CC BY
19
Оригшальж дослiдження
Original Researches
УДК 616.36-002-036.1:[616.15:577.112.82]]-074-092 ОС1: 10.22141/2312-413х.3.12.2016.81713
МАШКО О.П., РЯБОКОНЬ О.В., УШЕН1НА Н.С., САВЕЛЬЕВ В.Г., ЗАДИРАКА Д.А. Запор'зький державний медичний унверситет, м. Запор'жжя, Украна
ОСОБЛИВОСТ КЛiНiКО-БiОХiМiЧНИХ ПАРАМЕТРiВ ТА ПОКАЗНИЮВ НЕЙРОГУМОРАЛЬНОТ РЕГУЛЯЦií
У ХВОРИХ НА ХРОЫЧНИЙ ГЕПАТИТ С Зi ЗМШАНОЮ КРiОГЛОБУЛiНЕМieЮ ЗАЛЕЖНО Вiд iНФiКУВАННЯ РiЗНИМИ ГЕНОТИПАМИ HCV
Резюме. Мета. Визначити особливост клiнiко-бюхiмiчних параметрiв та показниюв нейрогуморально¡' регуляци у хворих на хрончний гепатит С з/ змiшаною крюглобулiнемiею залежно в д iнфiкування рiзними генотипами Н^. Методи. Обстежено 78 хворих на хрончний гепатит С з/ змiшаною крюглобулiнемiею. Вмст крюглобулiнiв в сироватц кров/ визначали спектрофотометричним методом, вмст кортизолу — методом iмуноферментного анал'зу. Визначали спектральнi параметри варiабельностi ритму серця методом комп'ютерно! кардюiнтервалометрп. Па^енти були розподлен на 2 групи: 42 па^енти, iнфiкованi 1-м генотипом Н^, та 36хворих, iнфiкованих 2-м або 3-м генотипом Н^. Результаты. Вдсутня статис-тично значуща рiзниця клiнiчнихознакзмiшано¡'крюглобулiнемi¡', активност АлАТта вмсту змiшанихкр'1-оглобулiнiв в сироватц кров/ у хворих, iнфiкованих 1-м та 2-м або 3-м генотипом вирусу. Ум 'ют кортизолу в сироватц кров/ на 20,6 % вищий (р < 0,05) у хворих, iнфiкованих 1-м генотипом Н^. В результат/ анал'зу варiабельностi ритму серця показник LF виявився на 24,5 % нижчим (р < 0,05), а показник НГ — на 60,4 % вищим (р < 0,05) у па^енлв, iнфiкованих 1-м генотипом Н^. Отже, у хворих, iнфiкованих 1-м генотипом Н^, виявлено бльш виражений дисбаланс нейрогуморально¡' регуляци.
Ключовi слова: хрончний гепатит С, генотип, змiшана крiоглобулiнемiя, варiабельнiсть ритму серця, кортизол.
Вступ
Актуальнють хрошчного гепатиту С (ХГС, HCV) обумовлена його значною поширенютю, високою частотою формування цирозу печшки, розвитком поза-печшкових ускладнень, зокрема змшано! крюглобуль неми (КГ) [1—3]. КГ — це стан, що характеризуемся наявнютю у сироватщ кровi iмуноглобулiнiв (^), яю утворюють прециттат при температур^ нижчш за 37 °С. Змшаш крюглобулши у складi iмунних ком-плекшв зумовлюють розвиток iмунокомплексного КГ-васкулпу, клшчними е^валентами якого е судинна пурпура, артралги, синдром Рейно, гломерулонефрит, периферична полшейропапя [4—7].
Вщомо, що термшова адаптация до стресу реалiзуеться перш за все через нейроендокринну систему та характе-ризуеться активащею гшоталамо-гшофiзарно-адрено-кортикально! й адренерпчно! систем [8]. Хронiчнi iмуннi стрес-реакцй регулюються головним чином кортикосте-рощами, що мають вираженi протизапальш властивостi [9, 10]. Пщвищення рiвня кортизолу в кровi вважаеться адекватною реакщею на патологiчний процес. Однак ви-сокий рiвень кортизолу, що спостертаеться при сильному стреш, чинить пригнiчуючий вплив на iмунну систему, викликаючи апоптоз лiмфоцитiв i клiтин тимуса.
