CC BY
22
К.О. Зуев
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗПОД1ЛУ ЖИРОВО1 ТКАНИНИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 2-го ТИПУ З ОЖИР1ННЯМ ТА АРТЕР1АЛЬНОЮ Г1ПЕРТЕНЗ1СЮ
Украгнський науково-практичний центр ендокринног хгрурги, трансплантаци ендокринних органгв I тканин МОЗ Украгни, Кигв
ВСТУП
Наявнють цукрового дебету (ЦД) 2-го типу подвоюе ризик виникнення серцево-судинних ускладнень (¡нфаркту мюкарда, ¡нсульту тощо) у хворих ¡з кардюваскулярною патолог¡eю [2]. Тому пацюнти ¡з ЦД 2-го типу здебтьшого по-мирають саме в¡д серцево-судинних захворю-вань [3]. Переважна бшьшють пац¡eнт¡в ¡з ЦД 2-го типу мають надм^ну масу т¡ла або ожирн-ня [4], а також пщвищений артер¡альний тиск [5]. Поеднання ожир¡ння ¡з ЦД 2-го типу та ар-тер¡альною г¡пертенз¡eю (АГ) призводить до ¡с-тотного тдвищення кард¡оваскулярноí смерт-ност¡ [6].
Пщвищення маси т¡ла рег se е ¡стотним чин-ником ризику виникнення серцево-судинних та ¡нших захворювань [7]. Проте у багатьох дослщ-женнях доведено, що жирова тканина у рюних частинах тта не е однаковою за своею метабо-лнною активн¡стю [8]. Багато досл¡дник¡в пщ-креслюють, що зб¡льшення к¡лькост¡ жирово'( тканини в абдом¡нальн¡й д¡лянц¡ (вюцеральне ожир¡ння) завдяки багатьом патоф¡з¡олог¡чним мехаызмам е пров¡дною ланкою утворення кшь-кох "хибних юл", як¡ провокують ураження ор-ган¡в-м¡шеней на шляху прогресування серце-во-судинного континууму [9]. Отже, визначення характеру розпод¡лу жирово'( тканини у пацюн-та ¡з ЦД 2-го типу, ожир¡нням та АГ мае при-кладне ¡ нав¡ть прогностичне значення.
Для визначення вмюту жировоí тканини в абдомшальнш д¡лянц¡ запропоновано багато метод¡в: вщ простих ¡ доступних будь-якому медичному прац¡вников¡ (вим¡рювання окружнос-т¡ тали) до складних ¡нструментальних (комп'ютерна (КТ) ¡ магн¡тно-резонансна (МРТ) томограф¡я). КТ ¡ МРТ сьогодн¡ е золотим стандартом серед метода визначення вмюту ¡нтра-абдом¡нального жиру, але водночас вони мають високу вартють, а КТ ще й несе певну небезпеку рентгеывського опром¡нення.
Метод визначення структури т¡ла за допо-могою двофотонноí рентген¡вськоí абсорбцю-метри (ДРА) фунтуеться на анал¡з¡ структури тта як трикомпонентноí модел¡: оцнюеться к¡стко-ва м¡неральна маса, а також жирова маса тта та безжирова. За допомогою оцнки ступеня ослаблення рентгеывських промен¡в п¡сля про-ходження кр¡зь к¡сткову та м'яю тканини за допомогою ДРА можна вим^яти з точн¡стю до одного грама масу жирово'( тканини та безжи-рову масу пацюнта [10]. Променеве наванта-ження за ДРА е незначним ¡ становить не бть-ше за 0,0004 мЗв.
