CC BY
51
Науковий шспик НДТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.18
Лiтература
1. Айсмен Л. Дао цвета / Л. Айсмен. - М. : Изд-во "Эксмо", 2005. - 173 с.
2. Бондс Л. Магия цвета. Цветотерапия на каждый день : пер. с англ. Н. Мухина / Л. Бондс. -СПб. : Изд-во "Питер". 1997. - 384 с.
3. Вундт В. Основы физиологической психологии / В. Вундт. - М., 1880. - 589 с.
4. Дерибере М. Цвет в жизни и деятельности человека / М. Дерибере. - М. : Изд-во "Знание", 1965. - 343 с.
5. Кравков С.В. Цветовое зрение / С.В. Кравков. - М. : Изд-во АН СССР, 1951. - 186 с.
6. Люшер М. Сигналы личности / М. Люшер. - Воронеж : Изд-во МОДЭК, 1993. - 160 с.
7. Миронова Л.Н. Цветоведение / Л.Н. Миронова. - Минск : Изд-во "Высш. шк.", 1984. - 286 с.
8. Петренко В.Ф. Введення в експериментальну психосемантику. Дослщження форм репрезентаци в повсякденнж свщомоста / В.Ф. Петренко. - М. : Изд-во МГУ, 1983. - 175 с.
9. Петренко В.Ф. Взаимосвязь эмоций и цвета / В.Ф. Петренко, В.В. Кучеренко // Вестник МГУ : научн. изд. - Сер.: 14. "Психология". - М., 1988. - № 3. - С. 70-82.
10. Рум'янцева А.Н. Экспериментальная проверка методики исследования индивидуального предпочтения цвета / А.Н. Рум'янцева // Вестник МГУ : научн. изд. - Сер.: 14. "Психология". - М., 1986. - № 1. - С. 67-69.
11. Шварц Л.А. Изменения цветоощущения в эмоциональных состояниях / Л.А. Шварц // Проблемы физиологической оптики. - М., 1948. - Т. 6. - С. 314-320.
12. Яньшина П.В. Эмоциональный Цвет. Эмоциональный компонент в психологической структуре цвета / П.В. Яньшина. - Самара : Изд-во СамГПУ, 1996. - 218 с.
Андрушко Л.Н., Дядюх-Богатько Н.И. Значение белого цвета в интерьере
Исследовано значение белого цвета в интерьере, его влияние на психику и физиологические функции человека. Цвет не только предоставляет важную информацию об окружении, но и может вызывать мысли и чувства. Психологический аспект восприятия белого цвета связан с эмоциональным, социально-культурным и эстетическим.
Ключевые слова: белый цвет, интерьер, символика цвета, психологическое воздействие, эмоции, физиология человека.
Andrushko L.M., Dyadyuh-Bohatko N. Yo. Value White color in the interior
The importance of white in the interior, its effect on the psyche and human physiological functions. Color not only provides valuable information about the environment, but also has the ability to evoke thoughts and feelings. The psychological aspect of the perception of white is linked with emotional, social, cultural and aesthetic.
Keywords: white, interior color symbolism, psychological influence, emotion, human physiology.
УДК 7.047(477) "18/19" Ст. викл. С.О. Бжетов - Национальна академш
керiвних кадрiв культури i мистецтв, м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ В1ДКРИТИХ ПРОСТОР1В У
ПЕЙЗАЖНИХ ПАРКАХ ЦЕНТРАЛЬНО! ЧАСТИНИ УКРА1НИ
Наведено основш принципи у формуванш галявин на прикладi пейзажних парюв центрально! частини Украши. Проаналiзовано об'емно-просторову та дендролопчну структуру з метою виявлення певних закож^рностей оргашзаци вщкритих просторов пейзажних парюв на прикладi галявин.
Ключовi слова: галявини, луки, узлюся, силует, вщкритий просйр.
