CC BY
72І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Особливості застосування лікувальної фізичної культури для дітей хворих на бронхіальну астму
Альошина А.І.
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Анотації:
Мета роботи полягає в узагальненні наукових рекомендацій вчених щодо застосування лікувальної фізичної культури для дітей з бронхіальною астмою. Проаналізовано проблему бронхіальної астми, як досить поширеного захворювання у світі, визначено основні тенденції його поширеності, діапазон заходів, які сприяють діагностиці та лікуванню. Представлені статистичні дані про поширеність бронхіальної астми на Україні серед дітей. Визначено основні причини виникнення захворювання та роль фізичних вправ у процесі реабілітації хворих з бронхіальною астмою. Проаналізовано особливості використання та вплив дихальної гімнастики за методиками Бутей-ко, Стрельникової, дренажних вправ, звукової гімнастики, вправ аеробного характеру. Обґрунтовано необхідність застосування лікувальної фізичної культури при даному захворюванні.
Ключові слова:
бронхіальна, астма, дихальна, гімнастика, лікувальна, фізична, культура, звукова, гімнастика, дренажні, вправи.
Алёшина А.И. Особенности применения лечебной физической культуры для детей больных бронхиальной астмой.
Цель работы заключается в обобщении научных рекомендаций ученых относительно применения лечебной физической культуры для детей с бронхиальной астмой. Проанализирована проблема бронхиальной астмы, как достаточно распространенного заболевания в мире, определены основные тенденции его распространенности, диапазон мероприятий, которые способствуют диагностике и лечению. Представлены статистические данные о распространенности бронхиальной астмы на Украине среди детей. Определены основные причины возникновения заболевания и роль физических упражнений в процессе реабилитации больных с бронхиальной астмой. Проанализированы особенности использования и влияние дыхательной гимнастики по методике Бутей-ко, Стрельниковой, дренажных упражнений, звуковой гимнастики, упражнений аэробного характера. Обоснована необходимость применения лечебной физической культуры при данном заболевании.
бронхиальная, астма, дыхательная, гимнастика, лечебная, физическая, культура, звуковая, гимнастика, дренажные, упражнения.
Aleshina A.I. Features of application of medical physical culture for the children of patients by bronchial asthma. The
purpose of work consists in generalization of scientific recommendations of scientists in relation to application of medical physical culture for children with bronchial asthma. The problem of bronchial asthma is analysed, as an enough widespread disease in the world, the basic tendencies of his prevalence, range of measures instrumental in diagnostics and treatment, are certain. It is presented statistical information about prevalence of bronchial asthma on Ukraine among children. Principal reasons of origin of disease and role of physical exercises in the process of rehabilitation of patients with bronchial asthma are certain. The features of the use and influencing of respiratory gymnastics on the method of Buteyko, Strel'nikovoy, drainage exercises, sound gymnastics, exercises of aerobic character are analysed. The necessity of application of medical physical culture at this disease is grounded.
bronchial, asthma, respiratory, gymnastics, therapeutic, physical, culture, sound, gymnastics, drainage, exercises.
Вступ.
Бронхіальна астма є однією з найважливіших медико-соціальних проблем, що обумовлено високою захворюваністю і смертністю, а також значними економічними витратами внаслідок цієї хвороби [10].
Згідно з даними ВООЗ, кількість хворих на бронхіальну астму у світі коливається в середньому в межах від 4 до 8 %, а серед молоді - від 2-15 %. Проведений у такому аспекті всебічний аналіз показує, що медична статистика фіксує тенденцію до росту поширеності бронхіальної астми серед осіб молодого віку у різних країнах [12]. Слід також зазначити, що значно зріс рівень смертності серед осіб молодого віку, які страждають на бронхіальну астму. Як свідчать результати більшості епідеміологічних спостережень, критичними є препубертатний та пубертатний періоди, тому що 80% випадків смерті від бронхіальної астми припадає саме на цей віковий період [12]. Така розпо-всюдженість бронхіальної астми обумовлює актуальність проблеми та вимагає розробки і створення нових комплексних методів відновлювального лікування у фізичній реабілітації даного контингенту хворих.