Системнiсть уражень при ХГС, особливо за наяв-ност змшано! КГ, вiдображае генералiзований характер шфекцп iз залученням у патолопчний процес багатьох органiв i тканин, що спричиняе порушення в системi вегетативного гомеостазу. Серцевий ритм, що регулюеться через симпатичний та парасимпатичний вщддли вегетативно! нервово! системи, чуттево реагуе на будь-яы зовшшш впливи. Змiна серцевого ритму е найбтьш ранньою прогностичною ознакою багатьох захворювань, що випереджае гемодинамiчнi та метаболiчнi порушення. Вона вщображае ушверсаль-ну реакцiю органiзму у вщповщь на стрес i дозволяе судити про стушнь адаптацiйних реакцш органiзму в цiлому [11—15].
Адреса для листування з авторами: Машко Оксана Павл1вна E-mail: [email protected]
© Машко О.П., Рябоконь О.В., Ушенша Н.С.,
Савельев В.Г., Задирака Д.А., 2016 © «Актуальна шфектолопя», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
На сьогодш залишаеться суперечливим питан -ня впливу генотипу HCV на розвиток змшано! КГ [16, 17]. Становить штерес визначення ролi генотипу HCV у формуванш позапечiнкових проявiв та про-гресуваннi захворювання у хворих на ХГС 3i змiша-ною КГ.
Мета дослщження. Визначити особливостi клшко-бiохiмiчних параметрiв та показникiв нейрогумораль-но! регуляци у хворих на хрошчний гепатит С зi змь шаною крiоглобулiнемiею залежно вiд iнфiкування рiзними генотипами HCV.
Методи дослiдження
Шд спостереженням було 78 хворих на ХГС зi змiшаною КГ вшом вiд 23 до 59 роыв, якi проходили обстеження в гепатолопчному центрi Запорiзько! обласно! шфекцшно! кшшчно! лiкарнi (жiнок — 31, чоловтв — 47). При встановленш дiагнозу ХГС ко-ристувалися класифшащею хронiчних гепатитiв, запропонованою на Мiжнародному конгресi га-строентерологiв (Лос-Анджелес, 1994). Етюлопч-но дiагноз пiдтверджено виявленням у сироватщ кровi anti-HCV методом iмуноферментного аналiзу, HCV-RNA методом полiмеразно! ланцюгово! реак-щ! з генотипуванням вiрусу. Умiст крiоглобулiнiв в сироватщ кровi визначали спектрофотометричним методом, вмют кортизолу — методом iмунофермент-ного аналiзу.
Функцiональний стан вегетативно! нервово! си-стеми оцiнювали методом комп'ютерно! кардюш-тервалометри. Використовували стандарти ощнки варiабельностi ритму серця (ВРС), розроблеш групою експертiв бвропейського товариства кардюлопв та Пiвнiчноамериканського товариства стимуляци та електрофiзюлогi! (1996). Дослiдження параметрiв ВРС проводили з використанням електрокардiографiчно! дiагностично! системи CardioLab-2000. Аналiзували спектральнi параметри ВРС: Total power, мс2 — диспер-сiя R-R iнтервалiв на всьому сегмент 0,000—0,400 Гц; VLF, мс2 — потужшсть у дiапазонi дуже низьких частот 0,003—0,040 Гц; LF, мс2 — потужшсть у дiапазонi низьких частот 0,040—0,150 Гц; HF, мс2 — потужшсть у дiапазонi високих частот 0,150—0,400 Гц; LF norm, HF norm, % — вщносш показники, яы вщображають внесок кожного компонента в спектр нейрогумораль-но! регуляци; LF/HF — вщношення LF/HF (iндекс вегетативного балансу).
За генотипом вiрусу HCV 78 хворих на ХГС зi змiшаною КГ були розподтеш так: 42 пацiенти, яы iнфiкованi 1-м генотипом HCV, та 36 хворих, яы ш-фтэваш 2-м або 3-м генотипом HCV. Ус пацiенти включенi в дослщження за випадковою ознакою та шформованою згодою. Контрольну групу становили 20 здорових ошб.
