CC BY
58ОСОБЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-
НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ Омельяненко Г.А.
Запорізький національний університет
Анотація. Розглядаються проблеми створення та особливості педагогічної взаємодії в умовах інформаційно-навчального середовища, підвищення якості освіти у галузі фізичної культури і спорту. Це здійснюється шляхом використання інформаційно-комп’ютерних технологій, інтерактивних методів навчання, мультимедійних засобів, впровадження електронних засобів навчання, комп’ютерних навчальних програм. Зазначається, що тенденції розвитку суспільства вимагають невідкладного вирішення проблеми випереджувального розвитку системи освіти на основі інформаційних технологій.
Ключові слова: технології, навчання, методи, засоби, програми, середовище, інформатизація, освіта.
Аннотация. Омельяненко Г.А. Особенности педагогического взаимодействия в условиях информационно-обучающей среды в профессиональной подготовке будущих специалистов в отрасли физической культуры и спорта. Рассматриваются проблемы создания и особенности педагогического взаимодействия в условиях информационно-обучающей среды, повышения качества образования в отрасли физической культуры и спорта. Это происходит путем использования информационнокоммуникативных технологий, интерактивных методов обучения, мультимедийных средств, внедрения электронных средств обучения, компьютерных учебных программ. Указывается, что тенденции развития общества требуют неотложного решения проблемы опережающего развития системы образования на основе информационных технологий.
Ключевые слова: технологии, обучение, методы, средства, программы, среда, информатизация, образование.
Annotation. Omelyanenko G.A. Features of pedagogical interaction in conditions of information training medium in professional training the future experts in branch of physical training and sports. Problems of building and a feature of pedagogical interaction in conditions of information training medium, improvement of quality of education in branch of physical training and sports are considered. It descends by use of information communicative technologies, on-line methods of learning, multimedia means, introduction of electronic training tools, computer curriculums. Tendencies of development of company demand a pressing solution of a problem of outstripping development of an education system on the basis of information technologies.
Keywords: technologies, learning, methods, means, programs, medium, informatization, education.
Вступ.
Сучасна освіта у всьому світі характеризується стрімкими процесами модернізації у всіх її галузях, особливо у галузі розвитку та застосування нових інформаційних та комунікаційних технологій. Комп’ютеризація освіти, створення електронних засобів навчання, запровадження нових програмних та обчислювальних технологій, формування інформаційного середовища в освіті - все це сучасні компоненти інформатизації освіти.
Модернізація освітніх процесів пов’язана із створенням арсеналу новітніх інструментів накопичення, обробки та передачі освітньої інформації через інформаційні канали, серед яких - створення локальних та міжнародних освітянських мереж, концептуальне запровадження систем відкритої освіти, реалізація ефективних моделей дистанційного навчання, розробка та застосування сучасних засобів навчання, використання можливостей засобів масо© Омельяненко Г.А., 2009
вої інформації та медіа, реалізація проектної діяльності у освітньому інформаційному просторі [1].
Наразі накопичено певний досвід практичного використання інформаційних технологій для супроводу навчального процесу, проведено ряд наукових досліджень з вивчення впливу інформаційних технологій на розумовий розвиток учнів і їх навчально-пізнавальну активність, на розкриття інтелектуального потенціалу і творчих здібностей. Вони переконливо свідчать про незаперечні переваги раціонального поєднання традиційних методичних систем навчання з інформаційними технологіями.
Однак, зазначені вище дослідження не вичерпують багатогранної проблеми застосування інформаційно-навчального середовища у професійній підготовці майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту і вимагають вдосконалення форм, методів, прийомів та засобів навчання, спрямованих індивідуалізувати та диференціювати процес навчання, значно розширити можливості викладача у реалізації дидактичних принципів і тим самим підвищити якість засвоєння спеціально-теоретичних знань. Впровадження інформаційних технологій в методичну систему навчання майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту передбачає раціоналізацію структури і змісту, модернізацію форм і методів навчання.
Дослідження проводиться відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри теорії та методики фізичної культури і туризму Запорізького національного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні особливостей педагогічної взаємодії в умовах інформаційно-навального середовища,
Результати дослідження.
Інформатизація освіти вимагає проведення досліджень, спрямованих на обґрунтування дидактичних функцій нових інформаційних технологій на всіх етапах освіти та методів і форм їх реалізації, розробку науково-педагогічних основ створення програмних засобів і систем навчального призначення.