Архтктурно-ландшафтна оргашзащя пейзажних парив неможлива без ор-гашзаци вщкритих простор1в, яш визначають художню виразшсть об'емно-просто-рово1 композици парку. Вдарит! длянки, що мають найбшьшу юльккть свило-тшьових стввщношень 1 р1зноманггне сполучення барв 1 форм лучного покриву та
деревньо-чагарникових насаджень, а також рiзноманiтних мальовничих перспектив, справляють великий вплив на позитивш якостi пейзажних паркДв. Вони залежать вiд розмiрiв длянки, форми в плаш, рельефу, кольорових сполучень i характеру ос-вiтлення ддлянки, вДку i структури насаджень в узМса i насаджень, якi знаходяться на галявинД, складу грунту i дотримання законiв лiнiйноí i повiтряноí перспектива
Прийоми об'емно-просторово! композици в парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва дослiдження у працях росiйських вчених, таких як С. Пален-треер, А. Вергунова, Л. Тверского та шших; украшських вчених: I. Родiчкiна, Л. Рубцова, А. Косаревського, А. Жирнова та iнших. Питання геоботанiчних дос-лДджень пейзажних паркДв вивчали такi вчеш, як I. Пачоський, Ю. Баловин, П. Ла-рiна i А. Аненков, В. Кучерявий i Ю. КлДменко та iн. Рiзноманiтнi прийоми побу-дови пейзажних видДв розробили теоретики садово-паркового мистецтва XVIII -XIX ст. у працях Е. Андре, Петцольда, Х. Рептона, А. Регеля та iнших дослДдникДв. За висловом Громора, в основi естетично! насолоди лежить цiкавiсть до порДвнянь, i що краса парку залежить вiд контрасту мiж лiсовими просторами i вiдкритими ддлянками, якi можуть бути у виглядд передпалацово! галявини - партеру, галявин, водного дзеркала [3].
Бiльшiсть пейзажних паркДв, створених у перiод з к1нця XVIII - XIX ст. на теренах центрально! частини Украши, перебувають у сташ деградацií íх об'емно-просторово! структури. Особливо це стосуеться паркових насаджень, як1 шляхом поступово! сшьватизацц перетворились з паркових i лучних у лiсовi. В об'емно-просторовш структурi парку внаслiдок змДн, якД вiдбулись в насадженнях, загуби-лись певш композицiйнi домiнанти - галявини, а внаслДдок збiднення породного складу узлДсся та змiни форми галявин були втрачеш найкращi пейзажнi види i пер-спективи, зокрема панорамного огляду. Власне ц факти призвели до загибелi лан-дшафтно! виразностД пейзажДв, як1 становили основну меморiальну цшшсть паркДв. Тому важливим завданням е дослiдження вiдновлення вДдкритих просторДв галявин шляхом досягнення природно! гармони та тдвищення естетично! щнносп цих для-нок Д загалом паркового простору. Для тдвищення якосп проектування парк1в Д ес-тетичних засад пейзажу, що формуеться в них, велике значення мае критичне вико-ристання Дсторично! спадщини, а також прогресивного досвДду сучасних ландшаф-тних архггекторДв. Майстри садово-паркового мистецтва розробили прийоми вДд-творення природних мотивДв (галявин, масивДв, гаш, деревньо-чагарникових груп, рДчок, струмюв, ставкДв, особливостей рельефу та Днше), та формування з допомо-гою цих компонентов яскравих, високо естетичних пейзажних картин. Це наочно проДлюстровано в працях Рептона, Пюклера, Петцольда, Андре, Регеля та шших.
Як бачимо з вивчення певних джерел та натурних обстежень, значну пло-щу вДдкритих просторДв пейзажних парив займають галявини Д луки. За А. Реге-лем, у " площинних" садах Д парках (зД слабо вираженим рельефом) спДввДдношення плошд галявин до плошд зайнято! насадженнями дорДвнюе 2 до 1. Це сшввДдношен-ня нетипове для сучасного застосування в парках Д залежить вДд розмДрДв парково! територп, його призначення Д розташування. Так, у невеликих маетках, таких як маеток в с. ТомашДвка, маеток в с. Сулишвка Кшвсько1 обл., маеток в с. ЯроповичД Житомирсько! областД та Днших, парковД галявини здебДльшого випадкДв були створеш поблизу палащв, Д мали досить просту компоновку (рис. 1).
Луки та галявини входять до складу найкращих пейзажДв багатьох Дсторич-них паркДв. За свош призначенням галявини та луки - це, передусДм, компози-щйний елемент паркового простору, який паркобудДвничД застосовували для роз-
Науковий вкник НЛТУ УкраЛни. - 2013. - Вип. 23.18
криття наикращих зовндшндх виддв з допомогою далеких перспектив, як у парку ВеселД - Боковеньки (п'ять вют), у Качатвському парку (галявина ГлДнки Д запала-цова галявина), панорамт стьськД види на протилежний берег р. Супш Яготинсь-кого парку, або на домшуючу частину парково! територп (воднД простори Тростя-нецького, ЗгурДвського паркДв), або на окремД декоративт елементи такД, як пооди-нокД екзотичнД дерева чи мальовничД групи.
Рис. 1. План центральной частини садиби в с. ЯроповичiЖитомирськоХ обл.