Статистичну обробку отриманих результапв до-слiджень здiйснювали на персональному комп'ютерi з використанням сформовано! бази даних обсте-жених пащенпв i здорових осiб контрольно! групи в програмi Statistica® for Windows 6.0 (StatSoft Inc.,
№ АХХЯ7^8332^А^). Обчислювали середнi значення (М), середш помилки середньо! арифме-тично! (т). Для оцiнки вiрогiдностi рiзницi ознак мiж двома незалежними вибiрками застосовували непара-метричнi статистичнi методи: критерш Манна — У!тнi для ыльысних ознак; метод %2 — для яысних ознак.
Результати дослiджень
Серед хворих на ХГС зi змшаною КГ у бiльшостi (61, 78,2 %) пащенпв були виявленi клшчш прояви, що асоцiювалися з ознаками змшано! КГ. Найчасть ше рееструвалися виражена загальна слабкiсть — у 58 (74,4 %) пащенпв, артралги — у 28 (35,9 %) па-цiентiв. Ознаки шкiрно! пурпури, що виявлялися як пiд час огляду пащента, так i за анамнестичними да-ними, мали мюце у 22 (28,2 %) хворих. Повну трiаду Мельтцера (поеднання виражено! загально! слабко-стi, артралгiй та ознак шырно! пурпури) виявлено у 13 (16,7 %) пащенпв. Ангюспастичну стадiю синдрому Рейно дiагностовано в 11 (14,1 %) хворих зi змша-ною КГ. Ознаки сенсорно! периферично! полшейро-пати, що виявлеш пiд час опитування (скарги на бть, парестези, судоми у ынщвках) або при об'ективному обстеженш (гiпостезiя, помiрнi трофiчнi порушення) були зареестроваш у 21 (26,9 %) хворого. Ознаки ура-ження нирок (помiрна проте!нурiя, мiкрогематурiя) були вщзначеш в 1 (1,3 %) хворо! на ХГС зi змiшаною КГ. Не було виявлено залежност мiж частотою окре-мих клiнiчних ознак змшано! КГ та iнфiкуванням рiз-ними генотипами HCV (р > 0,05).
За результатами порiвняння концентраци крю-глобулiнiв у сироватцi кровi хворих на ХГС зi змь шаною КГ вiдзначено, що середне значення цього показника статистично не вiдрiзнялося (р > 0,05) у хворих на ХГС при шфшуванш рiзними генотипами НСУ Умют крiоглобулiнiв становив вiдповiдно 0,91 ± 0,04 опт.од. у пацiентiв, шфшованих 1-м генотипом, та 0,82 ± 0,03 опт.од. при iнфiкуваннi 2-м або 3-м генотипом НСУ
Порiвняння результатiв бiохiмiчного дослщ-ження кровi у хворих на ХГС зi змiшаною КГ, ш-фшованих рiзними генотипами НСУ показало вщ-сутнiсть статистично значущо! рiзницi середнього рiвня активностi АлАТ у сироватщ кровi хворих при iнфiкуваннi 1-м та 2-м або 3-м генотипом НСУ Ак-тившсть даного ферменту в сироватщ кровi хворих на ХГС зi змiшаною КГ становила вщповщно 2,2 ± 0,3 ммоль/год • л при iнфiкуваннi 1-м генотипом вiрусу та 2,7 ± 0,4 ммоль/год • л — при iнфiкуваннi 2-м або 3-м генотипом вiрусу (р > 0,05). Порiвняльний аналiз структури цитолггичного синдрому також не виявив статистично значущо! рiзницi мiж дослщжу-ваними групами хворих. При шфкуванш 2-м або 3-м генотипом вiрусу HCV вiдзначено лише тенденцiю (р > 0,05) до зменшення вiдсотка пащенпв iз нормаль-ним рiвнем активност АлАТ у сироватцi кровi (11,1 проти 26,2 %, р > 0,05), а також тенденщю (р > 0,05) до збтьшення вщсотка хворих iз помiрною бiохiмiч-ною активнiстю з пiдвищенням активностi АлАТ у
сироватщ кровi вщ 3 до 10 норм (52,8 проти 42,8 %, р > 0,05) порiвняно з хворими на ХГС зi змшаною КГ при iнфiкуваннi 1-м генотипом вiрусу HCV.
