CC BY
27
УДК 343.123.12: 343.46
Л. Гула
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полiтехнiка",
д-р юрид. наук, доц., професор кафедри кримшального права i процесу
ОСОБЛИВОСТ1 ВИЯВЛЕННЯ ГРУП НЕГАТИВНОГО СПРЯМУВАННЯ ТА IX Л1ДЕР1В У КРИМ1НАЛЬНО-ВИКОНАВЧИХ УСТАНОВАХ
© Гула Л., 2016
Розглянуто питання щодо виникнення груп негативного спрямування, як впливають на пенiтенцiарну злочиннiсть. Окреслено джерела шформацшного забезпе-чення пщроздШв кримшально-виконавчих установ у виявленш груп засуджених. Охарактеризовано основш чинники, як вказують на групу негативного спрямування засуджених. Визначено оперативно-режимш заходи щодо виявлення груп негативного спрямування засуджених та Тх лiдерiв.
Ключовi слова: злочинш групи, групи засуджених, групи негативного спрямування, виявлення груп, ознаки груп засуджених, джерела шформацн, засоби виявлення.
Л. Гула
ОСОБЕННОСТИ ВЫЯВЛЕНИЯ ГРУПП НЕГАТИВНОГО УСТРЕМЛЕНИЯ И ИХ ЛИДЕРОВ В КРИМИНАЛЬНО-ИСПОЛНИТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЯХ
Рассмотрен вопрос относительно возникновения групп негативного устремления, которые влияют на пенитенциарную преступность. Очерчены источники информационного обеспечения подразделений криминально-исполнительных учреждений в выявлении групп осужденных. Охарактеризованы основные факторы, которые указывают на группу негативного устремления осужденных. Определены оперативно-режимные мероприятия относительно выявления групп негативного устремления осужденных и их лидеров. Поиск групп негативного устремления и их членов в исправительных колониях осуществляется во время изучения причин и условий, которые способствуют совершению преступлений, и других правонарушений и субъектов, которые могут воспользоваться этими обстоятельствами.
Ключевые слова: преступные группы, группы осужденных, группы негативного устремления, выявления групп, признаки групп осужденных, источники информации, средства выявления.
L. Hula
FEATURES OF EXPOSURE OF GROUPS OF NEGATIVE ASPIRATION AND THEIR LEADERS ARE IN CRIMINALLY-EXECUTIVE ESTABLISHMENTS
A question is considered in relation to the origin of groups of negative aspiration that influence on prison criminality. The sources of the informative providing of subdivisions of criminally-executive establishments are outlined in the exposure of groups convict. Basic factors are described that specify on the group of negative aspiration of convict. Operatively-regime measures are certain in relation to the exposure of groups of negative aspiration of convict and their leaders.
The search of groups of negative aspiration and their members in correctional colonies comes true during the study of reasons and terms that assist doing of crimes and other offences and subjects that can take advantage of these circumstances. However it should be noted that the exposure of persons apt to the commission of prison crime is mostly related to considerable difficulties. It is explained first of all by that the marked subjects aim less all to find out the criminogenic setting. Usually in a productive sphere and domestic situation they mask the illegal actions from other for creation about them ideas as about legal convict. It is thus needed to take into account reality of illegal intentions of criminal leaders.
Key words: criminal groups, groups of convict, groups of negative aspiration, exposure of groups, sign of groups convict, information, means of exposure generator.
Постановка проблеми. Одним i3 напрямiв протиди петтенщарнш злочинносп е нала-годження шформацшного забезпечення шдроздшв виправних колонш в отриманн даних про виникнення i функщонування груп негативного спрямування.