Галявина прямокутноЧ форми примикае до схгдноЧ частини палацу.
У твденнш частим и перетинае алея з ггркокаштану звичайного
МальовничД пейзажД з вдалим розмщенням вДдкритих просторДв галявин, рДзноманДтних видДв та титв насаджень Д водних елеменлв стали головною озна-кою композицш пейзажних паркДв кДнця XVШ-XIX ст. люостепу Д степу Украши. Так парки, як Тростянецький, Качатвський, СофДевський, Весело - Боковень-к1вський, парк АлександрДя Д зараз е еталонами формування найкращих мальовни-чих пегоажДв люостепово! Д степово! зони Украши. Треба зазначити, що з давн1х ча-сДв одним Дз важливих завдань ландшафтного мистецтва було вмДння правильного вибору видДв Д перспектив, Д вмДння маскувати негативнД риси мДсцевостД вДдповДд-ним розташуванням насаджень. Залежно вДд характеру ландшафту, потрДбно дотри-муватись певних закономДрностей, оск1льки вщкрил простори галявин Дстотно вДд-рДзняються вдд нашввщкритих, а тим паче, вДд закритих, яким е люовий тип насаджень. Останнш, своею чергою, виконуе роль фону для натввДдкритого Д вДдкрито-го просторДв галявин Д лук. Галявини в пейзажних парках оргатзоват в певну архД-тектурно-планувальну систему Д вщграють важливу роль у вщновлент втрачених перспектив вДдкритих просторДв пейзажних паркДв. ВДдкрил д1лянки парку е домД-
нантами паркового простору. Вони мають велику кглькгсть свiтлотiньових спгввгд-ношень та створюють багато чисельнi мальовничi перспективи, рiзноманiтнi за глибиною сприйняття пейзаж1в. Вони залежать вiд розмiрiв i форми дГлянки в пла-нi, рельефних особливостей, кольорово! гами насаджень, характеру освгтлення (ек-спозицп), вiку i характеру розмiщення насаджень та !х типу [1]. Розмiр вГдкрито! дшянки та висота дерев у масивi сприяють формуванню виразностi силуету пейзажу. У Тростянецькому парку масштабним е спiввiдношення м1ж висотою дерев в узлгссг, поодинокими деревами i розмiрами вiдкритого простору галявини. Так, цг-кавим прикладом органiзацГi невеликого простору парку е галявина з розташовани-ми на нгй окремими екземплярами старих горГхгв, яка займае всього 0,4 га. Вона компактна за формою г оргентована з пгвдня на пгвнгч. Г! пересгкае прогулянкова доргжка завширшки 3 м, яка прокладена вздовж схгдно! сторони простору галявини. Узлгсся галявини складаеться з ялини звичайно! висотою 18 м, липи дргбнолис-то! г клена гостролистого приблизно тако! ж висоти. Фоном для узлгсся слугують сосни. Вони значно вищг, нгж узлгсся. Безпосередньо до галявини примикае тгльки декглька з них. Солгтерами, якг оформлюють галявину, е потужнг екземпляри горг-ха сгрого з великою розкидистою кроною. До структури насаджень галявини також входять ще т\ сосни Веймутова \ група з ту! захщноТ (рис. 2).
Рис. 2. Тростянецький парк. Приклад органиаци вiдкритого простору. Горiхова галявина [2]
Науковий вкннк НЛТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.18
Форма дшянки в плат грае домшуючу роль в пейзажах середшх, а особливо, малих перспектив. Пейзаж1 з складними 1 вшьними контурами галявин, завдяки р1зномаштним свгтлот1ньовим сполученням мають висок естетичш якост1 (табл. 2).
Дослщним шляхом встановлено таю типи галявин:
• компактнi за конф^уращею не роздiленi насадженнями;
• витягнута, великi зi спокiйним чи з розрщженим контурами;
• середнi i малi галявини, якi можуть бути компактними, вшьними вiд насаджень
або роздрiбненi з спокiйними контурами узлюся:
■ галявини розташованi так, щоб довга вiсь була орieнтована з пiвночi на пiвдень або з твшчно-захщно'! на пiвденно-схiдну сторони;
■ галявини i луки зi спокшним рельефом, з невеликим ухилом i опуклою середньою частиною вiдкритого простору [4].
За розм1рами галявини можна подшити на: мал1 (В = 1,5 - 2 Н); середш (В = 2 - 4 Н); велию (В = 4 - 6 Н), де В - ширина галявини, Н - висота дерев 1 чагар-ниюв в узлгсс [5].
