CC BY
16УДК 631.43 (477.87) Баранник А. В.
Особливост'1 формування морфогенетичних властивостей г1рсько-лучно-буроземних г"рунт1в Чорног/'рського масиву УкраТнських Карпат_
Львiвський нацюнальний уыверситет iMeHi 1вана Франка, м. Львiв, e-mail: kfgeogru nt@fra nko.lviv.ua
Анотаця. У статт/' подано результати досл/'джень основних морфолог1чних, ф/'зико-х/'м/'чних та х/'м/'чних властивостей г1рсько-лучно-буроземних фунт1в, котрi сформувалися nid впливом трав'янисто¡' рослинност1 на елювн-делювИ карпатського флшу..
Ключов1 слова: г1рсько-лучно-буроземн1 фунти, морфолог1чн1 властивостi, ф1зико-х1м1чн1 властивостi.
Вступ
Чорнопрський масив е одшею з частин Полонинсько-Чорнопрського хребта, що простягаеться вздовж швденно-захщного схилу Карпат. Протяжнють Чорнопрського пасма становить близько 40 км, а головний хребет простягаеться вщ вершини Петрос (2020 м н.р.м.) на швычному заходi до вершини Пiп 1ван (2022 м н.р.м.) на швденному сходi. Таю значн висоти обумовлюють наявнiсть рослинно-^матичноТ ярусностi, що спричиняе диферен^ацш Грунтового покриву. Верхнiй ярус пр вище 1500 м займае прсько-лучна зона, з притаманним Тй холодним, надмiрно вологим клiматом i чагарниково-лучною рослиннiстю, де на продуктах вив^рювання карпатського флiшу формуються специфiчнi гiрсько-лучно-буроземнi Грунти. Гiрсько-лучно-буроземнi Грунти е модальними для даноТ зони.
Матерiали i методи дослiдження
Г"рунти Чорногори були об'ектом дослщжень ще в 20-30 роках минулого стол^тя. Пюнером дослiджень був В. Сведерський, який будучи в 1925-1935 роках керiвником дослщноТ станци на Пожижевськiй проводив детальнi дослiдження Грунтiв i рослинност [6]. Паралельно з ним фахiвцi Прикарпатського iнституту сiльськогосподарських дослiджень Словаччини дослщили у 1932 роцi Грунтовий покрив полонин Менчул, Перелука, Шешул [5, с. 4]. ^зыше генезис Грун^в гiрсько-лучноТ зони УкраТнських Карпат та Тхш морфогенетичнi особливостi дослщжували Вернандер Н. Б., Руднева е. М., Герасимова М. I., Гоголев I. М., Канiвець В. I., Топольний Ф. П., Позняк С. П., Войтш П. С. та ш. Ними дослщжено, що прсько-лучно-буроземы Грунти сформованi на продуктах вив^рювання щiльних порiд мають неглибокий профть, сильно щебенюватi, характеризуються високим вмютом гумусу, кислою реакцiею Грунтового розчину та ненасичен основами тощо.
З метою вивчення особливостей морфолопчно! будови, фiзичних та фiзико-хiмiчних властивостей Грун^в гiрсько-лучноТ зони Карпат нами було проведено детальн Грунтовi дослiдження в межах Чорнопрського масиву. Особливу увагу придтено полонинам Джорджева Перелука, Юнець та Шешул, що в геолопчному вiдношеннi вiдносяться до Петроського покриву - крайня твшчно-захщна частина Чорнопрського масиву. Закладено 3 модальн дтянки в межах названих полонин: Перелука - розрiз П1 (абсолютна висота 1103 м н. р. м.); Юнець - розрiз К2 (1377 м н. р. м.); Шешул - розрiз Ш3 (1722 м н. р. м.).
З метою вивчення сучасного стану та властивостей прсько-лучно-буроземних Грун^в Чорногiрського масиву УкраТнських Карпат ми застосували порiвняльно-географiчний, морфолого-генетичний (профiльний) i порiвняльно-аналiтичнi методи дослщжень.
