CC BY
44
Орипнальш досл1дження Original Researches ■ < ■ | ГАСТРОЕНТЕРОЛОПЯ GASTROENTEROLOGY
Патолопя кишечника / Bowel Pathology
УДК 612.33:616.345-008.6
НАПеВА С.А., СВ1НЦ1ЦЫ<ИЙA.C., ДОЛГАЯ Н.е., КОРЕНДОВИЧ 1.В. Кафедра внутршньо!медицини № 3 НМУ 'мен О.О. Богомольця, м. Ки!в, Украна
ОСОБЛИВОСТ МОТОРНО-ЕВАКУАТОРНО! ФУНКЦП КИШЕЧНИКА В ПА^СНЛВ i3 РiЗНИМИ ФОРМАМИ СИНДРОМУ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКА
Резюме. Для о^нки моторно-евакуаторно¡' функцП шлунково-кишкового тракту при синдромi подразне-ного кишечника (СПК) можливе використання ряду методов. Мета даного досл^ення полягала в тому, щоб вивчити моторику товстого кишечника у хворих на рзн клiнiчнi вар'анти СПК, використовуючи метод динамiчно¡' сцинтиграфи. Матерiали та методи. Удослiдження було включено 107 па^енпв i3 СПК (зпдно з Римськими критериями III (2006)). Ус па^енти були розподiленi на 4 групи: I група — хворi на СПК i3 запором (36 осб — 33,6 %), II група — на СПК i3 д1ареею (35 — 32,7 %), III група — на неспецифiчний варiант СПК (22 — 20,7 %), IV група — на змiшаний варiант СПК (14 — 13,0 %). Динамiчна сцинтиграфiя була виконана з використанням сцинтиля^йно!гамма-камери OFECT-1 i електронно-розрахунково¡'ма-шини. Середня активнсть радюфармпрепаралв (РФП) була взята в розм'р 10 МБк/кг маси тла патента. Результати. Результати показали, що при СПК 'з запором проходження РФП зменшуеться (збльшуеться радоактивнсть удлянц живота (> 60 %), асиметрiя право! та л<во¡' частини кишечника — < 31 %, р < 0,05 у всх випадках). При СПК з д1ареею швидксть проходження РФП збльшилася (радоактивнсть удлянц живота < 60 %, асиметрiя право!та л'то¡' частини кишечника > 25 %, р < 0,05 у всх випадках). Статистично значимих змн у моториц при неспециф'чному та змiшаному варiантi СПК не виявлено (р > 0,05). Ви-сновок. Використовуючи метод динамiчно¡'сцинтиграфи, ми виявили помтне уповльнення проходження РФП у хворих на СПК iз запором (р < 0,05), тодi як при СПК з д1ареею швидксть проходження РФП була зб':льшена (р < 0,05). При нших варiантах СПК не було виявлено статистично значимих змн. Ключовi слова: синдром подразненого кишечника, динамiчна сцинтиграфiя, запор, ^арея.
Актуальшсть роботи
Синдром подразненого кишечника (СПК) — це функцюнальний розлад, при якому бть у живота та дискомфорт пов'язаш з дефекащею або змшою консистенцй випорожнень i характерним порушенням дефекаци [1]. СПК е поширеним захворюванням i зу-сщчаеться бтьше н1ж у 60 % населення, причому 2/3 па-щентав не звертаються за медичною допомогою [2]. Не-зважаючи на складнють патогенезу, загальновизнаною е роль психогенних дезадаптацш, вюцерально! гшер-чугливосп [2] та порушень моторики кишечника у ви-никненш захворювання [3]. 1снуе ряд метода реестрацй
моторно-евакуаторно! функцй' шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Серед них: рентгенолопчний, фоноенте-рографiя, балонокшематограф1я, ендорадюзондування,
Адреса для листування з авторами: Напева С.А.
Кафедра внутршшьо! медицини № 3 НМУ iM. О.О. Богомольця 01601, Украша, м. Кшв, б. Т. Шевченка, 13 E-mail: [email protected]
© Напева С.А., Свшцщький А.С., Долгая Н.6.,
Корендович 1.В., 2016 © «Гастроентерологш», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
ультразвуковий, електрогастроентерографiчний i елек-тромiографiчний та радюнуклщний (сцинтиграфiчний) методи [4, 5].
