CC BY
45
Б1ОЛОГ1Я
© Дубiнiн С. I., Рябушко О. Б., Волобуев М. А., Улановська-Циба Н. А. УДК 611. 36+591. 436
Дубiнiн С. I., Рябушко О. Б., Волобуев М. А., Улановська-Циба Н. А.
ОСОБЛИВОСТ1 БУДОВИ СТ1НКИ ЖОВЧНОГО М1ХУРА ХИЖИХ РИБ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
Дослiдження е фрагментом комплексно! на-уково-дослiдницькоI роботи ВДНЗУ «Украшська медична стоматологiчна академiя» «Структурна та тривимiрна органiзацiя екзогенних залоз i орга-нiв травного тракту людини в нормi та патологи», № держ. реестраци 0111и004878.
Вступ. Жовчнокам'яна хвороба - багатофак-торна патологiя. Для формування жовчних камш^в та розвитку хвороби необхщними умовами е одно-часна присутнють та довгострокова дiя трьох факто-рiв: перенасичення жовчi холестерином, порушення балансу мiж пронукле'|руючим та антинукле'|руючим факторами, зниження евакуаторно! функцiI жовчно-го мiхура [11, 12, 17].
Важливу роль у попередженнi розвитку холециститу в^грають профiлактичнi засоби. Найбтьш вразливi до цього захворювання е жiнки вiком до 40 роюв з надмiрною вагою. У жшок це захворювання зустрiчаеться у 2 рази частше, нiж у чолов^в. Пiсля 50 рокiв, частота захворюваност жiнок та чоловiкiв стае практично однаковою. Тобто, на холецистит хворiе найбiльш працездатна частина населення [2, 3, 10, 15, 16].
Лкування консервативними методами доволi тривале. В разi хiрургiчного втручання, а холецис-тектомiя - найбiльш поширене оперативне втручання на жовчному мiхурi, яке займае друге мюце пiсля апендектомiI [11], нерiдко виникають рiзноманiтнi ускладнення. Пiсляоперацiйна летальнiсть стано-вить близько 9 %. Це може бути пов'язане з тим, що деякий час жовчнокам'яна хвороба перебтае без-симптомно i дiагностуеться лише на стадiI кальку-льозного холециститу, а саме коли консервативна тератя практично неефективна [5, 8].
Топографо-анатомiчне взаеморозташування пе-чiнки, жовчного мiхура та магiстральних жовчови-вщних шляхiв зумовлюе складнiсть лiкування та залучення в запальний процес оргаыв, що близько розташованк дванадцятипала кишка, пщшлунко-ва залоза та Ышк [1, 4, 6, 7, 9, 13, 14]. Разом з тим, у лтератур^ залишаеться мало вивченим вплив особливостей способу харчування на виникнення запальних процеЫв у мапстральних жовчовивщних протоках та жовчному мiхурi.
Мета досл1дження. Вивчити особливост1 будо-ви ст1нки жовчного Mixypa щуки та судака у пор1в-няльно-анатом1чному аспектi, що зможе допомог-ти у виршенн проблеми профiлактики виникнення жовчнокам'яно! хвороби та ефективного л^ван-ня запальних процесiв в органах гепатоб1тарно! системи.
Об'ект i методи дослщження. Морфологiчнi доотдження проведенi на видалених у щук та суда-кiв жовчних мiхурах з мiхуровими протоками. Риби були виловленi у втьних водоймах та пiдбиралися однакового розмiру.
В роботi використовувалися наступи методи дослiдження:
1. Метод анатомiчного препарування.
2. Морфометричний метод.
3. Загально-пстолопчы методи дослiдження (ге-матоксилш-еозин та iншi).
4. Метод корозмного виготовлення препаратiв.
Статистичну обробку даних проводили з вико-
ристанням програми «STATISTICA FOR WINDOWS 7.0» (StatSoft Inc., США). Розраховували середне (М), помилку середньо! (m), достовiрними результа-ти вважалися при p<0,05.
