Особенности формирования посевных качеств семян люпина белого в зависимости от сроков уборки Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Рослинництво

УДК 633.367:631.53.01:631.55.032 https://doi.Org/10.21498/2518-1017.13.4.2017.117747

Особливосп формування поа'вних якостей наа'ння люпину белого залежно в1*д стромв збирання

О. М. Вересенко*, Т. М. Левченко, О. О. Тимошенко

ННЦ «1нститут землеробства НААН», вул. Машинобудтвниктв, 26, смт Чабани, Киево-Святошинський р-н, Кшвська обл., 08162, Украина, *e-mail: [email protected]

Мета. Встановити оптимальт строки проведения збиральних po6iT у розсадниках первинного наа'нництва люпину 61'лого. Методи. Використано польов1, лабораторт та статистичт методи оц'нки матер1алу. Пос1вн1 якосп вивчали в лабораторних умовах окремо для наа'ння 1з центральних i 61'чних китиць зп'дно з ДСТУ 2240-93. Результати. Наведено результати досл1'джень для визначення оптимальних стромв проведення збиральних робгт у розсадниках первинного наа'нництва. Дост'дження проводили окремо для наа'ння з центрально! i б1чних китиць, з1браного в р1знп фази стиглосп. Встановлено, що енерп'я проростання нас1'ння першого строку збирання була м1'н1'мальною 1' становила по сортах для центрально!' китиц в1'д 70,0 до 73,0% 1' в1'д 58,0 до 65,0% - для б1'чних китиць. Найкращ1 показники енерпТ проростання 1 схожосп виявлено у нас1ння центральних китиць, з1браного у фазу «жовт ам^долЬ». Вони становили в середньому по вс1х сортах 90,8 1 94,3% в^пов^но, тод1 як у нас1ння б1чних китиць ц1 показники були на р^т 84,5 1 89,3%. На формування маси 1000 нас1нин впливали агрометеоролопчт умови. В посушлив1 роки на рослинах сформувалося щупле й легко-ваге нас1ння, тому попршилась його пос1вна яккть. Найб1льшу масу 1000 нас1нин отримано у фаз1 «повна стиглкть», коли вона досягала у центрально!' китиц в1д 284 до 338 г, а в б1чних - в1д 266 до 316 г. Проведено оц1нку розвитку зарод-кових кор^фв: зовнштй вигляд, довжина. В1зуальна оц1нка наання на третю добу пророщування та вим1рювання дов-жини зародкових кор^чимв на сьому добу св1дчить, що здоров1, добре розвинет проростки спостер1галися в наання п'ятого 1 шостого строюв збирання. Висновки. Найвищ1 поавт якосп у б^ьшосп сорлв з урахуванням б1чних китиць встановлено в наання, з1браного у фазу 1 повно'1 стиглосп. Наання центрально!' китиц за схожктю в^пов^ае вимогам ДСТУ для добазово!' категорИ' (87,0%), починаючи вже з фази «початок пожовлння кор1нчика зародка», але наання б1чних китиць - не ранше фази «жовт ам^долЬ». Збиральт роботи необх1дно розпочинати у фаз1 стиглосп наання люпину «жовт ам^долЬ», коли воно е повноц1нно сформованим 1 мае висок поавт якосп.

Ключов! слова: люпин бтий, наання, фази стиглост!, строки збирання, поствн! якост!, первинне настнництво.

Вступ

Люпин б1лий - одна з кращих кормо-вих культур. HoBi сорти люпину, створеш за останш роки й занесен! до Державного реестру сорив рослин, придатних до по-ширення в Укра!ш, в!др!зняються рядом щнних ознак, здатш давати висок! й стал! врожа' нас!ння та зелено' маси ! тим самим забезпечувати потреби тваринництва у ви-сокояк!сних кормах з п!двищеним вм!стом б!лка. На жаль, впровадження нових сор-

Oksana Veresenko

http://orcid.org/0000-0001-7209-4622 Tatiana Levchenko

http://orcid.org/0000-0002-0394-5363 Aleksandr Timoshenko http://orcid.org/0000-0003-4852-6709

