CC BY
43
УДК 184.36.11
особливост1 соц1ального б1знес-планування як економ1чного методу управл1ння розвитком державно!
пол1тики
Н.О. Коваленко, к.пед.н.
Юровоградська льотна академiя Нацiонального авiацiйного yuieepcumemy, Юровоград, Украта
Коваленко Н.О. Особливостi соцiального бгзнес-планування як економiчного методу управлтня розвитком державноi полiтики.
Дослщжена сутшсть дефшщп «сощальний 6i3Hec-raarn>, конкретизованi особливосп застосування соцiального бiзнес-планування як економiчного методу управлiння розвитком державно! политики.
Ключовi слова: бiзнес-план, соцiальне 6i3№^ планування, економiчнi методи управлiння, державний розвиток
Коваленко Н.О. Особенности социального бизнес-планирования как экономического метода управления развитием государственной политики.
Исследована сущность дефиниции «социальный бизнес-план», конкретизированы особенности применения социального бизнес-планирования как экономического метода управления развитием государственной политики.
Ключевые слова: бизнес-план, социальное бизнес-планирования, экономические методы управления, государственное развитие
Kovalenko N.O. Features of social business planning as an economic method of controlling the development of state policies.
The essence of the definition of «social business plan», specified features of the application of social business planning as an economic method of controlling the development of state policy.
Keywords: business plan, business planning social, economic methods of management, state development
Розвиток сощально! сфери е прюритет-ною мапстраллю у полиищ Укра!ни. Сощальний бiзнес е кардинально новим напрямком у економщ держави, осшль-ки насамперед не переслщуе на меп юнування, як першочергове завдання, отримання прибутку, й взагалi не мае у прюритетах функщонування, комерщалiзацп власно! дiяльностi.
Соцiальний бiзнес - е достатньо новим, але досить затребуваним на державному рiвнi Укра!-ни, видом дiяльностi. Полiтика будь-яко! держави повинна, перш за все, мати сощальне спрямуван-ня, орiентуватись на потреби суспiльства й тд-тримувати його розвиток.
Однак, бiльшiсть пiдприемцiв недооцiнюють можливосп ефективного функцiонування у сощ-альнш сферi вважаючи 11 збитковою та безперс-пективною, обмеженi у шформацшному просторi щодо даного напрямку, не мають достатнього рiвня знань стосовно обгрунтування власно! бiзнес-iде! у конкретнш формi.
Зазначенi аспекти створюють прогалину мiж можливостями розвитку соцiального бiзнесу та реалiзацiею державно! полiтики у даному напрямку, вщповщно, це призводить до суттевого обме-ження розвитку соцiально! сфери держави, а також тдприемницького перенавантаження у шших сферах дiяльностi.
В бiльшостi розвинутих кра!н свiту обгрунтування перспектив бiзнесу та його оцiнки реалiзу-еться шляхом бiзнес-планування. Розробка бiзнес-плану для Укра!ни е досить новим економiчним методом планування та ощнки варiантiв створення й розвитку бiзнесу. Саме бiзнес-план е тим документом, який висвiтлюе вщповщшсть тдприем-ницького потенцiалу напрямку сощально! полiти-ки держави.
Нами встановлено, що у економiчнiй науцi на даний час немае чпкого визначення дефiнiцi! «сощальний бiзнес-план» й вiдповiдного обгрунтування його змютового компоненту, як економiч-ного механiзму управлiння державною политикою.
Визначена проблема, на нашу думку, виявила необхiднiсть проведення дослiдження нацiленого на визначення сутносп поняття «соцiальний бiз-нес-план» та особливостей соцiального бiзнес-планування як економiчного методу управлшня розвитком державно! полiтики.
AHa^i3 ocTaHHix goc^ig^eHt i ny6.riKa^H Ta HeBHpimeHHx paiiiiiie nacraH npo6.TOMH
,3,ocnig®eHHro acneKTiB co^anbHoro npoeKTy-BaHHH, nporHo3yBaHHH i ynpaBniHHa npucBaneHa 3HanHa KinbKicrb TeopeTHKo-MeTogonorinHux H npaKTHHHHx npa^ BiTHH3HaHHx Ta 3apy6i®HHx yne-hhx n. Eeprepa [1], I.B. EecTy®eBa-.HagH [2], O. MenbHHKa [3], E. OpnoBol [4], T. napcoHca [5], B. manipo [6].
