CC BY
7CTOPIHKA МОЛОДОГО ВЧЕНОГО
О. В. Телепенько,
Укра'шський ¡нститут експертизи сортт росл и н
УДК 632.4А:633.853.494 «321»
Особш&ошх форМув-ання агрофтоцено^у ягМеню ярого (Hordeum vulgare Ь.)%алгжно вгд систем удобрения, сорту та погодни^уМов-
ПроаналЬовано параметры збшьшення продуктивной та ефективност1 ячменю ярого (Hordeum vulgare L) copmie Гел'юс та Командор на фон1 внесения добрив N PK теля попередника coi.
Ключов1 слова:
сорт, дошдження, удобрения, бюлопчна врожайшеть, продуктившеть.
Мета досл1джень - розробити \ визначити параметри продуктивное^ агрофггоценозу ячменю ярого, яю стали б основними критертми у створенж перспективних техноло-пй його вирощування.
Вщомо, що ефектившстъ технологи як ¡нтегрованого параметра дм \ взаемоди комплексу агротехннчних прийомш може ¡статно вар1ювати залежно вщ погодних умов за ве-гетацмний перюд культури чи на певних етапах росту \ розвитку рос-лин. Проте знания оптимальних параметра (стосовно культури \ навЬь сорту) щодо щшьносп продуктивного стеблостою, ршня продуктив-носп колосу, яюсного складу коло-сся в поавах, площ1 зеленого листя на основних етапах органогенезу, збалансованосп живлення рослин, фотосинтетичного потенциалу посту дае можливкть корегувати за-стосування певного технолопчного прийому або цтого комплексу при-йом1в \ таким чином шдвищувати ефективжеть технологи загалом.
Матер1али та методи доап-джень. Дослщження з ячменем ярим проводили на 6аз\ довготри-валого стац1онарного дослщу ла-бораторм ¡нтенсивних технолопй зернових колосових \ кукурудзи На-цюнального наукового центру Институт землеробства НААН». Грунт
досл1дно1 дшянки темно-С1рии отд-золений. Норма висшу становила 4,5 млн шт. схожих насшин на га.
CÍB03MÍHa зернопросапна, 8-шль-на. Ячмшь у CÍB03MÍHÍ вирощували теля coi. Довготривалий стацю-нарний дослщ закладено у 1987 р., тому рослини ячменю вщчували не т1льки пряму д1ю p¡3HHX доз повно-го мшерального добрива, а й Тхню пояд1ю. Вирощуваы сорти ячменю Гелюс ¡ Командор - ¡нтенсивного типу, пивоварного за напрямом ви-користання.
Досл1джували чотири вар1анти системи удобрения, що ¡статно p¡3-няться за ступеней насичення мше-ральними добривами, застосовую-чи ¡нтенсивну систему захисту рослин в1д бур'яшв, хвороб, цшдникт.
Результати дослщжень. Погоды умови за роками дослщжень p¡3-нилися за агрометеоролопчними показниками (табл. 1) у перюд в1д nociey ячменю до початку виходу рослин у трубку (стба - кшець IV етапу органогенезу), а також шд час формування та передмолочноТ стиг-лосп зернтки (X - початок XI етапу органогенезу). Так, сума активних температур вище 10 °С за перюд в1д cíb6h до закшчення вегетацм рослин в обидва роки була однаковою (1612-1620 градуав), але тривал1сть цього перюду для рослин урожаю
2011 р. була на 25 дыв довшою за рахунок перюду в1д появи сходт до закшчення кущшня (у 2,2 раза дов-ше) та фази наливу I дозртання зернтки (у 1,7 раза довше).
Така р1зниця певною мфою пов'язана з тим, що у 2011 р. упро-довж появи сход1в, утворення третього листка, стебел першого-другого порядку \ до початку формування колоскових горбикш у конуа наростання шьюсть опадт була в 4 рази бшьша, ыж у 2010 р. при вдв1ч1 нижчш середньодобо-в1й температур! повпря вище 10 °С \ втрич1 бшьшому пдротермтному коефЩ1ент1 (ГТК). Значно нижчою була середньодобова температура повпря вище 10 °С (за такоТ ж шькосп опад1в) \ впродовж IV-V етатв органогенезу, тобто в пери од формування колоскових горби-юв, квток.
У тому ж 2011 р. у перюд наливу \ дозртання зернтки середньодобова температура повггря вище 10 °С була такою ж, як \ в 2010 до-оиджуваному роцЬ але з\ значно быьшою шьюстю опадт, що за-тримало дозртання зерншки \ негативно в1дбилося на якосп зерна.