Техшка дослщження евакуаторно! функци ШКТ шляхом сканування вперше була описана Griffith у 1966 роц1; використання гамма-камери для цих ц1лей було за-пропоновано Harvey в 1976 роц1. На теренах СНД метод гастросцинтиграфи був детально розроблений та описаний Т.В. Огневою в 1978 роц1. Використання радЫзо-топно! сцинтиграфи для вивчення моторно-евакуаторно! функци ШКТ — це найб1льш ф1зюлопчний та безпечний метод для хворого, оскшьки дозволяе оц1нити моторну функцш орган1в травлення при м1н1мальному промене-вому навантаженн1, пор1вняно з рентгенолопчним методом. Загальне опром1нення обстежуваного становить 0,002—0,003 рад, а при рентгенолопчному дослщжен-н1 — 35—44 рад. Таким чином, на сьогодш метод сцин-тиграф1чно! реестраци у вивченш функц1онального стану ШКТ е золотим стандартом диагностики. Чутлив1сть методу, за р1зними джерелами, становить в1д 70 до 100 %. Тому метою нашого дослщження стало вивчення особли-востей моторно-евакуаторно! функци кишечника при р1зних кл1н1чних вар1антах СПК за допомогою динам1ч-но! сцинтиграфи.
Матерiали та методи
Нами було обстежено 107 пац1ент1в, ус1 пац1енти були розподтеш на 4 групи: I групу становили пац1енти 1з СПК 1з запором — 36 ос1б (33,6 %), II групу — 1з СПК 1з д1аре-ею — 35 ос1б (32,7 %), III групу — 1з неспециф1чним ва-р1антом СПК — 22 особи (20,7 %), IV групу хворих становили пац1енти з1 зм1шаним вар1антом СПК — 14 ос1б (13,0 %). У I груш було 7 чоловшв та 29 жшок, у II груш — 9 чоловшв та 26 жшок, у III — 10 та 12 вщповщно, IV групу становили 4 чоловки та 10 жшок. Середнш в1к пащенлв I групи становив 43,5 ± 12,7 року, II — 46 ± 12 рок1в, у III груп1 середн1й в1к становив 38 ± 10 рок1в, у IV — 42,0 ± 8,5 року. Основну частку хворих на СПК становили жгнки — 78 ос1б (72,8 %), чолов1к1в було 29 (27,2 %).
Критер1ем включення в дослщження була наявн1сть СПК згщно з Римськими критер1ями III (2006). Крите-р1ем виключення з дослщження стала наявн1сть хоча б одного з таких критерив: немотивовано! втрати ваги; н1чно! симптоматики; постшного 1нтенсивного болю в живот1 як единого пров1дного симптому ураження ШКТ; початок захворювання в старечому вщ1; раку тов-сто! кишки в родич1в; лихоманки; кров1 в кал1; лейкоцитозу; анеми; зб1льшення ШОЕ; зм1н у б1ох1м1чному анал1з1 кров1. Ус1 пац1енти, як1 ув1йшли в дослщження, пройшли кл1н1чне обстеження, що зд1йснювалося за допомогою спец1ально розроблених опитувальник1в, де оц1нювався ряд клшчних показник1в: чи був у па-ц1ента б1ль або дискомфорт у живот1, де локал1зувався цей б1ль, який характер в1н мав; чи пов'язаний цей б1ль 1з прийомом !ж1 або з актом дефекаци; п1сля чого б1ль минав або посилювався; 1з чим пац1ент пов'язував початок захворювання (стрес, 1нфекц1йн1 захворювання в анамнез1, порушення режиму харчування, 1нше захво-рювання/причина) або не пов'язував н1 з чим. Також
проводилось об'ективне обстеження хворих шляхом здшснення поверхнево! (орiентовно!) та глибоко! методично! пальпацй черевно! порожнини за Образцовим — Стражеском. Крiм цього, пацiентам проводилися пер-кусiя та аускультацiя оргашв черевно! порожнини. Усiм пацiентам виконувалися лабораторнi обстеження, таю як: загальний аналiз кровi, бiохiмiчний аналiз кров^ загальний аналiз сечi, аналiз калу на приховану кров, копрограма, та ряд шструментальних обстежень: уль-тразвукова дiагностика органiв черевно! порожнини, електрокардюграфгя, колоноскопiя з бiопсiею та дина-мiчна сцинтиграфiя кишечника.