Результати дослщжень та обговорення
Морфолопчна будова проф1лю г1рсько-лучно-буроземного Грунту наведена на приклад! розр1зу Ш3. Hd - дернина (проективне покриття трав'янисто!' рослинност понад 80%);
0-7 см
H - гумусово-акумулятивний горизонт, св1жий, темно арий з бурим вщтшком, зернисто!
8-20 см структури, слабоущтьнений, середньосуглинковий, пронизаний кор1нням трав'янисто!'
рослинносп, наявн1 сильно зв1тр1л1 уламки коршно! породи (до 1 см), перехщ у наступний генетичний поступовий;
Нр - верхнш перех1дний, добре гумусований, темно-палевий з бурим вщтшком, св1жий,
21-30 др1бногор1хувато! структури, середньоущ1льнений, середньосуглинковий, наявн1 кор1нц1 см трав'янисто! рослинност1, гумусов1 нат1ки, зв1тр1л1 уламки породи (4-5 см), перехщ у
наступний генетичний горизонт поступовий;
Ph - нижнш перехiдний горизонт, слабогумусований, св^ло бурий, свiжий, середньоущiльнений,
31-54 дрiбногорiхуватоТ структури, середньосуглинковий, наявнi коршц рослин, присутнi см слабозвiтрiлi уламки породи (8-12 см), донизу горизонт рiзко переходить у коршну породу.
Морфолопчна будова гiрсько-лучно-буроземних фун™ дослщжуваних полонин характеризуеться подiбними значеннями потужносп профiлю, горизонтiв та Т'х забарвленням. А незначн вiдмiнностi, що проявляються, зумовленi крутiстю та експозицiею схилу, висотою над рiвнем моря i рослинними угрупуваннями, пiд якими фунт сформувався.
Характерною особливютю гранулометричного складу прсько-лучно-буроземних грунтiв е рiвномiрний розподт мулу i фiзичноТ глини за профтем, наявнiсть у складi фракцш скелету, кiлькiсть якого збiльшуеться вниз по профтю. Гранулометричний склад зумовлений лтолопчними особливостями фунтотворних порiд. Здебтьшого це фунти середньо- i важкосуглинков^ якi сформувалися на елюви-делювп флшу з переважанням аргiлiтiв,алевролiтiв та шсковиш [4, с 80-96].
Гiрсько-лучно-буроземнi фунти дослiджуваних полонин, сформованi на елюви-делювп флiшу з переважанням пiсковику характеризуются середньо- i важкосуглинковим гранулометричним складом (таблиця 1). Вмют крупного тску (частки 1-0,25 мм) досягають максимального значення у верхньому гумусовому горизонт i поступово зменшуються униз по профiлю. Серед гранулометричних фракцiй переважае дрiбний пiсок (частки 0,25-0,05 мм). Найвищий Т'хнш вмiст у нижнш частин профiлiв -32,98-33,75%. Найменшi значення припадають на фракцiю середнього пилу (частки 0,01-0,005 мм) -4,12-6,19% та характеризуются рiвномiрним розподтом по профiлю. Результати дослiджень засвщчили, що фракцiя мулу (<0,001 мм) характеризуеться рiвномiрним розподiлом по профтю; значення коливаються в межах 8,04-10,42%.
Таблиця 1.
