CC BY
49з
2012
Особливості змін латентних періодів сенсомоторних реакцій у юних спортсменів 13-16 років в залежності від спрямованості їх тренувального процесу
Хорошуха М. Ф.
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
Анотації:
Розглянуто особливості специфічного впливу тренувальних навантажень різної спрямованості на організм юних спортсменів. В експерименті брали участь 263 юних спортсменів, що займаються різними видами спорту (група А- швидкісно-силові види спорту, група Б- види спорту на витривалість) та 62 учнів загальноосвітніх шкіл, що не займаються спортом у віці 13-16 років. Описана методика проведення психофізіологічних досліджень. Дається порівняльний аналіз змін показників психофізіологічних реакцій обстежуваних за даними досліджень 80-х та 2000-х років. Виявлено, що специфіка тренувального процесу накладає відбиток на характер змін латентних періодів простих і складних сенсомоторних реакцій, які у більшості випадків є генетично обумовленими. Обґрунтовано важливість змін цих показників в практиці фізичного виховання.
Ключові слова: нервова, система, дослідження, спортсмени, учні, підлітковий, вік.
Хорошуха М.Ф. Особенности изменений латентных периодов сенсомоторных реакций у юных спортсменов 13-16 лет в зависимости от направленности их тренировочного процесса. Рассмотрены особенности специфического воздействия тренировочных нагрузок различной направленности на организм юных спортсменов. В эксперименте принимали участие 263 юных спортсменов, занимающихся разными видами спорта (группа А- скоростно-силовые виды спорта, группа Б- виды спорта на выносливость) и 62 учащихся общеобразовательных школ, не занимающихся спортом в возрасте 13-16 лет. Описана методика проведения психофизиологических исследований. Даётся сравнительный анализ изменений показателей психофизиологических реакций обследуемых за данными исследований 80-х и 2000-х годов. Установлено, что специфика тренировочного процесса отражается на характере изменений латентных периодов простых и сложных сенсомоторных реакций, которые у большинстве случаев есть генетически обусловленными. Обоснована важность изменений этих показателей в практике физического воспитания.
нервная, система, исследования, спортсмены, учащиеся, подростковый, возраст.
Khoroshukha M.F. Peculiarities of changes in latent periods of sensor motor responses in young athletes aged 13-16 years depending on the orientation of their training process. It is shown peculiarities of the specific impact of various types of training loads on the body of young athletes. In experiment involved 263 young athletes engaged in different sports (group A- speed-strength sports, group B-endurance sports) and 62 secondary school pupils, who don't go in for sports, aged of 13-16 years. A technique of psycho-physiological research was considered. A comparative analysis of changes in rates of psycho-physiological reactions of the surveyed studies for data research'80s and 2000s is shown. It is established that the specificity of the training process is reflected in the nature of the changes of the latent period of simple and complex sensor motor reactions that have the majority of cases are genetically determined. Substantiated the importance of changes in these parameters in the practice of physical education.
nervous, system, analysis, athletes, pupils, teenage.
Вступ.
Як свідчать дані наукової літератури підлітковий вік характеризується подальшим формуванням нейро-динамічних функцій, що проявляється у поступовому, але не в рівномірному зменшенні часу простої і складної сенсомоторних реакцій [4,14] та стабілізацією їх у юнацькому віці [21].
Відомо, що при дослідженні основних властивостей нервової системи широкого застосування набули методи у визначенні сили нервових процесів (СНП) та функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП), що ґрунтуються на реєстрації латентних періодів сенсомоторних реакцій [13]. Відомо також, що властивості нервової системи, так само як і особистісні якості людини, є генетично обумовленими, здійснюють вплив на поведінку людей та їх спілкування, проявляються у будь-якій сфері діяльності - навчальній, професійній, спортивній тощо [9, 10, 6-8] , а тому застосовуються у проведенні спортивного психофізіологічного відбору обдарованих дітей до занять різними видами спорту на етапах початкової спортивної підготовки та поглибленої спортивної спеціалізації [19, 3, 1, 23].
