу на електроенергт, його ¡нституцюнал1защя на прозорт та зрозумШй основi. У Бшш книз! «Державне регулювання електроенергетики Украши» зазначаеться, що метою державного регулювання у цш сферi е «створення механiзму оптимального спiввiдношення економiчних iнтересiв, з одного боку - виробника електрично!" енергiï в частит забезпечення достатностi отримуваних коштiв для розширеного вiдтворення, i, з другого боку, - споживачiв електроенергiï в частит забезпечення конкурентоспроможносп продукдiï та рiвня соцiальноï захищеносп» [10]. Однак виконання цього завдання ускладнюеться тим, що регульоват тарифи на електроенерпю для окремих категорiй споживачiв е нижчими економiчно обгрунтованого рiвня та не дають можливост! забезпечити збалансовану роботу всього паливно-енергетичного комплексу.
З метою подолання ще1* проблеми, НКРЕ дозволено вводити спещальт iнвестицiйну складову у тариф на електроенерпю, необхвдну для повернення кредит!в та iнвестицiй, погашения обл^ащй, кошти вiд яких використат з метою модернiзацiï генеруючих та енергопостачальних компанiй [11]. Розрахунок швестицшно1' складово1' узгоджуеться з НКРЕ. Слвд зазначити, що порядок надання швестищйно1' надбавки бюрократизований, заплутаний та суб'ективний, оскшьки не мiстить чiтких критерив отримання. НКРЕ приймае рiшення по кожнш ТЕС i ТЕЦ окремо, що створюе сприятливе середовище для зловживань. Наслвдком непрозорого характеру отримання швестицшно1' надбавки е широкi повноваження регулюючого органу у визначеннi напрямiв iнвестування, послiдовностi iнвестицiйиих заходiв [4, с. 14]. Через це ОРЕ стае ареною зикнення економiчних штерешв, iнструментом перерозподiлу суспiльних ресурсiв, тдвищуеться його вразливiсть до полiтичних та лобштських впливiв.
1.3. Вiдмова вiд перехресного субсидтвання, яке здшснюеться шляхом встановлення занижених цiн для певних категорiй споживачiв за рахунок шших. Пiдприемства ПЕК, як! реалiзують електроенерпю за регульованим тарифом пiльговим категорiям споживачiв (населення, органи мiсцевого самоврядування, окремi групи пiдприемств), компенсують власт збитки за рахунок державного бюджету через мехатзм дотацiйних сертифiкатiв. Основна маса дотацш пов'язана з! споживанням електроенергiï побутовими споживачами - населенням. Т!льки протягом 2011 р. у вигляд! дотацiй було сплачено 25,1 млрд. грн., на 26 % бшьше, н!ж у 2010 р. [12, с. 35]. У грудт 2011 р. населення ввдшкодовувало лише 26 % економiчно обгрунтованих витрат на виробництво, постачання та передачу електроенерги.
Починаючи з 2006 р., НКРЕ було здшснено два етапи приведення тарифiв
на електроенергш для населения до piBM eKOHOMÏHHO обгрунтованих витрат на виробництво, передачу та постачання електроенерги. У цiлому це ввдповвдае офщйному курсу, проголошеному у програмi економiчних реформ «Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економша, ефективна держава», де наголошуеться на необхвдносп скасування мораторiю на тдвищення цiн на електроенергiю та поетапного припинення цiнового дотування населення [13, с. 58]. Проте через полггичш мiркування, а також через зволшання 3i змiнами у системi сощальних пiльг, реформа цiноутворення вiдкладаеться.
Особиста точка зору автора щодо цього болшного для суспiльства питання полягае утому, що запроваджувати реформу щноутворення на ОРЕ все ж доведеться. По-перше, у теперiшньому формат! енергопостачальт органiзацiï гарантовано отримають дотацшт сертифiкати, що не стимулюе ïx до оптимiзацiï витрат. По-друге, розiрвано зв'язок мiж попитом та пропозищею (пiдвищення цiн спонукало б споживачiв до економiï, а виробникiв орiентувало б на зменшення виробничих витрат та технолопчних втрат). По-трете, енергопостачальт компани зловживають отриманням дотацiйниx сертифшаив. Так, ПАТ «Донецькобленерго» у 2011 р. сввдомо завищувало обсяги побутового споживання електроенергiï для отримання дотацшних сертифiкатiв [1, с. 24].
