Особенности физического психофизиологического развития у детей пребуртатного возраста Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

Особливості фізичного психофізіологічного розвитку у дітей препубертатного віку

Турчина Н.І., Коробейнікова Л.Г.

Національний авіаційний університет України Національний університет фізичного виховання і спорту України

Анотації:

Обстежено 50 учнів ліцейного (25 дівчат і 25 хлопчиків), і 53 учня не ліцейного (30 дівчат і 24 хлопчика), 4 класу середньої школи. Фізичний розвиток вивчався за антропометричними і функціональними показниками. Психофізіологічні функції школярів вивчалися за допомогою комп'ютерної методики. Проведені дослідження свідчать про те, що більше інтенсивна програма навчання в школярів ліцейного класу негативно впливає на процес фізичного розвитку. У той же час, збільшення обсягу шкільного навантаження за рахунок більш глибокого вивчення додаткових дисциплін у школярів ліцейного класу сприяє формуванню психофізіологічних функцій, які забезпечують розвиток асоціативного мислення.

Ключові слова:

фізичний розвиток, психофізіологічний розвиток, діти препубертатного віку.

Турчина Н.И., Коробейникова Л.Г. Особенности физического психофизиологического развития у детей пребуртатного возраста. Обследовано 50 учеников лицейного (25 девочек и 25 мальчиков), и 53 ученика не лицейного (30 девочек и 24 мальчика), 4 класса средней школы. Физическое развитие изучалось по антропометрическим и функциональным показателям. Психофизиологические функции школьников изучались с помощью компьютерной методики. Проведенные исследования свидетельствуют о том, что более интенсивная программа обучения у школьников лицейного класса негативно влияет на процесс физического развития. В то же время, увеличение объема школьной нагрузки за счет более глубокого изучения дополнительных дисциплин у школьников лицейного класса способствует формированию психофизиологических функций, которые обеспечивают развитию ассоциативного мышления.

физическое развитие, психофизиологическое развитие, дети препубертатного возраста.

Turchina N.I., Korobeynikova L.G. Features of physical psychophysi-ological development for the children of prepubertate age. 50 schoolchildren (25 girls and 25 boys) and 53 non-pupil schoolchildren (30 girls and 24 boys) in 4 class of average school took part in research. Antropometric and functional parameters as level of physical development were study. Psy-chophysiological functions were study by computer's methods. The investigations are shown negative influence of more intensive learning program on process of physical development in schoolchildren. At the same time, the increasing of school tension volume with more deep study of additional discipline in schoolchildren to promote formed psychophysiological functions and developing of associative thought.

physical development,

psychophysiological development,

children of prepubertate age.

Вступ.

Розвиток інформаційного середовища призводить до ускладнення програм сучасної школи. Шкільна реформа характеризується диференціацією навчання. Виникли нові дисципліни, пов’язані із застосуванням інформаційних технологій, та нові форми навчання: ліцеї і гімназії, які відрізняються від середніх шкіл, насамперед, наявністю більшого учбового навантаження.

В той же час, ускладнення навчального процесу не завжди враховує особливості фізичного, психічного та психофізіологічного розвитку дітей шкільного віку [5, 11]. Внаслідок нераціонального зростання навантаження у школярів спостерігається підвищена втомленість, погіршання зору, реакцій та інших психічних і психофізіологічних функцій організму [3, 16]. Це відбувається із одночасно низьким рівнем здоров’я та працездатності сучасних дітей та підлітків [9, 15, 19].

На думку багатьох авторів, 9 річний вік вважається найважливішим етапом системної організації фізіологічних функцій у дітей [3, 6, 7, 9]. В цей віковий період відбувається інтенсивний розвиток і вдосконалення функцій вищої нервової діяльності внаслідок морфофункціонального дозрівання мозку [1, 2, 6, 7]. В багатьох дослідженнях було показано зв’язок між успішністю у навчанні та властивостями нервових процесів і інших психофізіологічних функцій дітей препубертатного віку [10, 12, 13]. Проте відсутнім залишається вивчення особливостей фізичного розвитку та формування психофізіологічних функцій у дітей препубертатного віку в різних умовах інтенсивності шкільного навантаження.

