CC BY
28
УДК 347.43(094.4)(477)
ОСОБЛИВОСТ1 ПРИПИНЕННЯ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ЗА ЦИВ1ЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРА1НИ
Проаналгзовано можливгсть застосування загальних норм цивыьного законодавства Украгни про припинення зобов'язань до альтернативного зобов'язання. Визначено момент припинення альтернативного зобов'язання виконанням. Розглянуто умови та наслгдки припинення альтернативного зобов 'язання переданням в1дступного, зарахуванням зустр1чних вимог, новащею, прощенням боргу та внасл1док неможливост1 виконання, за яку сторони зобов'язання не вгдповгдають.
Ключов1 слова: альтернативне зобов'язання, вибiр в альтернативному зобов'язанш, вщступне, зарахування, новащя, прощення боргу, немождивють виконання зобов'язання.
Вщносний характер зобов'язань свщчить про те, що 1х юнування обмежене певними часовими межами, а тому при настанш обставин, зумовлених змютом зобов'язань, д1ями 1х учасниюв тощо, у конкретний момент часу д1я зобов'язання припиняеться. Юридичш факти, ди та поди, що спричиняють припинення зобов'язань, отримали назву тдстав припинення. У площиш конкретного цившьного правовщношення, яким е зобов'язання, припинення призводить до того, що боржник перестае бути зобов'язаним
Мши я № А/ I 11 в ■ с » V „.'•"'
вчинити на користь кредитора певш дп, що становлять предмет зобов'язання (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грош1 тощо) або утриматися вщ вчинення певних дш, а кредитор, у свою чергу, втрачае право вимагати вщ боржника виконання покладеного на останнього за договором обов'язку [2, с. 104].
У ст. 539 ЦК Укра1ни зазначено, що альтернативним е зобов'язання, в якому боржник зобов'язаний вчинити одну з двох або кшькох дш. Боржник мае право вибору предмета зобов'язання, якщо шше не встановлено договором,
актами цившьного законодавства, не випливае i3 сут зобов'язання або звича!в дiлового обороту. За допомогою аналiзу норм цивiльного законодавства Укра1ни виявлено, що у ньому не встановлено особливих тдстав припинення альтернатив них зобов'язання, тому до вщповщних правовщносин застосовуються загальнi пiдстави припинення зобов'язань, зазначеш у гл. 50 ЦК Украши.
Шдстави припинення цившьно-правових зобов'язань, зокрема й альтернативних, вивчалися такими вченими, як О. Л. Альохша, К. Бернштейн,
гл ll "V^ In
А. М. Блащук, В. Голевинський, В. М. 1гнатенко, А. В. Коструба, О. А. Мельниченко, М. Панченко, В. С. Петров, С. В. Сарбаш, О. Ю. Шилохвост та iн. Проте й до^ е дискусiйними питання зокрема щодо моменту припинення альтернативного зобов'язання належним виконанням, застосування шституту прощення боргу до альтернативного зобов'язання,
/ Syr^ lit. / \ /Г\ ill
неможливостi виконання дш, що становлять альтернативне зобов'язання тощо.
тгУу! \\ V«/ 1 Ik^Q^'/A Try
Тому метою статл е розглянути основнi тдстави припинення цившьно-
правових зобов'язань, а зокрема ri, застосування яких до правовщносин
альтернативного зобов'язання потребуе урахування особливостей цього
правовщношення.
Найпершим питанням, яке мае бути з'ясовано у зв'язку з особливостями припинення альтернативного зобов'язання, е те, в який момент альтернативне зобов'язання можна вважати належно виконаним. Розглядаючи конкретш тдстави припинення зобов'язання, зазначимо, що виконання зобов'язання е щеальною тдставою його припинення й забезпечуе традицшне завершення правовiдносин правореалiзацiею, тобто це той випадок, коли мехашзм правоприпинення вщграе роль частини правореалiзацil - третьо! (останньо!) стади мехашзму правового регулювання [3, с. 190-191]. У цившстичнш лiтературi немае одностайно! позици стосовно моменту припинення альтернативного зобов'язання належним виконанням. 1з цього питання юнують два основнi погляди: одш вченi вважають, що альтернативне зобов'язання припиняеться в момент здшснення вибору, iншi - що альтернативне
зобов'язання припиняеться внаслщок повного виконання одше! з дш, що визначенi в ньому.
