CC BY
26
^^/ребёнка
КлУчна пед1атр1я / С!1п1со! РеЬ1а1г1еэ
УДК 613.7/.8-053.5:612.821 МОСТОВА О.П.
Внницький нацюнальний медичний унверситет ¡мен! М.1. Пирогова
ОСОБЛИВОСП ПЕРЕБ^У ПРОЦЕОВ ПСИХОФ1ЗЮЛОПЧНО1 ТА ПСИХ1ЧНОТ АДАПТАЦИ ТА ПРОБЛЕМЫ ПИТАННЯ ОЩНКИ СТАНУ ЗДОРОВ'Я УЧЫВ ШЮЛЬНОГО ВкУ
Резюме. У сmаmmi розглянутi особлuвостi перебщ процеав nсихофiзюлогiчноi та психiчноi адаптаци учшв шкльного вку, визначено, що найбльш оптимальним перебг процеав психофiзюлогiчноi адаптаци ^д визнати у дiвчат i юнашв, як вiдрiзняються бльш високим порiвняно з X ровесниками рiвнем здоров'я, вiдсутнiстю донозологiчних змт у стан здоров'я та будь-яких ознак хрошчно1' патологи. У той же час дат оцнки переб^ процеав психiчноi адаптаци визначають той факт, що на тлi тенденцш, аналогiчних попередтм за цлимрядом показнишв (ситуативна й особисткна тривожнсть тощо), саме учнз бльш високимрiвнемздоров'я вiдзначались бльш повльним таускладненим перебгом процеавпси-хiчноi адаптацП. Одержанрезультати чтко та адекватно вказують на те, що визначення особливос-тей перебщ процеав психофiзюлогiчноi та психiчноi адаптаци е невiд'eмним компонентом здтснення комплексноI' оцнки стану здоров'я учтв шкльного вку та важливою передумовою розроблення i впрова-дження iндивiдуалiзованих за сво1'м змстом здоров'язберкаючих технологт. Ключовi слова: учш, шкльний вк, психофiзюлогiчна адаптащя, психiчна адаптащя.
Комплексна ощнка стану здоров'я дггей i пщ-лггюв на сучасному етат розвитку сустльства мае розглядатися як процес, що не лише передбачае врахування наявносп захворювань або серйозних дефектш розвитку, але й зумовлюе здшснення ана-лiзу особливостей перебяу адаптацшних процеав, тщ вщбуваються, тим бшьше, що серед факторiв, яю сприяють зниженню рiвня здоров'я сучасних учшв, одне з провщних мюць належить навчально-му навантаженню, стресогенна дiя якого призво-дить до дезадаптацшного синдрому з невротичними реакц1ями та поведшковими розладами рiзного сту-пеня вираженостi [1, 3, 11, 12].
У цьому контексп суттевого значення набува-ють принаймнi два важливих положення. Перше положення пов'язане з визначенням особливостей поширення в дитячому та пiдлiтковому середовищi донозологiчних змш iз боку провщних показникiв стану певних функцiональних систем органiзму, зо-крема з боку критерiальних характеристик психiч-но! сфери [2, 5]. Саме тому донозолопчш зрушення слщ розглядати, виходячи з трьох провщних пози-цiй: або як певш стани здоров'я, що не вщповщають критерiям середньостатистично! норми, або як стан передзахворювання, або як порушення перебiгу процесiв адаптаци [7—10].
Друге положення, що певною мiрою щлком ви-правдано, пов'язане з першим, визначае необхщ-
нiсть запровадження для визначення рiвня здоров'я певного шдивщуума адаптацiйно-орiентованого пiдходу, який передбачае здшснення ощнки особливостей перебiгу та визначення наявносп певних порушень iз боку процесiв психофiзюлоriчноI та психiчноl адаптаци. Слiд вiдзначити, що психофiзiо-логiчна адаптац1я насамперед пов'язана iз забезпе-ченням оптимально! оргашзаци психофiзiологiчних спiввiдношень у функцiональному станi оргашзму i, таким чином, збереженням як психiчного, так i со-матичного здоров'я. Разом iз тим психiчна адаптацiя являе собою процес установлення оптимальних вза-емин особистостi та навколишнього середовища пщ час виконання дiяльностi, що властива для сучасних школярiв та дозволяе реалiзувати властивi для них соцiально- та навчально-значущi цiлi i задачi на тлi збереження високого рiвня психiчного та соматич-ного здоров'я [4—8].