© Турчина Н.І., Коробейнікова Л.Г., 2011

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета роботи: вивчення особливостей фізичного та психофізіологічного розвитку у дітей препубертат-ного віку.

Методи й організація досліджень. Обстежено 50 учнів ліцейного (25 дівчат і 25 хлопчиків), та 53 учня не ліцейного (30 дівчат і 24 хлопчиків), 4-го класу київської середньої школи N170. Вік учнів становив 9-10 років.

Результати дослідження.

Фізичний розвиток організму школярів визначався за антропометричними показниками (довжина (ДТ) і маса тіла (МТ)), показниками кардіореспираторної системи у стані спокою і при функціональних пробах (частота серцевих скорочень у спокою (ЧССспок) і після 20 присідань (ЧССнав), життєвої ємності легенів (ЖЄЛ), затримки подиху на вдиху (ЗПвд) і видиху (ЗПвид)), а також показником станової м'язової сили (СМС). Рівень фізичного розвитку оцінювався за допомогою коефіцієнту фізичного розвитку (КФР), за формулою:

КФР = (ДТф/ДТт + МТф/МТт + ЧССспокт/ ЧССспокф + ЧССнавт/ЧССнавф + ЗПвдф/ЗПвдт + ЗПвидф/ЗПвидт + ЖЄЛф/ЖЄЛт)/п, (1)

де ф - фактичні значення показника;

т - табличні належні значення показника;

п - кількість показників у формулі.

Нами розроблено таблицю середніх належних значення показників для дітей препубертатного віку, отриманих відповідно до аналізу наших обстежень і літературних даних [1, 2, 3, 5, 6, 11, 15, 16, 19]. Запропонована методика отримала рішення про видачу патенту на винахід Держпатенту України.

За значенням коефіцієнту визначають три рівні класифікації КФР: низький, середній і високий.

Стан психофізіологічних функцій оцінювався із використанням автоматизованої методики «Інтест», розробленої Л.М.Козак і В.А.Єлізаровим (1995). Вивчалися латентні періоди зорово-моторної аудіо-моторної реакцій, когнітивні психофізіологічні функції: сприйняття, увага, пам'ять та мислення вивчалися . Функція сприйняття вивчалася за оцінкою сприйняття часу, (модифікований тест «індивідуальна хвилина» [20]) та сприйняття простору. Дослідження характеристик сприйняття простору відтворювалося з допомогою методики відмірювання відрізку горизонтальної лінії відповідної довжини і порівняння значення відрізку із фізичним еталоном. В інструкції по відтворенню цього тесту є відрізок довжиною 10 см. Для цього досліджений натискає клавішу і не відпускає до тих пір, доти, за його думкою, не буде намальований відрізок довжиною 10 см. Враховується помилка сприйняття простору від еталону у см.

Для вивчення функції пам'яті використовувалися дві методики: визначення обсягу короткострокової пам'яті, за кількістю вірно відтворених двозначних цифр із 10 на екрані дисплею, які запам'ятав досліджений протягом 30 секунд, і визначення характеристик оперативної пам'яті, за допомогою тесту, запропонованого D. Wechsler [21], за визначенням кількості цифр, які запам'ятав і вірно відтворив випробуваний після вербального одержання цифрової інформації у зворотному порядку.

Обсяг уваги (ОУ) визначався за допомогою коректурної проби (таблиця Анфімова).Завданням обстеженого було спостереження кожної строки таблиці та виділення літер “К” та “Н” у різні кольори. Визначався загальний час і правильність виконуваного завдання. Обсяг уваги визначався за відношенням кількості вірно відмічених літер до загальної кількості літер, які необхідно виділити, у відсотках. Характеристики функції мислення визначалися за допомогою батареї п'ятьох субтестів, що відображають абстрактне (ml), асоціативне (m2), логічне (m3), операційне (m4) і просторове (m5) види мислення.