Виявлення таких осiб, схильних до вчинення пенггенщарного злочину, здебшьшого пов'язане 3i значними труднощами [1, с. 157-158]. Це пояснюеться насамперед тим, що зазначен суб'екти прагнуть якнайменше виявляти свою кримшогенну установку. Переважно у виробничш сферi та побутовiй обстановщ вони маскують сво'' протиправнi ди вiд iнших для створення про них думки, як про законослухняних засуджених. При цьому варто враховувати реальшсть протиправних намiрiв кримiнальних лiдерiв. Пошук груп негативного спрямування та 'х членiв у виправних колонмх мае сво' особливостi i, як правило, здшснюеться пiд час вивчення причин i умов, що сприяють вчиненню злочишв та iнших правопорушень. У той самий час зазначена дмльшсть потребуе постiйного удосконалення.
Анаиз досл1дження проблеми. Теоретичнi та практичш основи вивчення та виявлення груп як найважлившого елемента мiкросередовища засуджених здшснювалися I. П. Волковим,
A. Д. Глоточкин, Т. А. Денисовою, О. Г. Здравомисловим, Я. Л. Коломинським, Е. С. Кузьмшим, О. С. Макаренком, А. В. Мокрецовим, А. I. Петровським, В. Ф. Шрожковим, Б. Д. Паригшим,
B. I. Швидких, В. О. Ядровим та ш.
Мета роботи - визначити заходи щодо виявлення груп негативного спрямування та 1'х лiдерiв у кримшально-виконавчих установах.
Виклад основного MaTepi^y. Оргашзацм ефективно'' протидiï з правопорушеннями у виправних колонмх потребуе належного шформацшного забезпечення тако'' дмльносл, яка полягае у визначеннi джерел i носив шформаци, засобiв оброблення, надання шформаци, необхiдноï для ефективно''протиди злочинносп [1, с. 347].
На нашу думку, основними джерелами шформаци про групи негативного спрямування та !'х лiдерiв у конкретнiй виправнш колонii можуть бути: результати проведення розввдувально-пошукових заходiв; аналiз поввдомлень представникiв адмiнiстрацii; журнали реестраци право-порушень та злочинiв; звiти оперативних ввддшв за окремий перiод; матерiали iнспекторських перевiрок; матерiали ревiзiй та швентаризацш; результати перегляду кореспонденцii засуджених; скарги, листи i заяви засуджених та шших осiб; матерiали проведення розввдбесвд; матерiали оперативних оглядiв та обшуюв. Також можуть бути, як вказуе Л. I. Уманський, результати тестування, моделювання, групова оцiнка особистосп, природний експеримент тощо [2, с. 82].
З наведених джерел насамперед отримують шформащю про такi найважлив™ складовi: особливостi територiального знаходження окремоi кримшально-виконавчо!' установи; стан i динамша пенiтенцiарноi злочинностi; виконання вимог режиму виконання покарань; ефектившсть використання сил, засобiв, методiв i форм протидй зi злочинами та iншими правопорушеннями у виправнiй колонii. Водночас пвд час проведення заходiв щодо мотторингу про обстановку у конкретнiй колони пращвники отримують iнформацiю про: подготовку злочинiв; формування злочинних груп; хвд соцiальноi адаптацii та ресоцiалiзацii засуджених; протиправш намiри конкретних засуджених; формування груп негативно!' орiентащi; порушення режиму виконання покарань; надходження у виправну колотю предметов, обiг яких заборонений; конфлштш ситуацii серед контингенту засуджених.
Проведений аналiз практичноi дiяльностi окремих виправних колонш з максимальним рiвнем безпеки i кримiнальних проваджень дав змогу визначити склад шших груп ошб, шформацм про яких забезпечить ефективне виконання завдань пенiтенцiарноi безпеки щодо протиди протиправним правопорушенням засуджених: особи, як мають iнформацiю про злочинну дмльшсть у пенiтенцiарних установах: особи, як не входять до злочинних угруповань засуджених, що шбито вiдiйшли вiд злочинно!' дiяльностi; особи, як пiдтримують близькi зв'язки з членами угруповань засуджених; члени малих неформальних груп злочинно!' орiентащi, що поеднуються, як правило, за ознаками земляцтва.