При дослiдженнi параметрiв нейрогумораль-но! регуляци у хворих на ХГС зi змiшаною КГ було проведено порiвняння вмiсту кортизолу в сироватщ кровi та спектральних показнишв ВРС при шфшу-ванш рiзними генотипами HCV: 1, 2 або 3-м генотипами.
У результата дослщження вмюту кортизолу в сироватщ кровi був виявлений вiрогiдно вищий (р < 0,05) вмют цього гормона у хворих на ХГС зi змiшаною КГ, шфтэваних 1-м генотипом HCV, порiвняно з хворими на ХГС зi змшаною КГ, iнфiкованими 2-м або 3-м генотипом HCV. На вщмшу вщ хворих, iнфiкованих 2-м або 3-м генотипом HCV, у яких умют кортизолу мав лише тенденщю до тдвищення (р > 0,05) порiвня-но зi здоровими людьми, у пащенпв зi змiшаною КГ, шфтэваних 1-м генотипом HCV, умют цього гормона був вищим (р < 0,05) за аналопчний показник здорових людей (табл. 1).
Аналiз спектральних параметрiв ВРС дав змогу зарееструвати певш вiдмiнностi функцiонального стану вегетативно! нервово! системи у хворих на ХГС зi змшаною КГ, шфшованих рiзними генотипами HCV. Якщо показники загально! потужностi спектра ВРС (Total power) та потужносп спектра впливу гу-моральних систем (VLF) не мали вiрогiдних вщмш-ностей мiж групами хворих на ХГС зi змiшаною КГ, iнфiкованих рiзними генотипами HCV, то показник потужносп спектра низькочастотних коливань, що вщображае активнiсть симпатичного вщдшу вегетативно! нервово! системи в пащенпв, шфшованих
1-м генотипом HCV, виявився на 24,5 % нижчим (р < 0,05) за аналопчний у пащенпв, шфшованих
2-м або 3-м генотипом HCV. Крiм того, при шфшу-
ванш 1-м генотипом HCV порiвняно з 2-м або 3-м генотипом зафшсована вища (р < 0,05) на 60,4 % активнють спектра високочастотних коливань, що свщчить про шдвищення активностi парасимпа-тичного вщдшу вегетативно! нервово! системи у цих хворих. У хворих на ХГС зi змшаною КГ при шфшу-ваннi 1-м генотипом HCV виявлена чпка тенденцiя (р > 0,05) до зниження шдексу вегетативного балансу ^/ОТ) (табл. 1).
Обговорення результат
Проведений порiвняльний aнaлiз основних клшч-них ознак змiшaно! КГ та бiохiмiчних, зокрема показ-ника вираженосп цитолiтичного синдрому та кшьы-сного вмюту змшаних крiоглобулiнiв в сироватщ кровi у хворих на ХГС зi змiшaною КГ, iнфiковaних рiзними генотипами НСУ показав вiдсутнiсть статистично значущо! рiзницi цих показниыв у пaцiентiв, iнфiковaних 1, 2-м або 3-м генотипом вiрусу.
Важливим унiверсaльним компонентом адаптаци оргaнiзму е ендокринш змiни, що реaлiзуються через активащю гiпотaлaмо-гiпофiзaрно-нaднирково! системи та, вщповщно, продукцiю кортикостеро!дiв, зокрема кортизолу. Проте надлишок цього гормона в оргaнiзмi при стреш викликае запрограмовану заги-бель — апоптоз лiмфоцитiв i клгган тимуса та приз-водить до гальмування нормально! iмунно! вiдповiдi. У нашому дослiдженнi у хворих на ХГС зi змiшaною КГ, шфшованих 1-м генотипом НСУ зареестровано вищий на 20,6 % (р < 0,05) вмют кортизолу в сироватщ кровi порiвняно з пащентами, шфшэваними 2-м або 3-м генотипом НСУ
Вщомо, що змiни ВРС е найбшьш ранньою про-гностичною ознакою патолопчних процесiв в ор-гашзмь Так, пaцiенти з бiльшою потужнютю в спек-трi LF демонструють швидшу aдaптaцiю до стресу,