Загальний пдротерм1чний коефи ц1ент за вегетащю ячменю в обидва роки дошджень був на рты 0,91 \ 0,88 од. (див. табл. 1). У 2010 р. рос-
Особливост1 формування агрофггоценозу ячменю ярого [Hordeum vulgare L.) залежно вщ систем удобрения, сорту
та погодних умов
Таблиця 1
Тривалкть проходження еташв органогенезу рослинами ячменю у взаемозв'язку з погодними умовами 2010-2011 pp. (середне для сортш i варганпв удобрения)
Етапи органогенезу Тривал1сгь eianie органогенезу, ahí в роки Агрошпматичш показники, в роки
Опади, мм Сума активних t°, бшьше 10° С ГТК, од
2010 2011 2010 2011 2010 2011 2010 2011
Овба-сходи 12 14 4 14 130 57 - 2,40
I—III 12 25 9 38 210 283 0,44 1,34
IV-VI 15 17 10 11 304 200 0,34 0,55
vn-ix 21 16 6 3 408 263 0,14 0,10
X-XI 15 16 45 4 259 311 1,71 0,14
xi-xn 15 26 60 87 301 506 2,00 1,72
I—XII 77 100 130 143 1482 1563 0,88 0,91
йвба-ХП 89 114 134 157 1612 1620 0,83 0,97
лини вирощували в умовах выносного дефщиту вологи впродовж I—IX етагмв, а в 2011 р. - впродовж VII -початку XI етагмв органогенезу, коли ГТК кол ива вся в межах 0,44-0,1.
Комплекс погодних факторт, що складався в p¡3h¡ фази розвит-ку рослин ячменю 2010 ¡ 2011 рр., певною MÍpoio корегував ртень продуктивное^ агрофтоценозу (так само, як ¡ ефективысть елементт технологи вирощування) на основ-них етапах органогенезу, зокрема ¡ таких складових, як шьмсть продуктивна стебел, шьюсть зерен у колоа, потенцмна i бюлопчна продуктивность колосу.
Як евщчать дат таблиц 3, у се-редньому за два роки шьмсть стебел (720-1550 шт/м2) на початку виходу рослин ячменю в трубку збшьшувалася гид впливом мше-ральних добрив й ¡статно не p¡3-нилася мЬк сортами. Однак реакцт copTÍB на один i той самий фон удобрения в p¡3h¡ роки, що аналйу-ються, неоднакова, на це вказують коефщгёнти вар1аци. Так, якщо для сорту Гелюс (IV етап органогенезу) ттьки nifl час застосування NggPgoKgo (зокрема N60 у передпос1вну куль-тивац1ю) погодж умови ¡статно не вплинули на загальну щтьжеть сте-блостою агрофтоценозу ячменю, а при менших дозах мшеральних добрив коефщент вар1ацм за цим показником був досить високий, то для сорту Командор характерна
зворотна залежнкть, тобто най-бшьший коеф1ц1ент вар1аци для умов року мав м1сце шд час застосування потршноТ дози ЫРК.
Щтьн1сть продуктивного стеб-лостою за роками становила 12-4% на X еташ органогенезу та 15-1% -на XII етат без ч1тко визначеного впливу системи удобрения та сорту.
Протягом IV—VIII етагмв органогенезу ячменю мала мкце редукцш стебел, як1 в^ставали в розвитку в!д центрального стебла на один-два етапи. 1нтенсивнкть редукци стебел за цей перюд у вар1ант1, де не за-стосовували мшеральних добрив,
становила 20% у сорту Гелюс i 33% у сорту Командор, або вщповщно, 145 i 280 стебел на кв. м/га посту. ГПд час застосування р!зних доз m¡-неральних добрив редукцЫ стебел у сорту Гелюс коливаеться в межах 61-36%, у Командора - 48-38% (табл.2).
У подалыиому протягом X-XI етагмв органогенезу ¡стотноТ втра-ти стебел у сорту Гелюс не було, на B¡flM¡Hy вщ сорту Командор, редукщя стебел якого за внесения N30P30K30 становила 105 шт/м2, або 16%, i 292 шт., 35% - за внесения Ыд ячмшь N60P60K60.