Мета дослщження — вивчення особливостей перебиу процесiв психофiзюлоriчноI та психiчноI адаптаци учшв шкшьного вiку в контексп вирь шення проблемних питань ощнки стану здоров'я та запровадження здоров'язбериаючих техноло-гiй.
© Мостова О.П., 2013 © «Здоров'я дитини», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Матер1али та методи досл1дження
Дослщження проводились на баз1 середн1х за-гальноосвггшх шк1л м. В1нниц1 та науково-дослщ-ного центру В1нницького нац1онального медичного ун1верситету 1мен1 М.1. Пирогова, пщ час яких ви-значались особливост психоф1з1олог1чно! та пси-х1чно! адаптацп та стану здоров'я 484 учшв (248 д1-вчат i 236 юнаюв) в1ком 14—17 рок1в. Визначення особливостей перебiгу процесiв психоф1зюлопч-но! адаптацп передбачало здiйснення оцiнки най-бiльш значущих як i3 сощально!, так i, передусiм, навчально! точок зору психофiзiологiчних функцiй органiзму, до числа яких були зараховаш функцю-нальнi характеристики вищо! нервово! дiяльностi (латентний перiод зорово-моторно! реакцп, рухо-мiсть i врiвноваженiсть нервових процеав), функ-цiональнi можливостi зорово! сенсорно! системи (критична частота злиття свилових миготiнь) та соматосенсорного аналiзатора (координацiя рухiв). Оцiнка особливостей перебiгу процеав псишчно! адаптацп школярiв обумовлювала потребу в засто-суваннi комплексу тестових методик, що складався з особистюних опитувальникiв Айзенка, Стлбер-гера, Mini-multi, Шмiшека та надавав можливiсть визначити особливосп поширення в учнiвському середовищi як проявiв тривожностi, так i зрушень у структурi властивостей темпераменту i характеру рiзного генезу та ступеня вираженостi. Здiйснення оцiнки стану здоров'я учшв передбачало визначення та ощнку показниюв захворюваностi з тимчасо-вою втратою працездатностi i хронiчним перебiгом патологiчного процесу, структурних особливостей !х поширення тощо. Статистичний аналiз отрима-них результатiв зумовлював використання процедур описово! статистики та кореляцшного аналiзу iз застосуванням стандартного пакета прикладних програм багатовимiрного статистичного аналiзу Statistica 6.0 for Windows (належить Центру нових шформацшних технологiй Вiнницького нащональ-ного ушверситету iменi М.1. Пирогова, лiцензiйний № AXX910A374605FA).
Програмно-цшьова структура проведеного дослщження передбачала визначення особливостей перебпу провщних корелят адаптацiйних перетво-рень, що вщбуваються, та встановлення !х зв'язку з рiвнем здоров'я учшв шкшьного вiку, що мае стати пщГрунтям для розроблення адекватного вимогам сучасно! медично! науки i практики та ефективного з прикладно! точки зору тдходу щодо визначення закономiрностей перебiгу пристосувальних проце-сiв у контекстi визначення особливостей формуван-ня та подальшого розвитку донозологiчних зрушень у сташ психiчного здоров'я, !х переходу в нозоло-гiчнi форми тощо. Саме тому на вихщному етапi до-слщжень вiдповiдно до мети наукового дослщження для формування груп порiвняння було проведено комплексне обстеження мюьких дiвчаток i хлопчи-кiв пщлггкового вiку та дiвчат i юнаюв юнацького вiку згiдно зi схемою вжово! перюдизацп онтогенезу людини. Для дослiдження вщбирались п1дл1тки та
юнаки, яю не мали на момент обстеження жодних скарг на стан здоров'я та хрончних захворювань в анамнезь Всього було обстежено 2207 оаб шдлгг-кового та юнацького в1ку, iз яких тсля проведен-ня попереднього скринiнг-анкетування для визначення суб'ективно-окреслених особливостей стану здоров'я залишились 792 учнi. Далi серед контингенту дiвчаток i хлопчикiв, дiвчат i юнакiв був проведений комплекс детальних клшжо-лабораторних дослщжень, що включав у свою структуру: ультра-звукову дiагностику серця, мапстральних судин, щитопод16но! залози, паренхiматозних органiв че-ревно! порожнини, нирок, сечового мiхура, рентге-нографiю грудно! клiтки, спiрографiю, реовазогра-фiю, стоматолопчне обстеження, оцiнку основних бiохiмiчних показниюв кровi.