Таблиця 1. Спектральн1 показники ВРС та вмст кортизолу в сироватщ кров1 хворих на ХГС 3i зм1шаною КГ при шф^ванш рiзними генотипами HCV (M ± m)
Показник Здоровi люди (n = 20) XBopi на ХГС 3i змшаною КГ
шфшоваш 1-м генотипом HCV (n = 42) шфшоваш 2-м або 3-м генотипом HCV (n = 36)
Total power, мс2 4392,75 ± 289,28 2358,59 ± 174,46* 2427,21 ± 161,69*
VLF, мс2 1632,95 ± 197,74 918,35 ± 138,13* 891,93 ± 143,13*
LF, мс2 1568,09 ± 107,54 718,93 ± 56,73* 952,53 ± 79,28*^*
LF norm, % 64,77 ± 2,26 57,71 ± 2,39 65,17 ± 3,08
HF, мс2 782,93 ± 77,12 749,35 ± 87,23* 467,21 ± 81,34*,**
HF norm,% 35,23 ± 2,26 44,21 ± 2,46 34,69 ± 2,37
LF/HF 2,21 ± 0,27 1,68 ± 0,12 2,16 ± 0,18
Кортизол, нг/мл 168,858 ± 10,51 223,61 ± 10,14* 185,41 ± 14,54**
Примтки: * — рiзниця вiрогiдна порiвняно 3iздоровими особами (р < 0,01), обчислена за критерieм Манна — У/тм; ** — р'зниця вiрогiдна порiвняно з хворими, нфкованими 1-м генотипом HCV(р < 0,05), обчислена за критерieм Манна — У/тш.
перевага ж тонусу парасимпатичного вщдшу ВНС i3 недостатнiстю симпатичного призводить до бшьш тривалого перiоду одужання [18, 19]. За результатами нашого дослщження, функцiональний стан вегетативно! нервово! системи у пацieнтiв 3i змша-ною КГ, iнфiкованих 1-м генотипом HCV, характеризуемся вищими (р < 0,05) показниками ВРС у дшянщ спектра високих частот (HF), а також ни-жчими (р < 0,05) показниками ВРС у дшянщ спектра низьких частот порiвняно з хворими на ХГС зi змшаною КГ, шфшованими 2-м або 3-м генотипом вiрусу.
Виявлений у нашому дослщженш бiльш вираже-ний дисбаланс нейрогуморально! регуляци у хворих на ХГС зi змшаною КГ, iнфiкованих 1-м генотипом HCV, свщчить про виснаження адаптацiйних резервiв органiзму на рiвнi провiдних регуляторних систем, що е несприятливою прогностичною ознакою щодо про-гресування захворювання.
Висновки
1. Генотип HCV не впливае на вираженють клштэ-бiохiмiчних змiн у хворих на ХГС зi змшаною КГ.
2. У хворих на ХГС зi змiшаною КГ при шфку-ваннi 1-м генотипом HCV бшьш виражений дисбаланс нейрогуморально! регуляц!!, що тдтверджуеться вищим рiвнем кортизолу в сироватцi кровi та перевагою активност парасимпатичного вщдшу вегетативно! нервово! системи порiвняно з хворими на ХГС зi змiшаною КГ при iнфiкуваннi 2-м або 3-м генотипом HCV.
Список лператури
1. Extrahepatic morbidity and mortality of chronic hepatitis C / F. Negro, D. Forton, A. Craxi et al. // Gastroenterology. — 2015. — Vol. 149(6) — P. 1345-60; doi: 10.1053/j.gastro.2015.08.035; PMID: 26319013.
2. Manifestations of chronic hepatitis C virus infection beyond the liver/ I.M. Jacobson, P. Cacoub, L. Maso et al. // Clin. Hepatol. — 2010. — Vol. 8(12). — P. 1017-29; doi: 10.1016/j. cgh.2010.08.026; PMID: 20870037.
3. Extrahepatic manifestations of chronic hepatitis C virus infection / P. Cacoub, C. Comarmond, F. Domont et al. // Ther. Adv. Infect. Dis. — 2016. — Vol. 3(1). — P. 3-14; doi: 10.1177/2049936115585942; PMID: 26862398.
4. Cryoglobulinemia Vasculitis / P. Cacoub, C. Comarmond, F. Domont et al. //Am. J. Med. — 2015. — Vol. 128(9). — P. 950-5; doi: 10.1016/j.amjmed.2015.02.017; PMID: 25837517.
