CC BY
56
ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького / I. I. XapiB // Науковий bíchhk Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького. - Том 13, № 3 (45). Ч. 1. - Льв1в, 2010. - С.292-296.
2. XapiB I. I. Стан ¿мунно! системи шдиюв, уражених асощативною еймерюзо-гютомонозною ¿нваз1ею. / I. I. XapÍB // Науковий bíchhk Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С. 3. Гжицького. Том 13, № 4 (50). Ч. 1. - Льв1в, 2011. - С. 481-485.
3. XapiB I. I. Вплив бровпакокциду i плод1в розторопш1 плямисто! на активнють фермента у сироватщ кров1 шдиюв, уражених асощативною еймерюзо-гютомонозною шваз1ею / I. I. XapiB // Bíchhk Житомирського нац1онального агроеколог1чного ун1верситету ветеринарна медицина . Житомир, 2012, № 1, (32). Т 3, 4.1, С. 98-102.
4. XapiB I. I. Бшоксинтизувальна функц1я печ1нки в штактних ¿ндик1в на тл1 дп бров1такокциду i плод1в розторопш1 плямисто! / I. I. XapiB Науково-техшчний бюлетень 1нституту 6ionori! тварин i Державного науково-дослщного контрольного ¿нституту ветпрепарапв та кормових добавок. Льв1в, - 2012, в.13, № 3-4, С. 258262.
5. Тимофеев Б. А. Эймериоз птиц / Б. А. Тимофеев // Ветеринарный консультант. - М., 2004. - №5. - С. 6-10.
6. Прыдыбайло Н. Д. Иммунодефициты у сельскохозяйственных животных и птиц, профилактика и лечение их иммуномодуляторами / Н. Д. Прыдыбайло //Докл. ВАСХНИЛ - 1991. - №12. - С. 44-45.
7. Rui G.C. Advances in pharmacological studies of silimarin / G. C. Rui // Met. Inst. Oswaedo. Crur. - 1991. - №86. - P. 2205-2211.
8. Доктшчш дослщження ветеринарних лшарських 3aco6ÍB / I. Я. Коцюмбас i сшвавтори. - Льв1в: Тр1ада плюс, 2006. - 360 с.
9. Токсиколопчний контроль нових 3aco6ÍB захисту тварин: Методичш рекомендац1! / Косенко М. В., Малик О. Г., Коцюмбас I. Я., Патерега I. П., ЧураД. О. - К., 1997. - 34 с.
10. Маланин Л. П. Методические указания по определению токсических свойств препаратов, применяемых в ветеринарии и животноводстве / Л. П. Маланин, А. П. Морозов, А. С. Селиванова // Ветеринарные препараты: Справочник / Под ред. А. Д. Третьякова. - М.: Агропромиздат, 1988. - С. 239-289.
Стаття надшшла доредакци 10.03.2015
УДК 619:616.31:636.7
Хомин Н. М., д. вет. н., професор, Костишин Л. С., студентка 1-го курсу мапстратури ФВМ ©
Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарно!медицины та 6iomexHonoziü iмет С. 3. Гжицького
ОСОБЛИВОСТ1 ПАРОДОНТИТУ У СОБАК
У cmammi наведено лтературт дам про emionoziw, патогенез та кл^тчну картину за пародонтиту у собак. Дано характеристику м1кробних асощацт, якг сприяютърозвитку запалъних процеав ypomoeiü порожним собак.
Л1кування тварин за пародонтиту включае антибютикотератю, видалення зубного каменю, нежиттездатних 3y6ie, поеттну м1сцеву обробку ротовог
© Хомин Н. М., Костишин Л. £., 2015
213
порожними. Ефективтсть лгкування залежить eid cmadii пародонтиту. Важливе значения мае профтактика быъш еажких стадШ пародонтиту та посттний догляд за ротовою порожниною.
Поеднана д1я нанодез1нфектант1в з еласною м1кробо- eipyco- i фунг1цидною активмстю теаринного оргамзму, а також 3i стимулюеалъним ефектом посилення резистентност! оргамзму теарин сприяе стеоренню необх1дних умов надання теаринам високоефективногпрофыактично-л1кувально1 допомоги.
