CC BY
25
НАУКОВ1СТАТТ1
Б. Андрушив
академК АЕН Украти
Н. Кирич
д-р екон. наук
О. Владимир
м. Тернопль
ОСОБЛИВОСТ1 ВПРОВАДЖЕННЯ ШНОВАЦШНО-ЛОПСГИЧНОГО ДОСВ1ДУ ДШЛЬНОСП АКАДЕМ1ЧНИХ ФОРМУВАНЬ У ЛАНЦЮЗ1 ОСВ1ТА - НАУКА - ВИРОБНИЦГВО
Постановка проблеми та и актуальтсть. В Укра!ш бiльше 20 рокiв поряд з шшими державними та гро-мадськими Академiями функцiонуe громадське академ-iчне формування Академiя економiчних наук Укра!ни (АЕНУ). Протягом згаданого перiоду Президieю ака-деми, дев'ятьома вщдшеннями та шiстьома репональ-ними центрами, окремими дшсними членами академи систематично проводиться значна дослщницька, методична та навчально-виховна робота, спрямована не лише на подготовку пропозицiй щодо виведення економiки кра!ни з кризи, а i на наукову розробку та практичне втшення у життя заходiв iз реформування економiки. Подготовлено та подано до керiвних державних та рег-iональних органiв бшьше 70-ти наукових доповiдей, проектiв закошв Укра!ни, указiв Президента Укра!ни, постанов Уряду. За звггний перiод членами академи видано бiльше 50 монографш, пiдручникiв, навчальних посiбникiв, збiрникiв наукових праць тощо. Поширю-ються та тасншають творчi зв'язки членiв академи iз заруб1жними вченими, у тому чи^ з ученими Росп, шших кра!н СНД, €С, Великобритании Нiдерландiв, Нiмеччини та iнших кра!н. Слщ однак визнати, що ефективнiсть дiяльностi АЕН Укра!ни за деякими напря-мами е ще недостатньою. Далеко не вс пропозици академи, Н пiдроздiлiв та окремих члешв академи своечас-но втiлюються в життя [1].
Наявний досвщ АЕНУ повшьно поширюеться серед аналопчних академiчних формувань технiчного, соцiального, еколопчного, правового та iнших наукових спрямувань. Все це обумовлюе актуальнiсть i свое-часнiсть дано! науково! статп.
Анализ публжацш. Згадана проблематика знайшла вiдображення у публiкацiях почесного президента АЕНУ, дшсного члена НАНУ Чумаченка М. Г., вще-президента Бшопольського М. Г., членiв президп Ля-шенка В. I. [1], Савельева С. В., науковщв Дудкiна П. Д [3]. Попри вс позитивш моменти проблема поширен-ня власне шновацшно-лопстичного досвiду та наукових розробок у цш сферi не знаходить повного вщоб-раження у науковш фаховiй лiтературi. Зокрема, учеш Пiвнiчно-Схiдного центру Академи пiд керiвництвом члена-кореспондента Наталi Микола!вни Мельтюхово!, поряд з проектом Закону «Про публiчнi адмшютраци в
Укра!ш», готують проекти законiв «Про систему вико-навчо! влади в Укра!ш», «Про центральш публiчнi ад-мшютраци», «Про здшснення територiального адмшь стрування», «Про мiсцевi публiчнi адмшстрацп», а також «Процедурний кодекс дiяльностi публiчних ад-мшютрацш».
Ними обГрунтовано доцiльнiсть проведення оцш-ки економiчноi' безпеки експортно! дiяльностi промис-лового пiдприeмства на тдготовчому, органiзацiйному та виконавчому етапах та стадiях и здiйснення за вста-новленими показниками. Запропоновано концепцiю економiчноi' безпеки експортно'1' дiяльностi пщприем-ства, у межах яко! сформовано единий оргашзацшно-економiчний комплекс заходiв щодо формування та збереження економiчноi' безпеки кожного етапу експортно! дiяльностi пщприемства, який Грунтуеться на виз-начених цiлях, завданнях, принципах, показниках еко-номiчноi' безпеки експортно! дiяльностi промислового пiдприeмства.