Останнім часом приділяється велика увага пошуку нових методів фізичної реабілітації хворих на бронхіальну астму. На сьогоднішній день розроблено уніфіковані підходи до діагностики даного захворювання, синтезуються і використовуються нові лікарські препарати, реалізуються програми з контролю за якістю життя пацієнтів [2]. Однак, незважаючи на різноманіття лікарських препаратів, методів діагностики і © Альошина А.І., 2012
профілактики бронхіальної астми, триває неухильне зростання захворюваності серед осіб молодого віку.
Однією з основних задач реабілітації хворих на бронхіальну астму є поліпшення якості життя хворого. Для цього повинні використовуватися не лише специфічні для даної нозологічної форми лікарські препарати, але й застосовуватися адекватні функціональному стану хворого засоби фізичної реабілітації. На сьогоднішній день у реабілітації широко застосовується новий арсенал високоефективних методів лікування: камери штучного мікроклімату соляного аерозолю (КШМК); нормобарична гіпокситерапія; різні методики баро-, озоно-, лазерної і магнітолазер-ної терапії та ін. [4, 7, 9]. Разом з тим використання таких методів не завжди забезпечує ефективну реабілітацію хворих. З огляду на це науковцями постійно здійснюється пошук нових засобів лікування хворих на бронхіальну астму.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи полягає в узагальненні наукових рекомендацій вчених щодо застосування лікувальної фізичної культури для дітей з бронхіальною астмою.
Результати дослідження та їх обговорення.
Захворювання бронхолегеневої системи займають одне з провідних місць серед патологій внутрішніх органів і мають тенденцію до зростання. Як свідчать дані табл. 1 кількість дітей хворих на бронхіальну астму з кожним роком невпинно зростає.
За період 2009 по 2010 рр. кількість випадків виникнення бронхіальної астми серед дітей зросла на
2012 ш
Таблиця 1
Поширеність бронхіальної астми на Україні серед дітей віком від 1 до14років
№ Адміністративні території Кількість випадків на 100000 тис (2009р ) Кількість випадків на 100000 тис (2010р)
1 АР Крим 324,4 285,5
2 Вінницька 618,1 619,3
3 Волинська 253,4 289,3
4 Дніпропетровська 701 641,1
5 Донецька 764,7 774,7
6 Житомирська 312,3 313,7
7 Закарпатська 370,6 376,9
8 Запорізька 734,4 756,6
9 Івано-Франківська 508,2 551,4
10 Київська 443,2 449,3
11 Кіровоградська 315,3 298,5
12 Луганська 406 387,6
13 Львівська 526,4 597,1
14 Миколаївська 333,7 345,5
15 Одеська 379,6 400,6
16 Полтавська 392,3 397,5
17 Рівненська 241,1 252,1
18 Сумська 314,8 345,8
19 Тернопільська 397,7 443,6
20 Харківська 667,6 662,4
21 Херсонська 323,9 327,5
22 Хмельницька 376,8 384,2
23 Черкаська 400,3 394,3
24 Чернівецька 420,1 436,2
25 Чернігівська 383,9 396
26 м. Київ 954,9 885,1
1,3%. Такий відсоток серед дитячого населення є не лише медико-біологічною, але й соціальною проблемою, оскільки створює перешкоди для одержання освіти й обмежує в подальшому можливості вибору професії.
Серед вагомих факторів, які сприяють виникненню бронхіальної астми є шкідливі чинники навколишнього середовища, вживання низькоякісних харчових добавок, використання хімічних засобів у побуті, нераціональне харчування, безсистемне вживання медикаментів, активне і пасивне паління, стресові ситуації, а також недостатня рухова активність [2].