Метою даного дослщження було з'ясування взаемозв'язку м¡ж масою жирово'( тканини з урахуванням íí розподту в абдом¡нальн¡й ¡ глю-тео-феморальый д¡лянках та антропометричними показниками у хворих на ЦД 2-го типу з ожирЫ-ням та артер^льною г¡пертенз¡eю 1-11 ступен¡в.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИ
До досл¡дження було включено 53 пацюнти (25 чолов¡к¡в ¡ 28 ж¡нок) в¡ком 55,9±2,15 року ¡з ЦД 2-го типу, АГ 1-11 ступеня (179>САТ> >140 м рт. ст. ¡ 109>ДАТ>90 мм рт. ст. або ¡з наявнютю антиг¡пертензивноí терап¡í на момент включення до дослщження) [1] та ожирнням 1-111 ступеыв (45>1МТ>30 кг/м2), яю перебували на амбулаторному та/або стацюнарному л¡ку-ванн¡ у в¡дд¡л¡ профтактики ендокринних захворювань Украíнського науково-практичного центру ендокринно'( х¡рург¡í, трансплантац¡í ендокринних оргаыв ¡ тканин МОЗ Укра'ши.
Д¡агноз ЦД 2-го типу встановлювали зпдно з критер¡ями ВООЗ (2007), д¡агноз АГ - за рекомендации Украíнськоí асоц¡ац¡í кардюлопв 2008 р. АГ в у^х обстежених в¡дпов¡дала I ¡ II ступеням (м'яка та помина АГ) [1].
Визначення ступеня ожирння проводили у вщповщност до рекомендац¡й ВООЗ (1997 р.) ¡з розрахунком 1МТ (кг/м2). Надм¡рну масу кон-
КлЫнна ендокринолог¡я та ендокринна х¡рург¡я 4(45) 2013
27
статували за IMT 25,0-29,9 кг/м2, ожирЫня I сту-пеня - за IMT 30,0-34,9 кг/м2, ожиршня II i III CTyneHiB - за IMT 35,0-39,9 кг/м2 i понад 40 кг/м2 вiдповiдно.
Визначення зросту та маси тiла патента з подальшим розрахунком IMT, окружност талií (OT), окрyжностi стегон (ОС) здмснювали зви-чайними методами за допомогою ростомiрy, ваг i сантиметровой' стрiчки. Kрiм того, проводили визначення структури тта методом ДРА на апа-ратi Lunar Prodigy Primo (General Electric, США).
Визначали показники вмюту загального жиру в органiзмi (MXT3), а також в окремих дшянках: абдомiнальнiй (MXTJ i глютео-феморальнш (MXTr) (рис. 1).
Oфiсний AT вимiрювали на апаратi Omron HEM-907 (Японiя). Вимiрювання проводили тричi у положены патента сидячi, пiсля п'ятнадцяти хвилин вiдпочинкy, на плeчовiй артери на боцi, де показник AT був вищим, iз подальшим об-численням середнього арифметичного з трьох показниюв.
Всi вимiрювання проводили з дотриманням
у^х вiдповiдних вимог, у тому чи^ виробникiв апаратури, з метою забезпечення вiрогiдностi рeзyльтатiв. Дослщження проводили як вщкри-те, нештервенцмне. Усi пацieнти пiдписали iнформованy згоду на участь у дослщжены з дотриманням принцитв Гeльсiнськоí деклараций
Порiвняння незалежних вибiрок здмснюва-ли за допомогою дисперайного аналiзy. Для ста-тистичноí обробки даних спочатку проводили пeрeвiркy розподiлy кiлькiсних ознак на вщпо-вiднiсть закону Гаусса. Залежно вiд типу розпо-дшу даних використовували параметричний кри-терм Ст'юдента або непараметричний критeрiй Вiлкоксона-Mанна-Уíтнi.
Статистичнi характеристики антропометрич-них вимiрювань i показникiв ДРА наведено у виглядi середнього арифметичного (M) i стан-дартноí похибки (±SE), а також 95% довiрчого iнтeрвалy (95% CI).
Aсоцiацií мiж залежними (IMT, OT, ОС, OT/OC) i незалежними змнними (MXT3, MXTa, MXTr, MXTa/MXTr) аналiзyвали методом рег-рeсiйного аналiзy, результати якого наведено у
УНПЦ ендокринно'1 xipyprii та ТЕОТ
Центр ендонринолрп! тл остеопарозу Кк|В, вул.Кловський V II'11. 13А, тел.(044)254-54-62,254-34-58 (кон.)