npo6neMH 6i3Hec-nnaHyBaHHa Ha nignpueMcTBax pi3HHx ra^y3en eKoHoMiKH aKTHBHo BHBHanu ft Epig®eneHg [7], A. ,3®enna [8], ,3®. KoBenno [9], M. MecKoH [10], Xegoypi [10].
y HayKoBin npaцi O. MenbHHK Ta iH. aBTopaMH BH3HaneHi oco6nHBocri ^opMyBaHHa 6i3Hec-crpaTe-rii nignpueMcTBa, oKpeMi MeToguKH nnaHyBaHHa Ta iHmi acneKTH ^e! npo6neMH [3]. HayKoBa npaua ft Epig®eneHga Mae 6inbme npaKTHHHHH xapaKTep Ta crocyeTbca BHBHeHHa oco6nHBocreH ^opMyBaHHa 6i3Hec-nnaHiB nignpueMcTB [7].
nocraaroHHcb Ha HucneHHi HanpauroBaHHa eKo-hommhoi HayKH 3a HanpaMKoM nnaHyBaHHa, nporao-3yBaHHH, iHBecTyBaHHa H ynpaBniHHa pi3HHx cucreM, nuTaHHa co^anbHoro 6i3Hec-nnaHyBaHHa, Horo oco6nHBocTi, nepcneKTHBH po3po6KH H 3acrocyBaHHa po3raaHyro eni3ogHHHo, ^nicHHx gocnig®eHb 3a gaHHM HanpaMKoM y nirepaTypi Ha npegcraBneHo.
KpiM Toro, cnig 3a3HaHHTH, ^o Ha gaHHH nac b cynacmH eKoHoMinHin нayцi icHye 3HaHHa KinbKicrb BH3HaneHb noHarra «6i3Hec-nnaH», ogHaK BigcyTHiH eguHHH nigxig go BH3HaneHHa cyTi noHaTTa «co^-anbHHH 6i3Hec-nnaH».
Mo®Ha KoHcTaTyBaTH toh $aKT, ^o aK BH3Ha-neHHa noHaTTa TaK i Horo 3MicroBHH KoMnoHeHT He po3raagaroTb co^anbHe 6i3Hec-nnaHyBaHHa Kpi3b npu3My co^anbHo! gep®aBHol noniTHKH, ^o cyrreBo o6Me®ye nigxig aK go caMoi' ge^im^l, TaK i go i'l 3MicToBoro KoMnoHeHTy.
OT®e, He3Ba®aMHH Ha 3HaHHy KinbKicrb Hanpa-uMBaHb eKoHoMiHHoi' HayKH, noHarra «co^anbHHH 6i3Hec-nnaH» Ta oco6nHBocri Horo 3MicToBoro o^opMneHHa Ha gaHHH nac po3KpHTo He y noBHiH Mipi h noTpe6ye gogaTKoBoro gocnig®eHHa, ocKinb-KH gna 6inbmocTi nignpнeмцiв gaHe noHarra 3anu-maeTbca hobhm Ta HegocTaTHbo 3po3yMinHM, ^o y cbom nepry o6Me®ye po3bhtok co^anbHo! noniTHKH gep®aBH.
Memom cmammi e gocnig®eHHa cyTHocTi ge$i-H^il «co^anbHHH 6i3Hec-nnaH», a TaKo® BH3HaneH-Ha oco6nHBocreH 3acTocyBaHHa co^anbHoro 6i3Hec-nnaHyBaHHa aK eKoHoMinHoro MeTogy ynpaBniHHa po3bhtkom gep®aBHol noniTHKH. Ociumiiiiii MaTepia^ goc^ig^eHHH
Co^anbHi npoeKTH - gep®aBHe pe^opMyBaHHa cHcTeMH co^anbHoro 3a6e3neneHHa, oxopoHH 3gopo-B'a, co^anbHHH 3axHcT He3a6e3neneHHx BepcTB HaceneHHa, nogonaHHa HacnigKiB npHpogHHx i co^anbHHx noTpaciHb. Co^anbHi npoeKTH MaMTb cbom cneцн$iкy:
— ^ni 6i3Hec-nnaHy TinbKH HaMinaroTbca i noBHHHi кopнгyвaтнca b Mipy gocaгнeннa npoMi®HHx
pe3ynbTaTiB, KinbKicHa Ta aKicHa lx oцiнкa icToTHo yTpygHeHi;
— TepMiHH i TpHBanicTb npoeKTy 3ane®aTb Big iMoBipHicHHx ^aKTopiB a6o TinbKH HaMwaroTbca Ta згogoм nignaгaroтb yTonHeHHM; BHTpaTH Ha npoeKT, aK npaBHno, 3ane®aTb Big 6wg®eTHHx acнгнyвaнb;
— pecypcH BHginaMTbca no Mipi noTpe6H b paMKax мo®nнвoгo.