Результати дослщжень та Ух обговорення. На препаратах дна жовчного мiхура щуки (Esox lucius) стiнка значно потовщена. Внутрiшня оболонка стш-ки добре вщмежовуеться вiд поверхнево!. Вона представлена потовщеними волокнистими структурами, як виглядають гiпереозинофiльними. Бть-шiсть з них мають косий i поздовжнм напрямок вщ-носно до довжини жовчного мiхура. Характерно, що подiбнi волокнистi структури, якi знаходяться в без-посереднiй близькостi до базально! мембрани утво-рюють щiльний шар. Чим ближче до периферп ^е! оболонки, тим бiльше вiдмiчаеться !! розпушування. Мiж окремими волокнами поступово збiльшуеться вiдстань i з'являються рiзноманiтнi за формою про-мiжки, iнодi вони досягають вiдносно великих розм^ рiв. В окремих дiлянках ^е! оболонки зустрiчаються зрiзи поодиноких, тонкостЫних судин, що частiше мають напрямок паралельний ходу волокнистих структур (рис. 1).
Рис. 1. стшка дна жовчного мiхура щуки. Забарвлення: гематок-силш-еозин. Зб. х 200.
1 - м'язова оболонка; 2 - тонкоспны судини; 3 - сполучнотканинна оболонка; 4 - власна пластинка слизовоТ оболонки; 5 - випинання власноТ пластинки слизовоТ оболонки.
Зовншня оболонка в центральна частин1 дна утворена щшьно упакованими тоненькими слабо-еозинофшьними волокнами. I лише 1нод1, мюцями, можна бачити в ц1й оболонц1 поодинок1 др1бн1 про-м1жки, що нагадують тонкост1нн1 судинн1 елементи. Зовншня поверхня ц1е'Т оболонки вкрита добре ви-раженою базальною мембраною. Характерно, що ця зовшшня щ1льна оболонка дна жовчного м1хура на периферп р1зко розволокнюеться. Поряд з цим, необхщно в1дм1тити I розволокнення внутршньоТ оболонки ст1нки дна жовчного м1хура. Також важ-ливо зазначити, що и волокна набувають прямоТ, а мюцями I звивистоТ ходи. Зовшшня поверхня стшки дна жовчного м1хура виглядае гладенькою I практично р1вною.
На внутр1шн1й поверхн1 можна бачити випинання стшки в порожнину жовчного м1хура. 1нод1 дово-л1 велик1 випинання знаходяться безпосередньо в центральна частин1 дна жовчного м1хура. Таке випинання мае, як правило, трикутну форму. При цьому широка основа трикутника спрямована до стшки дна жовчного м1хура, а верх1вка його направлена в порожнину м1хура. Такий трикутник побудований, переважно, з грубих, звивистих еозинофшьних волокон, що йдуть в1д одше'Т до шшо'Т сторони вказа-ного утворення. В центральн1й частит, та дшянц1 основи трикутника добре виражене розволокнення вказаних пучюв та утворення пром1жк1в м1ж окреми-ми волокнами. Ззовш, под1бн1 трикутн1 утворення вкрит1 добре контурованою базальною мембраною. З боюв в1д центральноТ частини, внутршня поверхня ст1нки дна жовчного м1хура виглядае звивистою. На деяких ТТ д1лянках, 1нод1 можна бачити невелик! випинання ст1нки.