Так, В. С. Петров робить висновок про те, що шд виконанням за альтернативним зобов'язанням розумдать здшснення вибору. Тобто виконання за альтернативним зобов'язанням цшком вичерпуеться вчиненням цившьно-правового акту. Виконання ж стосовно обраного предмета здшснюеться вже не за альтернативним зобов'язанням, а за простим зобов'язанням, що виникло в результат здшснення вибору. Таким чином, сутшсть альтернативного
|\ /I
зобов'язання припиняеться саме здшсненням вибору, оскшьки його предметом перестае бути велика кшьюсть можливих предметiв виконання. Просте зобов'язання, яке породжено здшсненим вибором, замшюе, таким чином, альтернативне зобов'язання [4, с. 118]. С. Ю. Фшппова також зазначае, що единим обов'язком у договор^ що мютить умову про альтернативне
/ ¿г Г^ \ 1 / \ / V JJ ^ \ \
зобов'язання, е обов'язок здшснити вибiр. Такий обов'язок сам по собi е немайновим, нездатним задовольняти потреб кредитора, тому з такого договору шяких обов'язюв не виникае [5, с. 113]. Сшд вщзначити, що у зв'язку з цим С. Ю. Фшппова робить висновок про те, що договiр з умовою про альтернативне зобов'язання е оргашзацшним, а не зобов'язальним правовщношенням.
О. Л. Альохша натомiсть зауважуе, що «змют альтернативного зобов'язання вичерпуеться сукупнютю суб'ективного права кредитора вимагати передання одного чи декшькох можливих предме^в виконання та юридичним обов'язком боржника здiйснити вiдповiдне виконання, ускладнених або правом суб'екта вибору вчинити вибiр, або юридичним обов'язком суб'екта вибору вчинити вибiр. Таким чином, для того щоб виконати зобов'язання, у якому альтернативно визначений об'ект або (та) предмет зобов'язання, слщ спочатку здшснити вибiр з перелiчених об'еклв (предметiв). Без здшснення вибору об'екта (предмета) виконання реалiзацiя альтернативного зобов'язання неможлива, оскiльки змют цього зобов'язання залишаеться невизначеним -обов'язок боржника сформульований альтернативно (або.../або...)» [6, с. 122].
К. Бернштейн також зазначае, що альтернативне зобов'язання припиняеться «наданням одного з альтернативно общяних предмета. Предмет визначаеться вибором боржника, вiрителя або третьо! особи» [7, с. 260]. О. А. Мельниченко на тдтримку ще1 позицп висловлюе думку, що «це пов'язано з тим, що метою вибору е лише уточнення невизначеного предмета зобов'язання, але не його припинення й виникнення на його мющ нового» [8].
Погоджуемося з позищею О. Л. Альохшо!, К. Берншейна та О. А. Мельниченка в тому, що альтернативне зобов'язання припиняеться виконанням одше1 з альтернативно визначених у ньому дiй, а не вчиненням вибору, оскiльки вибiр е лише ускладненням цього виду зобов'язання. Натомють метою, задля реалiзацil яко! виникають альтернативнi зобов'язання, е не здшснення вибору з-помiж декшькох дiй, а задоволення майнового штересу
кредитора за рахунок одше1 з рашше визначених дiй.