Оскільки нервова система є визначальною у формуванні пристосувальних реакцій організму [8, 18], а тренування, як відомо із фізіології рухової діяльності [20], по суті, і є постійним процесом пристосування, тоді актуальною може бути проблема дослідження сенсомоторних реакцій у дітей підліткового віку, що
© Хорошуха М. Ф., 2012
займаються різними видами спорту. Останнє, як нам думається, поглибить раніше відомі дані інших авторів [17], які дійшли того висновку, що специфічність різних видів спорту пред’являє до спортсменів високого ґатунку особливі як особистісні (морально-етичні), так і психофізіологічні якості.
Робота виконана за планом НДР Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - виявити можливість специфічного впливу тренувальних навантажень різної спрямованості на показники простої і складної сенсомоторних реакцій у юних спортсменів 13-16 років.
Методи та організація дослідження:
• аналіз наукової та науково-методичної літератури з проблем дослідження основних властивостей ВНД;
• психофізіологічні дослідження;
• методи статистики.
Психофізіологічні дослідження включали визначення латентних періодів простої зорово-моторної реакції (ЛП ПЗМР) та складної зорово-моторної реакції вибору двох з трьох подразників (РВ2-3). В обох випадках обстеження проводилися за методикою М.В. Макаренка [16] на приладі нейродинамічних обстежень (ПНДО-1), який є авторською розробкою науковців інституту фізіології імені О. О. Богомольця АН УРСР.
Методика проведення. Робота проводилася в режимі 1, підрежимі 1. Обстежуваний при появі
І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
•-“-----------* проблеми фізичного
виховання і спорту
будь-якого сигналу (червоного, зеленого чи жовтого кольору) повинен швидко натискати праву кнопку на виносному пульті обстежуваного, за принципом «сигнал-відповідь». Пред’являлось ЗО подразників. Час експозиції становив 0,7с, а тривалість паузи змінювалась автоматично за програмою, що була закладена у приладі.
Через дві хвилини відпочинку після виконання першого тесту, досліджувався латентний період реакції вибору (РВ2-3). Робота, відповідно, проводилася в режимі 2, підрежимі 1. Обстежуваному пред’являли ті ж самі сигнали, що і під час виконання попередньої роботи. При цьому він повинен якнайшвидше натискувати праву кнопку великим пальцем правої руки на появу сигналу червоного кольору, відповідно, ліву кнопку - при появі сигналу зеленого кольору , а у разі появи сигналу жовтого кольору обстежуваний не повинен виконувати ніяких дій, оскільки цей сигнал є гальмівним. Кількість подразників, які необхідно було переглянути становило 120. Час експозиції становив 0,7с. Пауза між експозиціями була постійною і дорівнювала 0,2с; при правильних відповідях обстежуваного час експозиції автоматично зменшується на 0,02 с, тоді як при помилкових збільшується на стільки ж. Визначалися такі показники:
• швидкість переробки інформації (120 подразників) (с);
• мінімальна експозиція подразників (с);
• час виходу на мінімальну експозицію (с).
Дослідження проводилися на базі Броварського вищого училища фізичної культури (раніше Броварської школи - інтернату спортивного профілю) у 80-х (жовтень 1988 і 1989р.р) та 2000-х (жовтень 2006 і 2007р.р) роках. Під нашим спостереженням перебували юні спортсмени 13-16 років (n=263), які за спрямованістю тренувального процесу (згідно класифікації видів спорту за О. Г. Дембо [5] ) були розподілені на дві експериментальні групи: група А - види спорту швидкісно - силового характеру (легка атлетика: біг 100 і 200м, стрибки, штовхання ядра і метання диска; бокс; вільна боротьба); група Б - види спорту, що переважно розвивають здібність витривалості (легка атлетика: біг 800, 1500, 3000 і 5000м, спортивна ходьба; лижний спорт; велоспорт; академічне веслування; плавання: 200, 400 і 1500м). Контрольну групу склали учні - однолітки, що не займаються спортом Броварської ЗОШ №3 (n=30) та Княжицької загальноосвітньої школи (Київська обл.) (n=32).
Усього проведено 639 людино-досліджень.
Результати дослідження.
У табл. 1 наведено динаміку простої і складної сенсомоторних реакцій (так званої психофізіологічної компоненти функціонального стану [11,12] )
юних спортсменів та їх однолітків - учнів ЗОШ, які не займаються спортом за даними першого (жовтень 2006р.) та другого (жовтень 2007р.) етапів досліджень.