Вище викладене порушує ряд питань серед спеціалістів лікувальної фізичної культури, які полягають у пошуку нових технологій фізичної реабілітації дітей з бронхіальною астмою.
Велику роль в лікуванні бронхіальної астми відіграють різноманітні засоби фізичної реабілітації, спрямовані на покращення функції дихальної системи. Одним з таких засобів є ЛФК, в основі якого лежить систематичне, суворо дозоване тренування, яке, крім місцевої дії на окремі органи і системи, впливає на весь організм в цілому. Фізичні вправи мають лікувальне спрямування [4, 7, 8, 9].
Заняття ЛФК сприяють зменшенню кількості нападів задишки, кашлю, ліквідації або зняттю спазму бронхів та бронхіол, зниженню тонусу інспіраторних м’язів, нормалізації тонусу ЦНС, відновленню функції дихальної системи, поліпшенню дренажної функції бронхів [3, 9]. Особливу увагу приділяють спеціальним дихальним вправам. Регулярні заняття дихальними вправами поліпшують рухливість грудної клітки,
І ПЕДАГОГІКА І та медик°-біол°гічні
*---“------------* проблеми фізичного
виховання і спорту _______________________
розслаблюють гладеньку мускулатуру бронхів [6]. Усі спеціальні дихальні вправи спрямовані на розвиток у хворого навички вольового свідомого регулювання тривалості фази видиху, щоб вона була рівномірною та подовженою. При виконанні таких вправ сповільнюється ЧСС, знижується АТ, зменшується кількість залишкового повітря в легенях [4, 8]. Відомо, що дихальні вправи з опором чи затримкою дихання сприяють більш повноцінному виведенню повітря з емфізематозно розтягнутих альвеол через звуженні бронхіоли і покращують функціональні можливості діафрагми та м’язів черевного пресу. До таких вправ відносять видих через складені „трубочкою” губи, через одну ніздрю, через трубочку опущену в посудину з водою, задування свічки, видування мильних кульок, надування дитячих гумових кульок і надувних гумових іграшок різної еластичності, кисневих подушок та інших надувних предметів [11].
Для зменшення чи ліквідації бронхоспазму рекомендують застосовувати „звукову” дихальну гімнастику, особливістю якої є вимова певних звуків (дрижачі, шиплячі, свистячі) під час фази видиху [1, 4, 7]. На думку Н.О. Івасик, застосування „звукової” дихальної гімнастики під час нападу сприяє покращенню стану хворого: стає легше дихати, зникає страх. Крім того, зменшується кількість хрипів, посилюється дренажна функція бронхів, покращується вентиляційна функція легень, підвищується працездатність [9].
У випадку накопичення харкотиння в бронхах рекомендують застосовувати дренажні вправи, що сприяють відтоку вмісту бронхів у трахею з наступною евакуацією під час відкашлювання. Ефект дренажних вправ підвищується, якщо під час видиху реабілітолог натискує на відповідну ділянку грудної клітки, проводить вібраційний масаж або легке потискування по ній [7, 9, 10].
У фізичній реабілітації хворих на БА широко застосовують дихальну гімнастику за методикою К.П. Бутейко, яка має назву вольової ліквідації глибокого дихання (ВЛГД) [2]. В основі методики лежить зменшення глибини та частоти дихання, що призводить до накопичення в крові надлишкової кількості вуглекислого газу і незначному зниженню кисню, що сприяє активізації дихального центру та в свою чергу призводить до розвитку резервних капілярів, при цьому збільшується і підсилюється кровообіг в усіх органах.
