CC BY
33
в бизнес-структурах систему экологического менеджмента и сертификации, учитывая, что сегодня экологическая ответственность признана в цивилизованном мире одним из главных факторов развития и конкурентоспособности бизнеса.
6. Разработать и реализовать долгосрочную государственную программу непрерывного экологического образования и воспитания, что будет способствовать формированию экологического сознания и развитию экологической культуры — как внешнего проявления отношений человека к окружающей среде.
Реализация этих задач позволит обеспечить снижение экологических рисков, а также осуществить постепенный переход к принципиально новой модели общественного развития, базирующейся на глубоком понимании экологических проблем и личной экологической ответственности каждого гражданина страны.
Список использованных источников
1. Каганец И. Накроет ли нас «третья волна» // Финансовая Украина. — 1996. — 13 авг.
2. Аксёнова О.В. Социально-экологическая рефлексия на Западе. [Электронный ресурс]./ О.В. Аксёнова // История и современность. — 2006. — №2. — С. 162-187. — Режим доступа: зосюпаик1.ш>]оигпа1/ аг11с1е$/145494/. — Название с экрана.
3. Кулясов И. П. Экологическая модернизация: теоретические аспекты / И. П. Кулясов// Социология и социальная антропология. — 2005. — № 3. — С. 100113.
4. Кулясов И. П. Экологический менеджмент и устойчивое развитие: [Электронный ресурс]/ Кулясов И.П., Кулясова А.А. — СПб.: СПбГУ, 2009. — 63 с. —
Режим доступа: http://www.twirpx.com/fi1e/1062643/. — Название с экрана.
5. Аксёнова О.В. Иллюзия экологической модернизации [Электронный ресурс] / О.В. Аксёнова// История и современность. — 2011. — №2. — С. 103-113. — Режим доступа: $осюпаик1ш>]оигпа1/Ше$/ш/2011_2/ 103-113.pdf. — Название с экрана.
6. Тысячнюк М.С. Сценарии экологической модернизации целлюлозно-бумажных комбинатов / М.С. Тысячнюк, С. А. Тулаева, И. П. Кулясов. [Электронный ресурс] // Социологические исследования. — 2008. — №9. — С.68-78. — Режим доступа: ecsocman.hse.ru>data/482/633/1219/Tysyachnyk_9.pdf. Название с экрана.
7. Яницкий О. Н. Акторы и ресурсы социально-экологической модернизации / О.Н. Яницкий. // Социологические исследования. — 2007. — №8. — С. 312.
8. Обзорный доклад о модернизации в мире и Китае (2001—2010)/ Пер. с англ. Под общей редакцией Н.И. Лапина / Предисл. Н.И. Лапин, Г.А. Тосунян. М.: Издательство «Весь Мир», 2011. — 256 с.
9. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.be11ona.ru/artic1es_ru/artic1es_2011/dani1ov-dani1yan.
10. Напрямки державно! полггики щодо еко-лопзацп нащонально! економiки". Аналггачна записка. Нащональний шститут стратепчних дослщжень при Президенте^ Укра!ни. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/artic1es/807/. Назва з экрану.
11. Васюкова Т.Г. Еколопя: [Шдручник] / Т.Г Ва-сюкова, О.1. Ярошева. — К.: Конкорд, 2009. — 524 с.
12. Еколопя. Пщручник / С.1. Дорогунцов, К.Ф. Коценко, М.А. Хвесик та ш. — К.: КНЕУ, 2005. — 317 с.
О. М. Мовчан
м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАШЗАЦП ШШОВАЦШШО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРА1Ш З УРАХУВАШШЯМ СОЦ1АЛЬШО-ЕКОШОМ1ЧШОГО РОЗВИТКУ РЕГЮШ1В
Фшансування ринку пращ в перюд юнуючо! кризи i военних дш вимагае здшснення заходiв, спря-мованих на створення умов для запобтння можли-вому безробитю шляхом розширення сфер прикла-дання пращ за рахунок створення нових робочих мюць з урахуванням особливостей соцiально-економiчного розвитку регюшв Укра!ни на перспективу, розвитку малого i середнього бiзнесу та провадження шновацш-но! моделi розвитку економiки за рахунок залучення нових обсяпв швестицш.