Стосовно тша жовчного м1хура, в першу чергу, потр1бно в1дм1тити, що його стшки з боку порожнини виглядають до-сить р1вними. М1сцями можна бачити незначш випинання ст1нки, як важко ви-знати за справжш складки слизовоТ оболонки. Стшки ц1еТ частини жовчного м1-хура на поздовжшх зр1зах г1столог1чно значно в1др1зняються. Ст1нка звернена до печшки виглядае б1льш тонкою, пор1в-няно з протилежною. Вона побудована з трьох шар1в. Внутршшй шар, звернений до порожнини м1хура, складаеться з тон-коТ еозиноф1льноТ пластинки, що являе собою базальну мембрану. Дал1 розташо-ваний найб1льш широкий шар, утворений тонкими звивистими волокнами, що про-ходять паралельно попередньому шару. При цьому, в деяких дшянках стшки спо-стер1гаеться розволокнення цього шару стшки тша жовчного м1хура. Зовшшшй шар представлений б1льш еозинофшьни-ми потовщеними волокнами, як1 мюцями вщшаровуються в1д ст1нки т1ла жовчного м1хура.
Протилежна ст1нка, на всм довжин1, виглядае по-товщеною та бшьш складно побудованою. Внутрш ня оболонка ц1еТ ст1нки мае типову будову базальноТ мембрани. А в середшй оболонц1 в1дм1чаеться зна-чне розволокнення тонких колагенових волокон. Вони набувають яскраво вираженоТ звивистостк При цьому, пром1жки м1ж окремими волокнами до-сягають великих розм1р1в, що дозволяе говорити про набрякання середньоТ оболонки даноТ ст1нки т1ла жовчного м1хура. Зовн1шня оболонка ц1еТ стшки складаеться з компактно розташованих тоненьких волокон сполучноТ тканини. Ззовн1 до даноТ оболонки стшки тша жовчного м1хура прилягае очереви-на, що мюцями вщмежована в1д стшки пром1жками р1зноТ ширини. В деяких дшянках, п1д поверхнею очеревини, можна спостер1гати скупчення жировоТ тканини. Привертае увагу наявн1сть в ц1й зош р1з-нокал1берних м1кросудин. Найб1льш велик1 з них,за розм1рами та будовою стшки, можна вщнести до артерюл.
Як показують г1столог1чн1 досл1дження попере-чних зр1з1в шийки жовчного м1хура, просв1т ц1еТ зони звужений, пор1вняно з попередньою. За будовою стшка мае трьохоболонковий типовий вигляд. Разом з цим, треба звернути увагу, на потовщення та ппе-реозинофш1ю внутршньоТ оболонки, тобто базальноТ мембрани, яка мюцями тюно прилягае до середньоТ оболонки. В шших дшянках можна в1дм1тити ТТ вщшарування. Характерно, що в дшянц1 шийки, середня оболонка мае характер щшьноТ' структури в ус1й стшцк В окремих д1лянках можна визначити, що вона складаеться з поодиноких тонких звивис-тих волокон. Забарвлення ц1еТ оболонки, на вщмшу в1д попередньоТ, буде ппоеозинофшьним. На одн1й
i3 стшок в цiй оболонц можна спостер^ати значно виражене розволокнення з утворенням промiжкiв.
До^джуючи рельеф внутршньо'! поверхнi про-свiту шийки жовчного мiхура, необхiдно звернути увагу на вщсутнють випинань. 1ншими словами, вну-трiшня поверхня просвiту шийки виглядае рiвною, а мiсцями, можна спостер^ати лише наявнiсть неве-личких заглиблень на цм поверхнi.
Вивчаючи гiстологiчнi зрiзи дна жовчного мiхура судака (Sander lucioperca), ми звернули увагу на рiз-номанiтнiсть будови його стшки. Ми зупинимося на тих особливостях, яю домiнують у нашому матерiалi. Внутрiшня поверхня стшки дна, часто мае звивис-тий рельеф. Але значно II пщвищення, практично не вираженк Можна вщмггити в центральнiй частинi дна, поодиною сформованi пiдвищення, якi вкритi базальною мембраною. За формою цi пщвищення нагадують горбок з пласкою верхiвкою, тобто зна-чною мiрою нагадують зрiзану пiрамiду. Пiд базальною мембраною знаходяться пухю скупчення ппе-реозинофiльних волокон, напрямок яких вщповщае осi стiнки. В бiльшостi випадюв, середня оболонка стiнки дна жовчного мiхура складаеться з пластинки щтьно упакованих, тонких звивистих волокон. Ззовы, ця щiльна оболонка вислана добре вираже-ною мембраною, яка мюцями може вщшаровува-тися. Мюцями середня оболонка стшки, виглядае розволокненою з добре вираженими промiжками мiж окремими волокнами. При цьому, вона набувае губчастого вигляду. В таюй оболонц^ часто зустрiча-ються поперечн зрiзи тонкостiнних мiкросудин, що може свщчити про II iнтенсивне кровопостачання, або активы процеси вщведення рщини з просвiту жовчного мiхура (рис 2).