Середовище засуджених у межах однiеi установи неоднорiдне. Воно характеризуеться не лише великою рiзноманiтнiстю осiб, що вiдбувають покарання з погляду нацiональноi належностi, сiмейного стану, вшу, освгти, але й особливостями вчиненого злочину, за яке ввдбувають покарання, навиками антигромадськоi спрямованостi i моральноi зiпсованостi.
Розглядаючи питання утворення малих неофщшних груп негативного спрямування, ввдмгтимо, що вони виникають стихiйно i самостiйно. Цей процес здiйснюеться, умовно кажучи, по горизонталi. Вплив всшяких чинникiв згори (адмiнiстративних) принципового значення не мае. Утворювальними елементами е: наявшсть певно!' чисельностi засуджених, постшшсть контактiв мiж ними, iснування певних групових норм i правил, едтсть цiннiсних орiентацiй, наявнiсть певноi мети, яка може i не усввдомлюватися членами групи [3, с. 16].
Пвд час опитування 95 % засуджених (у колони з максимальним рiвнем безпеки) подтвердили, що земляцтво ввдшрае основну роль у встановленш стiйких особистих взаемин, "земляки" (тобто вихвдщ з одше!' областi, мкта, району тощо) допомагають i шдтримують один одного, д]ляться чаем, сигаретами i продуктами харчування тощо (т. зв. групи донецьких, дншропетровських, ктвських та iн.) У той самий час 68 % опитаних засуджених заявили, що сощальне становище на "волГ' до засудження також е одним з основних обставин у встановленш особистих взаемин мiж ними. Наприклад, засуджет, яю найб1льш матерiально забезпеченi, намагаються триматися окремо ввд основно!' маси засуджених, як правило, не встановлюють з ними стшких особистих взаемин, а намагаються налагодити корупцшш зв'язки з представниками адмтстрацй. Об'еднання засуджених у 95 % здшснюеться у пiдроздiлах виправно!' колони (заготв, бригад), якi мають стшкий характер. Для засуджених, якi ввдбувають покарання у виправних колонмх з максимальним рiвнем безпеки, основою об'еднання е: рашше покарання вiдбували разом; зналися на вол^ наявнiсть кшькосл судимостей (трьох i больше).
До основних властивостей щодо визначення груп засуджених негативно!' спрямованосл належать:
а) стутнь органiзованостi (згуртованостi) групи, й здатнiсть протистояти зовнiшнiм, несприятливим для не!' дмм (з боку адмшктрацй, iнших груп засуджених). У злочинних групах юнуе переважно високий стутнь консолiдацii, що грунтуеться на певнш iдеологii, специфiчних соцiально-психологiчних установках i зумовлена суттю iдей i поглядiв засуджених, спiльнiстю становища у мюцях позбавлення волi, запереченням консолiдацii' з адмтстращею тощо;
б) мета об'еднання групи - це може бути здшснення правопорушень, пiдтримка життедiяльностi групи, встановлення й лiдируючого становища, норм i традицiй кримiнального середовища;
в) засоби досягнення цшей - погрози, шантаж, здирство, оргатзацм iгор "пвд iнтерес", встановлення каналiв надходження наркотиюв, спиртного, грошей та iнших заборонених до використання у виправнш колонй предметiв, встановлення нелегального зв'язку з "волею", iз засудженими в шших колонмх, схиляння персоналу до неслужбових зв'язюв, створення сприятливих умов ввдбування покарання для членiв групи, забезпечення 'х захисту тощо;
г) здшснюват правопорушення членами групи - доставка у мюця позбавлення волi заборонених предмета, наркотикiв, спиртних напо'в, побиття та нанесення калiцтв засудженим, вчинення насильницьких актiв мужолозтва та ш., прагнення усунути адмiнiстрацiю вiд фактичного управлшня колективом засуджених, формування переконаносп у членiв групи у власнш могутностi i безкарностi;
д) високий стутнь прихильносп до неофiцiйних норм, традицш, кримiнальноi субкультури [4, с. 604-605].