В сучасних умовах основним фактором, що хара-ктеризуеться шновацшшсть економiки Укра!ни, вва-жаеться показник шновацшно! активностi. Аналiз статзвiтностi показав, що iнновацiйна дiяльнiсть в Ук-ра!ш знаходиться у станi хрошчно! кризи (табл. 1):
• спостертаеться зниження шновацшно! актив-ностi тдприемств та падiння питомо! ваги реалiзова-но! iнновацiйноl продукцil в обсязi промисловостi (з 4,8% в 2009 р. до 3,3% в 2013 р.);
• скорочуеться кшьюсть промислових пщпри-емств, що використовують новi технологiчнi процеси (у 2012 рощ проти 2011 року з 2510 до 2188 одиниць, або на 12,8%, в 2013 р. проти 2012 року зменшилась до 1576 одиниць, або на 28%. Особливо скоротилась за цей перюд впровадження програмних технолопч-них процеетв у промисловосп у п'яти регюнах, а саме: у Запорiзькiй — на 78%, Тернопшьськш — на 70%, 1вано-Франювськш — на 50%, Житомирськш областях — на 37%, та у м. Киевi — на 23% тощо;
• пщприемства не защкавлеш активно викори-стовувати новi знання для пiдвищення власно! конку-рентоспроможностi. Частка витрат на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення у зага-льному обсязi витрат на шновацшну дiяльнiсть в 2013 р. скоротилась до 58,0% проти 73,2% в 2011 р. За 2012-2013 рр. частка витрат на придбання шших зов-нштх знань (нових технологш) залишаеться досить низькою (0,9%), що майже в 4 рази менше н1ж в 2008 р. (3,5%);
*Джерело: офщшний сайт Державного комггету статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
Таблиця 1
Впровадження шновацш на промислових пiдприeмствах Укра'ши за 2000-2013 роки*_
Р1к Питома вага пщприемств, що займалися шноващ-ями,% Питома вага пщприемств, що впроваджу-вали шнова-Щ1,% Питома вага реал1зовано! шновацшно! продукци в об-сяз1 промисло-вост1,% Впроваджено нових техноло-пчних процес1в у тому числ1 маловщходних, ресурсозбе-р1-гаючих 1 безв1д-ходних Освоено ви-робництво шновацш-но! продукцИ, найме -нувань з них нових вид1в техшки
про-це-с1в % оди-ниць %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
2000 18,0 14,8 6,8 1403 430 30,6 15323 631 41,2
2005 11,9 8,2 6,5 1808 690 38,2 3152 657 20,8
2007 14,2 11,5 6,7 1419 634 44,7 2526 881 34,9
2008 13,0 10,8 5,9 1647 680 41,3 2446 758 31,0
2009 12,8 10,7 4,8 1893 753 39,8 2685 641 23,9
2010 13,8 11,5 3,8 2043 479 23,4 2408 663 27,5
2011 16,2 12,8 3,8 2510 517 20,6 3238 897 27,7
2012 17,4 13,6 3,3 2188 554 25,3 3403 942 27,7
2013 16,8 13,6 3,3 1576 502 31,9 3138 809 25,8
• частка обсягу виконання наукових i науково-технiчних робiт у ВВП починаючи з 2005 р. мае тен-денцiю всього 0,80 проти 0,90 у 2010 р.;
• вщсутня надежна увага шновацшнш дiяльно-сп промислових пiдприемств: з 2008 р. питома вага державного бюджету постшно скорочувалась з 2,1% до 0,3% в 2013 р. Важливого значення набувае детальне вивчення можливостей використання шновацш як за-собу економiчного розвитку, забезпечення державного регулювання i пiдтримки iнновацiйних процесiв.
З метою аналiзу iснуючих та перспективних тен-денцiй впливу шновацшно-швестицшно! дiяльностi
на створення робочих мюць на пщприемствах Мшс-терством сощально! полiтики Укра!ни разом з науко-вцями було проведено опитування 184 пщприемств рiзних форм власностi та видiв економiчноl дiяльностi. Анкетуванням було охоплено 23 обласп та мiсто Ки!в.
З 184 пщприемств, яю брали участь у анкету -ваннi, бiльшiсть — 133, або 72,3% становили приватш пiдприемства, державнi склали 21,2% (39 пщприемств), комунальш i колективш — 6,5% (12 пщпри-емств).