На поперечних зрiзах жовчного мiхура гютолопч-на картина дещо iнша. Обидвi стiнки, в сво1й основi, складаються зi щiльно упакованих звивистих тонких волокон, що в цтому, нагадуе еластичну мембрану. В стшц протилежнiй печiнковiй, ззовн вiд елас-тично1 мембрани, розташовуеться пухка структура.
Рис. 2. Стшка дна жовчного Mixypa судака. Забарвлення: гематоксилiн-еозин. Зб. х 100.
1 - м'язова оболонка; 2 - сполучнотканинна оболонка; 3 - випинання внутр1шньо! оболонки; 4 - набряк власно! пластинки слизово! оболонки 5 - тонкостшш судини.
Остання формуе доволi товстий шар, в якому знаходяться велик дiлянки жирово! клiтковини. Лто-цити останньо!, дуже рiзноманiтнi не тiльки за роз-мiрами, але й за формою. Прилеглi до попередньо! оболонки лтоцити мають овальну форму. (х довгий розмiр спрямований паралельно еластичнiй мемб-ранi. Серед жирових клiтин знаходяться елементи мiкроциркуляторного русла. Це, переважно, артер^ оли i венули, яю на поперечних зрiзах вiдрiзняються, вщповщно, будовою стiнки та розмiрами. Мiж зга-даними кровоносними судинами часто розташован дрiбнi лiмфатичнi судини. Разом з цими структурни-ми елементами, шод^ добре видно рiзнокалiбернi нервовi стовбурцi. В даному випадку мова йде про наявнють судинно-нервових пучюв.
Характерно, що внутрiшня поверхня ^е! стiнки тiла жовчного мiхура, а також протилежно! стiнки, мають гладенький рельеф. I ттьки в деяких дтянках, можна бачити поодинокi невисою горбки, якi можна вважати невисокими складками.
До^дження протилежно! стiнки, тобто стшки, що безпосередньо контактуе з печшкою довело, що вона також побудована з пластинки компактно розташованих тонких звивистих волокон. Зовншня поверхня ^е! стшки iнодi розпушуеться за рахунок розшарування поверхневих шарiв дано! оболонки. Останы, ймовiрно, переходять в сполучнотканинн структури печiнки. Поверхня ^е! стiнки, що звер-нена в просв^ жовчного мiхура, виглядае рiвною та гладенькою. Лише мiсцями, можна бачити невелик обмеженi пiдвищення, яю можна вважати складками слизово! оболонки, що знаходяться в процес формування.
Оскiльки шийка е продовженням тта жовчного мiхура, то будова !! стiнки дуже подiбна до будови стшки тта. Але уважний аналiз гютолопчних пре-паратiв дозволив нам виявити i iндивiдуальнi осо-бливостi будови в шийцi. На поперечних зрiзах цiеl' дiлянки добре видно розволокнення середньо! оболонки стшки. При цьому пом^но, що звивист волокна роздiленi невеликими порож-нинами. Базальна мембрана добре виражена, але на зрiзах майже не вщ-рiзняеться вiд волокон середньо! оболонки. Внутршня поверхня на всм д^ лянцi мае неоднаковий контур. Поряд з невеликими широкими випинаннями можна бачити i поодиною заглиблення. Зовншня поверхня стiнки жовчного м^ хура, в цiй дтянц^ з одного боку вкри-та пухкою клiтковиною, в якiй мютяться елементи жирово! тканини, а також поодиною структури мiкроциркуляторно-го русла та окремi дрiбнi нервовi пучки. Характерно, що лiмфатичнi мiкросуди-ни тут практично майже вщсутнг Таким чином, цю оболонку в шийц жовчного мiхура можна вважати продовженням ^е! оболонки в дтянц тiла. Але виразнiсть оболонки в шийц значно
знижена, що можна пояснити змшою (зниженням) функцiональноI активностi II елемен^в.