Patient: Шафареихо, Ольга flxiena Facility ID:
Birth Date: 01.01.3977 35,9 years Referring Physician:
Height / Weight: 165,0 cm 99,0 kg Measured: 28 11 2012 ll:0i :10 (11.40)
Sex / Ethnic: Female White Analyzed: 28112012 11:08 :M (11.40)
Рис. 1. Визначення вм'юту загального жиру в оргашзмi та в абдом'1нальн'1й i глютео-феморальн1й дшянках методом двофотонноf рентгешвсь^ абсорбц'юметрп.
28
Кл^чна ендокринолопя та ендокринна хiрyргiя 4(45) 201 3
виглядi гpaфiкiв, кoeфiцieнтiв peгpeciï (r) i piвнiв ïx знaчyщocтi (p). Cтaтиcтичний aнaлiз дaниx ви-кoнaнo зa дoпoмoгoю кoмп'ютepнoï пpoгpaми SPSS 9.0.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
3a peзyльтaтaми aнтpoпoмeтpичнoгo тa icni-нiчнoгo oбcтeжeння xвopиx нa ЦД 2-гo типу з oжиpiнням тa АГ I-II cтyпeнiв пpoвeдeнo диcпep-ciйний aнaлiз ocнoвниx пoкaзникiв, якi xapaoe-pизyють зaгaльнy вибipкy xвopиx, a тaкoж пepe-вipкy нeoднopiднocтi циx пoкaзникiв нa нaявнicть cтaтeвиx ocoбливocтeй (тaбл. 1).
Bиявлeнo низку cтaтиcтичнo знaчyщиx CTa-тeвиx вiдмiннocтeй: бiльшi cepeднi знaчeння зa-гaльнoï мacи жиpoвoï тшнини (MЖTз), a тaкoж жиpoвoï тганини, лoкaлiзoвaнoï в aбдoмiнaль-нiй (MXTa) i глютeo-фeмopaльнiй (MЖTr) дшян-rax тiлa y жiнoк (p<0,001). Äo тoгo ж cepeднiй iндeкc cпiввiднoшeння MЖTa дo MЖTr y чoлoвi-кiв виявивcя cтaтиcтичнo знaчyщe вищим (p<0,001), нiжy жiнoк (1,31±0,03 i 1,09±0,03 вщ-пoвiднo). Aндpoïдний тип oжиpiння (iндeкc MЖTa/MЖTr >1) cпocтepiгaли y 23 iз 25 (92,0%) чoлoвiкiв тa y 25 з 28 (89,3%) жiнoк. ^й фaкт зacвiдчye пepeвaжнo aндpoïдний тип oжиpiння в oбcтeжeниx iз ЦД 2-го типу.
Cepeд aнтpoпoмeтpичниx пoкaзникiв CTa™c-тичнo знaчyщi вiдмiннocтi зa cтaтeвoю oзнaкoю тaкoж виявлeнo для cпiввiднoшeння OT/OC (p<0,01; тaбл. 1).
Haвeдeнi peзyльтaти cвiдчaть, щo aнaлiз aco-цiaцiй aнтpoпoмeтpичниx пoкaзникiв iз MЖTз, a тaкoж MЖTa i MЖTr cлiд пpoвoдити oкpeмo для чoлoвiкiв i жiнoк.
Peгpeciйний aнaлiз acoцiaцiï IMT з MЖTз ви-явив низку як зaгaльниx, тaк i cтaтeвo зaлeжниx зaкoнoмipнocтeй. Ta^ нeзaлeжнo вiд cтaтi пaцi-ен^в IMT був пoв'язaний iз MЖTз нeлiнiйнo (e^ cпoнeнцiaльний тип peгpeciï) (r=0,56; p<0,001; pиc. 2).
IMT
мжт,
Рис. 2. rpaôiê зaлeжнocтi iндeкcy мacи Tiëa вд зaгaльнoï мacи жиpoвoï т^нини в oбcтeжeниx.