т!в у виробництво стримуеться недостатшм р!внем насшництва. Яксне насшня - за-порука отримання високого врожаю, тому проблема полшшення поивних якостей насшня сьогодш не втратила свое! акту-альност!. Одним з важливих питань насш-ництва люпину е визначення оптимальних строев збирання [1-4]. Перюд достигання у ще! культури е досить розтягнутим, першими достигають боби й нас!ння на основному стебл! шзшше - на б!чних глках, а про-ведення добор!в рослин у первинних ланках насшневого процесу потребуе багато часу [5-7]. Питання строшв збирання в первин-них ланках насшництва е актуальним ! для шших с!льськогосподарських культур [8]. Важливо визначити термши початку проведення збирання добор!в, як! забезпечують отримання високояк!сного нас!ння без зни-

ження його nociBHHX якостей та врожайних властивостей.

Мета дослгджень - встановити оптималь-Hi строки проведення збиральних рoбiт у розсадниках первинного наciнництва люпину бшого, якi забезпечать максимальний ви-хвд наciння з високими пociвними якостями.

Материали та методика досл1*джень

Експериментальш дocлiдження проводили протягом 2013-2015 рр. на дослщних полях ННЦ «1нститут землеробства НААН» (Ки-ево-Святошинський р-н, Ки!вська обл.), що рoзташoванi в швшчнш чаcтинi Лгсостепо-во! зони.

Грунти належать до дерново-середньоошд-золених сушщаних, вмicт гумусу - 0,700,84%, рН - 5,3-5,8. Клiмат у зoнi проведення дослав е пoмiрнo континентальним. Люпин вирощували за загальноприйнятими технoлoгiями.

Об'ект досл1дження - пociвнi якocтi насш-ня. Предмет досл1дження - насшня рiзних coртiв люпину б1лого. Оптимальш строки проведення збиральних рoбiт визначали в розсадниках первинного насшництва на сортах люпину бшого 'Серпневий', 'Вересневий', 'Ма-карiвcький', 'Чабанський', як вiдрiзняютьcя рiзнoю тривалicтю вегетаци та перюдом до-стигання. Пociвнi якосп нас1ння добазових категор1й (розсадники розмноження 1-го та розсадник розмноження 2-го рок:1в) визначали в лабораторних умовах згадно з ДСТУ 2240-93 «Насшня сшьськогосподарських культур. Сортов: та пос:1вш якостЬ [9]. У процеа виконан-ня робгг використано польов: лабораторш та статистичш методи оцшки матер:алу.

Результати досл1'джень

У люпину белого зазначають шить фаз стиглост насшня: початок побшшня корш-чика зародка (на яку припадае початок ф: зюло^чно! стиглосп насшня), бший корш-чик зародка, початок пожовтшня коршчика зародка, жовтий коршчик зародка, жовп им'ядол: та повна стиглгсть насшня. У кож-нш з цих фаз були проведен: добори рослин люпину белого для подальшого вивчення по-ивних якостей насшня. Як ввдомо, насшня люпину достигав неодночасно, що залежить ввд ммця розмщення боб:в на рослин: i на-вггь ввд ммця формування насшня у боб:. Спочатку достигав насшня центральних ки-тиць, починаючи з нижче розмщених боб:в, значно шзшше - насшня на б:чних паго-нах. Тому дуже важливо визначити опти-мальш строки збирання, коли не тшьки на центральних, а й на б:чних китицях буде

отримано насшня з високими поивними i врожайними властивостями.

Придатшсть насшня для поиву характе-ризуеться поивними якостями та врожайними властивостями. Поивш. якосп насшня

- це сукупшсть бюлоичних, ф:зико-мехашч-них, господарських та шших ознак, що виз-начають його придатшсть до ивби, одними :з найважливших е так: показники, як енерия проростання, схожгсть та маса 1000 насшин. Деяк вчеш розглядають енерию проростання як основний показник бюлоично! повно-щнносп насшня, тому що вш дае чггюше уявлення про польову схожгсть насшня, н:ж лабораторна схожгсть. Енерия проростання е яшсним показником життездатносп насшня [10, 11]. Насшня з високою енерию проростання дае дружш сходи, як: менше пригш-чуються бур'янами, а надал: рослини стають стшкшими до несприятливих чинни^в до-вк1лля та мають вищу продуктившсть.