Ключовг слова: пародонтит, собаки, аетохтонна, алохтонна мтрофлора, зубний кам1нь, шинуеання, акеахелати, нанодез1нфектанти
УДК 619:616.31:636.7
Хомын Н. М., Костышин Л. Е.
Львовский националъныйуниеерситет ветеринарной медициныи биотехнологий
имени С. 3. Гжицького
ОСОБЕННОСТИ ПАРОДОНТИТА У СОБАК
В статье приведены литературные данные об этиологии, патогенезе и клинической картине при пародонтите у собак. Дана характеристика микробных ассоциаций, которые способствуют развитию воспалительных процессов в ротовой полости собак. Приведены новые методы терапии животных при пародонтите. Лечение пародонтита включает антибиотикотерапию, удаление зубного камня, нежизнеспособных зубов, постоянную местную обработкуротовой полости. Эффективность лечения зависит от стадии пародонтита. Важное значение имеет профилактика более тяжелых стадий процесса и постоянный уход за ротовой полостью. Сочетанное действие нанодезинфектантов с собственной микробо- вирусо- и фунгицидной активностью животного организма, а также стимулирующим эффектом усиления резистентностиi животных в состоянии создать необходимые условия для високоэффективной лечебно-профилактической помощи животным.
Ключевые слова: пародонтит, собаки, автохтонная, аллохтонная микрофлора, зубной камень, шинирование, аквахелаты, нанодезинфектанты
UDC 619:616.31:636.7
Khomyn N.M., Kostyshyn L.Ye.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
PECULIARITIES OF PERIODONTITIS IN DOGS
The article gives the literary data about the etiology, pathogenesis and clinical picture of dogs periodontitis. The characteristic of microbial association that cause the development of inflammation processes in the oral cavity in dogs was provided. The periodontitis treatment include antibiotic therapy, elimination of dental stone and dead teeth, constant local processing of oral cavity. The treatment efficiency depends on the stage of periodontitis. The important role has the prophylaxis of more important stages of the process and constant care of the oral cavity. The combining of the action of nano-disinfectants with its own microbial, viral and fungicidal activity of an animal body and also with the stimulating effect of intensification of animal resistance can create the necessary conditions for providing the animals highly effective prophylactic and treatment care.
214
Key words: periodontitis, dogs, autochthonous, allochthonous microflora, dental stone, splinting, aquaxelatis, nano-disinfectants
Важливе мюце серед захворювань оргашв ротово! порожнини собак займають хвороби пародонту. Зазвичай, вони супроводжуються складними та глибокими порушеннями на морфолопчному piBHi, а також системними змшами обмшних, 6ioxiMi4HHx, ¿мунолопчних та ендокринних реакцш. За вщсутносп профшактики, несвоечасно! д1агностики та лшування стоматолопчно хворих собак розвиваються незворотш змши у зубнш систем! тварин [1-8].
Питанию вивчення захворювань пародонту у др1бних тварин присвятили CBoi' роботи М. Г. 1льнщький та Д. В. Арсеенко. Зокрема, вони виявляли та класифшували пародонтопатп й на основ1 отриманих даних встановили ix поширенють у собак [9].
Як стверджують вчеш, серед хвороб пародонту у собак найчаспше трапляються гшгшгги. За характером процесу переважають катаральш, за nepe6iroM та локал1защею у дорослих тварин - хрошчш та генератзоваш, а у молодих -rocTpi та локал1зоваш ироцеси.
На другому мющ за частотою виникнення стоять пародонтопатп, до яких належать пародонтити р1зного ступеня складность У хворих тварин з'являеться неприемних запах ¿з ротово! порожнини; вони можуть втрачати апетит та службов! якосп [10].
Пародонтит - це запальне ураження тканин, яю оточують коршь зуба. Одне з найпоширешших захворювань ротово! порожнини у собак. Причинами виникнення пародонтиту у тварин е спадкова схильшсть, i характер год1вл1. Характер ними проявами пародонтиту е вщкладення зубного нальоту, зубного каменю, п1двищена кровоточив1сть ясен, поява зубо-ясневих кишень, можливо з гн1йним bmIctom, неприемного запаху з ротово! порожнини, в'язко! слини [11].
М!кробн! асоц!ац!! у ротов!й порожниш тварин утворюють аутохтонн! i алохтонш м!кроорган!зми [12].