Таким чином, iстотних видових вщмшностей в будовi жовчного мiхура доотджених хижих риб не виявлено, що говорить про схожють будови внасл^ док подiбного типу харчування.
Висновки. В цтому, слiд вiдмiтити, характерно виражену трьохшарову будову стiнки в уЫх дiлянках (дно, тiло, шийка). Основу стiнки складае оболонка утворена комплексом тонких звивистих волокон. Останы, в дтянц дна розташованi компактно, а в шших дiлянках, спостер^аеться розволокнення рiз-ного ступеню, що нагадуе набряк. Характерно, що внутршня поверхня стшки у всiх вщдтах жовчного мiхура рiвна. Лише в деяких мюцях спостерiгаеться II хвилястють. В дiлянцi дна, практично у вЫх випадках, вiдмiчено доволi висок випинання стiнки в порож-нину мiхура. Цi поодинокi випинання можуть мати трикутну та плоску форму. Якщо уявити наявнiсть
епiтелiю, то ц випинання утворюють, не що шше, як складки слизовоТ оболонки. Стшка жовчного мiхура, що звернена до печшки мае бiльш компактну будову. Протилежна, тобто, втьна стшка жовчного мiхура виглядае пухкою, i нагадуе губку. Крiм цього, до неТ примикае доволi широка смужка пухкоТ сполучноТ тканини. В складi цiеТ тканини мiститься жировий прошарок, а також елементи гемомiкроциркулятор-ного русла i велика юльюсть дрiбних рiзноспрямова-них лiмфатичних судин. На наш погляд, така будова пстоструктур щеТ стiнки зумовлена функцюнальною активнiстю в нiй всiх елеменпв. В першу чергу, це пояснюеться активною дегщратащею вмiсту жовчного мiхура.
Перспективи подальших дослiджень. В по-дальшому плануеться вивчити в порiвняльно-ана-томiчному аспектi в залежност вiд типу харчування будову жовчного мiхура у птахiв, ссавцiв.
Л^ература
1. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрия / Г. Г. Автандилов. - М.: Медицина, 1999. - 384 с.
2. Аруин Л. И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника / Л. И. Аруин, Л. Л. Капуллер, В. А. Исаков. - М.: Триада-Х, 1998. - 456 с.
3. Агаханян Н. Г. Изменения морфометрических параметров желчного пузыря человека в период инволюции / Н. Г. Ага-ханян // Морфология. - 2008. - № 2. - С. 7.
4. Афанасьев Ю. И. Гистология / Ю. И. Афанасьев, Н. А. Юдина. - М.: Медицина, 1999. - С. 607-608.
5. Агаханян Н. Г. Форма и объем желчного пузыря в инволютивный период онтогенеза человека по данным ультразвуковых исследований / Н. Г. Агаханян // Морфология. - 2009. - № 4. - С. 8.
6. Валькер Ф. И. Морфологические особенности развивающегося организма / Ф И. Валькер. - Л.: Медгиз, 1994. - 103 с.
7. Верин В. К. Желчный пузырь. Руководство по гистологии / В. К. Верин. - СПб.: СпецЛит, 2001. - Т. II. - С. 172-173.
8. Волкова О. В. Эмбриогенез и возрастная гистология внутренних органов человека / О. В. Волкова, М. И. Пекарский. -М.: Медицина, 1996. - С. 155-157.