Гранулометричний склад прсько-лучно-буроземних фушчв полонин Перелука, Кшець, _Шешул Чорногiрського масиву_
СО со О О. Горизонт Глибина в1дбору зразюв, см Розм1р часток (мм), ктькють (%) Назва Грунту за гранулометричним складом
Ф1зичний п1сок Ф1зична глина Сума часток <0,01
п1сок пил мул
1-0,25 0,25-0,05 0,05-0,01 0,01-0,005 0,005-0,001 <0,001
П1 Н 8-20 6,46 26,87 22,92 4,17 29,17 10,42 43,75 Др1бнопилувато-важкосуглинковий
Нр 21-40 4,43 35,77 16,49 6,19 28,87 8,25 43,30 П1щанисто-важкосуглинковий
РИ 41-63 4,02 32,06 24,74 4,12 26,80 8,25 39,18 П1щанисто-середньосуглинковий
К2 Н 6-18 6,67 32,91 18,75 4,17 27,08 10,42 41,67 П1щанисто-важкосуглинковий
Нр 19-27 6,15 33,43 16,67 12,50 20,83 10,42 43,75 П1щанисто-важкосуглинковий
РИ 28-53 5,58 33,75 16,49 10,31 24,74 9,12 44,17 П1щанисто-важкосуглинковий
Ш3 Н 8-20 12,99 29,41 22,68 6,19 20,62 8,12 34,92 П1щанисто-середньосуглинковий
Нр 21-30 11,96 30,50 22,68 6,19 20,62 8,06 34,86 П1щанисто-середньосуглинковий
РИ 31-54 12,04 32,98 22,45 6,12 18,37 8,04 32,53 П1щанисто-середньосуглинковий
Важливою особливiстю гiрсько-лучно-буроземних грунтiв е пщвищена щебенюватiсть профiлю. Щебенюватiсть гумусового горизонту сягае 20% та набувае максимального значення у нижньому переходному горизонт - 35,64% (таблиця 2). Зi збтьшенням абсолютно' висоти загальна щебенюватють Грунтового профiлю зменшуеться.
Таблиця 2.
Щебенюватють профiлю гiрсько-лучно-буроземних грунтiв Чорногiрського масиву
Розр1з Горизонт Глибина вщбору зразюв, см Вмют щебеню, %
П1 Н 8-20 20,85
Нр 21-40 28,22
РИ 41-63 35,46
К2 Н 6-18 18,43
Нр 19-27 24,65
РИ 28-53 35,64
Ш3 Н 8-20 3,80
Нр 21-30 8,60
РИ 31-54 18,40
У дослiджуваних грунтах простежуеться збiльшення щiльностi твердо' фази та щшьносп будови вниз по профтю, що корелюеться зi зменшенням кшькосп гумусу (таблиця 3).
Таблиця 3.
Загальш фiзичнi властивостi гiрсько-лучно-буроземних грунтiв Чорногiрського масиву
Розр1з Горизонт Глибина в1дбору зразюв, см Щтьнють, г/см3 Загальна шпаруватють, %
будови др1бнозему твердоТ фази
П1 Н 8-20 1,08 2,28 52,63
Нр 21-40 1,27 2,37 46,41
РИ 41-63 1,49 2,46 39,43
К2 Н 6-18 1,05 2,29 54,15
Нр 19-27 1,30 2,30 43,48
РИ 28-53 1,47 2,41 39,00
Ш3 Н 8-20 0,91 2,28 60,09
Нр 21-30 0,99 2,38 58,40
РИ 31-54 1,02 2,48 58,87
За важкого гранулометричного складу прсько-лучно-буроземш Грунти мають сприятливi загальнi фiзичнi впастивостi. Щтьнють будови копиваеться в межах вщ 0,91-1,08 г/см3 у горизонтi Н. Щтьнють твердо! фази у гумусовому горизонт становить 2,28-2,29 г/см3 та поступово збтьшуеться до 2,462,48 г/см3 у нижньому переходному горизонтк Гiрсько-пучно-буроземнi Грунти характеризуються досить високою загапьною шпаруватiстю (52-60%). Сукупнiсть цих впастивостей обумовлюють високу водопроникнiсть Грунту.
Тривапий розвиток прсько-лучно-буроземних грунтiв шд лучною роспиннiстю суттево вплинув на Тх гумусовий стан. При загальному домшуванш фульфокислот все ж присутня фрак^я 2 гумiнових кислот пов'язана з каль^ем. Що засвiдчуе про зрушення процесу Грунтотворення в сторону дернового процесу i зумовлюе темне забарвлення верхньоТ частини профiпю [1, с 160]. Прсько-лучно-буроземш Грунти багат гумусом i напiврозкпаденими рослинними рештками.