Аналізуючи дані таблиці, відмітимо, що- показник ЛП ПЗМР суттєво (на високому 0,1 та 1% рівнях статистичної значимості) зменшується у представників
обох експериментальних груп, тоді як у контрольній групі зміни наведеного показника не мали статистично вірогідної різниці (Р>0,05).
Що стосується параметрів, які характеризують складну сенсомоторну реакцію, то, як можна бачити із даних цієї таблиці, у представників групи А реєструються достовірні зміни вищенаведених показників. Останнє свідчить про специфічність впливу видів спорту, що переважно розвивають здібності сили та швидкості на формування нейродинамічних функцій.
У спортсменів видів спорту на витривалість (лижників та велосипедистів), окрім плавців, зміни вказаних показників не мали достовірних відмінностей (Р>0,05).
Той факт, що у юних плавців, подібно до спортсменів групи А відмічається вірогідне покращення в динаміці параметрів складної зоровомоторної реакції (при Р<0,001 та P<0,01) може вказати на специфічність впливу тренувальних навантажень, що використовуються в навчально-тренувальному процесі, а саме, гармонійне поєднання навантажень різного характеру (на силу, швидкість та витривалість) забезпечує різнобічність розвитку фізичних здібностей спортсменів, що в цілому, позитивно відбивається на процесі формування нейродинамічних функцій ростучого організму.
Відзначимо також, що спеціалізація спортсменів в плаванні на дистанціях 200 і 400м, згідно класифікації видів спорту за О. Г. Дембо (1980), сприяє в рівній мірі розвитку якостей швидкості і витривалості, тоді як заняття плаванням на дистанції 1500м - аеробної витривалості. У нашому випадку, як відзначалося раніше, до групи спортсменів, що переважно розвивають якість витривалості увійшли плавці, що спеціалізуються в плаванні на дистанціях 200, 400, 1500м.
В цьому аспекті результати наших досліджень узгоджуються з даними інших авторів [17], які вказують на те, що у студентів-плавців та волейболістів швидкість простої і складної рефлексометричних реакцій достовірно вища, ніж у представників інших видів спорту.
Виходячи із загально відомого положення про факт специфічності впливу тренувальних навантажень різного характеру на функції організму людей різного віку і професійної зайнятості [15, 5, 22, 2] нам представилась можливість здійснити порівняльний аналіз показників психофізіологічної компоненти функціонального стану двох різних за тренувальною спрямованістю груп спортсменів (табл. 2).
Аналізуючи дані представленої таблиці відмітимо наступне: за результатами першого етапу досліджень знаходимо, що між групами А і Б, за даними аналізу показників простої і складної сенсомоторних реакцій не існує вірогідних (окрім показника мінімальної експозиції подразників) відмінностей (Р>0,05); повторні (через рік) дослідження вказують на те, що у представників групи А в порівнянні з групою Б реєструються достовірно кращі (при Р<0,001) рефлексометричні показники як простої, так і складної сенсомоторних
32012
■
Таблиця 1
Показники психофізіологічної компоненти функціонального стану підлітків 13-16років, що спеціалізуються в різних видах спорту та їх однолітків - учнів ЗОШ, які не займаються спортом за даними першого (жовтень 2006р.) та другого (жовтень 2007р.) етапів досліджень, Х±т
\ Показники Обстежувані Етапи досліджень Проста сенсомоторна реакція Складна сенсомоторна реакція
ЛП ПЗМР, мс Швидкість переробки інформації (120 подразн.),с Мінімальна експозиція подразників, с Час виходу на мінімальну експозицію, с
Боксери (п=22) I II 233,1±3,40 192,1±2,80 72,9±1,07 60,9±0,69 18,1±1,00 7,6±0,61 56,6±2,34 41,8±1,17