Динамiчна сцинтиграфгя проводилася в сцинтиля-цiйнiй гамма-камерi ОFЕСТ-1, якою оснащена елек-тронно-розрахункова машина. Середня активнiсть радiофармпрепарату (РФП) 99шТе-пертехнетат (ф1р-ма РоЫош), що був введений, бралася iз розрахунку 10 МБк/кг маси тта пащента.
Дослщження проводилось у два етапи.
1. На першому еташ проводили зовшшне детекту-вання послщовних змш швидкостi рахунку протягом 30 хвилин над длянкою стравоходу, шлунка, тонкого кишечника шсля перорального прийому РФП натще (12-годинного голодування). Оптимальним е положення пащента сидячи з нахилом у 40—45° вщ вертикалi, що дозволяло зберйати нерухомiсть протягом тривалого часу, не вщчуваючи незручностей. Детектор гамма-камери розташовувався паралельно переднш поверхнi тта.
Розчин РФП пащент приймав таким чином:
1) спочатку запис iнформацi! на комп'ютер гамма-ка-мери розпочинався одразу пiсля першого великого ковт-ка РФП. Проходження болюса було зареестровано протягом 20 секунд з експозищею 1 кадр/с;
2) потам пащент випивав залишок розчину з РФП, i запис шформаци продовжували протягом 30 хвилин з експозищею 1 кадр/с. З метою виявлення дуоденога-стрального рефлюксу за 3—4 хвилини до заюнчення дослщження на длянку епiгастрiю проводили натиснення. Для пащенлв 1з зниженою евакуацiею п1сля динам!чно-го дослiдження через 60 хвилин проводили статистичну сцинтиграфiю з метою виявлення ступеня випорожнен-ня шлунка та вiзуалiзацi! верхн!х вщдшв кишечника.
2. На другому еташ ми проводили зовшшне детекту-вання послщовних змш швидкосп рахунку над длянкою товстого кишечника протягом 20 хвилин через 24 години п1сля прийому РФП. Оптимальним було положення пащента стоячи, що дозволяло охопити всю дтянку живота детектором гамма-камери, який також розташовувався паралельно переднш поверхш тта пащента.
Результати динам!чно! сцинтиграфи товстого кишечника ощнювали яюсно i кшьюсно. Отримавши серiю зо-бражень на екраш електронно-розрахунково! машини, проводили !! яюсний аналiз. Оцiнювали розмiщення, прохщшсть, контури, моторику стравоходу, наявнiсть ду-оденогастрального рефлюксу. Звертали увагу на звужен-ня та вщхилення, затримку РФП в якшсь його частинi протягом 20 секунд. Так само ощнювалися форма, контури та тонус шлунка, його моторно-евакуаторна функц1я, наявшсгь дуоденогастрального рефлюксу. При задовть-
ному сташ моторно-евакуаторно! функцй шлунка про-тягом 20—30 хвилин дослщження в положенш пацieнта сидячи ми спостерйали за тим, як РФП заповнюе петлю дванадцятипало! кишки.
У подальшому переходили до юльюсного аналiзу да-них сцинтиграф!!. Вибравши зону защкавленосл — кишечник, отримували кривi динамiчного розподлу РФП.
Через 24 години пщраховували юльюсть iмпульсiв за 20 хвилин дослщження зi вше! длянки живота i розра-ховували середню радiоактивнiсть вщ введено! активносп РФП. Обравши зону зацiкавленостi (як правило, це права та лiва длянки в проекцй товстого кишечника, що вщпо-вщають висхщнш та низхщнш його частинам, за потреби дослщжувались i зони поперечного вщщлу), пщраховува-ли рiзницю в юлькосп iмпульсiв у вщсотковому сшввщ-ношенш. У нормi в середньому через 24 години радюак-тивнiсть у дшянщ живота становить 60—65 % вщ введено! дози, а асиметргя при порiвняльнiй радiометрi! правого та лiвого вiддiлiв становить 25—30 %. Вщповщно, якщо цi показники бшьше 31 %, це вказувало на уповшьнен-ня моторно-евакуаторно! функцй кишечника, а менше 25 % — на прискорення. Загальна радюактившсть у дь лянцi живота менше 60 % свщчить про уповшьнення мо-торно-евакуаторно! функцй всiх вiддiлiв ШКТ, а бшьше 66 % — про прискорення.