Зовсім інший підхід до лікування хворих на БА в дихальній гімнастиці А.Н. Стрельнікової. За її методикою фактично не потрібно приділяти увагу видиху, а слід акцентувати увагу тільки на вдиху. Ця методика полягає в застосуванні динамічних дихальних вправ з активним, шумним, гучним, різким вдихом через ніс та пасивним видихом через ротову порожнину. Одночасно з вдихом виконуються спеціальний комплекс фізичних вправ. При цьому м'язи голосового апарату та інспіраторні м'язи виконують значно більший об'єм роботи, ніж при звичайному диханні. Такі тренування сприяють оздоровленню дихальної системи та розвитку м’язів дихальної мускулатури, підвищенню
життєвої ємності легень, зміцненню організму, підвищенню його функціональних можливостей, зняттю стресу, покращенню сну [5]. У цілому застосування дихальної гімнастики навіть у період нападу БА вже на перших заняттях сприяє покращенню стану пацієнта: стає легше дихати, зникає страх. Крім клінічного покращення (зменшення кількості нападів кашлю, хрипів, посилюється дренажна функція легень), хворих підвищується працездатність.
Поряд з спеціальною лікувальною гімнастикою у фізичній реабілітації хворих на БА застосовують вправи аеробного спрямування, зокрема лікувальну ходьбу. Її специфічність полягає в тому, що хворого треба навчити керувати своїм диханням під час руху. Рекомендують спочатку на 1-2 кроки зробити вдих, на 3-4 видих. Після засвоєння такого режиму дихання при ходьбі, поступово збільшують кількість кроків на видиху. Ходьба сприяє оздоровленню, стимулює процеси кровообігу, дихання, обміну речовин, зміцнює м’язи ніг і таза [2, 9].
Відмічають також, що напади БА ніколи не виникають у басейні, тому плавання та вправи у воді широко рекомендують хворим на цю недугу, але вода повинна бути не хлорована, оскільки хлор може викликати алергічну реакцію. Заняття плаванням в басейні призводять до покращення вентиляції легень, дренажної функції бронхів, збільшення рухливості діафрагми за рахунок тиску води на органи черевної порожнини.
При організації заняття лікувальною гімнастикою необхідно виділяти вступний, основний та заключний періоди. Вступний період переслідує організацію заняття (хворим пояснюється мета, підрахування пульсу, дихання); крім того в цьому періоді використовуються прості загальнорозвиваючі вправи, які сприяють активізації діяльності нервової, серцево-судинної і дихальної системи. Ці фізичні вправи повинні створити сприятливі умови для спеціальних вправ. Тривалість вступного періоду 3-5 хвилин. Завдання основного періоду заняття - загальне та спеціальне тренування хворих. Фізичні вправи, що застосовуються в цьому періоді, мають як загальнорозвиваючий, так і спеціальний характер. В заключному періоді заняття зменшується загальна реакція організму хворого на попередні вправи. Це досягається шляхом застосування елементарних гімнастичних вправ із полегшених вихідних положень у чергуванні із статичним диханням і розслабленням м’язів [7, 9]
Висновки.
1.Захворювання бронхолегеневої системи займають одне з провідних місць серед патологій внутрішніх органів і мають тенденцію до зростання. За період 2009 по 2010 рр. в Україні кількість випадків виникнення бронхіальної астми серед дітей віком від 1 до 14 років зросла на 1,3%.
2.Застосовуючи лікувальну фізичну культуру у дітей з бронхіальною астмою досягається нормалізація функції зовнішнього дихання, зменшуються симптоми захворювання, підвищуються функціональні можливості організм.
ПСИХОЛОГІЯ
Література:
1. Вовканич А.С., Бородін Ю.А. Застосування різних методик фізичної реабілітації при бронхіальній астмі у дітей. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту: зб. наук. пр. 2003, №19, С. 13-17.
2. Грибан Г.П. Життєдіяльність та рухова активність студентів. Житомир: Вид-во Рута, 2009, 593 с.
3. Григус І.М. Застосування ЛФК при бронхіальній астмі. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: зб. наук. пр. 2004, № 5, С. 452457.
4. Дубровский В.И. Лечебная физическая культура: учебник для вузов. М.: ВЛАДОС, 2004, 624 с.
5. Дышим с пользой для здоровья. Методики К.П. Бутейко, А.Н. Стрельниковой, В.Ф. Фролова, К. Ниши, Брюса Ли. М.: Эксмо, 2008, 320 с.
