CC BY
22
approaches to defining the essence of social effetiknovti of employment services.
Key words: social services, vulnerable groups, employment, social efficiency.
УДК 159.923.2-053.5 В.В. Терпан
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАНЯ ЦШН1СНИХ ОР1еНТАЦ1Й МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В В ПРОЦЕС1 ПЕРВИННО1 СОЦ1АЛ1ЗАЩ1
У cmammi розглядаються oco6nueocmi динамти щншсних opieHma^u в молодшому шкшьному вщ. А також aнaлiзуюmься гендерт вiдмiннoсmi у вибopi щнностей.
Клю^о^^ слова: сoцiaлiзaцiя, цiннoсmi, щнтсш opieнmaцii.
Загальноосв^ня школа, як шститут сощалiзащi, вщтворюе основш 3aKOHOMipHOcri й моделi соцiальних взаемин. 3i вступом дитини до школи вiдбуваeться стандартизащя умов ii життя у виглядi системи вимог i правил, единих для вах учнiв. Перед дитиною виникае завдання «пристосувати» себе й свою поведшку до соцiально-нормативних вимог, що на даному етат розвитку набувае значения соцiально-психолопчно" адаптацп дитини в цiлому. В сучаснш школi наявнi особливi сощально-психолопчш умови, якi безпосередньо впливають на процес сощалiзащi дитини, учень вступае в нову систему сощальних вщносин з дорослими й однолiтками. Початок шкшьного життя, новий етап розвитку дитини викликае потребу в бшьш глибокому розумшш самого себе, вимагае активних дiй, спрямованих на саморозвиток, що е найважлившою умовою адаптацп до швидко мiнливоi реальностi. Дитиш необхiдно, з метою психiчного i соцiального благополуччя, витратити значнi когштивш, емоцiйнi та вольовi зусилля на переструктурування та систематизацiю власних щнностей та норм поведiнки з метою створення едино!', узгоджено" з зовшшшми вимогами та впливом, системи щнностей.
Виходячи з актуальности проблеми вивчення цiннiсних орiентацiй, метою даного дослщження став аналiз особливостей формування та розвитку щншсних орiентацiй в молодшому шкшьному вщь Ii досягнення уявляеться можливим шляхом розв'язання низки завдань, з яких найважлившими е наступш:
1) визначити поняття цiннiсних орiентацiй;
2) з'ясувати теоретико-методологiчнi пiдстави сощолопчного аналiзу системи цiнностей та "х розвитку в процесi первинно" соцiалiзацii;
3) проаналiзувати особливостi розвитку щншсних орiентацiй в молодшому шкiльному вщь
Загалом проблема цiнностей традицiйно вважаеться загальнозначущою для рiзних наук (сощологп, психологи, культурологи, фшософи, полiтики, педагопки та iн.). Наприклад, на думку О. Балаюрево", сучаснi суспiльнi щнносп тiсно пов'язанi з проблемою формування нащонально" ще", тому система щнностей е важливою як для виховання нових поколшь та розвитку особистосп, так i для напрацювання морально-етичних засад територiальних громад, розвитку демократа та громадянського суспшьства.
В той же час, початок шкшьного життя значно активiзуе та наповнюе новим досвщом процес соцiалiзацii дитини. Вщбуваеться становлення дитини в системi сощальних вщносин як компонента ще" системи, тобто дитина стае частиною сощуму, засвоюючи при цьому елементи культури, сощальш норми та щнносп, правила поведшки. Тож складний та багатогранний процес соцiалiзацii вимагае вирiшення багатьох важливих проблем у процесi навчання й виховання дитини, зокрема, формування адекватних
цiннiсних орieнтацiй.
На соцiалiзацiю людини впливае ряд факторiв. Перша група - макрофактори (космос, планета, св^, краша, суспiльство, держава); друга - мезофактори (регюн, мюто, селище); третя - мiкрофактори (родина, групи однол^юв, мiкросоцiум, у якому вщбуваеться соцiальне виховання). Вплив мiкрофакторiв на розвиток дитини здiйснюеться через агентсв сощалiзащi, тобто осiб, у взаемодп з якими протiкае п життя (батьки, брати й сестри, родич^ однолiтки, сусiди, вчителi, вихователi та iн.).