9. Гертвиг О. О. Элементы эмбриологии человека и позвоночных животных: Для врачей и студентов. Пер. с нем. / О. Гертвиг. - СПб.: Изд. К. Л. Риккера, 1908. - 194 с.
10. Дерижанова И. С. Об изменении клеточного состава эпителия желчного пузыря при холециститах / И. С. Дерижано-ва. - Ростов-на-Дону. - 2006. - Ч. 1. - С. 79-81.
11. Дуб1н1н С. I. Морфо-функцюнальна характеристика печшки, жовчного м1хура та мапстральних жовчовивщних проток у собак при експериментальному гострому холецистит! в динамМ / С. I. Дубшш // Вюник морфологи. - 1998. - № 1 -С. 46-47.
12. Крючков В. Н. Эколого-морфологические особенности патологии и адаптации органов и тканей рыб: дис. . . . доктора биол. наук: спец. 03. 00. 16 / Крючков В. Н. - Дагестанская Государственная Медицинская академия, ГБОУ ВПО. - Махачкала, 2004. - 123 с.
13. Мельгунов В. И. Анатомия, Морфология, Физиология Животных / В. И. Мельгунов// Избранные научные журналы. -2002-2004.
14. Сливка О. Я. Состав холатов желчи у больных холестерозом / О. Я. Сливка, А. Я. Фищенко // Лабораторное дело. -2001. - № 11. - С. 633-656.
15. Albay S. Morphometry of the gallbladder during the fetal period / S. Albay, M. A. Malas, E. Koyuncu, E. H. Evcil // Surg. Radiol. Anat. - 2010. - Vol. 32(4). - P. 363-369.
16. Ben Brahim E. Gastric heterotopia: clinical and histological study of 12 cases / E. Ben Brahim, R. Jouini, S. Aboulkacem [et al.] // Tunis Med. 2011. - Vol. 89(12). - P. 935-939.
17. Karayiannakis A. J. Common bile duct obstruction secondary to a periampullary diverticulum / A. J. Karayiannakis, H. Bolanaki, N. Courcoutsakis // Case Rep Gastroenterol. - 2012. -Vol. 6(2). - P. 523-529.
УДК 611. 36+591. 436
ОСОБЛИВОСТ БУДОВИ СТШКИ ЖОВЧНОГО MiXyPA хижих РИБ
Дубшш С. i., Рябушко О. Б., Волобуев М. A., Улановська-Циба Н. A.
Резюме. В робот вивчали особливост будови стшки жовчного мнхура щуки та судака у порiвняльно-анатомнчному аспект^ що зможе допомогти у виршены проблеми профтактики виникнення жовчнокам'яно! хвороби та ефективного л^вання запальних процеЫв в органах гепатоб1тарно'| системи.
Слщ вщммтити характерну трьохшарову будову стшки в уЫх дтянках (дно, тто, шийка). Основу стшки складае оболонка утворена комплексом тонких звивистих волокон. Останы, в дтянц дна розташован компактно, а в шших дтянках, спостер^аеться розволокнення рiзного ступеню, що нагадуе набряк. Характерно,
що внутршня поверхня стiнки у вЫх вiдцiлах жовчного мiхура рiвна. Лише в деяких мiсцях спостер^аеться II хвилястiсть. В дiлянцi дна, практично у вЫх випадках, вiдмiчено доволi високi випинання стiнки в порожнину мiхура.
Ключов1 слова: жовчний мiхур, мiхурова протока, холецистит, жовчно-кам'яна хвороба.
УДК 611. 36+591. 436
ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ СТЕНКИ ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ ХИЩНЫХ РЫБ
Дубинин С. И., Рябушко Е. Б., Волобуев Н. А., Улановская-Цыба Н. А.
Резюме. В работе изучали особенности строения стенки желчного пузыря щуки и судака в сравнительно - анатомическом аспекте, что сможет помочь в решении проблемы профилактики возникновения желчнокаменной болезни и эффективного лечения воспалительных процессов в органах пищеварительной системы.