Taблиця 1
Характеристика обстежених за антропометричними показниками
Дослiджуваний показник Статистичний показник Чоловiки Жiнки Р
Обсяг вибiрки n M±SE 25 54,3±1,7 28 57,4±1,6
Cереднiй вк, роки 95% CI min-max 51,8-56,7 37-70 55,1-59,7 35-75 0,2
1МТ, кг/м2 M±SE 95% CI 34,6±0,93 3,4-36,0 35,3±0,8 34,0-36,5 0,6
ОТ, см M±SE 95% CI 116,4±2,2 113,2-119,5 110,9±2,1 107,9-113,8 0,07
OC, см M±SE 114,2± 2,4 116,9± 2,2 0,4
95% CI 110,8-117,5 113,7-120,1
OTOC M±SE 95% CI 1,02±0,01 1,0-1,04 0,95±0,01 0,93-0,97 0,005
МЖТ3 , % M±SE 95% CI 32,1±1,35 32,2-36,0 45,8±1,29 43,9-47,6 <0,001
МЖТ , % M±SE 95% CI 44,7± 1,044 3,2-46,2 51,6±0,98 50,2-53,0 <0,001
МЖТг , % M±SE 35,0±1,46 47,5±1,38 <0,001
95% CI 32,9-37,1 45,5-49,4
1ндекс МЖТ МЖТ M±SE 95% CI 1,31±0,03 1,27-1,36 1,09±0,03 1,04-1,13 <0,001
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipypгiя 4(45) 2013
29
Koeфiцieнти peTpeciï для oкpeмиx вибipoк чoлoвiкiв i жiнoк cклaдaли r=0,68 (p<0,001) i r=0,72 (p<0,001) вiдпoвiднo i cтaтиcтичнo мiж coбoю нe piзнилиcя.
Biдзнaчeнo cтaтиcтичнo знaчyщy acoцiaцiю IMT iз MЖTa (r=0,42; p<0,01 ) y зaгaльнiй вибipцi тa з ypaxyвaнням cтaтeвиx вiдмiннocтeй r=0,45 (p<0,05) для чoлoвiкiв i r=0,43 (p<0,01) для œi-нoк. Taкoж cпocтepiгaлacя acoцiaцiя IMT iз MЖTr: r=0,4 (p<0,01) для зaгaльнoï вибipки, r=0,56 (p<0,01) для чoлoвiкiв i r=0,37 (p<0,05) для жiнoк.
Знaйдeнo i вipoгiднy acoцiaцiю мiж OT пa-цieнтiв i MЖTз, якa мaлa cтaтeвi вiдмiннocтi, o6ó-мoвлeнi кoнcтитyцiйними xapaктepиcтикaми пa-цieнтiв (pиc. ЗА i 3Б). Ta^ кoeфiцieнт peгpeciï y чoлoвiкiв cтaнoвив r=0,77 (p<0,001), y жiнoк -r=0,4 (p<0,05). Biдзнaчeнo тaкoж cтaтиcтичнo знaчyщy acoцiaцiю OT iз MЖTa (r=0,58; p<0,01), aлe лишe y чoлoвiкiв (y ж^к r=0,3; p=0,12).
Bиявлeнo acoцiaцiю OT iз MЖTr i cepeд чoлoвi-кiв (r=0,55; p<0,01), i cepeд жiнoк (r=0,39; p<0,05).
Peгpeciйний aнaлiз виявив тaкoж лiнiйнy, зa-лeжнy вiд cтaтi acoцiaцiю OC iз MЖTз: y чoлoвi-кiв r=0,73 (p<0,001), y жiнoк r=0,67 (p<0,001) (pиc. 4А i 4Б); cтaтиcтичнo знaчyщy acoцiaцiю OC iз MЖTa: y чoлoвiкiв r=0,52 (p<0,01 ), y ж^к r=0,39 (p<0,05); OC iз MЖTr: y чoлoвiкiв r=0,55 (p<0,01), y жiнoк r=0,4 (p<0,05).
Звepтaють нa ceбe yвaгy зaкoнoмipнocтi взa-eмoзв'язкy MЖTз iз cпiввiднoшeнням OT/OC y зaгaльнiй вибipцi (r=-0,42; p<0,01), a тaкoж o^ peмo y чoлoвiкiв (r=0,33; p<0,01; pиc. 5А) i жи нoк (r=-0,45; p<0,01; pиc. 5Б).