У результатi для подальшого поглибленого до-слiдження особливостей процеав формування про-вiдних психофiзiологiчних функцш та особливостей особистостi було вщбрано 120 практично здорових дiвчат та 108 практично здорових юнаюв, у тому числ1 27 дiвчат i 26 юнакiв вiком 14 роюв, 26 дiвчат i 27 юнаюв вiком 15 рокiв, 34 дiвчини i 26 юнакiв в1-ком 16 роюв, а також 33 дiвчини та 29 юнакiв вжом 17 рокiв. Саме такi школярi i були залученi до пер-шо! групи порiвняння пiд час визначення особливостей процеав формування психофiзiологiчних функцiй i особливостей особистосп залежно вщ р1в-ня здоров'я. Другу групу порiвняння становили 128 дiвчат i 128 юнакiв, профшь здоров'я яких повною мiрою вщображував особливостi розподiлу учнiв вiдповiдно до груп здоров'я в реальних шкшьних колективах (вщ 7,8 до 12,0 % учшв, яю належать до першо! групи здоров'я, вщ 30,8 до 57,3 % учшв, яю належать до друго! групи здоров'я, вщ 34,3 до 59,4 % учшв третьо! групи здоров'я).
Результата та Тх обговорення
Дaнi щодо ощнки особливостей перебiгу про-цеав психоФ1зюлопчно! адаптацп цшком пере-конливо засвщчували той факт, що вщповщно до бiльшостi дослiджувaних покaзникiв найбшьш оптимальним перебiг процесiв психоФ1зюлопчно! адаптацп слщ було визнати серед дiвчaт i юнaкiв, якi належали до першо! групи порiвняння i, отже, вщ-рiзнялись бшьш високим порiвняно i сво!ми ровесниками рiвнем здоров'я, вiдсутнiстю преморбiдних за сво!м змiстом, донозологiчних зрушень та будь-яких ознак хрошчно! патологп. Найбшьш яскраво так1 явища проявлялись у рaзi визначення особливостей функщональних покaзникiв вищо! нервово! д1яльност1 i передусiм характеристик швидкост1 сенсомоторних реакцш i врiвновaженостi нервових процеав та дещо меншою м1рою — у раз! дослщжен-ня особливостей функщонального стану зорово! сенсорно! системи та крш^альних характеристик функцiонaльних можливостей соматосенсорного aнaлiзaторa.