Коефіцієнти достовірності відмінностей: ^ Р 9,31 < 0,001 9,43; <0,001 8,96; <0,001 5,66; <0,001
Борці (п=23) I II 219,7±2,79 187,1±2,29 69,8±1,01 61,9±0,84 14,1±0,80 7,6±0,62 53,4±2,45 43,3±1,28
Коефіцієнти достовірності відмінностей: % Р 9,03; <0,001 6,01; < 0,001 6,42; <0,001 3,65; < 0,01
Легкоатлети (швидкісно-силові види) (п=24) I II 232,8±5,99 185,3±2,00 69,5±1,07 64,7±0,91 16,7±0,65 8,5±0,63 57,5±3,25 44,6±1,13
Коефіцієнти достовірності відмінностей: % Р 7,52; <0,001 3,42; <0,01 9,06; <0,001 3,75; <0,001
Лижники (п=12) I II 241,9±4,24 226,2±2,79 71,7±2,86 67,9±1,00 16,6±2,05 14,0±0,98 51,3±4,57 52,0±3,06
Коефіцієнти достовірності відмінностей: % Р 3,09; <0,01 1,25; >0,05 1,14; > 0,05 0,13; >0,05
Велосипедисти (п=20) I II 258,5±6,99 207,2±2,08 69,4±1,48 66,7±0,98 14,0±0,90 12,0±0,87 59,3±2,04 55,2±2,01
Коефіцієнти достовірності відмінностей: V. Р 7,03; <0,001 1,52; >0,05 1,60; >0,05 1,43; > 0,05
Плавці (п=22) I II 216,9±3,81 197,7±2,74 69,2±0,70 64,7±0,55 13,6±0,49 7,7±0,65 54,3±1,82 47,3±1,39
Коефіцієнти достовірності відмінностей: % Р 4,09; <0,001 5,06; <0,001 7,25; <0,001 3,06; <0,01
Учні ЗОШ (п=30) I II 241,4±3,87 241,1±5,85 69,6±0,85 68,1±0,53 16,9±0,72 15,4±0,40 50,3±1,84 52,7±1,46
Коефіцієнти достовірності відмінностей: t; Р 0,04; >0,05 1,50, >0,05 1,82; >0,05 1,02; >0,05
І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні
*----“---------------* проблеми фізичного
виховання і спорту
Таблиця 2
Порівняльний аналіз показників психофізіологічної компоненти функціонального стану юних спортсменів 13-16років, що переважно розвивають швидкісно-силові здібності (група А), здібності витривалості (група Б) та їх однолітків-учнів ЗОШ, які не займаються спортом (контрольна група) за даними першого (жовтень 2006р.) та другого (жовтень 2007р.) етапів досліджень, Х±т
\ Показники Етапи досліджень Проста сенсомоторна реакція Складна сенсомоторна реакція
Обстежувані ЛП ПЗМР, мс Швидкість переробки інформації (120 подразн.),сС Мінімальна експозиція подразників, с Час виходу на мінімальну експозицію, с
Група А (п=69) [1] Група Б (п=54) [2] Контрольна група (п=30) [3] I I I 228,5±2,60 237,9±4,01 241,4±3,87 70,7±0,62 69,8±0,87 69,6±0,85 16,3±0,51 14,4±0,61 16,9±0,72 55,0±1,49 55,5±1,50 50,3±1,84
Коефіцієнти достовірності відмінностей: ^ Р [1-2] ^ Р [1-3] ^ Р [2-3] 1,97; > 0,05 2,77; < 0,01 0,63; > 0,05 0,85; >0,05 1,05; > 0,05 0,16; > 0,05 2,39; <0,05 0,68; > 0,05 2,65; < 0,05 0,24; >0,05 1,99; >0,05 2,19; < 0,05
Група А (п=69) [1] Група Б (п=54) [2] Контрольна група (п=30) [3] II II II 188,1±1,39 207,5±2,08 241,1±5,85 62,4±0,54 66,2±0,50 68,1±0,53 7,9±0,36 10,7±0,58 15,4±0,40 43,3±0,69 51,3±1,23 52,7±1,46
Коефіцієнти достовірності відмінностей: ^ Р [1-2] ^ Р [1-3] ^ Р [2-3] 7,75; <0,001 8,81; < 0,001 5,41; < 0,001 5,16; < 0,001 7,53; < 0,001 2,61; < 0,05 4,10; <0,001 13,9; < 0,001 6,67; < 0,001 5,67; < 0,001 5,82; < 0,001 0,73; > 0,05
реакцій. Такий полярний характер змін латентних періодів вказаних реакцій у юних спортсменів може бути викликаний саме специфічністю впливу тренувальних занять різної спрямованості. На нашу думку, тренувальний процес є тим «середовищем» чи «умовами виховання», які згідно уявлень І. П. Павлова, можуть бути альтернативними біологічній спадковості у формуванні особистісних якостей людини, типу її нервової системи. Що стосується зміни типу нервової системи, то як пише І. П. Павлов: «... при исключительной, как мы выражаемся, оранжерейной обстановке опыта возможно улучшение, урегулирование общей условно-рефлекторной деятельности животного - но и только. О прочной переделке типа, конечно, речи быть не может» [цит. 3,с.26].