Дiти, незалежно вщ особливостей сiмейного виховання та дитячо-батьювських вiдносин, так само, як i будь-яка iнша людина, живуть у свт стосункiв мiж людьми, у якому кожний грае не одну, а безлiч сощальних ролей. Освоюючи цi ролi, людина й стае особиспстю. Але при несприятливих умовах сощалiзащi дитини, уявлення про ту або шшу соцiальну роль часто бувають перекрученi, а отже i засвоення або шшо" ролi, виявляеться утруднено, i вимагае шдивщуального психолого-педагогiчного впливу. При цьому не можна не враховувати, що в д^ей, якi живуть в штернатних установах, спостерiгаеться не просто вщставання в розвитку або недорозвинення особистюних новоутворень, а штенсивне формування деяких принципово iнших механiзмiв (особливо в соцiально-емоцiйнiй сферi) за допомогою яких дитина пристосовуеться до життя в цих установах.
Як вщомо, поняття «щншсш орiентащi» визначаеться як зааб диференщацп об'ектiв за "х значимiстю. Цiннiснi орiентацii формуються у процесi засвоення особистiстю сощального досвiду. Найважливiше правильно сформувати щншсш орiентацii з дитинства, оскiльки система щнностей складае внутрiшню основу вщношення особистостi до оточуючо'1 дiйсностi.
З шшого боку, як вiдзначають сучасш украшсью соцiологи (О. Балакiрева, В. Головенько, Д. Дмитрук та ш.) «система щнностей виступае стратепчною детермшантою дiяльностi iндивiдiв, груп, спiльнот, сустльства, вона концентруе узагальненi уявлення людей про цш та норми свое'1 поведiнки, в яких втiлився юторичний соцiальний досвiд та змiст культури окремого етносу та людства загалом. Цшносп вiдображаються у свiдомостi кожного шдивща та стають орiентирами, з якими шдивщи й соцiальнi групи стввщносять сво'1 дп. Вони не лише допомагають шдивщам реалiзовувати свою поведшку в життево значимих ситуащях, а й забезпечують iнтеграцiю всього сустльства. Хоча за своею суттю щнносп не мiстять нормативно'1 компоненти, вони формують у свщомосп шдивща певш iдеали, еталони, взiрцi, яю обумовлюють етичнi та правовi норми» [1, с. 228]. Отже, формування системи щнностей i норм е результатом процесу сощалiзащi, який е вкоршеним у широкий культурно-юторичний контекст конкретного сустльства. Цей мехатзм сощалiзащi аналiзують, зокрема, А. Портес та Дж. Сенсенбреннер, водночас наголошуючи на тому, що формування щнтсного iмперативу через соцiалiзацiю може вщбуватися у межах ширших процесiв, наприклад, у межах формування так звано'1 обмежено'1 солiдарностi.
З точки зору О. Демюва, цiннiснi орiентацii, важливi як на iндивiдуальному, так i на груповому рiвнi. Вони вщтворюються через соцiалiзацiю у межах ам^' та локально'1 спiльноти (зокрема школи) i пiдкрiплюються заохоченнями та санкщями, якi мають переважно неформальний характер. Йдеться про сощальний контроль, тобто процес, в ходi якого група (чи суспшьство в цiлому) наполягае на прийнятп iндивiдом певних норм, на його пристосуванш до групових вимог. Внутршня складова соцiального контролю заснована на iнтерналiзованих цiнностях та нормах, а також на моделях поведшки [2].
Свого часу, проблема сприйняття особистютю загальних цiнностей активно розроблялася в сощальних дослщженнях В. Ядова, А. Здравомислова, I. Кона, М. Лапша, С. Кумово", А. Вардомацького та шших. Одним з результатив дослщження диспозицiйноi структури особистосп, проведеного в 70-х роках XX ст. В. Ядовим та його колегами, стало
обгpyнтyвання yявления пpо подiл щнностей на достатньо стабiльне «ядpо», yтвоpене цiнностями високого pангy (до них вщносяться цiнностi, котpi схвалюють понад 60% населення), стpyктypний pезеpв (y сеpедньомy це тi цiнностi, котpi схвалюють вiд 45 до 60% населення), менш стшку «пеpифеpiю» (тобто опозищйш цiнностi, яю схвалюють вщ 30 до 45% населення) i «хвют» (цiнностi меншостi, якi схвалюють менше 30% населення) [3, с. 230].