Так, зокрема, даш, що були одержaнi п1д час ви-значення характеристик такого важливого крите-
рiального показника функцiонaльного стану вищо! нервово! д1яльност1, як швидк1сть просто! зоро-во-моторно! реакцп, вiдзнaчaли той факт, що серед дiвчaт, як1 вiдзнaчaлись 61льш високим рiвнем здоров'я 1, отже, мали бути зараховаш до першо! групи пор1вняння, рееструвались значно нижч1, а серед 15-р1чних, 16-р1чних i 17-р1чних школяр1в навиъ статистично значущо нижч1 (р(1)1—2 < 0,05) показники латентного перюду сенсомоторно! реакцП, що визначалась. Рiвень !х вираження серед
14-р1чних дiвчaт першо! групи пор1вняння становив 215,50 ± 2,86 мс, серед 14-р1чних дiвчaт друго! групи пор1вняння — 223,87 ± 4,62 мс (р(1)1—2 > 0,05), серед
15-р1чних дiвчaт першо! групи — 207,75 ± 3,29 мс, серед 15-р1чних дiвчaт друго! групи — 219,42 ± 4,05 мс (р(01—2 < 0,05), серед 16-р1чних дiвчaт першо! групи — 205,41 ± 2,81 мс, серед 16-р1чних дiвчaт друго! групи — 218,50 ± 4,80 мс (р^)1—2 < 0,05), серед 17-р1ч-них дiвчaт першо! групи — 209,09 ± 2,28 мс, серед 17-р1чних дiвчaт друго! групи — 220,32 ± 4,07 мс (р(1)1-2 < 0,05).
сл1д вiдзнaчити, що нaйкрaщi з адаптацшно! точки зору показники i серед дiвчaт першо! групи, i серед дiвчaт друго! групи спостерiгaлись у вщ1 16 рок1в п1д час навчання в 10 клас1, найпрш1 — серед дiвчaт обох груп пор1вняння у в1ц1 14 роюв п1д час навчання у 8 клась Нaйсуттевiшi темпи зм1н досль джуваних покaзникiв, що вiдзнaчaлись негативним змютом, серед учениць i першо!, i друго! груп по-р1вняння рееструвались на меж1 16-17-р1чного в1ку, найб1льш вирaженi темпи зм1н дослщжуваних по-кaзникiв, як1 характеризувались позитивним змю-том — в1дпов1дно на меж1 14—15-р1чного в1ку також в обох дослщжуваних групах. Яких-небудь статистично-значущих обумовлених в1ком в1дм1нностей п1д час проведених досл1джень не спостер1галось (р(1) > 0,05).
Майже аналопчна картина спостер1галась 1 серед юнак1в — протягом досл1джуваного вжового пер1оду значно кращ1, а серед 16-р1чних 1 17-р1чних школяр1в навиъ статистично значущ1 кращ1 (р0)1—2 < 0,05), показники латентного перюду сенсомоторно! реакци, що визначались, були властив1 для учн1в першо! групи пор1вняння. Зокрема, значення латентного перюду просто! зорово-моторно! реакцП серед 14-р1чних юнак1в першо! групи пор1в-няння становили 218,74 ± 3,01 мс, серед 14-р1чних юнак1в друго! групи пор1вняння — 230,43 ± 4,68 мс (р(1)1—2 > 0,05), серед 15-р1чних юнак1в першо! групи — 221,75 ± 2,15 мс, серед 15-р1чних юнак1в друго! групи — 231,14 ± 3,96 мс (р(1)1—2 > 0,05), серед 16-р1ч-них юнак1в першо! групи — 215,83 ± 2,92 мс, серед
16-р1чних юнак1в друго! групи — 228,42 ± 4,17 мс (р(01—2 < 0,05), серед 17-р1чних юнак1в першо! групи — 211,41 ± 2,85 мс, серед 17-р1чних юнак1в друго! групи — 223,32 ± 4,08 мс (р^)1—2 < 0,05).
Найкращ1 з адаптацшно! точки зору показники 1 серед юнак1в першо! групи, 1 серед юнаюв друго! групи спостер1гались у вщ1 17 рок1в п1д час навчання у випускному 11 клас1, найпрш1 — серед юнаюв
обох груп порiвняння у вщ1 15 рок1в п1д час навчання в 9 клас1. Найсуттев1ш1 темпи змiн дослiджуваних показникiв, що вщзначались негативним 3mîctom, серед учшв i першо!, i друго! групи рееструвались на меж1 14-15-р1чного вжу. У той же час найбшьш виражеш темпи змiн дослщжуваних показниюв, якi характеризувались позитивним змiстом, спо-стерiгались вiдповiдно на меж1 15-16-р1чного вiку у перших та на меж1 16—17-рiчного вiку — у других. Статистично значущих обумовлених вжом вщмш-ностей пщ час проведених дослщжень не рееструва-лось (р(1) > 0,05).
