CC BY
11
4. Гриник Г.Г. Порiвняльна характеристика експозицiйно-орографiчних моделей опти-мально-продуктивних мiсцеположень ялинових, букових i ялицевих деревостанiв в Украшсь-ких Карпата / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.11. - С. 14-21.
Гриник Г.Г. Моделирование основных таксационных показателей модальных древостоев ели европейской в Украинских Карпатах
Осуществлено моделирование средние высоты и диаметра модальных древостоев ели европейской в Украинских Карпатах. Моделирование осуществлялось для соответствующих экспозиционно орографических групп в пределах типов лесорас-тительных условий С2-С3 и D2-D3. Определенны коэффициенты предложенной функции и ее адекватность опытным данным.
Ключевые слова: ель европейская, моделирование таксационных показателей, горные древостои.
Hrynyk H.H. To modeling of basic taxation indexes of modal forests stands of spruces in Ukrainian Carpathians
The average height and diameter of trees in modal forests stands of spruces in Ukrainian Carpathians are made. Modeling are make for the proper exposition-orographyc groups within the limits of types site conditions C2-C3 and D2-D3. Certainly coefficients of the offered function and its adequacy to experimental information.
Keywords: spruces, modeling of taxation indexes, mountain forests stands.
УДК 631.4 Астр. Р.1. Мисяк1 - НЛТУ Украши, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 Ф1ЗИКО-Х1М1ЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТОУТВОРЕННЯ П1Д ЧАГАРНИКОВИМИ СИНУЗ1ЯМИ
Дослщжено фiзико-хiмiчнi властивосп поверхневого шару Грунту паркових TO^H03iB тд одновидовими чагарниковими синузiями. Проаналiзовано результати лабораторних дослщжень i виведено основш закономiрностi змши ягасних i кшьгас-них показнигав вмюту основних елеменпв живлення.
Ключовг слова: Грунти, гумус, чагарниковi синузп, кислотнiсть, рухомi основи.
Вступ. Грунтовий покрив паркш зазнае значного рекреацшного наван-таження внаслщок антропогенно! д!яльност!. Як результат, високий показник ущшьнення Грунту, порушення процесш обм1ну вологи, вмюту елементш м!-нерального живлення, попршення аерацшних процесш. Важлива фиомель оративна роль парково! рослинносп, зокрема чагарниюв полягае у покращен-н! едафшних умов фггоценозу [1].
Дослщження Грунтш парюв Львова висвилено у працях В.П. Кучерявого (1981), Н.А. 1мшенецько! (2000), О.В. Дщошак (2000), М.П. Курницько! (2001), О.1. Каспрук (2004), Р.Б. Дудина (2009), результати яких свщчать про широкий спектр вмюту елементш живлення, неоднорщнють гумусового горизонту, що зумовлено риним видовим складом фггоценозш.
Метою роботи було дослщити особливост фиико-хшшних власти-востей Грунтш паркових фггоценозш п!д чагарниковими синузшми.
Методи та методика дослщжень. Для досягнення поставлено! мети застосовували фенолопчш, таксацшш, л!с!внич! та Грунтов! методи дослщжен-
1 Наук. к^вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук
Науковий вкник Н.1Т У УкраУни. - 2012. - Вип. 22.13
ня. Аналiз вдабраних зразюв Грунту проводили у лабораторп Грунтознавства на кафедрi ландшафтноï архгтектури, садово-паркового господарства та урбо-екологiï НЛТУ за загальноприйнятими в Грунтознавст методиками [2, 3]:
• вмгст гумусу, за методом Антоновок Скалабян, Сучилкшоц
• штратну форму азоту - дисульфофеноловим методом Грандваль-Ляжу;
• рухом1 форми фосфору i калш за методом Мачггша;
• актуальну кислотнiсть - потенцiометрично;
• обмшш катiони Са2+ та Mg2+ за комплексометричним методом.
Об'ектами дослщжень виступали Грунти паркiв м. Львова, зокрема
парюв "Залiзна вода" (проби № 1-4) та Стрийського (проби № 5-11).