Енерию проростання визначали на третю добу шсля виову, окремо для насшня з центрально! й б:чних китиць, з:браного у р:зш фази стиглост: Встановлено, що енерия проростання насшня першого строку збирання була мшмальною i становила по сортах для центрально'! китищ в1д 70,0 до 73,0%, для б:чних китиць - ввд 58,0 до 65,0%. У подаль-шому спостершали зростання величини цього показника, що становив у середньому по сортах для насшня центрально! китищ у другий строк 76,8%, у третш - 82,8%, у четвертий

- 87,3%, у п'ятий - 90,8%, у шостий - 90,3%, для насшня б:чних китиць - 69,0, 78,0, 81,8, 84,5 i 86,8% ввдповвдно. Найвищу енерию проростання в ус:х сорив, за винятком сорту 'Серпневий', встановлено в насшня центральних китиць у фаз: «жови им'ядолЬ, у б:чних китиць - у фаз: «повно! стиглоси» (таблиця).

Варто зазначити, що динамша зб1льшення показника енергп проростання у насшня центральних китиць була найштенсивниною в1д першого строку збирання до четвертого, по™ темпи приросту зменшувалися, а шсля п'ятого строку в б1льшоси сорив навиь спос-тер1галася тенденця до зниження показника ще! ознаки. У насшня б:чних китиць енерия проростання зростала постшно до шостого строку, проте темпи приросту при цьому упо-вшьнювалися: в1д першого до другого строку в середньому по всх сортах зб1льшення ста-новило 8,0%, ввд п'ятого до шостого - 2,5%. Загалом енерия проростання залежно в1д строев збирання значно бшьше зростала у насшня б:чних китиць. Так, у насшня центрально! китиц сорту 'Серпневий' р:зниця м:ж показниками першого i шостого строев

Таблиця

Поа'вт якосп' нас'ння люпину б!*лого залежно В1*д фази стиглосп* (середне за 2013-2015 рр.)

Строк збирання Фаза стиглосл нас'ння (центральна китиця) Енерп'я проростання, % Схож'сть, % Маса 1000 нас'нин, г

центральна б1'чна центральна б1'чна центральна б1'чна

китиця китиця китиця китиця китиця китиця

Сорт 'Серпневий'

1 Початок поб1л1ння кор1'нця зародка 70 58 74 63 209 171

2 Б1лий кор1нець зародка 74 65 77 68 231 197

3 Початок пожовлння кор1нця зародка 79 74 82 75 251 222

4 Жовтий кор1нець зародка 84 80 87 83 267 245

5 Жовт1 с1м'ядол1 87 85 91 88 278 257

6 Повна стигл1сть наа'ння 89 88 95 91 284 266

Сорт'Вересневий'

1 Початок поб1л1ння кор1нця зародка 73 60 79 67 221 169

2 Б1лий кор1нець зародка 77 68 85 74 241 198

3 Початок пожовлння кор1нця зародка 83 76 89 80 260 219

4 Жовтий кор1нець зародка 88 81 92 86 277 250

5 Жовт1 с1м'ядол1 91 83 95 90 289 262

6 Повна стигл1сть нас1ння 90 86 94 92 299 274

Сорт 'Чабанський'

1 Початок поб1л1ння кор1нця зародка 71 65 79 69 271 225

2 Б1лий кор1нець зародка 77 72 83 75 285 247

3 Початок пожовлння кор1нця зародка 84 78 88 83 302 268

4 Жовтий кор1нець зародка 88 84 90 86 316 288

5 Жовт1 с1м'ядол1 93 86 93 88 329 305

6 Повна стигл1сть нас1ння 92 87 93 90 338 316

Сорт 'Макартвський'