Аутохтонну флору ротово! порожнини утворюють резидентш (пост!йно мешкають) i транзиторн! (тимчасово присутн!) мшроби. Останн! найчаст!ше включають умовно-патогенн! i патогенн! види та проникають у ротову порожнину, насамперед, з навколишнього середовища. U,i м!кроорган!зми не вегетують у ротов!й порожнин! i швидко видаляються з не!. Алохтонн! мшроби потрапляють у ротову порожнину з шших м!кробних 6ioroniB, зокрема з кишечника або носоглотки.
Серед бактерш, що мешкають у ротовш порожнин! дом!нують мало в!рулентн! стрептококи; S. hominis i S. mitis мешкають на слизовш оболонц!, a S. sanguis i S. mutans колошзують поверхню зуб!в. М!кроорган!зми розкладають вуглеводи, викликаючи окиснення рН, що призводить до декальцинац!! емал! зуб!в, а також утворюють з сахарози пол!сахариди. 3 пол!сахарид!в утворюеться декстран, що сприяе утворенню зубних бляшок, i леван, який розкладаеться, у подальшому, до кислот.
Серед шшо! аеробно! флори ротово! порожнини друге мюце займають нейсерп, що становлять до 5% в!д загально! к!лькост! аеробних бактер!й. Зокрема, N. sicca видшяють у 45 % oci6, N. perflava - у 40 %, N. subfiava - у 7 %, N. cinerea-y 3 %. Нейсерп зазвичай колошзують носоглотку. При запальних процесах i незадовшьнш ririei ротово! порожнини !х к!льк!сть зб!льшуеться. Значну групу складають грампозитивн! палички ряд!в Corynebacterium i Lactobacillus. Коринебактер!! у велик1й кшькосп вид!ляють у здорових oci6, а вмют лактобацил
215
залежить вщ стану ротово! порожнини. До складу мшробних асощацш можуть входити Lactobacillus casei, L. acidophilus, L. fermentum, L. salivarius тощо. Лактобактери сприяють розвитку карюзного процесу, утворюючи велику кшьюсть молочно! кислоти. У 50 % oci6 виявляють некапсульоваш штами Haemophilus influenzae. У холодний перюд року бактерп видшяють частлпе, а у деяких oci6 вщзначають тривале носшство. У рщюсних випадках виявляють Н. haemolyticus та I. parahaemolyticus [12].
Серед анаеробних грампозитивних коюв з ротово! порожнини видшяють пептококи (P. niger) i пептострептококи (частше P. prevotii). Бактерп не ферментують вуглеводи, а для отримання eHepri! розкладають пептони та амшокислоти; часто видшяються в асощащях з сшрохетами i фузобактер1ям1 за пульптв, пародонтит1в i абсцешв. Грамнегативш анаеробш бактерп представлен! бактеро!дами, фузобактер!ям! i лептотрихами. Вони ферментують вуглеводи до газу i розкладають пептони до амшокислот, що нер!дко сприяе появ! гнильного запаху; частше населяють яснев! кишен!. До 1 % анаеробно! флори складають фузобактерп (F. plauti, F. nucleatum тощо) В асощащях з сшрохетами вони входять до складу аутохтонно! флори ясневих кишень; за ферментацп вуглевод!в у великш кшькосл утворюють молочну кислоту; викликають ульцеромембранозний стоматит, коренев! гранульоми i запалення тканин ясен.
Бактеро!ди ротово! порожнини представлен! B.fragilis i В. oralis, а також близькими до них видами Porphyromonas (P. asaccharolytica, P. endodontatis i P. gingivalis) i Prevotella melaninogenica. В oci6 з незадовшьною ппеною ротово! порожнини i пошкодженими зубами P. melaninogenica видiляють у великш KinbKOCTi. Leptotrichia buccalis - строгий анаероб; не проявляе тенденцп до розгалуження i у якосп основного метабол1ту утворюе молочну кислоту. L. buccalis - центр осадження зубного нальоту i зубного каменя. Доведено !х участь у розвитку Kapiecy, причому L. buccalis е синерг1стом лактобацил i бере участь в процесах дем1нерал1зацй' тканин зуба [12].