Сoцianbнe nnaHyBaHHa - BHg gianbHocTi, ^o Mae 6e3nocepegHe BigHomeHHa go po3BHTKy coцianbнol c$epH, opгaнiзaцil e^eKTHBHol coцianbнol po6oTH, nogonaHHM pi3HoMaHiTHHx coцianbннx npo6neM. Mo®nHBocTi TaKol gianbHocTi go6pe BHaBHnHca b npaKTH^ 6aгaтbox KpalH, i cboгogнi 6e3 3acTocy-BaHHa npoeKTHHx тexнonoгiн Ba®Ko yaBHTH co6i gep®aBHy coцianbнy noniTHKy. Ane i3 caмoгo nonaTKy cnig 3a3HanHTH 3 yciew BH3HaneHicTM: co^anbHe nnaHyBaHHa - He name TexHonoria gocaг-HeHHa oнiкyвaнoгo pe3ynbTaTy b coцianbнiн c$epi.
^k^o BHxogHTH 3 Te3aypycHoro nigxogy go coцi-anbHoro nnaHyBaHHa, to y BH3HaneHHi co^anbHoro nnaHy Heo6xigHo BHginHTH нoгo ^HHicHy npHpogy h npoBigHy ponb cy6'eKTa nnaHoBol gianbHocTi. 3 o6ni-kom цboгo, BH3HaneHHa 3go6yBae HacTynHHH BHg.
Co^anbHHH nnaH - цe cKoHcrpyHoBaHe iнiцiaтo-poM npoeKTy coцianbнe HoBoBBegeHHa, MeToM aкoгo e cTBopeHHa, Mogeprn3a^a a6o nigTpHMKa y MiHnH-BoMy cepegoBH^i, MaTepianbHol a6o gyxoBHol ^h-HocTi, aKe Mae npocTopoBo-THMnacoBi H pecypcHi гpaннцi H BnnHB aKoro Ha nMgeH BH3HaeTbca no3H-thbhhm 3a cboim coцianbннм 3HaneHHaM. nig co^-anbHHM HoBoBBegeHHaM po3yMieTbca pi3HoBHg ynpaвniнcbкoгo pimeHHa, 3agyM aкoгo nepeg6anae цinecnpaмoвaнy 3MiHy тoгo a6o iHmoro coцianbнoгo aBH^a a6o npoцecy, a peani3a^a cKnagaeTbca b 3gincHeHHi ^oro 3agyMy. Iнiцiaтopoм npoeKTy Mo®e 6yTH aK oKpeMa nMgHHa, TaK i gep®aBa.
no3HTHBHa oцiнкa coцianbнoгo acneKTy npoeKTy o3Hanae, ^o npoeKT Mo®e MaTH cnpuaTnuBe 3oBHimHe cepegoBH^e gna cBoel peaniзaцil. 3aBgaH-Ha co^anbHoro aHani3y npoeKTy nonaгae y BH3Ha-neHHi нoгo yзгog®eнocтi 3 iHTepecaMH гpyn HaceneHHa, aKi TaK hh iHaKme BignyBaTHMyTb BnnHB npoeKTy: npaцммтb Ha nignpueMcTBi, ge peani3y-eTbca npoeKT; cno®HBaTHMyTb нoгo npogyKqiro; ®HByTb y 3oHi npoeKTy. Co^anbHo npuHHaTHoM BBa®aeTbca TaKa cтpaтeгia npoeKTy, ^o He cynepe-HHTb iHTepecaM 3a3HaneHHx гpyn HaceneHHa i cnpuae gogaTKoBoMy aKicHoMy 3agoBoneHHM coцianbнo-KynbTypHHx noTpe6 HaceneHHa peгioнy i KpalHu (npu BignoBigHoMy MacmTa6i npoeKTy).