Статистична обробка отриманих даних. Для аналiзу результатiв дослщження використовувалися методи варь ацiйно! статистики з розрахунком частотних характеристик дослщжуваних показниюв (п, %), середн1х величин (середньо! арифметично! — Х) та оцiнки !х вaрiaбель-ностг Для оцiнки статистично! значимостi рiзницi м1ж порiвнюваними групами використовувалися: критерш хьквадрат для порiвняння частотних характеристик, ^критерш для порiвняння частотних характеристик i се-редн1х величин та критерш Вшкоксона — Манна — Угг-нi. У разi малого числа пащенпв у пщгрупах за деякими
клiнiчними параметрами (5 i менше) оцiнка значимостi мiжгрупово! рiзницi за частотними характеристиками проведена за крш^ем Фiшера. Отриманi результати ощнювалися при заданому граничному рiвнi похибки першого роду (а) не вище 5 % (р < 0,05) та рiвнi похибки другого роду (Р) не вище 20 %. Первинна база розроблена в Ехсе1, а статистична обробка проводилася з викорис-танням пакета статистичного аналiзу 81а1а 12.
Результати дослiдження
Для проведення динaмiчно! сцинтиграф!! нами було випадковим чином вiдiбрaно 12 пащенпв 1-! групи, 10 — 2-!, 10 — 3-! та 10 — 4-! групи. Згода на проведення досль дження була отримана у вс1х пaцieнтiв.
При aнaлiзi показниюв, що характеризують мотор-но-евакуаторну функцiю кишечника, виявлено вiрогiднi вщмшностк при СПК iз запором ми зареестрували уповшьнення проходження РФП, про що свщчить збшь-шення вщсотку загально! рaдiоaктивностi в дшянщ живота (> 60 %) та асиметргя правого i лiвого вщдшу живота < 31 % (р < 0,05). При СПК iз дареею нами було вщмь чено прискорення проходження РФП, про що свщчили зменшений вiдсоток загально! радюактивносл в дiлянцi живота < 60 % та aсиметрiя правого та лiвого вiддiлiв живота > 25 % (р < 0,05). Статистично значимих змiн у рiвнi загально! рaдiоaктивностi в дшянщ живота та асиметрй правого i лiвого вщдшу живота при неспецифiчному та змiшaному вaрiaнтaх СПК не виявлено (р > 0,05). Опи-саш вище дaнi нaведенi в табл. 1.
На рис. 1—3 послщовно зображеш показники дина-мiчно!' сцинтиграф!! пaцieнтiв, що характеризують мото-рно-евакуаторну функцiю кишечника. На рис. 1 наведеш сцинтигрaфiчне зображення та графка при СПК iз запором. Даш наочно демонструють уповшьнення моторно-евакуаторно! функцй шлунка i рiзке уповшьнення еваку-ацй РФП iз товстого кишечника.
Таблиця 1 — Характеристика моторно-евакуаторноI функцй кишечника в пац1ент1в ¡з СПК
за даними динам'мноI сцинтиграфИ
Транзит по кишечнику Група 1, п = 12 Група 2, п = 10 Група 3, п = 10 Група 4, п = 10
Загальна радоактивнсть у длянц живота
60-65 % 0 (0) 0 (0) 10 (100,0) 4 (40,0)
Менше 60 % 0 (0) 10 (100,0) 0 (0) 0 (0)
Бтьше 65 % 12 (100,0) 0 (0) 0 (0) 6 (60,0)
P р1 2 = 0,0001* р1 3 = 0,0001* р-1-4 = 0,062 р2 3 = 0,0001* р2-4 = 0,0001* Рз-4 = 0,015* -
Асиметр'я правого та л'вого в'/ддлу кишечника
25-30 % 0 (0) 0 (0) 10 (100,0) 0 (0)
Бтьше 31 % 12 (100,0) 0 (0) 0 (0) 4 (40,0)
Менше 25 % 0 (0) 10 (100,0) 0 (0) 6 (60,0)
Ы 0 (0) 0 (0) 0 (0) 0 (0)
Р р1 2 = 0,0001* р1 3 = 0,0001* Р--4 = 0,007* р2 3 = 0,0001* р-2-4 = 0,062 р3-4 = 0,0001* -
Примтка.* — Р1зниця м'ж групами статистично значима (р < 0,05).