Середня для посту шьюсть ко-лосюв (kbítok, зернток) у колоа визначаеться загальною юльюстю стебел, яка коливаеться бтьшою Mipoio, шж юльюсть колоскт (kbítok) у KOHyci наростання (особливо на IV-V eTani органогенезу), а та-кож ¡нтегрувальною часткою в по-cieax р1зного за потенщалом про-дуктивносп колосся центрального стебла i стебел першого-другого порядку. Середня для посту юль-K¡CTb колоскових горбиюв (IV етап органогенезу) в KOHyci наростання рослин ячменю без внесения m¡-неральних добрив (табл.2) бшьша,
Таблиця 2
Потенцшна i господарська (бюлопчна) продуктившеть агро<|шоценозу ячменю ярого за вирощування теля coi залежно вщ бюлопчних особливостей сорту та удобрения (в середньому 2010-2011 pp.)
Урожай зерна, сорту Змши до попереднього етапу, сорту
BapiaHT т/га коефщгснт вар1ацн за роками, % ± т/га %
Гелюс Командор Гелюс Командор Гелюс Командор Гелюс Командор
IV етап органогенезу
Без добрив 9,6 12,4 26 10 - - - -
N30P30K30 13,4 15,6 12 14 - - - -
N60P60K60 12,8 19,3 10 19 - - - -
N90P90K90 18,3 19,5 6 7 - - - -
X етап органогенезу
Без добрив 5,7 4,8 24 28 -3,9 -7,6 -41 -61
N30P30K30 4,8 6,6 25 14 -8,6 -9,0 -64 -58
7,1 8,7 15 9 -5,7 -10,6 -44 -55
N90P90K90 7,8 7,9 6 14 -1,5 -11,6 -57 -59
XII етап органогенезу
Без добрив 4,3 3,7 25 32 -1,4 -1Д -24 -23
N30P30K30 5,2 5,8 19 7 0,4 -0,8 8 -12
^боРбоКбо 8,0 5,6 12 24 0,9 -зд 13 -36
N90P90K90 7,8 7,5 8 1 0,0 -0,4 0 -1
Особливосгп формування агрофтоценозу ячменю ярого [Hordeum vulgare L] залежно вщ систем удобрения, сорту
та погодних умов
Таблиця 3
Вплив системи удобрения на параметри елементш продуктивное™ ячменю ярого сорт)в Гелюс i Командор на основних етапах органогенезу за вирощування шеля coi (у середньому 2010-2011 рр.)
Елементи продуктивносп coprie
№ варЬнта удобрения Дози мшеральних Юльмсгь стебел, сорт Мльюсгь kbitok (зерен), сорт Продуктившсть колосу, г
добрив, кгд.р/га N-P-K шт./м2 коефщкнт варЬцм за роками, % шт./колос коефщент вар1ацм за роками, %
Гелюс Командор Гелюс Командор Гелюс Командор Гелюс Командор Гелюс Командор
IV етап органогенезу, потенцмна продуктивжеть
10* Солома соТ, фон 0-0-0 720 840 25 2 30 33 2 11 1,33 1,48
1 Фон+30-30-30 1290 1270 22 10 23 28 35 23 1,04 1,26
2 Фон +60-60-60 1190 1430 34 12 24 30 25 22 1,08 1,35
5 Фон +90-90-90 1500 1550 8 24 27 28 15 28 1,22 1,26
X етап органогенезу, потенцмна продуктивжеть
10* Солома со!', фон 0-0-0 575 560 8 0 22 19 32 26 0,99 0,86
1 Фон+30-30-30 500 670 12 7 18 22 14 7 0,81 0,99
2 Фон +60-60-60 760 880 10 4 21 22 5 14 0,94 0,99
5 Фон +90-90-90 790 800 9 8 22 22 4 4 0,99 0,99
ХП етап органогенезу, бюлопчна продуктивжеть
10* Солома соТ, фон 0-0-0 528 492 1 6 16 17 28 24 0,80 0,76
1 Фон+30-30-30 538 565 7 1 18 20 14 18 0,97 1,02
2 Фон +60-60-60 772 588 6 15 19 20 15 15 1,03 0,96
5 Фон +90-90-90 742 748 10 6 19 20 8 5 1,05 1,09
Примака:*- Побтна продукцт попередника. У визначенж потенцмноТ продуктивное^ колоса прийнята маса зержвки 0,045 г.
Таблиця 4
Ямсний склад колосся в агроф1тоценоз1 ячменю ярого на XII еташ органогенезу залежно вщ сорту й удобрения.
Середньозважена 2010-2011 рр.