Субтести визначення абстрактного і асоціативного мислення є складовою частиною аналогічних тестів Амтауера [8].

Субтест 1 (характеристика абстрактного мислення) спрямований на виявлення здатності до формування абстрактних понять на основі аналізу конкретних об’єктів. На екран дисплею подається п’ять слів і дослідженому пропонується виділити чотири з них, які можна групувати біля загального абстрактного поняття. Зайве слово з цих п’яти заводиться до комп’ютера.

Субтест 2 (характеристика асоціативного мислення) підібрано для визначення здатності встановлювати асоціативні зв’язки між поняттями. Дослідженому подається пара слів і пропонується визначити смисловий зв’язок між ними. Використовувати виявлений зв’язок необхідно для третього слова, яке знаходиться у другому ряді, і підібрати йому парне слово з наведе-

них нижче пронумерованих слів.

Субтест 3 (характеристика логічного мислення) визначається у пред’явленні дослідженому набору двозначних цифр, серед яких йому необхідно вказати на мінімальне, а потім набрати цю цифру на клавіатурі. Всього подається 10 завдань.

Субтест 4 (характеристика операційного мислення) складається з десяти завдань, які з’єднуються арифметичними операціями. Досліджений вирішує завдання, вводить відповідь, і отримує наступне завдання.

Субтест 5 (характеристика просторового мислення) складається з трьох однотипних тестових завдань. На екрані дисплею подається картинка з трьох рядів фігур. У перших рядах по три фігури, у останньому - дві. По першим повним рядам необхідно визначити закономірності включення фігур в ряд, шляхом аналізу елементів цих фігур. Використав визначену закономірність, необхідно підібрати фігуру, якої не вистачає для третього ряду з наведених нижче пронумерованих фігур. Текстовий матеріал для цього субтесту був підібраний з робіт Айзенка Г. [4].

Після кожного субтесту визначається коефіцієнт успішності виконання відповідного субтесту у відсотках.

Крім того, для дослідження властивостей вищої нервової діяльності був використаний автоматизований комплекс комп’ютерної системи «Bltest», розробленої на кафедрі фізіології людини і тварин Київського національного університету імені Тараса Шевченка [18].

Вивчали силу та рухливість нервових процесів за методичним підходом М.В.Макаренка [13, 14], працездатність головного мозку за співвідношенням кількості безпомилкових реакцій до загальної кількості зорових подразників в тесті:

ПГМ = (Nr / Ng) * 10 (2)

де Nr - кількість безпомилкових реакцій; Ng загальна кількість зорових подразників в тесті; 10 - коефіцієнт.

На табл.1 наведено середні дані показників фізичного розвитку у дітей пре пубертатного віку ліцейного та не ліцейного класів, відповідно.

Аналіз результатів табл.1 свідчить про більш прискорений фізичний розвиток у дівчат не ліцейного класу за рахунок зростання антропометричних показників, поряд із збільшенням потенційних функціональних можливостей організму (за показниками затримки подиху на вдиху і видиху, життєвої ємності легенів, частоти серцевих скорочень у стані спокою).

Середні дані показників фізичного розвитку у хлопчиків ліцейного та не ліцейного класів свідчать про відсутність вірогідної різниці між хлопчиками ліцейного та не ліцейного класу за антропометричними показниками. Виявлено, що показники частоти серцевих скорочень у стані спокою та після навантаження, які у хлопчиків не ліцейного класу достовірно нижчі, ніж у хлопчиків ліцейного класу (табл.1). Це вказує на більш досконалі механізми регуляції ритму серця, порівняно із хлопчиками ліцейного класу, що прояв-

ляється в економізації роботи серця в умова фізичного навантаження.

Виходячи з вищезгаданого, можна зазначити, що шкільне навантаження впливає на темпи фізичного розвитку дітей препубертатного віку. Зростання обсягу навантаження (ліцейний клас) має негативний вплив як на антропометричні показники, так і на показники функціональних можливостей організму: затримки подиху, життєвої ємності легенів, частоти серцевих скорочень. Більш негативного впливу зростаючого обсягу шкільного навантаження зазнають дівчата.