Вчені виокремлюють такі проблеми для дослідження у галузі використання інформаційних технологій: теоретико-методологічні засади інформатизації процесу навчання; психолого-педагогічні проблеми використання інтелектуальних систем та технологій multimedia на різних рівнях освіти; дидактичні засади застосування сучасних засобів інформаційних і комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі; теорія і методика використання комп’ютерно-орієнтованих засобів інформації і глобальних комп’ютерних мереж у навчанні; дидактичні можливості комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання та методики їх реалізації; нові інформаційні технології та індивідуалізація навчання у різних, типах навчальних закладів; дидактичні засади створення комп’ ютерно-орієнтованих навчальних курсів; теоретичні і дидактичні основи підручника і навчальних посіб-
ників на електронних носіях; формування інформаційної культури педагогічних працівників, учнів загальноосвітньої, професійно-технічної школи та студентів; дидактичні й методичні проблеми змісту і методів вивчення курсу інформатики; дидактичні особливості комп’ютеризованого навчального процесу; теоретичні і прикладні проблеми експертизи та сертифікації комп’ютерно-орієнтованих засобів і систем навчання; психолого-педагогічні вимоги до інформаційного забезпечення різних рівнів освіти; система інформаційної підтримки освітнього простору України (педагогічний та інженерний аспекти) [2].
Поява комп ’ютерних телекомунікацій в закладі освіти передбачає інтенсивне використання персональних комп’ ютерів і безпаперової технології як інструмента повсякденної навчальної роботи; коригування змісту традиційних дисциплін та їх інтеграцію; розробку методів самостійної наукової і дослідницької роботи студентів та учнів під час виконання різноманітних дослідницьких проектів; навчання студентів та учнів методам колективного вирішення проблем; організацію спільної роботи викладачів різних дисциплін; підготовку вчителів до роботи з новим змістом, методами та організаційними формами навчання, до інтенсивного використання засобів обчислювальної техніки в навчальному процесі [3].
Для характеристики сучасного навчального середовища існує значна кількість термінів та їх різних означень. Серед них: відкрите навчальне середовище (open learning environment), інформаційно-навчальне середовище, середовище дистанційного навчання (distant learning environment), інтерактивне середовище (interactive environment) та інші. Спільним для всіх цих понять є те, що, здебільшого, йдеться про навчальне середовище, яке характеризується використанням мережних та інформаційних технологій для підтримки процесу навчання[4, 5].
Для того, щоб утворилося навчальне середовище необхідно, щоб інформаційно-комунікаційні ресурси узгоджувалися з процесами комунікації та діяльності, утворюючи деяку цілісність, інтегрувалися в єдину систему, за допомогою якої підтримується та спрямовується осмислене навчання. Учні та вчителі утворюють соціальну мережу, що ґрунтується на фізичній мережі (використовує, експлуатує її).
В цьому випадку можна виокремити наступні функції, які виконує вінформаційно-навчальне середовище: контрольований доступ до змісту навчання, який розбитий на елементи або “ланки” які автономно зберігаються та можуть бути доступні; відслідковування діяльності студента та його досягнень стосовно опанування елементів навчання, адміністрування курсу та надання супровідних матеріалів та завдань у міру прогресу навчання; підтримка доступу до навчальних ресурсів, оцінювання та супроводу; навчальні ресурси можуть бути самостійно розроблені викладачем, іншими авторами або можуть використовуватись готові ресурси, можливо поліпшені або адаптовані до цілей навчання; забезпечення комунікації між викладачем, тим хто на-
вчається та іншими спеціалістами, безпосередньої підтримки та зворотного зв'язку для учня, а також комунікацію всередині групи, що створює відчуття групової ідентичності та спільності інтересів [6].
Отже, під інформаціно-навчальним середовищем розуміємо сукупність умов, які сприяють виникненню й розвитку процесів інформаційно-навчальної взаємодії між студентами, слухачами, учнями, викладачем і засобами нових інформаційних технологій, а також формуванню пізнавальної активності учня за умови наповнення компонентів середовища (різних видів навчального, демонстраційного обладнання, програмних засобів і систем, навчально-наочних посібників тощо) предметним змістом навчального курсу [7].
Інформаційно-навчальне середовище є максимально доступне для користувачів, які за фахом не є програмістами, та складається з таких частин як: робоча програма, лекційний курс, лабораторний практикум, самостійна робота, творчі завдання, основні категорії і терміни, тести, методичні рекомендації до застосування навчально-методичного комплексу в умовах комп’ютерного інформаційно-навчального середовища. Це забезпечує гнучкість та простоту використання; зручний перехід до потрібного матеріалу чи пошук даних; реалізацію перехресних зв’язків; миттєвий зворотний зв’язок; поєднання різних способів подання матеріалу; унаочнення роботи з прикладними програмами; ефективне доповнення традиційних засобів навчання. Найважливішим досягненням при використанні навчально-інформаційних середовищ є розвиток умінь та навичок самостійної пізнавальної діяльності; забезпечення індивідуалізації навчання; забезпечення систематичної інтерактивності; поєднання різних видів способів подання даних завдяки використання мультимедіа; здійснення динамічного та систематичного контролю; забезпечення великої кількості творчих та інших завдань за рахунок використання баз даних; створення зручного режиму роботи; формування у майбутніх фахівців рефлексії своєї діяльності.