З цiei' ж проблематики Тернотльським територiаль-ним вщдщенням АЕНУ пiдготовлено навчальний по-шбник «Економiчна та майнова безпека пщприемства i пiдприeмництва. Антирейдерство».
В свою чергу ученi Вщдшення економiки агропромис-лового комплексу пщ керiвництвом академша П. Т. Саблука вважають, що основним завданням державно! пщтримки сшьськогосподарських виробникiв е досягнення !х фшан-сово! стабiльностi, створення умов для розширеного вщтво-рення виробництва, забезпечення конкурентоспро-можностi продукцй та продовольчо! безпеки кра!ни, на-рощування експортного потенцiалу окремих груп товарiв. У контекстi вирiшення проблем цшово! та бюджетно! пщтримки запропоновано визначення рацюнально! струк-тури виробництва.
Щодо аналiзу ситуаци, яка склалася в економiцi Ук-ра!ни, то вона, як i в минулому характеризуеться одним словом — криза! Як зазначав у сво!й передвиборчш про-грамi «Укра!на для людей» Президент Укра!ни Вштор Федорович Янукович: «Сьогоднi Укра!на знаходиться на порозi нових випробувань, у вирi масштабних свiтових викликiв, яю потребують максимально! концентраций наших стльних зусиль, консолiдацi! всього сустльства. Украй складнi реали вимагають вщ вищого керiвництва
краши оперативного та ефективного реагування, вива-жених, скоординованих дш, спрямованих на подолан-ня кризових явищ».
За минулий перiод таким доробком в означенш сферi з боку АЕНУ стала монографiя «Глобальна еконо-мiчна криза 2008—2010 рокiв: свгговий досвiд та шляхи подолання в Укрш'ш». У нiй авторами — членами нашо! академи — виявлено як глобальш, так i внутршш скла-довi цiei кризи з метою визначення вщповщних заходiв щодо подолання и наслiдкiв.
Виклад основного матерiалу. У зв'язку з виникнен-ням нових економiчних викликiв нами сформульовано мету статп, яка полягае у дослiдженнi цiei проблематики на репональному рiвнi у технолопчних та шновацш-но-логiстичних контекстах.
Технолопчний розвиток економiки передбачае шлях залучення швестицш, послiдовного зростання науково-технологiчного сектору, економши знань засто-сування шновацшно-лопстичних пiдходiв. Вiдставання розробки теорп технолопчних укладiв, невикористання И в процес державного прогнозування й управлiння призводять до викривлень у розвитку краши. Формуван-ня постiндустрiального суспiльства наприкшщ ХХ сто-лiття передбачало нову юторичну фазу розвитку цивш-iзацii, в якiй головними продуктами виробництва стали шформащя i знання. Рисами, що вiдрiзняли у розвину-тих крашах iнформацiйне суспiльство, стали: збшьшен-ня ролi шформацп та знань у жигп суспiльства; збiльшення частки шформацшних комунiкацiй, про-дуктiв i послуг у валовому внутрiшньому продуктi; ство-рення глобального iнформацiйного простору, який за-безпечуе ефективну шформацшну взаeмодiю людей, !х доступ до свггових iнформацiйних ресурсiв i задоволен-ня !х потреб щодо шформацшних продукпв i послуг.
У теорiях постiндустрiалiзму набувають специфiч-ного трактування питання сутносп, змiсту, шляхiв i методiв соцiально-економiчних перетворень у нацю-нальному i глобалiзацiйному масштабах, системних трансформацш у постсоцiалiстичних крашах, переходного перiоду до ново! економiчноl системи. Це одна з принципових вщмшностей теорiй постiндустрiалiзму, що накладае свш вiдбиток i на функци цих теорiй. У су-часнш економiчнiй лiтературi можна визначити таю напрями в поглядах на сшввщношення шформацшного та постiндустрiального суспiльств:
1) шформацшне суспiльство — це певна частка по-стiндустрiального суспiльства (Владислав 1ноземцев та iншi);
2) постiндустрiальне суспiльство й iнформацiйне е взаемозамшними чинниками (М. Козорiз та шш^;
3) iнформацiйне суспiльство е наслщком шдустрь ального розвитку (Дешел Белл, Дж. Мартш та iншi) [4].