№ варЬнта удобрения Дози мшеральних добрив, кг.д.р/га ГЧ-Р-К Дов-жина колосу, см Сорт Гелюс Сорт Командор
Частка колосу в ценоз!, % Параметри продуктивное» Частка Парамет >и продуктивносп
Продуктившсть колосу, г Зерен в колоа, шт Маса 1000 зерен.г колосу в ценоз!, % Продуктивжеть колосу, г Зерен в колею, шт Maca 1000 зерен,г
10 Солома соТ, фон 0-0-0 >7 19 1,29 22,1 58,4 23 1,43 26,2 54,5
7-6 32 1,04 19,5 53,4 35 1,04 21,2 49,1
<6-4 49 0,50 11,0 45,5 42 0,46 11,0 41,7
1 Фон + 30-30-30 >7 25 1,49 24,1 61,7 34 1,42 25,4 56,0
7-6 34 1,18 20,7 57,1 27 1,06 21,9 48,4
<6-4 41 0,64 12,5 51,0 41 0,61 12,8 47,8
2 Фон + 60-60-60 >7 32 1,35 22,4 60,4 28 1,38 25,0 55,1
7-6 29 1,16 21,2 54,7 32 1,07 21,1 50,7
<6-4 39 0,49 13,6 36,0 40 0,69 14,7 46,8
5 Фон + 90-90-90 >7 31 1,32 23,2 56,8 33 1,26 23,5 53,6
7-6 37 1,05 19,4 54,0 36 1,09 21,7 50,2
<6-^ 32 0,64 13,0 49,3 31 0,64 14,3 44,8
шж гид час застосування р1зних доз туюв, а коефщ1ент вар1ацм цього показника в межах 2010-2011 рр. нектотний.
Застосування мшеральних добрив в умовах сприятливого для кущшня 2011 р. супроводжувалося значним, пор1вняно з 2010 р., збть-шенням стеблостою, внаоидок чого середня ильмень колоскових горби-к1в на IV еташ органогенезу в конуа наростання була меншою, а коефь Ц1ент вар1ацм за два роки становив 35-15%.
Поя закшчення цвтння варивания середньоТ шькосп зерывок в колоа, залежно в1д умов року, було найменше (4-8%) у вар1ант1 ¡з застосуванням МдоРдоКдо, що ви-явилося найбтьшим (32-24%) у вар1ант1 без внесення мшеральних добрив.
Наведена в табл. 2 середня реальна продуктивнкть колосу в аг-рофггоценоз1 ячменю на XII етагм органогенезу вища, ыж потенцшна на X етагм органогенезу, оешьки фактична маса зерншки була ви-
щою, ыж прийнята в розрахунках потенцшу колосу (0,045 г).
Потенцмна \ господарська вро-жайысть агрофтоценозу ячменю визначаеться шьмстю продуктив-них стебел, шьюстю зерен у коло-а та масою зержвки. Дослщження показали (табл. 3), що за вирощування ячменю ярого шеля бобового попередника (со'О без застосування мшеральних добрив по-тенцшна продуктивн1сть агрофто-ценозу на час закшчення кущшня \ формування колоскових горбиюв у
Особливост1 формування агрофггоценозу ячменю ярого [Hordeum vulgare L.) залежно вщ систем удобрения, сорту
та погодних умов
Таблиця 5
Продуктивнкть роботи листкового апарату та ршень використання ФАР агроф1тоценозом ячменю ярого залежно ввд бюлогн сорту й удобрения (у середньому 2010- 2011 рр.)
