CC BY
14
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.71-01846-002.2:612.392.64]-054(23)
ШИМОН В.М., КОВАЧ В.В., ШЕРЕГ1Й А.А., ВАСИЛИНЕЦЬ М.М. ДВНЗ «Ужгородський на^ональний унверситет»
ОСОБЛИВОСП ПЕРЕБ^У Й ЛкУВАННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО OCTEOMiSAiTY ДОВГИХ KiCTOK НИЖНЬОТ KiHЦiBKИ i3 ЗАСТОСУВАННЯМ ЛАЗЕРА У ХВОРИХ i3 ДEФiЦИTOM ЙОДУ
Резюме. Ускладнення вдкритих переломiв довгих ксток зустрiчаються в 57,7 % випадюв. У результат! л/ку-вання вдповдно до запропонованоI нами схеми були отриманi так результат: добре — 62,2 % випадюв, задовльно — 26,5 %, незадовльно — 11,3 % (ц па^енти в пюляопера^йному перiодi не могли отримати повного медикаментозного л^вання й дотримуватися режиму вживання йодних препарат). Длянка по-шкодженоI юстки, статус м'яких тканин i дефцит йоду в патент з ендемiчних регю^в мають бути розглян^ пд час ^кування. Призначення йодних препарат до юрурпчного лкування й у пюляопера^йному перюдi е ефективним методом покращання результат терапИ Ключов слова: хро^чний остеомiелiт, йододефцит, лазер.
Ускладнення при вщкритих переломах довгих йс-ток, а школи й не ттьки при вщкритих, розвиваються в 57,7 % випадив, а травматичний остеомieлiт, за дани-ми впчизняних та зарубiжних вчених, виникае в 37,3 % випадюв.
Л^вання травматичного остеомieлiту становить значну медико-сощальну проблему, адже переважна бтьшють пащенпв — це особи молодого, працездат-ного вшу. Таким хворим проводиться довготривале, затратне лшування iз частковим позитивним результатом та виходом на швалщшсть.
Особливу увагу ми придтяемо пащентам iз пост-травматичним остеомieлiтом iз дефщитом йоду, най-частше це хворi з гiрських репошв.
Вiдомо, за даними Всесвггаьох оргашзаци охоро-ни здоров'я, що остеомieлiт становить близько 7,6 % у структурi захворювань опорно-рухового апарату [13]. У сучаснш травматологи посттравматичний остеомь eлiт нижнiх кiнцiвок розвиваеться у хворих iз неправильною тактикою ведення вщритих переломiв iз вщ-даленими наслiдками (12—23 %) та тсля оперативних втручань (3,3—7,3 %) iз ускладненим перебiгом тсля-операцшного перiоду з розвитком гнiйно-некротичних процешв м'яких тканин [4, 12—14]. У даний перюд на фонi бойових дш у краш зрiс i без того високий вщсо-ток вогнепальних поранень, унаслiдок чого, констатуе-мо, остеомieлiт розвиваеться частiше. На раншх етапах лiкування необидно чпко дотримуватися алгоритму й у кожному конкретному випадку пам'ятати про мож-ливють розвитку iнфекцiйних ускладнень переломiв та придiляти цьому питанню належну увагу.
У велико! кiлькостi хворих iз посттравматичним остеомieлiтом довгих исток инщвок унаслiдок травматизму захворювання та численних хiрургiчних втручань, тривало! iммобiлiзацil розвиваються дистрофiчнi змши йстково1 тканини та оточуючих м'яких тканин, порушення кровообiгу та лiмфовiдтоку. Такi процеси особливо вираженi у хворих iз дефiцитом йоду. Якщо таким хворим не корегувати йодний баланс, тяжлсть процесу поглиблюеться [1, 7, 12, 13].
Метою роботи е вивчення та ктшчне тдтверджен-ня ефективностi корегування йодного балансу в орга-нiзмi хворих при лшуванш посттравматичного остео-мieлiту довгих исток инщвок.
Матер1али та методи
У клiнiцi ортопеди та гншно! хiрургil Закарпатсько! обласно! клЩчно1 лшарш iм. А. Новака було пролтэ-вано 58 хворих iз хрошчним посттравматичним остео-мieлiтом довгих исток iз дефiцитом йоду. В окрему трупу ми видтяли пащентав iз хронiчним остеомieлiтом iз прських районiв Закарпатсько1 областi, !м було придь лено особливу увагу через !х йододефiцитний статус.
Хворi були розподтеш за вiком та статтю (табл. 1).