Дещо iнша картина спостер1галась п1д час вста-новлення особливостей перебiгу процесiв псих1ч-но! адаптацИ учнiв шкiльного вiку. Так, зокрема, одержан данi вщзначали наявнють ц1лого ряду до-статньо цжавих тенденцiй щодо обумовлених вiком тенденцш змiн iз боку провiдних показниюв три-вожностi учнiв шкiльного в1ку. Так, протягом перших двох роюв спостережень бiльш високий рiвень ситуативно! тривожностi був властивий для дiвчат, якi належали до першо! групи порiвняння i, отже, характеризувались бшьш високим рiвнем здоров'я. Натомють у вiцi 16 i 17 роюв рееструвалась проти-лежна за сво!м змiстом картина — рiвень вираження провiдних характеристик ситуативно! тривожнос-Ti б1льш був високим серед дiвчат, якi належали до друго! групи порiвняння i, отже, вщзначались бшьш низьким рiвнем здоров'я. Разом iз тим серед юнак1в змши з боку характеристик ситуативно! тривожнос-Ti, що дослiджувались, мали хвилепод!бний, проте синхронно зворотний пор1вняно з даними д!вчат в1дпов1дного в1ку характер. Найбшьш високими ве-личини ситуативно! тривожност були серед 14-р1ч-них дiвчат i юнакiв, як1 належали до першо! групи пор!вняння, та серед 16-р!чних дiвчат i 15-р!чних юнакiв друго! групи пор1вняння.
Розглядаючи осо6ливост1 обумовлених в1ком зм1н 1з боку показник1в осо6ист1сно! тривожност1, слщ було вщзначити, що як i у випадку з показни-ками ситуативно! тривожносТ у в1ц1 14 i 15 рок1в, значення особистюно! тривожност1 у дiвчат першо! групи пор!вняння з 61льш високим р!внем здоров'я перевищували аналогiчнi показники, властив! для дiвчат друго! групи пор1вняння, однак у подаль-шому у вщ1 16 i 17 рок1в показники особистюно! тривожносп саме у представникiв друго! групи по-р1вняння, в1дм1тною рисою яких е 61льш низький рiвень здоров'я, сл1д було вважати бшьш високими. Водночас у юнак1в значення показниюв особистю-но! тривожност1, характерш для учн1в 1з 61льш високим р1внем здоров'я, як1 належали до першо! групи пор1вняння, стабшьно перевищували аналогiчнi значення осо6ист1сно! тривожносп, властивi для юнакiв друго! групи пор1вняння.
Отже, данi щодо головних корелят особистюних прояв1в тривожн1сного генезу вщзначали наявнiсть достатньо цiкавоï тенденщ! — протягом 61льшост1 в1кових в1др1зк1в часу шк1льного життя у вжовому дiапазонi, що п1длягав вивченню, даш ситуативноï
й особистюно! тривожностi, властивi для шдлггюв i3 бшьш високим piBHeM здоров'я, стабГльно пере-важали вщповщно до ступеня виpажeностi анало-пчш показники, властивi для !х однолiткiв i3 бiльш низьким piвнeм здоров'я, отже, таю учш вщзнача-лись бшьш повшьним та ускладненим пepeбiгом процеав психГчно! адаптаци. Аналогiчний характер був властивий для перебиу пpоцeсiв формування пpовiдних властивостей темпераменту, а саме по-казникiв за шкалами екстраверси-штроверси та не-йротизму.