Загальна кiпькiсть гумусу в горизонт Н коливаеться в межах 7,86-8,32% з поступовим зменшенням униз по профтю (таблиця 4).
Таблиця 4.
Вмiчт гумусу гiрсько-лучно-буроземних грунтiв Чорнопрського масиву
Розр1з Горизонт Глибина в1дбору зразк1в, см Вмют гумусу, %
П1 Н 8-20 8,02
Нр 21-40 3,53
РИ 41-63 2,89
К2 Н 6-18 7,86
Нр 19-27 6,79
РИ 28-53 4,78
Ш3 Н 8-20 8,32
Нр 21-30 4,92
РИ 31-54 2,93
За доспiдженнями I. М. Гоголева, у скпадi гумусу прсько-лучно-буроземних грутчв домiнують фульвокислоти (СГК:СФК=0,3-0,6). Фракци пов'язаноТ з Са близько 10%. Найбтьшу питому вагу займають фракци 1 та 1а, пов'язаних з R2O3 [3, с. 48].
Прсько-лучно-буроземш Грунти Чорнопрського масиву вирiзняються високою обмшною i передусiм гiдропiтичною кислотнютю. За цими показниками вони не мають аналопв в УкраТнi [2, с. 255].
За даними дослщжень рН сольовоТ витяжки гумусового горизонту варше в межах 3,85-4,08. У нижшх горизонтах рНсол. пiдвищуеться до 3,99-4,11 i характеризуеться як сильнокисле. Дуже висока гщрол^ична киспотнiсть дослщжуваних грунтiв: Н - 17,43-18,88 ммоль-екв/100 г Грунту зi зменшенням до породи: Рh - 10,5-12,41 ммоль-екв/100 г Грунту.
У фiзико-хiмiчному вщношенш гiрсько-пучно-буроземнi Грунти вiдносяться до категорп сильнокислих, ненасичених основами. Висока кислотнють грунтiв зумовлена головним чином високою концентра^ею рухомого Апюмiнiю та юшв Гiдрогену (таблиця 5).
Анапiз вмюту рухомого Апюмiнiю в гiрсько-пучно-буроземних грунтах Чорнопрського масиву засвщчив його надто висок значення в гумусових горизонтах 7,30-8,38 ммоль-екв/100 г Грунту, з поступовим зниженням до породи 5,25-6,75 ммоль-екв/100 г.
Таблиця 5.
Склад увiбраних KaTiOHiB прсько-лучно-буроземних rpyHTiB 4opHoripcbKoro масиву
СО СО О Q_ Горизонт Глибина вщбору зразюв, см Увiбранi катюни, ммоль/100 г Сума ввiбраних катюшв, ммоль/100 г Увiбранi катюни, %
Ca2+ Mg2+ Al3+ H+ Ca2+ Mg2+ Al3+ H+
П1 Н 8-20 6,80 3,60 7,30 0,20 17,90 37,99 20,11 40,78 1,12
Hp 21-40 6,50 3,50 6,10 0,10 16,20 40,12 21,60 37,66 0,62
Ph 41-63 6,50 2,00 5,25 0,15 13,90 46,76 14,39 37,77 1,08
К2 Н 6-18 6,80 2,50 7,40 0,20 16,90 40,24 14,79 43,79 1,18
Hp 19-27 6,50 3,00 7,10 0,10 16,70 38,92 17,96 42,52 0,60
Ph 28-53 4,00 3,00 6,75 0,15 13,90 28,78 21,58 48,56 1,08
Ш3 Н 8-20 6,00 3,50 8,38 0,22 18,10 33,15 19,34 46,30 1,21
Hp 21-30 5,50 3,00 7,35 0,15 16,00 34,38 18,75 45,94 0,94
Ph 31-54 4,50 4,00 6,38 0,12 15,00 30,00 26,66 42,53 0,80
Висновки
1. Гiрсько-лучно-буроземнi Грунти 4opHorpicbKoro масиву сформувалися пщ впливом трав'янисто' рослинносп в умовах холодного, надмiрно вологого ^мату на продуктах вивiтрювання карпатського флшу.