Гастрограф'я
Рисунок 1 — Дан динамчноi сцинтиграфи патента ¡з СПК '¡з запором (сцинтиграф'чне зображення та графка)
На рис. 2 наведеш сцинтиграфiчне зображення та гра-фiка при СПК i3 дiареeю. На зображеннi ми можемо по-бачити, що проходження РФП по стравоходу без осо-бливостей. Однак моторно-евакуаторна функция шлунка дещо прискорена, а моторно-евакуаторна функщя тов-стого кишечника значно прискорена.
На рис. 3 наведеш сцинтиграфiчне зображення та гра-фк:а при СПК i3 запором. Вщшчаеться, що проходження РФП по стравоходу без особливостей. Однак моторно-евакуаторна функция шлунка та товстого кишечника па-щента уповiльнена.
Обговорення
Метод радЫзотопно! сцинтиграфй дозволяе провести кшькюну оцшку моторно-евакуаторного процесу ШКТ iз мЫмальним ризиком для пацieнта. Викорис-тання чггкого кшьюсного критерiю для динамiчного спо-стереження за пацieнтами можливе при комплексному
вивченнi запропонованих параметр!в у пацiентiв 1з СПК, коли оргашчно! патологи з боку кишечника не спостерь гаеться [6—8].
Наше дослщження продемонструвало р1зницю в мо-торно-евакуаторнiй активностi кишечника при двох ва-рiантах СПК, що найчастше зустрiчаються в кл1н1чн1й практицi, а саме при СПК 1з дареею та запором. Однак нами не було виявлено характерних в1рогщних змш мо-торно-евакуаторно! активностi, притаманних шшим ва-рiантам СПК.
Вважаеться, що при СПК основною причиною ви-никнення симптом1в е змiна часу кишкового транзиту. У результатi консистенц!я випроважнень також значно вiдрiзняеться залежно вщ кл1н1чного варiанта, а форма калових мас згодом може змшюватися [9]. Розлади ру-хово! функци товстого кишечника вважаються найбiльш важливими факторами при СРК, оскшьки збтьшення частоти та амплiтуди скорочень товсто! кишки може по-
Езофагосцинтиграф'я 2-га хвилина дослщження
Через 24 години
Рисунок 2 — Дан/ динам 'чноi сцинтиграфй пацента iз СПК iз д 'ареею (сцинтиграф 'чне зображення та графка)
Езофагосцинтиграф1я
30-та хвилина дослдження
2-га хвилина дослiдження
>- - .. ■ ■ .. ■ —1
..... ..... ... и....
1 1» а к
Через 24 години
Рисунок 3 — Дан1 динам1чно/ сцинтиграфп патента ¡з СПК ¡з запором (сцинтиграфчне зображення та графка)
силювати болкш вщчуття [10]. Однак доса не знайдено вiрогiдного прямого кореляцшного зв'язку мiж скоро-ченням кишечника та симптомами СПК.
Т. 81Мапё зi спiвавторами у своему дослщженш з оцiнки моторики товстого кишечника отримали подь бнi до наших результата. У пащентав iз СПК iз дареею прискорювався час транзиту в правих вщдтах товстого кишечника, а при СПК iз запорами реестрували уповть-нення даного часу. Однак ця знахщка не е специфiчною для дiагностики СПК, оскшьки прискорення часу транзиту зус^чаеться практично у вс1х пацiентiв iз дiареею, а уповтьнення моторики може бути присутне у пацiентiв з щопатичним запором [11].