5. Rosenthal E. Extrahepatic manifestations in chronic hepatitis C virus carriers/E. Rosenthal, P. Cacoub//Lupus. — 2015. — Vol. 24(4-5). — P. 469-82; doi: 10.1177/0961203314556140; PMID: 25801890.
6. Рябоконь Ю.Ю. AemoiMyHHi порушення у хворих на хрошчний гепатит С i3 рiзним ступенем eupa3mcmi змшаног крюглобулшеми / Ю.Ю. Рябоконь // Буковинський медичний всник. — 2012. — Т. 16, № 3(63), ч. 1. — С. 80-83.
7. The cryoglobulinaemias / M. Ramos-Casals, J.H. Stone, M.C. Cid et al. //Lancet. — 2012. — Vol. 379. — P. 348-360; doi: 10.1016/S0140-6736(11)60242-0; PMID: 21868085.
8. Wang Q. Neuropeptide y gates a stress-induced, long-lasting plasticity in the sympathetic nervous system / Q. Wang, M. Wang, M.D. Whim // J. Neurosci. — 2013. — Vol. 33. — P. 12705-12717; doi:10.1523/JNEUROSCI. 3132-12.2013; PMID:23904607; PMCID:PMC3728685.
9. Frayn K.N. Fat as a fuel: emerging understanding of the adipose tissue-skeletal muscle axis / K.N. Frayn // Acta Physiolo-gica. — 2010. — Vol. 199, № 4. — P. 509-518; doi: 10.1111/j.1748-1716.2010.02128.x; PMID: 20353493.
10. Novel aspects of glucocorticoid actions / E. T. Uchoa, G. Aguilera, J.P. Herman et al. // J. Neuroendocrinol. — 2014. — V 26, № 9. — P. 557-572; doi: 10.1111/jne.12157; PMID:24724595.
11. Shields R.W. Jr. Heart rate variability with deep breathing as a clinical test of cardiovagal function / R.W. Jr. Shields // Cleve Clin. J. Med. — 2009. — № 76. — P. 37-40; doi: 10.1111/ jne.12157; PMID:24724595.
12. Перетягин С.П. Исследование особенностей вариабельности сердечного ритма у пациентов с ожогами / С.П. Перетягин, А.К. Мартусевич, В.И. Борисов // Вестник анестезиологии и реаниматологии. — 2011. — № 4. — С. 10-14.
13. Вегетативные аспекты патологии билиарного тракта / Е.Ю. Плотникова, С.А. Максимов и соавт. // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2009. — № 1. — С. 106.
14. Зайцев I.A., Кiрieнко В.Т., Мiрошниченко В.О. та т. Якiсть життя, пов'язана 3i здоров'ям, хворих на хронiчний гепатит С, якi не знають про наявнiсть у них гепатиту С // Актуальная инфектология. — 2013. — №1(1). — С. 43-49.
15. Радаева Е.В. Синдром вегетативной дисфункции у больных хроническим вирусным гепатитом С/ Е.В. Радаева, А.В. Говорин, М.В. Чистякова // Дальневосточный медицинский журнал. — 2014. — № 1. — С. 49-52.
16. Решетников А.А. Вариабельность сердечного ритма у пациентов с хроническим бруцеллезом: особенности вегетативной регуляции / А.А. Решетников, А.А. Шульдяков, М.В. Сафонова // Саратовский научно-медицинский журнал. — 2009. — Т. 5, № 4. — С. 578-580.
17. Comparative study of patients with chronic hepatitis C virus infection due to genotypes 1 and 3 referred for treatment in southeast Brazil / Vigani A.G., Pavan M.H., Tozzo R.. et al. // BMC Infect. Dis. — 2008. — Vol.164 (8); doi: 10.1186/1471-2334-8-164; PMID: 19055835; PMCID: PMC2612665.
18. Prevalence of extra-hepatic manifestations in infection with hepatitis C virus: study of 140 cases / Kahloun A., Babba T., Fathallah B. et al. //Tunis Med. — 2011. — Vol. 89(6). — P. 557-60; PMID: 21681720.
19. Налобина А.Н. Методика оценки адаптационных процессов у детей первого года жизни /А.Н. Налобина // Ученые записки университета имени П.Ф. Лесгафта. — 2013. — № 3 (97). — С. 145-150.