Biдмiннocтi y xapaoepi взaeмoзв'язкiв пo-лягaють y тому, y чoлoвiкiв cпocтepiгaeтьcя пoзитивнa acoцiaцiя циx пoкaзникiв, тобто ^в-вiднoшeння OT/OC зpocтae зi збiльшeнням
Рис. 3. rpaôiêè зaлeжнocтi oкpyжнocтi тaлiï вд зaгaльнoï Macè жиpoвoï т^нини в
oбcтeжeниx чoлoвiкiв (А) тa жiнoк (Б).
Рис. 4. rpaôiêè зaлeжнocтi oкpyжнocтi cтeгoн вд зaгaльнoï Macè жиpoвoï т^нини в
oбcтeжeниx чoлoвiкiв (А) тa жiнoк (Б).
30
Kлiнiчнa eндoкpинoлoгiя тa eндoкpиннa xipyprá 4(45) 201 3
А
38 42 46 50 54 58
мжт,
Рис. 5. Граф/ки залежност/ сп1ввДношення окружност1 тал/! до окружноет/ стегон залежно вД загально! маси жирово! тканини в обстежених чолов/к/в (А) та ж1нок (Б).
МЖТз, тод1 як у жнок - негативна: стввщно-шення ОТ/ОС знижуеться з1 збшьшенням МЖТз. Аналю взаемозв'язку ОТ/ОС ¡з МЖТа ¡ МЖТг у чолов^в не виявив статистично значущих зако-ном¡pностей, тод¡ як у жнок знайдено одно-спрямовану нел¡н¡йну (реципрокну за Y) залеж-н¡сть мж ОТ/ОС ¡ МЖТа (г=-0,26; р=0,05) ¡ МЖТг (г=-0,37; р=0,01).
Взаемозв'язок сп¡вв¡дношення ОТ/ОС ¡ МЖТа/МЖТг незалежно вщ стат¡ пац¡eнт¡в опи-суеться складною pегpес¡йною моделлю (по-двмна реципрокна залежн¡сть) ¡з коеф¡ц¡eнтом регреси г=0,35 (р<0,01; рис. 6). Незважаючи на складний характер ц¡eí асо^ацп, можна ствер-джувати: що вище стввщношення МЖТа/МЖТг, то б¡льша величина стввщношення ОТ/ОС.
ОТ/ОС
МЖТ,/МЖТГ
Рис. 6. Граф/ки залежност'1 сп1ввДношення окружност/ тали до окружност/ стегон в/д сп1ввДношення маси жирово! тканини в абдом/нальн/й / глютео-феморальн/й д/лянках в обстежених.
Отже, виявлено, що об'ективюацт вим^ю-вання маси жирово'( тканини та и розподшу в окремих частинах тша у пацюнтю ¡з ЦД 2-го типу з ожирЫням та АГ за допомогою ДРА дозволяе
розширити наш¡ знання стосовно ефективност використання в¡домих метода оц¡нки антропо-метричних показник¡в для визначення ступеня ожиp¡ння та локалюацп жиpовоí тканини в окремих дшянках т¡ла. Досл¡дження дозволило де-тал¡зувати деяк¡ статев¡ особливост¡ накопичення жиру в оpган¡зм¡ людини та його розподшу в окремих дшянках тша.
Необх¡дно в¡дзначити, що накопичення жиру в рюних жирових депо мае сво'( ф¡з¡олог¡чн¡ та морфолопчы особливост¡ [11]. В¡домо, що жи-pов¡ кл¡тини в абдом¡нальн¡й дшянц накопичу-ють жир за рахунок г¡пеpтpоф¡чних пpоцес¡в, як¡ супроводжуються збшьшенням об'ему адипоци-т¡в. Водночас жирова тканина у глютео-фемо-pальн¡й дшянц складаеться з дp¡бних адипоци-^в, сформованих за рахунок г¡пеpпластичних процесс - зб¡льшення к¡лькост¡ адипоцит¡в за рахунок формування нових кл™н [12].