1. Як показав аналiз, бшьше половини робочих мiсць (60,4-60,1%) у 2011—2012 рр. створювалось без залучення iнвестицiй (табл. 2);
Таблиця 2
Динамка створення робочих упсць на пiдприeмствах з урахуванням залучення швестицш*
Розм1р та форма власносп пщприемства Питома вага створених робочих мюць, (%)
на 01.01.11 р. факт на 01.01.12 р. факт на 01.01.13 р. факт на 01.01.14 р. очжув. на 01.01.15 р. прогноз
в процес освоения швестицш 1 55 8 'я 3 О ае з в зн о '-4 б в процес освоення швестицш 1 55 8 'я 3 О ае з в зн О б в процес освоення швестицш 1 55 8 'я з о ае з в зн О б в процес освоення швестицш 1 55 8 'я з о ае з в зн о '-4 б в процес освоення швестицш 1 55 8 'я з о ае з в зн О б
ВЕЛИК1ШДПРШМСТВА, в т.ч. за формою власнот
державна+комун.+колект 4,8 95,3 16,9 83,1 19,4 80,6 9,5 90,5 15,6 84,4
приватна 54,7 45,3 55,5 44,5 42,6 57,4 58,2 41,8 59,1 40,9
разом 43,9 56,1 47,4 52,6 37,2 62,8 47,4 52,6 46,5 53,5
СЕРЕДН1 ШДПРШМСТВА, в т.ч. за формою власност1
державна та комунальна 46,3 53,8 0,0 100,0 0,0 100,0 0,0 100,0 0,0 100,0
приватна 40,0 60,0 37,2 62,8 39,6 60,4 28,7 71,3 44,0 56,0
разом 41,0 59,0 33,2 66,8 32,2 67,8 24,4 75,6 38,3 61,7
МАЛ1 ШДПРШМСТВА, в т.ч. за формою власнот
державна та комунальна 0,0 100,0 33,3 66,7 33,3 66,7 50,0 50,0 100,0 0,0
приватна 30,8 69,2 33,3 66,7 42,5 57,5 40,0 60,0 45,5 54,5
разом 26,7 73,3 33,3 66,7 40,9 59,1 41,2 58,8 50,0 50,0
ВСЬОГО, в т.ч. за формою власностi
державна+комун+кол. 15,9 84,1 16,8 83,2 15,3 84,7 12,6 87,4 18,5 81,5
приватна 44,8 55,2 44,7 55,3 41,5 58,5 43,8 56,2 50,6 49,4
РАЗОМ 39,6 60,4 39,9 60,1 36,1 63,9 38,3 61,7 44,2 55,8
*Джерело: за даними виб1ркових обстежень пщприемств.
2. Для великих державних та комунальних пщп-риемств активнють створення робочих мюць iз залу-ченням iнвестицiй досить низька, а середш державнi та комунальш пiдприемства не прогнозують вкла-дання швестицш у створення робочих мюць.
Шайактивнiше швестици у створення робочих мюць вкладали велим приватнi шдприемства харчово! проми-словостi, машинобудування, металургп, торгiвлi, енерго-та водопостачання i будiвництва, а також шшо! профе-с1йно!, науково! та техшчно! дiяльностi та виробництво гумових та пластмасових вироб1в, якi надалi прогнозують зростання !х частки.
3. Щодо створення робочих мюць тдприемст-вами з урахуванням рiзних форм фiнансування, то за даними опитування в середньому найбшьше робочих мюць створюеться за рахунок власних кошпв тдпри-емств. На 01.01.2011 р. цей показник складав 71,3% i до 2014 р. прогнозовано його зростання до 77,7%. Таю ж показники у 2011р. спостер^алися в середньому для малих, середшх i великих пщприемств.
Найбшьше робочих мiсць за рахунок власних ко-штiв створювали державш та комунальнi за формами власноси та велик! за юльюстю працюючих шдприемства (за 2011—2013 рр. вщ 85,7% до 89%), повнютю за власний рахунок — середш державш та комунальнi пiдприемства (за 2012—2013 рр., так! ж прогнозш по-казники на 2014 та 2015 роки).
Щодо пiдприемств приватно! форми власност для великих пiдприемств частка робочих мiсць, ство-рених за власний рахунок у 2011 р. майже на 11% ни-жча н1ж для середшх (вщповщно 66,3% та 77,2%). Проте i для великих, i для середнiх приватних пщприемств прогнозуеться !! зростання до 2014 р.
На другому мющ — робочi мiсця, створет за ко-шти iноземних мвестс^в. На 01.01.2011р. цей показник складав 13,3%, до 2014 року прогнозуеться змен-шення його частки на 2% (11,3%). Найбшьше вклада-ють шоземш iнвестицi! у створення робочих мюць велик! приватт шдприемства. Практично не залучають i не планують залучати iноземнi iнвестицi! до створення робочих мюць малi i середнi державнi та комунальш шдприемства.
Процес створення робочих мсць тдприемствами вiдслiдковувався за видами тновацшног дiяльностi, як були подшеш на 4 групи:
• продуктову (розширення масштабiв виробни-цтва нових товарiв або послуг, яю орiентуються на попит, що формуеться);
• технологiчну (впровадження нових технолоп-чних процесiв);
• ринкову (впровадженням нового методу продажу);
• оргашзацшну (вдосконалення органiзацiйних структур управлшня пiдприемством).