У результаті студенти та учні, що працюють в такому середовищі, отримують потужну методичну підтримку. Вони набувають необхідних знань, умінь і навичок при використанні обчислювальної техніки для вирішення цілком конкретних завдань. Опановуючи роботу в умовах інформаційно-навчального середовища, студенти та учні розвивають навички самоосвіти. Особливої уваги заслуговує опис унікальних можливостей інформаційно-комп’ютерних технологій, реалізація яких створює умови для небувалої в історії педагогіки інтенсифікації освітнього процесу, а саме: негайний зворотний зв’язок між користувачами; комп’ютерна візуалізація навчальної інформації про об’єкти або закономірності процесів, явищ, що протікають реально, так, і віртуальних; архівне зберігання достатньо значних обсягів інформації з можливістю її передачі, а також легкого доступу і звернення користувача до центрального банку даних; автоматизація процесів обчислювальної, інформаційно-пошукової діяльності,
а також обробки результатів і навчального експерименту з можливістю багатократного повторення фрагмента або самого експерименту; автоматизація процесів інформаційно-методичного забезпечення, організаційного управління навчальною діяльністю і контролем за результатами засвоєння знань [3].
Гіпертекстова структура дозволяє визначити не тільки оптимальну траєкторію вивчення матеріалу, але й зручний темп роботи й спосіб викладу матеріалу, що відповідає психофізіологічним особливостям його сприйняття. Нелінійна організація навчального матеріалу визначає специфіку використання інформаційно-навчального середовища.
Представлені компоненти інформаційно-навчального середовища самі не вирішують педагогічних завдань. Навчальна функція реалізується через педагогічний сценарій, за допомогою якого викладач вибудовує освітні траєкторії.
Висновки.
Аналіз науково-педагогічної літератури з проблеми дослідження свідчить, що в сучасних умовах розвитку освітньої сфери зростає інтерес вчених до інформаційних технологій, їх дидактичного потенціалу та можливостей застосування в галузі фізичного виховання і спорту. Застосування інформаційних технологій в даній галузі оптимізує навчальний процес, діяльність вчителя й учнів, сприяє якісному засвоєнню ними навчального матеріалу. Інформаційні технології вимагають від фахівців даної галузі підвищення їх загальної комунікативної та інформаційної культури, знань та вмінь застосовувати ці технології у професійній діяльності.
Не менш актуальними для української освіти є практичний досвід вітчизняних педагогів у галузі впровадження сучасних засобів навчання у навчально-виховний процес. Саме тому створення та функціонування інформаційного освітнього середовища засобами ІКТ є важливою сферою, що потребує сьогодні особливих зусиль з боку освітян - науковців та практиків.
Напрям подальших досліджень - дидактичний аспект організації інформаційно-навчального середовища.
Література:
1. Сікорський П.І. До питання про поняття ксмп ’ютерних технологій навчання // Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи. Збірник наукових праць. - Львів: ЛДУ БЖД, 2006. - №7. -С.601-603.
2. Ничкало Н.Г. Ключові напрями педагогічних досліджень з проблем використання інформаційно-телекомунікаційних технологій // Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи. Збірник наукових праць. - Львів: ЛДУ БЖД, 2006. - №7. - С.21-24.
3. Роберт И.В., Самойленко П.И. Информационные технологии в науке и образованни. - М., 1998. - 176 с.
4. Солдаткин В.И.. Информационно-образовательная среда открытого образования // Тезисы докладов IX Всероссийской научно-методической конференции <Телематика 2002> . -Санкт-Петербург. - 2002.
5. Theory and Practice of Online Learning / Ed. by T. Anderson, F.Elloumi. - Canada: Athabasca University. - 2004. - 454 p. )
6. Tella S., Seppo. Virtual School in a networking Learning Environment // Ole Publications 1. - University of Helsinki, 1995.
7. Педагогіка вищої школи: Словник-довідник / Упор. О.О. Фунтікова. - Запоріжжя: ГУ «ЗІДМУ», 2007 - 404 с.
Надійшла до редакції 06.05.2009р.
znutmfkit@rambler.ru