Травматичний остеомieлiт розвивався штенсивш-ше пiсля вiдкритих переломiв. З анамнезу вiдомо, що щ травмованi проживали в гiрських районах. 1з них 37
© Шимон В.М., Ковач В.В., Шерегiй А.А., Василинець М.М., 2014 © «Травма», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Таблиця 1. Розподл хворих за в!ком та статтю
Стать Bík, роки
31-40 41-50 51-60 Понад 60
ЖЫоча 2 1 - 1
Чоловiча 9 26 13 6
Усього 11 27 13 7
хворих мали вщкрип пошкодження, у них лаборатор-но пiдтверджено дефiцит йоду й наявнють патогенного стафiлококу в раш, а також шшо! флори.
Патогенний стафтокок висiювався в 100 % випад-кiв, у 71,6 % випадюв — у виглядi монокультури. На сьогоднi з'явилися численнi штами мiкроорганiзмiв, що не чутливi до бшьшосл антибактерiальних препа-ратiв [10], тому характер мкрофлори, що була вишяна в наших пацieнтiв, був практично типовим [4, 7, 10], вона включала стафтококи (100 %), кишкову паличку (27,3 %). За останнш перiод зросла питома вага синьо-гншно! палички (20,7 %), протею (11,6 %), вишяно змь шану флору (31,3 %).
Вщомо, що в таких хворих iз давнiстю лiкування погiршився iмунiтет, тому перебк гнiйного процесу за-лежить не тiльки вiд потенцiалу шфшуючих мкроорга-нiзмiв, але й вщ початкового iмунного статусу оргашз-му хворого [3, 5, 7], особливо це стосуеться тих хворих, у яких мав мюце йодний дефщит. Вiдомо, що у хворих iз дефiцитом йоду [7, 10, 11] знижеш показники каль-цiю (Са), калш (К) та наявнi змши гормонального статусу — Т4 та Т3. Зниження рiвня кальцiю було виявлено в усiх хворих. Аналiзуючи рiвень гормонiв у хворих iз травматичним остеомieлiтом, ми виявили змши Т4, Т3 у 52 пацieнтiв. У комплекс лiкування о^м призначених антибiотикiв, а також хiрургiчного лiкування включали санацiю лазером зпдно з методикою, розробленою
в клшщь У планi оперативного втручання нами було накладено компресiйно-дистанцiйний апарат у 46 па-цieнтiв, 9 хворим було виконано внутрiшньокiстковий остеосинтез, а також катетеризацш а. epigástrica.
КлШчний приклад. Хворий А. надшшов у вщщ-лення з вщкритою травмою середньо! третини лiвоi гомшки. В ургентному порядку виконано первинну хiрургiчну обробку рани з фксащею перелому спице-стрижневим апаратом зовнiшньоi фiкcацii. На 3-тю добу шсляоперацшного перiоду мало мicце нагноен-ня рани. Виконано повторне оперативне втручання Í3 санащею гнiйного вогнища та обробку м'яких тканин i юсткових фрагментiв дiодним лазером Í3 довжиною хвилi 960 нм та потужнютю до 10 Вт. Додатково — ан-тибiотикотерапiя згiдно з антибютикограмами. На фонi корекцй' йодного балансу настало покращення, гнiйний процес кутровано. Рана зажила вторинним натягом, пащент виписаний iз закритим листком не-працездатноcтi в термiн 164 доби.
Результати та Тх обговорення
Нами вiдмiчено, що в пicляоперацiйному перiодi в 62,2 % пацieнтiв стан покращився, вiн розцiнений як добрий. У 26,5 % результат був задовтьним. Пащенти обох груп повернулися до роботи. Результати, розць неш як незадовiльнi, констатовано в 11,3 % — щ паць енти не повернулися до роботи. На нашу думку, сумна статистика обумовлена низьким рiвнем матерiально-побутових умов i, за рахунок цього, неможливютю за-безпечення адекватного лiкування в повному обcязi на амбулаторному етат, зокрема погрiшноcтями в режи-мi приймання йодних препаратiв. Пацieнтам проводи-лися малоiнвазивнi лазернi оперативнi втручання.
Нами було проаналiзовано змiни рiвнiв мкроеле-ментiв кальцiю та калш у хворих iз травматичним ос-теомieлiтом.