Щодо розподшу робочих мюць, створених за рiз-ними напрямами шновацшно! дiяльностi, то найпо-ширенiшим напрямом е продуктова шноващя. Так, майже 23% обстежених пщприемств у 2011 р. створили 57% робочих мюць за рахунок продуктово! шновацп.
Таким чином щодо створення робочих мсць тдприемствами за видами тновацшног дiяльностi можна ска-зати наступне:
1) найактивнше робочi мюця створюються за рахунок впровадження продуктових шновацш великими та середшми приватними пщприемствами харчово!, легко! (до 2013р. надалi збшьшуються технолопчш
iнновацi!), фармацевтично! промисловоси (до 2015 р. прогнозуеться зростання частки), виробництва гумових та пластмасових виробiв (майже 100%). Проте до 2015 р. прогнозуеться зменшення !х частки;
2) збшьшуеться частка великих i середшх приватних пщприемств, що впроваджують технолопчш шновацп. Також зростае питома вага робочих мюць створених за рахунок технолопчних шновацш (майже кожне трете робоче мюце), зокрема у таких видах еко-номiчноl дiяльностi, як сiльське господарство, добувна та харчова промисловють, металурпя, енерго- i водопостачання, машинобудування, професшна, наукова та технiчна дiяльнiсть;
3) низький рiвень впровадження технолопчних шновацш та, вщповщно створення за !х рахунок робочих мюць, малими i середнiми державними та комуна-льними пiдприемствами, як1 в основному створюють робочi мiсця за рахунок оргашзацшних iнновацiй у сшьському господарствi, харчовiй та деревообробнiй промисловоси, машинобудуваннi, енерго- i водопо-стачанш, торгiвлi;
4) значна частина пщприемств впроваджуе дек1-лька напрямiв шновацш одночасно. Так, близько по-ловини пщприемств паралельно з продуктовою шно-вацiею впроваджують технологiчну, ринкову або оргашзацшну. Зокрема це пщприемства сшьського госпо-дарства, харчово!, фармацевтично! промисловосп, машинобудування, енерго- i водопостачання, торгiвлi.
Для виявлення рiвня iнновацiйно! активностi пiд-приемств !м було запропоновано вiдповiсти на насту-пнi питання:
1) як1 чинники перешкоджають впровадженню iнновацiй на пщприемств^
2) куди доцгльно вкладати швестицп пiдприемст-вами (рейтингова оцiнка);
За даними опитування основними чинниками, що перешкоджають впровадженню шновацш на вгт-чизняних пщприемствах е:
1) обмежетсть фтансування;
2) вiдсутнiсть ринку збуту продукци;
3) низький рiвень розвитку тновацшног тфрастру-ктури.
1. На обмежетсть фтансування, як на головний фактор гальмування розвитку шновацшно! дiяльностi, вказали 76,6% опитаних пщприемств (138) — це може бути як нестача власних коштав i вщсутшсть коштав у замовниюв, так i недостатня фшансова пiдтримка дер-жави.
Однак за видами економiчноl дiяльностi стутнь важливостi цього чинника дещо вiдрiзняеться. Так, близько 83% пiдприемств вщмггали цей фактор як головний в таких галузях, як добувна промисловють, виробництво гумових i пластмасових виробiв, iншо! не-металево! та мiнерально! продукц1!, металургiйне ви-робництво, транспорт, складське господарство, по-штова та кур'ерська дiяльнiсть.
Для пщприемств машинобудування та сшьського господарства це також е важливим фактором — вщповщно 78% та 73%
Для таких видiв економiчноl дiяльностi, як будiв-ництво, енергопостачання та водопостачання; каналь зацiя, поводження з вiдходами, цей фактор найбшьш визначальний — вiдповiдно 90% i 100% опитаних пiд-приемств.
Проте, для пщприемств таких галузей, як вироб-ництво xiMÎ4Hffi речовин i xiMi4Hoï продукцИ та виро-бництво основних фармацевтичних продукта i фарма-цевтичних препарата цей чинник не е головним — вщповщно 40% та 25%.
2. На eidcymmcmb ринку збуту продукцИ вказало 25,5% опитаних респондента (47 пщприемств). Зокрема близько третини пщприемств машинобудування (38%), легко'1 промисловоси (33%) та сшьського гос-подарства (30%). За даними анкетування для пщприемств хiмiчноï промисловосп вщсутнють ринюв збуту випускаемо'1 ними продукцп навiть важливiша за фь нансування — 60% респондентiв.