Аналiз стану сучасного технологiчного та шновац-iйно-логiстичного розвитку свiдчить про прискорення неоiндустрiальних змiн у свгговш промисловостi — технологи, структур^ масштабах, територiальному розмь щеннi й оргашзаци виробництва, а також у сшвробгг-ництвi краш свiту, загальною формою якого стае м1жна-родний трансферт технологш. Краши обмiнюються шноващями в процесi проведення м1жнародних конфе-ренцiй, семiнарiв, виставок. Пiд час обговорення та обмшу думками, досвщом мiж науковцями iнновацil
набувають нового змюту, бiльшоl сили i ваги в суспiльствi, охоплюють бiльшi територх^' та галузi науки. Виникають умови створення единого свiтового ринку науково-техшчних знань i новiтнiх технологш (завдяки 1нтернету) як нового економiчного ресурсу. Слiд зазна-чити, що в цих умовах вщбулась принципова недооцш-ка ролi «людського чинника». Саме сучаснi технологiчнi iнновацiйно-логiстичнi змши пов'язанi з творчiстю, iнтелектом, знаннями, новаторством людини як основного ношя iнновацiйних iдей.
Як показують реалil сьогодення, опираючись на взаемозв'язок наукових, технологiчних та економiчних факторiв бiльшiсть розвинутих кра1н намагаються дола-ти негативнi наслхдки нинiшньоl свиовох фiнансово-еко-номiчноl кризи. Стимулювання подальших прогресив-них структурних зрушень нацюнальних економiчних систем у поeднаннi з антикризовими заходами регулю-вання соцiально-економiчних процесiв у масштабах свiтовоl економши поступово дають певнi позитивнi результати.
Нажаль, Украша опинилась серед кра1н, яю най-бiльше потерпають вiд сватово! кризи. Серед комплексу економiчних, полiтичних, соцiальних та iнших причин, яю обумовили нездатнiсть вп-чизняно! економiки гiдно протистояти викликам нишшньо1 кризи, однieю iз визначальних, на нашу думку, е саме невщповщшсть якосп технологiчного розвитку Укра1ни останшх рокiв сучасним свiтовим тенденцiям. Загальна вщсталкть технологiчноl бази нацiональноl економiчноl системи та слабкiсть механiзмiв И шновацшного оновлення — все це значно посилило негативний вплив сватово! кризи на ситуацш в Укра1ш та ускладнюе процес подолання и негативних наслiдкiв. Проте нинiшня ситу-ацiя в економiцi Украши е свiдченням того, що дана проблема i надалi залишатиметься одшею серед найбiльш актуальних.
Не можна допускати, щоб в Украlнi полггичш кризи накладалися на економiчнi. За всiх умов i процеав, якi сьогоднi вiдбуваються в кра1ш, потрiбно крок за кроком стабшзувати виробництво та забезпечувати його послщовний розвиток. Жодна полiтична дiяльнiсть не повинна призводити до економiчноl дестабЫзацЫ, бо вiд цього страждае цша кра1на. Поширення рецесiйних процесiв у свт, падiння попиту та цш на свiтових то-варних ринках знайшло свш вщгук у внутршшх проце-сах кра1ни та вкрай негативно позначилося на становищi реального сектору економши. На даний час спостерта-ються ознаки стабiлiзацii ситуащ1 та поступове пожвав-лення виро6ничо! дiяльностi у певних секторах економ-iки. Таким чином, ситуацiя в украшськш економiцi покращуеться, з'явилися першi ознаки Н поступового пристосовування до зовншшх чинникiв.