Результати декшькох iнших дослщжень показали прискорення загального транзитного часу по ШКТ серед па-цiентiв iз даареею порiвняно зi здоровими особами. Проте
щ данi не були пщтверджеш iншими дослщниками [12]. Затримку евакуацй вмiсту клубово! кишки зареестрували серед пащентав iз СПК iз запором, припускаючи уповть-нення моторики термшального вщдту клубово! кишки [13]. Однак подобна картина моторики також виявляеться в пащентав з iдiопатичним запором.
Висновки
Вивчення особливостей моторно-евакуаторно! функ-ц!! кишечника при рiзних клЫчних варiантах СПК за до-помогою динамiчно! сцинтиграф!! показало, що при СПК iз запором (р < 0,05) вщшчаеться уповтьнення проходження РФП, а при СПК iз дiареею (р < 0,05) — прискорення проходження РФП, на вщмшу вщ iнших клiнiчних варiантiв, де статистично значимих змiн не ви-явлено (р > 0,05).
Список лггератури
1. Longstreth G.F. New developments in the diagnosis and treatment of irritable bowel syndrome / G.F. Longstreth, D.A. Dross-man // Curr. Gastroenterol. Rep. — 2002. — Vol. 4, № 5. — P. 427-434.
2. Irritable bowel syndrome in adults. Diagnosis and management of irritable bowel syndrome in primary care / National collaborating centre for nursing and supportive care. — London: NICE, 2008. — № 61: Clinical guideline. — 881 p.
3. Smout A.J.P.M. Normal and disturbed motility of the gastrointestinal tract/A.J.P.M. Smout, L.M.A. Akkermans. — Petersfield: Wrightson Biomed. Pub., 1992. — 313p.
4. Genetic basis ofautonomic gastrointestinal motility and pathophysiological models / Y. Tokutomi, S. Torihashi, N. Tokutomi, K.. Nishi//Nihon Yakurigaku Zasshi. — 2002. — Vol. 119, № 4. — P. 227-234.
5. Visualization and quantification of large bowel motility with functional cine-MRI / S. Buhmann, C. Kirchhoff, C. Wielage et al. // Rofo. — 2005. — Vol. 177, № 1. — P. 35-40.
6. Evaluation ofsmall-bowel transit for solid and liquid test meal in healthy men and women / R.. Bennink, M. Peeters, V. Van den Maeg-denbergh et al. // Eur. J. Nucl. Med. — 1999. — Vol. 26, № 12. — P. 1560-1566.
7. Measurement of gastric emptying, intestinal transit time and colonic filling by scintiscan in healthy subjects / S. Lartigue, Y. Bizais, S. Bruley des Varannes et al. // Gastroenterol. Clin. Biol. — 1991. — Vol. 15, № 5. — P. 379-385.
8. Maurer A.H. Whole-gut transit scintigraphy in the evaluation of small-bowel and colon transit disorders / A.H. Maurer, B. Krevsky // Semin. Nucl. Med. — 1995. — Vol. 25, № 4. — P. 326-338.
9. Mantides A. Gut motility and visceral perception in IBS patients / A. Mantides // Annals of Gastroenterology. — 2002. — Vol. 15(3). — P. 240-247.
10. Gorard D. Migrating motor complex and sleep in health and irritable bowel syndrome / D. Gorard, C. Vesselinova-Jenkins, G. Libby et al. //Dig.. Dis. Sci. — 1995. — Vol. 40. — P. 1383-1389.
11. Stivland T. Scintigraphic measurement of regional gut transit in idiopathic constipation / T. Stivland, M. Camillieri, M. Vassalo et al. // Gastroenterology. — 1991. — Vol. 101. — P. 107-115.
12. Gorard D. Intestinal motor function in irritable bowel syndrome / D. Gorard, M. Farthing // Dig. Dis. Sci. — 1994. — Vol. 12. — P. 72-84.
13. Trotman M. Bloated irritable bowel syndrome defined by dynamic 99mTc-bran scan/M. Trotman, C. Price //Lancet. — 1986. — Vol. 2. — P. 364-366.
Отримано 18.01.16 ■
Нагиева С.А., СвинцицкийА.С., ДолгаяН.Е., Корендович И.В.