20. Бань А.С. Анализ взаимосвязи показателей вариабельности ритма сердца/А.С. Бань, Н.А. Параманова, Г.М. Загородный, Д.С. Бань//Военная медицина. — 2010. — № 4. — С. 21-24.
Отримано 10.09.16 ■
Машко О.П., Рябоконь Е.В., Ушенина Н.С., Савельев В.Г., Задирака Д.А. Запорожский государственный медицинский университет
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИКО-БИОХИМИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ И ПОКАЗАТЕЛЕЙ НЕЙРОГУМОРАЛЬНОЙ РЕГУЛЯЦИИ У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ГЕПАТИТОМ С СО СМЕШАННОЙ КРИОГЛОБУЛИНЕМИЕЙ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ИНФИЦИРОВАНИЯ РАЗНЫМИ ГЕНОТИПАМИ Н^
Резюме. Цель. Определить особенности клинико-биохими-ческих параметров и показателей нейрогуморальной регуляции у больных хроническим гепатитом С со смешанной криоглобу-линемией в зависимости от инфицирования различными генотипами НСУ. Методы. Обследовано 78 больных хроническим гепатитом С со смешанной криоглобулинемией. Содержание криоглобулинов в сыворотке крови определяли спектрофото-метрическим методом, содержание кортизола — методом им-муноферментного анализа. Определяли спектральные параметры вариабельности ритма сердца методом компьютерной кар-диоинтервалометрии. Пациенты были разделены на 2 группы: 42 пациента, инфицированных 1-м генотипом НСУ, и 36 больных, инфицированных 2-м или 3-м генотипом НСУ. Результаты. Отсутствует статистически значимая разница клинических
признаков смешанной криоглобулинемии, активности АлАТ и содержания смешанных криоглобулинов в сыворотке крови у больных, инфицированных 1-м и 2-м или 3-м генотипом вируса. Содержание кортизола в сыворотке крови на 20,6 % выше (р < 0,05) у больных, инфицированных 1-м генотипом НСУ. В результате анализа вариабельности ритма сердца показатель ЬБ оказался на 24,5 % ниже (р < 0,05), а показатель НБ — на 60,4 % выше (р < 0,05) у пациентов, инфицированных 1-м генотипом НСУ. Следовательно, у больных, инфицированных 1-м генотипом НСУ, более выражен дисбаланс нейрогумораль-ной регуляции.
Ключевые слова: хронический гепатит С, генотип, смешанная криоглобулинемия, вариабельность ритма сердца, кортизол.
Mashko O.P., Ryabokon O.V., UsheninaN.S., Savelyev V.G., Zadiraka D.A. Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
FEATURES OF CLINICAL AND BIOCHEMICAL PARAMETERS AND INDICATORS OF NEUROHUMORAL REGULATION IN PATIENTS WITH CHRONIC HEPATITIS C AND MIXED CRYOGLOBULINEMIA DEPENDING ON THE INFECTION WITH DIFFERENT HCV GENOTYPES
Summary. Purpose. To identify the features of clinical and biochemical parameters and indicators of neurohumoral regulation in patients with chronic hepatitis C and mixed cryoglobulinemia depending on the infection with different genotypes of hepatitis C virus (HCV). Methods. The study involved 78 patients with chronic hepatitis C and mixed cryoglobulinemia. The content of cryo-globulins in the blood serum was determined by spectrophotom-etry, of cortisol — by enzyme immunoassay. We have evaluated the spectral parameters of heart rate variability using computer car-diointervalometry. Patients were divided into 2 groups: 42 patients infected with HCV genotype 1 and 36 patients infected with HCV genotype 2 or 3. Results. There was no statistically significant dif-
ference in the clinical signs of mixed cryoglobulinemia, alanine aminotransferase activity and the content of mixed cryoglobulins in the blood serum of patients infected with HCV 1 and 2 or 3 genotype. Serum cortisol was 20.6 % higher (p < 0.05) in patients infected with HCV genotype 1. The analysis of heart rate variability showed that low frequency was lower by 24.5 % (p < 0.05), and the rate of high frequency — higher by 60.4 % (p < 0.05) in patients infected with HCV genotype 1. Therefore, patients infected with the HCV genotype 1 had a more significant imbalance of neurohumoral regulation.
Key words: chronic hepatitis C, genotype, mixed cryoglobuline-mia, heart rate variability, cortisol.