1 Початок поб1л1ння кор1нця зародка 71 62 82 71 253 212

2 Б1лий кор1нець зародка 79 71 86 77 274 238

3 Початок пожовлння кор1нця зародка 85 79 90 84 293 261

4 Жовтий кор1нець зародка 88 82 93 89 309 283

5 Жовл с1м'ядол1 92 84 98 91 323 302

6 Повна стигл1сть нас1ння 91 86 96 93 330 311

Н1Р0,05 сорти 0,8 1,0 0,5 0,6 3,5 5,3

фаза стиглосл 1,0 1,1 0,6 0,8 4,8 6,4

збирання становила 19,0%, тод1 як у насшня з б1чних китиць - 30,0%. Подобна тенденция спостер1галася 1 в насшня шших сортов.

Ще одним важливим показником якост1 й життездатност1 насшня е його схож1сть. Роз-р1зняють лабораторну та польову схож1сть. Зазвичай, лабораторна схож1сть насшня зав-дяки кращим умовам пророщування е ви-щою за польову. Вважають, що чим нижча лабораторна схож1сть, тим иршим буде вро-жай, отриманий з такого насшня [10, 11]. У люпину лабораторна схож1сть визначаеться к1льк1стю насшня, що нормально проросло на десяту добу шсля вис1ву. Зг1дно з вимо-гами ДСТУ 2240-093 схож1сть кондицшного насшня добазово'1 категори люпину белого мае бути не нижчою шж 87,0%.

Встановлено, що схож1сть, як 1 енерпя проростання, зб1льшуеться в м1ру стиглост1 насшня. Р1зниця за цим показником м1ж на-сшням центрально! й б1чних китиць поступо-

во зменшуеться 1 становить: у перший строк - 10-12%, у п'ятий 1 шостий - лише 2-7%. Насшня центрально! китищ в ус1х сортов, кр1м сорту 'Серпневий', за схож1стю в1дпо-в1дае вимогам ДСТУ, починаючи вже з фази «початок пожовтшня кор1нчика зародка» (в середньому - 89,0%), проте насшня б1чних китиць - не рашше фази «жовт1 с1м'ядол1» (89,3%), за винятком сорту 'Макар1вський'.

Маса 1000 насшин - це показник виповне-ност1 пов1тряно-сухого нас1ння, виражений у грамах, який може значно розр1знятися в межах р1зних сорт1в одного й того ж виду рослин. Визначають 11 для правильного роз-рахунку норми вис1ву нас1ння. На форму-вання маси 1000 насшин значно впливають агрометеоролог1чн1 умови вирощування рос-лин. У посушливих умовах насшня на рос-линах розвиваеться щуплим 1 легковагим, тому в1дпов1дно пог1ршуеться 1 його пос1в-на як1сть. В1д маси 1000 насшин 1 запасов

1 2

■Тт^тЧ npipip

Трелй строк

" 1 хЪ

U |<£в)1

Кд /^И МЛ

Л 2

1

Четвертий строк

П'ятий строк Шостий строк

1 - наа'ння з центрально! китиц1; 2 - нас'ння з 61'чних китиць Рис. 1. Наст'ння люпину б!*лого сорту 'Серпневий' р1°зних строк'в збирання на третю добу пророщування

поживних речовин у им'ядолях бобових значною м1рою залежить яккть i розвиток сход1в. Чим крупнiшим i важчим е насiння, тим краще розвинений зародок, а рослини,

що виросли з такого насiння, будуть висо-копродуктивнiшими.

Серед проаналiзованих сорив найкрупшше насiння мае сорт 'Чабанський' - у фазi повно'1

стиглост: маса 1000 насшин з центрально! китищ у нього становила 338 г, др1бне - сорт 'Серпневий' - 284 г. 1з зростанням фаз сти-глост: також ввдбуваеться зб1льшення маси 1000 насшин. У насшня, з1браного у фаз1 «початок поб^шня коршчика зародка», цей по-казник для центрально! китищ становив в:1д 209 до 271 г, для бiчниx - ввд 169 до 225 г. У фазi «повна стиглiсть насшня» значення ще! ознаки становило вже вiдповiдно 284-338 г i 266-316 г, тобто насшня на бiчниx китицях було значно дрiбнiшим. Загалом показник маси 1000 насiнин центрально! китищ в се-редньому збшьшився вiд першо! до шосто! фаз збирання на 74 г, бiчниx китиць - на 98 г. Piзниця м:1ж масою 1000 насшин центрально! i 6:чних китиць становила у сорив ввд 38-41 г у першу фазу до 18-25 г - у шосту.