№ eapi-анта удобрения Дози мшеральних добрив, кг.д.р/га N-P-K Бюлопчний врожай на ХП erani, т/га, або cyxoí речовини Середня за вегетацм площа листя, тис. м2/га ФПЛ млн (м*х ahi)/ra Продуктивнкть 1 тис. од. ФПЛ, кг Коефщгснт корисноТ дм ФАР, %
що надшшла що поглинута поавом
bcíci маси зерна на сгворення
ycieY фгтомаси в т. ч. зерна BcicT маси зерна bcíc'í маси зерна
Сорт Гелюс
10 Солома coi, фон 0-0-0 7,5 4,3 12,7 1,08 6,9 4,0 1,62 0,93 2,30 1,32
1 Фон+30-30-30 7,4 5,2 14,2 1,21 6,1 4,3 1,60 1Д2 2,22 1,57
2 Фон +60-60-60 15,0 8,0 25,6 2,30 6,5 3,5 3,24 1,72 3,78 2,02
5 Фон +90-90-90 14,9 7,8 31,3 2,88 5,2 2,7 3,21 1,68 3,89 2,04
Сорт Командор
10 Солома coi, фон 0-0-0 7,9 3,7 13,5 1,08 7,3 3,4 1,70 0,80 2,45 1Д5
1 Фон+30-30-30 10,8 5,8 16,8 1,38 7,8 4,2 2,33 1,25 3,08 1,65
2 Фон+60-60-60 10,6 5,6 26,7 2,35 4,5 2,4 2,29 1,21 2,66 1,40
5 Фон +90-90-90 12,7 7,5 29,7 2,79 4,6 2,7 2,74 1,62 3,18 1,88
конуа наростання в середньому за два роки була на pÍBH¡ 9,6 т/га для сорту Гелюс ¡ 12,4 т/га для сорту Командор. За перюд в1д початку труб-кування до юнця цвтння втрати потенцшу noc¡bíb сорту Гелюс ста-новили 3,9 т/га, сорту Командор -7,6 т/га зерна, або вщповщно 41% ¡ 61% в1д потенщалу IV етапу органогенезу, а впродовж наливу ¡ до-зртання зержвки - додатково ще 1,4 та 1,1 т/га.
Втрати потенцшного врожаю по-cíbíb упродовж V-IX еташв органогенезу у вар1антах ¡з застосуванням P¡3hhx доз мшеральних добрив сорту Гелюс у 1,5-2,7 рази, сорту Командор - у 1,2-1,5 рази вищ1, шж за вирощування ячменю лише на фож зароблено! в Грунт соломи coi (табл. 3).
Бюлопчна врожайжсть nociBÍB сорту Гелюс у фаз1 bockobo'í - пов-ноТ стиглосп зерна портнянно з потенщалом на X еташ органогенезу зменшилася на 1,4 т/га, або 24% тмьки у BapiaHTi 12 (без добрив), у сорту Командор втрати врожаю також були на удобрених BapiaH-тах, особливо Ыд час застосування N90P90K90, внаслщок ¡нтенсивно!' ре-дукци стебел за цей перюд.
Анал1з структур и nociBÍB на р1зних етапах органогенезу дае змогу при-пустити, що pieeHb продуктивное^
окремих мекладових корегуеться не лише Грунтово-юшатичними та ан-тропогенними факторами, а й, очевидно, також процесами саморе-гулювання в самш агрофггосистем1 ячменю. Це визначасться не т1льки ступеней редукци колоскт, kbítok, стебел, а й ептвщношенням у noci-b¡ p¡3h0flkích0ra за продуктивною колосся.
Анал1з структури nociBÍB у фаз1 повноУ стиглосп зерна (XII етап органогенезу) св1дчить: чим мен-ша довжина колосу, тим менша не лльки шьюсть зерн1вок у колоа, а й маса зержвки (табл. 4). Так, за вирощування ячменю без застосування мшеральних добрив у ci-bo3míhí шеля coi частка найпродук-тивн1шого колосу в агрофггоценоз1 сорту Гелюс (1,29 г) становила 19%; маса зержвки в такому колоа -0,0584 г, a середня юльюсть зерен у колос1 - 22,1 шт. Водночас у по-cíb¡ 49% становить колосся з втрич1 меншою продуктивною внаслщок зменшення шькосп зерен вдв1ч1 i маси зержвки майже на 0,013 г, або на 22%.
Застосування N60P60^0 i N90P90Kg0 сприяе збшьшенню в noc¡B¡ частки високопродуктивного колосся до 32-31%. У сорту Командор 36epira-еться така ж залежжеть: чим менша довжина колосу, тим менша шь-
юсть зерен в колоа \ маса зернт-ки, але впливу системи удобрения ячменю на розподм р1знопродук-тивного колосся в поавах ч1тко не спостер1гаеться (табл. 4). Бюлопч-ний урожай сортш Гелюс \ Командор с ¡нтегрувальним параметром дм вах складових, що визначають продуктивжеть рослин впродовж онтогенезу, зокрема \ роботи листкового апарату. Слщ зауважити, що бюлопчний урожай визначали за пробним снопом так само, як \ потенции продуктивное^ посту на основних етапах розвитку; ршень його с дещо бтьшим жж господар-ський, оешьки певною м1рою ви-ключае втрати зерна за збирання врожаю комбайном.