Пщ час визначення особливостей процеав формування властивостей характеру виявлено, що впродовж часу перебування учшв у старших класах сучасно! середньо! школи в стpуктуpi узагальнено-го особистiсного профшю, що був побудований на пiдставi застосування особистюного опитувальника Mini-mult, серед дiвчат i першо!, i друго! груп по-piвняння на тлi середньонормативних значень по-казникiв за бiльшiстю шкал рееструвалась помipна перевага дослiджуваних величин за шкалами шизо-хдностГ (Se), психастенГ! (Pt) та шохондрГ! (Hs), про-те якщо серед дiвчат першо! групи на пepшiй пози-цГ! в бшьшосп випадкiв перебували даш за шкалою шизощносп (за винятком учениць вГком 14 роюв, серед яких переважали данi вщповщно до шкали психастенГ!), то серед дiвчат друго! групи у ввд 14 i 16 рокГв переважали показники за шкалою психастенГ!, серед дiвчат у вГцГ 15 i 17 рокГв — показники за шкалою шизощностГ
Надзвичайно подГбними до останнього випадку слГд було вважати даш, властивГ для юнакГв обох до-слГджуваних груп. Так, серед юнакГв першо! групи вжом 14 i 17 рокГв на першш позицГ! перебували показники за шкалою психастенГ!, серед юнакГв вГком 15 i 16 роюв — показники за шкалою шизощносп, серед юнакГв друго! групи вжом 14 i 17 рокГв переважали показники за шкалою шизощностГ, серед юнакГв вГком 15 i 16 рокГв — показники за шкалою психастенГ!. Не могло не звернути на себе увагу i те, що обумовленГ вГком вщмшносп пГд час досль джень, яю були проведенГ, рееструвались тГльки серед представниюв друго! групи порГвняння, тобто серед школярГв Гз бГльш низьким рГвнем здоров'я, натомГсть розбГжностей аналогГчного змГсту серед !х ровесниюв Гз бГльш високим рГвнем здоров'я не спостериалось.
Результати визначення та ощнки основних титв акцентуацГ! характеру учшв, яю належали до груп порГвняння, вщзначали, що у ввд 14 рокГв серед дГвчат першо! групи порГвняння переважаючими слГд було вважати показники акцентуацш характеру за екзальтованим, гГпертимним i циклотимним типами, серед дГвчат друго! групи порГвняння — за екзальтованим, гГпертимним i емотивним типами, у вщ 15 роюв серед дГвчат першо! групи переважаючими слГд було вважати показники акцентуацш характеру за гГпертимним, екзальтованим i циклотимним типами, серед дГвчат друго! групи — за екзальтованим, гГпертимним i циклотимним типами,
у вщ 16 роюв серед дiвчат першох групи переважаючими слщ було вважати показники акцентуацш характеру за екзальтованим, гшертимним i циклотимним типами, серед дiвчат другох групи — за екзальтованим, циклотимним i гшертимним типами, у вщ 17 роюв серед дiвчат i першох, i другох групи переважаючими слщ було вважати показники акцентуацш характеру за гшертимним, екзальтованим i циклотимним типами.
У той же час серед 14^чних юнаюв першох групи порiвняння переважаючими слщ було вважати показники акцентуацш характеру за екзальтованим, гшертимним i циклотимним типами, серед 14^ч-них юнаюв другох групи порiвняння — за гшертим-ним, екзальтованим i застрягаючим типами, серед 15-рiчних юнакiв першох групи переважаючими слiд було вважати показники акцентуацш характеру за гшертимним, циклотимним i екзальтованим типами, серед 15^чних юнаюв другох групи — за гшер-тимним, екзальтованим та циклотимним типами, серед 16^чних юнакiв першох групи переважаючими слщ було вважати показники акцентуацш характеру за гшертимним, екзальтованим i циклотимним типами, серед 16^чних юнаюв другох групи — за гшертимним, демонстративним та екзальтованим типами, серед 17^чних юнаюв першох групи — за гшертимним, циклотимнимi застрягаючим типами, серед 17-рiчних юнакiв другох групи — за гiпертим-ним, екзальтованим i застрягаючим типами.