• / ЙГ/к / \ \
Крiм того, вважаемо аргументом на користь думки про те, що
альтернативне зобов'язання не припиняеться здшсненням вибору, норму ч. 2 ст. 709 ЦК Украши, у абзащ третьому яко! зазначено: «Якщо задовольнити вимогу покупця про замшу товару у встановлеш строки неможливо, покупець на свiй вибiр мае право пред'явити продавцевi або виготовлювачу iншi вимоги вiдповiдно до статп 708 цього Кодексу». А в ст. 708 ЦК Украши визначено охоронне альтернативне зобов'язання, яке виникае внаслщок виявлення покупцем протягом гарантшного або шших строюв, встановлених обов'язковими для сторш правилами чи договором, недолшв, не застережених продавцем, або фальсифiкацil товару, i мiстить альтернативно визначений перелiк прав покупця. Тобто тсля здiйснення вибору управоможеною на це стороною (у наведеному прикладi кредитором-покупцем) iншi ди, якi не були обранi, автоматично не анулюються, оскшьки за певних обставин (зокрема внаслщок неможливосл виконання одше1 з дiй, що становлять альтернативне зобов'язання) сторони можуть до них повернутися. Це зумовлено тим, що функщею альтернативного зобов'язання е перш за все додаткове забезпечення штере^в кредитора, задля чого й визначаються декшька варiантiв дш. А метою
цього виду зобов'язання е виконання одте! з визначених у ньому дш, а не здшснення вибору, яке е лише стадiею виконання альтернативного зобов'язання.
Згщно 3i ст. 600 ЦК Укра1ни зобов'язання припиняеться за згодою сторш внаслiдок передання боржником кредиторовi вщступного (грошей, iншого майна тощо). Розмiр, строки й порядок передання вщступного встановлюються сторонами. Зважаючи на дискусш в лiтературi стосовно реального або консенсуального характеру домов леностi про вщступне, i внаслiдок цього -розмежування понять вiдступного та новацй, зазначимо, що дотримуемося думки про те, що стосовно вщступного «момент настання правоприпиняючого юридичного факту мае визначатися сторонами зобов'язання. В такому разi сторони зобов'язання, керуючись принципом свободи договору, вшьш у виборi моменту у час^ коли основне зобов'язання припиняеться... Якщо ж сторони в
/.fir/к Ш / \ / \ Л Л
зобов'язанш не передбачили момент припинення основного зобов'язання •»« \\ /1\ вiдступним, то цей момент мае визначатися залежно вiд предмета вщступного»
[3, с. 195]. У лiтературi справедливо стверджують, що припинення
альтернативного зобов'язання внаслщок передання боржником кредиторовi
вiдступного можливе за дотримання одте! умови: в угодi про вiдступне мае
бути передбачене виконання, вщмшне вiд у^х альтернативно визначених
предметiв виконання в первинному альтернативному зобов'язанш - замша
виконання не повинна сшвпадати iз жодним предметом виконання
альтернативного зобов'язання [6, с. 153]. Доцшьно додати, що виконання,
передбачене угодою про вщступне може мютити положення, за якими боржник
зобов'язуеться виконати частину одше! дй, що становила альтернативне
зобов'язання, яке припиняеться переданням вщступного, i частину шшо!.
Зобов'язання припиняеться за домовлешстю сторiн про замшу первюного зобов'язання новим зобов'язанням мiж тими ж сторонами (новацiя) (ч. 2 ст. 604 ЦК Украши). Припинення альтернативного зобов'язання новащею може здшснюватися декшькома способами. По-перше, iз замiною одше! чи декiлькох з альтернативно визначених дш, що становлять альтернативне зобов'язання.
Тобто замють первинного альтернативного зобов'язання мiж сторонами виникае нове, також альтернативне зобов'язання. По-друге, новащя з виникненням замють альтернативного простого зобов'язання, шляхом виключення iз зобов'язання альтернативно визначеного предмета виконання.
Вщповщно до положень ст. 601 ЦК Украши зобов'язання припиняеться зарахуванням зустрiчних однорщних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Здшснити зарахування можливо за наявност декшькох
л /у
умов: «а) однорiднi зобов'язання. Предметом обох зобов'язань повиннi бути речi одного i того самого роду...; б) зустрiчнi зобов'язання; кредитор одного зобов'язання був боржником шшого зобов'язання i навпаки - боржник першого зобов'язання був кредитором другого; в) строк виконання настав, строк виконання не встановлений або визначений моментом пред'явлення. Якщо ж
час виконання одного з двох чи обох вщразу договорiв минув i закшчився строк
■»t ^усжчЛ \\ '-^J' I /1 ЙСН jA \
позовно1 давностi, уповноважена за угодою сторона не мае права наполягати на
виконанш договору чи зарахуванш [3, с. 196].