За розм1р1в бшьше 10 Н 1 площ1 бшьше 4 га галявина переходить в луки [5]. Внаслщок проведених дослщжень виявлено характеры особливост побудови вщ-критих простор1в (галявин) в пейзажних парках центрально! частини Укра'ни (табл. 1-5). У Веселих Боковеньках композицiя вхщно! (вестибюльно!) галявини побудована на контрастному зютавленш шпилькових вид1в насаджень з групами листяних, що розмщенш за периметром вздовж дор1жки.
Табл. 1. Розташування галявин у пейзажних парках за функцюнальним призначенням
Схема Назва Приклади
За функцюнальним призначенням Вестибюльна галявина (центральна) (Парк Весел1 -Боковеньки) _
■ШШШШу ш
1 1 у///м ш, шк Транзитна галявина ШЁШМ) ^ Тростянецький ® а* парк % I >'
(1 Тушкова галявина Парк Софпвка УуМИь Галявина бия грота Фетщи
Табл. 2. Форма галявин
Характерною особливДстю простору галявини е те, що рослиннД угрупован-ня розмщент таким чином, щоб створити найкращД далекД види (вДсти) на ставок Д старе кладовище. Галявина мае площу близько 0,85 га Д займае твденно-схвдну ек-спозицдо схилу р. Боковеньки. РДзниця висотних вДдзначок становить близько 7 м. [1]. Ландшафт ще! дшянки мае добре органДзовану об'емно-просторову структуру. У планувальному ракурсД вДн добре ув'язаний з сусщшми ландшафтами Д з водни-ми просторами.
Шуковий вкник НЛТУ Укpa•ми■ - 2013. - Вип. 23.18
Табл. 3. ^м^^вка галявин у паркoвoму npocmopi
Табл. 4. Рoзмiщeння галявин бмя вoдoйм
Табл. S. Вплыв рельефных oсoблuвoсmeй галявин
294
Збipник нayково-тexнiчниx ¡фяць
Науковий шспик НЛТУ УкраЛни. - 2013. - Вип. 23.18
Для бДльшостД вестибюльних галявин паркДв, закладених напришнщ XVIII - на початку XIX ст. на теренах центрально! частини Укра!ни було харак-терним розташування вздовж центрально! композищйно! вДсД (Качашвський, Со-киринський, ВерхДвнянський парки), де основою композищйного задуму було шд-силення вДзуального зв'язку архДтектури палацу з оточенням (табл. 5). У парках, закладених шзшше, центральш або вестибюльш галявини стали грати роль пере-хДдного простору, який пов'язував палац з парковими пейзажами малими та серед-шми перспективами (рис. 1). У таблицях наведено схеми та приклади галявин у пейзажних парках центрально! частини Укра!ни за функщональним призначен-ням, формою, компоновкою у простора розмщенням бДля водойм та за рельефом.
Цдкавим прикладом оргашзащ! невеликих, компактних вДдкритих просторДв е галявини дендропарку Тростянця 1чнянського району Черншвсько! областД. У Тростянецькому парку можна побачити майже всД види компоновок галявин (табл. 3) ЗовсДм Днше мДсце вДдведено галявинам Весело-БоковенькДвського парку КДровоградсько! обл., завдяки яким за рахунок далеких перспектив вДдбуваеться вД-зуальний зв'язок Дз зовшшшм оточенням (п'ять вДст). ЦДкавим моментом е те, що всД ц прекрасш краевиди були створенш у степовДй зош посадкою насаджень на вДд-критому простора де, окрДм трав'яних рослин та невеликих чагарниюв, майже нДчо-го не зростало. Характер рельефу та його експозиця Дстотно впливають на свило-тшьовД сполучення, збагачуючи галявини та луки Так в Качашвщ, завдяки галявинам, якД були створеш на схилД лДвого берегу Майорського ставку, вДдкриваються мальовничД краевиди на околищ, цим самим розширюючи простДр парку (табл. 5).
Усе викладене вище дае змогу зробити висновок, що вДдновлення Д призу-пинення деградащ! об'емно-просторово! структури пейзажних парив на теренах лДсостепу Д степу Укра!ни неможливе без вДдновлення вДдкритих просторДв галявин Д лукДв та покращення !х естетичних якостей. Для цього потрДбно дотримуватись певних правил, а саме:
• врахування свилотшьових спiввiдношень простору галявин залежно вщ !х розмь рiв, форми дшянки в планi, рельефних особливосгей мюцевоси, кольорово! гам-ми, характеру освилення дiлянки, вiку га характеру розташування насаджень в узлюи та на самш галявинi, типу насаджень;
• створення плановосгi простору галявини внаслщок чергування зелених бар'ерiв (кулiс);
• досягнення мальовничосгi силуету узлiсся включениям шпилькових видiв рос-лин;
• врахування структури облямування узлiсся галявин з метою досягнення !х вiзу-ально! привабливосгi;
• використання сучасних пiдходiв (символiв, знакiв мiсця) до формування високо-художнього образу пейзажних парюв у конгексгi його юторично! парадигми.