3. Гальмуе впровадження iнновацiй низький pieeHb розвитку тновацшног тфраструктури, на який вказали 22,3% опитаних (41 пщприемство). Больший за серед-нш цей показник у машинобудуваннi (38%), легюй промисловостi, виробництвi гумових i пластмасових виробiв, транспортi, складському господарста, по-штовiй та кур'ерсьюй дiяльностi (33%), будiвництвi (30%), виробництвi основних фармацевтичних продукта i фармацевтичних препарата (25%).
Окрiм вищезазначених, опитаними тдприемствами було видшено ще деклька чинниюв, що перешкоджають впровадженню шновацш, таких як висока rn6ieapmicmb випускаемо'1 продукци, низький pieem нау-ково-техшчно'г тдтримки, низька конкурентоспромож-тсть випускаемо'1 продукцИ, низький piвeнь квалiфiкацiï персоналу, високий eкономiчний ризик, недосконалкть законодавчо'1 бази, вiдсутнiсть можливостей для коопе-рацн з шшими тдприемствами i науковими оргашзащ-ями, нестача тформацн про новi технологи.
Пдприемствам було запропоновано ощнити пе-рспективи вкладання швестицш за такими напрям-ками (рейтинг: 1 — найбшьш перспективний напря-мок, 5 — найменш перспективний):
1) техшчна реконструкщя та модершзащя вироб-ництва;
2) впровадження шновацшних технологш;
3) перепрофшювання виробництва;
4) пiдвищення рiвня квалiфiкацiï персоналу.
Переважна бiльшiсть пщприемств, що вщповши
на це питання, перспективними напрямками вкладання швестицш вважае техтчну реконструкцiю та модершзащю виробництва (63,6%) i впровадження шновацшних технологш (44%).
Однак за видами економiчноï дiяльностi ступiнь важливосп кожного з напрямюв вiдрiзняеться.
1. За даними анкетування, техшчна реконструкця та модерниацш виробництва е переважаючим напрям-ком для вкладання швестицш (рейтингова ощнка 1, 2) бшьше 80% пщприемств металургп, транспорту, будь вництва, виробництва гумових i пластмасових виробiв, шшо'1 неметалево'1 мшерально'1 продукцп. Нижчий за середнiй рiвень — серед пщприемств оптово'1 та розд-рiбноï торгiвлi (42%), добувно'1 промисловосп (50%), сшьського господарства (55%).
2. На другому мющ — впровадження тновацшних технологш — 44% анкетованих.
На цьому напрямку найбшьше увагу акцентують пiдприемства легко'1 промисловостi (61%), сшьського господарства (52%), виробництва гумових i пластмасових виробiв, шшо'1 неметалево'1 мiнеральноï продукцп, професiйноï, науково'1 та технiчноï дiяльностi та фармацевтично! галузi (50%).
3. Щодо перепрофшювання виробництва, то лише 8,7% опитаних пщприемств, що вщповши на питання анкети, розглядають цей напрямок як перспективний для вкладання швестицш. Вищий за середнш цей показник у таких галузях, як металурпя, а також легка i деревообробна промисловють, проте вш складае всього вщ 10 до 20% опитаних пщприемств.
Таким чином щодо напрямтв вкладання твестицт тдприемствами можна сказати наступне:
1) значна частина пщприемств вбачае перспек-тиви свого розвитку в сучасних умовах у вкладант ш-вестицш у техтчну реконструкщю та модершзащю виробництва та впроваджент шновацшних технологш;
2) швестицшна дiяльнiсть на бшьшосп пщприемств Украши обмежуеться аварiйними i поточними ремонтами та iмпортом окремих одиниць обладнання.
З метою впровадження шновацшно-швестицш-но'1 моделi розвитку, як одного iз найважливiших сис-темних факторiв пiдвищення рiвня конкурентоспро-можносп нацiональноï економiки та нацiональноï без-пеки, надаються рекомендацп за результатами вибiр-кових обстежень пiдприемств в регюнах Украши.
За даними анкетування регюнами були видiленi наступнi чинники впливу тновацшно'г дiяльностi (за рь внем значущостi) на створення робочих мюць:
1. Збшьшення оборотних кошта для вкладання в шновацшш проекти.
2. Розвиненiсть iнновацiйноï iнфраструктури (збшьшення технопарков, iнновацiйно-технологiчних центрiв).
3. Державна пщтримка впровадження iнновацiй та високих технологiй.
4. Визначення прiоритетних галузей за регюнами для сприяння шновацшнш дiяльностi.
5. Iнформованiсть пщприемств щодо впровадження шновацшних проекта.
6. Активiзацiя залучення МСП до шновацшно'1 дiяльностi.