Einbme npocTe (gna 3anaM'aToByBaHHa) $opMy-nMBaHHa o6yмoвneнoгo noHarra HacTynHe: coцianb-hhh nnaH - цe цinboвa aBTopcbKa KoHcTpyKqia noзнтнвнoгo coцianbнoгo HoBoBBegeHHa npu o6Me-®eHocTi pecypciB нoгo 3gincHeHHa. TyT Te® 3Bep-HeHa yBara Ha Te3aypyc iнiцiaтopa npoeKTy («^nbo-Ba aBTopcbKa KoHcTpyKqia»).
HaMH 6yno BcTaHoBneHo, ^o ogHHM 3 HanpaMKiB, aKHH Ha6yBae gegani 6inbmol nonynapHocri y eKoHoMiHHo po3BHHyTH KpalHax cBiry e «coцianbнe nignpнeмннцтвo». 3aoxoneHHa mgnpueM^B go
участi у соцiальному бiзнесi е одним iз прюри-тетних напрямк1в розвитку державно! економiчно! полiтики. Умовою створення соцiального бiзнесу й отримання вщповщно! державно! фiнансово! пiдтримки е наявшсть бiзнес-плану - обгрунтова-ного документу, що втiлюе перспективу створення сощального бiзнесу, напрямки використання кат-талу та отримання, перш за все сощального ефек-ту у тривалому перiодi iснування.
Отже, початковим завданням дослiдження, що потребуе вирiшення, е конкретизащя дефiнiцi! «соцiальний бiзнес-план».
Бшьштсть теоретиков схиляеться до думки, що сощальний бiзнес-план - це письмовий плановий документ у якому викладено сутшсть тдприем-ницько! iде! сощального напрямку, шляхи й засо-би !! реалiзацi!, охарактеризовано ринковi, вироб-ничi, органiзацiйнi та фiнансовi аспекти майбут-нього бiзнесу, а також особливосп управлiння ним.
На нашу думку, дефшщя «соцiальний бiзнес-план» е бiльш глибокою, змiстовною та конкретною, осшльки соцiальне бiзнес-планування - вид дiяльностi, що мае безпосередне вщношення до розвитку сощально! сфери, органiзацi! ефективно! соцiально! роботи, подоланню рiзноманiтних соцiальних проблем. Можливосп тако! дiяльностi добре виявилися в практищ багатьох кра!н, i сьогодш без застосування проектних технологiй важко уявити собi державну соцiальну политику.
Отже, процес соцiального бiзнес-планування це - економiчне обгрунтування iнiцiатором проекту сощального нововведення, метою якого е створення, модершзащя або тдтримка матерiально! або духовно! щнносп, яке мае просторово-тим-часовi й ресурсш меж1 й вплив яко! на суспiльство визнаеться позитивним за сво!м соцiальним зна-ченням.
Нами конкретизовано, що сощальний бiзнес-план - це стислий, конкретний, доступний та зрозумiлий опис запропонованого бiзнесу у сощ-альнш сферi, що вiдображуе прiоритетнi напрямки розвитку держави, забезпечуе потреби суспшьства й гарантуе доцiльнiсть бюджетно! дотацп, рацю-нальнiсть використання коштiв та отримання бюджетного ефекту у штеграцп iз комерцiйним прибутком.
Генеральною перевагою сощального бiзнес-планування е те, що бiзнес-план дае однозначну i правильну вiдповiдь на найважливiшi питання для як для пiдприемця: чи варто обирати соцiальний напрямок бiзнесу й вкладати в проект каппал, так й для держави: чи принесе даний проект сощаль-ний ефект, благо для суспшьства.
Обгрунтування витрат бюджетних коштiв най-важливший iнструмент при розглядi велико! кшь-костi ситуацiй потенцiйного розвитку бiзнесу, саме бiзнес-план е документом, який дозволяе роз-глянути найперспективнiшi варiанти капiтало-вкладень та обрати засоби !х досягнення.
Бiзнес-план дозволяе визначити ощнити рiвень соцiального впливу проекту на суспшьство, про-
аналiзувати соцiальну ефектившсть вiд його впровадження.
Слiд зазначити, що формування бiзнес-елемен-тiв у сощальнш сферi Укра!ни мае суттевi особливосп, а саме, як складнощ^ так й прiоритети.
Особливо актуальним е аналiз опрацювання соцiальних питань всередиш проекту, тобто з огляду на персонал, його професiйну структуру, сшввшношення виробничого й iнженерно-технiч-ного персоналу, кшьшсть нових робочих мюць, рiвень оплати працi, заплановану систему стиму-лювання й мотивацi! пращ, оргашзащю взаемодi! дирекцi! i персоналу, рiвень !хнього спiв робп-ництва чи можливо! конфлiктностi, дiловi якосп менеджерiв проекту i базового тдприемства тощо.