Таким чином, результати проведеного досль дження цiлком переконливо вказують на те, що визначення особливостей перебиу процеав пси-хофiзiологiчноï та психiчноï адаптацИ е надзвичайно важливим компонентом здшснення адекватноï вимогам сьогодення комплексноï оцiнки стану здоров'я учнiв шкГльного вiку. Причому розро-блення потребуе пщхщ, який ураховуе особливостi перебиу адаптацшних процеав впродовж окремих вжових перiодiв життя i, зокрема, той факт, що найбшьш оптимальним переби процесiв психо-фiзiологiчноï адаптацИ був серед дiвчат i юнакiв, яю належали до першох групи порiвняння i, отже, вiдрiзнялись бiльш високим порiвняно зi сво'ш ровесниками рiвнем здоров'я та вiдсутнiстю будь-яких ознак хрошчно'! патологИ. Разом iз тим пере-бiг процесiв психiчноï адаптацИ серед школярiв iз рiзним рiвнем здоров'я був бiльш моза'шним та ви-значав необхiднiсть урахування окремих обумовле-них вiком закономiрностей та статевообумовлених розбiжностей.
Висновки
1. Одержат результати засвщчують той факт, що найбшьш оптимальним переби процеав психофГзю-лопчно'! адаптацИ був серед дiвчат i юнакiв, якi належали до першо! групи порiвняння i, отже, вщрГз-нялись бГльш високим порiвняно з 1х ровесниками рiвнем здоров'я, вiдсутнiстю, преморбiдних за сво'ш змiстом, донозологiчних зрушень у сташ здоров'я та будь-яких ознак хрошчно'1 патологи
KAiHiHHa пeдiaтрiя / Clinical Pediatrics
2. Разом 1з тим дан1 оцшки переб1гу процес1в псих1чно! адаптацп визначали той факт, що на тл1 тенденц1й, аналог1чних попередн1м за ц1лим рядом показник1в (ситуативна 1 особистюна тривожн1сть тощо), саме учн1 з б1льш високим р1внем здоров'я вщзначались б1льш пов1льним та ускладненим пе-реб1гом процес1в псих1чно! адаптацп
3. Одержат результата чггко та адекватно вка-зують на те, що визначення особливостей переб1гу процес1в психоф1зюлопчно'! 1 псих1чно! адаптацГ! е невщ'емним компонентом здшснення комплексно! оцшки стану здоров'я учшв шильного в1ку та важливою передумовою розроблення 1 впро-вадження 1ндив1дуал1зованих за сво!м зм1стом здоров'язбер1гаючих технолог1й.
Список л1тератури
1. Антипкин Ю.Г. Стан здоров'я дтей в умовах ди рiзних екологiчних чинниюв / Ю.Г. Антипкин // Мистецтво л^вання.— 2005. — № 2. — С. 17-23.
2. Иванов А. В. Критерии донозологической диагностики по-граничних нервно-психических расстройств у детей младшего школьного возраста / А.В. Иванов, А.А. Королев, О.Р. Шакуло-ва//Гигиена и санитария. — 2001. — № 1. — С. 68-70.
3. Коренев М.М. Здоров'я дтей шкыьного вжу: проблеми i шляхи виршення / М.М. Коренев, Г.М. Даниленко // Журнал Академи медичних наук Украти. — 2007. — № 3. — С. 526-532.
4. Кваштна Л.В. Методика визначення рiвня здоров'я i адаптацшнихможливостей дитячого оргатзму / Л.В. Кваштна,
М.1. Величко // Перинатологы i neöiampw. — 2000. — № 2. — С. 49-52.
5. Кучма В.Р. Новые подходы к интеграции профилактических и оздоровительных технологий в образовательном процессе / В.Р. Кучма, П.И. Храмцов, Е.Н. Сотникова // Гигиена и санитария. — 2006. — № 3. — С. 61-64.
6. Научно-методические основы изучения адаптации детей и подростков к условиям жизнедеятельности / Под ред.
B.Р. Кучмы, Л.М. Сухаревой. — М.: Издатель НЦЗД РАМН, 2006. — 238 с.
7. Полька Н.С. Ахтуальт проблеми психогтени дтей i тдлттв: шляхи та перспективи ¡'х виршення (оглядлтератури i власних дожджень) / Н. С. Полька, 1.В. Сергета // Журнал Нацюнально1 академи медичних наук Украши. — 2012. — Т. 18, № 2. — С. 223-236.