Розгалужеш анаеробн1 грампозитивш бактерй' ротово! порожнини представлен! актиномщетами i б!ф!добактер!ями. Актином!цети ферментують вуглеводи з утворенням кислот, як! сприяють пошкодження емал! 3y6iß i проявляють пом!рну протеол!тичну активн!сть. За рахунок виражено! здатност! до адгез!! вони швидко колон!зують слизову оболонку, витюняючи iHmi бактерй'. Актином!цети - основна група бактер!й, що вид!ляються у нальот! зуб!в i зубному камеш. Актином!цети нер!дко вид!ляють з карюзних порожнин, виразок слинних залоз i пародонту. Основн! збудники - A. israelii i A. viscosus. Сшрохети з'являються в ротов!й порожнин! теля прор!зування зуб!в, а у здорових дорослих oci6 зустр!чаються лише у рщюсних випадках. При запальних процесах i, особливо, за фузосшрохетозу к!льк!сть cnipoxeT зростае.
Серед трепонем ротово! порожнини дом!нують Т. macrodentium, Т. microdentium i Т. mucosum, серед лептосп!р - Leptospira dentium (L. buccalis). Серед мшоплазм у ротовш порожнин! присутн! М. orale, М. hominis, M. pneumoniae i М. salivarium.
У 60-70 % oci6 виявляють значну грибкову колон!зац!ю ротово! порожнини, особливо спинки язика. Найчаст!ше виявляють Candida albicans. 1нш! види (С. krusei, С. tropicalis, С. pseudotropicalis, С. quillermondii) вид1ляють лише у 5 % oci6. Р!дше вид!ляють Saccharomyces cerevisae, Torulopsis gtabrata, Cryptococcus neoformans, види Aspergillus, Penicillium i Geotrichum. За уражень дихального
216
тракту i на rai тривалого прийому антиб1отиюв частота виявлення гриб1в icrorao зростае.
Серед найпроспших, що знаходяться у ротовш порожниш дом1нують Entamoeba gingivalis i Trichomonas tenax. Кшьюсть найпроспших збшьшуеться за умов запалення ясен, це немае патогенетичного значения [12].
Отже, ротову порожнину населяють pi3Hi мшробш асощацп у тш чи шшш кшькосп. Серед них розр1зняють автохтонш i алохтонш мшрооргашзми, яю сприяють розвитку запальних процешв у ротовш порожниш собак.
Пародонтит - хрошчне захворювання; лшування його тривале i включае в себе антибютикотерашю, видалення зубного каменю, нежиттездатних зуб1в, постшну мюцеву обробку ротово! порожнини. Ефективн!сть лшування залежить вщ стадп пародонтиту. KpiM того, важливе значения мае профшактика бшьш важких стадш процесу та постшний догляд за ротовою порожниною. Тваринам, схильним до утворення зубного каменю необхщно один - два рази на тиждень чистити зуби спещальною ветеринарною пастою [11].
Одним з метод1в лшування захворювань пародонту е шинування зуб1в. Шинування - це процедура, яка дренуе зуби i попереджае !х подальше розхитування i випадання, що дае можливють тканинам пародонту в!дновитись. Основне показания до накладання шини - наявнють патолопчно! рухливост! зуб1в. На жаль, шинуванню можуть бути шддаш тшьки зуби р1зцево! групи [16].
Основне завдання шинування - фшсацш рухомих зуб1в i перерозподш функцюнального навантаження за рахунок нерухомих. Шинуванню шдлягають тшьки зуби з 1-2 ступенем рухливост! i атрофп альвеолярного вщростку бшьш шж 1/3-1/4 довжини кореня зуба.
Шинування захищае рухлив! зуби вщ зсуву та пошкодження. Однак, перед шинуванням необхщне обов'язкове проведения санаци ротово! порожнини (видалення зубного нальоту, вщкладень, шл1фування, пол1рування зуб1в), а також лшування зуб1в та кюретаж пародонтальних кишень.
Розр1зняють зшмш (у ветеринарн!й практиц! не застосовуються) i незшмш шини. 3 незшмних у тварин застосовуеться штердентальна (м1жзубна) шина. Основний принцип даного виду шини - це з'еднання сусщшх зуб1в спещальними вставками, яю взаемно змщнюють з'еднан! зуби. Найчаспше для формування шини використовуються скловолокно (у вигляд! стр1чки або джгута) та фотопол1мери. 1нод1 замють скловолокна застосовують л1гатурний дрп". Для шинування р!зщв верхньо! щелепи шину розташовують на фронтальнш сторон! , а р1зщв нижньо! -на лшгвальнш.