Рисунок 1. Рентгенограмихворого А.: а) до л1кування; б) псля оперативного втручання
56
Травма, ISSN 1608-1706
Том 15, №6 • 2014
Таблиця 2. Умст м1кроелемент1в у кров1 пац1ент1в
BiK, роки 31-40 41-50 51-60 Понад 60
Стать Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж
Ктькють па^енпв 9 2 26 1 13 - 6 1
Ca 1,3 1,7 1,7 1,3 1,0 - 1,4 1,7
K 3,0 3,2 3,5 3,9 3,4 - 3,5 4,0
При aHaii3i тяжкостi стану хворих, яким проводи-лося клшчне обстеження, було виявлено значне зни-ження рiвня Ca та K i порушення гормонального статусу, зниження рiвнiв Т3, Т4 до х^рурпчного втручання. Нами було призначено йодш препарати, терапiя якими тсля хiрургiчного втручання приводилася до 3 мюящв.
Оцiнювали динамiку ранового процесу, рент-генологiчну картину та рiвень ендотоксикозу, про який судили за вмютом у кровi середньомолекуляр-них пептвддв, що збiльшуeться на 18-20-ту добу, ко-ефiцieнтом штоксикацп, лейкоцитарним шдексом штоксикацп та лiмфоцитарним шдексом, а також за наявшстю йоду.
Вiдмiчаeмо, що найгiршi результати, на наш по-гляд, були у хворих, яким було проведено неадекватне оперативне втручання, у шдготовчому до хiрургiчного втручання перiодi обрана неправильна тактика лшу-вання, при якш не враховувалися епiдемiчнiсть регю-шв, а також великою помилкою e невраховування стану м'яких тканин потершло! кiнцiвки.
Висновки
Лiкування посттравматичних остеомieлiтiв, особливо у хворих iз дефiцитом йоду, потребуe окремих стандарпв лiкування.
При лiкуваннi необхщно враховувати пошкоджен-ня як ыстки, так i м'яких тканин, а також йододефь цит у пацieнтiв з ендемiчних регiонiв. Призначення препаратав йоду як до хiрургiчного втручання, так i в пiсляоперацiйному перiодi e ефективним методом по-кращення результатiв лiкування. Використання лазер-них аплшацш, особливо там, де e гнiйне вогнище та секвестри, потребуe подальшого дослiдження, на жаль, таких даних недостатньо.
Нормалiзацiя йодного балансу в деяких хворих iз хрошчним остеомieлiтом та процес хiрургiчного лшу-вання з використанням лазера як для санаци секве-стрально! порожнини, так i для лазерно! стимуляци в кровi через а. еpigastrica даe позитивнi результати.
Список л1тератури
1. Гайко Г.В., Калашников А.В. Блокуючий ттрамеду-лярний остеосинтез nереломiв шсток в Украш//Ма-терiали науково-практично'1 конференцй «Актуальш питання ттрамедулярного остеосинтезу та реабы> таци». — Кшв; Маньшвка, 2008. — С. 9-11.
2. Дубас В.1. Пружностшкий остеосинтез при лтуванш дiафiзарнихпереломiв шсток гомыки:Дис... канд. мед. наук. — Харшв, 2001. — 203 с.
3. Корж Н.А., Романенко К.К., Торидова Л.Д. Репара-тивнаярегенерация кости: современный взгляд на проблему. Нарушение регенерации кости // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2006. — № 2. — С. 84-89.
4. Рибачук О.1., Калашшков A.B., Торчинський В.П. та т. Причини виникнення ускладненого перебиу ре-паративного остеосинтезу тсля переломiв шнщвок // Матерiали пленуму ортопедiв-травматологiв УкраИ-ни. — Роздл II. — Кшв; Одеса, 1998. — С. 357-359.
5. Сандомирская Л.Д. Функциональная морфология щитовидной железы при введении кальцитонина в посттравматическом остеогенезе // Репаративная регенерация тканей и гормоны. — М., 1987. — С. 41-47.
6. Шимон В.М., Гелета М.М., Василинець М.М., Ске-тi В.Ю. Показники калю та кальцт у хворих з переломами дiалiзiв шсток в гiрських районах //Травма. — 2008. — Т. 9, № 4. — С. 448-452.
7. Шимон В.М., Гелета М.М.,Шерегш A.A., Матi-чин Ю.М. Погляди на репаративну регенерацт у хворих з переломами довгих шсток шнщвок // Лтопис травматологП та ортопеди. — 2009. — № 1—2. — С. 141-143.