У процес пророщування насiння в лабора-торних умовах була проведена його вiзуальна

оцiнка. Hасiння люпину першого i другого строев збирання було щуплим, невиповне-ним з: слаборозвиненими або аномальними коршцями. Кр:м того, на третю добу пророщування спостер^алося значне плгснявшня i загнивання насшня, особливо з б:чних китиць (рис. 1). Згодом плгснява вкривала насшня щшьним шаром, що заважало доступу повиря до зародка й спричинювало його за-гибель. До загибел: зародка також може при-зводити д:я токсишв патогенних гриб:в. Насшня третього й четвертого строев збирання мало здоровший вигляд, нормальний кол:р i краще розвинеш коршщ. Але так само про-стежуеться р:зниця м:1ж проростками насшня центральних i б:чних китиць - останн: значно поступаються за сво!м розвитком. Пов-нощнш, здоров:, добре розвинен: проростки формують насшня п'ятого й шостого строев збирання. Проте навиь у цьому раз: е поми-

Наа'ння з 61'чних китиць

10 9

= 8

U

7

з-

t6 о г * 5

I з ^ 2

11 10 Е 9

5 8

1 7

6 6

h!

<0 5

о 3 СЕ

'Серпневий'

'Вересневий' 'Чабанський' 'Макар1-вський'

Сорти

Наання з центрально'! китиф

ЮЛ

'Серпневий' 'Вересневий' 'Чабанський' 'Макар1'вський'

Сорти

I I 1-й строк О 2-й строк О 3-й строк О 4-й строк О 5-й строк О 6-й строк

Рис. 2. Довжина коршф'в на сьому добу пророщування нас'ння люпину б1*лого р1'зних строк'в збирання, см (середне за 2013-2015 рр.)

ною незначна рИзниця в розвитку проростов насИння з рИзних китиць.

Показником посИвних якостей насИння та-кож можна вважати розвиток зародкових ко-рИнцИв. Проведена оцИнка свИдчить, що сорти люпину рИзняться мИж собою за цим показником. На сьому добу пророщування найсиль-нпне розвиненИ корИнцИ як у насшня з центрально!, так i бИчних китиць на всИх строках збирання виявлено у сорту 'Чабанський', найменше - у сорту 'МакарИвський' (рис. 2). Насшня, зИбране у пИзнИшИ фази розвитку, пид час пророщування мало бИльшу довжину ко-рИнцИв. РИзниця мИж довжиною корИнцИв у насшня першого И шостого строкИв становила, наприклад, для сорту 'Серпневий' 4,3 см (центральна китиця) И 2,8 см (бИчнИ китицИ), а мИж сумИжними строками - вИд 0,3 до 2,0 см.

За результатами аналИзу основних показ-никИв посИвних якостей насИння залежно вИд строкИв збирання встановлено, що Ин-дивИдуальнИ д обори рослин люпину бИлого в первинних ланках насИнництва потрИбно проводити не ранИше фази стиглостИ «жовтИ сИм'ядолИ» на центральнИй китицИ. За масо-вого збирання врожаю в насшневих госпо-дарствах практично неможливо розподИлити насИння центрально! та бИчних китиць, тому збиральнИ роботи також необхИдно розпочи-нати, коли насшня на всИх китицях рослин буде повноцИнним за посИвними якостями.

Висновки

НайвищИ посИвнИ якостИ у бИльшостИ сортИв, з урахуванням бИчних китиць, встановлено у насИння, зИбраного у фазИ повно! стиглостИ. ЕнергИя проростання при цьому становила 89,0-92,0% (центральна китиця) И 86,088,0% (бИчнИ китицИ), схожИсть - 93,0-96,0% И 90,0-93,0%, маса 1000 насИнин - 284-338 И 266-316 г вИдповИдно.