Техн1ка проведения шинування виглядае наступним чином: на поверхш р1зщв за допомогою круглого алмазного бору робиться борозенка глибиною не бшьше 0,5 мм. Поверхня зуба i борозенки обробляеться (протравлюеться) спещальним гелем з вмютом ортофосфорно! кислоти. Тривал!сть дп гелю на поверхш зуб1в 40-60 секунд. Пюля цього гель змивають ( не допустивши потрапляння на слизову оболонку ротово! порожнини), поверхню ретельно висушують за допомогою шстолету (вода чи повпря) i наносять св!тлотверднучий бонд - спещальна речовина для кращого зчеплення емал! зуба з пломбувальним матер1алом. nie ля пол1меризацп бонда фотопол1мерною лампою на поверхню зуба наносять композит i накладають шинуюче волокно. Зверху волокно покривають шаром фотопол1меру i пол1меризують.
Пюля накладення шини та пол1меризацп обов'язкова nepeeipKa змикання 3y6iß i за необхщносп - видалення надлишкового матер1алу i пол1рування шини.
217
Дуже важливо навколо зашинованих зуб1в дотримуватися ретельно! ririeHH з використанням спещальних засоб1в (флоси, ¿ригатори, щ1тки) за мш1мального впливу на шинуючу конструкщю.
Таким чином шинування е одним з прогресивних метод1в лшування пародонтиту i може широко використовуватися у комплекснш Tepanii' захворювання [16].
Козш В. I, Пацеля I. О. [15] проводили видалення зубного каменю мехашчним методом. Протягом наступних двох тижшв собакам проводили чищення зуб1в зубним порошком один раз на день, а шшим — теля промивання водою та висушування марлевими тампонами обробляли уражеш ясна йододицерином дв1ч1 на добу.
Лшувально-профшактичний зубний порошок «Особый» пропонуеться використовувати для профшактики Kapiecy, хвороб ясен та видалення забарвлених нальот1в на зубах. У pa3Í регулярного застосування bíh допомагае вщновити природну бшизну зуб1в i запоб1гти появ1 темних плям. В шетрукцп щодо його використання також вказано, що порошок ефективно очищае i осв1тлюе зубну емаль, нейтрал1зуе шюдливу дда кислот у ротовш порожниш, виявляе протизапальну та осв1жувальну дда. Виробником цього зубного порошку е ОАО «Аванта», Рос1я, м. Краснодар.
До складу порошку входять: карбонат кальщю (Calcium carbonate), бшарбонат натрда (Sodium bicarbonate), натуральш еф1рш масла м'яти, анюу та кор1андру (Peppermint oil, Aniseed oil, Coriander Oil) [14].
Слщ зазначити, що порошок не мютить флуорид1в. Це означае, що bíh безпечний для шлунково-кишкового тракту та, у цшому, для оргашзму тварини за його заковтування i може бути щнним джерелом кальц1ю та чинити антиацидотичний вплив. Однак результати проведених дослщжень вказують на те, що використання з л1кувальною метою лише самого порошку виявилося менш ефективним, шж його застосування у комплекс! з йододицерином чи йододицерину окремо.
Виб1р йододицерину для л1кування захворювань пародонту у собак можна пояснити його комплексною протимшробною, знеболювальною та протизапальною д1ею. Також важливим фактором патогенетичного впливу йододицерину е в1дсутн1сть подразнюючо! дИ на тканини, що особливо важливо шд час роботи з тваринами [13, 15]. Характерною особливютю йододицерину е широкий спектр його фармаколопчно! дИ. До складу препарату входить йод (0,5 %), диметилсульфоксид (ДМСО), гл1церин та кал1ю йодид. Комплексний механ1зм дИ йоддицерину грунтуеться на специф1чн1й xÍMÍ4HÍñ взаемодИ шгред1ент1в. Бактерицидний кат1он йоду сольватований мономолекулярним шаром апротонного розчинника диметилсульфоксиду, а функщю розчинника виконуе триатомний спирт-глщерин, який не вступае в реакцда з ДМСО та ¿онами йоду. Пщ час нанесения на шюру, слизов1 оболонки чи ранову поверхню, за рахунок л1поф1льност1 ДМСО, препарат швидко проникае у тканини трансмембранно, минаючи крово- i л1мфооб1г [14, 15].