2. Профiль гiрсько-лучно-буроземних Грутчв неглибокий, диференцiйований, сильно щебенистий.
3. Прсько-лучно-буроземш Грунти полонин Перелука, Юнець, Шешул характеризуються середньо-i важкосуглинковим гранулометричним складом з домшуванням фракцш дрiбного пiску (0,250,05 мм). У дослiджуваних грунтах простежуеться збтьшення щiльностi твердо!' фази та щшьносп будови вниз по профiлю, що корелюеться 3i зменшенням кiлькостi гумусу. Прсько-лучно-буроземнi Грунти Чорногрiського масиву багат на гумус. У складi гумусу домiнують фульвокислоти (СГК:СФК=0,3-0,6). Найбтьшу питому вагу займають фракцп 1 та 1а, пов'язаних з R2O3.
4. Прсько-лучно-буроземы Грунти Чорногiрського масиву вирiзняються високою обмiнною та передуам гiдролiтичною кислотнiстю, що обумовлена високою концентра^ею обмiнного Алюмiнiю. У фiзико-хiмiчному вiдношеннi гiрсько-лучно-буроземнi Грунти вiдносяться до категорп сильнокислих, ненасичених основами.
Лтература
1. Природа Украинской ССР. Почвы / [Н. Б. Вернандер, И. Н. Гоголев, И. Д. Ковалиши и др.]. - К. : Нук. думка, 1986. - 216 с.
2. Почвы Украины и повышение их плодородия. - Экология, рыжими и процессы, классификация и генетико-производственные аспекты. Т. 1. / [под. ред. Н. И. Полупана]. - К. : Урожай, 1988. - 296 с.
3. Позняк С. П. Грунтовий покрив / Бюр1зноман1ття Карпатського бюсферного заповщника / [С. П. Позняк, М. Г. К1т, Й. Я. Вишневський, I. Я. Пашш, П. М. Шубер]. - К., 1997. - с. 80-96.
4. Кашвець В. I. Процеси грунтотворення в буроземно-люовм зон1 i кпасифкацп бурозем1в / Каывець В. I. -Монограф1чна збiрка наукових праць. - Чернпв: ЧД^У, 2012. - 248 с.
5. Swederski. Studia nad glebami gorskimi Karpat Wschodnich. - Pamietnik PINGW w Pulawacha, 1931-1933. -S. 1-154.
6. Petr Kucera. Zprava o pedologickem prozkumu pud polonin Mencul, Sesul, Konec, Pereluka a udoli casti cerne tisy v katastru obce Kvasy. - Praha, 1932.
Abstract. А. V. Barannyk Features of formation of morphogenetic properties of mountain-meadow soils of Chornogora arrow of Ukrainian Carpathians. The article presents the results of studies of basic morphological, physico-chemical and chemical properties of mountain-meadow-brown soils that formed under the influence of herbaceous vegetation on weathering products in the Carpathian flysch.
Keywords: mountain-meadow soils brownsoil, morphological properties, physical and chemical properties
Аннотация. А. В. Бараннык Особенности формирования морфогенетических свойств горно-лугово-буроземных почв Черногорского массива Украинских Карпат. В статье представлены результаты исследований основных морфологических, физико-химических и химических свойств горно-лугово-буроземних почв, сформировавшихся под влиянием травянистой растительности на елювии-делювии карпатского флиша.
Ключевые слова: горно-лугово-буроземные почвы, морфологические свойства, физико-химические свойства.
Поступила в редакцию 27.01.2014 г.