Визначено, що соцiалiзацiя бiзнесу мае значнi переваги та е достатньо привабливим напрямком для пiдприемцiв, а саме:
— сприяе розбудовi партнерства мiж приватними та державними секторами в рамках реалiзацi! загальнодержавних i регiональних програм розвитку;
— забезпечуе розвиток прюритетних напрямк1в економiчно! та сощально! полпики держави;
— сприяе рiвномiрному розпод^ тдприемниць-кого потенщалу мiж секторами економiки;
— гарантуе фшансування соцiального проекту вiдповiдними державними структурами за умов гарантп обгрунтування та його ефективно! реалiзацi!.
Найзначшшим прiоритетом даного бiзнесу е державне фшансування сощального проекту, що для шдприемщв яш не мають власного капiталу е рушiйно! силою на шляху реалiзацi! тдприем-ницько! iде!.
У зв'язку iз тим, що сощальш проекти нерiдко недоходш й збитковi в прямому фшансовому вираженнi, але при цьому вирiшують важливi соцiальнi завдання (i в цьому змюп себе окупа-ють), значна частина проекпв здiйснюеться в рамках державно! сощально! полпики й ршення мю-цевих завдань.
Так1 проекти фшансуються з вiдповiдних бюд-жепв (державного бюджету, регiональних й мю-цевих бюджетiв) найчастiше у виглядi асигнувань для здiйснення планово! дiяльностi державно! або мiсцево! установи, а в деяких випадках - цшо! мереж1 вiдповiдних органiв i установ, а також субсидш територiальним органам виконавчо! влади, органам мюцевого самоврядування, недержав-ним органiзацiям.
Фшансове забезпечення з бюджетних джерел мае обмеження, обумовленi рiзними нормативами (структура штапв i число штатних сшвробпнишв, фiксованi розмiри фонду заробiтно! плати й т.д.). Робота з нормативiв ускладнюе для бюджетних проектiв впровадження нововведень.
Субсидiя (дотацiя) - це державна фшансова допомога юридичним i фiзичним особам у виглядi асигнування на покриття збитк1в, збалансування бюджету. Таку модель фшансування сощальних проекпв обирають органи державно! влади й органи мюцевого самоврядування для тдтримки
npoeKTiB i npoipaM Hegep®aBHHx opraHi3a^H, 3any-HaMHH gna cy6cugiH 6Mg®eTHi KomTH H KomTH 3 no3a6Mg®eTHHx g®epen.
AHanoriHHHH MexaHi3M e y 6aгaтbox Mi®Hapog-hhx opгaнiзaцiax (OOH i ii cneцianiзoвaнi opгaнн) [11], $oHgiB (®oHg Copoca, ®oHg ®opga Ta iH.), npo^ecinHHx aco^a^H (aco^a^i coцianbннx npa^BHHKiB Ta iH.). Eaгaтo Mi®HapogHHx i 3aKop-goHHHx ^oHgiB b 90-e poKH nonanu aKTHBHo nigrpu-MyBaTH coцianbнi npoeKTH, 3giHcHMBaHi b yKpalHi H iHmux KpalHax CHft
Ee3nin rnmux 6narogiHHHx opraHi3a^H i npHBaT-hhx ^oHgiB MaMTb HaMip 3 nigrpHMKH npoeKTiB y co^anbHiH c$epi, гoтoвi BHginuTH Ha цi ^ni 3HaHHi KomTH. HaHHacrime TaKi KomTH MaMTb $opMy гpaнтiв.
rpaHT aBnae co6oM ^iKcoBaHy гpomoвy cyMy, aKy BnacHHK KomTiB (гpaнтogaвeцb) nepegae 6e3-onnaTHo внкoнaвцeвi o6yMoBneHHx po6iT a6o nocnyг (ipaHroorpHMyBaHy). HagaHHa гpaнтy nepeg6anae, ^o opгaнiзaтopн npoeKTy b neBHHH TepMiH HagagyTb 3BiT npo BHrpaTH KomTiB nig npoeKT, npuHoMy TaKi BHrpaTH MaMTb ^nboBHH nopagoK Ta 3a3ganerigb gocuTb ®opcTKo ^iKcyMTbca y 3aTBepg®eHoMy гpaнтogaвцeм 6i3Hec-nnaHi. TyT Ha6yBae HHHHocri цнвinbнo-npaвoвнн goгoвip 3 BH3HaneHHaM Mipu BignoBiganbHocTi cTopiH 3a Horo peani3a^M.