За нинiшнiх умов Украша мае дiяти, виходячи з рацюнальних форм захисту внутрiшнього ринку. Що ми зараз маемо у плаш рiвнiв тарифного захисту ринюв Украiни порiвняно з iншими крашами-учасницями СОТ Вiдповiдно до проведеного Мшютерством економiки аналiзу за рiвнем зв'язаноi ставки мита (граничний рiвень мита) Украша iз 152 краiн у постшнш номенкла-турi товарiв посщае 119 мiсце. Нижче тiльки середньо-арифметичнi ставки у США, Япони та ще деяких краi-нах. За сшьськогосподарськими товарами краiна посщае
118 мкце, за несшьськогосподарськими — 116 мюце. Крiм того, порiвняння середньоарифметично! зв'язано! митно! ставки Украши в рамках членства в СОТ здшсне-но також за товарними групами. Аналiз проведено по-рiвняно з двадцятьма крашами-членами СОТ, серед яких нашi головнi торговельнi партнери, що приедналися до оргашзацп тсля 1995 р. Так, за результатами цього ана-лiзу з'ясувалося, що за ставками на сшьськогосподарсью продукти Украша посiдаe: на живi тварини, м'ясо та м'ясш продукти — 15 мюце, на овочi, фрукти та на на-сiння олшних культур — 13, на цукор та кондитерсью вироби — 12 мюце. Серед несiльськогосподарських то-варiв показники е такими: риба та рибопродукти — 15 мкце, мшеральш продукти та метали — також 15, продукти хiмiчноi промисловост — 12, електричнi маши-ни — 14 [5; 6; 7]. Тобто результати пщтверджують, що рiвень тарифного захисту внутршнього ринку вщповь дае принципам експортоорieнтованоi зовншньоеконо-мiчноi полггики. У той же час рiвень тарифного захисту не дозволяе визначити доступ до внутршнього ринку Украши як закритий. Отже, в ниншшх економiчних умовах Украша мае дiяти, виходячи з усiх можливостей захисту свого внутршнього ринку та захищаючи сво! штереси.
Сучасна криза висвилила ще один напрям, над яким слщ було б попрацювати як Президп нашо! ака-деми, так i и членам, — це сшвробггництво з недержав-ними аналггичними центрами, якi починають вщграва-ти все бшьш суттеву роль у формуванш економiчноi полiтики уряду.
Аналiзуючи роботу, наприклад, Тернопiльського вiддiлення АЕНУ, яке облiковуe у своему складi близь-ко 30 дiйсних члешв академи, якi мають рiзнонаправле-ну економiчну спецiалiзацiю, слiд зазначити, що вчеш працюють над створенням органiзацiйно-економiчних механiзмiв розвитку iнновацiйно-логiстичних систем у навчально-науково-виробничому комплексi. Наприклад, науковець к. е. н., доц. Дудкiн П. Д. пропонуе тд даним мехашзмом розумiти поеднання форм, засобiв та методiв впливу на функцiонування шновацшно-лопстично! си-стеми на рiзних рiвнях управлiння з метою здiйснення неперервного шновацшного процесу в рамках навчаль-но-науково-виробничого комплексу. Ним також запро-поновано схему його органiзацiйно-економiчного меха-нiзму функцiонування (див. рис.1.).
Безсумшвну даний пiдхiд, в тому чи^ так звана «Риба Дудкiна» (див. рис.2.) може бути використано у вах навчальних закладах Украши.
Основними напрямками роботи Тернотльського вiддiлення АЕНУ е: «Дослщження методологiчних i оргашзацшних основ облiку в системi управлшня»; «Роз-робка методики корпоративного управлшня розвитком статутно! дiяльностi пiдприeмства»; «Економшо-матема-тичнi моделi електронного бiзнесу»; «Дослщження рег-юнально! парадигми глобального простору та и вплив на м1жнародне спiвробiтництво Украши»; «Вдоскона-лення системи податкових розрахунюв з бюджетом»; «Дослщження та розробка показникiв оперативного контролшгу для управлiння собiвартiстю продукцН» тощо.
З уах зазначених напрямiв у вщповщнш формi пiдготовлено пропозицй у защкавлеш мiсцевi органи
державно! влади i мiсцевого самоврядування, MiHicTep-ства та вщомства Укра!ни, Кабiнeт мiнicтpiв Украши.
Основною формою peалiзацil cпiвпpацi з органами державно! влади та органами мкцевого самоврядування е спшьна пiдготовка науково обГрунтованих ре-комeндацiй, аналiтичних записок, науково-методичних розробок.