Отримані результати узгоджуються із даними авторів [5, 19], які показали погіршення стану здоров’я та уповільнення фізичного розвитку у школярів в умо-

вах сучасної інтенсифікації навчальних програм.

В табл.2 наведено середні значення коефіцієнту фізичного розвитку у школярів препубертатного віку ліцейних та не ліцейних класів.

Згідно табл. 2, у дітей препубертатного віку не лі-цейного класу, як у дівчат, так і у хлопчиків КФР вищий, ніж у школярів ліцейного класу. Якщо у хлопчиків ця різниця не вірогідна, то у дівчат не ліцейного класу спостерігається достовірно вищі середні значення КФР, порівняно із ліцейним класом.

Таким чином, за інтегральним критерієм КФР, який вказує рівень фізичного розвитку дитини, можна зазначити, що фізичний розвиток у дітей не ліцейного класу, особливо дівчат, більш високий, ніж у дітей лі-цейного класу. Аналіз коефіцієнту фізичного розвитку

Таблиця 1

Середні значення показників фізичного розвитку у дівчат ліцейного та не ліцейного класів

Показники Ліцейний клас (п = 25) Не ліцейний клас (п = 30)

Довжина тіла, см Дівчата 137,13+1,55 143,50+1,15*

Хлопці 139,56+1,32 140,29+1,47

Маса тіла, кг Дівчата 30,00+0,94 34,77+1,15*

Хлопці 32,84+0,96 33,08+1,15

ЧСС у спокої, хвил-1 Дівчата 97,00+3,88 85,80+2,15*

Хлопці 99,28+4,516 85,04+2,00*

ЧСС після навантаження, хвил-1 Дівчата 137,92+4,52 131,50+3,11

Хлопці 139,56+4,39 124,92+3,09*

Затримка дихання на вдиху, с Дівчата 28,58+1,91 36,83+2,31*

Хлопці 34,32+2,43 33,13+1,53

Затримка дихання на видиху, с Дівчата 18,88+1,94 25,07+2,07*

Хлопці 19,96+2,57 22,00+1,43

Станова м’язова сила, кг Дівчата 35,29+1,90 37,83+2,116

Хлопці 47,44+1,99 45,25+1,66

Життєва ємність легенів ,л Дівчата 1,56+0,06 1,89+0,05*

Хлопці 1,94+0,06 2,93+0,96

Примітка: * - р < 0,05, по відношенню до групи дітей ліцейного класу.

Таблиця 2

Середні значення коефіцієнту фізичного розвитку у дітей молодшого шкільного віку

ліцейних та не ліцейних класів

Коефіцієнт фізичного розвитку (КФР)

школярі Середнє Середня помилка

Ліцейний клас Хлопчики (п = 25) 1,01 0,026

Дівчата (п = 25) 1,07 0,032

Не ліцейний клас Хлопчики (п = 24) 1,07* 0,024

Дівчата (п = 30) 1,22*х 0,030

Примітки: * - р < 0,05, по відношенню до групи хлопчиків;

х - р < 0,05, по відношенню до дівчат ліцейного класу.

дітей препубертатного віку з різним обсягом шкільного навантаження свідчить про те, що високий рівень фізичного розвитку спостерігається у 12% хлопчиків і 40% дівчат ліцейного класу, та 17% хлопчиків і 6З% дівчат не ліцейного класу. Cередній рівень фізичного розвитку спостерігається у 76% хлопчиків і 48% дівчат ліцейного та 8З% хлопчиків і З7% дівчат не лі-цейного класу. Низький рівень фізичного розвитку спостерігається лише у школярів не ліцейнного класу, відповідно, у 12% хлопчиків і 12% дівчат.