Дисперсмний анал¡з показав, що незважаючи на вщсутнють статистично значущих вщмн-ностей у сеpедн¡х значеннях 1МТ в окремих ви-б^ках чолов¡к¡в ¡ ж¡нок, сеpедн¡ значення МЖТз, МЖТа ¡ МЖТг у груп ж¡нок в¡pог¡дно перевищу-ють ц¡ показники у чолов¡к¡в. Причому ¡ндекс МЖТа/МЖТг у чолов¡к¡в був значуще вищим, ыж у жЫок. Ц¡ факти св¡дчать про наявысть в обстежених чолов¡к¡в переважно андро'щного типу ожиp¡ння.
Регpес¡йний аналю виявив позитивн¡ зв'яз-ки мж 1МТ ¡ МЖТз, а також МЖТа ¡ МЖТг як у чолов¡к¡в, так ¡ у жнок.
Вивчення взаемозв'язку маси жиpовоí тка-нини з такими антропометричними показника-ми, як ОТ та ОС, виявило низку статевих особ-ливостей. У чоловшв був вищим стутнь асо^а-
Kл¡н¡чна ендокpинолог¡я та ендокринна х^урпя 4(45) 2013
31
uii OT ¡3 MXT3 i MXTr. y xiHOK acouiauia OT ¡3 MXTa Sy^a CTaTMCTMHHO He3HaHy^ora. CTyniHb no3MTMBHoi acouiauii OC i3 MXT3, MXTa i MXTr y HO^OBiKiB TaKox SyB bm^mm.
HeoSxiflHo Bifl3HaHMTM, ^o HaBefleHi pe3y^b-TaTM y3roflxyraTbca 3 flaHMMM ¡hwmx aBTopiB, aKi BMBHa^M BiflnoBiflHicTb aHTponoMeTpMHHMx napa-MeTpiB oxMpiHHa os'gktmbho BMMipaHiM KmbKocTi xmpoboi TKaHMHM b opraHi3Mi ^raflMHM [13-14].
noKa3HMK OT/OC SaraTbMa floc^iflHMKaMM bm-KopwcToByeTbca aK xapaKTepMcTMKa TMny oxMpiH-Ha, He3a^exHa Bifl 3ara^bHoi MacM xmpoboi TKaHMHM, a TaKox npeflMKTop MeTaSo^iHHMX ycKmfl-HeHb, noB'a3aHMX i3 HaflMipHora Macora Tma Ta oxMpiHHaM. BoflHoHac 3a pe3y^bTaTaMM MeTa-aHa-^i3y 32 nyS^kauiM i3 npoS^eMM reHoMy ^raflMHM, cniBBiflHorneHHa OT/OC e Smbwora Mipora cnafl-KoBora o3HaKora [15]. Mm BMaBM^M cTaTeBi BiflMiH-HocTi y xapaKTepi acouiauii MXT3 i3 noKa3HMKoM OT/OC. no3MTMBHa acouiauia umx noKa3HMKiB Sym BMpaxeHora y Ho^oBiKiB, y aKMx MXT3 He nepeBM-^ye 50%. npoTe oKpeMoro BHecKy MXTa i MXTr y ura acouiauira y Ho^oBiKiB BMaBMTM He Bfla^oca.
y xiHoK acouiauia OT/OC i3 MXT3 Ma.na Hera-tmbhmm xapaKTep. U,e oSyMoB^eHo tmm, ^o cniB-BiflHorneHHa OT/OC>1 BMaB^a^M ^Mwe y tmx xiHoK, y aKMx MXT3 He nepeBM^yBa^a 45%. y fle-KmbKox xiHoK i3 MXT3 noHafl 45% BiflKnaflaHHa xMpy ^oKa^i3yBa^oca TaKox y rinoracTpa^bHitf fli-^aHui, ^o TaKox Bn^MBa^o Ha 3HMxeHHa noKa3-HMKa OT/OC.
BMCHOBKM
1. He3a^exHo Bifl cTaTi nauieHTiB IMT SyB no3MTMBHo acouiMoBaHMM i3 3ara^bHora Macora xmpoboi TKaHMHM, a TaKox KmbKicTra xmpoboi TKaHMHM, ^oKa^i3oBaHoi b aSfloMiHa^bHitf i r^raTeo-0eMopa^bHiM flmaHKax.