Як і потрібно було очікувати, у учнів ЗОШ показники простої і складної сенсомоторних реакцій є гіршими, ніж у спортсменів обох груп. Однак статистично вірогідний характер цих змін має місце лише на другому етапі досліджень. Як виняток, зміни лише показника часу виходу на мінімальному експозицію не мав статистично достовірної (Р>0,05) різниці між
спортсменами групи Б та представниками контрольної групи. Тоді як за даними другого етапу досліджень знаходимо різнобічний характер психофізіологічних показників: в одних випадках суттєво кращими є ці показники у спортсменів, в інших - не знаходимо відмінностей між експериментальними, з одного боку, та контрольною, з іншого боку, групами.
Свідченням про беззаперечний факт специфічного впливу тренувальних навантажень різного характеру на функції організму юних спортсменів (у нашому випадку, на психофізіологічну функцію) можуть бути дані аналогічних досліджень, які проводилися у 80-х роках на базі Броварської школи-інтернату спортивного профілю.
Відзначимо, що групу А склали ті ж спортсмени, що і в дослідженнях 2006-2007р.р., а до групи Б увійшли такі спортсмени: легкоатлети (види на витривалість), веслувальники-академісти, лижники-гонщики, плавці. Контрольну групу представляли учні Княжицької ЗОШ (Київська обл.). Дослідження проводилися з використанням одного і того ж приладу - ПНДО-1.
32012
■
Таблиця 3
Показники психофізіологічної компоненти функціонального стану підлітків 13-16років, що спеціалізуються в різних видах спорту та їх однолітків - учнів ЗОШ, які не займаються спортом за даними першого (жовтень 1988р.) та другого (жовтень 1989р.) етапів досліджень, Х±т
\ Показники Обстежувані Етапи досліджень Проста сенсомоторна реакція Складна сенсомоторна реакція
ЛП ПЗМР, мс Швидкість переробки інформації (120 подразн.), с Мінімальна експозиція подразників, с Час виходу на мінімальну експозицію,сС
Боксери (п=22) I II 227,6±2,73 197,1±1,92 71,1±0,89 62,1±0,49 16,9±0,57 9,8±0,41 57,5±2,33 45,1±1,32
Коефіцієнти достовірності відмінностей: ^ Р 9,14; <0,001 8,86; <0,001 10,11; <0,001 4,63; <0,001
Борці (п=20) I II 222,8±3,69 201,4±2,27 69,2±1,02 65,0±0,85 14,4±0,79 11,7±0,71 51,0±1,51 45,2±1,10
Коефіцієнти достовірності відмінностей: ^ Р 4,94; <0,001 3,16; < 0,01 2,33; <0,05 3,10; < 0,01
Легкоатлети (швидкісно-силові види) (п=24) I II 220,9±4,86 201,6±2,23 69,8±1,05 65,7±1,07 16,8±0,74 10,3±0,92 51,9±2,07 45,8±1,65
Конфіцієнти достовірності відмінностей: ^ Р 3,61; <0,01 2,73; <0,05 5,51; <0,001 2,30; <0,05
Легкоатлети (види на витривалість) (п=18) I II 241,8±3,63 214,3±2,98 73,2±1,20 73,0±1,07 18,4±1,03 15,9±0,86 57,1±1,41 54,7±1,98
Коефіцієнти достовірності відмінностей: ^ Р 5,18; <0,001 0,12; >0,05 1,86; > 0,05 0,99; >0,05
Веслувальники (п=14) I II 231,8±3,81 220,5±2,13 69,9±1,44 69,0±1,35 14,7±0,93 12,6±0,92 58,4±1,50 56,1±2,28
Коефіцієнти достовірності відмінностей: ^ Р 2,59; <0,05 0,46; >0,05 1,61; >0,05 0,84; > 0,05
Лижники (п=20) I II 238,0±2,50 222,2±1,43 71,0±1,12 69,8±0,81 15,3±0,67 14,8±0,69 57,2±2,07 53,3±1,21
Коефіцієнти достовірності відмінностей: t: Р 5,49; <0,001 0,87; >0,05 0,52; >0,05 1,63; >0,05
Плавці (п=20) I II 219,7±3,04 203,4±2,55 69,0±0,61 64,8±0,65 15,3±0,59 12,8±1,02 57,3±1,98 48,2±1,41