BupimyMHH coцianbнi npo6neMH Ta 3MiHMMHH cycninbcTBo Ha Kpa^e, nignpueM^ giMTb BignoBig-ho go cboix гonoвннx npннцнniв i ^HHocTen, thm caMHM oTpuMyMTb He name KoMep^HHi npiopureTH, ane H 3a6e3nenyMTb cycninbcTBo MopanbHHMH, gyxoBHMH Ta iHmHMH co^anbHHMH цiннocтaмн.
TaK, npu poзpo6цi co^anbHoro 6i3Hec-nnaHy nignpнeмцi KepyMTbca n'aTbMa xapaKTepHHMH puca-mh coцianbнoгo nignpueMcTBa:
1) HaaBHicTb HiTKoi i 3po3yMinoi Micil co^anb-нoгo cnpaMyBaHHa, aKa nepeg6anae BupimeHHa neB-hhx cycninbHHx npo6neM;
2) BHKopucTaHHa a^Ba^H^ro nigxogy go BupimeHHa coцianbнoi npo6neMH;
3) BHKopHcraHHa 6i3Hec-nnaHyBaHHa H crpaTe-rihhoro ynpaBniHHa (opгaнiзaцii, nnaHyBaHHa, koht-ponM), 3acrocyBaHHa nignpнeмннцbкoгo xucry 3 MeToM oTpuMaHHa npu6yTKy;
4) npu6yToK - He KiH^Ba MeTa, a 3aci6 goca^ HeHHa no3HTHBHHx coцianbннx nepeTBopeHb.
5) KoneKTHBHa $opMa BnacHocTi, aKa oxonnMe ynacHHKiB coцianbнoгo nignpueMcTBa, Horo npa^B-HHKiB, цinboвy гpyny, BonoHTepiB Ta rnmux.
To6to, coцianbнe 6i3Hec-nnaHyBaHHa e noegHaH-HaM nignpнeмннцтвa i3 co^anbHHMH MiciaMH gep-®aBH Ta KoMep^HHoro nigxogy go caMo^rnaHcy-BaHHa lx coцianbннx 3axogiB. nepecnigyMHH neBHy BucoKy MeTy, nignpнeмцi 3anynawTb 3HaHHi pecypcu gna gocaгнeннa Micil, b toh caMHH Hac orpuMyMTb HHcri npu6yTKH, ag®e giMTb BignoBigHo go 3aKoHiB 6i3Hecy.
Coцianbнi nignpueMcTBa KepyMTbca «nogBinHH-mh» ^naMH, ToMy cHHTe3yMTb co^anbHHH i $rnaH-cobhh pe3ynbTaT.
Coцianbнe 6i3Hec-nnaHyBaHHa o6rpyHToBye HanpaMKH pe^opMyBaHHa cucTeMH co^anbHoro 3a6e3neneHHa, oxopoHH 3gopoB'a, co^anbHHH 3axucT He3a6e3neneHHx BepcTB HaceneHHa, nogonaHHa HacnigKiB npupogHHx i coцianbннx noTpaciHb.
Co^anbHHH 6i3Hec - 6i3Hec, ^o craBHTb craopM-BaHy цiннicтb BH^e npu6yTKy, ane He iгнopye npu-6yroK aK TaKHH.
BlICIIOBK'll
npoBegeHHH aHani3 eKoHoMiHHoi nirepaTypH, npaKTHKH gianbHocTi nignpueMHH^KHx cTpyKTyp, HanpaMKiB coцianbнoi noniTHKH gep®aBH go3BonHB BH3HaHHTH, ^o acneKTH co^anbHoro 6i3Hec-nnaHy-BaHHa, ge^irn^a coцianbнoгo 6i3Hec-nnaHy e aKTy-anbHHMH nHTaHHaMH cborogeHHa, ogHaK gocnig®eHi HegocTaTHbo Ta He MaMTb HiTKoro o6rpyHTyBaHHa.