Лггература
1. Вергунов А.П. Архитектурная композиция садов и парков / А.П. Вергунов. Центральный научно-исследовательский и проектный ин-т по градостроительству. - М. : Стройиздат 1980.
2. Косаревський 1.О. Парки Украхни / 1.О. Косаревський. - К. : Держ. вид-во лiт-ри з буд. i архiтектури УРСР. - 1961. - 236 с.
3. Николаевская З.А. О приемах композиции парков / З.А. Николаевская // Вопросы архитектурно-художественной композиции парков : сб. научн. трудов / под ред. канд. архитектуры А.П. Вергунова. - М. : Изд-во "Вытязь", 1974. - С. 123-129.
4. Палентреер С.Н. Ландшафты лесопарков и парков / С.Н. Палентреер. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1968. - 236 с.
5. Руденко И.Н. Руководство по проектированию парков / И.Н. Руденко и др., Белоруский гос. Н. и. и проектный ин-т градостроительства. - Мн. : Изд-во "Полымя", 1980. - 140 с.
Бикетов С.А. Особенности формирования открытых пространств в пейзажных парках центральной части Украины
Приведены основные принципы при формировании полян на примере пейзажных парков центральной части Украины. Проанализирована объемно-пространственная и дендрологическая структура с целью выявления определенных закономерностей организации открытых пространств пейзажных парков на примере полян.
Ключевые слова: поляны, луга, опушки, силуэт, открытое пространство.
Biketov S.A. Peculiarities of formation of open spaces in the landscape parks in Central part of Ukraine
The basic principles in the formation of glades on the example of landscape parks in Central part of Ukraine. Analyzed volumetric-spatial and dendrology structure to identify certain laws of the organization of open spaces, landscape parks on the example of glades.
Keywords: glades, meadows, clearings, silhouette, open space.
УДК 738.3 Асист. С.О. Вольська, канд. мистецтвознав. -
Терноптьський НПУ т. Володимира Гнатюка
ОКРЕМ1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ДИМЛЕНО1 КЕРАМ1КИ ЗАХ1ДНОГО ПОД1ЛЛЯ К1НЦЯ Х1Х-ХХ СТОЛ1ТЬ
Розглянуто основы тенденцц розвитку димлено! керамши Захщного Подшля кшця Х1Х-ХХ ст. як самобутнього явища украшського мистецтва, в якому втшилися практич-шсть застосування та висок художш якосй. Визначено, що чорнолощеш вироби харак-теризувалися гармоншними та конструктивными пропорщями i були найпоширешшою гончарною продукцiею субрегюну.
Ключовi слова: димлена керамiка, традицп, гончарi, декорування.
Постановка проблеми. Димлеш гончарт вироби Захвдного Подшля ма-ють глибою арха'чт кореш, !х форми та пропорцл ввдпрацьоват впродовж сто-лиъ, а оздоблення мае багату систему орнаментальних схем 1 мотив1в. Обраний напрям дослщження обумовлений тим, що мистецтво димлено! керамши субреп-ону, як 1 загалом укра'нське, невпинно занепадае, попри спроби окремих народних майстр1в вщроджувати це самобутне явище. На укра'нському ринку суветрно! продукцл переважаюче мкце посщае мальована керамша з Косова, Отшш, Ва-силькова. Але 1 ця керамша не витримуе конкуренцл з напливом шоземних това-р1в, а сучасш технологи виготовлення керашчного посуду виткняють ужиткову гончарну продукцда.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Досшджували вичизняну кера-мшу науковщ, кожен з яких звертався до питания керамши Захщного Подлля (зок-рема димлених вироб1в) у русл1 загальноукрашського чи разом з шшими видами декоративно-прикладного мистецтва. Пор1вняльний анал1з гончарних осередов Терношльщини одним 1з перших зробив Р. Гарасимчук у 1957 р., вданачаючи, що прюритетним для керамши регюну е виготовлення димлених вироб1в, як1 мають форми подальсько! керамши [1]. Важливим етапом вивчення народно!' керамши стало кторико-етнограф1чне досшдження К. Матейко, у якш автор провела анал1з