Стосовно припинення альтернативного зобов'язання зарахуванням, то вважаемо його можливим лише тсля здшснення управоможеною стороною вибору належного предмета виконання. Це положення базуеться на двох причинах: по-перше, до здшснення вибору може бути неможливо встановити однорщнють предмета зобов'язань; по-друге, предмети в альтернативному зобов'язанш можуть вiдрiзнятися за вартютю. Крiм того, незалежно вiд того, кому - боржниковi чи кредитору - належить право вибору, подальше виконання альтернативного зобов'язання залежить вщ моменту здiйснення вибору.
Згiдно зi ст. 605 ЦК Укра1ни зобов'язання припиняеться внаслщок звiльнення (прощення боргу) кредитором боржника вщ його обов'язюв, якщо це не порушуе прав трета осiб щодо майна кредитора. Особливютю цього способу е те, що вш не припускае зустрiчного задоволення; в iншому випадку йшлося про новацш. Прощення боргу означае, що кредитор звшьняе боржника
вщ виконання його обов'язюв, не вимагаючи зустрiчного виконання зобов'язання, i у такий спо^б зобов'язання припиняеться [3, с. 199].
О. Л. Альохша вщзначае, що припинення альтернативного зобов'язання прощенням боргу можливе двома способами. Перший - до моменту здшснення вибору належного предмета виконання - шляхом вщмови кредитора вiд прав вимоги стосовно вЫх альтернативно визначених предметiв виконання за альтернативним зобов'язанням. Другий - шсля здiйснення вибору належного предмета виконання - шляхом вщмови вщ прав вимоги стосовно обраного
|\ V /I о
единого предмета виконання. При цьому вчена справедливо зауважуе, що вщмова вiд прав вимоги на надання конкретного способу виконання, альтернативно визначеного в альтернативному зобов'язанш, буде дорiвнювати обмеженню права вибору боржника, якщо вш е суб'ектом права вибору предмета виконання в альтернативному зобов'язанш [6, с. 162]. Однак не
/ fir \ \1_ / |\ / \ II \ \
погоджуемося з тим, що «боржник, здiйснюючи свое право чи обов'язок вибору
/4 £2 oW ^^ v^/ . //ft
належного предмета виконання, не зв'язаний вщмовою кредитора вiд прав вимоги й може обрати для виконання будь-який iз визначених способiв, зокрема й той, вщ якого кредитор вщмовився в односторонньому порядку, отже, обов'язок припиниться внаслщок прощення боргу. Або ж вщмова вiд вимоги конкретного предмета виконання повшстю буде поглинена правом на здшснення вибору предмета виконання, якщо це право належить кредитору». Натомють вважаемо, що вщмова кредитора прийняти один iз предме^в виконання до здiйснення вибору управоможеним на це боржником е шкчемною як така, що обмежуе право боржника на здшснення вибору.
Якщо ж право вибору в альтернативному зобов'язанн мае кредитор, то припинення зобов'язання прощенням боргу можливе шсля здшснення ним вибору стосовно обрано! дй або стосовно вЫх дш до здшснення кредитором вибору. В шшому ж разi «прощення» кредитором одше! чи декшькох дiй (але не вЫх), що становлять альтернативне зобов'язання, фактично за сво!м правовим значенням е вибором.