2. y 3B'a3Ky 3 tmm, ^o cTaTeBMM flMMop4>i3M Ta cnaflKoBicTb Smbwora Mipora BM3HaHaraTb B3a-6Mo3B'a3oK MacM xmpoboi TKaHMHM 3 oKpyxHicTra Ta^ii, cTeroH i cniBBiflHoweHHaM OT/OC, HeoSxifl-ho BpaxoByBaTM ui 0aKTM y BMKopMcTaHHi 3a3Ha-HeHMx aHTponoMeTpMHHMx noKa3HMKiB fl^a ouiHKM cTyneHa Ta TMny oxMpiHHa.
3. 3ara^bHoBifloMi 3aKoHoMipHocTi B3ae-Mo3B'a3Ky Mix aHTponoMeTpMHHMMM noKa3HMKa-mm Ta noKa3HMKaMM cTpyKTypM Tma, oTpMMaHMMM 3a flonoMorora MeTofly flBo^oToHHoi peHTreHiBcb-Koi aScopSuioMeTpii, aK npaBM^o, 3SepiraraTbca Tofli, ko^m 3ara^bHa Maca xmpoboi TKaHMHM He nepeBM^ye 50% Bifl MacM Tma ^raflMHM.
^ITEPATyPA
1. PeKOMeHflauii YKpaiHCbKoi acouiauii KapflionoriB 3 npo^rnaKTMKM Ta jiiKyBaHHH apTepia^bHoi rinep-TeH3ii. noci6HMK flo HauioHa/ibHoi' nporpaMM npo^i^aKTMKM i jiiKyBaHH^ apTepianbHoi' rinepTeH-3ii. - K.: nn BME, 2008. - 80 c.
2. Preis S.R., Hwang S.J., Coady S. et al. Trends in all-cause and cardiovascular disease mortality among women and men with and without diabetes mellitus in the Framingham Heart Study, 1950 to 2005 // Circulation. - 2009. - Vol. 119. -P. 1728-1735.
3. Go A.S., Mozaffarian D., Roger V.L. et al. Heart disease and stroke statistics - 2013 update: a report from the American Heart Association // Circulation. - 2013. - Vol. 127. - P. e6-e245.
4. Daousi C., Casson I.F., Gill G.V. et al. Prevalence of obesity in type 2 diabetes in secondary care: association with cardiovascular risk factors // Postgrad. Med. J. - 2006. - Vol. 82. - P. 280-284.
5. Chobanian A. V., Bakris G.L., Black H.R. et al. Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure; National Heart, Lung, and Blood Institute; National High Blood Pressure Education Program Coordinating Committee 2003 Seventh report of the Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure // Hypertension. - 2003. - Vol. 42. -P. 1206-1252.
6. Grundy S.M. Obesity, Metabolic Syndrome, and Cardiovascular Disease // The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. - 2004. - Vol. 89. -P. 2595-2600.
7. Seidell J.C., Verschuren W.M., van Leer E.M., Kromhout D. Overweight, underweight, and mortality. A prospective study of 48,287 men and women // Arch. Intern. Med. - 1996. - Vol. 156(9). -P. 958-963.
8. Bastard J.P., Antuna-Puente B., Feve B., Fellahi S. Adipokines: The missing link between insulin resistance and obesity // Diabetes Metab. - 2008. -Vol. 34(1). - P. 2-11.
9. Bosello O., Zamboni M. Visceral obesity and metabolic syndrome // Obes. Rev. - 2000. - Vol. 1. -P. 47-56.
10. Albanese C.V., Diesel E., Genant H.K. A review: clinical application of body composition measurements using DXA // J. Clin. Densit. - 2003. -Vol. 6. - P. 161-172.
11. Johnson P.R., Greenwood M.R.C. The adipose tissue. In: "Cell and Tissue Biology: A Textbook of Histology / ed. by L. Weiss, 6th edition. - Urban and Schwarzenberg, Baltimore, 1988. -P. 191-209.