2. Заходи, спрямованi на подолання асиметрп у державшй тдтримц окремих енергетичних тдприемств за рахунок тших. Державне регулювання щн на продукцш паливно-енергетичних пiдприемств здiйснюеться у несприятливому iнституцiональному середовищi, яке вiдкривае широк! можливост для впливу на регуляторт органи. Вiдповiдно, типовою для втизняного ПЕК е ситуацiя, у якш шляхом тиску на органи влади, «переговорних здiбностей» власникiв або керiвникiв генеруючих та постачальних компанiй встановлюються пiдвищенi тарифи на продукдiю окремих тдприемств. На рис. 2 показано асиметричний характер зростання цiн. Звернемо увагу на рiзницю у динамщ зростання тарифу на передачу електроенерги (НЕК «Укренерго») та ïï постачання (обленерго), а також на рiзницю у динамщ цiи на електроенергш, ввдпущену в ОРЕ АЕС, ГЕС, ТЕС i ТЕЦ. «Зелет» тарифи взагал1 перевищують всi iншi у 5-20 разiв.
Тариф на передачу електроенерги', грн./МВт*год Тариф на постачання електроенерги', грн./МВт*год Тариф АЕС на вщпуск електроенерги'до ОРЕ, коп./кВт*год Тариф ГЕС на вщпуск електроенерги'до ОРЕ, коп./кВт*год ТарифТЕС на вщпуск електроенерги до ОРЕ, коп./кВт*год ТарифТЕЦ на вщпуск електроенерги'до ОРЕ, коп./кВт*год
Рис. 2. Динамша зростання тарифiв на продукцш тдприемств ПЕК, 1999 р. = 1 (розраховано за даними [12, Додатки 3.1.1-3.1.6])
Подiбна ситуащя е наслiдком викривлень шститущонального середовища -концентраци власност у обмеженого кола oci6. Так, компатя ДТЕК («Донецька паливно-енергетична компатя», енергетичний пiдроздiл System Capital Management) володiе у сферi генераци «ДТЕК Схiденерго», ПАТ «ДТЕК Днiпроенерго», ПАТ «ДТЕК Захщенерго», ПАТ «Кивенерго», де-факто е монополштом у конкурентному сегмент ОРЕ (67,1 % загального обсягу генераци ТЕС). Однак де-юре цього статусу компатя не мае, оскшьки 11 частка не перевищуе 33 % загального вироб^ку електроенерги. Багато у чому саме цим пояснюеться бiльш швидке зростання цiн на електроенергiю, вироблену ТЕС (рис. 2).
До заходiв, як1 сприяли б подоланню асиметри у державнiй пiдтримцi окремих енергетичних тдприемств за рахунок шших, на нашу думку, слвд вiднести так1: усунення диспаритету у темпах змши складових тарифу ОРЕ (тарифiв генеруючих та постачальних органiзацiй), створення умов для збалансованого розвитку усiх генеруючи потужностей; уникнення пiдтримки iмпортерiв первинних енергоносив за рахунок внутрiшнього виробництва та видобутку; започаткування бiльш прозорого порядку формування тарифiв; введення шститущональних обмежень пiд час приватизаци, як1 б унеможливлювали монополiзацiю того чи шшого виду генераци.
3. Заходи, спрямоват на обмеження монопольних зловживань та запоб1гання трансфертному цтоутворенню. Головним шструментом, спрямованим на обмеження монопольних зловживань, на нашу думку, е змша принцитв формування щн на ОРЕ та ввдмова ввд щноутворення методом «витрати плюс», необхвдтсть яко! було обгрунтована вище.
Крiм того, концентрацiя енергетичних активiв у потужних фiнансово-промислових груп зумовлюе потребу в обмежент застосування трансфертного щноутворення у розрахунках мiж пiдроздiлами паливно-енергетичних компанш. Наприклад, е побоювання, що у зв'язку з придбанням Харшвсько! ТЕЦ-5 ТОВ «Укрситгаз» (Group DF), ТЕЦ буде закуповувати природний газ з афшшованих активiв (компанiя-дiлер Ost-Chem Holding, Кiпр) за завищеною цiною, одночасно виводячи капiтал за кордон. Шсля чого рiзницю мiж завищеною собiвартiстю та вiдпускною щною для населення буде компенсовано з бюджету [2].
Висновки
Виявлено причинно-наслiдковi зв'язки мiж особливостями iнституцiоналiзацil втизняного енергоринку (використання пiдприемств ПЕК як шструменту нагромадження капiталу та перерозподiлу бюджетних кошт!в; зловживання монопо льним становищем, маскування фiнансових поток1в; конфлшт мiж державними та приватними власниками) та щновою полiтикою у ПЕК (витратна методологiя цiноутворення, асиметричний характер зростання щн на окремi види ПЕР, приховане субсидування окремих виробниюв). Розкрито механiзм деструктивного впливу цих зв'язкiв на перспективи пiдвищення енергоефективност! Обгрунтовано напрями удосконалення цiновоl пол^ики, а саме: подолання впливу паливно-енергетичних тдприемств на розподш суспiльних ресуршв; уникнення асиметрй у державнiй тдтримщ окремих енергетичних пiдприемств за рахунок шших; створення ч^ких iнституцiональних обмежень монопольних зловживань, виключення трансфертного щноутворення.