Припинення зобов'язання неможливютю виконання у зв'язку з
обставиною, за яку жодна iз сторш не вщповщае (загальна норма - ст. 607 ЦК Украши) стосовно альтернативного зобов'язання також мае сво! особливость Перш за все слщ вщзначити загальне правило про те, що «неможливють виконання призводить до припинення зобов'язання у тому випадку, якщо вона виникла вже пiсля вчинення правочину, шших дiй, якi були тдставою виникнення зобов'язання, та мала суб'ективний чи об'ективний характер. Якщо неможливють породжена винною поведiнкою одше! iз сторiн, говорити про припинення зобов'язання з названо! тдстави неможливо... Крiм непереборноI
\\ /I
сили i випадку як обставин, що звшьняють вiд вiдповiдальностi боржника, а фактично - правоприпиняючих юридичних факлв наука цившьного права доповнюе цей невеличкий перелш виною кредитора та шшими обставинами, що спричиняють неможливiсть виконання зобов'язання, якщо вони виникли не з вини боржника. При цьому припинення зобов'язання у зв'язку з
/ fir / ^ 111 / 1\ / \ II ^ \ ^ \
неможливiстю його виконання може бути оформлено i взаемною домовленiстю •»« \ \\ //
сторiн» [3, с. 205]. А неможливiсть виконання одного з альтернативно визначених предметiв виконання у раз^ якщо таких предметiв бшьше двох, не припиняе альтернативного зобов'язання. Натомють якщо в альтернативному зобов'язанш два предмети, неможливiсть виконання щодо одного з них матиме iншi наслщки: якщо виконання щодо одного з предме^в стае неможливим без вини як боржника, так i кредитора, то альтернативне зобов'язання перетворюеться на просте.
Таким чином, припинення альтернативного зобов'язання внаслщок вiдсутностi спецiальних норм регулюеться загальними правилами, визначеними гл. 50 ЦК Украши, однак мае сво! особливость Слiд мати на увазi, що моментом припинення альтернативного зобов'язання належним виконанням е момент повного виконання одше! з визначених у цьому зобов'язанш дш. Головною умовою замши належного виконання альтернативного зобов'язання вщступним е те, що така замша не повинна збиатися з жодною дiею, що становить предмет виконання альтернативного зобов'язання. Новащя альтернативного зобов'язання може бути вчинена як стосовно одше! дй, так i
стосовно вЫх альтернативно визначених у зобов'язанш дш. Зарахування зустрiчних вимог в альтернативному зобов 'язанш можливе лише тсля здшснення вибору управоможеною стороною. Прощення боргу щодо альтернативного зобов'язання може здшснюватися як до, так i тсля здшснення вибору, однак в будь-якому разi воно повинне бути безумовним i безповоротним. Крiм того, слщ наголосити, що неможливiсть виконання одше1 чи декiлькох з дiй, як становлять предмет альтернативного зобов'язання, за яку жодна зi сторiн не вщповщае, не впливае на обов'язок боржника задовольнити
\\ /I
вимогу кредитора однiею з дiй, як виконати можливо.
Напрямками подальшого дослщження можуть бути питання форми вчинення правочишв, за допомогою яких вщбуваеться виконання альтернативного зобов'язання, а також шдстави та умови вiдповiдальностi за невиконання або неналежне виконання альтернативного зобов'язання.
ЖШ\ Д Д ШМа
Список л1тератури:
1. Цившьний кодекс Украши [Електронний ресурс] : Закон Украши вiд 16.01.2003 р. № 435-IV. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
2. Цившьне право : пщруч. : у 2 т. / за ред. В. I. Борисово'].', I. В. Спасибо-Фатеево", В. Л. Яроцького. - Х. : Право, 2011. - Т.2. - 816 с.
3. Коструба А. В. Юридичш факти в мехашзм1 правоприпинення цившьних вщносин : монограф1я / А. В. Коструба. - К. : 1н Юре, 2014. - 376 с.
4. Петров В. С. Альтернативное обязательство по российскому гражданскому праву : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / В. С. Петров ; МГУ им. М. В. Ломоносова. - М., 2006. -172 с.
5. Филиппова С. Ю. Условие договора об альтернативном обязательстве как правовое средство организации несформировавшихся правов1х целей / С. Ю. Филиппова // Вюник Запор1зького нацюнального ушверситету. - 2011. - № 1. - С. 109-114.
6. Алёхина Е. Л. Гражданско-правовое регулирование возникновения и исполнения альтернативного обязательства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Е. Л. Алёхина ; МГУУ Правительства Москвы. - М., 2011. - 184 с.
7. Бернштейн К. Учение о разделительных обязательствах по римскому праву и новейшим законодательствам / К. Бернштейн. - СПб : Тип. ТОВ «Общественная польза», 1871. - 328 с.