В табл.З подано показники психофізіологічних функцій у дівчат ліцейного та не ліцейного класів. Згідно даних табл.З можна зазначити, що у дівчат не ліцейного класу показники помилки сприйняття часу, а також латентний період зорово-моторної реакції вірогідно кращі, ніж у дівчат ліцейного класу (табл.З). В той же час, обсяг уваги, коефіцієнт асоціативного мислення, сила нервових процесів та працездатність головного достовірно вищі у дівчат ліцейного класу (табл. З).

Таким чином у дівчат не ліцейного класу більш сформованими виявляються прості сенсо-моторні реакції. У дівчат ліцейного класу формування психофізі-

ологічних функцій характеризується зростанням сили нервових процесів і працездатності головного мозку, що забезпечує розвиток уваги та мислення.

У хлопчиків ліцейного та не ліцейного класів спостерігаються відмінності за показниками: помилки сприйняття часу, обсягу уваги, коефіцієнту асоціативного мислення та коефіцієнту операційного мислення (який краще у хлопчиків не ліцейного класу), функціональної рухливості нервових процесів. У хлопчиків ліцейного класу кращими показниками є помилка сприйняття часу, обсяг уваги, коефіцієнт асоціативного мислення та функціональна рухливість нервових процесів (табл.З).

Коефіцієнт асоціативного мислення визначає здатність до встановлення асоціативних зв’язків між поняттями. Дослідженому дається пара слів, з метою визначити зв’язок між ними. Використати виявлений зв’язок необхідно для третього слова, підібравши до нього аналогічну пару. При цьому, виявлені асоціації вказують на можливість встановлення нових понятійних зв’язків, тобто, на рівень асоціативного мислення. Використання іншої програми навчання для учнів ліцейного класу характеризується не тільки більшим

Таблиця З

Показники психофізіологічних функцій у дітей препубертатного віку ліцейного та не ліцейного класів

Показники Ліцейний клас Не ліцейний клас

1 2 З

Помилка сприйняття часу, с Дівчата 6,42±0,01 4,5З±0,02*

Хлопчики 1,67±0,05 14,2З±0,0З*

Латентний період зорово-моторної реакції,с Дівчата 0,З1±0,01 0,29±0,005*

Хлопчики 0,29±0,008 0,27±0,009

Латентний період аудіо-моторної реакції, с Дівчата 0,28±0,009 0,26±0,007

Хлопчики 0,26±0,01 0,249±0,008

Помилка сприйняття простору, см Дівчата 0,78±0,0З 0,06±0,00З*

Хлопчики 1,З0±0,0З 0,92±0,08

Обсяг уваги, % Дівчата 89,З8±1,91 75,76±2,12*

Хлопчики 95,15±1,11 77,56±2,87*

Обсяг короткострокової пам'яті, % Дівчата 50,8З±2,55 46,00±2,12

Хлопчики 40,40±1,87 46,67±2,5З

Обсяг оперативної пам'яті, % Дівчата 56,48±2,12 56,25±1,9З

Хлопчики 55,40±1,41 54,75±1,20

Коефіцієнт абстрактного мислення, % Дівчата 64,58±2,69 6З,00±2,88

Хлопчики 60,40±2,86 6З,ЗЗ±2,З1

1 2 З

Коефіцієнт асоціативного мислення, % Дівчата 48,80±2,ЗЗ 4З,67±2,82*

Хлопчики 52,40±2,40 40,42±З,4З*

Коефіцієнт логічного мислення, % Дівчата 92,40±2,60 87,90±З,56

Хлопчики 94,40±1,З0 96,67±1,15

Коефіцієнт операційного мислення, % Дівчата 90,80±2,64 9З,ЗЗ±1,54

Хлопчики 86,00±2,71 92,50±1,9З*

Коефіцієнт просторового мислення, % Дівчата 74,76±4,8З 64,4З±5,54

Хлопчики 76,12±5,28 66,75±6,З6

Загальний коефіцієнт мислення, % Дівчата 90,52±1,З7 82,75±2,19*

Хлопчики 87,87±1,95 8З,71±1,84

Сила нервових процесів, у.о. Дівчата 1,28±0,0З 0,92±0,05*

Хлопчики 0,9З±0,0З 1,01±0,04

Функціональна рухливість нервових процесів, мс Дівчата 879,60±8З,40 827,27±60,15

Хлопчики 828,88±29,4З 912,58±З4,04*

Працездатність головного мозку, у.о. Дівчата 2З,З2±2,12 18,5З±1,16*

Хлопчики 18,52±2,08 18,88±З,09

Примітка: *- р < 0,05, по відношенню до групи дітей ліцейного класу.