Коефіцієнти достовірності відмінностей: ^ Р 4,11; <0,001 4,71, <0,001 2,12; <0,05 3,74; <0,01
Учні ЗОШ (п=27) I II 247,0±2,69 242,0±3,90 68,5±0,61 67,5±0,47 16,9±0,63 16,1±0,55 50,7±1,60 51,3±1,64
Коефіцієнти достовірності відмінностей: t: Р 1,06; >0,05 1,30; >0,05 0,96; >0,05 0,26; >0,05
І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні
*----“---------------* проблеми фізичного
виховання і спорту
Таблиця 4
Порівняльний аналіз показників психофізіологічної компоненти функціонального стану юних спортсменів 13-16років, що переважно розвивають швидкісно-силові здібності (група А), здібності витривалості (група Б) та їх однолітків-учнів ЗОШ, які не займаються спортом (контрольна група) за даними першого (жовтень 1988р.) та другого (жовтень 1989р.) етапів досліджень, Х±т
Показники Обстежувані Етапи досліджень Проста сенсомоторна реакція Складна сенсомоторна реакція
ЛП ПЗМР, мс Швидкість переробки інформації (120 подразн.), с Мінімальна експозиція подразників, с Час виходу на мінімальну експозицію, с
Група А (п=63) [1] Група Б (п=77) [2] Контрольна група (п=32) [3] I I I 223,9±2,19 232,8±1,88 247,0±2,69 70,1±0,57 70,8±0,57 68,5±0,61 16,0±0,42 16,0±0,43 16,9±0,63 53,6±1,20 57,4±0,89 50,7±1,60
Коефіцієнти достовірності відмінностей: V, Р [1-2] V, Р [1-3] V, Р [2-3] 3,08; < 0,01 6,66; < 0,001 4,33; < 0,001 0,87; >0,05 1,92; > 0,05 2,76; < 0,01 0,00; >0,05 1,19; > 0,05 1,18; > 0,05 2,54; <0,05 1,45; >0,05 3,66; < 0,001
Група А (п=62) [1] Група Б (п=72) [2] Контрольна група (п=27) [3] II II II 199,9±1,24 214,6±1,46 242,0±3,90 64,2±0,51 69,1±0,58 67,5±0,47 7,9±0,36 10,7±0,58 15,4±0,40 45,3±0,78 52,8±0,90 51,3±1,64
Коефіцієнти достовірності відмінностей: V, Р [1-2] V, Р [1-3] V, Р [2-3] 7,67; <0,001 10,29; < 0,001 6,58; < 0,001 6,34; < 0,001 4,76; < 0,001 2,14; < 0,05 5,68; <0,001 8,02; < 0,001 2,79; < 0,01 6,30; < 0,001 3,30; < 0,01 0,80; > 0,05
Результати психофізіологічних досліджень минулих років (табл. 3 і 4) майже повністю узгоджуються з даними, які ми отримали при проведенні обстежень в 2000-х роках. Якщо й були відмінності, то вони були поодинокими і відносилися лише до першого (початкового) етапу досліджень (див. табл. 1 і 2).
Висновки
Результати проведених досліджень дають можливість констатувати, що підлітковий вік спортсменів характеризується подальшим формуванням психофізіологічних функцій організму за даними покращення показників психофізіологічної компоненту функціонального стану, якими є параметри простих і складних сенсомоторних реакцій.
Незважаючи на те, що типологічні властивості нервової системи є вродженими і мало змінюються в процесі онтогенетичного розвитку, в процесі систематичних занять спортом формуються індивідуально-типологічні особливості нервової системи, що є властивими як для певного виду спорту, так і для видів спорту з різною спрямованістю тренувального процесу.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення впливу занять різними видами спорту на розвиток основних психічних якостей юних спортсменів.
Література:
1. Багінська О.В. Значення окремих індивідуально-типологічних особливостей нервової системи гімнасток-художниць різного віку для тренувальної та змагальної діяльності, Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка, 2007, № 44, С. 127-130.