Следует отметить характерную трехслойную структуру стенки во всех участках (дно, тело, шейка). Основу стенки составляет оболочка, образованная комплексом тонких извилистых волокон. Последние, в области дна расположены компактно, а в других участках, наблюдается розволокнение разной степени, что напоминает отек. Характерно, что внутренняя поверхность стенки во всех отделах желчного пузыря ровная. Лишь в некоторых местах наблюдается ее волнистость. В области дна, практически во всех случаях, отмечены довольно высокие выпячивания стенки в полость пузыря.
Ключевые слова: желчный пузырь, пузырный проток, холецистит, желчно-каменная болезнь.
UDC 611. 36+591. 436
Structural Features of the Predatory Fish Gallbladder
Dubinin S. I., Ryabushko O. B., Volobuev M. A., Ulanovska-Tsyba N. A.
Abstract. The structural features of the pike and sander gallbladder walls in comparative anatomical aspect have been studied. This work can help to solve the problems of prevention of gallstone diseases and effective treatment of inflammatory processes in the hepatobiliary system.
The gallbladder's bottom specimens of pike (Esox lucins) have shown much thicker wall. The inner wall membrane is well distinguishable from the surface. It is represented by thick fibrous structures that looks hypereosinophilic. Most of them have oblique and longitudinal direction relative to the gallbladder length. Typically these fibrous structures which are in close proximity to the basal membrane are forming a dense layer. A distance between the fibers is gradually increasing and intervals variable in form have appeared too. Sometimes they reach a relatively large size.
Respecting gallbladder's body it should be noted that its walls from the cavity side are sufficiently smooth. In some places the slight protrusion of the wall can be seen which is difficult to recognize as real folds of mucous membrane. The walls of this part of the gallbladder in longitudinal sections are histologically differ. The wall facing toward the liver is more thinner compared to the opposite wall. It consists of three layers. The inner layer facing toward the bladder cavity consists of a thin eosinophilic plate. It is a basal membrane. The widest layer formed by winding thin fibers in parallel to the previous layer is located next.
Studying histological sections of the bottom gallbladder walls of the sander (Sander lucioperca) turns our attention to the varieties of the wall structure. The inner surface of the bottom wall often in convoluted shape. But it's bulging does not much expressed. The single formed bulges covered by the basal membrane are located on the center of the bottom. They node-shaped with flat top and resemble to a sectioned pyramid. Loose clusters of hypereosinophilic fibers are located under the basal membrane. Their directions correspond to the wall axis.
Both wall, basically, consist of thin, densely packed convoluted fibers, generally resembles an elastic membrane. Loose structure is located on the opposite wall of the liver, outside of the elastic membrane. This structure forms a relatively thick layer which contains large areas of fat. Lipocytes in this area are different not only by size but also in shape. Oval-shaped lipocytes are connected to the previous membrane. Their long size is directed parallel to the elastic membrane. The elements of the microvascular bed are located among the fat cells. They are arterioles and venules which differ in wall structure and size by cross-sectional analyses. The small lymphatic vessels are located between the blood vessels mentioned above. The lymphatic trunks of different calibers are sometimes clearly visible along with these structural elements. In this case the presence of neurovascular bundles has discussed.
The gall bladder wall facing toward the liver has more compact structure. The opposite or free wall of the gallbladder looks loose and resembles a sponge. In addition, a quite wide strip of loose connective tissue joins to the wall too. Part of this tissue contains a fat layer, elements of the hemomicrocircular bed and large number of small lymphatic vessels of different directions. In our point of view, such structure of the wall histostructures conditioned by the functional activity of all elements. Primarily, it is due to dehydration activity of the gallbladder content.
Key words: gall bladder, cystic duct, cholecystitis, cholelithiasis.
Рецензент - проф. Костиленко Ю. П.
Стаття надшшла 17. 03. 2014 р.