В розробш основних напpямкiв cпiвпpацi науки з органами державно! влади, органами мюцевого самоврядування та громадськосп е безпосередня участь члешв академп та професорсько-викладацького складу навчальних закладiв краю. В тому чи^ в розробш проекпв постанов Кабшету Miнicтpiв Укра!ни, зокре-ма, про прогноз показниив зведеного бюджету Укра!-ни за основними видами доходiв, видаткiв i фiнанcу-вання на 2010—2012 роки; у розробш рекомендацш щодо роботи дeпаpтамeнтiв, мicцeвих оргашв влади та оpганiв мicцeвого самоврядування; у шдготовщ розма!-тих пропозицш щодо вдосконалення дiяльноcтi !х ре-гiональних упpавлiнь та господарських мeханiзмiв. Розроблено, також, концeпцiю peгiонального розвитку, в оcновi якого лежить повний господарський роз-рахунок. Ниш Тернотльське вiддiлeння АЕНУ працюе над розробкою iнcтитуцiйних засад «Економiчно! кон-ституцй' Укра!ни» [8].
За учасп Академй' cоцiального упpавлiння, яка тюно cпiвпpацюе з АЕНУ вiддiлeнням обГрунтовано та зап-ропоновано впровадження в Укра'!ш загально! вищо! оcвiти як це мае мкце, наприклад, у Япони. Дано про-позицй' з координаци дiяльноcтi багаточисельних акаде-мiчних формувань, для чого запропоновано створити при НАН Укра!ни Вищу Раду Акадeмiчних формувань (ВРАФ).
При сьогодшшшх обставинах Тepнопiльcькe вiддiлeння АЕНУ вносить пропозицш тдготувати звер-нення до уряду Укра!ни щодо cтабiлiзацi! не лише еко-номiчного розвитку держави, розробки господарських мeханiзмiв, але й забезпечення полггичного спокою у суспшьств^ яке схвильоване окремими piшучими кро-ками Уряду.
Дepжавотвоpчi процеси будуть цiлecпpямованими i ефективними за умови !х глибокого вceбiчного науко-вого обГрунтування. Miж iншим, офiцiйна державна наука сьогодш уникае згаданих проблем. Bci розумшть, що конфлiктнicть у вepхнiх ешелонах зникне при поро-зумiннi вшх гiлок влади об'еднаних cпiльною метою, та шхто нiчого не робить для розв'язання питання проти-стояння м1ж ними. Конфлiктнicть у дepжавi може ви-никати лише при обранш тактики досягнення мети, яка полягае в загальному збереженш суспшьного спокою, пiдвищeннi добробуту народу.
Окремою гранню життя наших акадeмiкiв е не лише економша, а i cоцiальна полiтика. Ученими, що входять в Тернопшьське тepитоpiальнe вiддiлeння АЕНУ з ще! проблематики видано фундаментальну книгу «Основи cоцiального менеджменту» та опублшовано ряд статей. Однак, для впровадження у життя висвплених у них щей потpiбна безпосередня защкавлешсть влади i держави.
Не повинш залишатися поза увагою наших ака-дeмiкiв проблеми молодо! науки i молодi загалом. Молодь виросла в умовах незалежносп i позбавлена бага-тьох якостей, яких за радянсько! влади набуло тогочас-
Рис. 1. Схема оргатзацшно-економ1чного мехатзму функцюнування ¡нновац1йно-лог1стично1 системы в умовах навчально-науково-виробничого комплексу [3, с. 7]
Рис. 2. Алгоритм формування оргатзацшно-економгчного мехатзму КСУ ВНЗ на основг шновацшно-логктичного тдходу
(гнновацгйно-логгстична «риба») [2, с. 11]
не поколшня. Тому е дуже небезпечним нехтування тими проблемами, яи повинш бути безсумшву домiнуючими в академiчних формуваннях соцiального спрямування. Як показуе досвщ цю роботу мають виконувати в умо-вах будь-якого ВУЗу.
З часу проголошення незалежност Укра!ни прой-шло не так багато роив, та за цей час виросло поколь ння, яке немае достатньо! уяви про те, що таке тоталь тарний режим, радянська влада, Союз сощалютичних республк: тощо.
Так чи шакше, ВУЗи краю, готуючи фахiвцiв чи то техшчних, чи економiчних, а чи гумаштарних напрямкiв, дають найб1льш загальш знання з ще! тематики.