2. Булич Э.Г., Муравов И.В. Здоровье человека: Биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в её стимуляции, К.: Олимпийская литература, 2003, 424 с.
3. Волков Л.В. Теория спортивного отбора: способности, одаренность, талант, К.: Вежа, 1997, 128 с.
4. Давидова О.М. Вікова динаміка формування часових характеристик різник за складністю рухових реакцій та їх зв’язок з функціональною рухливістю основних нервових процесів, Актуальні проблеми фізіології, 1996, Вип.1, С. 18-23.
5. Дембо А.Г Актуальные проблемы современной спортивной медицины, М.: Физкультура и спорт, 1980, 295 с.
6. Ильин Е.П. Психология воли, СПб.: Питер, 2000, 288 с.
7. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология, СПб.: Питер, 2001, 464 с.
8. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий, СПб: Питер, 2004, 701 с.
9. Казаков В.Н., Лях Ю.Е., Середенко Л.П. Использование психофизиологических показателей в оценке функционального состояния и физической подготовленности студентов с помощью экспресс-методов в процессе учебных занятий, Научные проблемы физического развития студентов и повышение их работоспособности, 1984, С. 37.
10. Касаткин Н.А., Сотников А.Д. Оценка работоспособности студентов на основании показателей ряда психофизиологических реакцій, Научные проблемы физического развития студентов и повышение их работоспособности, 1984, С. 40-41.
11. Корабейніков Г.В., Дуднік О.К. Діагностика психоемоційних станів у спортсменів, Спортивна медицина, 2006, № 1, С. 33-36.
12. Коробейніков ГВ., Дуднік О.К. Комплексна діагностика функціональних станів борців високої кваліфікації, Спортивна медицина, 2006, № 2, С. 65-68.
13. Макаренко Н., Лизогуб В., Безкопыльный А. Формирование свойств нейродинамических функций у спортсменов, Наука в олимпийском спорте, 2005, №2, С. 80-85.
14. Мацейко І.І. Вікова динаміка латентних періодів сенсомотор-них реакцій у дітей середнього шкільного віку, Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2006, № 9, С. 102-106.
15. Муравов И.В. Двигательная активность в регуляции функций организма при старении, Двигательная активность и старение, 1969, С. 9-49.
16. Макаренко Н.В., Пухов В.А., Кольченко Н.В. Основы профессионального психофизиологического отбора, Киев: Наук. думка, 1987, 244 с.
17. Партас И.Г, Партас В.О. Анализ личностных качеств спортсменов, занимающихся разными видами спорта, Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2005, № 10, С. 227-230.
18. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практическое приложение, К.: Олимпийская литература, 2004, 808 с.
19. Сирис П.З., Гайдарская П.М., Рачев К.И. Отбор и прогнозирование способностей в легкой атлетике, М.: Физкультура и спорт, 1983, 103 с.
20. Уилмор Дж.Х. Костилл Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности, К.: Олимпийская литература, 1997, 502 с.
21. Харченко Д.М. Розвиток нейродинамічних показників та психомоторних властивостей у студентів у віці від 17 до 21 року, Актуальні проблеми фізіології, 1996, Вип. 1, С. 86-91.
22. Хорошуха М.Ф. Особенности изменений физической работоспособности и её кардиореспираторного обеспечения у юных спортсменов под влиянием тренировочных нагрузок различной направлености: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. мед. наук, М., 1989, 24 с.
23. Хорошуха М.Ф. Про інформативність деяких психофізіологічних показниківу проведеннікомплексного відбору юних спортсменів, які спеціалізуються в циклічних видах спорту, Теорія і методика фіз. виховання і спорту, 2005, № 1, С. 59-64.
IІнформація об авторе: Хорошуха Михаил Федорович
[email protected] Национальный педагогический университет ул. Пирогова, 9, г. Киев, 01601, Украина.
Поступила в редакцию 28.05.2012г.
32012
■
References:
1. Bagins’ka O.V. Visnik Chernigivs’kogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu [Chernigov state pedagogical university bulletin], 2007, vol. 44, pp. 127-130.
2. Bulich E.G., Muravov I.V. Zdorov’e cheloveka: Biologicheskaia osnova zhiznedeiatel’nosti i dvigatel’naia aktivnost’ v ee stimuliacii [Man health: Biological basis of vital activity and motive activity in its stimulation], Kiev, Olympic literature, 2003, 424 p.