№ думку вщомого у^аш^кою соцiолога А. Ручки, за пеpше десятилiття незалежностi У^аши вiдбyвалося посилення в^альних цiнностей, якi складають ядpо щншсно'1 свiдомостi гpомадян, помiтне зpостання важливостi для людей синдpомy певних сощальних i самоpеалiзацiйних цiнностей, ^оте не набули належного piвня важливост цiнностi освiтнього та кyльтypного зpостання. Також помiтно втpатив piвень свое'1 важливостi синдpом певних гpомадянських, демо^атичних та pинкових цiнностей [4, с. 181185].
Вибip цiнностей yчнiв змiнюeться з вiком i дещо piзниться у хлопцiв та дiвчат (див. Рис. 1, Рис. 2).
Рис. 1. Спiввiдношeння цштсних opienma^iü хлопщв молодшого школьного вЫу
В даному дослщженш, аналiзyючи особливост фоpмyвання та pозвиткy цiннiсних оpieнтацiй в молодшому шкiльномy вiцi, ми pозглянyли pейтинг основних якостей особистостi учшв (поняття «цiннiснi оpieнтацiï» можна визначити як зааб дифеpенцiацiï об'eктiв за 1'х значимiстю, а також пiдiбpати для yчнiв 7 - 10 pокiв зpозyмiлi визначення та теpмiни). Дослiдження пpоводилось сеpед yчнiв початкових клаав загальноосвiтнiх шкiл м. Маpiyполя. Учням початково'1' школи для дифеpенцiацiï були запpопонованi настyпнi якосп: pозyмний, сильний, акypатний, добpе вчиться, ^асивий, здоpовий, веселий. Iнтеpпpетацiя pезyльтатiв здшснювалася шляхом аналiзy кiлькостi вибоpiв кожно'1' з якостей та обчислення стввщношення кiлькостi yчнiв (у вiдсотках), що обpали тi чи iншi якосп.
Як бачимо, цiннiснi оpieнтацiï хлопщв та дiвчат piзняться. У хлопщв тд час навчання значно змшюеться спiввiдношення якостей «pозyмний» - «добpе вчиться». Та значну вагу мае якють «здоpов'я». У дiвчат щншсть якост «pозyмний» хоча i змшюеться з вшом, пpоте залишаеться ^антично на пеpшомy мiсцi (за винятком щнносп здоpов'я у четвеpтомy клаа).
Hайменш пpивабливими виявилися якостi: у дiвчат - «сильний» (що, загалом, вщповщае гендеpним стеpеотипам), у хлопщв - «веселий».
Таким чином, в результат проведеного дослiдження, можна зробити висновок, що на першому мiсцi серед цiнностей, як у дiвчат так i у хлопщв розташовуеться якiсть «розумний», потiм «здоровий» та «добре вчиться».
^^вчат молодшого шшльного вшу
Загалом, цшшсш орiентацii вiдтворюються в процесi соцiалiзацii дитини. В той же час, система цшностей детермшуе дiяльнiсть iндивiдiв, груп, спшьнот, суспiльства та концентруе узагальнеш уявлення учня про цiлi та норми власно1 поведiнки. Отже, як бачимо, в молодшому шкiльному вщ учнi досить високо цiнують розум та здатшсть добре вчитися, що, в свою чергу, сприяе формуванню досить високого рiвня навчально1 мотивацп та заохочуе до навчально1 дiяльностi. Хоча досить значне зниження, в процес навчання, для учнiв щнносп здатностi добре вчитися, наштовхуе на думку про необхщшсть звернути увагу вчшешв на всебiчне сприяння формуванню та розвитку шкшьно1 мотивацп учшв.
Список використано1 л1тератури
1. Детермшанти соцiально-економiчноi нерiвностi в сучаснiй Укршш: монографiя / [Балакiрева О. М., Головенько В. А., Дмитрук Д. А. та ш.]; за ред. канд. сощол. наук О. М. Балакiревоi. - К: НАН Украши; 1н-т екон. та прогнозув., 2011. - 592 с.