Тим часом, професорсько-викладацький склад кафедри менеджменту шдприемницько! дiяльностi Тернопiльського нацiонального техшчного ушверси-тету iм. I. Пулюя розглядае цю проблему трохи глиб-ше та з певною перспективою. Так, за шщативою кафедри засновано единий у своему родi музей «За-собiв управлiння та економiчноi лiтератури тоталггар-ного перiоду», урочисте вщкриття якого вiдбулось у переддень 2010 року за участю провщних осiб ушвер-ситету — ректора П. Ясшя, проректора з навчально! роботи I. Луцiва, декана факультету Управлшня та бiзнесу у виробничш сферi А. Оксентюка та шших [9]. Дуже приемно констатувати, що музей оргашзовано у контекстi святкування 50^ччя з дня заснування ушверситету.
Глибоко продумана експозицiя, в силу вщсутносп належних умов i примщень, починаеться ще з кори-дорiв, на стiнах яких вивiшено стенди, що висвгглюють основне покликання кафедри. Разом з ними представлено наукову елггу Укра!ни з чаав УНР та видатнi юто-ричш постатi провiдникiв украшсько! держави.
В самому музе! у лопчнш послщовност представлено засоби управлiння: телефонш апарати сталшсько-го перiоду, комутатори, селектор та iншi засоби зв'язку того часу.
Щкавим е цший спектр обчислювально! технiки, який включае ранвнищ, арифмометри, логарифмiчнi лiнiйки, калькулятори, табулятори електронно-обчислю-вально! технiки, в тому чи^ комп'ютери перших моделей.
Експозищя множильно! технiки представлена дру-карськими машинками кiлькох типiв цього часу.
Щкавими е стенди банкнот, купоно-карбованщв, акцiй, сертифiкатiв та шших цшних паперiв.
Крiм цього в музе! е експозищя посвiдчень, значив (партшних, комсомольських, радянських, профспшко-вих) та шших знаюв морального защкавлення та стиму-лювання.
Усi експозици супроводжуються вiдповiдними пись-мовими коментарями.
Багатою е книгозбiрня музею, у якiй систематизо-вано економiчну лiтературу галузевого характеру, з нау-ково-технiчного прогресу i управлшня, численш довщ-ники, каталоги, колись актуальш i дуже значимi томи «Кашталу» К. Маркса i твори Ленша. 6 папки окремих документ Центрального комитету та Обласних комиелв комушстично! партГ! [10].
На даний час скомплектовано портретний стенд партiйних лiдерiв тоталiтарного перiоду. На даний час
збираеться шформащя про керiвникiв Укра!ни цього часу.
Функцiонування даного музею переслщуе мету не лише дослщження, а i вiдображення особливостей та засобiв управлiння у часи тоталитарного перiоду, надан-ня студентам та уам бажаючим можливостi глибше оз-найомитися з тогочасними умовами господарювання, засобами комушкацш та засобами виконання обчис-лювальних робiт, науково-економiчним лггературним доробком радянсько! доби задля винесення об'ектив-них висновкiв щодо недолтв та прорахункiв згадано-го режиму, !х порiвняння iз сьогоденням, а також усв-iдомлення переваг сучасного поступу науки i технiки, переходу до ринкового типу економки та демократичного державного устрою, що в кшцевому шдсумку повинно сприяти використанню лише позитивних моментiв минулого та недопущенню його помилок у сучасному жигп, а також, послужити стимулом до ефективного використання новггшх засобiв управлшня як персоналом, так i пщприемством, як економшою так i державою в цшому. Адже, музей це не лише заклад у якому повинна збертатися пам'ять про минуле. Це зааб наочного його вщтворення, це можливкть побачити його позитивнi i негативнi прояви, моменти iсторони.
Тут дбають i про iмiдж АЕНУ та Н академiкiв. 6 бачення провщних вчених АЕНУ, серед яких М. Чума-ченко, В. Геець, О. Амоша, 6. Лiбанова.
Враховуючи необхщшсть п!дняття статусу Академи, доцiльно пiдняти питання перед Урядом Укра!ни про трансформацiю АЕНУ в Державну наукову структуру.