Площа листя в середньому за ве-гетац1ю впродовж 2010-2011 рр. та площа листя на гектар1 посту ячменю, який вирощувався на фот за-гортання в фунт побтноТ продук-ци соТ, становила 12,7 тис. кв. м/га у сорту Гелюс \ 13,5 тис. кв. м/га у сорту Командор (табл.5). Застосування мшеральних добрив у доз1 N0^30^30 ¡стотно не вщобразилося на середжй за вегетащю площ1 зеленого листя, хоча сприяло збть-шенню и на 8-10 тис. кв. м/га на IV-VII етапах органогенезу. У вартнтах з унесенням мшеральних добрив по 60 кг/га \ 90 кг/га д.р. мали мюце
Особливосгп формування агрофтоценозу ячменю ярого [Hordeum vulgare L] залежно
та погодних умов
збшьшення середньоУ за вегетац1ю площ1 листя у 2,0-2,5 раза \ б1льш тривалий перюд роботи листково-го апарату.
У перюд цвтння площа листя в таких вар1антах досягала 38-47 тис. кв. м/га, що сприяло активжшому використанню фотосинтетично активно! рад1ацм, яка була поглинута постом.
Фотосинтетичний листковий по-тенцтл (ФЛП) посту тд впливом удобрения зб1льшився з 1,08 млн (м2хдж)/га до 2,30-2,88 млн оди-ниць ФПЛ I був майже однаковим для обох сортт у межах кожного вартнта удобрения. Проте продук-тивжсть роботи 1 тис. од. ФПЛ сорту Командор вища поршняно з сортом Гелюс (7,3 \ 7,8 кг абсолютно сухоТ речовини проти 6,9 \ 6,1 кг) за ви-рощування ячменю без мшераль-них добрив або за мЫмальноТ Ух
дози внаслщок утворення першим сортом вщносно бмьшоУ шькосл побтноУ продукцм (табл. 5). У ва-р1антах ¡з подвмною та потрмною дозою МРК продуктивжсть роботи одиниц1 ФПЛ у сорту Командор нижча, жж у сорту Гелюс, особливо якщо оц1нювати створення поавом вс1а надземноУ ф1томаси.
Така залежжсть П1д час визначен-ня реакцм сорт1в спостер1гаеться \ за коефщкнтом корисноУ дм фотосинтетично активноУ рад1ацм (ККД ФАР) як такоУ, що над1йшла \ що поглинута поавом (табл.5).
ККД ФАР, що надшшла, залежно вщ системи удобрения, за се-редньозваженими даними 2010— 2011 рр., коливалася в межах 1,63,2% з розрахунку на створення сухоУ речовини надземноУ ф1тома-си поаву, \ в межах 0,8-1,7% - на створення абсолютно сухоУ маси
элежно в1д систем удобрения, сорту
зерна повноУ стиглосп; ККД ФАР, що поглинута постом, становила вщповщно 2,2-3,9% i 1,2-2,0 %.
Висновки. Сорти ячменю ярого Гелюс i Командор за вирощування в cíbo3míhí поя coi без внесения мшеральних добрив формують у середньому за 2010-2011 рр. уро-жайжсть абсолютно сухого зерна на p¡bh¡ 4,3-3,7 т/га.
Кращий бюлопчний урожай (8 т/га зерна A i 15 т/га Bcie'í сухоУ фтомаси) сорт ячменю ярого Гелюс формуе на фож поб1чноУ продукцм попередника - coi ¡з застосуванням м1неральних добрив у доз1 NPK по 60 кг. д. р. /га .
Для отримання 7,5 т/га зерна ячменю ярого сорту Командор по-тр1бно застосовувати мшеральж добрива в доз1 Ng0P90Kg0 на фон1 nic-лядм no6¡4Ho'í продукцм попередника coi.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Грицай, А. Д. Влияние технологий выращивания на продуктивность ранних яровых / А. Д. Грицай,
И. Н. Свидинюк, Н. Г. Цехмейстпрук, Е. Ф. Дудка // Зерновые культуры. -1997. - № 1. - С.11-13.
2. Попов, Н. С. Отзывчивость сорта на обработку почвы и удобрение / Н. С. Попов // Зерновые культуры. - № 2. -1989.-24 с.
3. Белоножко, М. А. Особенности формирования урожая ячменя в зависимости от норм высева и условий минерального питания / М. А. Белоножко, X. X. Кусаинова // Совершенствование технологии выращивания зерновых культур: Сб. науч. тр. УСХА. - К.: УСХА.-С. 99-105.