8. Шимон В.М., Гелета М.М., Шерегш A.A., Уров-ський O.A., Матiчин Ю.М. Ускладнення при лжуван-ш переломiв шсток гомыки у хворих гiрських райошв ЗакарпатськоИ областi // Галицький лжарський в-сник. — 2009. — Т. 16, № 3. — С. 76-78.
9. Simmons D.J. Frakture Healing Perspectives // Clin. Orthop. and Relatetd Research. — 1995. — Vol. 200. — P. 100-11.
10. Салманова О.Н. Aнтилизоцимная активность этиологических агентов хронического травматического остеомиелита / О.Н. Салманова // Укранський ме-дичний альманах. — 2004. — № 5. — С. 135-136.
11. Татаров С.В. 1мунт порушення в хворих на хрошчт травматичш остеомклти / С.В. Татаров, С.Е. Коля-ганова // Науковий всник Ужгородського ун-ту. Серiя «Медицина». — Ужгород, 2003. — Вип. 21. — С. 204-206.
12. Тагаев Т.Р. О лечении открытых переломов длинных костей и профилактике раневой инфекции / Тога-ев Т.Р., Aбдулхаков Н.Т., Ишмухамедов Н.А. // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2004. — № 4. — С. 84-86
13. Хирургическое лечение больных с хроническим гнойным поражением костей и крупных суставов конечностей / Оноприенко Г.А., Бкачидзе О.Ш., Еремин A.B. и др. // Хирургия. Журнал имени Н.И. Пирогова. — 2005. — № 8. — С. 29-35.
14. Шевцов В.И. Клинико-иммунологическое исследование пациентов с последствиями гематогенного остеомиелита в процессе коррекции деформации длинных трубчатых костей методом чрескостного остеосинтеза / В.И. Шевцов, О.Л. Кармацких // Гений ортопедии: Научно-теоретический и практический журнал. — 2005. — № 3. — С. 35-38.
15. Fukushima N. Establishment of rat model of acute staphylococcal osteomyelitis: relationship between inoculation dose and development of osteomyelitis / N. Fukushima, K. Yo-koyama, T. Sasahara // Orthop. Trauma Surg. — 2005. — Vol. 125. — P. 169-176.
OmpuMaHO 20.11.14 ■
Шимон В.М., Ковач В.В., Шерегий А.А., Василинец М.М. ГВУЗ «Ужгородский национальный университет»
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОГО ОСТЕОМИЕЛИТА ДЛИННЫХ
КОСТЕЙ НИЖНЕЙ КОНЕЧНОСТИ С ПРИМЕНЕНИЕМ ЛАЗЕРА У БОЛЬНЫХ С ДЕФИЦИТОМ ЙОДА
Резюме. Осложнения открытых переломов длинных костей встречаются в 57,7 % случаев. В результате лечения в соответствии с предложенной нами схемой были получены следующие результаты: хорошо — 62,2 % случаев, удовлетворительно — 26,5 %, неудовлетворительно — 11,3 % (эти пациенты в послеоперационном периоде не могли получить полное медикаментозное лечение и соблюдать режим потребления йодных препаратов). Участок поврежденной кости, статус мягких тканей и дефицит йода у пациентов из эндемических регионов должны быть рассмотрены в ходе лечения. Назначение йодных препаратов до хирургического лечения и в послеоперационном периоде является эффективным методом улучшения результатов терапии.
Ключевые слова: хронический остеомиелит, дефицит йода, лазер.
Shimon V.M., Kovach V.V., SherehiiA.A., Vasylynets M.M. Higher State Educational Institution «Uzhhorod National University», Uzhhorod, Ukraine
PECULIARITIES OF THE COURSE AND TREATMENT
OF POSTTRAUMATIC OSTEOMYELITIS OF LONG BONES OF THE LOWER EXTREMITY WITH APPLICATION OF LASER IN PATIENTS WITH IODINE DEFICIENCY
Summary. Complications in open fractures oflong bones occur in 57.7 % of cases. As a result of treatment according to our proposed scheme, the following results were obtained: good — in 62.2 % of cases, satisfactory — 26.5 %, unsatisfactory — 11.3 % (these patients in the postoperative period were unable to receive full drug treatment and adhere to regimen of iodine preparations intake). Damaged bone section, soft tissue status and iodine deficiency in patients from endemic regions must be considered during treatment. Prescription of iodine preparations before surgical treatment and in the postoperative period is an effective method to improve treatment outcomes.
Key words: chronic osteomyelitis, iodine deficiency, laser.
58
Травма, ISSN 1608-1706
TOM 15, №6 • 2014