Висновки та пропозицп. Результати дослщження особливостей функцюнування АЕНУ, впровадження академiчних технологiчних шновацш з застосування розглянутих логiстичних пiдходiв у вищiй науцi Укра!ни дали змогу зробити наступш висновки.
На основi узагальнення iснуючих положень науко-вих концепцiй щодо змiсту шновацшного процесу, змiсту та сфери застосування лопстичного пiдходу в розвитку навчально-виробничо-наукового комплексу з врахуванням специфши та чинникiв функцiонування ланцюга «освгга-наука-виробництво» доцiльно уточни-ти на даному етат iнновацiйно-факторiальну сутнiсть та виокремити особливу шновацшно-лопстичну систему у навчально-науково-виробничому комплекс^ яку пропонуеться розглядаеться як сукупшсть взаемопов'я-заних елеменпв у логiстичному ланцюгу, дiяльнiсть яких забезпечуеться рацюнально органiзованими потоками матерiальних, фiнансових та iнформацiйних ресурсiв на основi iнновацiй, в межах вщповщно! органiзацiйноi структури.
Системний аналiз та оцшка матерiальних, iнфор-мацiйних та фшансових потокiв у iнновацiйно-логi-стичних системах ННВК дають можливкть здшснити дiагностику та виявити основнi тенденцп i чинники впливу на !х розвиток, в тому числi: недостатшсть бюджетного фiнансування; незбалансованiсть доходiв i потреб у видатках; невпорядкованiсть структури використання бюджетних коштiв та спешального фонду; нерацiональне використання ресурав. Вказанi пробле-ми супроводжуються неспроможшстю iснуючих iнсти-туцiй забезпечувати вщповщний рiвень розвитку iнно-вацiйно-логiстичних систем та повноцшного застосу-
вання мшролопстичного шструментарш. Це зумовлюе необхщшсть розробки та реалiзацii на державному рiвнi органiзацiйно-економiчного механiзму розвитку шно-вацiйно-логiстично! системи як поеднання форм, за-собiв та методiв впливу на не! на рiзних рiвнях управ-лiння для здшснення неперервного iнновацiйного про-цесу в рамках ННВК.
ОбГрунтування шляхiв удосконалення шституцш-ного забезпечення навчально-науково-виробничого про-цесу стало пiдГрунтям для розробки моделi функцюну-вання Центру трансферу технологш як елемента шно-вацшно-лопстично! системи та логiстичного посередни-ка в шновацшному процесi. Як пщтверджуе досвiд, ЦТТ доцiльно формувати як об'еднання галузевих центрiв, що займатимуться диверсифГкованими напрямками на-укових дослщжень, а саме — машинобудування, засобiв iнформацiйних технологiй, переробних i харчових ви-робництв, сiльськогосподарського машинобудування, енергозбереження;
Необхщшсть використання системного пГдходу в дiяльностi усiх структурних пiдроздiлiв навчальних закладiв з метою пiдвищення результативност та якостi навчально-науково-виробничого процесу та оптимального управлшня ним, зумовила потребу розробки алгоритму та шструментарш оргашзацшно-еконо-мiчного механiзму формування комплексно! системи управлшня дiяльнiстю навчального закладу на основi единих стандарпв, що Грунтуеться на засадах шнова-цiйно-логiстичного пiдходу та оптимiзацi! ресурсного забезпечення ланцюга освгга-наука-виробництво;
Оптимiзацiя ресурсного забезпечення навчально-науково-виробничого комплексу, враховуючи необхщшсть безперервност шновацшного процесу, псного взаемозв'язку iз мiкро-, мезо- та макролоп-стичним середовищем, е можливою лише за умови удосконалення iнновацiйно-логiстично! шформацш-но! системи, використання високотехнологiчного об-ладнання на основi електронних мереж та технологш, економшо-математичних методiв обробки шформаци, автоматизацп оперативно-диспетчерського управлш-ня. Вщповщно, доцiльно розробляти iнформацiйну систему та запропонувати схему мiжрегiональноi оргашзацп мiжвузiвського матерiально-технiчного забезпечення, в основу яко! слiд покласти комплекс-ну систему управлшня вищим навчальним закладом на основi единих стандартiв на засадах використання лопстичного пiдходу.