Якщо е пiдстави вважати, що сформувалася група негативно!' спрямованосп, то необхiдно ретельно й вивчити, систематизувавши отриманi данi, щоб визначити: цш групи, й чисельнiсть i якiсний склад з погляду минулих i останньо' судимостей й члетв, 'х особистих якостей; ставлення до вчиненого злочину i отриманого покарання; стутнь згуртованосп, авторитетностi серед засуджених; зв'язки з шшими угрупованнями у середин i за межами колонй; можливосл, якi мае у своему розпоряджент група i й лвдер (зокрема, щодо полегшення режиму перебування, захисту iнтересiв членiв групи; ставлення до пращ, персоналу установи) тощо.
Предметом пошуку, враховуючи протиправну дмльтсть юнуючого злочинного формування, можуть бути окремi протиправнi прояви. До них, за нашими даними, варто зарахувати: груповi вiдмови вiд роботи i прийому iжi; кiлькаразовi факти надходження у виправт колонii, слiдчi iзолятори великих партiй наркотикiв, спиртних напо'в, iнших заборонених предметiв i речовин (психотропних препарата тощо); виявлення факта таемного використання мобшьного зв'язку, тдтверджена шформацм про схованки, наявнiсть вогнепальноi i холодно'' збро' тощо [5, с. 293].
Як сввдчать результати вивчення цього питання, ствробггники виправних колонш часто зiштовхуються з явищем прихованого лвдерства, особливо у групах, що мають негативну спрямованiсть. Це говорить про те, що лвдери маскують свое становище у структурi групи, нерiдко пiдставляють для здшснення рiзних функцiй в iнтересах групи засуджених, що мають у структурi групи нижчий статус (особливо це характерно у конфлштних ситуацмх) [6, с. 86].
Для виявлення прихованих лiдерiв, на наш погляд, ствробггникам необхвдно мати iнформацiю про мiжособистiснi контакти мiж засудженими, яка надходить ввд спiвробiтникiв рiзних частин i служб виправно' колонii, а також використовувати цi спостереження за поводженням засуджених у вшьний вiд роботи час.
Як показуе проведене дослвдження, незважаючи на вiдносну замкненiсть неофщшних груп i наявнiсть iзольованих дшянок (локальних д1льниць) у виправних колонмх, лiдери малих груп мають широю зовнiшнi контакти з окремими засудженими або трупами засуджених з шших ввддшень. Вони мають щнну шформащю, що значно перевищуе iнформацiю шших засуджених про процеси, що ввдбуваються усередит колонii, а iнколи й за й межами завдяки сво'м комунiкативним властивостям i добре налагодженому шформацшному забезпеченню.
Для лвдера значущим е умiння бути посередником мiж засудженими i адмтстращею. Вiдсутнiсть тако' якостi перетворюе лвдера на фшуру, яка авторитетна лише для "вузького кола" i великого впливу на шших засуджених не мае. Роль лвдера як посередника зазвичай реалiзуеться через навики вести переговори, гнучюсть i готовнiсть до компромiсiв. Переважно у той самий час лвдер зобов'язаний дотримуватися i цiнностей, що проповiдують груповi вимоги [7, с. 423-224].
Використовуючи процеси гумашзаци, лiдери часто обирають тактику тиску на адмтстращю за допомогою оргашзаци масового написання необгрунтованих скарг, групових ексцесiв у житлових i виробничих зонах, наклепницьких публiкацiй у ЗМ1 тощо. Якщо оперативнi пвдроздши виправних колонiй цi процеси не контролюють i не протидiють !'м, то засудженi завжди знаходяться у сташ готовностi пiдтримати iнiцiативи лiдерiв.