2. Демюв О. Б. Мережева структура сощального катталу: дис. ... кандидата соц. наук: 22.00.03 / Демюв Олег Богданович. - Львiв, 2006. - 237 с.
3. Ядов В. А. Социальные и социально-психологические механизмы формирования социальной идентичности личности / В. А. Ядов // Социальная идентификация личности: годовой отчет за 1992 год по разделу подпрограммы „Человек в кризисном обществе" общеинститутской программы „Альтернативы социальных преобразований в российском обществе" / Под ред. В.А. Ядова. - М.: Изд-во Института социологии РАН, 1993. - 596 с.
4. Соцюкультурш щентичносп та практики / тд ред. А. Ручка. - К.: 1н-т соцюлогп НАН Украши, 2002. - 315 с.
Стаття надшшла до редакцп 1.12.2014
V. V. Terpan
FEATURES OF FORMATION OF VALUABLE ORIENTATIONS OF PRIMARY SCHOOLCHILDREN AGE IN PRIMARY SOCIALIZATION.
The article discusses the features of the dynamics of value orientations in the early school years. Features of value orientations at girls and boys ofjunior schoolchildren age are analyzed.
Key words: socialization, values, valuable orientations. УДК: 316.663.2:331.55(477)
А.З. Шайхатдшов Б.С Золотухш Г.В Ашкша
ОСОБА БЕЗ ПЕВНОГО М1СЦЯ ПРОЖИВАННЯ, ЯК ФОРМА СОЦ1АЛЬНО1
ДЕЗАДАПТАЦП.
Стаття присвячена анал1зу та визначенню поняття «особа без певного м1сця проживания» в науковт та сустльнт думц1. Розглядаеться сощальна дезадаптащя особи в умовах докор1нног змгни сустльних вгдносин в Украш та соцгальне виключення, як наслгдок та поновлюючий фактор бездомност1.
Ключовi слова: бездомний, безпритульний, сощальна сфера, сощальна робота, соцгальне виключення, социальна дезадаптацгя, социальна допомога.
Лiбералiзацiя економiчних стосунюв та вщсутшсть ефективно1 системи сощально1 пщтримки населення сприяли розвитку такого сощального явища, як бездомшсть. В умовах фiнансово-економiчноi кризи проблема «бомж1в» набувае особливо1 актуальносп у зв'язку зi зростанням ризику розповсюдження даного сощального явища.
Бездомшсть - явище, властиве людству протягом його юнування. Але особливо широко воно розповсюджуеться в перюди рiзких докоршних змш сустльних вщносин, сощальних потрясшь i стихiйних лих: вiйн, голоду, повеней, землетруав, кризових соцiальних процеав.
У «Словнику синонiмiв укра1нсько1 мови» «бездомний» трактуеться як «людина, що не мае житла, притулку» [1, с. 33]. «Словник синонiмiв» проводить паралель мiж термiнами «бездомний» i «безпритульний» («позбавлений домашнього притулку» [1, с. 33]).
Згiдно iз «Сощолопчною енциклопедiею»,безпритульнiсть мае два значення: «1) вщсутшсть у шдиввдв або амей постiйного житла, що робить неможливим ведення осiлого способу життя й повнощнне соцiальне функцiонування; 2) стшкий тривалий стан побутово1 невлаштованостi, що не дае змоги людиш задовольнити власш потреби» [2, с. 42]. Схоже розумшня термiна «бездомнiсть» мютиться й у «Термiнологiчно-понятiйному словнику» М. Ф. Головатого [3, с. 40].
Бездомшсть трактуеться i як вщсутшсть укриття, мешкання в притулках без права на володшня ними та пщ загрозою негайного виселення; i як мешкання в гуртожитках, нiчлiжках; i як мешкання в будинках, що пщлягають знесенню; i як мешкання на площi друга.
До бездомних у широкому сена змю^ слова можна вщнести кочовi народи. I до сьогодш нерiдко можна зустр^и групи кочiвних циган. За станом на кшець 80-х рокiв у СРСР "х нараховували 262 тис. чоловш. Звичайно, далеко не ва вони кочували, але частина з них вела кочовий споаб життя.