НасИння центрально! китицИ бИльшостИ сортИв за схожИстю вИдповИдае вимогам ДСТУ для добазово! категорИ! (87,0%), починаючи вже з фази «початок пожовтИння корИнчика зародка» (в середньому 89,0%), проте насшня бИчних китиць - не ранИше фази «жовтИ сИм'ядолИ» (89,3%).

1ндивИдуальнИ добори рослин люпину бИло-го в первинних ланках насИнництва потрИб-но проводити, починаючи з фази стиглостИ «жовтИ сИм'ядолИ», коли на всИх китицях рос-лин буде сформовано повноцИнне за посИвни-ми якостями насИння.

Використана литература

1. Clapham W. M., Willcott J. B., Fedders J. M. Effects of seed

maturation temperature on seed yield characteristics and

subsequent generations of lupin. CropSci., 2000. Vol. 40, No. 5. P. 1313-1317. doi: 10.2135/cropsci2000.4051313x

2. Bhardwaj H. L., Hamama A. A. Cultivar and growing location effects on white lupin immature green seeds. J. Agric. Sci. 2012. Vol. 4, No. 2. P. 135-138. doi: 10.5539/jas.v4n2p135

3. Azo W. M., Lane G. P. P., Davis W. P., Cannon N. D. Bi-cropping white lupins (Lupinus albus L.) with cereals for wholecrop forage in organic farming: The effect of seed rate and harvest dates on crop yield and quality. Biol. Agric. Hortic., 2012. Vol. 28, No. 2. P. 86-100.

doi: 10.1080/01448765.2012.671722

4. Гатаулина Г. Г., Вагин В. И. Особенности уборки и послеуборочной обработки семян белого люпина. Белый люпин. 2014. № 2. С. 34-36.

5. Таранухо Г. И. Люпин: биология, селекция и технология возделывания. Горки, 2001. 112 с.

6. Купцов Н. С., Такунов И. П. Люпин. Генетика, селекция, гетерогенные посевы. Брянск, 2006. 576 с.

7. Гатаулина Г. Г., Никитина С. С. Зернобобовые культуры: системный подход к анализу роста, развития и формирования урожая. Москва : ИНФРА-М, 2016. 242 с.

8. Ruza A., Linina A., Gaile Z., Bankina B. Possibilities of long-term storage of cereal seeds. Vagos. 2004. Vol. 64, No. 17. P. 72-76.

9. Наа'ння а'льськогосподарських культур. СортовИ та посИвш якосл. Техтчт умови : ДСТУ 2240-93. [Чинний вид 01.07.1994]. КиТв : Держстандарт УкраТни, 1993. 74 с.

10. Петриченко В. Ф., КвИтко Г. П., Царенко М. К. та ин. НауковИ основи ИнтенсифИкацИТ польового кормовиробництва в Укра-Тни / за ред. В. Ф. Петриченка, М. К. Царенка. ВИнниця : ФОП Данилюк В. Г., 2008. 240 с.

11. Ю'ндрук М. А., Соколов В. М., Вишневський В. В. Наст'нництво з основами наст'ннезнавства. КиТв : Аграр. наука. 2012. 263 с.

References

1. Clapham, W. M., Willcott, J. B., & Fedders, J. M. (2000). Effects of seed maturation temperature on seed yield characteristics and subsequent generations of lupin. Crop Sci., 40(5), 13131317. doi: 10.2135/cropsci2000.4051313x

2. Bhardwaj, H. L., & Hamama, A. A. (2012). Cultivar and growing location effects on white lupin immature green seeds. J. Agric. Sci., 4(2), 135-138. doi: 10.5539/jas.v4n2p135