Для виявлення груп негативного спрямування та 'х лiдерiв вважаемо, що мюцями проведення цих заходiв можуть бути: виробничi, житлово-комунальнi, режимнi та iншi об'екти, що прилягають до установ, територй населених пунктiв, лшарш для засуджених i ув'язнених пвд варту, слiдчi iзолятори, iзолятори тимчасового утримання, а також угруповання негативного спрямування та оргашзоваш злочиннi групи у виправних колонмх i на вол1
Проведення розвiдувально-пошукових заходiв у зазначених мюцях (неформальних об'еднаннях кримшальних осiб) зумовлене тим, що вони, за своею суттю, пiд час виконання як суспшьно значущих, так i соцiально-негативних функцiй, е мюцями концентрацii осiб i фактiв, що становлять оперативний штерес. Тобто процес отримання потрiбних для пiдроздiлiв виправних колонш iнформацii органiзовуеться не тшьки серед засуджених i ув'язнених пвд варту, а також серед кримшальних ошб на вол1
Пiд час визначення ролi кожного засудженого, такого, що входить до групи, бажано мати зведення про його пвдстави вступу до групи (матерiальна защкавлетсть, збiг iнтересiв, бажання мати фiзичну або психологiчну пiдтримку, прагнення до паразитизму) i про вiдношення до лвдера. Здшснювати пошук про кримшальне минуле кожного iз прибулого засудженого, його намiри на перiод ввдбування покарання, особовi характеристики зокрема, увагу потрiбно звертати: на данi про участь у громадськш роботi на волi або пiд час ввдбування попереднього перебування у колонii; скоення злочину у груш; неодноразове перебування у штрафному iзоляторi i примщенш камерного типу за опiр або непокору адмшктраци; вирiшення конфлiктiв за правилами (звичаями) кримшального середовища; протиборство з активом засуджених; вживання спиртних напо'в, наркотиюв; зовнiшнiй прояв авторитету цих ошб над iншими; здшснення д1й, що свiдчать про намiр сформувати нову або вступити у вже юнуючу групу засуджених. Отримання тако' iнформацii досягаеться за допомогою цшеспрямованих бесiд, вивчення особистих справ засуджених та шших документа, зокрема орiентувань i вiдповiдей на запити ввд пiдроздiлiв МВС, а також слвдчих iзоляторiв та iнших колонш, де щ особи знаходилися до прибуття у цей заклад.
Щодо лiдера групи негативно!' спрямованостi необхвдно з'ясувати ступiнь його авторитету, засоби, як вiн використовуе для пвдтримки авторитету, рiвень органiзаторських здiбностей, можливосл керiвництва. До того ж важливо збирати i данi, якi можуть бути використаш для компрометацii лвдера, наприклад, про недотримання ним неформальних вимог щодо прийнятих у кримшальному середовищ^ що тягнуть серйознi санкцй за 'х порушення.
Для виявлення груп негативно' спрямованосл, що формуються або вже функцiонують, потрiбно брати до уваги вiдомостi про таю явища:
- прагнення багатьох засуджених до переходу в один загш, бригаду за мотивами нащонально' належносп або спшьних iнтересiв, земляцтва або сумюного вiдбування покарання за попередшм вироком;
- наявнiсть групи засуджених, таких, що спшьно харчуються, користуються продуктами, отриманими як законним (закутвля у магазинi, передача, посилка), так i незаконним шляхом, зокрема за рахунок вiдбору продуктiв в шших засуджених;
- посилення контакпв засуджених, таких, що рашше не пвдтримували дружнiх взаемин, надання фiзичноi i психологiчноi пiдтримки пiд час конфлшпв з iншими засудженими, зустрiч i матерiальне пiдтримання новоприбулих засуджених;
- факти психолопчного i фiзичного насильства щодо активу засуджених, днювальних, бригадирiв, нарядникiв, майстрiв;
- спроби забезпечення штрафного iзолятора i примiщення камерного типу продуктами харчування, спиртними напоями, наркотичними речовинами, засобами зв'язку;
- факти групово' ввдмови вiд виходу на роботу, факти виводу з ладу технолопчного устаткування, засобiв охорони i нагляду, пред'явлення адмтстраци необгрунтованих вимог щодо послаблення режиму ввдбування покарання, надання пшьг;
- збирання з основно' маси засуджених матерiальних засобiв для органiзацii загального фонду "общака" [8, с. 11].