обсягом шкільного навантаження, але й наявністю додаткових дисциплін: іноземної мови, інформатики, логіки, а також більш глибоким вивченням природничих наук. Саме такий підхід до навчальної програми забезпечує розвиток здатності до встановлення асоціативних зв’язків між поняттями.

Коефіцієнт операційного мислення визначався за результатами десяти арифметичних завдань, спрямованих на вирішення більш і менш складних прикладів. Наявність більшого значення коефіцієнту операційного мислення у хлопчиків не ліцейного класу, порівняно із хлопчиками ліцейного класу, відображає на нашу думку не стільки кращий показник мислення, скільки кращу здатність до вирішення арифметичних завдань. Крім того, хлопчики не ліцейного класу були відмінниками і їхні знання таблиці множення, можливо були не гіршими, ніж у хлопчиків ліцейного класу.

Таким чином, більший обсяг шкільного навантаження у школярів ліцейного класу позитивно впливає на формування психофізіологічних функцій, що відображається на більш кращих показниках уваги та асоціативного мислення, порівняно із школярами не ліцейного класу.

Висновки.

Таким чином, формування функціональної системи фізичного розвитку у дітей препубертатного віку

залежить від середовища, в якому це відбувається. В даному випадку, таким середовищем є шкільне навантаження. Більш інтенсивна навчальна програма, яка має місце у школярів ліцейного класу негативно впливає саме на процес фізичного розвитку. Цей вплив спрямований як на антропометричні показники, та і на показники функціональних можливостей організму: затримки подиху, життєвої ємності легенів, частоти серцевих скорочень. При формуванні фізичного розвитку у школярів не ліцейного класу міжсистем-ні взаємозв’язки більш виражені, ніж у школярів лі-цейного класу. Це вказує на обмеження можливостей функціональної системи формування фізичного розвитку у школярів ліцейного класу.

Більший обсяг шкільного навантаження, а також більш глибоке вивченням додаткових дисциплін у школярів препубертатного віку ліцейного класу сприяє формуванню психофізіологічних функцій, що забезпечує розвиток асоціативного мислення.

Особливості формування психофізіологічних функцій у дітей препубертатного віку із більшим обсягом шкільного навантаження характеризуються у дівчат підвищенням сили нервових процесів, і, як наслідок, працездатності головного мозку, а у хлопчиків прискоренням функціональної рухливості нервових процесів. Можна зазначити, що більший обсяг

шкільного навантаження сприяє формуванню психофізіологічних функцій за рахунок властивостей вищої нервової діяльності.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку передбачають провести аналіз структури фізичного розвитку у дітей препубертатного та пубертатного віку.

Література:

1. Агеева С.Р. Функциональная моторная ассиметрия и некоторые психофизиологические особенности школьников 7-14 лет / С.Р. Агеева // Новые исследования по возрастной физиологии. - М., 1987. - С. 17-20.

2. Апанасенко ГЛ. Физическое развитие детей и подростков: методология и практика поиска критериев оценки / ГЛ. Апанасенко // Медицинские проблемы физической культуры. - К., 1984. -Вып. 9. - С. 7-11.

3. Антропова М.В. Умственная работоспособность и состояние здоровья младших школьников, обучающихся по различным педагогическим системам / М.В. Антропова, Г.В. Бородкина, Л.М.Кузнецова, Г.Г.Манке, Т.М. Параничева, В.В. Злотина // Физиология человека. - 1998. - Т 24. - № 5. - С. 80-84.