1). Найвагомiшим чинником на думку регюшв е збшьшення оборотних кошта для вкладання в шновацшш проекти, що пщкреслили 17 регюшв.
1нновацшний розвиток регюшв i пщприемств не-можливий без здшснення iнвестицiй та потребуе про-ведення ефективно'1 iнвестицiйноï полiтики. 1ннова-цiйна дiяльнiсть промислових пiдприемств передбачае використання власних, позикових та залучених кошта. У широкому трактуванш швестицп являють собою вкладення катталу, який було отримано як прибуток, з метою його подальшого зростання.
Оскшьки найчастiше iнвестування вiдбуваеться за рахунок власних оборотних кошта пщприемств, яю вилучаються з основно'1 дiяльностi, 1х брак або обмежетсть розглядаеться регiонами як головний чинник, що гальмуе шновацшний розвиток.
2). Розвиток шновацшно! шфраструктури, яка включае технопарки; iнновацiйно-технологiчнi цен-три; бiзнес-iнкубатори; iнжинiринговi та консалтин-говi пщприемства; промисловi кластери; органiзацiï з пщготовки i перепiдготовки кадрiв в обласп техноло-гiчного менеджменту (нова категорiя фахiвцiв з коме-рцiалiзацiï результата НДДКР). Про робочi мiсця, створеш за рахунок технопарюв i виконання шновацшних проекив — повщомили 12 регiонiв.
Сьогодш у свгговому господарстга функцiонують понад 2 тис. технопарюв i бiзнес iнкубаторiв. Найбь льше !х сконцентровано у США, Кита!, РФ, Великш Британи, ФРН, Японп та Франци.
Технопарки функцюнують по-рiзному. Напри-клад у США проводиться чгтка державна iнновацiйна полиика щодо зменшення загального бюджетного фь нансування унiверситетiв, а також видшення больше коштiв на конкретнi програми спшьно! дiяльностi уш-верситетiв та технопарюв
Свгговий досвiд становлення технолопчного ринку в США, Японп, Швецп, Тайванi i iн. доводить, що програми стшкого розвитку i створення техноекополь сiв i технопаркових структур як тновацшних центр1в е основним елементом державно! полиики в розвине-них кра!нах. Економiчний розвиток на зразок техно-екополiсiв i технопарюв перетворюе периферiйнi об-ластi з вiдносно вiдсталою економiкою у високорозви-нутi регiони, забезпеченi високими технологiями в рь зних сферах промислового i сшьськогосподарського виробництва, транспорту, зв'язку. При цьому виршу-ються регiональнi задачi соцiального розвитку, так! як, створення додаткових робочих мюць, подготовка влас-них фахiвцiв, створення шфраструктури i iншi [1].
1снуюча в Укра!нi iнновацiйна iнфраструктура не охоплюе усi ланки iнновацiйного процесу, вона е фу-нкцiонально неповною та недостатньо розвинутою. На думку регюшв iснуе необхiднiсть розвитку венчурних фондiв та центрiв трансферу технологш.
В процесах посилення конкурентоспроможностi та прискорення шновацшно! дiяльностi вирiшальну роль вдаграе формування кластерiв (12 регюшв).
3). Державне сприяння впровадженню шновацш та високих технологiй (про це повщомили 10 регiонiв).
На рiвнi держави iснуе достатньо розвинута система управлшня iнновацiйною дiяльнiстю. Запропоно-ванi рiзнi державнi програми пщтримки iнновацiйно! дiяльностi, але механiзми шновацшно! системи не ре-алiзуються. 1снуюча система не спроможна забезпе-чити ефективний контроль над розподшом, викорис-танням i поверненням наданих пщприемствам креди-тiв. Для вирiшення цих проблем регюни пропонують створити систему шновацшного розвитку промисло-востi.
В умовах ринково! економiки держава не може безпосередньо впливати на дiяльнiсть галузей та пщ-приемств державного сектору. Сутшсть полiтики держави повинна полягати у спонуканш до розвитку високих технологш, розробленш i впровадженнi шнова-цiйних програм на рiвнi безпосереднiх виробниюв, створенш умов, за яких пiдприемства не залежно вiд форм власностi не тшьки не зможуть вiдмовитися вщ iнновацiйно! дiяльностi, але й усвщомлять !! необхщ-нiсть, високу результатившсть, новi можливостi i пра-гнутимуть шновацшного розвитку.
4). Визначення прюритетних галузей економiки в регiонах для сприяння мновацшнш дiяльностi (про що повщомили 6 регюшв).