На наш погляд, пращвники виправно' колонii з метою виявлення негативних об'еднань засуджених повинш використовувати, ^м зазначених вище заходiв, характерних для вивчення новоприбулих засуджених (зокрема, в карантиш), й таю, як: цензура кореспонденцй засуджених; систематичний огляд (спальних i робочих мкць засуджених, пвдсобних примiщень тощо); особисте спостереження за поводженням окремо' категорii осiб ("злодйв у законi", iнших "авторитетiв", „новачюв", що прибули у вiддiлення тощо), розподшом серед них мiсць у гуртожитку, iдальнi, клубi, шикуваннi тощо; вивчення документа, що складаються у процеш працевикористання засуджених (наприклад, про закриття нарядiв, про оплату пращ тощо); вивчення скарг i заяв засуджених, що надшшли у рiзнi iнстанцii, аналiз висловлень, суджень i пропозицiй на зборах тощо; бесвди з родичами засуджених, особами, звшьненими з виправних колонiй та шшими громадянами; систематичне вивчення вiдомостей, що утримуються у рiзних облiках колони. Контроль за техшчними каналами зв'язку (нелегальними мобшьними зв'язками засуджених) у юмнатах короткотривалого побачення та мережi 1нтернет, якими вони користуються. При цьому потрiбно звертати особливу увагу на факти, якi можуть сввдчити про сутнiсть угруповання засуджених.
Дослвдженням встановлено, що абсолютна бiльшiсть спецконтингента надходить у виправш колонii зi слiдчих iзоляторiв, де вже ввдбуваеться первинна стратифiкацiя засуджених на „касти", формуються малi групи й угруповання, зокрема негативно' спрямованостг Особливу увагу варто придшяти ретельному вивченню кожного засудженого з моменту прибуття його у карантинне ввддшення. Це уможливить вчасно виявити належнiсть новоприбулого до певного угруповання, стутнь впливу на оточуючих, ставлення до режиму ввдбування покарання та шших заходiв виправно-трудового впливу, визначити найдоцшьн™ заходи щодо створення умов з метою унеможливлення його подальшо' деморалiзацii й здшснення нових злочинiв в установi.
Варто мати на уваз^ що виникнення малих груп негативного спрямування засуджених характерт насамперед для виправних колонш з режимом мiнiмального рiвня безпеки, який ввдбуваеться довго. У тих колонмх, де утримуються неодноразово засуджеш, яю, як правило, знають один одного за мюцями вiдбування покарання й статусом, який кожен з них мае у кримшальному середовищ^ тривалють процесу 'хнього формування максимально скорочуеться. Одночасно необхвдно вирiшувати питання про посилене спостереження за новоприбулими, особливо у першi тижш й мгёящ 'хньо' адаптацii в установи Саме у цi перiоди ввдбуваеться, як уже зазначалося, формування нових мшрогруп або вступ (залучення) цих ошб у вже iснуючi угруповання засуджених.
Як показуе дослвдження, ефектившсть виконання цих завдань визначаеться правильною оргашзащею опитувань засуджених. Тут варто враховувати насамперед такi обставини: опиту-ванню мае передувати ретельне вивчення особистосп опитуваного усiма вiдомими методами; опитуванню необхiдно пiддавати кожного засудженого, котрий прибувае в установу; опитування зобов'язанi проводити не т1льки рядовi оперативнi спiвробiтники, але й 'хш керiвники, особливо у складних випадках, коли йдеться про "злодiiв у закот", лiдерiв та "авторитетiв" злочинного середовища; опитування потрiбно проводити вiч-на-вiч, в умовах, що сприяють ввдвертш бесiдi.
На наш погляд, шляхом опитування пращвники виправних колонш отримують шформащю, необхiдну для попередження i припинення злочинiв, попередження порушення режиму тримання пвд вартою засуджених. Опитування доволi широко застосовуеться i пвд час перевiрки заяв,
поввдомлень про вчинет злочини та порушення режиму для отримання докладно' шформацй про факти й осiб, як викликають iнтерес [1, с. 652].