Результати дослщжень. Для досягнення поставлен мети ми вдабра-ли проби Грунту на глибиш 20 см, яка е оптимальною для проведення досль джень в урбашзованих фиоценозах, зокрема паркових [4]. Прикопування здiйснювали пiд одновидовими чагарниковими синузiями семи видiв, зокрема Sambucus nigra L. (бузина чорна), Symphoricarpus albus (сшжнояпдник бь лий), Philadelphus coronarius (садовий жасмин звичайний), Forsythia europae (форзищя европейська), Cornus alba L. (дерен бший), Swida sanquinea L. (сви-дина криваво-червона), Deutzia scabra Thunb. (дейщя шорстка) за рiзних умов ïх зростання. Отримаш лабораторнi результати наведено у табл. 1.
Табл. Ф1жко-х1м1чт властивостг
s ю о а с % Склад деревного ярусу Склад чагарникових синузш О Я я a NO3 P2O5 K2O Ca2+ Mg2+ Густина Грунту, г/см3 Шпарува-тють, % ох ,с м у 1-е
мг/100 г Грунту мг екв/100 г Грунту
1 Picea abies, Acer platanoides Sambucus nigra L. 7,31 140,5 44,5 33,3 5,0 4,8 0,96 51, 01 1,15
2 Fraxinus excelsior L, Acer platanoides Symphoricarpus albus 6,64 67,0 11,8 29,2 10,0 0,6 1,04 47,60 1,32
3 _ Philadelphus coronarius 6,61 52,15 17,2 26,6 3,0 4,8 0,99 51,49 1,62
4 - Sambucus nigra L 7,05 38,0 19,6 31,8 2,0 2,4 1,14 44,24 0,53
5 Thuja occidentalis Forsythia europae 7,34 66,2 28,1 37,2 5,0 2,4 1,26 39,57 2,27
6 - Symphoricarpus albus 7,42 176,5 23,9 27,6 4,0 2,4 0,98 51,00 1,18
7 Fraxinus excelsior L., Acer pseudoplatanus Swida .sanquinea L. 7,31 55,0 15,0 29,2 3,0 4,2 1,02 50,22 2,04
8 Acer platanoides Philadelphus coronarius 7,14 33,0 36,7 29,3 7,0 1,8 0,85 58,45 3,6
9 - Cornus alba L. 7,46 24,0 17,8 25,3 8,0 0,6 1,01 51,42 5,27
10 Betula pendula Roth. Deutzia scabra Thunb. 7,34 52,5 27,2 4 34,6 5,0 1,8 0,65 67,30 4,72
11 Acer pseudoplatanus Cornus alba L. 7,35 45,8 12,4 28,8 6,0 2,4 1,03 49,80 4,8
Проаналiзувавши отримаш результати, можна стверджувати, що водна кислотшсть Грунтiв змiнюеться у незначних межах вщ 6,61 до 7,46 i е сприятливою для росту i розвитку чагарниковоï рослинностi. Цi Грунти характеризуется слаболужною реакцiею.
PiBeHb гумусованост е одним з найважливiших napaMeTpiB ощнюван-ня агрохiмiчних властивостей грунлв. Залежно вiд вмюту перегнiйних речо-вин грунти подiляють на: слабкогумусовi (до 1,5 %); середньо ryMyœBi (1,5-4,0); сильногумусовi (4,0 % i бiльше). Грунти дослiджуваних паркiв речо-вин грунти подiляють на: слабкогумусовi (до 1,5 %); середньогумусовi (1,5-4,0); сильногумусовi (4,0 % i бшьше). Грунти дослiджуваних паркiв вщ-носимо до 1 i 2 тишв. Найбагатшi за гумусом грунти виявлено пiд чагарнико-вою синузiею Cornus alba L. (5,27 %), а найнижче значення вмюту гумусу -0,53 % шд синузiею Sambucus nigra L., як зростають на вщкритому просторi. Проаналiзувавши отриманi дат, ми побудували графiки кореляцiï вмюту гумусу та кислотностi для кожного виду чагарникових синузш з урахуванням умов зростання (рис. 1, 2).