8. Сердюк А.М. Психогигиена детей и подростков, страдающих хроническими соматическими заболеваниями / А.М. Сердюк, Н.С. Полька, 1.В. Сергета. — Вщниця: Нова книга, 2012. — 336 с.
9. Сухотина Н.К. Донозологические формы нервно-психических расстройств у детей. Сообщение 1 / Н.К. Сухотина //Социальная и клиническая психиатрия. — 2008. — № 1. — С. 75-81.
10. Сухотина Н.К. Донозологические формы нервно-психических расстройств у детей. Сообщение 2 / Н.К. Сухотина //Социальная и клиническая психиатрия. — 2008. — № 2. — С. 38-45
11. Няньковський С.Л. Стан здоров'я школярiв в УкраЫ/
C.Л. Няньковський, М.С. Яцула, М.1. Чикайло М.1., Пасеч-нюк 1.В. // Здоровье ребенка. — 2012. — № 5 (40). — С. 109-114.
12. Няньковський С.Л. Стан здоров'я першокласнитв, ¡х готовтсть до систематичного навчання в школi / С.Л. Няньковський, М.С. Яцула// Здоровье ребенка. — 2010. — № 3 (24). — С. 109-114.
Отримано 15.03.13 □
Мостовая О.П.
Винницкий национальный медицинский университет имени Н.И. Пирогова
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССОВ ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЙ И ПСИХИЧЕСКОЙ АДАПТАЦИИ И ПРОБЛЕМНЫЕ ВОПРОСЫ ОЦЕНКИ СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ УЧАЩИХСЯ ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА
Резюме. В статье рассмотрены особенности течения процессов психофизиологической и психической адаптации учащихся школьного возраста, определено, что наиболее оптимальным течение процессов психофизиологической адаптации следует признать у девушек и юношей, отличающихся более высоким по сравнению с их ровесниками, уровнем здоровья, отсутствием донозологических изменений в состоянии здоровья и каких-либо признаков хронической патологии. В то же время данные оценки течения процессов психической адаптации определяют тот факт, что на фоне тенденций, аналогичных предыдущим по целому ряду показателей (ситуативная и личностная тревожность и др.), именно учащиеся с более высоким уровнем здоровья отличались более медленным и осложненным течением процессов психической адаптации. Полученные результаты четко и адекватно указывают на то, что определение особенностей течения процессов психофизиологической и психической адаптации является неотъемлемым компонентом осуществления комплексной оценки состояния здоровья учащихся школьного возраста и важнейшей предпосылкой разработки и внедрения индивидуализированных по своему содержанию здоровье-сберегающих технологий.
Ключевые слова: учащиеся, школьный возраст, психофизиологическая адаптация, психическая адаптация.
Mostova O.P.
Vinnytsya National Medical University named after M.I. Pyrogov, Vinnytsya, Ukraine
FEATURES OF CLINICAL COURSE OF THE PROCESSES OF PSYCHOPHYSIOLOGICAL AND MENTAL ADAPTATION AND TOPICAL ISSUES OF EVALUATION OF HEALTH STATUS OF SCHOOLCHILDREN
Summary. The article describes features of clinical course of the process of psychophysiological and mental adaptation and topical issues of evaluation of health status of schoolchildren. It is found that the most appropriate course of psychophysiological adaptation processes is in girls and boys who have higher level of health as compared with age-mates, without prenosological changes in state of health and any signs of chronic disease. At the same time, estimation of mental adaptation processes determinates fact that in the context of similar past trends for a number of indicators (situational and personal anxiety, etc.), pupils with higher levels of health were more slow and abnormal processes of mental adaptation. The results of investigation clearly and adequately define the fact that the definition of the characteristics of flow processes psychophysiological and mental adaptation is an integral component of implementing a comprehensive health evaluation of pupils of school age and an important prerequisite for developing and implementing individualized in content of health promotion technologies.
Key words: schoolchildren, school age, psychophysiological adaptation, mental adaptation.