Опитування проводиться як безпосередньо самих лiдерiв та "авторитетiв" злочинного середовища, так i 'х оточення, родичiв, знайомих. Пiд час опитування виявляеться скеровашсть групи, вид, дiяльнiсть, й чисельнiсть, зв'язки та задуми. Мюце опитування - кабiнет, спальне примщення, робоче мiсце обираються, враховуючи наявну шформащю про особу, яка нас щкавить.
Пiсля отримання вичерпно' шформацй про засуджених, що утримуються у карантиш, працiвники виправних колонiй повинш ретельно й проаналiзувати й дати сво' пропозицii й рекомендацii режимним та шшим службам з метою посилення контролю. Враховувати висновки оперативних пращвниюв пiд час розподшу 'х по вiддiленнях, бригадах, камерах та за конкретними робочими мiсцями, особливо щодо виконання робгг з ремонту охоронних споруджень та споруд самообслуговування тощо.
Практична дмльшсть свiдчить, що у кримшально-виконавчш системi постiйно вщбуваеться iнтенсивне перемiщення засуджених i ув'язнених пiд варту, регулярно концентруються особи, як становлять оперативний iнтерес. Таю, наприклад, як санчастини виправних колонш, туберкульознi лiкарнi, мiжобласнi лiкарнi при обласних слвдчих iзоляторах, у штрафних iзоляторах i примiщеннях камерного типу концентруеться значна юльюсть осiб, яю дотримуються "злодiйських" традицiй, саме вони i е об'ектами активного пошуку шформацй, що ввдображае кiлькiсний бш i причини тих чи шших явищ [9, с. 74].
На нашу думку, одним iз засобiв перебудови пошуково' роботи е втшення у життя нетрадицiйних методiв роботи, а саме - використання полкрафа для виявлення i пiдтвердження злочинно' орiентацii засуджених, якi входять до груп негативного спрямування та належать до кримшальних лiдерiв.
Висновки. Основними заходами виявлення засуджених, яю входять до груп негативного спрямування, та 'х лiдерiв у конкретнiй виправнш колонii, е аналiз результатiв оперативно-службово' дiяльностi спiвробiтникiв усiх служб та аналiз правопорушень, вчинених засудженими. Пвд час визначення групи засуджених, що е негативного спрямування, необхщно визначити й основу та мету об'еднання. Найефектившшими методами виявлення лiдерiв груп негативного спрямування е дослщження 'х злочинно' бiографii, проведення опитування новоприбулих засуджених та проведення оглядiв i обшукiв робочих i житлових примщень засуджених.
1. Мгжнародна полщейська енциклопедгя: у 10 т. /в\дп. ред.: В. В. Коваленко, С. М. Моисеев, В. Я. Тацш, Ю. С. Шемшученко. - Т. 6: Оперативно-розшукова дгяльтсть полщп (м1л1ц1Х). - К.: Атгка, 2009. - 1128 с. 2. Уманський Л. I. Досвгд конструювання експериментальног апаратури для дослгдження контактних груп школяргв / Л. I. Уманський // у кн.: До питання про диагностику особистостг у грут. - М.: 1973. - С. 80-87. 3. Мокрецов А. И. Микросреда осужденных в ИТУ / А. И. Мокрецов, И. В. Шмаров. - М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1979. - 80 с. 4. Теория оперативно-розыскной деятельности: учеб. / под ред. К. К. Горяинова, В. С. Овчинского, Г. К. Синилова. - М.: ИНФРА-М, 2006. - 832 с. 5. Сухов О. Н. О методике социально-психологического изучения конфликтов среди осужденных у ВТУ / О. Н. Сухов // в кн.: Проблемы усовершенствования работы ВТУ. - Рязань, 1976. - С. 290-299. 6. Ольшанський В. Б. Особистгсть I соцгальт цтностг / в кн.: Соцюлоггя СРСР. - 1966. - Т. 1. - С. 85-100. 7. Мгжнародна полщейська енциклопедгя: в 10 т. / в\дп. ред. С. И. Могсеев, Ю. I. Ремаренко, В. Я. Тацш, Ю. С. Шемшученко. - Т. IV: Кримтально-правовг, крим1нолог1чн1 та крим1нально-виконавч1 засади полщейськог дгяльностг. - К.: Атгка. -968 с. 8. Сафронов А. Д., Никоноров М. Г. Криминологическая характеристика и меры профилактики хулиганства в ИТУ / А. Д. Сафронов, М. Г. Никоноров. - М.: ВНИИ МВД СССР, 1983. -245 с. 9. Шмаров I. В. Основн1 проблеми вивчення ефективностг дгяльностг ВТУ: дис.... докт. юрид. наук: 20.00.09/1. В. Шмаров. - М., 1970. -376 с.