Нанотехнологп - видатне досягнення сучасно! науки. Це технологИ маншулювання речовиною на атомному i молекулярному píbhí, що дозволяе створювати нов i матер1али з заданими властивостями. Ставиться наголос на надзвичайно важливому подвшному ефект1 використання таких нанометал1в, як Ср1бло, М1дь i Цинк не тшьки з метою одержання бюцидного ефекту, але i як потужних м1кроелементних наноаквахелат1в, як1 набагато бшьш ефективн1, н1ж
218
мшроелементи в юшзованому виглядг Поеднання дп нано-дезшфектант1в з власною MiKpo6o-Bipyco-i фунгщидною актившстю тваринного оргашзму, а також 3i стимулювальним ефектом посилення резистентносп тварин здатне створити необхщш умови надання тваринам високоефективно! профшактично-лшувально! допомоги. Наноаквахелати використовуються за лшування запальних процес1в кон'юнктиви i рог1вки бактер1ально! та BipycHOi етюлогп, шфекцшних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, л1куванш вщкритих перелом1вд остеом1ел1ту, отшгв у собак. Проте, питания ефективносп використання наноаквахелат1в за лшування пародонтопатш та шших стоматолопчних захворювань не е достатньо вивчене [17].
Отже, враховуючи властивосп наноаквахелат1в, застосування ix при лшуванны собак з пародонтитом середньо! форми важкосп е перспективним та актуальним.
Лггература
1. Фролов В. В. Болезни зубов и полости рта у собак / В. В. Фролов. - М.: Аквариум Бук, 2003.- 96 с.
2. Holmstrom S. E. Veterinary dentistry for the technicians and stuff / S. E. Holmstrom // Philadelphia, Pa. - 2000. - 360 p.
3. Anthony J. M. Periodontal surgery equipment / J. M. Anthony // Clin. Tech. Small Anim. Prac. - 2000. - Vol. 15(4). - P. 232.
4. Ниманд X. Г., Сутер Г. Б. Болезни собак / X. Г. Ниманд, Г. Б. Сутер. - М.: Аквариум Принт, 2004.- 816 с.
5. Петренко О. Ф. До питания про хвороби 3y6iB у собак i кот1в / О. Ф. Петренко // Вет. медицина Украши.- 1998.- №10.- С.16-18.
6. Сарбаш Д.В. Ктшчш форми прояву та етюлопя зубощелепних уражень у собак / Д.В. Сарбаш, К.А. Синяговська // Вюник Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту.-Вип. 34.- БшаЦерква,2005. - С.157-164.
7. Wiggs R.B. Dental equipment: using the right tools to provide the best care for your patients / R.B. Wiggs // Vet. Med. - 2003. - Vol. 98(2). - P. 127-144.
8. Данилевский H. Ф. Заболевания пародонта / H. Ф. Данилевский,
A. В. Борисенко. - К.: Здоров'я, 2000. - 464 с.
9. 1льнщький М. Г. Поширенють хвороб пародонта у собак / М. Г. 1льнщький, Д. В. Арсеенко // Вюник Бшоцерюв. держ. аграр. ун-ту.- Вип. 41.- Eina Церква, 2006.- С. 55-61.
10. Lund E. M. Health status and population characteristics of dogs and cats examined at private veterinary practices in the United States / E.M. Lund // J.A.V.M.A., 1999. - Vol. 214 (9). - P. 1336-134l.
11.http://pets-ua. ru/animals_veterinary/stomatolog-chn-zakhvoryuvannya-sobak/
12. http://dentavi.te.ua/main/stati/110-mikroflora-porozhnini-rota.html
13. Козш В. I. Використання йоддицерину у ветеринарнш медицин! //
B. I. Козш, Н. В. Авраменко, О. С. Погорший, Н. В. Козш // Наук.-техн. бюлетень 1н-ту бюлогп тварин i Держав. наук.-досл1д. контр. ¿н-ту вет. препарата та кормових добавок. - Льв1в, 2005. - Вип. 6., №3. - С. 150-154.