Прюритетт для сприяння шновацшнш дiяльно-стi галузi мають визначатися на етапах розроблення регюнальних програм економiчного, соцiального, ш-вестицiйного та iнновацiйного розвитку з обов'язко-вим врахуванням регiональних особливостей, в тому числi ресурсних, з метою пщвищення ефективностi використання внутршшх факторiв розвитку регiонiв для пщвищення рiвня !х конкурентоспроможностi.
5). Пiдвищення iнформованостi пiдприемств щодо впровадження iнновацiйних проектiв. На думку регюшв, постае необхщшсть створення шформацш-но! бази iнновацiй, яку доцшьно мати i з яко! можна вибрати iнновацiйний продукт (технологiю) для пщп-риемства будь яко! форми власноси та видiв економi-чно! дiяльностi.
6). Активiзацiя залучення МСП до шновацшно! цiяльностi.
Для стимулювання бiзнесу iнвестувати в модернi-защю створення високопродуктивних робочих мiсць необхщно зменшити масштаби монополiй. Одним з основних шструменив демонополiзацi! е створення сприятливих умов для розвитку малого i середнього бiзнесу (МСП).
Одним iз перспективних напрямiв створення нового конкурентного середовища е розвиток малого i середнього бiзнесу. Саме цей бiзнес сприяе активiзацi! шновацшних процесiв, мобiлiзацi! науково-технiчних ресурсiв, розвитку наукомютких галузей, створенню високопродуктивних робочих мюць, скороченню без-робiття. Саме малий i середнiй бiзнес, оперативно ре-агуючи на змiну ринково! кон'юнктури, надае ринко-вiй економщ необхiдно! гнучкостi та мобiлiзуе значш фiнансовi та виробничi ресурси, а також ресурси ро-бочо! сили. В економiцi розвинених кра!н на малий i середнiй бiзнес припадае 90% усiх пiдприемств а також 20-60% ВВП. У 2010 рощ шновацшною дiяльнi-стю у промисловоси в США, ФранцГ! та Шмеччиш займалися 70-80% вiд загально! кiлькостi пiдприемств, а в Японп — 95% [2].
Перспективними щодо шновацшного розвитку МСП для Укра!ни можна вважати наступш заходи:
• розробка державно! полiтики щодо пщтримки iнновацiйного розвитку МСП як окремого повноцш-ного напрямку загально! Стратеги шновацшного роз-витку держави на середньострокову та довгострокову перспективу (нормативно-правове регулювання, спри-ятлива кредитна та податкова полиика, кадрове забез-печення, зменшення можливих пiдприемницьких ри-зиюв);
• використання iнновацiйно! цiяльностi МСП, як одного з шструменпв сприяння розвитку регюна-льно! економiки, зокрема за рахунок надання больш широких повноважень регюнам в питаннях форм пщтримки дiяльностi МСП;
• активiзацiя участi МСП у вiдбудовi iнновацiй-но! соцiально орiентовано! моделi розвитку економiки мае вiдбуватися на правах рiвноправного партнерства;
• розвиток шновацшно! шфраструктури пщтримки МСП;
• розширення практики створення малих та се-реднiх iнновацiйних пщприемств на базi наукових i освгтшх органiзацiй та рiзних форм !х взаемодГ! з великими пщприемствами;
• МСП в процесi шновацшно! дiяльностi мо-жуть виступати як розробники рiзних видiв iнновацiй так i в якостi !х користувачiв, i в тому, i шшому випа-дку мае надаватися державна пщтримка;
• iнновацiйна дiяльнiсть МСП мае бути орiен-тована на конкурентноздатшсть продукц:!, технологiй, послуг.