3. Azo, W. M., Lane, G. P. P., Davis, W. P., & Cannon, N. D. (2012). Bi-cropping white lupins (Lupinus albus L.) with cereals for wholecrop forage in organic farming: The effect of seed rate and harvest dates on crop yield and quality. Biol. Agric. Hortic., 28(2), 86-100. doi: 10.1080/01448765.2012.671722

4. Gataulina, G. G., & Vagin, V. I. (2014). Features of harvesting and post-harvest treatment of white lupine seeds. Belyy lyupin [White Lupine], 2, 34-36. [in Russian]

5. Taranukho, G. I. (2001). Lyupin: biologiya, selektsiya i tekh-nologiya vozdelyvaniya [Lupine: biology, breeding and technology of cultivation]. Gorki: N.p. [in Russian]

6. Kuptsov, N. S., & Takunov, I. P. (2006). Lyupin. Genetika, selektsiya, geterogennye posevy [Lupine. Genetics, breeding, heterogeneous plantings]. Bryansk: N.p. [in Russian]

7. Gataulina, G. G., & Nikitina, S. S. (2016). Zernobobovye kul'tury: sistemnyy podkhod k analizu rosta, razvitiya i formirovaniya urozhaya [Legumes: a systemic approach to the analysis of growth, development and formation of the yield]. Moscow: INFRA-M. [in Russian]

8. Ruza, A., Linina, A., Gaile, Z., & Bankina, B. (2004). Possibilities of long-term storage of cereal seeds. Vagos, 64(17), 72-76.

9. Nasinnia silskohospodarskykh kultur. Sortovi ta posivni yakosti. Tekhnichniumovy: DSTU2240-93 [Seeds of agricultural crops. Varietal and sowing quality. Specifications: State Standard of Ukraine 224093]. (1993). Kyiv: Derzhstandart Ukrainy. [in Ukrainian]

10. Petrychenko, V. F., Kvitko, H. P., Tsarenko, M. K., Babych, A. O., Lykhochvor, V. V., Amons, S. E., ... Brun, I. M. (2008). Naukovi osnovy intensyfikatsii polovoho kormovyrobnytstva v Ukraini

[Scientific fundamentals of intensification of arable fodder cropping in Ukraine]. V. F. Petrychenko, M. K. Tsarenko (Eds.). Vinnytsia: FOP Danyliuk V. H. [in Ukrainian]

11. Kindruk, M. A., Sokolov, V. M., & Vyshnevsky', V. V. (2012). Nasinnytstvo zosnovamynasinnieznavstva [Seed production with the basics of seed science]. Kyiv: Ahrarna nauka. [in Ukrainian]

УДК 633.367:631.53.01:631.55.032

Вересенко О. H.*, Левченко Т. М., Тимошенко А. А. Особенности формирования посевных качеств семян люпина белого в зависимости от сроков уборки // Plant Varieties Studying and Protection. 2017. Т. 13, № 4. С. 396-402. https://doi.org/10.21498/2518-1017.13.4.2017.117747

ННЦ «Институт земледелия НААН», ул. Машиностроителей, 2б, пгт Чабаны, Киево-Святошинский р-н, Киевская обл., 08162, Украина, *е-mail: [email protected]

Цель. Установить оптимальные сроки проведения уборочных работ в питомниках первичного семеноводства люпина белого. Методы. Использованы полевые, лабораторные и статистические методы оценки материала. Посевные качества изучали в лабораторных условиях отдельно для семян с центральных и боковых кистей в соответствии с ГСТУ 2240-93. Результаты. Приведены результаты исследований для определения оптимальных сроков проведения уборочных работ в питомниках первичного семеноводства. Исследования проводили отдельно для семян из центральной и боковых кистей, собранных в разные фазы зрелости. Установлено, что энергия прорастания семян первого срока уборки была минимальной и составляла по сортам для центральной кисти от 70,0 до 73,0% и от 58,0 до 65,0% - для боковых кистей. Лучшие показатели энергии прорастания и всхожести выявлены у семян центральных кистей, собранных в фазе «желтые семядоли». Они составляли в среднем по всем сортам соответственно 90,8 и 94,3%, в то время как у семян боковых кистей данные показатели были на уровне 84,5 и 89,3%. На формирование массы 1000 семян влияли агрометеорологические условия. В засушливые годы на рас-