14. Ларионов Г. М. Иоддицерин в клиниках Украины / Г. М. Ларионов// Проблемы медицины. - 1998. - №2. - С. 30-31.
15. Козш В. I., Пацеля I. О. Пор1вняльна ефективнють р1зних метод1в л1кування собак ¿з захворюваннями пародонта // Науковий в1сник ветеринарно! медицини. 36. наук. праць.- Бша Церква, 2009.- Вип. 62.- С. 30-33.
219
16. http://vetneva.ru/uslugi/shinirovanie-zubov-u-sobak
17. Борисевич В. Б., Борисевич Б. В., Хомин Н.М., Каплуненко В. Г., KociHOB М. В., Волошина Н. О., Ткаченко С. М., Дорощук В. О., Литвиненко Д. Ю., Кулща М. А., Кулшч С. М. Калашшкова Ю. В. Здобутки нанотехнологш в лшуванш та профшактищ хвороб тварин. Пос1б. для студ. аграр. закл. осв1ти I-IV р1вшв акредитацп 3i спец. «Вет. медицина» та ветеринарно-медичних спещалют1в - К., 2009.
Стаття надшшла доредакци 30.03.2015
УДК 619:576.852:636.2
Шевщв М. В., к.вет.н., професор © E-mail: [email protected]
Пененсъкий державный гумамтарний утверситет, м.Пвне, Украгна
ОСОБЛИВОСТ11МУН0Л0Г1ЧН01 РЕАКТИВНОСТ1 ОРГАН13МУ ТВАРИН ПРИ ТУБЕРКУЛЬ0311 М1КОБАКТЕРЮЗАХ
У cmammi висв1тлюеться проблема diazHoemuKU, боротъбы i проф1лактыкы туберкулъозу велико! рогатог худобы. За остант 30-40 poKie пры досл1дженм велико! рогатог худобы на туберкулъоз масово почалы видыяти реагуючых на туберкулин тварын. Але на забог патологоанатом1чным досл1дженням зм1н, характерных для туберкулъозу, не выявляли. Пры лабораторному досл1дженш матер1алу eid реагуючых на туберкулин тварын выдыялы культуры атыповых мтобактерт. Ученымы булы розроблем pi3Hi методы посмертног diazHoemuKU туберкулъозу i MiKo6aKmepio3ie, але eci воны зводылыся до необгрунтовано масового забою тварын з метою установления прычыны реакцт на туберкул1н i нанесення значного збытку, внасл1док передчасного забою продуктивных тварын.
Нагалъною стала проблема удосконалити прижиттевi методи diazHoemuKU MiKo6aKmepio3ie.3 ц1ею метою була застосована сымулътанна алерг1чна проба з ППД-туберкул1ном i алергеном ¡з атыповых м1кобактер1ы (ААМ). Намы додатково застосована iмунолог1чна реакция пошкодження нейтрофмв i агломерац1я лейкоцит1в, яка дае змогу прыжиттево диференцтвати туберкул1нов1 реакцп, зменшыты кглькгсть eidiöpanux тварын для забою i проведению лабораторного досл1дження щодо встановлення етюлогИ алерг1чных туберкул1новыхреакц1ы.
Ключовг слова: туберкулъоз, м1кобактер1озы, ППД-туберкул1н, ААМ (алерген атыповых мокобактерт), iмуттет, реактивность, in vitro, М. bovis, М. intracellularae, лейкоциты, сенсибшзацоя, агломерация, карюткноз, кар1орексис, кар1ол1зис.
УДК 619:576.852:636.2
Шевцив М. В., к.вет.н., профессор
Ровненскый государственный гуманытарныйуныверсытет, г.Ровно, Украына
ОСОБЕННОСТИ ИММУНОЛОГИЧЕСКОЙ РЕАКТИВНОСТИ ОРГАНИЗМА ЖИВОТНЫХ ПРИ ТУБЕРКУЛЕЗЕ И МИКОБАКТЕРИОЗАХ
В статье освещается проблема дыагностыкы, борьбы и профилактики туберкулеза крупного рогатого скота. За последние 30-40 лет при исследовании крупного рогатого скота на туберкулез массово начали выделять реагирующих на туберкулин животных. Но на забое патологоанатомическим исследованием
©Шевщв М. В., 2015
220