Список лггератури
1. Електроенергетика Укра!ни: стан i тенденцй розвитку [Текст] : доповвдь Центру Разумкова // Нащональна безпека i оборона. - 2012. - № 6. - С. 2-42.
2. Алексеев А. Бюджетная кормушка для газового олигарха [Электронный ресурс] / А. Алексеев // Зеркало недели. - 9 ноября 2012. - Режим доступа : http://zn.ua/ECO-NOMICS/byudzhetnaya_kormushka_dlya_gazovogo_oligarha-111881.html.
3. Бегун С. В. Соцiально-економiчнi аспекти щново! пол^ики в енергетищ Укра!ни
[Текст] / С. В. Бегун, С. Б. Воронцов // Стратепчт прюритети. - 2012. - №2. - С. 31-39.
4. Коссе I. Прозоршть та обгрунтоватсть тарифiв на електроенергш - необхвдна умова реформування енергетичного сектору Украши [Електронний ресурс] / I. Коссе // 1нститут економiчних дослiджень i полгшчних консультацiй. - К., 2011. - Режим доступу : http://ua-energy.org/upload/files/PP_Electric_tariffs_ukr_3.pdf.
5. Овшенко О. В. 1нституцюнальт ризики реалiзацii енергоефективних проектiв на пвдприемствах ПЕК [Текст] / О. В. Овшенко, О. О. Чуприна // Проблеми та перспективи розвитку тдприемств в умовах свiтовоi економiчноi штеграци : мiжн. наук.-практ. конф., 22-23 листопада 2012 : матерiали. - Х. : ХНУБА, 2012. - С. 157-158.
6. Земляний, М. Г. Концепщя (основи державноi пол^ики) енергетичноi безпеки Украiни у 2010-2014 рр. (проект) / М. Г. Земляний, А. I. Шевцов [Електронний ресурс] / Нащональний шститут стратепчних дослвджень. - Режим доступу : http://www.db.niss. gov.ua/docs/energy/ConceptEnPol.pdf.
7. Подолець, Р. Газовий ринок у контекст геопол^ичних балансiв [Текст] / Р. Подолець // Вiче. - 2009. - № 4. - С. 8-12.
8. Саприкш, В. Чи буде проведено реформи в енергетичному секторi Украши / В. Саприкiн [ Електронний ресурс] / «Новий зелений курс» по-украшськи? Роль Нiмеччини та Украши в сучаснш европейськiй енергетичнш полiтицi» (Берлiн), 27-28.04.2010 : матерiали конф. - Режим доступу : http://www.razumkov.org.ua/ukr/article.php?news_ id=773.
9. Закон Украши «Про електроенергетику» [Електронний ресурс] / Верховна Рада Украши. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/про%20 електроенергетику.
10. Бша книга «Державне регулювання електроенергетики Украши» [Електронний ресурс] / НКРЕ. - Режим доступу : http://www2.nerc.gov.ua/control/uk/publish/article/ system?art_id=47238&cat_id=47237.
11. Розпорядження КМУ «Про заходи щодо реконструкцii та модертзаци теплоелектростанцiй i теплоелектроцентралей у перюд до 2020 року» ввд 08.09.2004 № 648-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/648-2004-р.
12. Наказ НКРЕ «Щодо затвердження Зв^ про дiяльнiсть Нацiональноi комiсii регулювання електроенергетики Укра1'ни у 2011 рощ» ввд 30.03.2012 №10 [Електронний ресурс] / НКРЕ. - Режим доступу : http://www2.nerc.gov.ua/document/124532/n10-2012. zip.
13. Заможне суспшьство, конкуренте спроможна економша, ефективна держава : програма економiчних реформ на 2010-2014 рр. [Електронний ресурс] / Офщшний сайт Президента Украши. - Режим доступу : http://www.president.gov.ua/docs/Programa_re-form_FINAL_1.pdf.
DISTINCTIVE FEATURES OF INSTITUTIONALIZATION OF UKRAINIAN POWER MARKET AND THEIR INFLUENCE ON THE PRICE POLICY IN THE
FUEL AND ENERGY COMPLEX
S. V. PONOMAREV, graduate student
The article discovers cause and effect relationship between distinctive features of in-stitutionalization of the domestic power market and the price policy in the fuel and energy complex as well as the mechanism of their destructive influence on the increase in power efficiency.
Key words: power market, institutionalization, fuel and energy complex, price policy, power efficiency.
Поступила в редакцию 07.12 2012 г.