nocunaMHucb Ha BH^eBHKnageHe, 6yna BH3Ha-HeHa npo6neMa Ta BcTaHoBneHo, ^o e Heo6xigHow bhmotom npaKTHKH gocnig®eHHa oco6nHBocreH co^anbHoro 6i3Hec-nnaHyBaHHa aK eKoHoMiHHoro MeTogy ynpaBniHHa po3bhtkom gep®aBHoi noniTHKH. npoBegeHe gocnig®eHHa go3Bonuno npegcTaBHTH ge^im^M «co^anbHHH 6i3Hec-nnaH» i3 o6rpyHTy-BaHHaM Horo 3MicroBoro KoMnoHeHTy Hepe3 npu3My gep®aBHoi noniTHKH. ,3,oBegeHo, ^o coцianbнe 6i3-Hec-nnaHyBaHHa e e^eKTHBHHM eKoHoMiHHHM MeTo-goM ynpaBniHHa po3bhtkom gep®aBHoi noniTHKH yKpaiHH, aKHH go3Bonae po3BHBaTH HanpaMoK nig-npнeмннцтвa 3a6e3nenyroHH cycninbcTBo MopanbHH-mh, gyxoBHMH Ta iHmHMH coцianbннмн ^HHocraMH.
noganbmi HanpaMKH gocnig®eHHa nonaгaмтb y o6rpymyBaHHi cucTeMH noKa3HHKiB coцianbнoi Ta 6wg®eTHo! e^eKTHBHocTi npoeKTy aK iHcrpyMeHTa-piM гapaнтii coцianbнoi e^eKTHBHocTi gep®aBHoi noniTHKH yKpaiHH.
CnHCOK ^iTepaTypn:
1. Eeprep n. Coцнanbнoe KoHcTpyupoBaHue peanbHocru [TeKcT] : TpaKTaT no coцнonoгнн 3HaHHa / n. Eepгep, T. HyKMaH. - MocKBa : MeguyM, 1995. - 322,[1] c.
2. EecTy®eB-Haga H.B. Пpoгнoзнoe o6ocHoBaHue coцнanbннx HoBoBBegeHun: [мoнoгpa$нa] / H.B. EecTy®eB-Haga. - M.: HayKa, 2010. - 508 c.
3. Мельник М.1. Становления iнституту соцiально орieнтованого бiзнес-середовища в Укра1т: аналiз проблем та пошук ефективних iнструментiв [Текст] : наук. доп. / Мельник М.1. ; НАН Украши, 1н-т репон. дослiджень. - Л. : [б. в.], 2010. - 39 с.
4. Орлова Э.А. Проблемно ориентированное социокультурное проектирование: [научно-практическое пособие] / Э.А. Орлова. - М., Российский институт культурологии, 2012. -234 c.
5. Парсонс Т. О структуре социального действия : [сборник : пер. с англ.] / Т. Парсонс ; под ред. В.Ф. Чесноковой, С.А. Беланоского. - М. : Академический Проект, 2000. - 879 с.
6. Управление проектами: [учебно-практическое пособие] / Под общ. ред. В.Д.Шапиро. -СПб.: Два Три, 2009. - 41 с.
7. Bridgeland D.M. Business modelling: a practical guide to realizing business value / D.M. Bridgeland, R. Zahavi. - Burlington: Morgan Kaufmann, 2009. - 387 p.
8. Джелла А.Н. Стратепчне планування дiяльностi шдприемства : дис... ступеня канд. екон. наук. спец.: 08.06.01 / А.Н. Джелла. - Харюв, 2004. - 23 с.
9. Covello J. Complete book of business plans: simple steps to priting powerful business plans / J. Covello, B.J.Hazelgren. - Illinois: Sourcebook, 2011. - 506 p.
10. Мескон М. Основы менеджмента: Пер. с англ. [Текст] / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури; Под общ. ред. Л.И. Евенко ; Акад. нар. хоз-ва при Правительстве Рос. Фед., Высш. шк. междунар. бизнеса. - М. : Дело, 1993. - 701 с.
11. UNIDO Manual for the Preparation of Industrial Feasibility Studies. - Vienna, UNIDO, JD / 206, - 1986.
Надано до редакцп 22.11.2012
Коваленко Нащя Олепвна / Nadiya O. Kovalenko
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Особливостi сощального бьзнес-планування як економiчного методу управлшня розвитком державно1 полтики [Електронний ресурс] /Н.О. Коваленко //Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2012. — № 3-4 (4-5). — С. 167171. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2012/n4-5.html