3. Volkov L.V. Teoriia sportivnogo otbora: sposobnosti, odarennost’ talant [Theory of sport choice: abilities, talent, gift], Kiev, Vezha, 1997, 128 p.
4. Davidova O.M. Aktual’ni problemi fiziologiyi [Actual problems of physiology], 1996, vol.1, pp. 18-23.
5. Dembo A.G. Aktual’nye problemy sovremennoj sportivnoj mediciny [Acctual problems of modern sport medicine], Moscow, Physical culture and sport, 1980, 295 p.
6. Il’in E.P. Psikhologiia voli [Psychology of will], Saint Petersburg, Peter, 2000, 288 p.
7. Il’in E.P. Differencial’naia psikhofiziologiia [Differentiated psychophysiology], Saint Petersburg, Peter, 2001, 464 p.
8. Il’in E.P. Psikhologiia individual’nykh razlichij [Psychology of individual distinctions], Saint Petersburg, Peter, 2004, 701 p.
9. Kazakov V.N., Liakh Iu.E., Seredenko L.P. Nauchnye problemy fizicheskogo razvitiia studentov i povyshenie ikh rabotosposobnosti [Scientific problems of physical development of students and rising up of efficiency], 1984, p. 37.
10. Kasatkin N.A., Sotnikov A.D. Nauchnye problemy fizicheskogo razvitiia studentov i povyshenie ikh rabotosposobnosti [Scientific problems of physical development of students and rising up of efficiency], 1984, pp. 40-41.
11. Korobejnikov G.V., Dudnik O.K. Sportivna medicina [Sport medicine], 2006, vol. 1, pp. 33-36.
12. Korobejnikov G.V., Dudnik O.K. Sportivna medicina [Sport medicine], 2006, vol. 2, pp. 65-68.
13. Makarenko N., Lizogub V., Bezkopyl’nyj A. Nauka v olimpijskom sporte [Science in Olympic sport], 2005, vol. 2, pp. 80-85.
14. Macejko I.I. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2006, vol. 9, pp. 102-106.
15. Muravov I.V. Dvigatel’naia aktivnost’ i starenne [Motive activity and aging], 1969, pp. 9-49.
16. Makarenko N.V., Pukhov V.A., Kol’chenko N.V. Osnovy
professional’nogo psikhofiziologicheskogo otbora [Basis of
professional psychophysiological selection], Kiev, Scientific thinking, 1987, 244 p.
17. Partas I.G., Partas V.O. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2005, vol. 10, pp. 227-230.
18. Platonov V.N. Sistema podgotovki sportsmenov v olimpijskom sporte. Obshchaia teoriia i ee prakticheskoe prilozhenie [System of training of sportsmen in Olympic sport. General theory and its practical appendix], Kiev, Olympic sport, 2004, 808 p.
19. Siris P.Z., Gajdarskaia P.M., Rachev K.I. Otbor i prognozirovanie sposobnostej v legkoj atletike [Selection and prediction of capabilities in track and field athletics], Moscow, Physical culture and sport, 1983,103 p.
20. Uilmor Dzh.Kh. Kostill D.L. Fiziologiia sporta i dvigatel’noj aktivnosti [Psychology of sport and motive activity], Kiev, Olympic literature, 1997, 502 p.
21. Kharchenko D.M. Aktual’ni problemi fiziologiyi [Actual problems of physiology], 1996, vol. 1, pp. 86-91.
22. Khoroshukha M.F. Osobennosti izmenenij fizicheskoj rabotosposobnosti i ee kardiorespiratornogo obespecheniia u iunykh sportsmenov pod vliianiem trenirovochnykh nagruzok razlichnoj napravlenosti [Features of changes of physical capacity and her cardiorespiratory providing for young sportsmen under influence of the training loading of different direcctions], Cand. Diss., Moscow, 1989, 24 p.
23. Khoroshukha M.F. Teoriia i metodika fizichnogo vikhovannia i sportu [Theory and methods of physical education and sport], 2005, vol. 1, pp. 59-64.
Information about the author: Khoroshukha M.F.
[email protected] National Pedagogical University Pirogov str., 9, Kiev, 01601. Ukraine.
Came to edition 28.05.2012.