Кафедра внутренней медицины № 3 НМУ им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
ОСОБЕННОСТИ МОТОРНО-ЭВАКУАТОРНОЙ ФУНКЦИИ КИШЕЧНИКА У ПАЦИЕНТОВ С РАЗНЫМИ ВАРИАНТАМИ
СИНДРОМА РАЗДРАЖЕННОГО КИШЕЧНИКА
Резюме. Для оценки моторно-эвакуаторной функции желудочно-кишечного тракта при синдроме раздраженного кишечника (СРК) возможно использование ряда методов. Цель данного исследования состояла в том, чтобы изучить моторику толстого кишечника у пациентов с различными клиническими вариантами СРК, используя метод динамической сцинтиграфии. Материалы и методы. В исследование было включено 107 пациентов с СРК (согласно Римским критериям III (2006)). Все пациенты были разделены на 4 группы: I группа — больные СРК с запором (36 чел. — 33,6 %), II группа — СРК с диареей (35 — 32,7 %), III группа — с неспецифическим вариантом СРК (22 — 20,7 %), IV группа — со смешанным вариантом СРК (14 — 13,0 %). Динамическая сцинтиграфия была выполнена при использовании сцинтил-ляционной гамма-камеры OFECT-1 и электронно-вычислительной машины. Средняя активность радиофармпрепаратов (РФП) была взята в размере 10 МБк/кг массы тела пациента.
Результаты. Результаты показали, что при СРК с запором прохождение РФП уменьшается (увеличивается радиоактивность в области живота (> 60 %), асимметрия правой и левой части кишечника — < 31 %, р < 0,05 во всех случаях). При СРК с диареей скорость прохождения РФП увеличилась (радиоактивность в области живота < 60 %, асимметрия правой и левой части кишечника > 25 %, р < 0,05 во всех случаях). Статистически значимых изменений в моторике при неспецифическом и смешанном варианте СРК не выявлено (р > 0,05). Вывод. Используя метод динамической сцинтиграфии, мы обнаружили заметное замедление прохождения РФП у пациентов при СРК с запором (р < 0,05), в то время как при СРК с диареей скорость прохождения РФП была увеличена (р < 0,05). При других вариантах СРК не было выявлено статистически значимых изменений.
Ключевые слова: синдром раздраженного кишечника, динамическая сцинтиграфия, запор, диарея.
NagievaS.A., SvintsytskyiA.S., DolgayaN.Ye, Korendovych I.V.
Department of Internal Medicine № 3, National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
PECULIARITIES OF INTESTINE MOTOR-EVACUATION FUNCTION IN PATIENTS WITH VARIOUS FORMS OF IRRITABLE BOWEL
SYNDROME
Summary. To assess motor and evacuation function of gastrointestinal tract in irritable bowel syndrome (IBS) several methods can be used. Our aim was to study colonic motility in patients with different variants of IBS using dynamic scintigraphy. Materials and methods. 107 patients with IBS by Rome III criteria (2006) were enrolled. All patients were divided into 4 groups: I group — IBS with constipation (36/107, 33.6 %), II group — IBS with diarrhea (35/107, 32.7 %), III group — unspecified IBS (22/107, 20.7 %), IV group — mixed IBS (14/107, 13.0 %). Dynamic scintigraphy was done using scintillation gamma-room OFECT-1 and EBM. Medium activity of radiopharmaceutical was taken at a rate of 10 MBq/kg body weight of the patient. Results. The results showed that in case of the IBS with constipation the passage of radiopharmaceutical decreased (increased radioactivity
in the abdomen (> 60 %) and asymmetry of the right and left parts of the bowel is < 31 %, p < 0.05 in all cases). As for the IBS with diarrhea the speed of radiopharmaceutical increased (radioactivity in the abdomen is < 60 %, asymmetry of the right and left parts of the bowel is > 2 5 %, p < 0.05 in all cases). No statistically significant motor changes in case ofunspecified and mixed variants of IBS were found (p > 0.05). Conclusion. Using dynamic scintigraphy we found expressed slowing of the passage of radiopharmaceutical in IBS patients with constipation (p < 0.05), while in case ofIBS with diarrhea the speed ofradiopharma-ceutical evacuation was increased (p < 0.05). In a case of other variants of IBS no statistically significant changes were detected.
Key words: irritable bowel syndrome, dynamic scintigraphy, constipation, diarrhea.