Дослщження системи функцiонального забезпечення шновацшно-лопстичного процесу в навчально-науково-виробничому комплекс^ дае можливiсть в кожному випадку розробити модель управлшня шно-вацшною дiяльнiстю ВНЗ, спрямовано! на результат. Управлшня за результатами повинно бути зорГентова-не на досягнення синергетичного ефекту вГд комплексного виконання основних функцш менеджменту: пла-нування, аналiзу, регулювання, контролю, управлiння персоналом тощо;
Запропонований пщхщ дае можливiсть визначити економiчну ефективнiсть iнновацiйно-логiстично! системи в навчально-науково-виробничому комплексi. В його основу покладено використання спещального еко-номшо-математичного, експертного iнструментарiю
дослiджень, а також порiвняння нормативних та фактич-них показникiв розвитку навчальних закладiв. Методика визначення економiчно! ефективност е шструмен-том оцiнки процесу лопстизаци оргашзацшно-економ-iчного механiзму в навчально-науково-виробничому комплекса
Безсумнiву, комплексне впровадження пропонова-них пiдходiв i засобiв може дати позитивнi результати. В умовах розбалансованоста, нестабiльностi економiки виникае об'ективна необхщшсть розробки i впровадження «Економiчноi конституци Укра!ни», яка б регламен-тувала фiнансово-економiчну дiяльнiсть на мiкро-, мезо-та макрорiвнях. I таким чином, в згаданому контекст могла б немаловажну роль вщграти у впровадженнi повного репонального господарського розрахунку, що розв'язало б руки для прояву творчо! шщативи на мiсцях.
Л1тература
1. Матерiали загальних зборiв АкадемГ! економГч-них Наук Укра!ни 14—15 Травня 2010 р. / М. Г. Чума-ченко, В. I. Ляшенко. — К. : Донецьк АЕН Укра!ни, 2010
2. Андрушюв Б. М. Основи менеджменту: методо-логГчнГ положення та практичш механiзми / Б. М. Ан-друшкГв, О. 6. Кузьмш. — Тернопiль : Лiлея, 1997. — 297 с.
3. Дудкш П. Д. Органiзацiйно-економiчний ме-хашзм розвитку iнновацiйно-логiстичних систем у на-вчально-науково-виробничому комплексi. Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата економiчних наук. Спецiальнiсть 08.00.04. — еко-номiка та управлшня пщприемствами (за видами еко-номГчно! дГяльностГ) / П. Д. Дудкш. — Терношль, 2009. — 20 с.
4. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / Д. Белл Д ; пер. с англ. ; под ред. В. Л. Иноземцева. — М. : Академия, 1999. — 720 с.
5. Пилипенко Ю. I. Технолопчна структура нацюналь-но! економши Укра!ни та стратегiя !! реформування / Пилипенко Ю. I. // Економка г держава. — 2009. — № 12. — С. 22-34.
6. Грущинська Н. М. Теоретико-методолопчш засади сучасного економГчного розвитку з урахуванням транс-формацГ! технолопчних укладГв / Грущинська Н. М. // Економша Г держава. — 2009. — № 12. — С. 29-32.
7. Федулова Л. I. Перспективи шновацшного розвитку промисловоста Укра!ни / Федулова Л. I. // ЕкономГка Г прогнозування. — 2006. — № 2. — С. 58-76.
8. ЗвГгаа шформашя про роботу Терношльського вщдщення АкадемГ! економГчних Наук Укра!ни 23-24 травня 2010 р. Пуща-Озерна / Б. М. Андрушюв. — Тер-нопГль, 2010.
9. Владимир О. М. Без минулого немае майбутнього. Вчеш ТНТУ Гм. I. Пулюя турбуються про вщновлення об'ективно! економГчно! ктори Укра!ни / Владимир
0. М. // Нова ера. — 2009. — № 50 (180) вщ 29 грудня. — С. 4.
10. Владимир О. 6 такий ретромузей. Учеш ТНТУ Гм.
1. Пулюя турбуються про вГдтворення об'ективно! економГчно! ктори Укра!ни / Владимир О. // Вщьне життя плюс». — №15 (15127) вщ 26.02.2010 р.