8. Мельниченко О. А. Прекращение альтернативного обязательства зачетом [Электронный ресурс] / О. А. Мельниченко // Законы России: опыт, анализ, практика. - 2010. - № 12. - Режим доступа : http://www.juristlib.ru/section_13_p81.html.
Музыка Т. А. Особенности прекращения альтернативных обязательств по гражданскому законодательству Украины.
Проанализирована возможность применения общих норм гражданского законодательства Украины о прекращении обязательств к альтернативному обязательству. Определен момент прекращения альтернативного обязательства
исполнением. Рассмотрены условия и последствия прекращения альтернативного обязательства предоставлением отступного, зачетом встречных требований, новацией, прощением долга и вследствие невозможности исполнения, за которую стороны обязательства не отвечают.
Ключевые слова: альтернативное обязательство, выбор в альтернативном обязательстве, отступное, зачёт, новация, прощение долга, невозможность исполнения.
Muzyka T. O. Special aspects of termination of alternative obligations according to civil legislation of Ukraine.
In the article applicability of general rules of civil legislation of Ukraine of termination of obligation to an alternative obligation is analyzed. A moment of termination of an alternative obligation by performance is defined. Conditions and consequences of alternative obligations' termination by transfer of the indemnity, offsetting of counter-claims, novation, remitting the debt and through impossibility to execute it in connection with a circumstance, for which none of the parties is responsible are examined.
Key words: an alternative obligation, a choice in alternative obligation, indemnity, offsetting of counter-claims, novation, remitting the debt, impossibility to execute an obligation.
Розширена анотащя стати Музики Тетяни Олександрiвни на тему: «Особливосл припинення альтернативного зобов'язання за цившьним законодавством Украши»
Muzyka T. O., Postgraduate of the Department of Civil Law № 2, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: «Special aspects of termination of alternative obligations according to civil
legislation of Ukraine»
The article explores some general grounds for termination of obligation. It is specially noted, that legal relationships of termination of alternative obligations are not regulated by special rules of civil legislation of Ukraine. But there are some issues associated with such limited regulation, for example: when does the alternative obligation terminate by performance, which are the special features of termination of alternative obligation by remitting the debt, impossibility to execute an obligation etc.
It is reported, that researches of performance of alternative obligation has been conducted by E. L. Alekhina, K. I. Bernstein, A. M. Blashchuk, V. M. Ignatenko,
A. V. Kostruba, O. A. Melnychenko, M. Panchenko, V. Holevynskyi, V. S. Petrov, S.
B. Sarbash, S. Yu. Filippova, O. Yu. Shylokhvost and others. The object of the paper is to analyze legislation of Ukraine and civil theory concerning termination of obligations and their peculiarities concerning alternative obligations.
Much attention is given to a moment of termination of alternative obligation by performance. It is examined, that there are two established views on this issue. First view is that the alternative obligation terminates when the choice is made. The author espouses second view, according to which alternative obligation terminates by complete performance of one of its subjects. It is underlined that the aim of alternative obligation is to satisfy the creditor's behalf and the choice is one of the stages of it.
Then the provisions for termination of alternative obligation by transfer of the indemnity are described. It is told that the parties' consent must include subject which are different from performances of primary alternative obligation. Further the ways of termination of alternative obligation by novation are reported. The conditions of termination of alternative obligation by offsetting are investigated. It is stressed that it depends on making a choice by empowered party. Next the author studies provision for termination of alternative obligation by remitting the debt. Then the termination of alternative obligation through impossibility to execute it special rules are defined.
At the last part of the article the author arrives at several conclusions. It is underlined, that the moment of alternative obligations' termination by proper execution is the moment when complete performance of one of its subjects is made. Then it is noted that the choice as the specific condition of alternative obligation has influence on the termination of it by indemnity, novation, offsetting of counter-claims and remitting the debt. It is also concluded that the impossibility to execute one of the subject of performance in connection with a circumstance, for which none of the parties is responsible does not release the debtor from responsibility to perform one of the other subjects.