12. Francine G.M., Smas C.M., Hei Sook Sul. Understanding Adipocyte Differentiation // Physiol. Rev. - 1998. - Vol. 78. - №3.- P. 783-809.
13. Direk K., Cecelja M., Astle W. et al. The relationship between DXA-based and anthropometric
32
K^iHiHHa eHfloKpMHo^oria Ta eHfloKpMHHa xipypria 4(45) 201 3
measures of visceral fat and morbidity in women // BMC Cardiovascular Disorders. - 2013. -Vol. 13. - P. 25.
14. Fox C.S., Massaro J.M., Hoffmann U. et al. Abdominal visceral and subcutaneous adipose tissue compartments - Association with metabolic risk factors in the Framingham Heart Study // Circulation. - 2007. - Vol. 116(1). P. 39-48.
15. Heid I.M., Jackson A.U., Randall J.C., Winkler T.W. Meta-analysis identifies 13 new loci associated with waist-hip ratio and reveals sexual dimorphism in the genetic basis of fat distribution // Nature Genetics. - 2010. - Vol. 42. - P. 949-960/
РЕЗЮМЕ
Особенности распределения жировой ткани у больных сахарным диабетом 2-го типа с ожирением и артериальной гипертензией К.А. Зуев
В исследовании изучена взаимосвязь между массой жировой ткани с учётом её распределения в абдоминальной и глютео-феморальной областях и антропометрическими показателями (ИМТ, ОТ, ОБ и соотношение ОТ/ОБ) у 53 пациентов с сахарным диабетом 2-го типа, ожирением и артериальной гипертензией I-II степени. Количественную оценку массы жировой ткани проводили при помощи метода двуфотонной рентгеновской абсорбциометрии (ДРА) и рутинных антропометрических измерений. Дисперсионный анализ выявил половые различия в распределении массы жировой ткани и ряде антропометрических показателей. С помощью регрессионного анализа доказана положительная ассоциация ИМТ с общей массой жировой ткани, а также количеством жировой ткани, локализованной в абдоминальной и глютео-феморальной областях. В связи с тем, что половой диморфизм и наследственные факторы в большей мере определяют взаимосвязь массы жировой ткани с объёмом талии, бёдер и показателем ОТ/ОБ, необходимо учитывать эти факты при использовании упомянутых антропометрических показателей при оценке степени и типа
ожирения. Делается вывод, что когда общая масса жировой ткани не превышает 50% от общей массы тела человека, существует положительная взаимосвязь между антропометрическими показателями и объективно измеренной при помощи метода ДРА массой жировой ткани.
Ключевые слова: сахарный диабет 2-го типа, ожирение, рентгеновская двуфотонная абсорбцио-метрия.
SUMMARY
Particularities of adipose tissue distribution in patients with type 2 diabetes mellitus with obesity and arterial hypertension K. Zuev
The research, studied the correlation between mass of adipose tissue (its distribution at the abdominal and gluteofemoral areas) and the anthropometric indexes (body mass index (BMI), waist circumference (WC), hip circumference (HC) and waist-hip ratio) of 53 patients with diabetes mellitus type 2, with obesity and arterial hypertension. Determination of adipose tissue distribution in the body was conducted by the method of dual-energy X-ray absorptiometry and routine anthropometric measuring. ANOVA analysis revealed the differences in general and local body fat mass distribution and some antropometric characteristics related with patients' gender. Application of regression analysis showed the positive association of BMI with body mass of adipose tissue, as well as with adipose tissue localized in abdominal and gluteofemoral areas. It is necessary to take into account that sexual dimorphism and inherited factors mostly predetermine the fat distribution at waist and hips as well as WHR when use the above mentioned anthropometric indexes for the estimation of degree and type of obesity. The conclusion about close relation between some anthropometric indexes and indexes of body fat mass, evaluated by dual-energy X-ray absorptiometry, is observed when the general mass of adipose tissue does not exceed 50% of body weight.
Key words: diabetes mellitus type 2, obesity, dual-energy X-ray absorptiometry.
Дата надходження до редакцп 27.09.2013 p. Кл1ычна ендокринолопя та ендокринна xipyp™
4(45) 2013
33