REFERENCES
1. Mizhnarodnapolitseys'ka entsyklopediya: u 10 t. /vidp. red.: V. V. Kovalenko, Ye.M. Moisyeyev, V. Ya. Tatsiy, Yu. S. Shemshuchenko. T. 6. Operatyvno-rozshukova diyal'nist' politsiyi (militsiyi). [International police encyclopedia] Kyiv. Atika Publ. 2009. 1128 p. 2.Umanskyy L. I. Dosvid konstruyuvannya eksperymental'noyi aparatury dlya doslidzhennya kontaktnykh hrup shkolyariv / L. I. Umanskyy // V kn.: Do pytannya pro diahnostyku osobystosti v hrupi. Pressa.[Experience designing experimental equipment for the study of contact groups of pupils] Moskva. 1973. pp. 80-87. 3. Mokretsov A. I. Mikrosreda osuzhdennykh v ITU. A. I Mokretsov, I. V Shmarov [Microenvironment convicted in IUT]. Moskva. izd. VNII MVD SSSR Publ. 1979. 80 p. 4. Teoriya operativno-rozysknoi deyatel'nosti: Uchebnik. Pod red. K. K. Goryainova, V. S. Ovchinskogo, G. K. Sinilova.[The theory of operatively-search activity]. Moskva. INFRA-M Publ. 2006. 832 p. 5. Sukhov O. N. O metodike sotsial'no-psikhologicheskogo izucheniya konfliktov sredi osuzhdennykh v VTU. O. N. Sukhov. V kn. Problemy usovershenstvovaniya raboty VTU. [About the method of socio-psychological study of conflict among prisoners in the WTU]. Ryazan'. 1976. pp. 290-299. 6. Ol'shans'kyy V. B. Osobystist' i sotsial'ni tsinnosti. V kn.: Sotsiolohiya SRSR. [Personality and social values]. 1966. T. 1. pp. 85-100. 7. Mizhnarodna politseys'ka entsyklopediya. U 10 t. Vidp. red. Ye. Y. Moyiseyev, Yu. I. Remarenko, V. Ya. Tatsiy, Yu. S. Shemshuchenko [International police encyclopedia] Kyiv. Atika Publ. T. IV. Kryminal'no-pravovi, kryminolohichni ta kryminal'no-vykonavchi zasady politseys'koyi diyal'nosti. 968 p. 8. Safronov A. D., Nikonorov M. G. Kriminologicheskaya kharakteristika i mery profilaktiki khuliganstva v ITU. A. D. Safronov, M. G. Nikonorov. [Criminological characteristics and prevention of hooliganism at the IUT]. Moskva. VNII MVD SSSR Publ. 1983. 245 p. 9. Shmarov I. V. Osnovni problemy vyvchennya efektyvnosti diyal'nosti VTU. Dis. dokt. yuryd. nauk: 20.00.09. I. V. Shmarov.[The main problems of studying the effectiveness of the WTU] Moskva. 1970. 376 p.