тениях сформировались щуплые и легковесные семена, поэтому ухудшились их посевные качества. Наибольшая масса 1000 семян получена в фазе «полная спелость», когда она достигала у центральной кисти от 284 до 338 г, а в боковых - от 266 до 316 г. Проведена оценка развития зародышевых корешков: внешний вид, длина. Визуальная оценка семян на третий день проращивания и измерение длины зародышевых корешков на седьмой день показали, что здоровые, хорошо развитые проростки наблюдаются у семян пятого и шестого сроков уборки. Выводы. Наиболее высокие посевные качества у большинства сортов с учетом боковых кистей установлены в семенах, собранных в фазе полной спелости. Семена центральной кисти по всхожести соответствуют требованиям ГСТУ для добазовой категории (87,0%), начиная уже с фазы «начало пожелтения корешков зародыша», но семена с боковых кистей - не ранее фазы «желтые семядоли». Уборочные работы следует начинать в фазе спелости семян люпина «желтые семядоли», когда они полноценно сформированы и имеют высокие посевные качества.

Ключевые слова: люпин белый, семена, фазы спелости, сроки уборки, посевные качества, первичное семеноводство.

UDC 633.367: 631.53.01: 631.55.032

Veresenko, O. N.*, Levchenko, T. M., & Tymoshenko, A. A. (2017). Features of the formation of sowing qualities of white lupine seeds depending on the harvest time. Plant Varieties Studying and Protection, 13(4), 396-402. https://doi.org/10.21498/2518-1017.13.4.2017.117747

NSC "Institute of Agriculture NAAS", 2b Mashynobudivnykiv Str., Chabany, Kyiv-Sviatoshynskyi district, Kyiv region, 08162, Ukraine, *e-mail: omveres @ ukr.net

Purpose. To determine the optimal time for harvesting in nurseries of primary seed production of white lupine. Methods. Field, laboratory and statistical methods of material evaluation were used. Sowing qualities were studied in the laboratory separately for seeds from the central and lateral racemes in accordance with DSTU 2240-93 (State Standard of Ukraine). Results. The results of studies on determination of optimal terms for harvesting in nurseries of primary seed production are given. The studies were conducted separately for seeds from the central and lateral racemes collected in different ripe stages. It was established that the seed vigor during the first harvesting time was minimal and ranging for varieties from 70.0 to 73.0% for the central raceme and from 58.0 to 65.0% for the lateral racemes. The best indices of seed vigor and germination capacity were established in the seeds of the central racemes harvested during the "yellow cotyledon" stage. They averaged 90.8 and 94.3% respectively for all varieties, while in the seeds of the lateral racemes these indices amounted to 84.5 and 89.3%. Agrometeorological conditions had influence on the thousand-kernel weight formation. In dry years, plants produced feeble and lightweight seeds, so their sowing quali-

ties has been deteriorated. The highest thousand-kernel weight was obtained in the "full ripeness" stage, when it ranging from 284 to 338 g in the central racemes and from 266 to 316 in the lateral ones. The development of embryonic roots including external appearance, length was assessed. Visual assessment of germination on the third day and measurement of the length of embryonic roots on the seventh day showed that healthy, well-developed seedlings were observed in seeds of the fifth and sixth harvesting periods. Conclusions. The highest sowing qualities in most varieties with regard to lateral racemes were established in the seeds harvested in the «full ripeness» phase. For the germinating capacity, seeds of the central raceme met the requirements of DSTU for the additional category (87.0%), starting from the stage "beginning of the embryonic root yellowing", but seeds of the lateral racemes not earlier than the phase of "yellow cotyledons". Harvesting should be started at the "yellow cotyledons" phase of lupine seeds maturity when they were fully formed and have high sowing qualities.

Keywords: white lupine, seeds, ripening phases, harvesting time, sowing qualities, primary seed production.

Hadiuwna / Received 14.09.2017 nozodxeHQ do dpyKy/ Accepted 27.10.2017