4. Айзенк Г. Классические ^ тесты / Г Айзенк.- М.: ЭКСМО -пресс, 2001.- 192 с.

5. Баранов А.А. Проблемы роста и развития здорового ребенка /

А.А. Баранов //Российский педиатрический журнал. - 1999. -№2. - С. 5-7.

6. Богуцька ТО. Визначення готовності дітей до навчання в школі / Т.О. Богуцька. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ. - 1997. - 24 с.

7. Борейко Т.І. Сенсомоторні функції у людей зрілого та похилого віку з різним рівнем розвитку індивідуально-типологічних властивостей ВНД / Т.І. Борейко, В.С. Лизогуб, О.К. Кравченко, С.М. Хоменко, Ю.О. Петренко, Л.І. Юхименко //Вісник морфології. Вінницький державний медичний університет. -

1999. - Т. 5. - №2. - С. 204-206.

8. Бурлачук Л.Ф. Словарь-справочник по психологической диагностике / Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов. - К.: Наук. думка. -1989.- 200 с.

9. Вовченко І.І. Тенденції до змін розвитку дітей молодшого шкільного віку / І.І. Вовченко //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2000. -№ 22. - С. 9-14.

10. Куценко ТВ. Стан властивостей психофізіологічних функцій у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку і на них соціальної ізоляції / Т.В.Куценко, ГМ. Чайченко // Фізіологічний журнал. - 1999. - Т 45. - № 5.- С. 100-106.

11. Лук’янова О.М. Фізичний розвиток та структурно-функціональний стан кісткової тканини у дітей, які проживають у зоні радіаційного контролю / О.М. Лук’янова, В.В. Повороз-нюк. Ю.Г Антинкін //Педіатрія, акушерство та гінекологія. -

2000. - № 2. - С. 10-17.

12. Лизогуб В.С. Формування сили нервових процесів у онтогенезі людини / В.С.Лизогуб //Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Проблеми регуляції фізіологічних функцій. -1999. - № 5. - С. 65-68.

13. Макаренко Н.В. Особенности становления нейродинамических функций у детей раннего школьного возраста / Н.В. Макаренко, ТИ. Борейко //Фізіологічний журнал. - 1994. - Т 40. - № 5-6.

- С. 23-31.

14. Макаренко Н.В. Теоретические основы и методики профессионального психофизиологического отбора военных специалистов / Н.В.Макаренко. - Киев: НИИ проблем военной медицины Украинской военно-медицинской академии. - 1996. - 336 с.

15. Молодцов С.А. Особенности здоровья подростков и пути его укрепления: Учебно-методическое пособие / С.А. Молодцов, И.Х. Камаев. - Н.-Новгород, 1997. - 30 с.

16. Родионов А.В. Физическое развитие и психическое здоровье детей 1-4-х классов:[Инновационная программа] / А.В. Родионов,

В.А. Родионов //Спорт в школе. - 1999. - №9-10. - С.18-19.

17. Фізичний розвиток дітей різних регіонів України (випуск I, міські школярі) / Під ред. Бариляка І.Р., Польки Н.С. - Тернопіль: Украмедкнига, 2000. - 280 с.

18. Чайченко ГМ. Психофизиологический рейтинг как показатель эффективности умственной деятельности / Г.М. Чайченко, Л.И. Томилина //Физиология человека. - 1995. - Т. 21. - № 2. - С. 30-36.

19. Ямпольская Ю.А. Научные основы стандартизации исследований и оценки физического развития детей и подростков в России / Ю.А. Ямпольская //Российский педиатрический журнал.

- 1999. - № 5. - С. 10-13.

20. Halberg F. Time-qualifed reference intervals - chronodesms / F.Halberg, J.K.Lee, W.L.Nelson.// Experientia (Basel). - 1978. - p. 713-716.

21. Wechsler D. Adult Intelligence Scale / D.Wechsler. - New York: Psychological Corporation, 1955. - 132 р.

Надійшла до редакції 28.10.2010р.

Турчина Наталья Игоревна Коробейникова Леся Григорьевна [email protected]