Рис 1. Графж спiввiдношення Рис 2. Графж спiввiдношення
вмшту гумусу та кислотност1 вмшту гумусу та кислотност1
nid наметом на в(дкритому npo^opi
Для ощнювання здатност пропускання i утримання вологи та повггря визначалась густина грунту, оптимальне значення яко1 для рослинност у вер-хшх горизонтах змшюеться в межах 0,95-1,15. Зпдно з отриманими результатами, встановлено, що у бшьшосл зразкiв показник густини входить у щ ме-жi i характеризуемся як тип грунту - нормальний. Проте проби вiдiбранi шд синузiями Philadelphus coronarius (№8), що зростае шд наметом Acerplatano-ides, густина грунту становить 0,85 та Deutzia scabra Thunb (№10)- намет Be-tula pendula Roth. - 0,65. Тип грунт - пухкий, i вщзначаеться найвищим зна-ченням шпаруватост - 58,45 % i 67,3 % вщповщно. Сильно ущшьненим е грунт проби №5 шд синузiею Forsythia europae, що зростае шд частковим за-тшенням Thuja occidentalis з пiвнiчного боку i становить 1,26.
Визначення вмюту елеменлв мiнерального живлення е актуальним пiд час дослiдження грунтоутворення, адже саме вони вщграють важливу роль у метаболiзмi рослин. Так, посилене азотне живлення сприяе розвитку асимшяцшно1 поверхш та розвитку вегетативних оргашв рослин. Недостатне фосфатне живлення зумовлюе затримку росту i розвитку рослин, ïx дозрiван-ня, а надмiрне - зумовлюе скорочення вегетацiйного перюду. Калiй посилюе посухо-, холодо- i морозостшюсть, а також стiйкiсть рослин проти шюдни-кiв, хвороб та 1х збудникiв. Недостатне калiйне живлення затримуе обмiн ре-човин, шдсилюе дисимiляцiйнi процеси, порушуе водообмiн [5].
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2012. - Вип. 22.13
Для вщбраних проб грунту ми визначали вмют рухомих форм фосфору, калда, ттратно! форми азоту та вмют обмiнних катiонiв Са2+ та На основi отриманих лабораторних даних, що наведенi у табл. 1, для чотирьох видiв чагарникових синузш було побудовано дiаграми залежностi вмюту рухомих основ у грунт вщ умов 1х зростання (рис. 3, а-г).
20 40 60 0 20 40
в) г)
Рис 3. BMicm рухомих основ у tpyHmî nid синузieю: а) Sambucus nigra L; б) Philadelphus coronarius; в) Symphoricarpus albus; г) Cornus alba L
Отримаш результати лабораторного анашзу поглинутих основ свщ-чать про те, що вмют катютв Са2+ у дослщжуваних пробах змшюеться в широкому дiапазонi вщ 2,0 до 10,0 мг-екв/100 г грунту. Максимальне значення зафжсовано у пробi № 2, яку булу вадбрано пiд синузiею Symphoricarpus albus, що зростае тд наметом Fraxinus excelsior L., Acer platanoides, мшмаль-не - проба №4 - Sambucus nigra L, що зростае на вщкритому просторь Широким е й дiапазон вмiсту катiонiв Mg2+ i змшюеться у межах вщ 0,6 до 4,8 мг-екв/100 г грунту.
Висновки. На основi одержаних лабораторних даних можна ствер-джувати, що грунти тд чагарниковими синузiями представлен досить широким спектром живильних речовин, вщзначають насиченiсть NO3, P2O5, K2O, Ca2+, Mg2+ та кислотшсть. Згiдно з градiентом гумусованостi, дослщжуват грунти вiдносимо до слабко- i середньогумусних.
Лггература
1. Кучерявий В.П. Фггомелюращя / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во мСвiтм, 2003. -
540 с.
2. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв / Е.В. Аринушкина. -М. : Изд-во МГУ, 1970. - 487 с.
3. Практикум по агрохимии : учебн. пособ. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. / под ред. акад. РАСХН В.Г. Минеева. - М. : Изд-во МГУ, 2001. - 689 с.
4. Федорец Н.Г. Методика исследования почв урбанизованных территорий / Н.Г. Федо-рец, М.В. Медведева. - Петрозаводск : Изд-во Карельського научн. центра РАН, 2009. - 84 с.
5. Гудзь В.П. Землеробство з основами грунтознавства i агрох1ми : пщручник / за ред. В.П. Гудзя / В.П. Гудзь, А.П. Люовал, В.О. Андр1енко, М.Ф. Рибак. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2007. - 408 с.
Мысяк Р.И. Особенности физико-химических свойств почвообразования под синузиями кустарников
Исследованы физико-химические свойства поверхностного слоя почвы парковых фитоценозов под одновидовыми синузиями кустарников. Проанализированы результаты лабораторных исследований и выведены основные закономерности изменения качественных и количественных показателей содержания основных элементов питания.
Ключевые слова: почвы, гумус, синузии кустарников, кислотность, подвижные основы.
Mysiak R.I. Features of the physical and chemical properties of soil under the bushes synusies
Investigated physical and chemical properties the surface layer of soil under single-species bushes synusies in the park phytocenosises. The analyzed laboratory results and deduced the main regularities changes of qualitative and quantitative parameters content major feeding components.
Keywords: soil, humus, bushes synusies, acidity, moving base.
УДК630*[1+811.2] Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук;
проф. В.П. Рябчук, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
Л1С1ВНИЧ1 ОСОБЛИВОСТ1 КЛЕНА-ЯВОРА, БУКА Л1СОВОГО ТА ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО З ДЕКОРАТИВНОЮ АНОМАЛЬНОЮ ДЕРЕВИНОЮ
Проаналiзовано лiсiвничi особливост бюгруп клена-явора (Acer pseudoplata-nus L.), бука люового (Fagus sylvatica L.) та ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) з декоративною деревиною аномалш. Запропоновано схему класифжаци бюгруп явора, бука та ясена з декоративною деревиною: ясеневi та яворовi люотиполопчного району - дншровських свiжих грабових дiбров, яворовi люотиполопчного району -полюько-прикарпатських волого-грабових дiбров, яворовi (750-1250 м н.р.м.) та бу-ковi (350-650 м н.р.м.) геоботашчного округу - букових карпатських л^в.
Ключовг слова: явiр, бук люовий, ясен звичайний, бюгрупа, декоративна деревина.
Вступ. Важливим завданням комплексного використання генофонду деревних вид1в, як яюсно вщр1зняються на р1вш фенотипу за структурою де-ревини, е вирощування порщ 1з заданими властивостями деревини [1, 3, 11]. На сучасному етат у правилах люокористування в Укра!ш знехтувано потребою збереження ознак пол1морф1зму листяних порщ, зокрема i за структурою деревини [3, 6-8].
Навколишне середовище ютотно впливае на компоненти бiогеоценозу через чинники прямо! дп (температура, свило, опади, вологють Грунту) та опосередковано! (висота н.р.м., експозицiя схилу) [3, 8, 11]. Останш можуть шдсилювати дiю прямих чинникiв. Широкий спектр еколопчних чинникiв (клiматичних, орографiчних, едафiчних, бiотичних) мае великий вплив i ство-рюе особливе середовище для деревно! рослини. Будь-який фiзiологiчний процес в рослинах може вщбуватися тшьки в певному iнтервалi значень еко-логiчного чинника. Мiнiмальне i максимальне значення чинника, за яких можливий рют та розвиток деревного виду, утворюють область стшкосп, або ареал чутливосп до чинника. Середину ще! областi можна вiднести до зони оптимуму, яка е найсприятлившою для бюлопчного виду. Кожен еколопч-