6. Івасик Н.О. Індивідуалізація фізичної реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму: дис. канд. з фіз. вих. і спорту: 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення», Львів, 2004, 177 с.
7. Кокосов А.Н. Астматический бронхит и бронхиальная астма: физическая и медицинская реабилитация. Минск: «Беларусь», 1995, 187 с.
8. Кокосов О.Н. Лікувальна фізкультура при бронхіальній астмі. Валеологія, 2007, №9, С. 16 - 17.
9. Лечебная физическая культура в педиатрии: учеб. пособие. Ростов-н/Д: Феникс, 2006, 222 с.
10. Фещенко Ю.И. Бронхиальная астма-одна из главных проблем современной медецины. Укр.пульмонол.журнал, 2000, №2 (додаток), С.13-16.
11. Фісенко Л.І. Лікувальна фізкультура в санаторно-курортних закладах. К.: «Купріянова», 2005, 400 с.
12. Lamer B. Why !s dymg of asthma and way. J.Ped!atr., 1988, v.115, N5, p.838-840.
Информация об авторе: Алешина Алла Ивановна
Волынский национальный университет имени Леси Украинки просп. Свободы, 13, г. Луцк, 43025, Украина
Поступила в редакцию 15.05.2012г.
32012 11
References:
1 Vovkanich A.S., Borodin Iu.A. Pedagogika, psihologia ta mediko-bi-ologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2003, vol.19, pp. 13-17.
2 Griban G.P. Zhittiediial’nist’ ta rukhova aktivnist’ studentiv [Vital functions and motive activity of students], Zhitomir, Ruta, 2009, 593 p.
3 Grigus I.M. Fizichna kul ’tura, sport ta zdorov’ia naciyi [Physical culture, sport and health of nation], 2004, vol.5, pp. 452-457.
4 Dubrovskij V.I. Lechebnaia fizicheskaia kul’tura [Medical physical culture], Moscow, VLADOS, 2004, 624 p.
5 Dyshim s pol’zoj dlia zdorov’ia. Metodiki K.P. Butejko, A.N. Strel’nikovoj, V.F. Frolova, K. Nishi, Briusa Li. [We breathe with a benefit for a health. Methods K.P. Buteyko, A.N. Strel’nikova, V.F. Frolova, K. Nishi, Bryusa Li], Moscow, Eksmo, 2008, 320 p.
6 Ivasik N.O. Individualizaciia fizichnoyi reabilitaciyi ditej, khvorikh na bronkhial’nu astmu [Individualization of children physical rehabilitation, patients with bronchial asthma], Lviv, 2004, 177 p.
7 Kokosov A.N. Astmaticheskij bronkhit i bronkhial'naia astma: fiz-icheskaia i medicinskaia reabilitaciia [Asthmatic bronchitis and bronchial asthma: physical and medical rehabilitation], Minsk, Byelorussia, 1995, 187 p.
8 Kokosov O.N. Valeologiia [Valeology], 2007, vol.9, pp. 16 - 17.
9 Lechebnaia fizicheskaia kul ’tura v pediatrii [Medical physical culture in paediatrics], Rostov on Don, Phoenix, 2006, 222 p.
10Feshchenko Iu.I. Ukrainskijpul’monologicheskij zhurnal [Ukrainian pulmonological journal], 2000, vol.2, pp. 13-16.
11 Fisenko L.I. Likuval ’na fizkul ’tura v sanatorno-kurortnikh zakladakh [Medical physical education in sanatorium resort establishments], Kiev, Kupriyanova, 2005, 400 p.
12Lamer B. Why is dying of asthma and way. Journal of Pediatrics, 1988, vol.5, pp. 838-840.
Information about the author: Aleshina A.I.
[email protected] Volynskiy National University boulevard Freedoms 13, Lutsk, 43025, Ukraine Came to edition 15.05.2012.