Для активiзацil iнновацiйно! дiяльностi та розвитку системи високопродуктивних робочих мюць дощ-льно використовувати наступнi механiзми:
1) створити сучасш чгтю нормативно-npaBOBi та органiзацiйно-економiчнi мехатзми мотивацп мнова-цiйного розвитку пщприемств, зокрема стимулювання пiдприeмств до вкладання iнвестицiй у технiчну реко-нструкщю та модернiзацiю виробництва та впрова-дження iнновацiйних технологiй;
2) впроваджувати сприятливу податкову та креди-тну полiтику з метою активiзацif залучення до мнова-цiйноï дiяльностi малих та середнiх пiдприeмств■ зокрема спрощення системи отримання кредиту у фшан-сових установах, зниження податкового навантаження на iнновацiйну складову розвитку, забезпечення мож-ливостi доступу до довгострокових i вiдносно дешевих фшансових ресурсiв■ грантiв 6С, удосконалення системи оподаткування з метою легалiзацiï заробiтноï плати;
5) оптимiзувати iснуючi джерела фiнансування iнновацiйноï дiяльностi■ зокрема визначати загальний обсяг фiнансових ресурсiв з урахуванням ризиюв; в процесi пошуку iнших можливих джерел фшансу-вання визначати критерп ефективностi !х використання; проводити аналiз i ощнку джерел за прийня-тими критерiями; сформувати оптимальну структуру та мехашзм фiнансування iнновацiй;
6) активiзувати залучення до тдтримки шнова-цiйноï дiяльностi тi джерела фiнансування■ яю позитивно впливають на динамiку обсяпв реалiзацiï шно-вацiйноï продукцп — це власш кошти, кредити, шозе-мнi iнвестицiй■ збшьшення обсягу державно'! фшансо-во! пщтримки, а також доцшьно включити додаткову емiсiю акцш, депозити та заощадження населення. Альтернативними джерелами фшансування шновацшно! д1яльносп е позиковО ресурси, яю можуть бути представлено банювським та державним кредитуван-ням, емОаею корпоративних облЬацш та лОзингом;
8) тдтримка розвитку збутово! дОяльноси та лоп-стики, збшьшення фшансування маркетингово! дОяль-ност i розширення ринюв збуту для товаровиробниюв шляхом формування зон вольно! торпвлО з шшими кра!нами може стати суттевим чинником, що мотивуе
пщприемства до створення нових високотехнолопч-них робочих мюць;
10) створювати новО високопродуктивш робочО мюця в першу чергу доцшьно в прюритетних i конку -рентоспроможних галузях економОки: шформацшш технологи, суднобудування, авОабудування, машинобу-дування, приладобудування, металурпя.
На сьогодш процеси, що вщбуваються у соща-льно-економОчному та полгтичному житт краши в тому числО напружетсть на сход1 Укра!ни створюють умови для попршення ситуаци у сферО шновацшно-швестицшно! дОяльность
Виникае ряд проблем пов'язаних з розривом зв'язку з Роаею i як наслщок падшня обсяпв виробництва серед шновацшних тдприемств.
За таких умов актуалОзуеться необхщшсть державно! пщтримки та адекватного реагування держави на процеси, яю вщбуваються в шновацшно-швестицш-нш дОяльносп, зокрема розробки мехашзмОв реал1зацп ключових напрямОв антикризового регулювання: про-ведення ефективно! конкретно! политики впрова-дження державних цшьових програм та швестицшно! проекив, пщвищенню швестицшно! полОтики, розвиток прюритетних галузей, нацюнально! економОки на шновацшно-швестицшнш основ^ розширення засто-сування пращ.
Список використаних джерел
1. Арутюнова 6.Ю. Заруб1жний досвщ створення шновацшно! шфраструктури та можливосп його за-стосування для Украши / 6.Ю. Арутюнова, М.Г. Мордвшова, Р.В.Ободець // ЕкономОчний проспр. — 2009. — №22/1. — С. 65-70.
2. Шовкалюк В. С. Розвиток та державна пщтри-мка малого шновацшного бОзнесу в Укра!ш [Елект-ронний ресурс] // Проблеми шновацшно-швестицш-ного розвитку. — 2011. — №3. — Режим доступу: http ://nonproblem.com/content/rozvitok-ta- derzhavna- pi dtrimka-malogo-innovatsijnogo-biznesu-v-ukrayini-vs-sho vkalyuk.
А. Б. Надич
г. Киев
ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ ДЕНЕЖНЫЕ СИСТЕМЫ: ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ И ВОЗМОЖНОСТИ ЕГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В ПРОМЫШЛЕННЫХ РЕГИОНАХ В УСЛОВИЯХ ДЕЦЕНТРАЛИЗАЦИИ
Вступление. Одним из наиболее важных направлений модернизации национальной экономики является формирование более гибкой модели финансовой системы, способной адекватно отвечать на вызовы кризисных явлений в промышленных регионах. Стагнационные процессы в экономике усугубляются высоким уровнем дефицита наличной денежной массы. Это обостряет ситуацию с выплатами заработной платы, приводит к росту задолженности перед контрагентами предприятий, увеличивает длительность производственного цикла из-за несвоевременной по-
ставки сырья, материалов и комплектующих вследствие неплатежей поставщикам и подрядчикам. В условиях нехватки наличных денежных средств особенно остро стоит вопрос о поисках альтернативных финансовых инструментов, которые могли бы стимулировать процессы структурной трансформации социально-экономической системы и служить удовлетворению первоочередных нужд населения на местном уровне. Одним из путей решения возникших проблем может стать введение дополнительных денежных систем в промышленных регионах страны.
